CC BY
28
полювання на самицю i молодняк сарни (Румушя i Болгарiя) сягае 242 дш, що становить близько тридцяти чотирьох з половиною тижшв або 8 мюящв.
Цiкаво, що календарнi термши (01.10-23.12) i тривалiсть сезону полювання на самця, самиць i молодняк сарни (12 тижшв) цшковито зб^аються в однiй тiльки Норвеги. В Бельги i 1таш зб^аеться хiба що початок полювання, оскшьки на самиць i молодняк воно тривае на один - два мюящ довше, нiж на самщв. Абсолютно у рiзнi термiни полюють на самця (01.04-31.10), самицю i молодняк (01.11-28.02) сарни европейсько! в Англи, Дани (16.05-15.07 та 01.10-31.12), Естони (15.07-15.08 та 01.09-31.10), Литы (15.05-30.06 та 01.0931.10), Люксембурзi (01.06-15.07 та 15.10-31.12), Нiдерландах (01.06-31.09 та 01.01-31.03) i Шотланди (01.04-20.10 та 21.10-31.03 вщповщно).
Як видно з наведених матерiалiв термiни полювання на сарну евро-пейську ютотно рiзняться мiж собою залежно вщ кра!ни, проте чiтко просте-жуеться тенденщя до !х утфшаци. Досвщ зарубiжних кра!н свiдчить, що для оптимiзацil термiнiв полювання в УкраАт необхiдно передусiм поглибити вивчення бюлопчних, екологiчних i популяцiйних особливостей основних видiв мисливських тварин у репональному розрiзi, що забезпечить збережен-ня генофонду, покращення охорони, використання та вщтворення мисливських тварин, як нащонального природного багатства.
Л1тература
1. Делеган 1.В. Бюлопя люових птах1в i зв1р1в. - Льв1в: Полл1, 2005. - 600 с.
2. Делеган 1.В., Чернявський М.В., Феннич В.С. Перспективи розвитку мисливського господарства в Закарпатп. - 1вано-Франювськ: Фол1ант, 2007. - 192 с.
3. Сборник нормативных материалов по охотничьему и рыболовному хозяйству/Под ред. Н.А. Коржа; Сост. Д.В. Малышев. - К.: Урожай, 1987. - 472 с.; (с. 66).
4. Шадура М.В., Шейгас 1.М., Гунчак М.С., та ш. Книга мисливця. - Льв1в: Держком-люгосп, 1998. - 178 с.
5. Hell P. Polovnictvo v krajinach RVHP. - Bratislava. Priroda, 1988. - 586 s.
6. Sternath M. Der Jagd prüfungs behelf für Jungjäger und Jagdaufseher. - Vien. Österreichischer Jagd- und Fischerei-Verband, 2006. - 608 s.
7. Nüßlein F. Das praktische Handbuch der Jagdkunde. - München; Wien; Zürich. BLV Ver-lagsgeselschaft mbh, 2003. - 440 s.
8. Vach M. Srnci zver. - Silvestris. Uhlirske Janovice, 1993. - 408 s.
9. Vach M., a kolektiv. Myslivost. - Silvestris. Uhlirske Janovice, 1999. - 368 s.
УДК 630*5 Доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук; студ. В.В. Пукман -
НЛТУ Украти, м. nbsis; дир. М.В. Костриба; гол. лкопатолог В.Я. Бунш - 1вано-Франтвське державне сnецiалiзоване лкозахиснетдприемство "Захiдлiсозахист"
ПОПЕРЕДН1 МОН1ТОРИНГОВ1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ САН1ТАРНОГО СТАНУ Л1С1В ЧЕРН1ВЕЦЬКО1 ОБЛАСТ1
Наведено характеристику пробних площ. Проанал1зовано типи i категорп пош-коджень дерев на пробних площах, згрупованих на територ1ях окремих люогоспо-дарських тдприемств Чершвецько! область Визначено найбшьш характеры типи та категорп пошкоджень дерев на пробних площах зпдно з мюцевютю розташування та таксацшш показники дерев з вщповщним типом пошкодження та без пошкоджень.
Assoc. prof. H.H. Hrynyk; stud. V.V. Pukman - NUFWT of Ukraine, L'viv; director M. V. Kostryba; senior forest-pathologist V. Ya. Buniy - Ivano-Frankivsk state specializedforest-protection enterprise of "Zakhidlisozakhist"
The state heals life pre-researches monitoring of forests in Tchernivtsi region
Description of trial areas is presented. The analysis of types and categories of trees damages are done on trial areas, Forests Districts grouped on territories. The most characteristic types and categories of trees damages on trial areas in obedience according of location are certainly and taxations indexes to trees with special types of damages and without are define.
Обсяг дослщженого матер1алу i характеристика пробних площ
Дослщженням саштарного стану лiсiв Чершвецько! област було охо-плено три державш шдприемства люового господарства Укра1ни. Зокрема, дослщження здшснювали на територiях державних шдприемств: "Сторожи-нецьке ЛГ", "Берегометське ЛГ", "Путильське ЛГ". Дослiдження виконано згiдно з методикою, що позитивно зарекомендувала себе тд час монiторингу санiтарного стану у США та крашах Захщно! та Центрально! Свропи та ана-лопчних дослiджень ялинових лiсiв 1вано-Франювсько! та Закарпатсько! областей [1-3, 8, 9, 13-15].
yd дослщжеш деревостани належать до середньовжових i пристига-ючих, тобто 1хнш вiк становить 41-80 рр.
Дослщженням опрацьовано 1809 дерев, серед яких найчисленшшою була ялина - 1532 дерева (85 %), ялиця - 154 дерева (8,5 %), частка iнших дерев незначна i становить 6,5 %. Загалом для аналiзу саштарного стану ялинових (смерекових) деревосташв використано 14 пробних площ (табл. 1, 2), на яких проаналiзовано 1809 дерев.
Аналiз пошкоджень дерев на пробних площах. Згiдно з кодуванням та класифжащею типiв пошкоджень [3, 15], здшснено групування дерев за такими категорiями: мертвi дерева; дерева iз пошкодженням асимiляцiйного апарату; дерева з шдикаторами розкладу деревини; дерева iз пошкодженнями стовбура та коршня (табл. 3, 4).
Визначено середнш дiаметр i середню висоту для дерев ялини без пошкоджень та для дерев iз пошкодженнями окремо для кожно! категори пошкоджень (табл. 5).
Встановлено, що дерева, як випали зi складу деревостану, мають найменшi значення середнього дiаметра i середньо! висоти. Також значно вщстають в ростi дерева, в яких пошкоджений асимiляцiйний апарат. Висо-ким значенням середнього дiаметра i середньо! висоти характеризуються дерева без пошкоджень. Найбiльшi значення середньо! висоти притаманнi деревам, на яких виявлено шдикатори розкладу деревини, а найбiльшi значення середнього дiаметра характернi для дерев з мехашчними пошкодженнями.
Розподiл частки дерев за класами вiку представлено на рис. 1. Вщповщ-но до цього розподшу для III класу вжу (41-60) частка мертвих дерев, частка дерев з пошкодженням асим^цшного апарату, а також частка дерев без пошкоджень е бшьшими, шж вiдповiднi показники для IV класу вжу (61-80). Частка дерев з мехашчними пошкодженнями е бшьшою для IV класу вшу.
Табл. 1. ЛШвничо-таксацшна характеристика пробних площ
Лшництво Квартал Ви- дш Тип лшу Тип лшо-рослинних умов Вiк, рошв Склад деревостану
ДП "Берегометське ЛМГ"
Славецьке 24 21 сирий ялиновий суяличник С4ЯлеЯцб 49 10Ял
Мигiвське 4 3 вологий буковий суяличник С3БклЯцб 42 5Яц3Ял1Бк1Яв +Ясз
Д. Шеттське 25 16 вологий буково-ялицевий суяличник С3БЯП 70 10Ял
Гiрсько Кутське 33 11 вологий ялицевий суялинник С3ПЯ 68 10Ял
Чемернарське 8 8 вологий буково-ялицевий суялинник С3БПЯ 68 10См+Яц
ДП "Сторожинецьке ЛГ"
Чуденське 28 5 вологий буковий яличник Б3БП 50 9Ял1Дз
Буденецьке 20 4 вологий буково -ялиновий суяличник С3БП 44 8Ял1Яц1Яз
Жадiвське 12 2 вологий буковий суяличник С3БЯП 44 5Яц2Ял1Бк1Яв 1Гз
Красношьсь-ке 1 5 вологий буково-ялицевий суяличник С3БЯП 45 10Ял
ДП "Путильське ЛГ"
Яблуницьке 1 10 вологий буково-ялицевий суялинник С3БПЯ 48 10Ял
Селятинське 42 6 вологий буково-ялицевий суялинник С3БПЯ 52 10Ял
Путильське 6 28 вологий буково -ялиновий суяличник С3БЯП 47 7Ял3Яц
Усть-пу-тильське 11 32 вологий буково-ялицевий суялинник С3БПЯ 66 8Ял2Яц
Усть-пу-тильське 15 1 вологий буково-ялицевий суялинник С3БПЯ 81 10Ял
Табл. 2. Розподт пробних площ за типами л'шорослиннихумов, шт
" ———Трофотоп Гiгротоп ^ С Б
3 12 1
4 1 —
Всього 13 1
Разом 14
Табл. 3. Результати оцтки пошкоджень дерев на пробних площах
Деревна порода Частка дерев з пошкодженнями вщ загально! кшькосл дерев, % Пошкодження, яю трапляються найчастiше
Всього пошкоджень Типи пошкоджень
т а е м пошкодження асимшяцшного апарату розкладення деревини пошкодження стовбура та коршня 5 Ё « й в 1 * ^ =
Ялина 36,4 13,2 7,6 1,5 14,1 13,2 Мертвi дерева
Ялиця 1,3 1,2 0,6 0,5 0,2 1,2 Мертвi дерева
Бук 0,3 0,1 0,1 0,1 - 0,1 Мертвi дерева
Клен-явiр 0,3 0,1 - - 0,2 0,2 Мех. пошк. стовбура
Iншi листяш 1,0 0,7 0,1 - 0,2 0,7 Мертвi дерева
Хвойш, всього 37,7 14,4 8,2 2,0 14,3 14,4 Мертвi дерева
Листяш, всього 1,6 0,9 0,2 0,1 0,4 1,0 Мертвi дерева
Загалом за 2007 39,3 15,3 8,4 2,1 14,7 15,4 Мертвi дерева
Табл. 4. Результати оцтки пошкоджень ялини на пробних площах
Деревна порода Частка дерев з пошкодженнями, % Пошкодження, яю трап- ляються найчаслше
Без пош-коджень Типи пошкоджень
и т а е м пошкодження асимшяцшно-го апарату розкладення деревини пошкоджен-ня стовбура та коршня т^ що трапляються найчаслше
Ялина 57,0 15,5 9,0 1,8 16,6 15,5 Мертвi дерева
Табл. 5. ТаксацШш показники дерев ялини з пошкодженнями
Деревна порода Середш таксацшш показники дерев
Дерева з пошкодженням: Без пошкоджень
мертвi асимшяцшного апарату розкладення деревини стов та ко бура лння
ё, см Ь, м ё, см Ь, м ё, см Ь, м ё, см Ь, м ё, см Ь, м
Ялина 14,0 13,9 18,6 17,7 21,7 22,1 25,2 21,7 24,4 21,6
Рис. 1. Дiаграмарозподту категорй пошкоджень залежно вiд класу вку
Аналiз розподШв частки дерев за типами пошкоджень. Опрацю-вавши результати дослiджень, встановлено таю результати (рис. 2). У дере-востанах ялини ДП "Сторожинецьке ЛГ" частка вiдповiдного типу пошко-дження становить:
• мертв1 дерева (0) - 17,5 %;
• пошкоджене (з1рване) коршня (до 1 м ввд стовбура (3) - не виявлено;
• змша забарвлення листя (хво!) (5) - 2,4 %;
• раки (6) - 3,1 %;
• вщкрии рани (7) - 0,9 %;
• мертва верх1вка дерева, суховершинтсть (8) - 4,5 %;
• випкання живиц та 1нш1 витоки (на листяних породах) (9) - 2,4 %;
• "ввдьмит мили" (10) - не виявлено;
• мехатчт пошкодження крони (14) - 2,0 %;
• мехашчт пошкодження стовбура (15) - 7,7 %;
• плодов! тша коренево! губки (17) - не виявлено;
• дерево без пошкоджень (20) - 59,4 %.
Рис. 2. Дiаграмарозподту частки дерев за типами пошкоджень для окремих мдприемств: 0 - дерево мертве; 3 - пошкоджене (з1рване) коршня (до 1 м в1д стовбура);5 - змта забарвлення листя (хвог); 6 - раки; 7 - в1дкрит1 рани; 8 -мертва верх1вка дерева, суховершиншстъ; 9 - виттання живиц та ¡нш1 витоки (на листяних породах); 10 - "в1дъмин1 мтли"; 14 -мехашчш пошкодження крони; 15 -мехашчш пошкодження стовбура; 20 - дерево без пошкоджень
У деревостанах ялини ДП "Берегометське ЛГ" встановлено, що частка вщповщного типу пошкодження становить:
• мертв1 дерева (0) - 13,7 %;
• пошкоджене (з1рване) коршня (до 1 м ввд стовбура (3) - 0,4 %;
• змша забарвлення листя (хво!) (5) - 3,2 %;
• раки (6) - 0,8 %;
• вщкрии рани (7) - 1,5 %;
• мертва верх1вка дерева, суховершинтсть (8) - 3,2 %;
• випкання живищ та 1нш1 витоки (на листяних породах) (9) - 13,9 %;
^уствий iticniiK', 2GG8, вип. 18.8
Mвiдьминi мiтлим (10) - 0,2 %; мexанiчнi пoшкoджeння крoни (14) - 1,5 %; мexанiчнi пoшкoджeння cтoвбyра (15) - 7,4 %; дeрeвo бeз пoшкoджeнь (20) - 54,0 %.
У дeрeвocтанаx ялини ДП "Пугаль^^ ЛГ" виявлeнo, щo чаетка вщ-пoвiднoгo типу пoшкoджeння cтанoвить:
• мeртвi дeрeва (0) - 13,4 %;
• romRo^ere ^рваж) кoрiння (дo 1 м вщ cтoвбyра (3) - 0,4 %;
• змша забарвлeння лиcтя (xвoï) (5) - 4,4 %;
• раки (б) - 2,0 %;
• вiдкритi рани (7) - 2,2 %;
• мeртва вeрxiвка дeрeва, cyxoвeршиннicть (S) - 2,2 %;
• витжання живиц та iншi витoки (на лиcтяниx пoрoдаx) (9) - 3,8 %;
• "вщьмит мiтли" (10) - 0,2 %;
• мexанiчнi пoшкoджeння крoни (14) - 1,1 %;
• мexанiчнi пoшкoджeння cтoвбyра (15) - 4,б %;
• дeрeвo бeз пoшкoджeнь (20) - б5,8 %.
Aнaлiз рoзпoдiлiв чacтки дерев зa кaтeгoрiями пoшкoджeнь. Вига-навши групування тишв пoшкoджeнь за вiдпoвiдними катeгoрiями, ми oтри-мали такi рeзyльтати (риc. 3).
Пошк. ' Розкл. Пошкодж.' Без асим. апарат дерев. стовбуру. пошкоджень Категори пошкоджень Рис. 3. Дiаграмарозподту частки дерев за катeгорiямu пошкоджень
для окремих мдприемств
У дeрeвocтанаx ялини ДП "Стoрoжинeцькe ЛГ" вcтанoвлeнo, щo най-пoширeнiшими пoшкoджeннями e мexанiчнi пoшкoджeння cтoвбyрiв дeрeв (14,0 %). Знач^ю e чаcтка пoшкoджeнь аcимiляцiйнoгo апарату дeрeв, щo cтанoвить 10,9 %, чаетка дeрeв з iндикатoрами рoзкладy дeрeвини cтанoвить 2,8 %. Чаетка дeрeв, якi випали зi cкладy дeрeвocтанy, cтанoвить 17,б % i e найбiльшoю ceрeд ycix ^д^^меть, в якиx здiйcнювали дocлiджeння. Чаетка дeрeв бeз пoшкoджeнь cтанoвить 54,7 %.
У дeрeвocтанаx ялини ДП "Бeрeгoмeтcькe ЛГ" вcтанoвлeнo, щo дeрeва з пoшкoджeнням аcимiляцiйнoгo апарату cтанoвлять 8,4 %, дeрeва з шдика-тoрами рoзкладy дeрeвини - 0,2 %, дeрeва з мexанiчними пoшкoджeннями cтoвбyра - 25,б %, мeртвi дeрeва - 14,б %, дeрeва бeз пoшкoджeнь - 51,2 %.
У дeрeвocтанаx ялини ДП "Пугаль^^ ЛГ" вcтанoвлeнo, щo дeрeва зазнають найбiльшe мexанiчниx пoшкoджeнь cтoвбyра (11,5 %), дeрeва з ш-
1. Л^ве тa caдoвo-пaркoвe гocпoдaрcтвo
25
дикаторами розкладу деревини становлять 2,0 %, дерева з пошкодженим аси-мiляцiйним апаратом - 7,5 %, мертвi дерева становлять 14,0 %о, дерева без пошкоджень становлять 65,0 %.
Висновки. На вшх шддослщних територiях пашвною породою е ялина, домшки iнших порiд е дуже малими. Серед порiд, що у домшщ, перева-жае ялиця (8,5 %), частка шших порiд становить 6,5 %, тому вони будуть ма-ти певний вплив на загальний саштарний стан лiсiв.
Загалом для дерев ялини найхарактершшими е пошкодження асимшя-цiйного апарату, якi становлять 7,6 % вщ загально1 кшькост дерев або 9,0 % вщ кiлькостi дерев ялини, механiчнi пошкодження стовбурiв становлять 14,1 % вщ загально1 кiлькостi або 16,6 % вщ кiлькостi дерев ялини. Дерева з шдикаторами розкладу деревини становлять 1,5 % або 1,8 % вщповщно. Мертвi дерева становлять 13,2 % вщ загально1 кiлькостi дерев або 15,5 % вщ кшькост дерев ялини; дерева без пошкоджень становлять 57,0 % вщ кшькос-тi дерев ялини.
Л1тература
1. Гриник ГГ., Пукман В.В., Костриба М.В., Бунш В.Я. Попередш мошторингов1 дос-лщження саштарного стану л1с1в 1вано-франювщини// Люове госпо-во, люова, паперова i д/о пром-сть: Мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львiв: НЛТУ Украши. - 2006, вип. 32. - С. 243-253.
2. Гриник ГГ., Пукман В.В., Костриба М.В., Бунш В.Я. Попередш монiторинговi дос-лщження саштарного стану лiсiв Закарпаття// Наук. вюник НЛТУ Украши: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: НЛТУ Украши. - 2007, вип. 17.3. - С. 9-20.
3. Лех П., Серота З., Гриник Г. Ф^опатолопчний мошторинг як частина загальнодер-жавного бюлопчного монiторингу у Польщi: зв^ за 2001 р.// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.4. - С. 177-191.
4. Новик В., Грузинка Ф., Стари Б. Атлас комах шкщниюв люових порщ. - Харюв, 2004.
- 364 с.
5. Падш М.М. Лiсова ентомолопя. - К.: УСГА, 1993. - 236 с.
6. Станек В.Я. Иллюстрированная энциклопедия насекомых. - Прага: Артия, 1977. - 560 с.
7. Шевченко С.В., Цилюрик А.В. Лесная фитопатология. - К.: Вища шк. Головное изд-во, 1986. - 384 с.
8. International Co-operative Programs on Assessment and Monitoring of Air Pollution Effects on Forest. Manual on Methodologies and criteria for harmonized sampling, assessment, monitoring and analysis of the effects of air pollution on forest. - Global Environ. Monitoring System. - 1986. - 96 s.
9. Kowalski S. Badanie wplywôw zbiorowiska grzybôw glebowych w uprawach sosny, brzozy, dçbu i olszy w strefie silnego skazenia emisjami przemyslowymi na wzrost grzyba patogenicznego Ar-millaria mellea i Heterobasidion annosum. - Zesz. Nauk AR Krakôw: 1987. - w 212 (17). - S. 41-50.
10. Krotkoterminowa prognoza wystçpowania wazniejszych szkodnikôw i chorôb in-fekcyjnych drzew lesnych w Polsce w 2002 roku - Prace Instytutu Badawczego Lesnictwa; Seria C.
- Warszawa, 2002. - 100 s.
11. Novotny J., Zubrik M. a kolektiv. Bioticki skodcovia lesov Slovenska. - Lesnicka sekcia Ministerstva pôdohospodârstva SR, 2000. - 208 s.
12. Orîos H. Przewodnik do oznaczenia chorôb drzew i zgnilizny drewna. - PWRiL, Warszawa. - 1951. - 386 s.
13. Rykowski K., Sierota Z. Zmiennosc niektôrych cech morfologicznych i chemicznych igiel sosny w ogniskach porazenia przez hubç korzeni Heterobasidion annosum. - Prace IBL, nr 667.
- 1988. - S. 25-56.
14. Sierota Z. Biometryczne cechy aparatu asymilacyjnego jako posrednie kryterium oceny kondycji sosny rosn^cej w warunkach stresu. - Sylwan, nr 4-6. - 1991. - S. 51-62.
15. Tallent-Halsel N.G. (ed.). Forest Health Monitoring 1994 - Field Methods Guide. -EPA/620/R-94/027. U.S. Unviron. Protect. Agency: Washington D.C. - 1995. - 343 s.
