CC BY
15Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 2-1 (Ч. 2). С. 263-268.
УДК 343.346:347.799.2
ПОНЯТТЯ ТА СИСТЕМА ЗЛОЧИН1В, ЩО ПОСЯГАЮТЬ НА БЕЗПЕКУ МОРЕПЛАВСТВА
Федчун Н. О.
Нащональний ушверситет «Одеська юридична академя» м. Одеса, Украша
Стаття присвячена гснуючим проблемам, пов'язаним з визначенням поняття злочишв, що посягають на безпеку мореплавства, та питанням щодо з'ясування родового об'екту аналiзованих злочишв, а також ряду загальних ознак i рис, що дозволить видшити данi злочини у вiдносно самостшну групу i пiддати 1х комплексному дослщженню з метою подальшого вдосконалення чинного кримiнального законодав-ства та практики його застосування.
Ключовi слова: злочини проти безпеки мореплавства, об'ект посягання, злочини мiжнародного характеру, система злочинш, що посягають на безпеку мореплавства.
Вступ. Активне використання людиною Св1тового океану створюе додатков1 дже-рела загрози безпеки мореплавства. Серед р1зних правових заход1в, спрямованих на попередження негативних наслщюв людсько! д1яльност1 на мор1, певне мюце нале-жить кримшально-правовш охорош безпеки мореплавства. Це обумовлено досить широким колом посягань та високим ступенем суспшьно! небезпеки д1янь, яю здатш запод1яти шкоду безпещ мореплавства.
До питань кримшально-правового впливу на злочини, що посягають на безпеку мореплавства, в сво1х працях звертались таю вчеш, як Бондаренко Н. О., Дршлюк I. А., Коробеев А. I., Прусс В. М., Чучаев А. I.
Метою цього дослщження е визначення поняття злочишв, що посягають на безпеку мореплавства, видшення родового об'екту, а також ряду загальних ознак { рис, що дозволить видшити даш злочини у вщносно самостшну групу, для 1х дослщження та систематизацп.
Основт положения. Щд безпекою мореплавства розумдать такий стан судноплав-ства та шших вид1в людсько1 д1яльносп на мор1, який виключае запод1яння шкоди морським суднам, шшим техшчним пристроям, життю 1 здоров'ю людей, навколиш-ньому морському середовищу, та забезпечуеться заходами економ1чного, техшчно-го, оргашзацшного, сощального 1 правового характеру. Безпеку мореплавства можна визначити в якосп самостшного об'екту кримшально-правово1 охорони, внаслщок чого чинне кримшальне законодавство мютить певну групу норм, що передбачають вщповщальшсть за злочинш посягання на безпеку мореплавства. Законодавець не видшяе щ норми в самостшну групу, а помщае 1х у р1зних роздшах Особливо1 части-ни Кримшального кодексу Укра1ни (дал1 - КК): «Злочини проти довкшля » (роздш VIII); «Злочини проти громадсько1 безпеки» (роздш IX); «Злочини проти безпеки
руху та експлуатацп транспорту» (роздш XI); «Злочини проти миру, безпеки людства i мiжнародного правопорядку» (роздiл XX) [1].
За Кримшальним кодексом Украши, до злочишв, якi посягають на безпеку мо-реплавства, можна вiднести наступнi суспшьно-небезпечш дiяння: забруднення моря (ст. 243 КК), порушення законодавства про континентальний шельф Украши (ст. 244 КК); посягання, пов'язаш з терористичною дiяльнiстю (ст.ст. 258, 2581-5); порушення правил безпеки руху та експлуатацп водного транспорту (ст. 276 КК), пошкодження морських шляхiв сполучення i транспортних засобiв (ст. 277 КК), угон або захоплення морського чи рiчкового судна (ст. 278 КК), ненадання допом-оги судну та особам, потерпшим вщ лиха (ст. 284 КК), неповщомлення капiтаном назви свого судна при зггкненш суден (ст. 285 КК); тратство (ст. 446 КК).
Таким чином, можна констатувати, що в даний час в кримшальному законодав-ствi Украши склади злочишв, яю посягають на безпеку мореплавства, «розшяш» по рiзних роздшах Особливо! частини Кримiнального кодексу, однак, незважаючи на це, !х можна розглядати в eдностi, виходячи з наступних обставин.
В основi вшх правопорушень мае бути щось спшьне, що дозволяло б, врахо-вуючи кшьюсш i якiснi характеристики цих явищ, розмежовувати !х на види. Такою загальною ознакою вшх правопорушень е, як вщомо, !х суспiльна небезпека. Злочини вiдрiзняються вiд iнших правопорушень кiлькiстю i яюстю суспшьно! небезпеки. Звiдси випливае, що критерiем вiднесення злочинiв проти безпеки мореплавства до того чи шшого виду служать стутнь (кшьюсть) i характер (якiсть) суспшьно! небезпеки. Вони знаходять свое вираження в характерi порушень вщ-повiдних правил безпеки, розмiрi заподiяно! шкоди, мющ, часi, способi здiйснення злочинних намiрiв, особливостей предмета, суб'екта i суб'ективно! сторони.
На вiдмiну вiд шших вчинкiв людини злочином за своею сощальною сутнiстю е посягання на и вiдносини, якi склалися в суспшьств^ що вiдображають найбiльш важливi iнтереси, внаслiдок чого й охороняються кримшальним законом.
Кримшальний кодекс Украши виконуе завдання правового забезпечення захисту прав i свобод людини i громадянина, власностi, громадського порядку та громад-сько! безпеки, довкiлля, конституцшного устрою Украши вiд злочинних посягань, забезпечення миру i безпеки людства, а також запобпання злочинам. Для здшснен-ня цього завдання Кримшальний кодекс Украши визначае, яю суспшьно небезпечнi дiяння е злочинами та яю покарання застосовуються до винних ошб [1].
Злочини у сферi охорони безпеки мореплавства можна визначити як передба-ченi кримiнальним законом суспшьно-небезпечш дiяння (дil або бездiяльнiсть), що посягають на встановлений законом або шшими нормативними актами порядок безпечного функщонування (руху або експлуатацп) морських транспортних засобiв або шших техшчних пристро!в, охорони людського життя на морi та навколишнього морського середовища [2, с. 32].
Риси подiбностi та ряд загальних типоутворюючих ознак розглянутих злочишв можна виявити в кожному елемепп !х складiв. Вирiшальне значення для класифша-цil злочинiв у галузi охорони безпеки мореплавства мае об'ект посягання. Основне значення об'екта злочину визначаеться його роллю в структурi складу злочину, а також наявшстю у визначенш злочину матерiальноl ознаки: не може бути злочин-
ним те дiяння, яке не спричиняе i не становить загрози спричинення шкоди об'ек-там кримiнально-правовоï охорони. Отже, немае злочишв без об'екта посягання. Встановлення й аналiз змюту об'екта дозволяють дати вiдповiдь на запитання, яю стосуються сутностi охоронюваного блага, уточненню меж дiï кримшально-право-воï норми. Об'ект злочину е иею ознакою, яка дозволяе проводити розмежування злочишв при ïx квалiфiкацiï. Крiм того, встановлення спричинення суттевоï шкоди об'екту кримшально-правово1' охорони дозволяе розмежовувати злочини вщ ш-ших правопорушень та аморальних проступюв.
Окрiм зазначеного, об'ект злочину враховуеться при кодифшаци законодавства. Так, структура КК Украши побудована за ознакою едност об'екпв визначено1' гру-пи злочинiв, тобто за родовим та видовим об'ектом.
Розглядаючи поняття об'екта, слщ зазначити, що вчення про нього загалом розроблялося украшськими та росшськими вченими, оскшьки в iноземному кримiнальному законодавствi переважно використовуеться формальне визначення злочину, а об'ект злочину як самостшна категорiя видiляеться досить рiдко.
Вщправним поняттям об'екта злочину е таке: об'ект злочину - це те, на що завжди посягае злочин.
Слщ зазначити, що тсля Жовтнево1' революцiï у радянському кримiнальному правi затвердилася концепцiя, згiдно з якою, об'ектом злочину е суспiльнi вщно-сини, якi охороняються кримiнальним законом. точки зору дотримувалися Пюнтковський А., Кудрявцев В., Дурманов М. та ш. Ця позицiя е актуальною i зараз та ф^уруе у багатьох виданнях та публшащях таких сучасних юриспв, як Лановенко I., Яценко С., Тацш В., Денисов С. [3, с. 205-206]. Так, вщповщно до окреслено1' теори суспiльнi вiдносини складаються iз трьох елемен^в: суб'ектiв (сторiн суспiльниx вщносин), предмета (та рiч або благо, з приводу якого юну-ють вщносини), а також соцiального зв'язку мiж учасниками (змiст вiдносин). Як об'ект злочину в рамках ще1" теорп може розглядатися система типових, стшких суспiльниx вiдносин визначеного виду в цшому, або iндивiдуальний сощальний зв'язок, порушений конкретним злочином [4, с. 108-110]. При цьому, як правило, шд суспшьними вiдносинами розумдать три основних типи вiдносин: по-перше, мiж фiзичними особами, по-друге, мiж фiзичною особою i державними шститута-ми, по-трете, комбiнацiя двох попередшх типiв [5, с. 58]. Крiм того, слiд зазначити, що вказаш вченi-юристи звичайно не дотримуються единого ч^кого визначення об'екта злочинного посягання, але вс вони е прибiчниками однiеï концепцiï.
Таким чином, слщ сказати, що автор цього дослщження вважае правильним визначати об'ект злочину як суспшьш вщносини, що охороняються кримшальним законом, порушення яких спричиняе сощально-небезпечну шкоду.
Особливютю злочинiв, що посягають на безпеку мореплавства, е те, що шкода особистосп (або майну, або середовищу юнування) заподтеться в основному при порушеннi правил використання джерел тдвищено1' небезпеки та потерпшими е випадковi особи. Вказаш злочини створюють загрозу невизначеному колу ошб, матерiальним засобам, об'ектам навколишнього морського середовища, до того ж шляхом порушення правил безпеки. Ось чому об'ектом цих злочишв е суспшьш вщносини у сферi безпечного функцюнування морського транспорту.
1нша характерна особливють розглянутих злочишв, що дозволяе об'еднати ïx у вiдносно самостiйну групу, полягае в тому, що Bei вони вщносяться до посягань, що порушують Мiжнароднi конвенцiï в галузi морського судноплавства, охоро-ни морського середовища та експлуатацiï ресурсiв Свггового океану. Вiдзначаючи зазначену специфiку, Карпець I. I. пише: «Прагнення видшити щ злочини в самостшну групу цiлком виправдано» [6, с. 44].
Закршлення окремих суспiльно небезпечних дiянь як злочинiв за допомогою укладання державами вiдповiдниx унiверсальниx мiжнародниx договорiв (конвен-цiй, протоколiв, угод) обумовлено, насамперед, потребою держав в спшьному за-xистi своïx життево важливих штерешв вiд цих дiянь. Всi норми про злочини, що посягають на безпеку мореплавства, трансформоваш в кримшальне законодавство Украши з мiжнародниx конвенцiй.
Особливостями, що випливають з мiжнародно-правового характеру розглянутих злочишв, е те, що багато з них:
1) зачшають штереси рiзниx краïн;
2) можуть скоюватись на територи, яка не знаходиться тд юрисдикцiею будь-я-ко1' держави (вщкрите море);
3) можуть скоюватися громадянами рiзниx держав та особами без громадян-ства;
4) мають специфшу ди кримiнального закону в простора
5) стають кримiнально караними дiяннями лише пiсля трансформацiï ix у вну-трiшньодержавне (нацiональне) законодавство.
Можна вказати на те, що за цими ознаками злочини, яю посягають на безпеку мореплавства, належать до злочишв мiжнародного характеру.
Отже, едшсть родового об'екту аналiзованиx злочишв, ряд загальних ознак i рис дають шдставу для видiлення даних злочишв у вщносно самостiйну групу, що дозволяе шддати ïx комплексному дослщженню з метою подальшого вдоскона-лення чинного кримшального законодавства та практики його застосування.
Система злочишв, що посягають на безпеку мореплавства, в основi якоï лежить безпосереднш об'ект цих дiянь, може бути представлена у наступному виглядк
1. Злочини у сферi охорони безпеки функщонування (руху або експлуатаци) морських транспортних засобiв (ст.ст. 276, 277, 278 КК).
2. Злочини у сферi охорони людського життя на морi (ст.ст. 284, 285 КК).
3. Злочини у сферi охорони навколишнього морського середовища, ращональ-ного використання ресуршв Свiтового океану (ст.ст. 243, 244 КК).
4. Злочини мiжнародного характеру, що скоюються на морi (ст.ст. 258, 446 КК).
Важливо шдкреслити, що перспективи подальшого освоення Св^ового океану i необхщшсть попередження загрожуючих на морi небезпек можуть призве-сти в майбутньому до появи нових суспшьних вщносин, якi потребуватимуть кримiнально-правового захисту.
Висновки. Таким чином, у даний час в кримшальному законодавствi Украïни склади злочишв, яю посягають на безпеку мореплавства, «розшяш» по рiзниx роздшах Особливоï частини Кримiнального кодексу, але едшсть родового об'екту аналiзованиx злочишв, ряд загальних ознак i рис дають шдставу для видшення да-
них злочишв у вщносно самостшну групу, що дозволяе тддати !х комплексному дослщженню з метою подальшого вдосконалення чинного кримшального законо-давства та практики його застосування.
Список л^ератури:
1. Кримшальний кодекс Украши : Закон Украши вщ 05.04.2001 № 2341-III // Вщомосп Верховно! Ради Украши. - 2001. - № 25-26. - Ст. 131.
2. Коробеев А. И. Уголовно-правовая охрана безопасности мореплавания СССР / А. И. Коробеев. - Владивосток : Изд-во Дальневосточного ун-та, 1984. - 195 с.
3. Бурчак Ф. Г. Дальнейшее укрепление правовой защиты государственной и общественной жизни / Ф. Г. Бурчак. - К. : Знание, 1987. - 48 с.
4. Уголовное право России / под ред. В. Н. Кудрявцева, В. В. Лунеева, А. В. Наумова. - М., 2006. - 328 с.
5. Курс уголовного права: Общая часть : учеб. [для вузов] / под ред. Н. Ф. Кузнецовой, И. М. Тяжковой. -М. : Зерцало, 1999.- Т. 1: Учение о преступлении. - 278 с.
6. Карпец И. И. Преступления международного характера / И. И. Карпец. - М. : Юрид. лит., 1979. - 264 с.
Федчун Н. А. Понятие и система преступлений, посягающих на безопасность мореплавания / Н. А. Федчун // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2013. - Т. 26 (65). № 2-1. - Ч. 2. - С. 263-268.
Статья посвящена существующим проблемам, связанным с определением понятия преступлений, посягающих на безопасность мореплавания, и вопросам относительно выяснения родового объекта рассматриваемых преступлений, а также ряда общих признаков и черт, позволяющих выделить данные преступления в относительно самостоятельную группу и подвергнуть их комплексному исследованию с целью дальнейшего совершенствования действующего уголовного законодательства и практики его применения.
Ключевые слова: преступления против безопасности мореплавания, объект посягательства, преступления международного характера, система преступлений, посягающих на безопасность мореплавания.
THE DEFINITION AND THE SYSTEM OF CRIMES AGAINST THE MARITIME SAFETY
Fedchun N. O.
National university «Odessa Law Academy»
Odessa, Ukraine
Among the various legal measures on prevention the negative effects of human activities at sea, a special place belongs to the criminal protection of maritime safety. It is determined by quite a wide range of criminal encroachments and a high degree of public danger of crimes against the maritime safety.
Crimes in the field of the maritime safety can be defined as socially dangerous act (action or inaction), provided by the criminal law that encroach the statutory order of safe functioning (movement or operation) of marine vessels or other technical devices, human life at sea and the marine environment
Decisive value for the classification of crimes in the field of maritime safety has the object of encroachment, because the unity of the generic object of analyzed crimes, some common features and attributes provide a basis for the allocation of these crimes in a relatively independent group that can allow their complex research for further improvement of existing criminal law and practice
A characteristic feature of crimes against the maritime safety is that the damage to the person (or property, or environment) is caused mainly in violation of the rules of usage of the sources of increased danger and victims are random people. These crimes pose a threat to the public, materiel means, objects of the marine environment, also through a safety breaches. That's why the object of mentioned crimes appears to be the public relations in the safe functioning of maritime transport.
Another characteristic feature of the considered crimes can combine them into a relatively independent group is that they all belong to the encroaches that violate international conventions in the field of maritime navigation, marine environment protection and exploitation of ocean resources.
It is important to emphasize that in the future the prospects for further development of the oceans and the necessity of prevention of threatening dangers at sea could lead to new social relations that would require criminal remedies.
0ednyu H. O.
Key words: crimes against the maritime safety, object of encroachment, international crimes, the system of crimes against the maritime safety.
Spysok literatury:
1. Kryminal'nyj kodeks Ukrai'ny : Zakon Ukrai'ny vid 05.04.2001 № 2341-III // Vidomosti Verhovnoi' Rady Ukrai'ny. - 2001. - № 25-26. - St. 131.
2. Korobeev A. I. Ugolovno-pravovaja ohrana bezopasnosti moreplavanija SSSR / A. I. Korobeev. -Vladivostok : Izd-vo Dal'nevostochnogo un-ta, 1984. - 195 s.
3. Burchak F. G. Dal'nejshee ukreplenie pravovoj zashhity gosudarstvennoj i obshhestvennoj zhizni / F. G. Burchak. - K. : Znanie, 1987. - 48 s.
4. Ugolovnoe pravo Rossii / pod red. V. N. Kudrjavceva, V. V. Luneeva, A. V Naumova. - M., 2006. - 328 s.
5. Kurs ugolovnogo prava: Obshhaja chast' : ucheb. [dlja vuzov] / pod red. N. F. Kuznecovoj, I. M. Tjazhkovoj. - M. : Zercalo, 1999.- T. 1: Uchenie o prestuplenii. - 278 s.
6. Karpec I. I. Prestuplenija mezhdunarodnogo haraktera / I. I. Karpec. - M. : Jurid. lit., 1979. - 264 s.
