CC BY
16
3. Закон Украши "Про еколопчний аудит" вщ 24.06.2004 № 1862-IV // Вщомосп Вер-xobhoï Ради Украни (ВВР). - 2004. - № 45. - Ст. 1833.
4. Кочерга М.М. Впровадження еколопчного аудиту в систему швестицшного забезпе-чення аграрних пiдприeмств / М.М. Кочерга // Економют : наук. журнал. - 2011. - № 10. - С. 23-25.
5. Новак У.П. Органiзацiйно-економiчний мехашзм реашзацп екологiчного аудиту в Ук-раïнi / У.П. Новак // 1нновацшна економiка : наук. журнал. - 2010. - № 1. - С. 134-139.
6. Пизняк Т.И. Организационно-экономические основы применения концепции экологического аудита в сельском хозяйстве / Т.И. Пизняк // Вюник Сумського нащонального аграрного ушверситету. - Сер.: Економжа та менеджмент. - 2002. - Вип. 1-2. - С. 128-131.
7. Фостолович В.А. Еколопчний аудит в системi еколопчного менеджменту сшьсько-господарських шдприемств / В.А. Фостолович, О.О. Яковенчук, Я.О. Яковенчук // 1ннова-цшна економжа : наук. журнал. - 2011. - № 4. - С. 61-65.
Кочерга Н.Н. Формирование системы экологического аудита в сельском хозяйстве
Обоснован подход к формированию системы экологического аудита в сельском хозяйстве, основанный на сравнительном анализе основных направлений развития данной процедуры как комплексной формы контроля, учитывает установленные экологические нормы и финансовые показатели хозяйственной деятельности в экологической сфере сельскохозяйственных товаропроизводителей.
Ключевые слова: экологический аудит, сельское хозяйство, сельскохозяйственные товаропроизводители, система, комплекс.
Cocherga М.М. The formation system of ecological audit in agriculture
Grounded approach to the formation system of ecological audit in agriculture, based on comparative analysis of main directions of development of this procedure as a complex form of control, takes into account the environmental standards established and financial indicators of economic activity in the environmental field of agricultural producers.
Keywords: ecological audit, agriculture, agricultural producers, the system complex.
УДК 630*[182+22] Ст. наук. ствроб. Ю.С. Шпарик, канд. с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. Р.М. Втер, канд. с.-г. наук; наук. ствроб. Т.1. Савчин; фахiвець I кат. Р.1. Фалько - УкрНДЫрлщ м. 1вано-Франтвськ
КОНТРОЛЬ СТАНУ Л1С1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ У 2011 РОЦ1
За результатами оцшки стану облжових дерев на об'ектах мошторингу I рiвня в 2011 р. пошкодження лгав регюну Украшських Карпат вщнесено до класу "слабга". Мжмальна дефолiацiя була в ялищ та липи, а максимальна - у граба. За видами пошкоджень переважають сухi сучки у хвойних порщ, листогризш - у листяних, по-перечний рак - у бука та ялищ.
Ключовг слова: мошторинг, стан лгав, клас Крафта, дефолiацiя, дехромащя, пошкодження, Г1С.
Одшею з найбшьш достсгарних методик оцшки стану л1с1в е дточа в Сврош з кшця 1980-х роюв система мошторингу л1с1в 1СР-Гогез1. Так, у звт за 2010 р. ця европейська програма дала анал1з результата обстежень майже 237 тис. облжових дерев на 15 591 об'екпв у 31 краш. Зроблено висновок, що стан л1шв р1зних порщ змшюеться в останш роки за р1зними сценар1ями. Так, дуб черешковий та бук люовий вщ 1991 до 2009 рр. мають стшку тенденщю до попршення стану - 1х середня дефол1ащя стабшьно зростае, вщповщно, вщ 18 до 25 % та з 15 по 23 %. Сосна звичайна мае зворотну тенденщю - тсля найпрших показниюв стану в 1994 р. 11 тренд до покращення стану найбшьш
чiткий (з 24 по 17 % за дефолiащею). Динашка дефолiащl ялини звичайно!: максимум у 1994 р. (25 %); далi настав перiод покращення стану i в 1999-му -мшмум (21 %); з 1999 по 2003 рр. - перюд змши дефолiащl на рiвнi 22 %; в 2004-му - новий максимум у 24 %; до 2006 р. - рiзке зниження i абсолютний мiнiмум близько 20 %; вiд 2006 до 2009 рр. - тенденщя до покращення стану. За останш 20 роюв стан ялинових лiсiв у Сврош змiнюeгься у незначних межах, тобто с^мкого його погiршення не зафжсовано [1]. Описанi закономiр-ност стану лiсiв характернi i для регюну Укра1нських Карпат [2]. У техшчно-му звiтi програми ICP-Forest представлено вже бшьш детальну шформащю, зокрема i в розрiзi окремих кра1н [3]. На жаль, у 2010 р. не надали шформацп Угорщина та Австрiя i традицшно вiдсутня детальна iнформацiя вiд Укра1ни. Науковцi УкрНДIгiрлiс працюють за методикою ICP-Forest з 1989 р. [4, 5].
Методика дослвджень. Методикою ICP-Forest передбачено форму-вання двох рiвнiв монiторингу лiсiв: перший рiвень - в кутах правильних квадратiв чи гексаедрiв вiдповiдно до розташування люових масивiв для контролю стану лiсiв; другий рiвень - за типами люу в найбiльш репрезентатив-них корiнних деревостанах для контролю сукцесш лiсiв. Об'екти першого рiвня - це чотири кругових площадки з шютьма облiковими деревами на кожнш. Обстежують щорiчно за такими основними параметрами: периметр, клас Крафта, довжина крони, дефолiацiя, дехромацiя, пошкодження, трав'яний покрив [6]. Вiдповiдно, за дорученням Державного агентства люових ресуршв Укра1ни в 2011 р. науковцями УкрНДЫрлю було обстежено 18 об'екпв монiторингу лiсiв I рiвня в п'яти областях регiону i зроблено контроль за правильнютю визначення показникiв монiторингу лiсiв, вщповщно до затверджених методик [7].
Результати дослвдження. У 2011 р. на об'ектах монiторингу лiсiв I рiвня було обстежено 12 деревних порщ. У табл. 1 представлено середш характеристики стану основних порщ в регiонi. За становищем у деревосташ (середнiй клас Крафта) найкращi показники у дуба червоного та ялищ бшо! -1,85 i 1,81, а найгiршi - у граба звичайного (2,92). Це означае, що дерева дуба червоного та ялищ переважно займають пашвне положення в деревосташ, бшьшють порiд власне формують перший ярус, а дерева берези повисло!, вшьхи чорно! та граба переважно ростуть у нижчих ярусах. За довжиною крони (вщсотки вщ висоти дерева) найкращi показники у граба та ялищ (48 i 50 %), а найгiршi - у вiльхи чорно! та осики (18 i 21 %). Бiльшiсть порiд ха-рактеризуеться довжиною крони на рiвнi 35-40 %, що дае змогу зробити вис-новки про нормальну !х стшкють. Вiдносно коротка крона сосни звичайно! пояснюеться особливостями структури !! деревосташв - переважно вони зiм-кнеш та мають другий ярус листяних порщ.
За дефолiацiею верхiвки (табл. 1) розмах коливань в розрiзi головних порщ достатньо iстотний: вщ 6 вiдсоткiв у ялицi до 27 - в осики. Середня для регюну Укра!нських Карпат дефолiацiя верхiвки належить до класу "слабка дефолiацiя" - 11,2 %. Практично вщсутня (<10 %) дефолiацiя верхiвки тiльки у ялицi, бiльшiсть порщ характеризуються слабкою (10-25 %) дефолiацiею верхiвки i тiльки в осики вона середня. За дефолiацiею нижньо! частини кро-
ни розмах коливань за головними породами ще бшьший: вщ 7 % - у липи до 34 % - в осики. Середня для регюну Украшських Карпат дефолiацiя низу крони також належить до класу "слабка" - 15,0 %. Практично вщсутня (<10 %) вона тшьки у липи, бiльшiсть порiд характеризуются слабкою (1025 %) дефолiацieю нижньо! частини крони i тшьки в осики вона середня. Мь шмальна дефолiацiя в 2011 р. була в ялищ та липи, а максимальна - у граба.
Табл. 1. Стан основних порiд в л1сах регюну в 2011 р.
Породи Клас Крафта Довжина крони, % Деф(^а^ крони, % Дехрома1да крони, % Пошкодження, %
1/3 зверху 2/3 знизу
Бук 2,11 40,86 11,77 12,91 9,91 15,86
Вшьха ч. 2,50 18,33 10,00 10,00 5,00 19,00
Граб 2,92 48,13 13,33 18,96 12,92 15,91
Дуб зв. 2,03 35,73 10,40 15,65 11,69 16,23
Дуб черв. 1,85 37,31 10,77 10,77 9,62 12,00
Липа 2,19 31,56 10,63 7,19 8,75 12,69
Сосна зв. 2,10 24,32 10,08 17,97 11,44 17,84
Ялина 2,22 39,86 11,08 15,54 8,38 17,70
Ялиця 1,81 50,31 6,25 13,75 7,50 27,31
Середне: 2,16 37,39 11,16 15,02 10,02 16,93
За дехромащею крони (табл. 1) ситуащя значно краща, nopiBMHO з де-фолiацieю. Хоча ii середне значення майже дорiвнюе середнш дефолiащl вер-хiвки, але одразу 6 порщ характеризуються дехромацiею класу "практично вщсутня", тобто менше шж 10 %: бук, вiльха чорна, дуби звичайний та чер-воний, ялина i ялиця. Bei iншi породи мають слабку дехромацiею. Мшмаль-на дехромацiя в 2011 р. була у вшьхи чорно1, а максимальна - у граба.
За штенсивнютю (вщсотком) пошкоджень ситуацiя досить B^iBrnra в розрiзi порiд: вщ 12 - у дуба червоного до 28 - у ялищ (табл. 1). Отже, тшьки ялиця мае середш пошкодження, а вш iншi породи - слабю. За видами пошкоджень (табл. 2) кшькюно переважають сухi сучки у хвойних порщ i листогризнi шюдники - у листяних. Досить поширеними е також поперечний рак - у бука та ялищ, та трщини - у бука, граба i ялини. Кiлькiсть дерев без пошкоджень в 2011 р. становила 10,3 %.
Породи Б. р. д. Зл. в. Л. гр. Мех. Некроз листя П. р. С. в. С. с. В. ж. Тр. Без пошк.
Бук 10 4 20 4 3 29 20 13 8
Вшьха ч. 5 1
Граб 2 11 1 3 6 1
Дуб зв. 1 3 5 20 3 7 2 16 5
Дуб черв. 5 2 3 1
Липа 1 11 1 3
Сосна зв. 1 1 3 43 3 1 7
Ялина 4 3 1 3 1 1 66 4 8 20
Ялиця 1 1 4 6 1 1 2
Разом 1 20 16 77 12 13 39 1 159 8 35 44
*
Примака: * - скорочення пошкоджень: б.р. - борошниста роса, д. - дупло, зл.в. - зламана верх1вка, л.гр. - листогризш, мех. - мехашчш кори, п.р. - поперечний рак, с.в. - суха верх1вка, с.с. - суи сучки, в. ж. - витжання живищ, тр. - трщина кори.
За отриманими результатами побудовано цифровi карти стану лiсiв регiону на мережi мониторингу в 2011 р. За довжиною крони найкращi показ-ники в 2011 р. мали прсью люи Укра1нських Карпат, а також - мшаш дiбро-ви Прут-Днiстровського межирiччя. Протяжнiсть крон у рiвнинних та перед-гiрних лiсiв Закарпаття, Тернопшьщини та Iвано-Франкiвщини менша, що вказуе на нижчу 1х стiйкiсть. Вщносно довга крона сосни звичайно1 в умовах Тернопшьсько1 областi пояснюеться особливостями структури 11 деревоста-нiв - переважно вони не зiмкненi та мають достатньо прогалин у наметь
За дефолiацiею верхiвки закономiрностей просторового розподшу для Укра1нських Карпат у 2011 р. не виявлено, а найвищий цей показник лiсiв Тернопшьсько! област пояснюеться складними погодними умовами кшця ве-гетацiйного перiоду. За дефолiацiею решти крони в 2011 р. спостершалася обернена до протяжносп крони закономiрнiсть: найменшi значення - в прсь-ких лiсах, а найбiльшi - в рiвнинних. Але при цьому дефолiацiя решти крони у рiвнинних i гiрських лiсiв всiх областей також змiнюеться залежно вiд породи. Найгiрша дефолiацiя решти крони встановлена також в Тернопшьськш областi i теж пояснюеться складними погодними умовами (рис.). За дехрома-щею крони закономiрностей просторового розподшу для Укра1нських Карпат в 2011 р. не зазначено, що значною мiрою пояснюеться вирiвнянiстю 11 зна-чень: дехромацiя верхiвки i рiвнинних, i гiрських лiсiв ушх областей змь нюеться в незначних межах. Найпрша дехромацiя крони встановлена в люах Львiвськоl областi, хоча в Закарпатськш областi дехромацiя крони також ха-рактеризуеться високими показниками.
Рис. Дефолгацгя лшв реггону Укратських Карпат у 2011 р.
За штенсивнютю пошкоджень найвищi показники в 2011 р. мали прсью люи Укра1нських Карпат. Пошкодження облiкових дерев у рiвнинних
та передпрних лiсiв Закарпаття, Тернопiльщини та Ьано-Франювщини знач-но менш, що вказуе на кращу 1х життeвiсть. Вщносно значна iнтенсивнiсть пошкоджень сосни звичайно! в умовах Львiвськоl областi пояснюеться вжом ii дерев - на об'ектах переважають дерева у вщ близько 100 рокiв. Зазначи-мо, що за видами пошкоджень найбшьший вщсоток - у поперечного раку та обдиру кори.
Контроль за правильнютю визначення показниюв монiторингу лiсiв (18 акпв контролю) засвщчив, що бiльшiсть показниюв пращвники люогос-подарських пiдприемств визначають з допустимою помилкою, i тшьки пош-кодження облiкових дерев ощнюються не завжди точно. За яюстю оцiнки ос-новнi показники роздшилися так: порода i периметр - вщмшно; довжина, де-фолiацiя верху i низу та дехромацiя крони - задовшьно; види та штенсив-нiсть пошкоджень - не задовшьно. Рекомендацп щодо покращення роботи на мережi I рiвня монiторингу лiсiв переданi в Держлiсагентство Укра1ни.
Висновки. Пошкодження лiсiв регiону Укра1нських Карпат у 2011 р. за показниками мониторингу ощнено як "слабкi". Так, за дефолiацiею верхiв-ки в 2011 р. розмах коливань за породами становив вщ 6 % - у ялищ до 34 % - в осики. Практично вщсутня (<10 %) дефолiацiя верхiвки тiльки у ялицi, iншi породи характеризуются слабкою (10-25 %) дефолiацiею верхiв-ки i тiльки у осики вона середня. З пошкоджень в 2011 р. переважали листог-ризш шюдники - у листяних порiд, поперечний рак - у бука та ялищ, трщи-ни - у бука, граба i ялини. За видами пошкоджень найбшьший вщсоток - у поперечного раку та обдиру кори. Контроль за правильнютю визначення показниюв мошторингу лiсiв дав позитивнi результати i дав змогу пiдготувати пропозицп щодо покращення робгт на мережi мониторингу лiсiв I рiвня.
Л1тература
1. The Condition of Forests in Europe, 2010 ICP-Forest Executive Report. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.icp-forests.org/pdfER2010.pdf.
2. Шпарик Ю.С. Еколопчний мониторинг лгав регюну Украшських Карпат / Ю.С. Шпа-рик // Значення та перспективи стацiонарних дослiджень для збереження бiорiзноманiття : зб. наук. праць. - Львiв, 2008. - С. 450-451.
3. Forest Condition in Europe, 2010. Technical Reportof ICP Forests. [Electronic resource]. -Mode of access http://www.icp-forests.org/pdfTR2010.pdf
4. Парпан B.I. Мониторинг люових екосистем Карпат / B.I. Парпан, Ю.С. Шпарик, П. Д. Маргав, I.C. Щербак // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Люо-техшчна наука i освiта на рубежi XXI столiття. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 1996. - С. 47-48.
5. Shparyk Y.S. Heavy metals migration in the Ukrainian Carpathians forests / Y.S. Shparyk // Effects of Air Pollutionon Forest Health and Biodiversity in Forests of the Carpathian Mountains", NATO Science Series I. - Amsterdam. - 2002. - Vol. 345. - P. 259-268.
6. ICP (ed.). Manual on the methodologies for harmonized sampling, assessment, monitoring and analysis of the effects of air pollution on forests / Programme Coordinating Centres of the international cooperative programme on assessment and monitoring of air pollution effects on forests, 1986. - 92 p.
7. Методичш рекомендацп з мошторингу лгав Украши I рiвня: Схвалеш Науково-тех-шчною радою Держкомлгаоспу Украши вщ 18 березня 2002 р. - Харгав : Вид-во УкрНДШ-ГА, 2001. - 34 с.
Шпарык Ю.С, Витер Р.М., Савчын Т.И., Фалько Р.И. Контроль состояния лесов Украинских Карпат в 2011 году
По результатам оценки состояния учетных деревьев на объектах мониторинга I уровня в 2011 г. повреждения лесов региона Украинских Карпат отнесены к классу "слабые". Минимальная дефолиация была у пихты и липы, а максимальная - у граба. По видам повреждений преобладают сухие сучья у хвойных пород, листогрызущие -в лиственных, поперечный рак - у бука и пихты.
Ключевые слова: мониторинг, состояние лесов, класс Крафта, дефолиация, дехромация, повреждения, ГИС.
Shparyk Yu.S., Viter R.M., Savchyn T.I., Falko R.I. Monitoring of forest health in the Ukrainian Carpathians region in 2011
According to the estimation of forest health at the first level monitoring net damages of Ukrainian Carpathians region forests were identified to the "weak" class in 2011. Minimum defoliations were at fir and linden, and the maximum - at horn beam. There were dominated next types of tree damages: dry branches for coniferous species; foliage pests - for softwood species, stem cancer - for beech and fir.
Keywords: monitoring, forest health, Kraft class, defoliation, decoloration, damages, GIS.
