CC BY
21
кальнiй мережi монiторингу нацiонального природного парку "Гуцульщина" за перiод 2003-2015 рр.
Рис. 1. Дефол1ащя лгыв Свропи в 2014 р. [3]
Методика дослщження. Аналiз стану лшв НПП "Гуцульщина" проведено на локальнш мережi монiторингу, яку було закладено в 2003 р. i подано 15-ма постiйними пунктами спостережень (далi - ППС), як закладено у кутах квадрата 8x8 км [9]. Кожен ППС складаеться з 4-х кругових площадок з 6-ти дерев кожна (24 дерева на 1 ППС), мае фксоваш географiчнi координати, схему розташування та ктьюсть дерев. Для кожного з облкових дерев визначали такi показники: породу; дiаметр на висоп 1,3 м; клас Крафта; стан вершини; вщсо-ток сухих сучюв у живiй кронi; клас плодоношення; вiк хво'; дефолiацiю верх-ньо'1 третини крони i дефолiацiю решти крони; дехромацiю всiеí крони; ступiнь пошкоджень (у %) дерева за видами. Для 4-х дерев (середне за дiаметром дерево переважаючо'' породи на кожнш площадщ) додатково визначали: вiк; серед-нш дiаметр крони; висоту дерева; висоту крони; висоту початку сухих сучюв; стввщношення приросту у висоту до приросту бокових пагонiв; висоту мохiв
на стовбурц проективне покриття (у %) лишайниками дiаметра на 1,3 м. Уа цi показники комплексно характеризують стан облiкових дерев, тобто методичною основою мониторингу лiсiв е фiтоiндикацiя. Обстеження ППС парку було проведено в 2003, 2010 i в 2015 рр.
Результати та обговорення. На мережi мониторингу НПП "Гуцульщина" домiнують буковi лiси, що ввдповдае розподiлу лiсiв парку за породами, тобто мережа репрезентативно представляе лки Косiвського району. Дубовi лiси зо-середженi у пiвнiчно-схiднiй його частиш, ялиновi - в пiвденно-захiднiй. Ана-лiз стану лiсiв парку розпочнемо з базового 2003 р. (табл.).
Табл. Стан .¡¡с'ш НПП "Гуцульщина" в 2003 р.
№ ППС Головна порода Б, см Клас Крафта Вершина, бал Сухi сучки, % Плодоношення, бал Вк хво!, роюв Дефоль ац!я, % Дехро- ма-щя, %
верш. заг.
1 Дуб зв. 21,6 1,9 0,0 18,3 0,4 - 23,1 25,8 25,6
2 Бук люовий 29,9 1,8 0,1 23,5 1,6 - 27,9 32,3 42,9
3 Бук люовий 20,9 1,9 0,1 15,0 0,5 7,0 15,6 12,7 13,8
4 Бук люовий 31,1 1,8 0,0 15,0 2,1 - 20,0 19,0 28,8
5 Бук люовий 25,8 2,0 0,0 18,8 0,8 - 15,8 14,2 8,3
6 Бук люовий 20,6 2,0 0,1 13,3 0,7 - 17,9 19,4 11,5
7 Ялина евр. 33,5 2,0 0,0 40,0 0,7 7,4 13,5 16,7 6,9
8 Бук люовий 32,6 2,0 0,8 11,0 1,0 7,0 23,5 17,1 29,0
9 Бук лiсовий 40,1 1,9 0,0 15,8 1,3 6,8 15,6 14,8 20,6
10 Бук люовий 29,7 2,0 0,0 8,5 1,2 - 16,7 19,6 12,9
11 Дуб зв. 44,3 1,9 0,0 33,3 0,9 4,0 20,8 29,8 14,8
12 Ялина евр. 21,4 2,1 0,0 26,7 0,3 7,4 12,7 12,7 6,7
13 Ялина евр. 41,5 1,9 0,7 32,1 1,2 6,4 17,7 21,0 11,9
14 Ялина евр. 31,8 2,0 0,5 64,4 0,8 6,3 14,4 24,4 5,4
15 Ялина евр. 34,5 2,0 0,1 25,2 1,2 6,5 10,6 11,7 3,8
Змша дiаметра на ППС становила вiд 20 до 44 см - у дуба вш найбшь-ший, а у бука - найменший. За класом Крафта змiн практично не було. Бшьша половина ППС (53 %) взагалi не мала пошкоджень вершин, а ще 27 % - пооди-нокi пошкодження. На 20 % ППС стан вершин характеризувався значними по-шкодженнями ^ в бiльшостi випадкiв, вони були мехашчними. Кiлькiсть сухих сучкiв змшювалася iстотно: вiд 8 до 65 %. Це зумовлено наявнiстю рiзних по-рiд, а максимальнi частки сухих сучюв характернi для дубових та ялинових т-сiв. Плодоношения лшв теж було мiнливим для рiзних порiд i змiнювалося ввд 0,3 (незначне) до 2,1 (середне). Ввдзначимо пряму залежнiсть плодоношення вщ середнього дiаметра. Вiк хво1 був бшьше 6 рокiв, що свщчить за успiшнiсть росту тут хвойних порiд, за винятком ялини в дубових типах лiсу (ППС 11).
Дефолiацiя вершин облiкових дерев на 73 % ППС парку була слабкою чи незначною. Вищу дефолiацiю зумовили такi причини: на ППС 1 i 11 - домь нування дуба, на ППС 2 - розташований поблизу вогняний факел, на ППС 8 -порушення правил проведення рубок. Зазначимо, що дефолiацiя вершини в т-сах НПП "Гуцульщина" була вища, за середню для 1вано-Франювсько1 обл.,
яка, водночас, в 2003 р. перевищувала середне и значения з 1991 р. Загальна де-фолiацiя (далi - дефолiацiя) лiсiв парку мала вищi значення, нiж дефолiацiя вершини, але вони теж змiнювалися в тих самих класах. Виняток становили: ППС 8 - загальна дефолiацiя вщповдала другому класу, а дефолiацiя вершини - тре-тьому; на ППС №13 i 14 навпаки - загальна дефолiацiя була третього класу, а дефолiацiя вершини - другого, однак це характерно для ялинових лкк. Просто-ровий розподш дефолiацií лiсiв парку не мав чкких залежностей. Дехромацiя лiсiв парку, аналогкно до дефолiацií, знаходилася в межах перших трьох кла-ск. Аналiз змiн кольору показав, що основними причинами тако' високо' (по-рiвияно з багаторiчними даними) дехромацп були: спекотний i сухий вегета-цiйний сезон 2003 р. - на бшьшоста ППС, опiки та продукти згоряння - на ППС 2, механик пошкодження - на ППС 8.
За штенсившстю та рiзноманiтнiстю серед видiв пошкоджень у лках НПП "Гуцульщина" в 2003 р. переважали численнi види комах, а частка пошкоджень, спричинених ними, змiнювалася вiд 0 до 24 %. Вiдзначено просторову прив'язку максимумов цих пошкоджень до найбкьш обжито', пiвденно-схiдноí частини району, а мшмуми - в ялицевих лках. Пошкодження лiсiв парку фко-патогенами змшювалося вiд 0 до 31 %, i мало також досить значне поширення, але, здебiльшого, - на деревах бука (так званий "поперечний рак"). Особливо штенсивно вш пошкоджуе бук у дубових та ялинових типах лку. Iншi пошкодження лкк поданi механiчними пошкодженнями, трiщинами i дуплами рiзних етюлогш 1х спiльною особливiстю е те, що вони за штенсившстю не виходять за межi першого класу, тобто е незначними. Виняток становив тiльки ППС 8, де механик пошкодження були середнiми.
За результатами мокторингу розраховано клас пошкодження лкк парку i його значення в 2003 р. змiнювалося вiд 0,4 до 2,3. Встановлено, що клас пошкодження не мав чкких залежностей вщ проаналiзованих факторiв. Слабка за-лежнiсть була тiльки ввд породного складу - мiнiмальнi значення в ялинових, а максимальнi - у дубових лках. У просторовому вимiрi клас пошкодження мав високу моза'чнкть i тiльки у швденно-захщшй частинi району його значення постшно були низькими (рис. 2).
Динамку стану лкк парку оцiнено через поркняння даних монiторингу лiсiв за 2003, 2010 та 2015 рр. Аналiз змш засвiдчив вiдсутнiсть загальних зако-номiрностей для окремих ППС чи порщ. Так, стан вершини на ППС 8 i 14 рiзко покращився, на ППС 15 - попршився, а на шших ППС практично не змiнився. Динамка плодоношення тiсно зв'язана з породою: плодоношення бука постiйно погiршувалося; граба - теж попршувалося, але тенденцк не така чiтка як у бука; дуба - спочатку покращилося, а попм погiршилося; явора - було постайно успiшним; ялини - спочатку сильно погiршилося, а потiм покращилося; ялицi -шсля незначного погiршения рiзко покращилося. Вк хво' за останнi роки змен-шився на бiльшостi ППС, на 5-ти з 8-ох - бкьше як на 1 рiк, i тiльки на одному ППС (ялина в дiбровi) вiк хво' збшьшився, хоча i не набагато. Слабкий вплив на змiни вiку хво' мае вiк лiсiв - у молодших деревостанах вiк хво' зменшився бi-льшою мiрою, нiж у старших.
Рис. 2. Клас пошкодження лidв НПП "Гуцульщина" в 2003р.
Динамiка дефолiацГí лiсiв НПП "Гуцульщина" також була неоднорщна за ППС i за породами (рис. 3). Так, у 2010 р. вона була дост^рно нижча на вшх ППС, шж у 2003 р. Особливо сильно покращилася дефолiацiя старших за вiком та дубових лiсiв, а на загал дефолiацiя лiсiв стала бiльш вирiвняна, тобто менш мiнливою. У 2015 р. дефолiацiя вже погiршилася практично всюди, порiвняно з 2010 р., за винятком молодих лiсiв (ППС 1 та 4).
Рис. 3. Динамжа дефол1аци л1ав НПП "Гуцульщина " за ППС
Дехромащя лiсiв парку за останш роки теж мае тренд до зменшення на вшх 15-ти ППС. Особливо сильно зменшилася дехромацiя на ППС з перевагою бука, а найбшьшою мiрою - на ППС 2 (газовий факел вже не горить) i 8 (намет зiмкнувся пiсля проведения рубок). Менше покращилася дехромацiя дуба (ППС 1 та 11), а для ялини це стосуеться тшьки старовкових дерев (ППС 13 i 14).
Динамжа класу пошкодження мае особливо чгткий тренд до зменшення для вах порiд, але тшьки до 2010 р. (рис. 4). Значною мiрою це зумовлено зме-ншенням дефолiацií i/або дехромацií. Особливо сильно зменшився клас пошко-
дження на nnC 1 (piзкo зменшилася дефoлiацiя) i 2 (piзкo зменшилася деxpoма-цiя). Такoж значним бyлo зменшення на nnC з пеpевагoю ялини. У 2015 p. клас гош^дження пoгipшився за бiльшiстю пopiд, ropiB^TO з 2010 p., за винят^м бyка i гpаба.
Д.зв Яв Ял Яц
Рис. 4. Динамжа класу пошкодження nicie НПП "Гуцульщина" за породами
Динамка гош^джень лiсiв паpкy такoж не мала oднieï тенденцп для ok-pемих пopiд чи ofreK™: на 10-ти з 15-ти nnC (пеpеважнo бyкoвi лiси) ïx частка дoстoвipнo зменшилася дo 2010 p., а дo 2015 p. - згову зpoсла; на 2-х - зpoсла дo 2010 p. (на oднoмy - дoстoвipнo), а дo 2015 p. - ще зpoсла (ялинoвi лiси); на 3-х nnC - дoстoвipнo не змшилася в цей пеpioд (дyбoвi лiси). Пpичини такoï динамiки 6ули piзнi - напpиклад, значне зpoстання частки фiтoпoшкoджень на nnC 1 бyлo зyмoвлене пoявoю нoвoгo oблiкoвoгo деpева явopа зi значнoю час-ткoю пoпеpечнoгo pакy.
Висновки. Меpежа мoнiтopингy лiсiв Hnn мГyцyльщинам складаеться з 15 oб'ектiв, на яких пеpеважають бyкoвi лiсoстани, i pепpезентативнo ^едстав-ляе Кoсiвський pайoн. Дефoлiацiя лiсiв паpкy в 2003 p. була вища за сеpедню для Iванo-Фpанкiвськoï oбл., а пpoстopoвий ïï poзпoдiл не мав чггких залежгос-тей. Оснoвними пpичинами висoкoï (пopiвнянo з багатopiчними даними) дефo-лiацiï i деxpoмацiï 6ули: спевший i сухий вегетацiйний сезoн 2003 p. - на бшь-шoстi nnC, oпiки та пpoдyкти згopяння - на nnC 2, мехашчш пoшкoдження -на nnC S. Клас гош^дження був мiнливим, змiнювався вiд 0,4 (незначнi) дo 2,6 (сеpеднi) i низькi йoгo значення були на пiвденнoмy заxoдi pайoнy. З iншиx негативних фактopiв найбшьше впливають на стан лiсiв листoгpизyчi кoмаxи та пoпеpечний pак.
За rop^ дoслiджень (2003-2015 pp.) дефoлiацiя лiсiв Hnn "Гуцульщина" сгочатку iстoтнo пoкpащилася (дo 2010 p.), а в 2015 p. вже пoгipшилася пpактичнo всюди, за винят^м мoлoдиx лiсiв. Аналoгiчнoю була динамка класу пoшкoдження. Динамiка плoдoнoшення вже ткго зв'язана з пopoдoю: у бука вo-нo пoстiйнo пoгipшyвалoся; гpаба - теж пoгipшyвалoся, але тенденцiя не така чiтка як у бука; дуба - сгочатку го^ащи^ся, а пoтiм пoгipшилoся; явopа - го-стiйнo yспiшне; ялини - сгочатку сильнo пoгipшилoся, а го^м пoкpащилoся; ялицi - тсля незначнoгo пoгipшення piзкo пoкpащилoся.
Лггература
1. The 1979 Geneva Convention on Long-range Transboundary Air Pollution. [Electronic resource] . - Mode of access http://www.unece.org/env/lrtap/lrtap_h1 .html.
2. ICP Forests manual. Part IV. Visual Assessment of Crown Condition and Damaging Agents. [Electronic resource]. - Mode of access http://icp-forests.net/page/icp-forests-manual.
3. Forest Condition in Europe 2015. Technical Report of ICP Forests. [Electronic resource]. -Mode of access http://www.icp-forests.org/pdfTR2015.pdf.
4. Badea O. Forest health status in the Carpathian Mountains over the period 1997-2001 / O. Badea, M. Tanase, Y.S. Shparyk et al. // Environmental Pollution. - 2004. - Vol. 130, No. 1. - Pp. 93-98.
5. ШпарикЮ.С. Динашка стану л1ив Украшських Карпат за даними мошторингу в 2010-214 роках / Ю.С. Шпарик, Р.М. Впер // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2015. - Вип. 25.02. - С. 31-36.
6. ШпарикЮ.С. Контроль стану лгав Украшських Карпат в 2011 рощ / Ю.С. Шпарик, Р.М. Впер, Т.1. Савчин, Р.1. Фалько // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.5. - С. 107-112.
7. ШпарикЮ.С. Стан Л1ив Украшських Карпат у 2012 рощ / Ю.С. Шпарик, Р.М. Впер, 1.М. Яновська, Р.1. Фалько // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв]в : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.08. - С. 61-65.
8. Шпарик Ю.С. Результати мошторингу Л1ив Украшських Карпат i прилеглих територш у 2013 рощ / Ю.С. Шпарик, Р.М. Впер, 1.М. Яновська, Т.Р. Юник, Р.1. Фалько // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2014. - Вип. 24.04. - С. 169-175.
9. Парпан В.1. Мошторинг лвдв Коавського району / В.1. Парпан, Ю.С. Шпарик, В.П. Ло-сюк // Еколого-медичш проблеми Гуцульщини : зб. наук. праць. - Коив : Вид-во "Пpipва", 2003. - С. 39-42.
Надтшла до редакцп 30.05.2016р.
Шпарык Ю.С., ВитерР.М., ЛосюкВ.П. Состояние лесов НПП "Гу-цульщына" и его динамика в 2003-2015 годах
В сети мониторинга лесов НПП "Гуцульщына" доминируют бучины, дубравы сосредоточены в северо-восточной его части, а ельники - в юго-западной. Дефолиация лесов парка в 2003 г. была выше средней для Ивано-Франковской области. Основными причинами худшего, по сравнению с региональным, состояния лесов в большинстве случаев были механические повреждения, то есть антропогенное влияние. Из других отрицательных факторов массово распространены листогрызущие насекомые и поперечный рак стволов. После 2003 г. дефолиация сначала достоверно улучшилась (2010 г.), а в 2015 г. - ухудшилась практически везде, за исключением молодых лесов. Динамика плодоношения, процента сухих сучьев и видов повреждений определялась породным составом лесов парка.
Ключевые слова: мониторинг, породный состав, дефолиация, дехромация, повреждения, динамика.
Shparyk Y.S., Viter R.M., Losyuk V.P. Health Conditions of NNP Gut-sul'schyna Forests and Their Dynamics in 2003-2015
Common beech (Fagus sylvatica L.) is dominated species on forest monitoring network of NPP Gutzul'schyna. Pedunculate oak (Quercus robur L.) is concentrated in the north-eastern, and Norway spruce (Picea abies L.) - in the south-west forests of the park. Defoliation of the park forests was higher than in average for Ivano-Frankivsk region in 2003. The main reasons for the regional forests decline were mechanical damages (human impact). Leaf-eating insects (for oak) and stem cancers (for beech and Silver fir (Abies alba L.) also were distributed widely. After 2003 defoliation was significantly improved to 2010, but in 2015 was again worsened almost everywhere, except in young forests. The dynamics of seeding, of dry branches percentage and of damage types is determined by species composition of the park's forests in 2003-2015.
Keywords: forest monitoring, species composition, defoliation, decolouration, damages, dynamics.
УДК 712.2:582.091/.097(477.41/.42)
BIKOBI ДЕРЕВА ДЕНДРОПАРК1В УКРАШСЬКОГО ПОЛ1ССЯ Н.О. Олексшченко1, М.О. Подольхова2
Наведено результати дослiдження вшових дерев на територй дендропаркiв Укра-'шського Полiсся, а саме у дендропарках "Шлява", "Елiта", "Юннатський" та "Сирець-кий". Проаналiзовано ix таксож^чний та кiлькiсний склад, встановлено приблизний вiк. Виявлено 281 вiковий екземпляр деревних рослин, якi поданi 21 видом та чотирма культиварами. За кшьюсним складом найбiльше вшових дерев росте в дендропарку "Пщява" (209 екземплярiв), а за видовим - у дендропарку "Сирецький" (15 видiв та культиварiв). Оцiнено сучасний стан вiковиx насаджень за саштарною та естетичною оцiнкою, запропоновано основш заходи для 1х збереження.
Ключовг слова: вiковi дерева, дендропарки, Украшське Полiсся, iнтродукцiя, за-повiдання, пам'ятка природи.
Дендрологiчнi парки разом i3 парками-пам'ятками садово-паркового ми-стецтва та боташчними садами е осередками збереження та вивчення не тiльки штродукованих видiв деревних рослин, а й вшових та багатовшових дерев. У структурi дендропаркiв Украши значну частку (близько 30 %) займають об'ек-ти, якi було закладено з юнця XVIII ст. до 1917 р.: "Софивка" (1796 р.), "Трос-тянець" (1834 р.), "Устимшський" (1893 р.), "Аскашя-Нова" (1887 р.) та ш (М.О. Гричук, 2014 р.). Вiковi дерева становлять значну частку у дендрофлорi таких заповiдних парюв, потребують комплексного монiторингу та розроблен-ня заходш щодо !'х збереження. Ниш вчеш дослiджують вiковi насадження ден-дропарюв загальнодержавного значення, наприклад, Нацiонального дендропарку Украши "Софйвка" (В.П. Шлапак, Г.1. Музика, В.А. Вггенко, Л.1. Марно) [1]. На основi дослiджень С.1. Галкiна, Н.М. Дойко, Н.В. Драган, 1.Л. Мордатенко у державному дендрологiчному парку "Олександрiя" НАН Украши опублiковано низку наукових праць, зокрема методичнi вказiвки "Система заходiв по збере-женню багатовшових деревних рослин старовинних паркiв" [5]. Серед вщомих вчених, якi також порушують питання дослiдження, розроблення рекомендаций щодо збереження вiкових дерев та 1х заповiдання можна назвати таких, як: А.1. Кушнiр, О.А. Суханова, 1.Л. Кушнiр, В I. Мельник, П.1. Гриник, М П. Сте-ценко, СЛ. Шнайдер, B.C. Борейко та ш
У науковш лiтературi питання вивчення вшових дерев дендропарюв Ук-рашського Полiсся висвiтлено недостатньо [2, 3]. Варто також зауважити, що ниш шд керiвництвом проф. С.Ю. Поповича проводять дослiдження з метою створення каталогу дендросозофлори Украшського Полiсся (Савоськша, 2016 р.), в який входять даш щодо вiкових дерев на заповщних територ1ях Украши. Враховуючи зазначене вище, комплексний монiторинг вшових насаджень дендропарюв цiеi зони мае значну актуальшсть.
Мета дослщження - проведения натурного обстеження територп ден-дропарюв Украiнського Полiсся, аналiз таксономiчноi, кiлькiсноi та вiковоi структури вiкових дерев, оцiнення iх саштарного та естетичного стану.
1 проф. Н.О. Олексшченко, д-р с.-г. наук - НУ бюресурав i природокористування Украши, м. Ки!в;
2 астр. М.О. Подольхова - НУ бюресурс1в i природокористування Украши, м. Ки!в.
