CC BY
21
УДК 34.096
М. М. Маськовгга
Львiвський державний ушверситет внутрiшнiх справ,
астрант кафедри Teopii' та юторп держави i права
ПРИСЯГА ПРАЦ1ВНИКА ОРГАН1В ВНУТР1ШН1Х СПРАВ ЯК СКЛАДОВИЙ ЕЛЕМЕНТ ЙОГО ПРАВОВОГО СТАТУСУ
© МаськовгтаМ. М., 2015
np0aHani30BaH0 роль i значення присяги пращвникчв оргашв внутрiшнiх справ як складовот частини Тхнього правового статусу. Розглянуто нормативно-npaBOBi акти, якi регламентують питання присяги пращвника opгaнiв внутpiшнiх справ.
Ключoвi слова: присяга, пpaцiвник opгaнiв внутршшх справ, державний службовець, пол1ц1я, правовий статус.
М. М. Маськовита
ПРИСЯГА РАБОТНИКА ОРГАНОВ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ В КАЧЕСТВЕ СОСТАВНОГО ЭЛЕМЕНТА ЕГО ПРАВОВОГО
СТАТУСА
Проанализировано роль и значение присяги работников органов внутренних дел как часть их правового статуса. Рассмотрены нормативно-правовые акты, регламентирующие вопросы присяги сотрудника органов внутренних дел.
Ключевые слова: присяга, работник органов внутренних дел, государственный служащий, полиция, правовой статус.
M. M. Maskovita
OATH OF POLICE OFFICERS AS PART OF ITS LEGAL STATUS
The role and importance of oath police officers as part of their legal status. Consider regulations that govern the oath police officers.
Key words: oath of police rights, civil servant, police, legal status.
Постановка проблеми. Прийняття пращвником оргашв внутршшх справ присяги е надзвичайно важливим i виршальним для здшснення правоохоронно! дiяльностi. З присягою безпосередньо пов'язане виконання обов'язюв пращвником оргашв внутрштх справ. Саме присяга в окремих випадках е крит^ем зарахування фiзично! особи до пращвниюв органiв внутрiшнiх справ.
Водночас поняття, змiст, сутнiсть присяги, !! правове регулювання та процедури прийняття залишаються ще не цiлком дослiдженими i теоретично напрацьованими. Крiм того, недостатне законодавче регулювання цього питання (вщсутшсть единого шдходу до законодавчого регулювання присяги щодо всiх суб'ектiв правоохоронно! дiяльностi, порядку прийняття, !! значення для виршення питання щодо моменту набуття вiдповiдного правового статусу тощо) негативно впливае на функцiонування оргашв внутршшх справ та створюе певш колiзi! в чинному законодавствi.
Стан дослщження. Питання присяги як елемента правового статусу пращвниюв оргашв внутршшх справ розглядали: Г. Аджеджанова, М. Ганопольський, О. Гончаренко, В. Завальнюк, О. Кравчук, В. Кривенко, В. Кругляков, П. Михайленко, Н. Мокрицька, М. Никифоров, С. Папенко, Н. Русакова, В. Шадра, О. Селiванова, С. Семенов та ш.
Виклад основних положень. В "Етимолопчному словнику укра!нсько! мови" зазначено, що слово "присяга" похщне вiд слова "рп8е§;11" "присягати", що означае "доторкнутися до предмета, яким присягали" [2, с. 579]. Поняття "присяга" мае багато значень, але змют усе одно залишаеться незмшним. Присяга - це офщшна й урочиста обiцянка (клятва) тд час вступу на вшськову або iншу службу, отримання певного статусу (наприклад, громадянства) або вступу на посаду. Присяга -це акт урочисто! клятви особи виконувати обов'язки, що випливають з публiчно-правового статусу, якого вона набула [1].
Присяга як правове явище вже за чашв Кшвсько! Русi мала декiлька самостiйних значень: а) зобов'язання сувдв судити по праву, яке супроводжувалося ритуалом И принесення - "Хресне цшування"; б) форма забезпечення достовiрностi особистих доказiв у цившьному та кримiнальному судочинствi.
У перюд Литовсько-Русько! держави присяга була одним з найважливших доказiв у процес судочинства. У середньовiчному суспiльствi присяга вважалася бшьш нiж переконливим доказом. Нерщко бувало, що присяга виршувала процес. Сила присяги полягала передовым у тому, що И давали з iменем Бога вiд совюп, спрямовуючи до совiстi. Тому сторона, яка не була переконана у сво!й правой, намагалася уникнути присягання сама i не допустити присяги супротивника [20, с. 70].
У ХУП-ХУШ ст. у судовому процесi присяга мала доказову силу. I! складали сторони i свiдки. Сторона, яка вщмовлялася вiд присяги, програвала спiр. Свiдкiв iнодi вiд присяги могли звшьнити самi сторони процесу. До присяги вдавалися сторони й суд також у випадку, коли не було ш зiзнання, ш документа, на свщюв. Присягу давали добровольно. Акт присяги, як звичайно, вщбувався у церквi у присутносп священика, вiдрядженого члена суду, судового писаря. В окремих випадках присягу складали у сущ [20, с. 107]. Зважаючи на сусшльно-полггичний устрш iсторичних перiодiв, присяга як юридичне явище вже мала характер релшйно-правового iнституту.
Перiоду пореформено! Росп 1864 р. були вiдомi три види присяги: 1) на вiрнiсть службу 2) певнiй посадi; 3) з конкретно! справи [5]. Ус вони збертали характер релiгiйного iнституту, який передбачав обов'язкову присутнють духiвника того сповщання, до якого належала особа, що присягала. Вщмова вiд принесення присяги (чи урочисто! общянки, що !! замiнювала) була безумовною перепоною допуску до посади. I бшьше, коли особа вщмовлялася вщ принесення присяги на виконання покладених державних обов'язюв, винний тдлягав вiдповiдальностi як за ухилення вiд виконання покладеного обов'язку [23, с. 12].
В юридичнш наущ прийнято вважати, що присяга - це юридичний факт, що являе собою прийняття офщшно! урочисто! обiцянки дотримуватися i виконувати права та обов'язки вщповщно до посади, визначальний момент змши спещального правового статусу суб'ектiв i здшснюваний в особливому ритуальному порядку на основi спецiалiзованих символьних дiй [19, с. 18].
Варто наголосити, що в тексп Присяги вщображено конституцшне положення про те, що джерелом влади в Украш е народ Укра!ни (ч. 1. ст. 5 Конституцп Укра!ни) [3]. Складаючи Присягу, державний службовець зобов'язуеться: "Беручи на себе повноваження члена виборчо! комюи та усвiдомлюючи свою високу вщповщальнють перед Укра!нським народом [12]; "Вступаючи на службу до Нащонального антикорупцiйного бюро Укра!ни, усвiдомлюючи свою високу вщповщальнють, клянуся завжди залишатися вiрним Укра!нському народовi . " [13]; "Вступаючи на службу в прокуратуру, присвячую свою дiяльнiсть служшню Укра!нському народовi i Укра!нi ... " [15]; "Вступаючи на посаду суддi, урочисто присягаю Укра!нському народовi . " [9]; "Усвiдомлюючи свою високу вщповщальнють члена Кабшету Мшс^в Укра!ни,
урочисто присягаю Укра!нському народов^' [11]; "Вступаючи на службу до податково! мшщи, присягаю на вiрнiсть Укра!нському народовГ' [4]; "Вступаючи на службу до Державно! кримь нально-виконавчо! служби Укра!ни, клянуся завжди залишатися вiрним Укра!нському народовi ... " [6]; "Присягаю Укра!нському народовi ... " [18]; "Усвщомлюючи свою високу вiдповiдальнiсть, урочисто присягаю, що буду вiрно служити громадi та народовi Укра!нi ... " [16]; "Вступаючи на вiйськову службу, урочисто клянуся народу Укра!ни ... " [17]
Ключовими словами словосполученнями в присягах е "Укра!нський народ" i "вiрнiсть Укра!нi". Тобто законодавець iмперативно встановив, що державш службовцi повиннi бути вiрними своему народовi та служити йому [1].
Правовий статус державного службовця виникае з моменту складення присяги публiчного службовця. Якщо особа пройшла конкурсний вiдбiр i вперше зараховуеться на державну службу, то вона повинна скласти присягу. У разi вщмови особа не може набувати статусу публiчного службовця. У цьому контекст юнуе некоректнiсть норми п. 6 ч. 1 ст. 30 чинного Закону Укра!ни "Про державну службу" вщ 16 ачня 1993 року № 3723-XII [7], яка передбачае, що вщмова вщ прийняття присяги е тдставою для припинення державно! служби. Новий пщхщ до цього викладений у ч. 3 ст. 18 Закону Укра!ни "Про державну службу" вщ 17 листопада 2011 року № 4050-У1 [8], який набирае чинносп 01 ачня 2016 р. Передбачено, що у разi вщмови особи вщ складення присяги державного службовця вона вважаеться такою, що вщмовилася вщ зайняття посади державно! служби, а акт про !! призначення на посаду державно! служби у зв'язку з цим скасовуе суб'ект призначення.
Присяга державних службовщв передбачае обов'язки не тшьки юридичного змюту "суворо дотримуватися Конституци", "охороняти права, свободи i законш iнтереси громадян", а й морального змюту '^рно служити народовi Укра!ни", "з гiднiстю нести високе звання державного службовця, сумлшно виконувати сво! обов'язки". Порушення присяги спричиняе припинення державно! служби, що передбачено п. 6 ч. 1 ст. 30 цього Закону. Разом з тим, складаючи Присягу, державний службовець бере на себе не тшьки певш службовi зобов'язання, але й моральну вщповщальнють за !х виконання. У зв'язку з цим як порушення Присяги слщ розумгги скоення державним службовцем проступку (вчинку) проти штерешв служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, пщривае довiру до нього як до ношя влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлюе подальше виконання ним сво!х обов'язюв [21].
Особливе значення присяга мае для визначення правового статусу полщейського як особи, надшено! повноваженнями забезпечення охорони прав i свобод людини, протиди злочинносп, пщтримання публiчно! безпеки i порядку.
Деяю автори вважають, що в сучасному суспiльствi та державi присяга е лише ритуалом морально стримування стосовно ошб, що !! приносять. З таким пiдходом не зовшм можна погодитись. На сучасному етат розвитку суспiльства i держави присяга пращвника полщи в Укра!ш, як iсторичний правовий iнститут, не тшьки не втратила свого значення, а й набувае нового змюту та застосування. У правовш лiтературi пропонуються рiзнi пщходи до юридичного визначення присяги. Так, на думку одних авторiв, присяга - це офщшна урочиста обiцянка дотримуватись певних зобов'язань, зокрема, на пщтвердження правдивосп свiдчень, вiрностi тiй чи шшш справi, дiяти вiдповiдно до Конституци тощо. Iншi переконанi, що присяга - це клятва на вiрнiсть Конституци та служшню народу, яку в обов'язковому порядку дае посадова особа, котра вступае на високу державну посаду. З аналiзу цих пiдходiв бачимо, що вони не повторюються, i бшьше, мiж ними е певна вщмшнють. У зв'язку з цим постае питання: присяга - це тшьки урочиста общянка дотримуватись певних зобов'язань чи конкретна клятва (зобов'язання) - акт, який породжуе юридичш факти? Отже, один термш може мати рiзнi правовi й змiстовi навантаження.
Вщповщно до положень Закону Укра!ни "Про Нащональну полiцiю" [14], присяга полiцейського виконуе саме функщю обов'язку, а не общянки, яку бере на себе особа, покликана забезпечувати публiчну безпеку i порядок; охороняти права i свободи людини, а також штереси
суспшьства i держави; протидiяти злочинностi. Проте цей обов'язок мае двоякий характер: з одного боку, вш випливае i3 особливостей публiчноï дiяльностi полщейського щодо виконання покладених на нього повноважень, а з шшого - мае глибоке суспшьно-правове навантаження, оскшьки полiцейський, виконуючи своï повноваження, повинен дiяти на користь суспiльства та держави, здшснюючи своï повноваження вщповщно до принцишв: верховенства права, дотримання прав i свобод людини; законносп; вiдкритостi та прозоростi; полiтичноï нейтральносп; взаемодiï з населенням на засадах партнерства.
Принесення присяги особою, яку призначили на посаду полщейського, е юридичним моментом набуття вщповщного статусу й допуску до правоохоронно1' дiяльностi. Однак у судовiй практищ е й iншi пiдходи до моменту набуття статусу пращвника оргашв внутршшх прав для виконання ним обов'язки. Так, в ухвалi Орджошкщзевського районного суду м. Запорiжжя вщ 14 сiчня 2014 року у кримшальнш справi № 335/10/14-к 1-кс/335/64/2014 зазначае, що "Особа_3 набував повноважень для самостшного несення служби на посадi дiльничного iнспектора мiлiцiï не з моменту пщписання ним присяги (або ïï усного проголошення), а з моменту винесення вщповщного наказу начальником Мелгтопольського РВ, по закшченню стажування" [22].
До особи, яка ïï не склала, не можна пред'явити претензп щодо порушення нею обов'язюв полiцейського. Лише пiсля складання особою присяги пращвника полщп щй особi можливо поставити у провину порушення (недотримання, ухилення вiд виконання) обов'язюв присяги. Тобто присяга мае особливе правове навантаження. Водночас вона потребуе детального правового аналiзу.
До прийняття 2 липня 2015 р. Закону Украши "Про Нацiональну полщда" [14] присяга працiвника органiв внутршшх справ була сформульована у постановi Кабiнету Мiнiстрiв Украïни "Про затвердження нового тексту Присяги пращвника оргашв внутршшх справ" [10] i звучала так: "Вступаючи на службу до оргашв внутршшх справ Украши, складаю Присягу i урочисто клянуся завжди залишатися вщданим народовi Украïни, суворо дотримуватися ïï Конституци та чинного законодавства, бути гуманним, чесним, сумлшним i дисциплшованим працiвником, зберiгати державну i службову таемницю. Я присягаю з високою вiдповiдальнiстю виконувати свш службовий обов'язок, вимоги статутiв i наказiв, постiйно вдосконалювати професiйну майстернють та пiдвищувати рiвень культури, всшяко сприяти змiцненню авторитету органiв внутршшх справ. Клянуся мужньо i ршуче, не шкодуючи своïх сил i життя, боротися iз злочиннiстю, захищати вiд протиправних посягань життя, здоров'я, права й свободи громадян, державний устрш i громадський порядок. Якщо ж я порушу цю Присягу, то хай мене покарають за всею суворютю закону".
Як бачимо з наведеного, основними правовими категорiями присяги були: "залишатися вщданим народовi Украши", "суворо дотримуватися Конституци та чинного законодавства Украши", "з високою вщповщальнютю виконувати свш службовий обов'язок". Таю ж категори, як бути "гуманним", "чесним", "сумлшним", були ощнювальними. Вони вщгравали допомiжну роль i набували змюту лише за рахунок основних категорш.
У Закош Украши "Про Нащональну полщда" викладено такий текст присяги полщейського: "Усвщомлюючи свою високу вщповщальнють, урочисто присягаю вiрно служити Украшському народов^ дотримуватися Конституци та закошв Украïни, втiлювати ï^ у життя, поважати та охороняти права i свободи людини, честь держави, з гщнютю нести високе звання полщейського та сумлшно виконувати своï службовi обов'язки". У цьому випадку основними правовими категорiями е '^рно служити Украïнському народовi"; "дотримуватися Конституци i закошв Украши", "поважати i охороняти права i свободи людини", "виконувати своï службовi обов'язки".
Значення змюту присяги: "дотримуватися Конституци та закошв Украши", насамперед, мае розглядатись як гаранпя ï^ незалежносп, що передбачено ч. 1-2 ст. 10 Закону Украши "Про Нащональну полщда": "Полщя забезпечуе захист прав та свобод людини незалежно вщ полгтичних переконань та партiйноï належносп. Полщя у свош дiяльностi е незалежною вщ рiшень, заяв чи позицш полiтичних партiй та громадських об'еднань".
До ощнювальних категорш у Присязi полщейських належать "усвщомлюючи свою високу вщповщальнють", "честь держави", "з гiднiстю нести високе звання полщейського", "сумлшно виконувати".
На вiдмiну вiд Присяги пращвника оргашв внутршшх справ, у Присязi полiцейського не зазначено про його обов'язки. Натомють у ч. 1 ст. 18 Закону Украши "Про Нащональну полiцiю" встановлено, що полщейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституци Украши, закошв Украши та шших нормативно-правових актiв, що регламентують дiяльнiсть полiцiï, та Присяги полщейського; 2) професшно виконувати сво1 службовi обов'язки вiдповiдно до вимог нормативно-правових акпв, посадових (функцiональних) обов'язкiв, наказiв керiвництва; 3) поважати i не порушувати прав i свобод людини; 4) надавати невщкладну, зокрема домедичну i медичну, допомогу особам, яю постраждали внаслiдок правопорушень, нещасних випадюв, а також особам, якi опинилися в безпорадному сташ або сташ, небезпечному для ïхнього життя чи здоров'я; 5) збертати iнформацiю з обмеженим доступом, яка стала йому вщома у зв'язку з виконанням службових обов'язюв; 6) шформувати безпосереднього керiвника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в полщи або перебування на займанш посади
Незалежно вiд професiйних та особистих якостей, рiвня фiзичноï пiдготовки та стану здоров'я на службу в полщда не можуть бути прийнят особи, яю зокрема, вiдмовилися вщ взяття на себе зобов'язань дотримуватися обмежень та/або вщ складення Присяги (п. 1. ч. 3 ст. 49 Закону Украши "Про Нащональну полщда"). Отже, пращвник полщи, який складав Присягу, бере на себе виконання визначеного i виключного кола обов'язюв, за невиконання чи неналежне виконання яких йому можна пред'явити претензда в порушенш присяги. Коло таких обов'язюв окреслюсться специфшою та умовами правоохоронноï дiяльностi полiцiï.
Особа, що присягае, мае брати на себе виконання чггко визначеного кола зобов'язань, за невиконання чи неналежне виконання яких до не1' можна пред'явити претензда у порушенш присяги. Колом таких зобов'язань е специфiчнi умови правоохоронно!' дiяльностi. Вони мають зосереджуватися у присяз^ бути чггкими юридичними категорiями, якi розширеному тлумаченню не пiдлягають. Присяга працiвника полщи повинна стати тим публiчно-правовим актом мiж особою i державою, iз змiсту якоï не буде складно встановити, яю дiï чи яка поведшка розцiнюються як ïï порушення.
Висновки. Присяга пращвника оргашв внутршшх справ е невщ'емним обов'язковим структурним елементом його правового статусу, тим чинником, який перевтшюе особу в пращвника оргашв внутршшх справ. Без складання присяги особа не може здшснювати правоохоронноï дiяльностi, а прийнятi нею ршення та вчиненi дiï не мають законноï сили. Надзвичайно важливим е переосмислення значення присяги не тшьки щодо дотримання пращвником оргашв внутршшх прав Конституци Украши та виконання сво1х повноважень, а й щодо дотримання морально-етичних вимог, яю е для них е обов'язковими.
1. Бадахов Н. Клятва с неколькими неизвесными /Н. Бдахов // Закон и бизнес. - № 28 (1170). -12.07-18.07.2014. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zib. com. ua/ru/92725-predlagayut_utochnit_komu_prisyagaet_sudya. html 2. Етимолог1чний словник украгнськог мови: у 7 т. /ред. кол.: О. С. Мельничук (голов. ред.) та т. - К.: Наук. думка, 1983. - Т. 4: Н-П/уклад.: Р. В. Болдирев та т.; Ред. тому: В. Т. Колом1ець, В. Г. Скляренко. - 2003. - 656 с. 3. Конститущя Украгни в1д 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР // В1домост1 Верховноï Ради Украгни. - 1996. -№ 30. - Ст. 141. 4. Податковий кодекс Украгни в1д 2 грудня 2010 року № 2755-VI // В1домост1 Верховног Ради Украгни. - 2011. - № 13. - Ст. 112. 5. Права, за якими судиться малороайський народ / Упорядник: К. А. Вислобоков. - Кигв, 1997. - 548 с. 6. Про Державну крим1нально-виконавчу службу Украгни: Закон Украгни в1д 23 червня 2005 року № 2713-IV // В1домост1 Верховног Ради Украгни. - 2005. - № 29. - Ст. 409. 7. Про державну службу: Закон Украгни в1д 16 грудня 1993 року
№ 3723-XII // BidoMoemi Верховног ради Украши. - 1003. - № 52. - Ст. 490. 8. Про державну службу: Закон Украгни eid 17 листопада 2011 року № 4050-VI // BidoMoemi Верховног Ради Украгни. - 2012. - № 26. - Ст. 273. 9. Про забезпечення права на справедливий суд: Закон Украгни вiд 12 лютого 2015 року № 192-VIII//Biдoмoсmi Верховног Ради Украгни. - 2015. - № 18. - Ст. 132. 10. Про затвердження нового тексту Присяги пращвника оргатв внутрштх справ Украгни: Постанова Кабiнеmу Мiнiсmрiв Украгни вiд 28 грудня 1991 року № 382 [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://zakon5. rada. gov. ua/laws/show/382-91-%D0%BF 11. Про Кабiнеm Мiнiсmрiв Украгни: Закон Украгни вiд 27 лютого 2014 року № 794-VII // Biдoмoсmi Верховног Ради Украгни. -2014. - №13. - Ст. 222. 12. Про мiсцевi вибори: Закон Украгни вiд 14 липня 2015 року № 595-VII // Biдoмoсmi Верховног Ради Украгни. - 2015. - № 37-38. - Ст. 366. 13. Про Нащональне антикорупцтне бюро Украгни: Закон Украгни вiд 14 жовтня 2014 року № 1698-VII // Biдoмoсmi Верховног Ради Украгни. - 2014. - № 47. - Ст. 2051. 14. Про Нащональну пoлiцiю: Закон Украгни вiд 2 липня 2015 року № 580-VIII // Biдoмoсmi Верховног Ради Украгни. - 2015. - № 40-41. - Ст. 379. 15. Про прокуратуру: Закон Украгни вiд 14 жовтня 2014 року № 1697-VII // Biдoмoсmi Верховног Ради Украгни. - 2015. - № 2-3. - Ст. 12. 16. Про службу в органах мiсцевoгo самоврядування: Закон Украгни вiд 7 червня 2001 року № 2493—III // Biдoмoсmi Верховног Ради Украгни. - 2001. -№ 33. - Ст. 175. 17. Про текст ВШськовог присяги: Постанова Верховног Ради Украгни вiд 6 грудня 1991 року № 1936-XII // Biдoмoсmi Верховног Ради Украгни. - 1992. - № 3. - Ст. 13. 18. Про Центральну виборчу кoмiсiю: Закон Украгни вiд 30 червня 2004 року № 1932-IV // Biдoмoсmi Верховног Ради Украгни. - 2004. - № 36. - Ст. 448. 19. Русакова Н. Г. Присяга как общеправовой феномен : автореф. дисс. ... канд. юр. наук : спец. 12.00.01: "Теория и история права и государства, история учений о праве и государстве " / Русакова Наталья Григорьева - Нижний Новгрод, 2008. - 33 с. 20. Терлюк I. Я. Iсmoрiя украгнського права вiд найдавнших чаав до XVIII столття: навч. поаб. з iсmoрiг держави i права Украгни. - Львiв, 2003. - 156 с. 21. Ухвала Кигвського апеляцтного адмiнiсmраmивнoгo суду вiд 24 вересня 2015 року у справi № 826/7162/15 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://reyestr. court. gov. ua/Review/51659664 22. Ухвала Орджонтдзевського районного суду м. Запoрiжжя вiд 14 ачня 2014 року у кримтальтй справi № 335/10/14-к 1-кс/335/64/2014 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://reyestr. court. gov. ua/Review/36688581 23. Цуркан М. I. Присяга суддi як невiд'eмний структурний елемент його правового статусу / М. I. Цуркан // Бюлетень Мiнiсmерсmва юстицп Украгни. - 2010. - № 12. -С. 11-18.
