CC BY
19Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 2-1 (Ч. 2). С. 205-210.
УДК 349.6:343.23
ЕКОЛОГ1ЗАЦ1Я КРИМ1НАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА: СУЧАСНИЙ СТАН, ПЕРСПЕКТИВИ ТА ПРОПОЗИЦП
Кобецька Н. Р.
Прикарпатський нацюнальний ушверситет iменi Василя Стефаника м. 1вано-Франшвськ, Украта
У статп проведений анатз конструкцш еколопчних злочишв та ефективноста застосування кримшально! вщповщальност за них з точки зору теорй i законодавчих механiзмiв екологiчного права, ролi та функцiонального призначення кримшально-правових охоронних норм стосовно норм еколопч-ного права. Наголошуеться на необхiдностi реформування кримшального законодавства, яке повинно передбачати суттеву переробку змiсту екологiчних складiв злочинш, узгодження норм кримiнального, адмшстративного та екологiчного законодавства.
Ключовi слова: злочини проти довкiлля, екологiзацiя кримшального законодавства, екологiчнi нор-мативи i стандарти.
Постановка проблеми. Кримшальна вщповщальшсть за порушення еколого-пра-вових норм закршлена нормами Кримшального кодексу Укра!ни, об'еднаними в одному роздш VIII «Злочини проти довкшля». Кримшальний кодекс Укра1ни 2001 року систематизував вщповщну групу злочишв в окремому роздш, запровадив нов1 скла-ди злочишв, однак не подолав сформоваш стереотипи щодо встановлення склащв еколопчних злочишв, не в повнш м1р1 забезпечив узгодження з нормами еколопчно-го права \ законодавства.
Аналгз останшх дослгджень г публгкацШ. Дослщженню питань суп, склад1в, кватфшацп злочишв в галуз1 охорони навколишнього природного середовища при-свячена значна кшьюсть наукових публшацш як радянського, так { сучасного перю-ду. В новпнш перюд, шсля прийняття Кримшального кодексу Укра!ни науковцями неодноразово дослщжувались питання кримшально! вщповщальносн та кримшоло-пчних характеристик еколопчних злочишв в цшому (Гавриш С. Б., Магайчук В.К., Полщук Г. С. та ш.), так { окремих !х склад1в (Шульга А. М., Присяжний В. М., Голуб С. А. та ш.). При цьому вс дослщження проводяться з точки зору теори кримшаль-ного права. Разом з тим, як в1рно зазначае Гавриш С. Б.: «Концепщя кримшаль-но-правового захисту довкшля мае грунтуватись, з одного боку, на сучаснш теори кримшального права, а з шшого - на специфщ дано! групи посягань». [1, с. 14]
Формулювання цглей досл1дження. В представленш статп не ставиться за мету провести узагальнення юнуючих теоретичних дослщжень кримшально-правового характеру щодо елеменпв склад1в злочишв проти довкшля та питань !х кватфшаци. Водночас буде зроблена спроба анал1зу конструкцш еколопчних злочишв та ефек-тивносп застосування кримшально! вщповщальносп за них з точки зору теори \
законодавчих механiзмiв еколопчного права, ролi та функцiонального призначення кримшально-правових охоронних норм стосовно матерiальних норм екологiчного права.
Виклад основного матергалу. Система злочишв проти довкшля представлена в науковiй лiтературi по^зному. Однак традицiйним е пiдхiд, який бере за основу об'ектний критерш i роздiляе !х за видами вщносин в галузi охорони i використан-ня окремих природних ресуршв. Зокрема, це може бути детальне групування на 10 груп за об'ектом посягань: в галузi охорони i рацiонального використання земель, надр, природних ресурсiв континентального шельфу, люв i рослинного свiту, водних об'екпв i т. д. [2, с. 130-131]; подш на 4 групи: злочини проти еколопчно! безпеки; злочини у сферi землевикористання, охорони надр, атмосферного пов^ря; злочини у сферi охорони водних ресурсiв; злочини у сферi лiсовикористання, захисту рослинного i тваринного свiту [3, с. 242] та iншi подiбнi.
Водночас, система еколопчних злочинiв повинна базуватися на розумшш предмету еколопчного права та груп вщносин, яю до нього входять [4, с. 13-15; 5, с. 1115]. При цьому складшсть та багатограншсть предмету еколопчного права, динамiч-ний характер розширення i видозмiни його змюту впливае i на правове закрiплення складiв правопорушень (зокрема, злочишв). Власне, виходячи з розумiння предмета еколопчного права i системи вщносин, яю його складають, можна запропонувати подiл злочинiв проти довкiлля на наступш групи: злочини проти еколопчно! безпеки (ст. ст. 236, 237, 238, 253), злочини, що посягають на вщносини рацiонального використання природних ресурав (природноресурснi вiдносини) (ст. ст. 239-1, 239-2, 240,
244, 246, 248, 249, 254), злочини, що посягають на вщносини охорони природних об'екпв та довкшля в цшому (природоохоронш вщносини) (ст. ст. 239, 241, 242, 243,
245, 247, 250, 251, 252).
Як зазначаеться в п. 2 постанови Пленуму Верховного суду Укра!ни вщ 10.12.2004 р. «Про судову практику в справах про злочини та iншi правопорушення проти довкшля», бшьшють статей, якими передбачено вщповщальшсть за злочини й ад-мшстративш правопорушення проти довкшля, е бланкетними, тому судам слщ ре-тельно з'ясовувати, яким саме законодавством регулюються правовщносини, пов'я-занi з використанням та охороною вiдповiдного природного ресурсу (земл^ надр, вод, атмосферного повiтря, рослинного i тваринного свiту тощо) [6]. Однак не завжди саме формулювання статей роздiлу 8 КК сшввщноситься з положеннями, термiнами, поняттями та конструкщями екологiчного законодавства. Наприклад, в ст. 252 КК Украши застосовуеться формулювання «територи, взян пiд охорону держави», режим яких в еколопчному законодавствi чiтко не виписаний, перелш !х вiдсутнiй, та й взагалi це поняття в еколопчному законодавсга майже не використовуеться, що зумовлюе необхiднiсть в кожному конкретному випадку аналiзувати статус вщповщ-но! територи та визначати взята вона шд охорону держави i чи вщповщае И режим контексту ст. 252, тобто чи представляе вона особливу еколопчну щншсть. Бiльш доцшьним було б використання в цш статтi поняття «елементи еколопчно! мережЬ>, в яку входять, як об'екти природно-заповщного фонду, так i iншi територи та об'ек-ти, що тдлягають особливiй охоронi, i правовий режим яко! врегульований Законом «Про еколопчну мережу Украши».
В статтях роздшу VIII КК передбачена вщповщальшсть за забруднення окремих природних об'екпв (ст. ст. 239, 241, 242 КК Украши), яка пов'язусться з фактом забруднення земель, вод, атмосферного пов^ря шкщливими речовинами внаслщок порушення спецiальних правил та створенням небезпеки для людей i довкiлля. При цьому формулювання цих статей не вщзначаються однотипнiстю та потребують детального розширеного тлумачення всiх ознак об'ективно! сторони, включаючи поняття «забруднення», «спещальш правила», «вщходи, речовини, небезпечнi для життя та здоров'я людини» тощо. Якщо проаналiзувати цi положення з точки зору еколопчного права, то можна виявити ряд проблем практичного характеру, зокрема:
- систематизованого перел^ таких спещальних правил немае, а самi природоо-хороннi вимоги (до реч^ називати ix саме правилами не зовшм коректно) розкиданi по рiзного характеру законодавчих та тдзаконних актах i стосуються рiзного роду дiяльностi, використання та iншиx впливiв на природнi об'екти;
- «забруднення» означае змiну стану навколишнього природного середовища, його кiлькiсниx i яюсних показникiв, що потребуе чiткого встановлення межi та кри-терiïв незабрудненого та забрудненого довкшля. Основш вимоги до якосн довкiлля зафiксованi в еколопчних стандартах i нормативах. На думку Шемшученка Ю.С., названi пpавовi нормативи i е тими еталонами, яю дозволяють робити висновки про яюсть довкiлля. Вiдповiднiсть властивостей навколишнього природного середовища встановленим правовим нормативам свщчить про сприятливу, а невщповщнють -про несприятливу його яюсть [7, с. 20]. На жаль, ïx система поки що далека вiд доско-налостi, не охоплюе оцiнку всix можливих антропогенних впливiв, однак саме вони е юридичними критерiями правомiрностi чи неправомiрностi дш суб'ектiв;
- в багатьох статтях вщповщного роздiлу законодавець пов'язав кримшальну вщ-повiдальнiсть iз створенням небезпеки для життя i здоров'я людей чи довкшля. Така конструкщя складу еколопчних злочишв е абсолютно виправдана, оскшьки доведен-ня настдюв, шкоди, що настала в результатi порушення еколого-правових норм, яка, як правило, вщдалена в часi i простор^ а особливо причинного зв'язку мiж вщповщ-ними дiяннями i наслщками е надзвичайно складним для практики. Навггь в умовах сильного забруднення навколишнього середовища наявш концентрацiï xiмiчниx ре-човин у повiтрi, вод^ ¡¡ж1 не можуть одразу викликати патолопчних змiн в органiзмi. Для цього потрiбен певний час, протягом якого, очевидно, вiдбуваеться зниження за-хисних сил. Однак в цьому випадку виникають питання з вщмежуванням злочинiв i адмiнiстративниx правопорушень в сферi охорони довкiлля, адже порушення приро-доохоронних вимог, забруднення довкшля в будь-якому випадку, навт в незначних обсягах, може створювати загрозу, небезпеку життю i здоров'ю людини, довкшлю.
Як зазначаеться в Резолюци, прийнятiй на Конгресi Мiжнародноï Асощацл Кримiналь-ного Права в 1979 рощ, в попереджент загроз навколишньому середовищу кримiналь-но-правовi заходи охорони не вщграють першочергового значення, а повинт забезпечувати реалiзацiю цивiльно-правовиx i адштстративних засобiв, що без сумтву е обгрунтованим i п1дтверджуеться практикою. Саме тому при реформувант кримшального законодавства Укра1ни система екологiчниx злочишв повинна перетершти серйозних змiн та доповнень.
З точки зору змши сутнiсниx пiдxодiв до визначення i застосування кримiнальноï вiдповiдальностi слiд вщзначити запропонований в Концепцiï державноï политики
у сферi кримшально1 юстицп Украши, затверджено1 указом Президента Украши вiд 8.04.2008 р. [8], подш кримiнально караних дiянь на злочини i кримiнальнi проступки Як зазначасться в Концепцiï, розмежування мiж злочинами та проступками мае здшс-нюватись за ступенем ïx небезпеки, характером заподiяноï ними шкоди, практикою застосування кримшального та адмшютративного законодавства, мiжнародним досвiдом захисту людини, суспiльства i держави вiд злочишв та проступюв. Важливо, при роз-робцi нових законодавчих актiв в розвиток положень Концепцп, забезпечити на лише формальний розподш вже юнуючих злочишв та адмшютративних правопорушень, а внесення суттевих змiн, переробку склащв правопорушень, ефективнiсть реалiзацiï яких е низькою через недолiки законодавчоï техшки та вiдсутнiсть прив'язки до норм i цшей еколого-правового регулювання. Не е доцшьним збiльшення, нагромадження кшькосп складiв екологiчниx правопорушень чи перенесення перших частин вщповщ-них статей роздшу VIII КК до кримшальних проступкiв, а iншиx частин, що закрь плюють злочини з квашф^ючими обставинами, - до злочинiв. До категорп злочинiв доцiльно вiднести кшька дiянь, що поеднаннi з порушенням вимог екологiчноï безпеки та мають наслiдками масову загибель людей, об'екпв тваринного чи рослинного свiту, забруднення значних територiй. Екологiчнi правопорушення з формальними складами, якi не потребують встановлення наслiдкiв у виглядi заподiяння шкоди людинi i довкш-лю i пов'язуються з фактом порушення, перевищення екологiчниx нормативiв i стандарта, лiмiтiв викидiв забруднюючих речовин, могли б бути вщнесеш до кримшальних проступюв, що мають меншу стушнь небезпеки. У випадках настання в результатi таких дiянь наслiдкiв у виглядi загибелi людей, таю дн могли б квашф^ватись по сукупностi зi злочинами проти життя i здоров'я. До системи адмшютративних еколопчних правопорушень, яю повинш становити основну питому вагу, вщносяться тi, що пов'язанi з порушенням порядку використання природних об'екпв, органiзацiйниx, управлiнськиx вимог в галузi використання i охорони довкiлля.
Висновки. Анатз наведених проблемних питань дае шдстави обгрунтовано гово-рити про необхщнють подальшо1' «еколопзацн» кримiнально-правовиx норм, зокре-ма, усунення термiнологiчниx колiзiй, встановлення вiдповiдальностi за перевищення еколопчних нормативiв i стандартiв, яю е бiльш чiткими та дшсними критерiями правомiрноï та неправомiрноï поведшки, а нiж розмитi «спещальш правила». Не-обxiдним е також перегляд загальних пiдxодiв до встановлення та застосування кримшально1' вiдповiдальностi в цш галузi. Реформування кримiнального законодавства повинно передбачати суттеву переробку змюту екологiчниx складiв злочинiв, узгодження норм кримшального, адмшютративного та еколопчного законодавства, залучення фаxiвцiв екологiчного права, що в кшцевому рахунку забезпечить ефек-тивнiсть реалiзацiï кримiнальним правом свое1' охоронно1' функцн стосовно регуля-тивних природоохоронних норм.
Список лггератури:
1. Гавриш С. Б. Кримшально-правова охорона довкiлля в Украшг проблеми теорн застосування i розвитку кримшального законодавства / С. Б. Гавриш. - К. : 1нст-т законодавства Верховно! Ради Украши, 2002. - 635 с.
2. Матвшчук В. К. Кримшально-правова охорона навколишнього природного середовища (кримшально-правове та крим1нолопчне дослщження) : монографiя / В. К. Матвшчук. - К. : «Ази-мут-Украша», 2005. - 464 с.
3. Кримгнальне право Украши: Особлива частина : тдручник / [М. I. Бажанов, Ю. В. Баулгн, В. I. Борисов та ш.] ; за ред. проф. М. I. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тащя. - [2-е вид., перероб. i доп.]. - К. : Юршком 1нтер, 2005. - 544 с.
4. Екологiчне право Укра1ни: Академiчний курс : пiдручник / за заг. ред. Ю. С. Шемшученка. - К. : ТОВ «Видавництво "Юридична думка"», 2008. - 720 с.
5. Еколопчне право : тдруч. [для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл.] / за ред. А. П. Гетьмана. - Х. : Право, 2013. - 432 с.
6. Про судову практику в справах про злочини та шт правопорушення проти довкшля : Постанова Пленуму Верховного суду Украши вщ 10.12.2004 № 17 // Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0017700-04.
7. Шемшученко Ю. С. Правовые проблемы экологии / Ю. С. Шемшученко. - К. : Наукова думка, 1989. - 232 с.
8. Про ршення Ради национально! безпеки i оборони Украши вщ 15 лютого 2008 року «Про хвд реформування системи кримшально! юстицй та правоохоронних оргашв» : Указ Президента Укра!ни вiд 08.04.2008 № 311/2008 // Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/311/2008.
Кобецкая Н. Р. Экологизация уголовного законодательства: современное состояние, перспективы и предложения / Н. Р. Кобецкая // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия : Юридические науки. - 2013. - Т. 26 (65). № 2-1. - Ч. 2. - С. 205-210.
В статье проведен анализ конструкций экологических преступлений и эффективности применения уголовной ответственности за них с точки зрения теории и законодательных механизмов экологического права, роли и функционального назначения уголовно-правовых охранительных норм относительно норм экологического права. Отмечается необходимость реформирования уголовного законодательства, которое должно предусматривать существенную переработку содержания экологических составов преступлений, согласование норм уголовного, административного и экологического законодательства.
Ключевые слова: преступления против окружающей среды, экологизация уголовного законодательства, экологические нормативы и стандарты.
THE ECOLOGIZATION OF CRIMINAL LAW: CURRENT STATUS, PROSPECTS AND PROPOSALS
Kobetska N. R.
Prykarpatsky National University named after Vasil Stefanyk Ivano-Frankivsk, Ukraine
The paper analyzes the construction of environmental crimes and effectiveness of criminal responsibility for them in terms of theory and legal mechanisms of environmental law, the role and the functional purpose of the criminal enforcement provisions relating to the rules of environmental law.
In particular, the system of environmental crimes in the existing theory of criminal law according to the division into groups and justified system of environmental crimes is characterized and based on the structure of the subject of environmental law and the legal relations which it regulates.
It was suggested to separate the environmental crimes into the following groups: environmental safety crimes, crimes that infringe on the relationship of the natural resources management (natural law resources legal relations), crimes that infringe on the rational use of the natural resources and on the environment in general (environmental relations).
The author analyzes the wording of the concrete types of crimes, the construction of it's objective side under the provisions of environmental legislation and highlights the discrepancy of the terms of legal structures used in the Criminal Code of Ukraine, environmental laws and regulations.
For example, Art. 252 of the Criminal Code of Ukraine applies the phrase «territory brought under state protection» which regime of use in environmental law is not clearly drawn, the list of these territories is not fixed by law. It determines the need in each case to analyze the status of the territory and determine was it taken under the protection of the state or not and whether its regime fit the context of the Art.252 or it doesn't. The paper emphasizes the need for further «ecologization» of the criminal law provisions, establishment of the responsibility for exceeding environmental regulations and standards which also are more clear and valid criteria of lawful and unlawful conduct (Art. 239, 241, 242 of the Criminal Code of Ukraine).
The author also analyzes the division of the criminal offenses into criminal misdemeanor and crimes proposed in the Concept of State Policy in the field of criminal justice in Ukraine indicating the need for
Roôe^m H. P.
essential changes in approaches to the distribution of environmental crimes and misdemeanors, not mechanical redistribution of existing crimes.
In conclusion the author stresses the need to reform of criminal law, which should provide the substantial transformation of the maintenance of the environmental crimes, the coordination of rules of the criminal, administrative and environmental law.
Key words: environmental crimes, ecologization of the criminal law, environmental regulations and standards.
Spisok literatury:
1. Gavrysh S. B. Kryminal'no-pravova ohorona dovkillja v Ukrai'ni: problemy teorii' zastosuvannja i rozvytku kryminal'nogo zakonodavstva / S. B. Gavrysh. - K. : Inst-t zakonodavstva Verhovnoi' Rady Ukrai'ny, 2002. - 635 s.
2. Matvijchuk V. K. Kryminal'no-pravova ohorona navkolyshn'ogo pryrodnogo seredovyshha (kryminal'no-pravove ta kryminologichne doslidzhennja) : monografija / V. K. Matvijchuk. - K. : «Azymut-Ukrai'na», 2005. - 464 s.
3. Kryminal'ne pravo Ukrai'ny: Osoblyva chastyna : pidruchnyk / [M. I. Bazhanov, Ju. V. Baulin, V. I. Borysov ta in.] ; za red. prof. M. I. Bazhanova, V. V. Stashysa, V. Ja. Tacija. - [2-e vyd., pererob. i dop.]. - K. : Jurinkom Inter, 2005. - 544 s.
4. Ekologichne pravo Ukrai'ny: Akademichnyj kurs : pidruchnyk / za zag. red. Ju. S. Shemshuchenka. -K. : TOV «Vydavnyctvo "Jurydychna dumka"», 2008. - 720 s.
5. Ekologichne pravo : pidruch. [dlja stud. juryd. spec. vyshh. navch. zakl.] / za red. A. P. Get'mana. -H. : Pravo, 2013. - 432 s.
6. Pro sudovu praktyku v spravah pro zlochyny ta inshi pravoporushennja proty dovkillja : Postanova Plenumu Verhovnogo sudu Ukrai'ny vid 10.12.2004 № 17 // Rezhym dostupu. - [Elektronnyj resurs] : http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0017700-04.
7. Shemshuchenko Ju. S. Ppavovye ppoblemy jekologii / Ju. S. Shemshuchenko. - K. : Naukova dumka, 1989. - 232 s.
8. Pro rishennja Rady nacional'noi' bezpeky i oborony Ukrai'ny vid 15 ljutogo 2008 roku «Pro hid reformuvannja systemy kryminal'noi' justycii' ta pravoohoronnyh organiv» : Ukaz Prezydenta Ukrai'ny vid 08.04.2008 № 311/2008 // Rezhym dostupu. - [Elektronnyj resurs] : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/311/2008.
