CC BY
1УДК 342.9
Кутн Арнольд Павлович,
кандидат юридичних наук, доцент Нацюнальний унгверситет «Запор1зька полгтехнгка» Астахов Дмитро СерЯйович кандидат юридичних наук Нацюнальний унгверситет «Запоргзька полгтехнгка» DOI: 10.24412/2520-6990-2023-14173-67-69 ПОНЯТТЯ ГРОМАДСЬКО МОРАЛ1 В АДМ1Н1СТРАТИВНОМУ ЗАКОНОДАВСТВ1 УКРАШИ
Kupin Arnold Pavlovich,
Candidate of Juridical Sciences, Associate Professor National University «Zaporizhzhya Polytechnic» Astakhov Dmytro Sergiyovich Candidate of Juridical Sciences National University «Zaporizhzhya Polytechnic»
THE CONCEPT OF PUBLIC MORALITY IN THE ADMINISTRATIVE LEGISLATION OF
UKRAINE
Анотацш.
У cmammi розглядаеться питання громадсько'1моралi в adMiHicmpamueHOMy saKOHodaecmei. Визначено коло тих сустльних вiднocuн, що формують сустльну мораль як родовий об'ект у cmpyxmypi aдмiнicmpamuвнoгo законодавства Украши. Аргументовано неoбхiднicmь замти бiльшocmi дтчих нuнi оцточних понять, ят зaфiкcoвaнi в юридичнт пpaкmuцi та офщшних актах тлумачення.
Abstract.
The article is devoted to the issue of public morality as an element of administrative and legal regulation. The author determines the framework of civil relations that form public morality as generic object in the structure of administrative law of Ukraine. The author gives reasons for relevancy of change in majority of the existed appraisal concepts that are listed in contemporary legal practice as well as in official legal acts of interpretation.
Ключевые слова: адмтстративне право, адмШстративне законодавство Украти, сустльна мораль, родовой об 'ект правонарушения, юридична квaлiфiкaцiя правопорушень.
Keywords: administrative law, administrative legislation of Ukraine, generic object in violation of law, juridical qualification of misdeed, public morality
Визначення поняття «моралЬ», «моральности», «морального» мае важливе значения для аналiзу мо-ралi як об'екту адшшстративно-правово1 охорони.
1з приводу визначення цього поняття в лггера-турi юнуе дуже багато найрiзноманiтнiших пщ-ходш. Термш «моральне» застосовуеться в таких значеннях: суспшьне, еюномiчне («моральне старшня»); суспшьно-традицшне («моральний фактор»); свщоглядове, щеолопчне («морально-полгтичне»); духовне, вдеальне («моральш сти-мули», «моральна щдтримка»); психiчне («моральний дух», «моральний стан»); внутршнш настрш особистосп («моральний настрш, пафос»); про-поввдь, назвдання, наставлення («читати мораль»); практичний висновок («мораль ще1 байки», «звiдсiль мораль»).
1нший варiант до визначення поняття «моралЬ» зробив свого часу Р.В. Петровський, вш науково видш1в мораль в комплекс вiдмiнностей вщ оточу-ючих явищ. Як мiнiмум вимагаеться розмежування моралi iз слвдуючими групами явищ: 1) iз знаннями, iстиною; 2) iз формами особистого i групового
орiентування; 3) iз поливкою, правом; 4) iз свгто-глядом, фiлософiею, релiгiею; 5) з етикою, ми-стецтвом; 6) iз нравами, звичаями, традициями [3, С.65-67].
Найбшьш повне визначення громадсько1 мо-ралi, на наш погляд, мiститься в робот С.Ф. Денисова, та формулюеться як «.. лсторично обумовлене вдеальне ввдображення об'ективно1 дiйсностi у формi суспшьно1 свiдомостi, соцiальний шститут, що виникае i розвиваеться в процесi суспшьних вщносин на грунтi системи загальнолюдських цш-ностей (норм, принцип1в, щеал1в), утворюючих вщповвдну установку, яка визначае загальноприй-няту позитивну дiяльнiсть у суспшьсга в процесi виробництва матерiальних i духовних благ, е орiен-тиром i критерiем оцшки вчинив та гх результат, регулятором i засобом розвитку i вдосконалення особистосп i суспшьства, спрямована на тдтримку життя суспшьства i просування його до вдеалу» [1, С.68].
Але, разом з цим для визначення завдань, що постають перед нами необхвдно знайти певне визначення, яке б розглядало мораль як один з
ШЫБРКГОБЖЕ / «еЮШШУУМ-ШУШаИ» #14(173), 2023
68_
об'екпв, на який поширюються функцп адмшютра-тивно-правово! охорони.
1ншими словами у суспшьств! об'екгивно кну-ють вщносини громадсько! морали яш вимагають ефективного адмшютративно-правового захисту з боку держави.
Постае питання про встановлення кола тих суспшьних вщносин, як утворюють громадську мораль як родовий об'ект в структур! адмшютра-тивного законодавства Укра!ни, що в свою чергу надае можливкть сконцентрувати в певнш глав! Кодексу Укра!ни про адмшютративн! правопору-шення тих проступив, що е найбшьш небезпеч-ними, оскшьки громадська мораль е одшею з голов-них засад юнування сощально! держави та цившзованого суспшьства.
Бшьшкть суспшьних вщносин регулюються нормами морали але там де цих норм недостатньо, повинш д1яти норми закону.
В межах адмшютративного законодавства такими нормами е стаття 89 КУпАП, яка встановлюе в1дпов1дальн1сть за жорстке поводження з твари-нами, ст.92 КУпАП - порушення вимог законодавства про охорону культурно! спадщини, ст. 173 КУпАП - др1бне хултанство, ст. 178 КУпАП - розпиття спиртних напо!в у громадських мкцях та поява в громадському мкщ у п'яному вигляд1, ст.181 КУпАП - азартш ¡гри, ворожшня в громадських мкцях, ст.181-1 КУпАП - заняття проститущею, ст.184 КУпАП - невиконання батьками або особами, яш !х замшюють, обов'язюв щодо виховання д!гей. Кр1м того, з метою захисту ринку Укра1ни вщ неконтролюемо! продукци та товар1в, що пропаган-дують культи жорстокосп, насильства та порно-графи законодавство про адмшютративш правопо-рушення Укра1ни встановлюе вщповщальшсть за частиною 1 статп 160 КУпАП - за торг1влю з рук у невстановлених мкцях, ст. 164-6 КУпАП - за де-монстрацш 1 розповсюдження ф1льм1в без державного посвщчення на право розповсюдження 1 демонстрации ст. 164-7 КУпАП - за порушення умов розповсюдження 1 демонстраци фшьм1в, перебаче-них державним посвщченням на право розповсюдження 1 демонстраци фшьм1в, ст. 164-8 КУпАП - за недотримання квоти демонстраци нацюнальних ф1льм1в при використанш нацюнального екранного часу та ш. [2]
Таким чином, родовим об'ектом адмшютра-тивних делжлв у сфер! громадсько! морал! е сукуп-шсть суспшьних ввдносин, як1 заснован на систем! загальнолюдських ц!нностей, що визначають сус-п!льно-корисну (позитивну) д!яльшсть особи та вщповвдають пануючим нормам морал!
Подальша юнкретизац!я ц1е! проблематики пе-редбачае необхщтсть подальшого розгляду сут-ност! та пщстав адм!н!стративно! вщповвдальносп за правопорушення в сфер! громадсько! морал!, юридичного анал!зу системи та склад!в правопору-шень, проблем удосконалення законодавства в цьому напрям!.
Будь-яке суспшьство як соц!альна система, що сама себе пщтримуе характеризуемся певним сощ-
альним порядком, сталим зразком соц!альних очшу-вань, певними зразками повед!нки його член!в та конкретними засобами пщтримання цих зразк!в. Останш два чинники пост!йно зм!нюються, але пе-ребувають у р!вноваз! завдяки, насамперед, швар!а-тивност! сусп!льних угод правил, що регулюють по-ведшку людей, дИ певних колектив!в, оргатзацш, соц!альних груп, ! у сво!й сукупност! утворюють со-ц!альн! норми. Людина, у сво!й повед!нц! або до-тримуеться цих норм, або вщступае в!д них. Сама по соб! аморальна повед!нка не е правопорушен-ням, порушення моральних начал квал!фшуеться як правопорушення т!льки в тих випадках, коли !х до-тримання обов'язкове для суб'ект!в в силу прямо! вказ!вки у текст! юридично! норми.
Скоення конкретних аморальних проступк!в повинно бути доказано, оскшьки в цьому випадку квал!ф!кац!я дш особи як конкретного адмшютра-тивного правопорушення вщповвдно накладення заход!в в!дпов!дальност! на пщстав! загально! оц-нки повед!нки е неприпустимим. Якщо у процес! пром!жно! квал!ф!кац!! на баз! норм морал! не вста-новлено вщповвдносп ознак фактично! поведшки та ознак складу дисципл!нарного правопорушення, то застосування юридично! норми е безшдставним.
Норми морал!, що склалися на постав! цих понять е певними зразками для оцшки фактично! поведшки. Таким чином, норми морал! виступають у якосл додаткових щдстав юридично! квал!ф!кац!! у двох випадках: коли на них е пряме посилання у текст! норми права або коли вони використовуються для штерпретаци оцшочних понять.
Закони допускають певну свободу оцшок, ! в процес! юридично! квал!ф!кацп ця свобода полягае, в тому числ!, ! у свобод! штерпретаци оцшочних понять, кер!вним началом яко! повинна бути справед-лив!сть. Конкретний зм!ст оц!ночного поняття сто-совно дано! ситуац!! суб'ект квал!ф!кац!! повинен знаходити, виходячи !з вимог справедливост! на баз! власно! високо! правово! культури (здатн!сть за-своення моральних ц!нностей та адекватна правос-в!дом!сть), життевого досвщу, здорового глузду.
Такий п!дх!д дозволяе обгрунтувати необхвд-н!сть зм!ни багатьох ниш кнуючих зразк!в оц!нки, що зафшсоваш в юридичн!й практиц! та актах легального тлумачення.
На пщстав! викладеного можна зробити насту-пн! висновки що, про-перше, юридична квал!фша-ц!я правопорушень в багатьох випадках здшсню-еться не тшьки на подстав! одше! конкретно! юридично! норми, яка кладеться в основу р!шення справи, але й !з застосуванням додаткових пщстав.
По-друге, додатковими подставами юридично! квал!ф!каци правопорушень можуть бути: при використанш вщсилочного або бланкетного способу викладення норми шш! юридичш або техн!чн! при-писи, спещальш правила, норми морал!; при наяв-ност! у текст! оц!ночних понять певш стандарти (зразки) оц!нювання, що формулюються у т!й чи ш-ш!й сфер! сусп!льних вщносин.
По-трете, у под!бних випадках е неминучими два етапи юридично! квал!ф!кац!!: промшна оц!нка
на 6a3i додаткових подстав та остаточна квaлiфiкa-ц1я на бaзi юридично! норми, яка передбачае юри-дичнi наслвдки i кладеться в основу виршення справи.
По-четверте, серйозш труднощi виникають при використaннi за додaтковi пвдстави квaлiфiкaцiï стандарта оцшки. Зaкрiплення багатьох з них в актах легального тлумачення i юридичнш прaктицi сприяе правильнш квaлiфiкaцiï, але при цьому кри-тери оцшки повинш коректуватися у зв'язку з мож-ливою змшою суспшьних вщносин, вщштовхую-чись вод вимог розумносп та спрaведливостi.
Литература: Денисов С.Ф. Кримшальна вiдповiдaльнiсть за зло-чини проти громадсь^' морaлi (ст.210, 211,211-1 КК Украши). Дисс. канд. юрид. наук. - К.- 1996.-120с.
2. Кодекс Украши про адмшютративш право-порушення : Закон УРСР вод 07.12.1984 № 8073 - Х // Вщомосп Верховноï Ради Укрaïнськоï РСР. -1984. - № 51 - Ст 1122
