CC BY
13
17. Гришко В.М. Аутеколопя видiв i сорпв Hemerocallis L. (розвиток генеративно! сфери) в умовах техногенного забруднення / В.М. Гришко, Т.Ф. Чипиляк // Доповда Нащонально! ака-деми наук Укра!ни. - 2011. - № 12. - С. 138-147.
18. Лещенюк О.М. Iнтpoдукцiя малопоширених квiткoвo-декopативних багатopiчникiв у Кpивopiзькoму боташчному саду НАНУ / О.М. Лещенюк // Збереження та реконструкщя бота-нiчних cадiв i дендpoпаpкiв в умовах сталого розвитку // IV Мiжн. наук. конф. в рамках сесп Ради бoтанiчних cадiв та дендропарюв Укра!ни: (до 225^ччя Державного дендролопчного парку "Олекcандpiя" НАН Укра!ни), (м. Бiла Церква, 23-26 вересня 2013 р.). - Бша Церква, 2013. - С. 129-130.
19. Мазура М.Ю. Оcoбливocтi росту представнигав роду Canna L. у зв'язку з штродукщею в умови промислового мюта / М.Ю. Мазура // Рослини та урбашзащя : матер. III Мiжнаp. наук конф., м. Дншропетровськ, 19-20 березня 2013 р. - Дншропетровськ, 2013. - С. 128-130.
Чипиляк Т.Ф., Мазура М.Ю., Береслаеськая ЕА., Лещенюк Е.Н. Цветочно-декоративное оформление парков и скверов города Кривой Рог. Рекомендации по его улучшению
Приведены результаты инвентаризации таксономического состава, систематической, хорологической и биоморфологической структуры цветочно-декоративных растений в зеленых насаждениях общего пользования г. Кривой Рог. Проанализированы ритмы развития и роста отдельных показателей вегетативной и генеративной сфер декоративных растений в условиях города. Приведены предложения по улучшению цветочно-декоративного оформления. Рекомендовано увеличение фиторазнообразия культурфи-тоценозов за счет интродуцентов Криворожского ботанического сада НАНУ наивысшего уровня адаптации.
Ключееые слова: цветочно-декоративное оформление, видовой состав, жизненное состояние, рекомендации.
Chipilyak T.F., Mazura M. Yu, Bereslavskaya EA., Leshcheniuk E.N. Flower Design of Parks and Squares in Krivoy Rog: Status, Problems and Recommendations for Improvement
Results of inventory of taxonomic composition, systematic, horological and biomorpho-logical structure of ornamental plants in green plantations of common use in Krivoy Rog are provided. The analysis of development and growth rate of separate indicators of vegetative and generative spheres of ornamental plants in the conditions of the city is carried out. Some suggestions to improve floral decoration are given. An increase of phytodiversity culture fitot-sinoses of the expense of species of the highest level of adaptation of Krivoy Rog Botanical Garden NASU is proposed.
Key words: flower design, species composition, vital status, recommendations.
УДК 630*[182+22] Ст. наук. спшроб. Ю.С. Шпарик, канд. с.-г. наук;
доц. Р.М. Вiтер, ст. наук. ствроб., канд. с.-г. наук; асптр. 1.М. Яновська -Прикарпатський НУ м. Василя Стефаника; мол. наук. ствроб. Т.Р. Юник;
фахiвець Р.1. Фалько - УкрНД1г1рлщ м. 1вано-Франтвськ
РЕЗУЛЬТАТИ МОН1ТОРИНГУ Л1С1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ I ПРИЛЕГЛИХ ТЕРИТОР1Й У 2013 РОЦ1
Наведено результата мошторингу л^в Украшських Карпат i прилеглих територш за 2013 р. Пошкодження л^в на бшьшосп об'екпв регюну вщнесено до класу "слабга". Мшмальш показники дефолiащi верхiвки крони встановлено у ялищ, нижньо! части-ни - у груш^ дехромаци - у ясена. Максимальна дефолiацiя - вщповщно у явора та ясе-на, дехромащя - у явора. 1з пошкоджень переважали сухi сучки у хвойних порщ та лис-тогризучi шкщники - у листяних. Стан бука, порiвняно з 2012 р., залишився без змш, у дуба звичайного вщбулося попршення стану, в ялищ та ялини - покращення.
Ключовi слова: мошторинг лiсiв, деревнi породи, крона, дефолiацiя, дехромацiя, пошкодження, статистика.
Контроль стану nioiß в усьому свт е надзвичайно актуальним через мас-штабний антропогенний вплив упродовж останшх десятилiть [1-4]. Тому у 1985 р. була прийнята Мiжнародна спшьна програма з оцiнки та мошторингу впливу повiтряного забруднення на люи ("ICP Forest") [5]. У 1986 р. Свропейсь-кий Союз ратиф^вав "Програму захисту лiсiв вiд атмосферного забруднення" [6]. На цей час у 31 кра!ш Свропи вивчення динамжи стану лiсових екосистем проводиться на мережi монiторингу I та II рiвнiв за методикою ICP-Forest. За результатами дослiджень [1] наведено висновки щодо тенденцiй змiни стану ос-новних порiд (ялини, бука, дуба, сосни та ш.). Науковщ УкрНДIгiрлiсу здiйснюють монiторинг лiсiв Укра!нських Карпат та прилеглих територiй (За-хiдний Лiсостеп, Мале Полiсся) з 1989 р. [2, 3, 7, 8, 10].
Методика дослвджень. Методикою ICP-Forest передбачено формування I рiвня мониторингу лiсiв закладкою в кутах правильних квадратiв чи гексаедрiв вщповщно до розташування лiсових масивiв постшних дослiдних об'ектiв (ПДО) для контролю стану лiсiв. ПДО першого рiвня - це чотири кругових площадки з шютьма облiковими деревами на кожнш. Обстежуються щорiчно за такими параметрами: периметр, клас Крафта, довжина крони, дефолiацiя, дехро-мацiя, пошкодження, трав'яний покрив [5, 9]. У 2013 р. обстежено 13 ПДО I рiв-ня мониторингу в чотирьох областях регюну.
Результати дослщження. У 2013 р. на об'ектах мошторингу лiсiв I рiвня було обстежено 13 деревних порщ. У табл. 1 представлено середш характеристики стану деревних порщ у регiонi.
Табл. 1. Стан деревних nopid у лгсах регюну в 2013 р.
Породи Клас Крафта Довжина крони, % D, см Дефол1ац1я крони, % Дехромащя крони, % Пошкодження, %
1/3 зверху 2/3 знизу
Бук 2,0 41,8 36,5 11,5 12,2 11,8 17,2
Вшьха чорна 2,6 30,5 16,6 8,2 16,6 5,5 14,3
Граб 2,4 32,1 22,0 12,4 16,8 7,6 13,2
Груша 2,2 35,6 16,1 11,7 11,1 13,9 15,0
Дуб звичайний 2,2 42,5 31,2 13,6 21,5 13,2 17,9
Клен гостр. 2,0 45,0 31,9 10,0 15,0 26,7 31,7
Липа 2,1 33,7 30,3 8,7 13,9 16,1 16,3
Осика 2,8 28,8 11,3 8,8 13,8 3,8 13,3
Сосна звичайна 1,9 34,6 43,7 10,2 18,2 9,8 15,3
Яшр 2,0 30,0 53,0 15,0 20,0 30,0 10,0
Ялина 2,1 31,3 34,0 10,1 13,9 10,5 14,0
Ясен 2,0 26,7 29,7 11,7 21,7 3,3 20,0
Ялиця 1,8 49,5 43,5 7,6 14,3 10,7 16,6
Середне значення: 2,1 37,4 33,5 10,8 15,8 11,1 16,1
За положенням у деревосташ найкращi показники в ялищ та сосни зви-чайно! - 1,8-1,9, а найгiршi - в осики та вшьхи чорно! (2,6-2,8). Це означае, що дерева ялицi та сосни звичайно! переважно займають панiвне положення в деревосташ, бшьшють порiд власне формують перший ярус, а дерева осики та вшьхи чорно! - переважно пiдлеглi яруси.
За довжиною крони найкращi показники в ялищ (50 %), добрi - у бука, дуба звичайного i клена гостролистого, а найгiршi - у ясена та осики (27 i 29 %). Бiльшiсть порщ характеризуегься довжиною крони на рiвнi 30-40 %, що дае змогу зробити висновки про нормальну !х стiйкiсть. Вiдносно короткi крони ясена та осики пояснено особливостями структури !х деревосташв - слабо зiм-кнутi i мають другий ярус листяних порiд. За середнiм дiаметром найкращi показники у явора, ялищ та сосни, а найгiршi - в осики, грушi та вшьхи чорно!.
За дефолiацiею верхiвки розмах коливань головних порiд у 2013 р. нею-тотний: вщ 7,6 % у ялицi до 15,0 % - у явора. Середня для регюну Укра!нських Карпат дефолiацiя верхiвки належить до класу "слабка дефолiацiя" - 10,8 %. Практично вiдсутня (< 10 %) дефолiацiя вершини у вiльхи чорно!, клена гостролистого, липи i ялищ, а iншi породи характеризуються слабкою дефолiацiею верхiвки (10-25 %). Дефолiацiя нижньо! частини крони вщзначаеться бiльшою варiабельнiстю: вiд 11 % - у грушi до 22 % - у ясена. Середня для регюну Укра-!нських Карпат дефолiацiя нижньо! частини крони також належить до класу "слабка дефолiацiя" - 15,8 %. Практично вс породи характеризуються слабкою (10-25 %) дефолiацiею нижньо! частини крони.
Середне значення дехромацп крони майже дорiвнюе середнiй дефолiацi!, а 5 iз 13 порiд характеризуються дехромацiею класу "практично вщсутня", тоб-то менше 10 %. Для явора дехромащя класифiкуеться як "середня".
За вщсотком дерев з пошкодженнями ситуацiя рiзна: вiд 40 - у грушi до 100 - у дуба звичайного та осики. За штенсившстю пошкоджень тiльки клен гостролистий мае середш пошкодження (бiльше 25 %), а всi iншi породи - слаб-кi. За видами пошкоджень (табл. 2) переважають сухi сучки у хвойних порщ i листогризучi шкiдники - у листяних. Достатньо поширеними е також попереч-ний рак у бука та явора i трщини - у липи, граба i ялицi. Для ялини i ялицi найбiльш небезпечним е поперечний рак, для бука i дуба звичайного - мехашч-ш пошкодження, наслiдком яких е формування поперечного раку i дупел. Се-реднiй вiдсоток дерев без пошкоджень у 2013 р. становив 26,2 %.
Табл. 2. Види та 'штенсшшкть пошкоджень тсових пори) у 2013 р.
Породи Основне Друге Трете Без пошкоджень, %
вид % вид % вид %
Бук с.с. 17,2 д. 17,5 п.р. 25,0 14,3
Вшьха чорна л.г. 14,3 л.г. 18,0 - 50,0
Граб с.с. 13,2 л.г. 13,6 - - 15,6
Груша л.г. 15,0 мех. 10,0 - - 60,0
Дуб звичайний мех. 17,9 с.с. 16,4 п.р. 18,6 0,0
Клен гостр. л.г. 31,7 с.с. 13,3 - 13,6
Липа с.с. 16,3 мех. 14,6 тр. 11,7 16,7
Осика л.г. 13,3 тр. 10,0 - - 0,0
Сосна звичайна с.с. 15,3 нахил 15,0 - - 22,7
Яв1р с.с. 10,0 - - - - 50,0
Ялина с.с. 14,0 п.р. 9,5 - - 58,0
Ясен с.с. 20,0 - - - 13,3
Ялиця с.с. 16,6 п.р. 30,0 - - 43,8
Разом с.с. 16,1 л.г. 15,1 п.р. 5,4 26,2
* Умовш позначення: д. - дупло, л.гр. - листогризучi шкiдники, мех. - мехашчш пошкодження кори, нахил - нахил стовбура, п.р. - поперечний рак, с.с. - суи сучки, тр. - трщина кори.
Статистичний анал1з даних 1з мониторингу л1с1в 2013 р. показав, що де-фол1ащя верхньо! 1/3 крони ялини европейсько! коливаегься в межах вщ 5,0 до 35,0 %, дефол1ащя решти крони у вужчому д1апазош - вщ 5,0 до 25,0 %, а дехромащя - вщ 5,0 до 20,0 %. Асиметр1я дефол1ацп верх1вки крони сильна, а де-фол1ацп нижньо! частини крони та дехромацп - незначна. Ексцес показниюв дефол1ацп сильний, дехромацп - незначний. Мшливють анал1зованих показниюв значна, а найменш статистично однорщною е дефол1ащя верх1вки - у не! найвищ1 диспершя, основне вщхилення та коефщент вар1ацп (табл. 3).
Табл. 3. Статистичт показники характеристик стану основных лiсотвiрних порiд у 2013 р.
Показники стану пор1д Статистичщ показники та !х основн1 помилки
Хсер \Xrnn\Xrnx\ а2 | а \¥, %| А \ Е \М0 \Ме
Ялина европейська
Дефтащя вершвки (1/3) 10,1 5,0 35,0 23,91й239 4,89й049 48,42й5,87 2,913й0346 14,229й063 10,0 10,0
Дефол1ащя решти крони 13,9й06 5,0 25,0 19,80й198 4,45й044 32,01й3,51 -0,091й11346 1,077й0,693 15,0 15,0
Дехромащя крони 10,5й05 5,0 20,0 14,38й1,44 3,79й038 36,01й4,04 0,442й0346 0,204й0,693 10,0 10,0
Бук люовий
Дефол1ащя вершвки (1/3) 11,5й04 5,0 15,0 12,55±110 3,54й0,31 30,80й295 0,388й0304 -0,871й0,608 10,0 10,0
Дефол1ащя решти крони 12,2й05 5,0 20,0 17,09й150 4,13й0,36 33,89й330 0,589й0301 0,172й0,608 10,0 10,0
Дехромащя крони 0,0 20,0 21,78й268 4,67й05' 39,55й5,58 0,574й0304 0,677й0,608 5,0 5,0
Дуб звичайний
Дефол1ащя вершвки (1/3) 13,6й10 5,0 50,0 51,08й5,11 7,15й0'1 52,55й655 2 774^346 12,601й0,693 10,0 10,0
Дефол1ащя решти крони 21,5±1Д 10,0 45,0 62,08й621 7,88й0,79 36,65й413 0,961й0346 0,150й0,693 15,0 20,0
Дехромащя крони 13,2й12 0,0 40,0 76,08й761 8,72й087 66,08й9,04 0,683й0346 0,443й063 20,0 10,0
Дефол1ащя верхньо! 1/3 крони бука люового коливаеться вщ 5,0 до 15,0 %, дефол1ацп решти крони - вщ 5,0 до 20,0 %, а дехромащя - вщ 0 до 20,0 %. Бук люовий, пор1вняно з ялиною европейською, мае нижч1 показники дефол1ацп крони, але дехромащя однакова. Асиметр1я та ексцес дефол1ацп вер-х1вки крони класиф1куються як пом1рнц крива вар1ацшного ряду мае правосто-ронню асиметрто 1 е туповерх1вковою. Асиметр1я дефол1ацп нижньо! частини крони та дехромацп сильна, ексцес - вщповщно незначний 1 пом1рний. Крив1 вар1ацшних ряд1в цих показниюв мають правосторонню асиметрт 1 гостровер-х1вковою. Коефщенти вар1ацп вказують на значну мшливють показниюв стану бука люового. Найменш статистично однорщна виб1рка дехромацп крони.
Показники стану дуба звичайного вщзначаються найбшьшою вар1абель-нютю, зокрема дефол1ащя верхньо! 1/3 крони знаходиться в межах вщ 5,0 до 50,0 %, дефол1ащя решти крони - вщ 10,0 до 45,0 %, а дехромащя - вщ 0 до 40,0 %. Асиметр1я вих показниюв сильна, ексцес дефол1ацп верхньо! 1/3 крони також сильний, дефол1ацп решти крони - незначний, а дехромацп - пом1рний. Крив1 вар1ацшних ряд1в мають правосторонню асиметрто 1 е гостро- верх1вко-вими. Мшливють цих показниюв, пор1вняно з ялиною 1 буком, найвища, а найменш статистично однорщною е дехромащя. Достов1рнють р1знищ показниюв стану основних порщ пщтверджуеться Г-критер1ем Ф1шера.
За отpиманими peзультатами побудовано каpти cтану лiciв peгiону i зpоблeно вiдповiднi вишовки. Так, за cepeднiм дiамeтpом най^ат^ показники у 2C13 p. мали гipcькi лicи Укpаïнcькиx Каpпат i чдот cоcняки Полiccя. Cepeд-нш дiамeтp у piвнинниx та пepeдгipниx лicаx Iвано-Фpанкiвщини, Tepнопiль-щини та Чepнiвeччини низький, що вказуе на нижчий ïx вiк. За довжиною ^о-ни найкpащi показники в 2C13 p. мали ялиновi i буковi гipcькi лicи Укpаïнcькиx ^prn^ Пpотяжнicть кpон в iншиx piвнинниx та пepeдгipниx лicаx Tepнопiль-щини, Iвано-Фpанкiвщини та Львiвщини менша. Коpотку кpону cоcни зви-чайно1' на Львiвщинi можна пояcнити виcокою зiмкнутicтю дepeвоcтанiв. За де-фолiацieю вepxiвки закономipноcтeй peгiонального плану в 2C13 p. не вщзначе-но - на 9 iз 13 об,eктаx дeфолiацiя в мeжаx 1C-1S %. Найгipшу дeфолiацiю вep-шин ялини та шши можна пояcнити в пepшому випадку поганими лicоpоcлин-ними умовами виcокогip,я Каpпат, а в дpугому - великим вiком.
За дeфолiацieю peшти кpони (pиc.) у 2C13 p. одтуафя в peгiонi теж виpiв-няна - на вcix об,eктаx виявлено cлабку дeфолiацiю, тобто вiд 1С до 2S %.
Рис. Дефолiацiя лiciв pегiону У^^ньких Küp^m i npилеглих mepumopiü у 2G13 p.
^и цьому наймeншi ïï значення - в ялицeво-буково-ялиновиx rip^rax лicаx, а найбiльшi - у гpабовиx дiбpоваx. За облаcтями найгipшу дeфолiацiю peшти кpони вcтановлeно в умоваx Tepнопiльщини та Львiвщини i також поя^ нено значним вiком облiковиx дepeв та cуxим вeгeтацiйним пepiодом.
За дexpомацieю закономipноcтeй peгiонального плану для Укpаïнcькиx Каpпат у 2С13 p. також не вщзначено, що значною мipою можна пояcнити ви-piвнянicтю цього показника: на S iз 13 об,eктiв вона пpактично вдутая, а для iншиx 8 - одабка. За облаcтями i найвища, i найнижча дexpомацiя вcтановлeна в люак Чepнiвeцькоï облаcтi. За iнтeнcивнicтю пошкоджень найвищi показники в
1. Л^ве Ta caдoвo-пaркoвe гocпoдaрcтвo
173
2013 р. мали бучини Чершвець^ обл., що значною мiрою пояснено значним вжом (дiаметром) облiкових дерев. Пошкодження облжових дерев ялини в гiрських люах дещо меншi, що свiдчить про кращу ïx життeвiсть.
Порiвняно з 2012 р. [10], виявлено таю змши стану основних лiсотвiрниx порщ: у бука рiзниця середнix показниюв дефолiацiï неiстотна (< 1 %), дехро-мацiя зросла на 3 %, а пошкодження - на 5 %; у дуба збшьшення дефолiацiï верxньоï частини крони становило 3 %, нижньоï частини - 8, дехромацп - 6, пошкоджень - 5 %; у ялини зменшення дефолiацiï верxiвки становило 8 %, нижньоï частини - 15 %, деxромацiя та пошкодження зросли вщповщно на 5 i 2 %; у ялицi зменшення дефолiацiï верxньоï частини крони становить 6 %, нижньоï - 3, дехромацп - 2 %, а рiзниця показникiв пошкоджень неiстотна.
Висновки. У 2013 р. стан лiсiв регюну Украïнськиx Карпат можна вва-жати добрим, зокрема в розрiзi деревних порщ: бук, дуб, ясен, сосна звичайна i ялина - дефолiацiя, деxромацiя i пошкодження слабкц вшьха чорна, липа, осика i ялиця - дефолiацiя i пошкодження слабю, деxромацiя - незначна; клен гостро-листий - дефолiацiя i дехромащя слабкi, пошкодження - середнi. З пошкоджень у 2013 р. переважали суxi сучки у хвойних порщ, а листогризучi шкiдники - у твердолистяних. У 2013 р., порiвняно з 2012 р., стан бука практично не змшив-ся, у ялини вщбулося зменшення дефолiацiï, у дуба звичайного - незначне збшьшення дефолiацiï, у ялищ - незначне зменшення дехромацп.
Л1тература
1. The Condition of Forests in Europe, 2010 ICP-Forest Executive Report. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.icp-forests.org/pdfER2010.pdf.
2. Шпарик Ю.С. Еколопчний мошторинг лгав регюну Украшських Карпат / Ю.С. Шпарик // Зб.: "Значення та перспективи стацiонарниx дослщжень для збереження бiорiзноманiття". -Львiв, 2008. - С. 450-451.
3. Шпарик Ю.С. Мошторинг лгав Украшських Карпат / Ю.С. Шпарик // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 12.4. - С. 158-166.
4. Forest Condition in Europe, 2010 Technical Report of ICP Forests. [Electronic resource]. -Mode of access http://www.icp-forests.org/pdfTR2010.pdf.
5. ICP (ed.). Manual on the methodologies for harmonized sampling, assessment, monitoring and analysis of the effects of air pollution on forests / Programme Coordinating Centres of the International Cooperative Programme on Assessment and Monitoring of Air Pollution Effects on Forests, 1986. - 92 p.
6. EC. Concil Regulation (EEC) No. 3528/86. On the Protection of forests in the Community Against Athmospheric Pollution. Brussels. Official Journal of the European Communities No. L362/2. 21 November 1986.
7. Парпан B.I. Мошторинг люових екосистем Карпат / В.1. Парпан, Ю.С. Шпарик, П.Д. Маргав, 1.С. Щербак // Зб. "Люотехшчна наука i освгга на рубежi XXI столггтя". - Львiв. -1996. - С. 47-48.
8. Shparyk Y.S. Heavy metal pollution and forest health in the Ukrainian Carpathians / Y.S. Shparyk, V.I. Parpan // Environmental Pollution. - 2004. - Vol. 130. - No 1. - Pp. 55-63.
9. Методичш рекомендаци з мошторингу лгав Украши I рiвня / за ред. 1.Ф. Букша. - Хар-гав : Вид-во УкрНДШГА, 2001. - 34 с.
10. Шпарик Ю.С. Стан лгав Украшських Карпат у 2012 рощ / Ю.С. Шпарик, Р.М. Вггер, I.M. Яновська, P.I. Фалько // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.08. - С. 61-65.
Шпарык Ю.С., Витер Р.М., Яновская И.Н., Юнык Т.Р. Фалько Р.И. Результаты мониторинга лесов Украинских Карпат и прилегающих территорий в 2013 году
Приведены результаты мониторинга лесов Украинских Карпат и прилегающих территорий в 2013 г. Повреждения лесов региона относятся к классу "слабые". Минимальными были: дефолиация верхушек у пихты, нижней части крон - у груши, дехро-мация - в ясеня. Максимальными: дефолиация - соответственно, у явора и ясеня, дех-ромация - у явора. Из повреждений преобладали сухие сучья у хвойных пород и лис-тогрызущие вредители у лиственных. Состояние бука, сравнительно с 2012 г., осталось без изменений, у дуба обыкновенного имеет место ухудшение состояния, в ели и пихты - улучшение.
Ключевые слова: мониторинг лесов, древесные породы, крона, дефолиация, дех-ромация, повреждения, статистика.
Shparyk Yu.S., Viter R.M., Yanovska I.M., Yunyk T.R., Falko R.I. The Results of the Forest Monitoring for the Ukrainian Carpathians and Adjacent Regions in 2013
The results of the forest monitoring for the Ukrainian Carpathians and adjacent areas in 2013 indicate that damages on most of the forest objects were classified as weak ones. The defoliation of the crown tops was minimal for Silver fir, of the crown bottoms - for Pear tree, and decolouration - for European ash. The defoliation of the crown tops was maximal for Sycamore, of the crown bottoms - for European ash, and decolouration - for Sycamore. Dry branches were the most common damages of coniferous and leaf-eating insects - of deciduous species. Health conditions of Common beech did not change compared with 2012; English oak conditions had a little deterioration, and Silver fir and Norway spruce had a little improvement.
Key words: forest monitoring, species, crown, defoliation, decolouration, damages, statistics.
