CC BY
26
УДК 630*[182+22] Ст. наук. ствроб. Ю.С. Шпарик1, канд. с.-г. наук;
ст. наук. спiвроб. Р.М. Вiтер1, канд. с.-г. наук; магистр 1.М. Яновська2;
бакалавр Р.1. Фалько2
СТАН Л1С1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ У 2012 РОЦ1
За результатами мошторингу I piBrn в 2012 р. пошкодження лгав регюну Укра-!нських Карпат вiднесено до класу "слабга". Мiнiмальна дефолiацiя була у вшьхи чорно!, а максимальна - у ялини; дехромащя - вщповщно у вiльхи чорно! i в ялицi. З пошкоджень переважали сухi сучки у хвойних порщ, листогризучi - у листяних, по-перечний рак - у бука та ялищ. Стан бука i дуба, порiвняно з 2011 р. не змшився, а ялини та ялищ - попршився.
Ключовг слова: мониторинг, дефолiацiя, дехромацiя, пошкодження, статистика, корелящя, Г1С.
Оцшку стану л1ив у Сврот з кшця 1980-их роюв забезпечуе система мониторингу л1с1в ICP-Forest - це 237 тис. облжових дерев на 15 591 об'ект в 31 кра!ш. За результатами щор1чних обстежень зроблено висновок, що дуб черешковий та бук люовий в останш 20 роюв мають сталу тенденщю до по-пршення стану (дефол1ащя зростае майже на 0,5 % щор1чно), а сосна зви-чайна тсля найпршого стану в 1994 р. мае тренд до покращення стану (вщ 24 до 17 % за дефол1ащею). Дефол1ащя ялини звичайно! коливаеться в нез-начних межах, тобто р1зкого попршення !! стану не зафжсовано [1]. Динамь ка стану л1с1в для регюну Укра!нських Карпат значною м1рою под1бна [2]. У щор1чному техшчному звт програми ICP-Forest представлена детальна ш-формащя в розр1з1 окремих кра!н [3]. Науковщ УкрНДЫрлю ведуть мошто-ринг л1с1в регюну за методикою ICP-Forest з 1989 р. [4-5].
Методика досл1джень. Методикою ICP-Forest передбачено форму-вання першого р1вня мониторингу л1с1в закладкою в кутах правильних квад-рат1в чи гексаедр1в вщповщно до розташування люових масив1в постшних дослщних об'екпв (ПДО) для контролю стану л1с1в. ПДО першого р1вня - це чотири кругових площадки з1 шютьма облжовими деревами на кожнш. Об-стежуються щор1чно за такими основними параметрами: периметр, клас Крафту, довжина крони, дефол1ащя, дехромащя, пошкодження, трав'яний покрив [6, 7]. У 2012 р. було обстежено 17 ПДО першого р1вня мониторингу в 5 областях регюну.
Результати дослщження. В 2012 р. на об'ектах мониторингу л1шв I р1вня було обстежено 14 деревних порщ. У табл. 1 представлено середш характеристики стану основних порщ у регюш. За положенням у деревосташ (середнш клас Крафту) найкращ1 показники у берези та ялини - 1,5, а найпр-ш1 - у липи (2,5). Це означае, що дерева берези та ялини переважно займають пашвне положення в деревосташ, бшьшють порщ власне формують перший ярус, а дерева липи та грабу - переважно пщлегл1 яруси.
За довжиною крони (вщсотки вщ висоти дерева) в 2012 р. найкращ1 показники в шьма (80), добр1 - у бука, дуба звичайного, граба i липи, а найпрш1 - в акацп бшо! та сосни звичайно! (28 i 27). Бшьшють порщ характе-
1 Прикарпатський нацюнальний утверситет 1м. В. Стефаника;
2 УкрНДТпрлк, м. Твано-Франювськ
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
ризуеться довжиною крони на рiвнi 35-50 %, що дае змогу зробити висновки про нормальну 1х стiйкiсть. Вщносно короткi крони сосни та акацп поясню-ють особливостями будови 1х дерев. За дефолiацiею вершини коливання в розрiзi порiд становили вщ 5 % у явора до 18 % - у ялини. Середня для реп-ону Укра1нських Карпат дефолiацiя вершини вiдноситься до класу "слабка дефолiацiя" - 12,3 %. Практично вiдсутня (<10 %) дефолiацiя вершини у явора, вшьхи чорно1, сосни звичайно1 i берези, iншi породи в 2012 р. характери-зувалися слабкою (10-25 %) дефолiацiею вершини. Коливання дефолiацп нижньо1 частини крони в розрiзi порiд ще бiльшi: вiд 7 % у липи до 34 % - в осики. Середня для регюну Укра1нських Карпат в 2012 р. дефолiацiя низу крони також вщноситься до класу "слабка" - 16,9 %. Практично вщсутня (<10 %) вона тiльки у липи, в бшьшосп порiд - слабка (10-25 %), а в осики -середня. Мшмальна дефолiацiя в 2012 р. була у липи, а максимальна - у яли-ни (табл. 1).
Табл 1. Стан основных пори) у лсах регюну в 2012 р.
Породи Клас Крафту Довжина крони, % Дефол1ащя крони, % Дехромащя крони,% Пошко-дження, %
1/3 зверху 2/3 знизу
Бук 1,9 40,9 10,6 12,7 8,5 11,8
Вшьха ч. 2,0 29,0 7,0 12,0 5,0 12,5
Граб 2,3 51,1 11,5 11,1 8,1 12,3
Дуб зв. 1,8 41,7 10,4 13,2 7,7 13,4
Дуб черв. 2,0 37,5 10,8 14,2 6,7 10,7
Липа 2,5 52,5 17,5 10,0 10,0 15,0
Сосна зв. 1,9 27,0 7,7 13,9 8,0 12,5
Ялина 1,5 37,3 18,0 28,8 5,8 12,3
Ялиця 1,7 33,7 13,3 17,0 12,3 17,3
Ясен зв. 1,8 36,6 12,5 24,7 8,1 11,3
Середне 1,8 39,7 12,3 16,9 7,8 14,1
За дехромащею крони в 2012 р. ситуащя була значно краща, порiвня-но з дефолiацiею. Середне 11 значення в 2 рази менше за середню дефолiацiю i 12 з 14 порщ характеризуються дехромацiею класу "практично вщсутня", тобто менше 10 %. Тiльки iльм i ялиця мають слабку дехромацiю. Мшмаль-на дехромащя в 2012 р. була у вшьхи чорно1, а максимальна - у ялищ. За ш-тенсившстю (вiдсотком) пошкоджень ситуацiя рiзна: вщ 10 - у берези та явора до 30 - у шьма. Таким чином, у 2012 р. тшьки шьм мав середш пошко-дження, а вс iншi породи - слабкi (табл. 1). За видами пошкоджень в 2012 рощ переважали сухi сучки у хвойних порщ з середньо! iнтенсивнiстю 13 % i листогризучi шкiдники - у листяних теж 13 %. Поширеними були також поперечний рак у бука та явора i трщини у липи, граба i ялицi. Кшьюсть дерев без пошкоджень становили 26 %.
Статистичний аналiз бази даних з мошторингу лiсiв 2012 р. для основ-них порiд регiону представлено в табл. 2.
Дефолiацiя верхньо! 1/3 крони ялини европейсько1 коливаеться вiд 0 до 45,0 %, дефолiацil решти крони у ширшому дiапазонi - вiд 5,0 до 75,0 %, а дехромацiя - вщ 0 до 15,0 %. Асиметрiя цих показникiв сильна, ексцес де-фолiацil верхньо1 1/3 крони незначний, а дефолiацп решти крони i дехрома-
цп - сильний. Крива варiацiйних рядiв дефолiацп мае правосторонню асимет-рiю i е туповершинною, а дехромаци - також правосторонню асиметрш, про-те гостровершинна. Мшливють цих показникiв значна i саме дефолiацiя реш-ти крони найменш статистично однорщна, оскшьки для не1 характернi найви-щi значення дисперсп, основного (стандартного) вщхилення та коефiцiента варiацu. Дефолiацiя верхньо! 1/3 крони бука лiсового коливаеться вiд 0 до 60,0 %, дефолiацil решти крони - вщ 5,0 до 50,0 %, а дехромащя - вiд 0 до 40,0 %. Бук лiсовий, порiвняно з ялиною европейською, вiдзначаеться кращи-ми показниками дефолiацп крон, проте дехромащя вища. Достовiрнiсть рiз-нищ пiдтверджуеться F-критерiем Фiшера. Асиметрiя i ексцес дослiджуваних ознак сильнi, а коефщенти варiацil вказують на 1х значну мiнливiсть. Кривi варiацiйних рядiв дефолiацil i дехромацп облiкових дерев бука мають правосторонню асиметрто i е гостровершиннi. За показниками варiацп найменш статистично однорiдна вибiрка дефолiацп верхньо1 1/3 крони (табл. 2).
Табл. 2. Статистичт показники характеристик стану пор1д в 2012 р.
Показники стану порiд Статистичт показники та 1х помилки
Хсер |ХтПХта^| а2 | а | V, % | А | Е | Мо 1 Ме
Ялина европейська
Дефолiацiя верхньо! 1/3 крони 18,0±1-2 0,0 45,0 117,0±88 10,8±°"8 60,0±5-9 0,607±°"261 -0,440±0-522 10,0 15,0
Дефолiацiя решти крони 28,8±2-4 5,0 75,0 518,5±391 22,8±1,7 79,2±9-0 0,563±0-261 -1,187±0-522 10,0 15,0
Дехромацiя крони 5,8±0-3 0,0 15,0 9 7±0.7 3,1±0-2 53,4±5-0 0,755±0-261 1,547±0-522 5,0 5,0
Бук люовий
Дефолiацiя верхньо! 1/3 крони 10,6±0-7 0,0 60,0 63,5±4-1 8,0±0-5 75,5±7-1 3,136±°'222 14,028±0-444 10,0 10,0
Дефолiацiя решти крони 12,7±0-6 0,0 50,0 47,6±3-0 6,9±0-4 54,3±4-4 2,406±°-222 9,458±0,444 10,0 10,0
Дехромацiя крони 8,5±0-5 0,0 40,0 28,5±1-8 5,3±0-3 62,4±5-3 2,377±°"222 9,684±0-444 5,0 5,0
Мiж класом Крафта дерев ялини та дефолiацiею верхньо1 1/3 крони i дефолiацiею решти крони виявлено слабкий кореляцшний зв'язок - вщповщ-но г = 0,11 i 0,14. Мiж класом Крафта та дехромащею такий зв'язок вщсутнш. Слабкий зв'язок також е мiж класом Крафта дерев бука та дефолiацiею верхньо1 1/3 крони i дефолiацiею решти крони - вщповщно г = 0,13 i 0,21.
За отриманими результатами мониторингу побудовано цифровi карти стану лiсiв регюну. За довжиною крони найкращi показники в 2012 р. мали прсью люи Укра1нських Карпат та мшаш дiброви Прут-Днiстровського ме-жирiччя. Протяжшсть крон у рiвнинних та передпрних лiсiв Закарпаття, Тер-нопiльщини та Львiвщини значно менша, що вказуе на нижчу 1х стiйкiсть. Вщносно коротку крону сосни звичайно1 у Львiвськiй обл. пояснюють висо-кою зiмкненiстю 11 деревостанiв. За дефолiацiею вершини закономiрностей регiонального плану для Укра1нських Карпат у 2012 р. не вщзначено - 14 з 17 ПДО мали вщсутню або слабку дефолiацiю. Найгiршу дефолiацiю верши-
Нацюнальний лкотехшчний ушверситет УкраУни
ни ялинниюв Закарпатсько! обл. пояснюють значним !х вiком та сухим веге-тацшним перiодом 2012 р. За дефолiацieю решти крони (рис.) в 2012 р. ситу-ацiя в репош теж вирiвняна - 13 з 17 ПДО мали слабку дефолiацiю. При цьому найменшi значення - в ялицево-буково-ялинових гiрських люах, а найбiльшi - в чистих ялинових лiсах. За областями найгiрша дефолiацiя решти крони встановлено також в умовах Закарпатсько! обл. i також пояснюють значним вжом облжових дерев та сухим вегетацiйним перюдом. За дехрома-цieю крони закономiрностей регiонального плану в 2012 р. також не вщзначе-но, що пояснюють вирiвнянiстю цього показника. Дехромащя вершини i рiв-нинних, i гiрських лiсiв всiх областей коливаеться в незначних межах - для 16 з 17 ПДО вона практично вщсутня. За областями i найвища, i найнижча дехромацiя крони встановлена в люах Закарпатсько! обл.
Рис. Дефолiацiя Meie регюну Украшських Карпат у 2012 р.
За штенсивнютю пошкоджень найвищi показники в 2012 рощ мали рiвниннi люи регiону. Пошкодження облiкових дерев прських лiсiв дещо менш^ що вказуе на кращу ïx життeвiсть. Бшьшу iнтенсивнiсть пошкоджень бучин Чернiвецькоï обл. пояснюють значним вжом облiковиx дерев.
Ш^вняно з 2011 р. [8], стан основних порщ змшився таким чином: у бука зменшення дефолiацiï становили менше 1 %, дехромацп - бiльше 1, а пошкоджень - 4 %; у дуба зменшення дефолiацiï низу крони становило 2 %, деxромацiï - 4, а пошкоджень - 3 %; у ялини збшьшення дефолiацiï верху крони становило 8 %, низу крони - 13, зменшення дехромацп - 3, а пошкоджень - 5 %; у ялищ збшьшення дефолiацiï верху крони становило 7 %, низу крони - 3, дехромацп - 5, зменшення пошкоджень - 10 %.
Висновки. У 2012 р. стан лiсiв регюну Украшських Карпат був доб-рим, зокрема за породами: бук, дуб i ялиця - дефолiацiя слабка, дехромащя -
незначна, пошкодження - слабю; ялина - дефолiацiя середня, дехромацiя -незначна, пошкодження - слабю; сосна звичайна - дефолiацiя i дехромацiя -незначш, пошкодження - слабкi. За довжиною крони найкращий показник у шьма, добрi - у бука, дуба звичайного, ялищ i ялини, а найгiршi - у вiльх чорно! та сосни звичайно!. З пошкоджень в 2012 р. переважали: сухi сучки -у хвойних порщ, листогризучi шкiдники - у листяних, поперечний рак - у бука та явора, трщини - у липи, граба i ялищ. Стан бука i дуба в 2012 р., порiв-няно з 2011 р., практично не змшився, а ялини та ялищ - дещо попршився.
Л1тература
1. The Condition of Forests in Europe, 2010 ICP-Forest Executive Report. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.icp-forests.org/pdfER2010.pdf.
2. Шпарик Ю.С. Еколопчний мошторинг лгав регюну Украшських Карпат / Ю.С. Шпа-рик // Значення та перспективи стацюнарних дослiджень для збереження бiорiзноманiття : зб. наук. праць. - Львiв, 2008. - С. 450-451.
3. Forest Condition in Europe, 2010 Technical Report of ICP Forests. [Electronic resource]. -Mode of access http://www.icp-forests.org/pdl/TR2010.pdf
4. Парпан B.I. Мошторинг люових екосистем Карпат / В.1. Парпан, Ю.С. Шпарик, П.Д. Маргав, 1.С. Щербак // Люотехшчна наука i освгга на рубежi XXI стсшття : зб. наук. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 1996. - С. 47-48.
5. Shparyk Y.S. Heavy metals migration in the Ukrainian Carpathians forests / Y.S. Shparyk // Effects of Air Pollutionon on Forest Health and Biodiversity in Forests of the Carpathian Mountains", NATO ScienceSeries I. - Amsterdam, 2002. - Vol. 345. - P. 259-268.
6. ICP (ed.). Manual on the methodologies for harmonized sampling, assessment, monitoring and analysis of the effects of air pollution on forests // Programme Coordinating Centres of the International Cooperative Programme on Assessment and Monitoring of Air Pollution Effects on Forests, 1986. - 92 p.
7. Методичт рекомендацп з мониторингу лгав Укра!ни I рiвня: Схвалеш Науково-техшч-ною радою Держкомлгаоспу Укра!ни вщ 18 березня 2002 р. / УкрНДШГА. - Харюв, 2001. - 34 с.
8. Шпарик Ю.С. Контроль стану лгав Украшських Карпат в 2011 рощ / Ю.С. Шпарик, Р.М. В^ер, T.I. Савчин, P.I. Фалько // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2012. - Вип. 22.5. - С. 107-112.
Шпарык Ю.С, Витер Р.М., Яновская И.Н., Фалько Р.И. Состояние лесов Украинских Карпат в 2012 году
По результатам мониторинга I уровня в 2012 г. повреждения лесов региона Украинских Карпат отнесены к классу "слабые". Минимальная дефолиация была у ольхи черной, а максимальная - у ели; дехромация соответственно - у ольхи черной и пихты. Из повреждений преобладали сухие сучья у хвойных пород, листогрызущие вредители - у лиственных, поперечный рак - у бука и пихты. Состояние бука и дуба сравнительно с 2011 годом не изменилось, а ели и пихты - ухудшилось.
Ключевые слова: мониторинг, дефолиация, дехромация, повреждения, статистика, корреляция, ГИС.
Shparyk Yu.S., Viter R.M., Yanovska I.M., Falko R.I. Forest health monitoring in the Ukrainian Carpathians in 2012
According to data of the forest health monitoring damages of Ukrainian Carpathians region forests were identified to the "weak" class in 2012. Minimum defoliation was at Black Alder, and the maximum - at Norway Spruce; decolorarion respectively - at Black Alder and Silver Fir. Dry branches for coniferous species, foliage pests - for softwood species, stem cancer - for Beech and Silver Fir were dominated types of tree damages in 2012. Health conditions of Beech and Oak dsd not change comparably with 2011 and Norway Spruce and Silver Fir - declined.
Keywords: forest health, defoliation, decoloration, damages, statistics, correlations,
GIS.
