CC BY
113Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 1. С. 388-393.
УДК 343.61.001.11
ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ ВБИВСТВА Караткола О. П.
Тавршський нщюнальний унверситет 1м. В. I. Вернадського, м. Симферополь, Украта
У робота дослщжуеться поняття "вбивство" та аналiзуються притаманш йому ознаки. Зазначаеть-ся, що вщповщно до чинного кримшального законодавства, ознаками вбивства е умисшсть, протипра-вшсть, на^дки у виглядi смертi шшо! особи, на пiдставi чого вбивством визнаеться дшння, вчинене з умислом (прямим чи непрямим). Вщповщальшсть за вбивство мктиться у Кримшальному кодеки Украши. Це дшння може бути вчинене з моменту початку фiзiологiчних иологш до моменту бюлопч-но! смертi. Обгрунтовуеться иозицш вiдносно недоцшьносл використання ознаки "иротиправшсть" у визначенш аналiзованого поняття на пiдставi того, що ознака "иротиправшсть" е обов'язковою озна-кою будь-якого злочину, виходячи з визначення цього поняття, що мютиться у ч. 1 ст. 11 Кримшального кодексу Укра!ни. Даеться авторське визначення поняття "вбивство", на шдст^ якого пiд вбивством розумiеться умисне позбавлення життя шшо! людини.
Ключов1 слова: вбивство, життя, смерть, протиправшсть.
З'ясування поняття та визначення ознак е обов'язковим кроком у характеристи-щ будь-якого явища або поняття. Це дозволяе видшяти його особливосп та вщме-жувати вщ сум1жних. Кр1м того, виокремлення { в1рне тлумачення ознак, що притаманш будь-якому явищу або поняттю, е необхiдною умовою правильного його за-стосування та виключення помилок при кватфшацп д1янь.
Необхщно зазначити, що дослщженню поняття "вбивство" вже придшялася увага у роботах багатьох вчених, серед яких можна визначити пращ П. П. Андруш-ко, М. I. Бажанова, Ю. В. Баулша, В. I. Борисова, В. О. Глушкова, В. К. Грищука, М. Й. Коржанського, В. М. Куца, П. С. Матишевського, М. I. Мельника, В. О. Навроць-кого, В. Т. Нора, В. В. Сташиса, С. В. Фесенко, С. Д. Шапченко, С. С. Яценко та ш.
Однак, незважаючи на юнуюч1 дослщження, серед автор1в немае едносп думок вщносно визначення анатзованого поняття, виокремлення та характеристики ознак, що йому притаманш.
Мета ще! роботи — проанатзувати поняття "вбивство", визначити { розтлума-чити 1! ознаки.
До прийняття КК 2001 р. в укра!нському законодавсга було вщсутне нормати-вне визначення поняття вбивства, тому науковщ намагалися сформулювати його на теоретичному р1вш.
Наприклад, в теорп радянського кримшального права юнували, зокрема, насту-пш визначення. А. А. Жижиленко свого часу тд вбивством розум1в "позбавлення винним життя шшо! людини" [1, с. 6], А. А. Пюнтковський розглядав вбивство, як умисне або необережне позбавлення життя шшо! людини [2, с. 8]. З позицп Г. О. Мендельсона, тд вбивством розумшося умисне або необережне протиправне позбавлення життя шшо! людини [3, с. 5] тощо. На думку М. Д. Шаргородського, тд вбивством необхщно розум1ти умисне неправом1рне позбавлення життя шшо! людини [4, с. 22]. В. О. Глушков визначав вбивство, як протиправне позбавлення життя
388
шшо! особи, вчинене умисно або з необережносп, коли безпосередшм основним об'ектом злочину е життя людини [5, с. 41 - 42].
На сучасному еташ автори, що проводять дослiдження ще! теми, дають наступ-нi визначення поняттю "вбивство".
За Ю. В. Баулшим, вбивство необхiдно розумiти як протиправне умисне позба-влення життя шшо! особи, вчинене суб'ектом злочину за вщсутносп обставин, що виключають протиправнють такого дiяння [6, с. 19]. Окремi науковцi пропонують пiд вбивством розум^и суспiльно небезпечне протиправне дiяння, вчинене особою, що пiдлягае кримшальнш вiдповiдальностi, i полягае в умисному позбавленш життя шшо! людини [7, с. 112 - 113]. В. К. Грищук визначае вбивство, як винне, протиправне заподiяння смерт шшш людинi [8, с. 248]. За О. А. Чуваковим, шд умисним вбивством необхщно розумiти умисне протиправне заподiяння смертi iншiй людиш [9, с. 247]. Вiдповiдно до чинного кримшального законодавства, а саме ч. 1 ст. 115 Кримшального кодексу Укра!ни (далi - КК Укра!ни) пiд вбивством розумiеться умисне протиправне заподiяння смертi iнший людиш [10].
На нашу думку, для визначення цього поняття необидно виокремити та про-аналiзувати ознаки, що йому притаманш. Так, вiдповiдно до вищевказаного та на пiдставi аналiзу чинного кримiнального законодавства, ознаками вбивства е:
- умиснють, тобто наявнють умислу на його вчинення;
- протиправнють;
- наслщок у виглядi заподiяння смертi iнший людинi.
Отже, першою ознакою вбивства е умисшсть. На наш погляд, беззаперечним е той факт, що при вчиненш найтяжчого злочину проти особи, вина винно! особи повинна виявлятися виключно у формi умислу.
Розкриваючи це питання, не можна не зазначити ст. 119 КК Укра!ни, що перед-бачае вщповщальнють за вбивство з необережность Вщносно зазначено! норми, ми цшком погоджуемося з думкою М. I. Хавронюка, який зазначае, що спричинення смерт у разi вчинення умисного дiяння та у випадку необережностi е двома рiзни-ми, за правовим змютом, кримiнально-правовими явищами. Для обох характерним е один вид суспшьно небезпечного наслщку - смертi людини, але дiяння, якi призво-дять до нього, е ютотно рiзними, що е визначальним для недопустимостi позначення позбавлення життя з необережност термшом "вбивство" [11, с. 652].
Крiм того, необхiдно зауважити, що у кримшально-правовш лiтературi вже неодноразово наголошувалося на недоцiльностi або неточносп законодавчого визначення норми, передбачено! ст. 119 КК Укра!ни. На пiдставi зазначеного серед нау-ковщв iснують рiзнi думки вiдносно змши редакци вказано! норми, а саме: запод> яння смертi через необережшсть [12, с. 73], заподiяння або спричинення смерт через необережшсть [13, с. 4], необережне заподiяння смертi [14, с. 75] тощо.
У зв'язку з тим, що дослщження законодавчого визначення норми, передбачено! ст. 119 КК Украши, не е безпосередшм предметом нашого дослщження, ми не будемо розвивати дискусда з цього питання, лише зазначимо, що погоджуемося з позищею вщносно недосконалосп визначення вказано! норми.
Наступною ознакою вбивства е протиправнють. У загальному вид зазначена ознака, на пiдставi аналiзу поняття "злочин" та ознак, що йому притаманш, виража-еться у передбаченш того чи шшого дiяння в Особливш частинi КК Укра!ни, звiдси дiяння характеризуеться як злочинне. Видiлення законом кримшально! протиправ-
389
ност як обов'язково1' ознаки злочину е конкретним вираженням принципу законнос-т в кримшальному npaBi: кримiнальнiй вiдповiдальностi i покаранню пiдлягае лише особа, що вчинила таке суспшьно небезпечне дiяння, яке передбачено законом як злочин, вичерпний перелш яких мiститься в Особливш частиш КК Украши. У зв'язку з цим, уже сам факт наявносп будь-яко! норми в Особливш частини КК Украши, в тому чи^ норми, що передбачае вщповщальнють за вбивство, прямо вказуе на протиправнють цього дiяння.
Дослщжуючи це питання необхщно зауважити, що окремi автори зазначають, що акцентування у визначеннi, передбаченому в ч. 1 ст. 115 КК, на протиправнють заподiяння смерт iншiй людиш видшяе поняття вбивства зi звичайного поняття по-збавлення життя. В цьому аспект не будь-яке позбавлення життя е неправомiрним i таким, що тягне кримшальну вiдповiдальнiсть. Зокрема, не вважаеться вбивством умисне заподiяння смертi iншiй людинi, вчинене за наявносп деяких обставин, що виключають злочиннiсть дiяння [15, с. 21].
На нашу думку, з метою термшолопчного розвантаження кримiнального закону та недоцшьносп використання слова "протиправнють" у визначенш вбивства, що даеться законодавцем у ч. 1 ст. 115 КК Украши, враховуючи те, що будь-яке дiяння, що мютиться в Особливш частиш КК Украши, характеризуеться такою ознакою як протиправнють, е доцшьним його виключення.
Наступною ознакою вбивства е наслщок у виглядi заподiяння смертi iншiй людиш. Вказiвка в ч. 1 ст. 115 КК на заподiяння смерт iншiй людинi пiдкреслюе, що заподiяння смертi самому собi (самогубство) не розглядаеться як злочин, i в разi не-вдало! спроби сущиду особа не несе за це вщповщальносп.
Тут також слiд звернути увагу, що, на думку законодавця, вбивство - це запод> яння смерть Але, в КК е цший ряд статей, яю встановлюють вщповщальнють за злочини, наслiдком яких е смерть потерпшого (наприклад, ч. 2 ст. 286, ч. 3 ст. 314 КК Украши та im). Тому, на наш погляд, доцшьним е зазначити про спрямованють на заподiяння зазначених наслщюв.
Розглядаючи це питання необхщно зазначити, що смерть людини е кшцевим моментом ïï буття у реальнiй дiйсностi, кiнцевим моментом ïï життя. Життя - це пе-вний промiжок часу, протягом якого людина, як бюлопчна iстота, iснуе у реальнш дiйсностi. Необхiдно зауважити, що у кримшально-правовш лiтературi серед авто-рiв немае едностi думок вiдносно того, коли мае мюце початок життя, тобто коли життя особи потребуе самостiйноï кримiнально-правовоï охорони та коли мае мюце кшець життя, тобто коли особа вважаеться померлою.
Для розв'язання питання про початок людського життя у юридичному плат, у першу чергу, сшд керуватися медичним аспектом. Згiдно з 1нструкщею "Про визначення критерiïв живонародженостi, мертвонародженосп та перинатального перюду", затвер-дженою Наказом Мiнiстерства охорони здоров'я Украши вщ 19 лютого 1996 року, № 31, зареестровано1' Мiнiстерством юстицп Укра1'ни в1д 5 квiтня 1996 року, №
160/1185, живонародження - це повне вигнання або витягнення продукту зачаття з ор-гашзму матерi незалежно вiд тривалостi ваптносп, який пiсля такого вiдокремлення дихае або виявляе iншi ознаки життя, таю як: серцебиття, пульсацiя пуповини або вiд-повiднi рухи довшьно1' мускулатури незалежно вiд того, перерiзана пуповина, чи нi, чи вщшарувалась плацента [16]. Кожен продукт такого народження вважаеться живонаро-дженим. Звщси випливае, що в разi вщсутносп першого вдиху новонародженого вiн
390
може вважатися живим, тобто вже почалося його життя, за умови наявносп iнших ознак життя, а саме: серцебиття, пульсацiï пуповини тощо. Таким чином, у медичному аспектi питання про початок життя виршуеться в альтернативному варiантi: початко-вим моментом людського життя е повне вигнання продукту зачаття з оргашзму матерi незалежно вiд тривалосп вагiтностi, який пiсля такого вщокремлення дихае або виявляе iншi ознаки життя, таю як: вщповщш рухи довiльноï мускулатури незалежно вiд того, перерiзана пуповина чи нi, чи вщшарувалась плацента.
Розкриваючи це питання, необхщно зазначити, що серед науковщв немае едно-стi думок вщносно початку життя людини, серед яких можна виокремити: кримша-льно-правова охорона життя людини повинна починатися саме з початку фiзiологi-чних полопв незалежно вiд того, чи з'явилася хоча б одна частина тша дитини з утроби матерi; з юридичноï точки зору, початок життя людини датуеться народжен-ням мозку, а бшьш точно - досягненням плоду повних двадцяти двох тижшв внут-рiшньоутробного розвитку; момент повного вщщлення плоду вiд утроби матерi й першого вдиху новонародженого. 1з цього моменту починаеться самостiйний кисневий обмiн в органiзмi новонародженого, тобто життя. У теори кримiнального права най-поширенiшою позицiею вiдносно життя людини е те, що початком життя вважаеться початок фiзiологiчних полопв. Така позищя, враховуючи й те, що вона тдтверджена медичним критерiем, на наш погляд, е вiрною.
Другою часовою межею життя людини е смерть. Як кшцевий результат житте-дiяльностi живоï iстоти смерть е невщворотним припиненням життедiяльностi оргашзму, загибеллю особи як вiдокремленоï живоï системи.
З медично1' точки зору смерть розглядаеться не як одиничний акт, а як певний процес, який мае два етапи: ктшчну смерть i бюлопчну. Ктшчна смерть - це вщ-воротний етап вмирання, який мае мюце впродовж 5-7 хвилин пiсля припинення кровообiгу i дихання. Протягом цього перюду ще зберiгаеться робота нервових кл> тин головного мозку, тсля чого настае бiологiчна смерть, коли внаслщок кисневого голодування (гiпоксiï) гинуть нервовi клiтини головного мозку i настае невщворот-не припинення фiзiологiчних процесiв у клiтинах i тканинах, при якому заходи по оживленню оргашзму залишаються безрезультатними. Розмежування клшчно1' i бiологiчноï смертi мае важливе практичне значення, оскiльки в сташ клiнiчноï смер-тi особа е суб'ектом права, зокрема права на життя, по вщношенню до якого медич-ш працiвники несуть обов'язок по наданню медично1' допомоги [17].
Вщповщно до ст. 15 зазначеного закону людина визнаеться померлою з моменту констатаци смертi ïï мозку, тобто повно1' i незворотно1' втрати вшх його функцiй.
Отже, на пiдставi зазначеного можна дiйти висновку, що кiнцевим моментом життя визнаеться настання фiзiологiчноï смертi, коли внаслщок повно1' зупинки сер-ця i припинення постачання кл^инам кисню, вщбуваеться незворотний процес роз-паду кл^ин центрально!' нервово1' системи i смерть мозку.
У ч. 1 ст. 115 Кримшального кодексу Украши прямо вказано на заподiяння сме-ри iншiй людинi.
З урахуванням того, що вбивство, за нашим переконанням, може бути вчинено лише з умисною формою вини, вказiвка на спрямовашсть дiяння при вбивствi на вщповщний об'ект, життя iншоï людини з метою вщмежування вбивства вщ iнших злочинiв iз складною формою вини (коли вщношення до наслщку - заподiяння сме-
391
рт людини або загибелi людей е необережним) вважаеться доцшьним та обгрунто-ваним кроком законодавця.
Для тдтвердження зазначеного, на нашу думку, доцшьно зазначити наступне. Щодо визначення вбивства залежно вiд того, роль якого за видом об'екту злочину (единого безпосереднього, основного безпосереднього чи додаткового безпосеред-нього - в залежност вщ того на що безпосередне спрямоване злочинне посягання винно1' особи, тобто в залежносп вщ спрямованосп ïï умислу) грае життя iншоï людини у вiдповiдному посяганш, доцiльно зазначити, що життя людини е однаково цшним як у тому випадку, коли воно е основним безпосередшм об'ектом певного злочину, так i в тому випадку, коли воно е додатковим безпосередшм об'ектом певного злочину. Тому вбивство мае мюце у будь-якому випадку умисного протиправ-ного позбавлення життя iншоï людини, яке е або единим безпосередшм об'ектом, або основним безпосередшм об'ектом, або додатковим безпосередшм об'ектом зло-чину. А використання у законодавчому визначенш поняття вбивства формулювання "заподiяння смерт шшш людиш" е виправданим.
Таким чином, незалежно вщ того, яким об'ектом злочину е у посяганш життя iншоï людини, умисне позбавлення життя iншоï людини завжди е вбивством, навт якщо воно е способом вчинення шшого злочину. У випадку, коли життя iншоï людини не е единим або основним безпосередшм об'ектом злочину, ïï вбивство кваль фшуеться або за вщповщною статтею Кримшального кодексу або за сукупнютю злочишв.
На пiдставi вищевказаного, на нашу думку, з метою термшолопчного розван-таження кримшального закону е доцшьним виключення слова "протиправне" з визначення вбивства, що даеться у ч. 1 ст. 115 КК Украши. Отже, ми вважаемо, що шд вбивством необхщно розумгти умисне позбавлення життя iншоï людини.
Список використано! л^ератури:
1. Жижиленко А. А. Преступления против личности / А. А. Жижиленко. - М., Л. : Госиздат., 1927. -140 с.
2. Пионтковский А. А. Преступления против личности / А. А. Пионтковский. - М. : Юр. изд-во НКЮ СССР, 1938. - 136 с.
3. Мендельсон Г. А. Уголовная ответственность за убийство и телесные повреждения / Г. А. Мендельсон. - М. : Государственное издательство юридической литературы, 1962. - 40 с.
4. Шаргородский М. Д. Избранные работы по уголовному праву / М. Д. Шаргородский. - СПб. : «Юридический центр Пресс», 2003. - 434 с.
5. Глушков В. А. Ответственность за преступления в области здравоохранения / В. А. Глушков. - К. : Вища школа, 1987. - 199 с.
6. Баулш Ю. В. Протиправшсть як ознака вбивств / Ю. В. Баулш // Кримшально-правова охорона життя та здоров'я особи : Матер. наук.-практ. конф. [Харкгв] 22-23 квггня 2004 р. - К.- Х. : "Юршком 1нтер", 2004. - С. 18 - 19.
7. Андреева Л. А. Влияние жестокости преступного поведения на уголовную ответственность / Л. А. Андреева, П. Ю. Константинов. - СПб. : Издательство «Юридический центр Пресс», 2002. - 210 с.
8. Науково-практичний коментар Кримшального кодексу Украши. / за ред. М. I. Мельника, М. I. Хав-ронюка. - [3-те вид., переробл. та доповн.]. - К. : Атжа, 2003. - 1056 с.
9. Уголовный кодекс Украины : Научно-практический комментарий / под ред. Е. Л. Стрельцова. -[Издание седьмое, переработанное и дополненное]. - Х. : ООО "Одиссей", 2010. - 904 с.
10.Кримшальний кодекс Украши вщ 5 кытня 2001 р. [Електроний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1329869296477451.
11.Хавронюк М. I. Кримгнальне законодавство Укра!ни та гнших держав континентально! Свропи: пор1вняльний анал1з, проблеми гармошзацп. Монографш / М. I. Хавронюк. - К. : Юрисконсульт, 2006. - 1048 с.
12.Мамчур В. Проблема визначення поняття вбивства в криминальному прав1 Укра!ни / В. Мамчур // Право Украши. - 1999. - № 3. - С. 71 - 73.
13. Остапенко Л. А. Кримгнально-правова характеристика умисних вбивств при пом'якшуючих обста-винах (стата 116, 117, 118 КК Укра!ни) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук :
392
12.00.08 "кримшальне право та кримшолопя; кримшально-виконавче право" / Л. А. Остапенко. - К., 2003. - 17 с.
14. Дзюба В. Т. Деяю питання кримшально! вдаовщальност за вбивство за кримшальним законодав-ством Укра!ни / В. Т. Дзюба // Кримшально-правова охорона життя та здоров'я особи : Матер. наук.-практ. конф. [Харкш] 22-23 квгтня 2004 р. - К.- Х. : "Юршком 1нтер", 2004. - С. 72 - 78.
15. Мамчур В. М. Кримшальна вщиовщальшсть за умисне вбивство особи чи ii близького родича у зв'язку з виконанням щею особою службового або громадського обов'язку: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / В. М. Мамчур. - Ки!в, 2002. - 207 с.
16. Инструкция "З визначення критерив перинатального перюду, живонародженост та мертвонародже-ностi", затверджено! Наказом ММстерства охорони здоров'я Укра!ни № 179 вщ 29 березня 2006 року. [Електроний ресурс] - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/ z0427-06.
17. Закон Укра!ни "Про трансплантацгю органiв та шших анатомiчних матерiалiв людинi" вiд 16 липня 1999 р. [Електроний ресурс]. - Режим доступу : http ://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/%D0%BF%D196.
Караникола Е.П. Понятие и признаки убийства / Е. П. Караникола // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2013. - Т. 26 (65). № 1. - С. 388-393.
В работе исследуется понятие "убийство" и анализируются присущие ему признаки. Указывается, что в соответствии с действующим уголовным законодательством, признаками убийства являются умышленность, противоправность, последствие в виде смерти другого человека, на основании чего убийством признается деяние, совершенное с умыслом (прямым или косвенным). Ответственность за убийство содержится в Уголовном кодексе Украины. Данное деяние может быть совершено с момента начала физиологических родов до момента биологической смерти. Обосновывается позиция относительно нецелесообразности использования признака "противоправность" в определении анализируемого понятия на основании того, что признак "противоправность" является признаком любого преступления, исходя из определения данного понятия, которое содержится в ч. 1 ст. 11 Уголовного кодекса Украины. Дается авторское определение понятию "убийство", в соответствии с которым под убийством понимается умышленное лишение жизни другого человека.
Ключевые слова убийство, жизнь, смерть, противоправность.
Karanikola L. Concept and signs of murder / L. Karanikola // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2013. - Vol. 26 (65). № 1. - Р. 388-393.
In this work the concept "murder" is investigated and appropriate features are analyzed. Specified, that by the signs of murder, in accordance with a current criminal legislation, there are intention, illegality, consequence as death of other human, on the basis of what an act perfect confesses murder with intention (direct or indirect), responsibility for murder is contained in the Criminal code of Ukraine, this act can be accomplished from the moment of beginning of physiological childbirth to the article of biological death. The position is justified concerning inexpediency using of a sign "illegality" in definition of analyzed concept, on the basis of that sign "illegality" is the sign of any crime, coming from determination of this concept which is contained in p. 1 art. 11 the Criminal code of Ukraine. Author's definition of the concept "murder' is given in accordance with which under murder intentional privation of life of other human is understood.
Keywords: murder, life, death, illegality.
393
