ПОНЯТТЯ, ЕЛЕМЕНТИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ Текст научной статьи по специальности «Право»

BicHiiK Нацiонального унiверситету "Львiвcька полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 1 (33), 2022

УДК 432.5 1рина Хомишин

Нацiональний унiверситет "Львiвськa полтехшка", професорка кафедри адмшстративного та iнфoрмaцiйнoгo права

Навчально-наукового шституту права, психологи та шновацшно! oсвiти, д-р юрид. наук, професорка khomyshyni@gmail.com 0000-0002-6180-3478

Зоряна Грицак

Нащональний ушверситет "Львiвськa полтехшка",

студентка гр. ПВ-31 Навчально-наукового iнституту права, психологи та шновацшно! осв^и

ПОНЯТТЯ, ЕЛЕМЕНТИ ТА ОСОБЛИВОСТ1 ПРАВОВОГО СТАТУСУ ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ

http: //doi.org/10.23939/law2022.33.129 © Хомишин I., Грицак З., 2022

У статт на oc^ei науковоТ лiтератури та чинного законодавства УкраТни у сфер1 державноТ служби здшснено аналiз змicту правового статусу державного службовця. Наголошено, що правовий статус державного службовця визначае його мкце у сус-пiльcтвi.

Bиcвiтленo ознаки та особливост правового статусу державного службовця. Про-аналiзoванo ocнoвнi cкладoвi (елементи) правового статусу державного службовця. Визначено таю головш елементи правового статусу державного службовця як: обов'язки публiчнoгo службовця, права, обмеження, гаранты, coцiальнo-матерiальне забезпечення, вiдпoвiдальнicть, а також проведено класифжащю прав та обов'язюв держслужбовця.

Наголошено на первиннocтi oбoв'язкiв та похщному спрямуванню прав державного службовця.

Зроблено висновок, що змкт i cутнicть правового статусу державних службовщв визначають його ocнoвнi права та обов'язки, обмеження, гарантп та вщповщальшсть.

Ключoвi слова: правовий статус, права та обов'язки, спещальш обмеження, пол^ична неупередженicть, вiдпoвiдальнicть.

Постановка проблеми. Правовий статус державних службовщв сьогодш заслуговуе особливо! уваги, адже це особливий вид спeцiaльнo визначених i гарантованих державою норм, що характеризують мiсцe державного службовця в суспшьствь Правовий статус державного службовця вщграе ключову роль в правовому шститут державно! служби. Особливютю правового статусу державних службoвцiв, що вiдрiзняe його вiд правового статусу звичайного громадянина е пeрвиннiсть обов'язюв та пoxiднe спрямування прав.

Аналiз дослщження проблеми. Вагомий внесок у дослщження питань державно! служби, правового статусу державного службовця зробили таю в^чизняш науковщ, вчеш, фахiвцi, як: В. Костюк, I. Воробйова, I. 1ншин, Ю. Ковбасюк, Ю. Лихач, О. Любимов В. Малиновський, О. Оболенський, С. Серьогш В. Тимощук, А. Школик, та iншi. На жаль, единого закршленого законодавством визначення поняття правового статусу державного службовця сьогодш не iснуе, тому в наукових працях можна зустрiти безлiч трактувань цього поняття.

Мета статтп анатз поняття правового статусу державного службовця, визначення особли-востей його основних елемешгв, якi розкривають його змют.

Виклад основного матерiалу. Правовий статус державних службовцiв в Укра!ш визнача-еться та регулюеться Конституцiею Укра!ни, Законом Укра!ни "Про державну службу" та шшими нормативно-правовими актами. Правовому статусу державного службовця присвячений роздш другий Закону Украши "Про державну службу", який визначае права, обов'язки державного службовця та виокремлюе принцип пол^ично! неупередженосп як необхщно! умови його дотримання державним службовцем шд час службово! дiяльностi.

Будь-яка особа, в тому чи^ й державний службовець, мае певне правове становище (сукупшсть законних свобод, прав, обов'язюв тощо), яке й називаеться правовим статусом особи.

На думку В.Я. Малиновського, правовий статус державного службовця - правовий шститут, що складаеться iз сукупностi прав, обов'язюв, свобод, обмежень, вiдповiдальностi, що встановлеш законами i гарантованi авторитетом держави [1, с. 93].

Ю. В. Ковбасюк, О. Ю. Оболенський, С. М. Серьогш визначили правовий статус державного службовця як комплекс його прав та обов'язюв, установлених законодавством, колективним i трудовим договорами, актами державних оргашв та установ, яю визначають його становище в системi державно! служби. Статус державних службовщв залежить вщ умов, у яких проходить державна служба. Тому особливосп статусу державного службовця можуть визначатися як суспшьно-пол^ичною, так i державно-правовою ситуащею, що виникае об'ективно [2Ошибка! Источник ссылки не найден., с. 25].

Любимов О.К. дшшов висновку, що правовий статус публiчного службовця в Укра!ш - це спещальний правовий статус, який урегульовуеться трудовим i адмiнiстративним законодавством, зумовлюеться змiстом публiчно-владних правовiдносин, юридично! природою публiчно! служби й вiдображае правосуб'ектшсть, права й обов'язки публiчного службовця, гаранти дiяльностi, якi випливають iз службово-трудових вiдносин у сферi публiчно! служби, а також юридичну вщповщальшсть за неналежне виконання покладених обов'язюв, сукупно характеризуе правове становище (мюце, роль i призначення публiчного службовця в суспшьному та державному житп, у конкретних правовiдносинах) державних службовщв i службовцiв в органах мюцевого са-моврядування [3, с. 102].

Ю. Лихач та iншi науковщ зазначають, що правовий статус державного службовця, як спещального суб'екта публiчного права обумовлений змютом державно-службових правовщносин. Вiн характеризуеться сукупнiстю прав, обов'язюв, повноважень та обмежень [4, с. 20].

Науковщ Ю. В. Ковбасюк, О. Ю. Оболенський, С. М. Серьогш характеризують правовий статус державних службовщв такими ознаками: 1) !хш права та обов'язки встановлюються, як правило, в межах компетенци оргашв, у яких вони перебувають на державнш службу 2) дiяльнiсть державного службовця шдпорядкована виконанню завдань, покладених на вщповщний орган, i мае офщшний характер; 3) службовi права та обов'язки державних службовщв характеризуються едшстю, своерщшсть яко! полягае в тому, що !хш права одночасно е обов'язками, оскшьки вони повинш використовуватися в iнтересах служби, а обов'язки - правами, адже в противному разi обов'язки неможливо буде виконати; 4) здшснення службовцем сво!х прав та обов'язкiв гаран-

тусться законодавством; 5) законш приписи i вимоги державного службовця повинш виконуватися всiма, кому вони адресован [2, с. 26].

На думку В. Костюка, I. Воробйово!, правовий статус державного службовця зумовлений: реатзащею громадянами права на державну службу та права на працю; регламентуеться через призму законодавства про державну службу та трудового законодавства; виступае правовим базисом правосуб'ектносп державного службовця; його ядром виступае система прав, гарантш, обов'язюв та вщповщальносп; включае систему обмежень (заборон), вщповщно до законодавства [5, с. 137].

В. Я. Малиновський вважае, що основними елементами правового статусу державного службовця е: 1) цщсшсть, системтсть правового статусу державного службовця, сшввщношення повно-важень посади, яку вш обiймае, з правами й обов'язками, що випливають iз факту перебування на державнiй службу 2) установленi стимули для посилення мотиваци державного службовця до висо-копрофесшно!, результативно! та високоякiсноi роботи; 3) мехашзми юридично! вiдповiдальностi державних службовщв через шститути дисциплiнарноi, матерiальноi, адмiнiстративноi, кримшаль-но! вiдповiдальностi, норми трудового, фшансового, економiчного права; 4) забезпечення ста-бiльностi статусу державного службовця та вщповщних гарантiй, сощального захисту [1, с. 93].

Тимощук В. П., Школик А. М. зазначили, що основу правового статусу публiчного службовця визначають таю елементи, як обов'язки публiчного службовця, права, обмеження, гаранти, соцiально-матерiальне забезпечення, вщповщальшсть, що в сукупносп забезпечують вiдповiдне правове положення особи у публiчно-службових вiдносинах i створюють умови для виконання завдань i функцш держави [6, с. 70].

М. I. 1ншин для чiткого визначення правового статусу державного службовця видшяе серед елементiв його статусу загальш та особливi (основнi, неосновнi або додатков^ права, обов'язки та обмеження, гаранти, економiчне забезпечення та вщповщальшсть [7, с. 45].

Частиною 1 статп 7 ЗУ "Про державну службу" закршлено основнi права державного служ-бовця, а саме право на:

1) повагу до свое! особистосп, чест та гiдностi, справедливе i шанобливе ставлення з боку керiвникiв, колег та iнших ошб;

2) чiтке визначення посадових обов'язюв;

3) належнi для роботи умови служби та !х матерiально-технiчне забезпечення;

4) оплату пращ залежно вщ займано! посади, результатiв службово! дiяльностi, стажу державно! служби, рангу та умов контракту про проходження державно! служби (у разi укладення);

5) вщпустки, соцiальне та пенсiйне забезпечення вщповщно до закону;

6) професшне навчання, зокрема за державнi кошти, вiдповiдно до потреб державного органу;

7) просування по службi з урахуванням професшно! компетентностi та сумлшного виконання сво!х посадових обов'язкiв;

8) участь у професшних спiлках з метою захисту сво!х прав та штерешв;

9) участь у дiяльностi об'еднань громадян, крiм полiтичних партш у випадках, передбачених цим Законом;

10) оскарження в установленому законом порядку ршень про накладення дисциплiнарного стягнення, звшьнення з посади державно! служби, а також висновку, що мютить негативну оцiнку за результатами оцiнювання його службово! дiяльностi;

11) захист вщ незаконного переслiдування з боку державних оргашв та !х посадових ошб у разi повiдомлення про факти порушення вимог цього Закону;

12) отримання вщ державних органiв, пщприемств, установ та органiзацiй, органiв мюцевого самоврядування необх1дно! iнформацii з питань, що належать до його повноважень, у випадках, встановлених законом;

13) безперешкодне ознайомлення з документами про проходження ним державно! служби, у тому чи^ висновками щодо результатiв оцiнювання його службово! дiяльностi;

14) проведення службового розслщування за його вимогою з метою зняття безтдставних, на його думку, звинувачень або тдозри [8].

Ю. Лихач та iншi групують права державного службовця за такими критерiями:

1) права державного службовця як людини i громадянина;

2) права, пов'язанi з проходженням державно! служби;

3) права, яю гарантують соцiальний i правовий захист.

Другим елементом правового статусу державного службовця е його обов'язки, яю Ю. Лихач подiляe на загальш та спецiальнi [3, с. 21].

Вш вважае, що спещальш обов'язки державних службовцiв визначенi статтею 8 ЗУ "Про державну службу", а саме:

1) дотримуватися Конституцп та закошв Украши, дiяти лише на тдсташ, в межах повнова-жень та у спосiб, що передбачеш Конституцiею та законами Украши;

2) дотримуватися принцишв державно! служби та правил етично! поведiнки;

3) поважати гiднiсть людини, не допускати порушення прав i свобод людини та громадянина;

4) з повагою ставитися до державних символiв Украши;

5) обов'язково використовувати державну мову шд час виконання сво!х посадових обов'язкiв, не допускати дискримiнацiю державно! мови i протидiяти можливим спробам ïï дискримiнацiï;

6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань i функцш державних оргашв;

7) сумлшно i професiйно виконувати своï посадовi обов'язки та умови контракту про проходження державноï служби (у разi укладення);

8) виконувати ршення державних органiв, накази (розпорядження), доручення керiвникiв, наданi на пiдставi та у межах повноважень, передбачених Конститущею та законами Украши;

9) додержуватися вимог законодавства у сферi запобтання i протидiï корупцiï;

10) запоб^ати виникненню реального, потенцiйного конфлшту iнтересiв пiд час проходження державно!' служби;

11) постшно пiдвищувати рiвень своеï професiйноï компетентностi та удосконалювати органiзацiю службовоï дiяльностi;

12) збер^ати державну таемницю та персональнi даш осiб, що стали йому вiдомi у зв'язку з виконанням посадових обов'язюв, а також iншу шформащю, яка вiдповiдно до закону не шдлягае розголошенню;

13) надавати публiчну шформащю в межах, визначених законом [8].

Наступним елементом правового статусу державного службовця треба видшити спещальш обмеження, як тюно пов'язанi iз пол^ичною неупередженiстю державного службовця.

Пiдтвердженням цього е ч. 3 ст. 10 ЗУ "Про державну службу", вщповщно до якоï державний службовець не мае права:

1) бути членом полiтичноï партп, якщо такий державний службовець займае посаду державноï служби категорп "А". На час державноï служби на посадi категорп "А" особа зупиняе свое членство в пол^ичнш партп;

2) обiймати посади в керiвних органах полiтичноï партп;

3) сумщати державну службу iз статусом депутата мiсцевоï ради, якщо такий державний службовець займае посаду державноï служби категорп "А";

4) залучати, використовуючи свое службове становище, державних службовщв, посадових ошб мюцевого самоврядування, пращвниюв бюджетноï сфери, шших осiб до участi у передви-борнiй агiтацiï, акцiях та заходах, що оргашзовуються полiтичними партiями;

5) у будь-який шший спосiб використовувати свое службове становище в пол^ичних щлях. Державний службовець також не мае права оргашзовувати i брати участь у страйках та аптацп [8].

Обмеження також передбачено статтями 22-27 ЗУ "Про запобтання корупц^", вiдповiдно до яких iснують обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища,

обмеження щодо одержання подарунюв, обмеження щодо сумiсництва та сумщення з iншими видами дiяльностi, обмеження пiсля припинення дiяльностi, пов'язано1 з виконанням функцiй держави, мюцевого самоврядування, обмеження спiльноï роботи близьких осiб [9].

Хоча статтею 38 Конституцiï Украïни передбачено, що громадяни користуються рiвним правом доступу до державноï служби, а також до служби в органах мюцевого самоврядування, але все ж у ч. 2 ст. 19 ЗУ "Про державну службу" зазначено, що на державну службу не може вступити особа, яка:

2) в установленому законом порядку визнана недieздатною або дiездатнiсть я^' обмежена;

3) мае судимють за вчинення умисного кримшального правопорушення, якщо така судимють не погашена або не знята в установленому законом порядку;

4) вщповщно до ршення суду позбавлена права займатися дiяльнiстю, пов'язаною з виконанням функцш держави, або займати вщповщш посади;

5) пщдавалася адмшютративному стягненню за правопорушення, пов'язане з корупщею, -протягом трьох роюв з дня набрання вщповщним рiшенням суду законноï сили;

6) мае громадянство iншоï держави;

7) не пройшла спецiальну перевiрку або не надала згоду на ïï проведення;

8) пiдпадае пiд заборону, встановлену Законом Украши "Про очищення влади" [8; 10].

Ще одним елементом правового статусу державного службовця можна визначити пщпо-рядкування державного службовця та виконання наказу (розпорядження), доручення, передбачеш статтею 9 ЗУ "Про державну службу", вщповщно до якоï державний службовець пщ час виконання посадових обов'язюв дiе у межах повноважень, визначених законом, i пщпорядковуеться своему безпосередньому керiвнику або особ^ яка виконуе його обов'язки, чи особ^ визначенiй у контракт про проходження державноï служби (у разi укладення). Державний службовець зобов'язаний виконувати накази (розпорядження), доручення керiвника, видаш в межах його повноважень.

I ще один елемент правового статусу державного службовця видшяе стаття 11 ЗУ "Про державну службу" - захист права на державну службу. У разi порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у реалiзацiï таких прав державний службовець у мюячний строк з дня, коли вш дiзнався або повинен був дiзнатися про це, може подати керiвнику державноï служби скаргу iз зазначенням факпв порушення його прав або перешкод у 1х реалiзацiï [8].

Деяю науковцi серед елементiв правового статусу видшяють ще вiдповiдальнiсть державного службовця. Зокрема, глава 2 i 3 роздiлу 8 ЗУ "Про державну службу" вцщляють 2 види вщповщальносп державних службовцiв: дисциплшарну i матерiальну.

Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть вщповщно до ч. 1 ст. 64 ЗУ "Про державну службу" настае за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язюв, визначених цим Законом та шшими нормативно-правовими актами у сферi державноï служби, посадовою шструкщею, а також порушення правил етичноï поведiнки та iнше порушення службовоï дисциплiни державний службовець [8].

А ст. 65-1 ЗУ "Про запобшання корупщГ' передбачае ще кримiнальну, адмшютративну та цивiльно-правову вiдповiдальнiсть державних службовщв [9].

Висновки. З огляду на вищезазначене, варто вщзначити, що юнуе безлiч трактувань поняття правового статусу державного службовця, змют якого полягае у сукупност прав та обов'язюв державного службовця, а також певних обмежень щодо державного службовця. Правовий статус як i будь-яке явище харатеризуеться певними ознаками та мае свою структуру. До структури правовго статусу входять таю елементи: права, обов'язки, обмеження (заборони), пщпорядкування та виконання доручень, захист права на державну службу, вщповщальнють державного службовця. Важливим е те, що завдання та функцп державноï служби за своею природою зумовлюють необхщнють закршлювати спочатку службовi обов'язки i лише поим - службовi права. Обов'язки державного службовця визначають сутшсть його службовоï дiяльностi, окреслюють коло

поставлених завдань, визначають межi необхiдноï службовоï поведшки. Права ж спрямованi на забезпечення належних умов здiйснення службовоï дiяльностi, створення реальних можливостей для здшснення службових завдань.

На сьогоднi не юнуе единого кодифiкованого акту, який би регулював шститут державноï служби, тому питання правого статусу державного службовця регулюеться в першу чергу Основним Законом Украши, а також ЗУ "Про державну службу", одним iз основних закошв в цш сфер^ а також низкою шших нормативно-правових акпв.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Малиновський В. Я. Публ1чна служба в Укршш : тдруч. К.: Видавничий дiм "Кондор", 2018. 312 с.

2. Державна служба: шдруч.: у 2 т. / Нац. акад. держ. упр. при Президентов! Украши; редкол.: Ю. В. Ковбасюк (голова), О. Ю. Оболенський (заст. голови), [та ш.]. К.; Одеса: НАДУ, 2013. Т. 2. 348 с.

3. Любимов О. К. Ушверсальна модель правового статусу публ1чного службовця за законодавством Украши. Науковий вгсник публгчного та приватного права. 2020. Випуск 2. С. 98-103.

4. Поабник для кер1внишв державно1 служби / [Ю. Лихач (кер. авт. колективу), М. Канавець, Р. Попов, А. Малюга, Н. Шамрай, С. Гербеда, А. Мацокш, Н. Чермошенцева, С. Сел1ванов, Н. Щербак, В. Ддвак, Г. Третяченко, Ю. Срченко, М. Постоловська, О. Бутенко, Л. Михалик ; за заг. ред. Н. АлюшиноЦ. К.: ТОВ "В1СТКА". 2020. 422 с.

5. В. Костюк, I. Воробйова. Засади правового статусу державного службовця: науково-теоретичний аспект. Публгчне право. 2018. № 1 (29). С. 134-142.

6. Публ1чна служба. Заруб1жний досввд та пропозицп для Украши / за заг. ред. Тимощука В. П., Школика А. М. К.: Конус-Ю, 2007. 735 с.

7. 1ншин М. I. Поняття та елементи статусу державного службовця оргашв внутр1шшх справ. Форум права. 2006. № 1. С. 45-50.

8. Про державну службу: Закон Украши вщ 10.12.2015 р. № 889 - VIII. Дата оновлення: 01.01.2022. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/889-19#Text (дата звернення: 18.03.2022).

9. Про запобтання корупцп: Закон Украши ввд 14.10.2014 р. № 1700 - VII. Дата оновлення: 13.02.2022. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1700-18#Text (дата звернення: 18.03.2022).

10. Конститущя Украши: Основний Закон ввд 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. Дата оновлення: 01.01.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text (дата звернення: 15.03.2022).

REFERENCES

1. Malynovs'kyj V. Ya. (2018). Publichna sluzhba v Ukraini : pidruch. [Public service in Ukraine: a textbook]. K.: Vydavnychyj dim "Kondor", 312 p. (in Ukrainian).

2. Derzhavna sluzhba : pidruch. [Public service: textbook]: u 2 t. / Nats. akad. derzh. upr. pry Prezydentovi Ukrainy; redkol. : Yu. V. Kovbasiuk (holova), O. Yu. Obolens'kyj (zast. holovy), S. M. Ser'ohin (zast. holovy) ta in. K.; Odesa: NADU, 2013. T. 2. 348 p. (in Ukrainian).

3. Liubymov O. K. (2020). Universal'na model' pravovoho statusu publichnoho sluzhbovtsia za zakonodavstvom Ukrainy [Universal model of legal status of a public servant under the legislation of Ukraine]. Naukovyj visnykpublichnoho tapryvatnoho prava, 2, 98-103. (in Ukrainian).

4. Posibnyk dlia kerivnykiv derzhavnoi sluzhby [A guide for civil servants] / Yu. Lykhach (ker. avt. kolektyvu), M. Kanavets', R. Popov, A. Maliuha, N. Shamraj, S. Herbeda, A. Matsokin, N. Chermoshentseva, S. Selivanov, N. Scherbak, V. Divak, H. Tretiachenko, Yu. Yerchenko, M. Postolovs'ka, O. Butenko, L. Mykhalyk; za zah. red. N. Aliushynoi (2020). K.: TOV "VISTKA", 422 p. (in Ukrainian).

5. V. Kostiuk, I. Vorobjova. (2018). Zasady pravovoho statusu derzhavnoho sluzhbovtsia: naukovo-teoretychnyj aspect [Principles of legal status of a civil servant: scientific and theoretical aspect]. Publichne pravo, 1 (29), 134-142 (in Ukrainian).

6. Publichna sluzhba. Zarubizhnyj dosvid ta propozytsii dlia Ukrainy [Public service. Foreign experience and proposals for Ukraine] / za zah. red. Tymoschuka V. P., Shkolyka A. M. (2007). K.: Konus-Yu, 735 p. (in Ukrainian).

7. Inshyn M. I. (2006). Poniattia ta elementy statusu derzhavnoho sluzhbovtsia orhaniv vnutrishnikh sprav [Concepts and elements of the status of a civil servant of internal affairs bodies]. Forum prava, 1, 45-50 (in Ukrainian).

8. On public service: Law of Ukraine No. 889 - VIII (2015, December 10). URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/889-19#Text (in Ukrainian).

9. On the prevention of corruption: Law of Ukraine No. 1700 - VII (2014, October 14). Retrieved from: URL. https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1700-18#Text (in Ukrainian).

10. Constitution of Ukraine: Law of Ukraine No. 254k/96-VR (1996, June 28). URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/254к/96-вр#Text (in Ukrainian).

Дата надходження: 11.01.2022 р.

Iryna Khomyshyn

Lviv Polytechnic National University, Professor of the Department of Administrative and Information law of Educational Institute of Law and Psychology,

Sc. D.

Zoryana Gritsak

Lviv Polytechnic National University, student of gr. PV-31, Educational Institute of Law and Psychology

CONCEPTS, ELEMENTS AND FEATURES OF THE LEGAL STATUS OF CIVIL SERVANTS

The article analyzes the content of the legal status of a civil servant based on scientific literature and current legislation of Ukraine in the field of civil service. It is emphasized that the legal status of a civil servant determines his place in society.

The features and peculiarities of the legal status of a civil servant are highlighted. The main components (elements) of the legal status of a civil servant are analyzed. The main elements of the legal status of a civil servant are defined as: duties of a civil servant, rights, restrictions, guarantees, social and material security, responsibility, as well as the classification of rights and responsibilities of a civil servant.

Emphasis is placed on the primacy of responsibilities and the derivative direction of the rights of civil servants. It is concluded that the content and essence of the legal status of civil servants determine its basic rights and responsibilities, restrictions, guarantees and responsibilities.

Key words: legal status, rights and responsibilities, special restrictions, political impartiality, responsibility.