CC BY
57
For woody species (birch, alder, aspen, willow), which grows in East Ukrainian Po-lissya, analyzed the results of a certain mass of fragment with leaf surface area relative to these fragment mensuration data and model trees. Spelled methodology for gathering and processing information. The ratio of leaf mass to their surface area determined. To calculate the vegetation indices photosynthetic apparatus studied tree species suggested the average weight of one sheet with cutting surface of said area in a fresh and completely dry state and the mean of the leaf mass to their surface area.
Key words: parametric structure, softwood species, birch, alder, poplar, willow, fragment of leaves, the sample, the mass, area, ratio.
УДК 630*443.3 Асист. 1.П. Мацях, канд. бюл. наук;
доц. В.О. Крамарець, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ВСИХАННЯ ЯСЕНА ЗВИЧАЙНОГО (FRAXINUS EXCELSIOR L.)
НА ЗАХОДI УКРАШИ
У люах заходу Украши спостережено всихання ясена в чистих та мшаних наса-дженнях, що призводить до збшьшення обсягу саштарних рубок. За результатами об-стежень встановлено видовий склад збудниюв хвороб ясена: кореневих та стовбурових гнилей - 14 видiв, некрозно-ракових хвороб - 5 видш. Особливу небезпеку становить поширення нового небезпечного збудника некрозу Hymenoscyphus pseudoalbidus, який у Сврош призводить до швидкого вщмирання дерев ясена рiзного вжу. Ознаки уражен-ня ясена цим патогеном виявлено в усiх обстежених нами люових насадженнях, люос-мугах вздовж дорщ у зелених насадженнях мют та сiл. Поширення хвороби набувае характеру ешфтоти та становить значну загрозу для лiсiв та зелених насаджень з участю ясена звичайного.
Ключовi слова: ясен звичайний, санiтарний стан насаджень, некрозно-раковi хвороби, збудники гнилей, Hymenoscyphus pseudoalbidus.
В останш роки на територп' бвропи виявлено женсивне всихання ясе-нових лкосташв. Спочатку про це явище заговорили на пiвночi бвропи (кра'ни Прибалтики) [17], тзшше процеси всихання ясена були зафжсоваш в Польщi, Швецц, Норвегп та iнших кра'нах [3-5, 7-9, 11-14, 16].
За даними ВО "Лкпроект", насадження ясена на територп' Украши займають площу понад 153,8 тис. га, з них понад 131 тис. га (85,3 %) - лки Í3 ясена звичайного (Fraxinus excelsior L.), решта площi зайнята iнтродукованими видами ясена (F. pennsylvanica Marsh., F. americana L., F. lanceolata Borkh.). На територп Закарпатсько'' обл. (Карпатський бюсферний заповiдник, масив "Чор-на Гора") е единий локалiтет ясена бшоцвиого (F. ornus L). Цей вид занесено до Червоно'' книги Украши.
Природш лiси з перевагою в складi ясена звичайного зосередженi пере-важно на багатих суглинистих та глеюватих грунтах у заплавах рiчок та харак-теризуються рiзноманiтним видовим складом дерев, кущiв та трав. Похвдш ясенники найчастше трапляються на лкових суглинистих грунтах та ошдзоле-них чорноземах у зонi дубових та мiшаних лiсiв. Такi насадження переважно одновжов^ спрошено'' структури, !'х зазвичай створено штучно на мкщ вируба-них складних дiбров. Найбiльшi площi лiсiв з перевагою у складi деревостану ясена звичайного е на територп областей: Вiнницькоí (понад 14 тис. га), Сумсь-ко' (12,8 тис. га), Лугансько' (12,3 тис. га), Юровоградсько' (11,9 тис. га), Чер-касько'' (11,5 тис. га). Ясен займае незначнi плошд на територп' швденних облас-
тей (Херсонсько!, Миколахвсько!', 3anopi3bKoi) в Карпатах та прилеглих терито-р1ях (Iвано-Франкiвська, Чершвецька областi), на Полiссi (Рiвненська та Во-линська областi).
Об'екти та методика дослщження. У 2012-2013 рр. проведено реког-носцирувальне обстеження стану дерев ясена в лкових насадженнях, люосму-гах, зелених насадженнях на територп Львiвськоí та Тернотльсько!' областей. О^м цього, проводилися фрагментарнi обстеження деревосташв ясена на територп 1вано-Франювсько'1, Закарпатсько! та Волинсько! областей.
Для детальних обстежень ясенових лкосташв закладено шiсть пробних площ, три в Мiженецькому лiсництвi (ДП "Старосамбiрське ЛГ"): ПП-1М -склад 9Яс1Гр, вiк 99 рокiв; ПП-2М - склад 7Яс2Яв1Гр, вiк 66 роюв; ПП-3М -склад 5Яс3Яв1Гр1Врбк, вш 23 роки та три в Скалатському лiсництвi (ДП "Тер-ношльське ЛГ"): ПП-1С - склад 10Яс+Дз, Гр, вiк 76 рокiв; ПП-2С - склад 8Яс2Дз+Гр, Яв, Клг, вк 77 рокiв; ПП-3С - склад 8Яс1 Дз1Клг+Гр, вш 55 роюв. Шд час обстеження визначено стан кожного дерева: мертве (сухе), суховерхiв-кове, i3 сухими г1лками (скелетними, боковими). Зафксовано також iншi ознаки пошкодження дерев, користуючись методикою, запропонованою T. Kowalski, A. Czekaj [15]: раковi виразки (на стовбурi, на гшках), потьоки на стовбурi, водят пагони, тютюновi сучки, дупла та плодовi т1ла трутовикiв, мехатчт пошкодження стовбура та морозобшш трiщини. Особливу увагу звернено на некро-зи на гiлках чи на стовбурi (рис. 1). Остант под1лено на два типи: тип А - нек-рози з вщмерлою та вдавленою корою; тип В - некрози iз вщшаруванням кори та виразками.
Рис. 1. Некрози: 1) 1з вгдмерлою та вдавленою корою (тип А); 2) 1з вгдшаруванням кори та виразками (тип В)
Результати дослвджень. На територц Львiвськоí та Терношльсько1 областей ясен формуе як чисп, так i мiшанi деревостани. У Львiвськiй обл. загаль-на площа його насаджень становить 3515 га, з яких 61 % займають деревостани, в склад яких ясен становить менше 5 одиниць i лише 7,8 % займають чисп ясе-новi деревостани. У Тернотльськш обл. площа ясеневих лiсiв становить 6322,5 га, з яких близько 70 % - мгшаш лки з участю ясена у складi деревоста-ну менше 5 одиниць. Найчастше ясен е домшкою у складi дубових та чорно-вшьхових лiсiв. За даними пращвниюв ДСЛЗП "Львiвлiсозахист", в останнi роки на територц Львiвськоí та Терношльсько1 областей зрiс обсяг саштарних рубок у насадженнях iз перевагою у складi деревостану ясена. Найбiльшi площi суцiльних санiтарних рубок призначено в мiшаних насадженнях з участю ясена в складi деревостану в кшькосп 4-7 та 8-10 одиниць. Однак всиханням охопленi i деревостани, в склад яких ясена е 4 i менше одиниць.
Табл. Видовий склад збудниюв некрозно-ракових та гнилевих хвороб ясена
Типи хвороб, b^obí назви збудникiв Стовбури живих дерев Гшки та ii пагони и Мертва ii деревина || "к е & о М я 0 к би у тк ft В 2 я пе 1 о "к С
Некрозно-paKOBÍ хвороби
Hymenoscyphuspseudoalbidus V. Queloz, C.R. Grünig, R. Berndt, T. Kowalski, T.N. Sieber & O. Holdenrieder (Chalara fraxinea T. Kowalski) +
Hysterographium fraxini (Pers.) De Not +
Nectria cinnabarina (Tode) Fr. +
Neonectria ditissima (Tul. & C. Tul.) Samuels & Rossman +
Pseudomonas syringae pv. savastanoi (Smith) Gardan, Bollet, Abu Ghorrah, Grimont and Grimont) + +
th^íí коршня та cTOB6ypÍB
Armillaria mellea (Vahl) P. Kumm. + + +
Agaricus squarrosus Oeder (= Pholiota squarrosa (Oeder) P. Kumm.) +
Bjerkandera adusta (Willd.) P. Karst. + +
Bjerkandera fumosa (Pers.) P. Karst. + + + +
Fomes fomentarius (L.) Fr. + +
Ganoderma lipsiense (Batsch) G.F. Atk. + + + +
Laetiporus sulphureus (Bull.) Murrill + +
Oxyporus populinus (Schumach.) Donk +
Phellinus nigricans (Fr.) P. Karst. + +
Schizophyllum commune Fr. + + +
Stereum hirsutum (Willd.) Pers. + +
Trametes versicolor (L.) Lloyd + + +
Trametes ochracea (Pers.) Gilb. & Ryvarden + + +
Trametes hirsuta (Wulfen) Pilát + + +
У 3bíthhx мaтерiaлaх лкогосподарських пiдприeмств наводять TaKi причини попршення стану та вщмирання ясена, в насадженнях, де були призначеш caHÍTapHÍ рубки: у Львiвськiй обл. - шдтоплення, кореневi гнилi та пошкоджен-ня комахами-ксилофагами; у Тернопiльськiй обл. - ураження бaктерiaльним ра-
ком та кореневими гнилями. Загалом видовий склад патогешв ясена досить рiз-номаштний. Пiд час рекогносцирувального обстеження виявлено збудники нек-розно-ракових та гнилевих хвороб ясена (табл.).
Окрiм цього, у вах обстежених насадженнях виявлено ураження листкiв ясена борошнистою росою (збудник - Phyllactinia fraxini (DC.) Fuss.) та, рщше, плямиспстю (збудник - Phyllosticta fraxinicola (Curr.) Sacc.). Пiд час детального обстеження на пробних площах оглянуто середньовiковi та пристигаючi дере-востани ясена (а на територп Мiженецького лiсництва, окрм цього, - 23-рiчне насадження). Як видно з рис. 2 та 3, в обстежених люостанах практично вщсут-m дерева ясена без ознак ослаблення.
Рис. 2. РозподЫ дерев ясена за категор1ями та видами пошкоджень
(Мгженецьке л-во, ДП "Старосамб1рське ЛГ")
Рис. 3. РозподЫ дерев ясена за категор1ями та видами пошкоджень
(Скалатське л-во, ДП "Терноптьське ЛГ")
Досить значною е кшьюсть дерев, уражених стовбуровими гнилями, про що свщчить наявшсть тютюнових сучюв, дупел та плодових тш трутовиюв. Ос-новними збудниками хвороб цього типу е трутовики: справжнш, кленовий, с1р-чано-жовтий, а також тремети р1знобарвний, охряний та волосистий. Часто в обстежених насадженнях трапляються коренев1 гнил1, спричинеш плоским трутовиком та опеньком осшшм (рис. 4, 5).
В обстежених насадженнях виявлено ураження дерев раковими хворобами. Найчастше на стовбурах та гшках дерев трапляються виразки та раков1 рани, спричинеш бактер1ею Pseudomonas savastanoi pv. fraxini. Рщше в обстежених деревостанах виявлено схщчастий рак (збудник - гриб Neonectria ditissima).
Рис. 4. Ытровал дерев ясена тсля ураження опеньком осттм (М1женецьке л1сницво)
Рис. 5. ПлодовЬ т1ла плоского трутовика (Ganoderma lipsiense)
Однак ясен в обстежених насадженнях найчастiше уражаеться некрозами - в насадженнях pi3roro вжу спостерiгаеться вiдмирання плок (як тонких, так i скелетних), виявлено некрози на стовбурах дерев. На всохлих гаках щен-тифжовано гриби Hysterographium fraxini та Nectria cinnabarina. Окр1м цього, виявлено виразки та рани, якi проявляються внаслщок розвитку гриба Hyme-noscyphus pseudoalbidus (Chalara fraxinea), поширення якого вважають причиною вiдмирання ясена в лках бвропи. Наявнiсть цього патогену на сходi Укра-1ни шдтвердив К. Давиденко iз сшвавторами [2, 6]. Результати дослщжень показали, що мiцелiй Hymenoscyphus pseudoalbidus був присутшм у 5,6 % пагошв з ознаками некрозiв, найчастiше виявлялися гриби Epicoccum nigrum, Venturia fraxini, Colletotrichum truncatum, Aureobasidium pullulans, Alternaria alternata, Alternaria sp. та Lophiostoma corticola [10].
Плодовi тала H. pseudoalbidus на черешках листкш знайдеш у всихаючих деревостанах ясена бшя с. Ганьковиця (ДП "Свалявське ЛГ"). Ознаки всихання ясена, спричиненi цим патогеном, виявленi практично у вах обстежених лко-вих, захисних та зелених насадженнях на пiдростi та деревах рiзного вiкy.
Аскомiцет Hymenoscyphus pseudoalbidus мае стадда конiдiального споро-ношення Chalara fraxinea, яка власне i е причиною вiдмирання гаок та появи некрозiв. Первиннi ураження спостерiгаються на черешках листкiв та в мкцях !х крiплення до пагошв. Шзшше хвороба поширюеться в пагонах та молодих гаках, спричиняючи 'х вiдмирання. Крона уражених дерев розрщжуеться, роз-мiри листкiв зменшуються. Дерево досить швидко всихае повнктю. Розвиток гриба в рiзних частинах дерев (на листках, 'х черешках, пагонах, гшках, стовбурах, коренях) ускладнюе його диагностику. Тому часто, визначаючи причини вiдмирання ясеневих насаджень, звертають увагу на патогени, ят уражають ос-лабленi дерева (опеньок осшшй) або розвиваються в комплекс з Hymenoscyphus pseudoalbidus (раковi хвороби, нектрiевi некрози на гшках тощо). До-тепер не до^дженими залишаються шляхи поширення збудника хвороби в ль сах. G даш про те, що Hymenoscyphus pseudoalbidus може поширюватися разом iз насшням, на початку не виявляючи зовшшшх ознак ураження. Невдовзi пiсля висаджування садивного матерiалy в лiсових культурах цей патоген активь зуеться i може бути причиною ураження та всихання ясена.
Гриб Hymenoscyphus pseudoalbidus е найбшьш небезпечним для ясена звичайного (Fraxinus excelsior), однак може становити досить серйозну загрозу i для iнших видiв ясешв (F. pennsylvanica, F. ornus, F. angustifolia), якi викорис-товуються як шд час створення лкових насаджень, так i пiд час озеленения на-селених мiсць. Зокрема шдтверджено ураження цим патогеном ясена вузько-листого [5]. Сьогодш не розроблено ефективних шлях1в протидл цьому новому небезпечному патогену. Вибiрковi та сyцiльнi санiтарнi рубки, фактично, про-водяться з метою своечасно!' заготiвлi всихаючих дерев, поки вони не втратили технiчноí якостi.
Висновки. Поява на територп Укра'ни гриба Hymenoscyphus pseudoalbidus (Chalara fraxinea) - небезпечного фiтопатогенy ясена - становить значну небезпеку для чистих та мiшаних ясенових лiсостанiв.
Розвиток патологш в лiсах з участю ясена на територп заходу Укра'ни потребуе детального вивчення та дослщження, зокрема iз застосуванням гене-
тичних та мжолопчних метод1в. Служби та лабораторц, якi е в cncTeMi Державного агентства лкових ресурс1в Украши, нинi не можуть достовiрно дiагносту-вати причини всихання ясенових лк1в. Наявнiсть вiзуально чiтко помiтних вто-ринних патогенiв приховуе першопричину ослабления та всихання ясена.
Лггература
1. Василяускас А. Причины массового усыхания ясеня обыкновенного в лесах Литвы / А. Василяускас, А. Юодвалькыс, А. Трейгене // Проблемы лесной фитопатологии и микологии: материалы V международной конференции. - М. : Изд-во "Юран", 2002. - С. 35-37.
2. Давиденко К.В. Поширення Hymenoscyphus pseudoalbidus - збудника всихання ясена у лшобережнш Укршш / К.В. Давиденко, В.Л. Мешкова, Т.Л. Кузнецова // Лвдвництво i агролюо-мелюращя : зб. наук. праць. - Харкiв : Вид-во УкрНДЩГА. - 2013. - Вип. 123. - С. 143-150.
3. Ash dieback in Europe and possible implication of Chalara fraxinea: addition to the EPPO Alert List. EPPO Reporting Service 2007/179.
4. Cech T. Eschenschaden in Osterreich / T. Cech // Forstschutz Aktuell (Wien). - 2006. - Vol. 37. - Pp. 18-20.
5. Chalara fraxinea associated with dieback of narrow-leafed ash (Fraxinus angustifolia) / T. Ki-risits, M. Matlakova, S. Mottinger-Kroupa, E. Halmschlager, F. Lakatos // Plant Pathology. - 2010. -Vol. 59. - Pp. 411.
6. Davydenko K. Fungi in Shoots and Foliage of Fraxinus excelsior and F. angustifolia in Eastern Ukraine / K. Davydenko, S. Bengtsson, J. Stenlid, R. Vasaitis // Global change and forest diseases: new threats new strategies: Abstracts book. IUFRO 2011 WP 7.02.02. Foliage, Shoot and Stem Diseases (Montesclaros Monastery, May 23-28th 2011 Cantabria (Spain) / Ed.: J.J. Diez, P. MartinezAlvarez, C. Romeralo. - Universidad de Valladolid, 2011. - Pp. 56.
7. First report of Chalara fraxinea in Finland // EPPO Reporting Service 2008/182.
8. First report of Chalara fraxinea in Norway // EPPO Reporting Service 2008/181.
9. Thomsen I.M. Fungal disease is the cause of ash dieback / I.M. Thomsen, J.P. Skovsgaard, P. Barklund, R. Vasaitis // Skoven. - 2007. - Vol. 39. - Pp. 234-236.
10. Fungi in foliage and shoots of Fraxinus excelsior in eastern Ukraine: a first report on Hymenoscyphus pseudoalbidus / K. Davydenko, R. Vasaitis, J. Stenlid, A. Menkis // For. Path. - 2013. - Vol. 43. - Pp. 462-467.
11. Bakys R. Investigations concerning the role of Chalara fraxinea in declining Fraxinus excelsior / Bakys R., Vasaitis R., Barklund P., Ihrmark K., Stenlid J. // Plant Pathology, 2009. - Vol. 58. - Pp. 284-292.
12. Jankovsky L. Chalara fraxinea - Ash Dieback in the Czech Republic / L. Jankovsky O. Hol-denrieder // Plant Protection Science. - 2009. - Vol. 45, No. 2. - Pp. 74-78.
13. Kowalski T. Chalara fraxinea sp. nov. associated with dieback of ash (Fraxinus excelsior) in Poland / T. Kowalski // Forest Pathology. - 2006. - Vol. 36. - Pp. 264-270.
14. Kowalski T. Chalara fraxinea - nowo opisany gatunek grzyba na zamieraj^cych jesionach w Polsce / T. Kowalski // Sylwan. - 2007. - Vol. 151. - Pp. 44-48.
15. Kowalski T. Symptomy chorobowe i grzyby na zamieraj^cych jesionach (Fraxinus excelsior L.) w drzewostanach Nadlesnictwa Staszow / T. Kowalski, A. Czekaj // Lesne Prace Badawcze (Forest Research Papers), 2010. - Vol. 71 (4). - Pp. 357-368.
16. Szabo I. Dieback of common ash (Fraxinus excelsior) caused by Chalara fraxinea in Hungary / I. Szabo // Novenyvedelem. - 2008. - Vol. 44 (9). - Pp. 444-446.
17. Lygis V. Wood-inhabiting fungi in stems of Fraxinus excelsior in declining ash stands of northern Lithuania, with particular reference to Armillaria cepistipes / V. Lygis, R. Vasiliauskas, K.H. Larsson, J. Stenlid // Scandinavian Journal of Forest Research. - 2005. - Vol. 20. - Pp. 337-346.
Мацях И.П., Крамарец В.А. Усыхание ясеня обыкновенного (Fraxinus excelsior L.) на западе Украины
В лесах запада Украины наблюдается усыхание ясеня в чистых и смешанных насаждениях, что приводит к увеличению объема санитарных рубок. По результатам обследований установлен видовой состав возбудителей болезней ясеня: корневых и стволовых гнилей - 14 видов, некрозно-раковых болезней - 5 видов. Особую опасность представляет распространение нового опасного возбудителя некроза Hymenoscyphus
pseudoalbidus, который в Европе приводит к быстрому отмиранию деревьев ясеня разного возраста. Признаки поражения ясеня этим патогенном обнаружены у всех обследованных нами лесных насаждениях, лесополосах вдоль дорог, в зеленых насаждениях городов и сел. Распространение болезни приобретает характер эпифитотий и представляет значительную угрозу для лесов и зеленых насаждений с участием ясеня обыкновенного.
Ключевые слова: ясень обыкновенный, санитарное состояние насаждений, нек-розно-раковые болезни, возбудители гнилей, Hymenoscyphus pseudoalbidus.
Matsiakh I.P., Kramarets V. O. Declining of Common Ash (Fraxinus excelsior L.) in Western Ukraine
Ash dieback in pure and mixed tree stands is observed in Western Ukraine and leads to an increase in sanitary cuttings in this region. Based on the results of surveys, the species compositions of ash pathogens are detected: root rot, stem rot 14 species and 5 species, which cause necrosis and cancerous diseases. The causal agent of European ash dieback is the fungal pathogen Hymenoscyphus pseudoalbidus which leads to the rapid deterioration of ash trees of all ages. Ash trees attacked by this pathogen are found in all the forest plantations we examined, in forest belts along roads, green plantations and urban parks. The spread of the disease assumes an epiphytotic character and poses a significant threat to ash trees in forests and other green areas.
Key words: ash dieback, sanitary condition tree forests stands, necrosis and cancerous diseases, root rot, Hymenoscyphus pseudoalbidus.
УДК582.724.1:58.036.5 Викл. I.I. Миколайко - УДПУiM. Павла Тичини, м. Умань
ЗИМОСТ1ЙК1СТЬ I МОРОЗОСТ1ЙК1СТЬ HIPPOPHAE RHAMNOIDES L.
У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ Л1СОСТЕПУ УКРАШИ
Вивчено морозостшюсть та зимостшюсть восьми сорпв H. rhamnoides в умовах Правобережного Люостепу Украши. За результатами дослщжень встановлено, що стшюсть зразюв варвде залежно вщ сорту i погодних умов. Пошкодження пагошв при заморожуванш рiзних за зимостшюстю сорпв вщповщае ступеню !х стшкост у польо-вих умовах. Рiзнi частини пагона пошкоджуються при заморожуванш неоднаково. Найчутлившою до низьких температур виявилась центральна частина бруньки, за нею - верхня частина пагона, а найбшьш зимостойким був камбш, стушнь пошкодження юрки та деревини - промiжний. Тканини пагонгв, зазвичай, бшьше пошкоджеш в апжальнш частиш, в напрямi до основи стшюсть !х пiдвищуeться. Зимостiйкiсть за ко-ефiцieнтом зимостiйкостi сортiв H. rhamnoides доргвнюе двом балам.
Ключовi слова: морозостшюсть, зимостшюсть, сорти, проморожування, пагони.
Вступ. Однieю з основних особливостей, яш визначають можливiсть культивування штродукованих рослин, е !'х морозо- та зимостшюсть, причому перша е компонентом друго!' [3, 8]. Пiд зимостшюстю розумдать весь комплекс пристосувань рослин до несприятливих умов навколишнього середовища у зимовий перiод. Щд морозостiйкiстю розумдать здатнiсть рослин переносити без шкоди короткочаснi заморозки i тривалi морози. Морозостiйкiсть рослин - до-сить консервативна, спадково-закрiплена властивкть: кожна сортиментна рос-лина мае мшмальну температурну межу, нижче яко!' нормальна життедiяль-нiсть И неможлива. Знання цього температурного градiента особливо важливим е для iнтродукованих деревних рослин [1, 4].
Аналiз лггературних джерел показуе, що високою потенцшною моро-зостiйкiстю володдать сорти H. rhamnoides алтайсько!' селекцií, яку вони дося-
