CC BY
16
Малишкша Наталя Олепвна,
здюбувачка кафедри кюнститу^йнюгю права Укра/ни, Нацюнальний юридичний унiверситет iMeHi Ярослава Мудрого, Укра/на, м. Харш e-mail: [email protected] ORCID 0000-0001-5186-4704
doi: 10.21564/2414-990x.142.140863 УДК 342.5 (477)
ПОНЯТТЯ ФОРМ I ПРАВОВИХ ЗАСОБ1В ФУНКЦЮНУВАННЯ СИСТЕМИ СТРИМУВАНЬ ТА ПРОТИВАГ У ВЗАеМОДМ ВИЩИХ ОРГАН1В ДЕРЖАВНО1 ВЛАДИ
Проанал1зовано ргзт пгдходи до розумтня змкту понять форми i правових засоб1в функщ-онування системи стримувань та противаг у взаемов1дносинах вищих оргашв державног влади. Зроблено висновок, що на практищ важливий не лише розподы повноважень вищих оргашв державног влади задля досягнення цЛей, визначених у Конституца Украгни, а й гх взаeмодiя, яка з необхiднiстю вiдбуваeться у чтко визначених правових формах хз застосуванням правових засо-бiв. Правовi засоби та форми функщонування системи стримувань i противаг у взаемоди вищих органгв державног влади е частиною права в щлому в його iнструментальному розумтш й у свогй едностi утворюють юридичш механгзми, що дють для досягнення сощально значущих резуль-татiв. Зроблено висновок, що система загальних та спещальних (правових) умов, спещальних (правових) засобiв, форм, механимм належног реалгзацИ компетенщг i повноважень вищих органгв державног влади Украгни, визначеног законами i Конституцию Украгни, тд час гх взаемоди мж собою виступае гаранткю системи стримувань i противаг у взаемовiдносинах вищих органгв державног влади в Украгт.
Ключовi слова: подал влади; система стримувань i противаг; гаранта системи стримувань i противаг; взаeмодiя вищих оргашв влади; форми взаемоди вищих оргашв державно! влади; правовi засоби взаемоди.
Малышкина Н. О., соискательница кафедры конституционного права Украины, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail : [email protected] ; ORCID 0000-0001-5186-4704
Понятие форм и правовых средств функционирования системы сдержек и противовесов при взаимодействии высших органов государственной власти
Проанализированы различные подходы к пониманию содержания понятий формы и правовых средств функционирования системы сдержек и противовесов во взаимоотношениях высших органов
государственной власти. Сделан вывод, что на практике важно не только распределение полномочий высших органов государственной власти для достижения целей, определенных в Конституции Украины, но и их взаимодействие, которое с необходимостью происходит в четко определенных правовых формах с применением правовых средств. Правовые средства и формы функционирования системы сдержек и противовесов во взаимодействии высших органов государственной власти являются частью права в целом в его инструментальном смысле и в своем единстве образуют юридические механизмы, которые действуют для достижения социально значимых результатов. Также в работе сделан вывод, что система общих и специальных (правовых) условий, специальных (правовых) средств, форм, механизмов надлежащей реализации компетенции и полномочий высших органов государственной власти Украины, определенной законами и Конституцией Украины, во время их взаимодействия между собой выступает гарантией системы сдержек и противовесов во взаимоотношениях высших органов государственной власти в Украине.
Ключевые слова: разделение властей; система сдержек и противовесов; гарантии системы сдержек и противовесов; взаимодействие высших органов власти; формы взаимодействия высших органов государственной власти; правовые средства взаимодействия.
Вступ. Подш едино! державно! влади на три плки е одним з ключових принцишв конституцшного ладу Укра!ни, метою якого передусiм е запобиання узурпацп владних повноважень, шдвищення ефективност владно! дiяльностi загалом. Одночасно важливо усунути суперечност та конфлжти мiж держав-ними шститущями, забезпечити !х ткну сшвпрацю та запровадити реальну ввдповвдальшсть влади за результати дiяльностi в щлому. При цьому сама полггико-правова щея розподшу влади з необхвдшстю передбачае взаемодш вищих оргашв державно! влади в кра!ш задля можливост рухатись в единому напрямку - ефективному здшсненш державно! пол^ики. Звичайно, будь-яка взаемодiя вщбуваеться у певних формах та неможлива без застосування пра-вових засобiв, яы сприяють досягненню консенсусу у виршенш поставлених питань. Статтю присвячено саме дослвдженню форм i правових засобiв забез-печення функцiонування системи стримувань i противаг та !х сшввщношенню мiж собою.
Аналiз остантх дослiджень i публжацш. Сутшсть i змкт принципу подiлу державно! влади, система стримувань i противаг, органiзацiя взаемо-дп вищих органiв державно! влади, окремi аспекти визначення форм i правових засобiв забезпечення функщонування системи стримувань i противаг знайшли свое вщображення в працях таких сучасних учених, як С. Алексеев (8. А1ек81е1еу), Ф. Вешславський (Р. Уешвкувку!), В. Горшеньов (V. ОогвЬепоу),
A. Осавелюк (А. ОвауеНик), В. Сапун (V. 8арип), Ю. Фрицький (Уи. Рrytskyi),
B. Четвернiн (V. Chetvernin) та багатьох iнших. Однак, як свiдчать цi та iншi науковi доробки, практика державно-правового життя Укра!ни, досi не здiйснене комплексне дослщження форм i правових засобiв забезпечення функцiонування системи стримувань i противаг у взаемодГ! вищих оргашв державно! влади. Тому вивчення цього питання не лише не втрачае свое! актуальности але й набувае все нового значення.
Мета статтх - визначити поняття форм та правових засобiв забезпечення функщонування системи стримувань та противаг у взаемодГ! вищих оргашв державно! влади.
Виклад основного матерiалу. Конституцп' практично ycix держав cBiTy, в тому числi i Конститущя Украши, закрiплюють основоположнi засади органiзацГí та функщонування оргашв пyблiчноï влади, а також детально рег-ламентують владш повноваження кожно'1 державно'1 шституцп, закршлюють форми i механГзми ïx взаемовщносин, що дае змогу обмежити владу чГткими правовими рамками, спрямувати ïï дГяльнГсть на забезпечення ГнтересГв як сусшльства в цГлому, так i кожно'1 людини зокрема. Адже насамперед вГд ефек-тивностГ органiзацiйноï структури державно'1 влади та ïï належного функщонування суттевою мГрою залежать перспективи розвитку держави та сусшльства в щлому, а проблема досягнення оптимально'1 моделi органiзацiï державно'1 влади в свою чергу стае одшею з найбГльш важливих у процес конституцГй-ного регулювання.
ВГдповГдно до положень ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19 Конституцп Украши оргашза-щя i функщонування кожно'1 з плок едино'1 державно'1 влади не можуть бути довГльними, а повинш здiйснюватись у передбачених Конститyцiею та законами Украши межах [9, с. 5, 7]. Кшцевим результатом дГяльностГ кожно'1 з гГлок державно'1 влади повинно бути досягнення мети, визначено'1 в преамбyлi та ввдпо-вГдних статтях Конституцп' Украши, яке вщбуваеться лише при взаемодi'ï вищих оргашв державно'1 влади, яка, в свою чергу, шдкршлюеться ефективно дшчою системою стримувань i противаг. Сама система стримувань i противаг як така дозволяе утримувати баланс у взаемодп вищих оргашв влади, сприяе пошуку компромГсу в разi зГткнення позицГй. Без не'1 немислимi були б гнучюсть i опе-ратившсть в державному yправлiннi та нормотворчосп [12, с. 6].
Як зауважуе Ф. Вешславський (F. Venislavskyi), одним з головних завдань та основним функщональним призначенням концепцп подГлу влади е забезпечення найбiльшо'ï ефективностГ державно'1 влади, спГльно'1 високопрофесГйно'1 дГяльностГ рГзних ï"ï гГлок в штересах носГя суверенГтету i единого джерела влади -народу, а в кшцевому шдсумку - ïï вщповщальностГ [3, с. 75]. Ю. Фрицький (Yu. Frytskyi) в свою чергу говорить про те, що оскГльки Гснують три основнГ гГлки державно'1 влади, то кожна з них повинна реалГзовуватися вГдповГдними органами державно'1 влади окремо, однак здГйснюючи сво'1 функцГ1 i повноваження окремо, державш органи одночасно повиннГ дГяти погоджено, Гнакше неможливо управляти суспГльством [17, с. 10].
СлГд зазначити, що деяю науковцГ вГдкидають такий важливий аспект принципу подГлу влади, як взаемодГя вищих оргашв держави, що, на нашу думку, е не зовсГм правильним. Наприклад, В. Четвернш (V. Chetvernin) обгрунтовуе необхвдшсть повного розмежування законодавчо'1, виконавчо'1 та судово'1 влад у вщповщностГ з ix природою та функщями, стверджуючи, що лише таке суворе розмежування може забезпечити належш процедури виконання державою свого правового завдання [19, с. 64-65].
Не слГд оминати увагою i те, що теза про необхвдшсть одночасного подГлу i взаемодп влади була шдкреслена ще Верховним судом США при розглядГ справи Президента США Р. Шксона (R. Nikson). У рГшенш суду йдеться:
«Конститущя наказуе, щоб плки влади були одночасно вiддiленi один вщ одно!" i взаeмозалежнi, були автономними i взаeмодiяли одна з одною» [7, с. 242].
Шдсумовуючи наведене вище, ми з впевнешстю можемо сказати, що без сшльно'1 «роботи» усiх гiлок державно!" влади неможливо досягнути щлей, вста-новлених у Конституцп Украши та чинному законодавств^ а взаeмодiя вищих оргашв державно! влади завжди вiдбуваeться у певних формах та iз обов'язко-вим застосуванням правових засобiв, визначених чинним законодавством. Зараз единий шдхвд до визначення таких базових для мехашзму взаемоди владних структур категорш, як «форма» та «правовi засоби», у науковш лiтературi вщ-сутнш, i це, на нашу думку, не е правильним. Адже вщ форм i засобiв здiйснення державно! влади залежить i яким саме буде полггико-правовий (державний) режим - демократичним чи антидемократичним, i форма правлшня в державь При цьому слщ зауважити, що при ощнщ державного режиму береться до уваги безпосередньо оргашзацшна структура органiв державно! влади i змiст взаемо-вщносин мiж ними, бо будь-яка держава застосовуе для управлшня i ri, й iншi форми, методи i засоби; а створення змшаних форм правлшня (наприклад, парламентсько-президентсько! як в Укра!ш) пов'язане з прагненням поеднати позитивш риси президентсько! i парламентарно! республiк, якi визначаються порядком взаемодй' вищих оргашв державно! влади [18, с. 270, 274].
У фшософи шд «формою» розумiють спосiб оргашзацп предметiв i процесiв, якi становлять змкт; органiзацiю стiйких внутрiшнiх зв'язюв мiж елементами, що дозволяе !и виступати единим цiлим i виконувати всi притаманнi !и функцп [6, с. 245]; межу, що вказуе на вщмшшсть даного змкту в його щлому вщ всього шшого, спосiб вираження i iснування змкту [16, с. 230-231].
У сучаснш наущ розрiзняють правовi та оргашзацшш форми здшснення державно! влади, як по сутi являють собою дiяльнiсть, яка здшснюеться вищими органами влади в державь В. Горшеньов (V. Gorshenov) з цього приводу зазначае наступне: фактична дiяльнiсть органiв держави - це щлий комплекс необхщних дш щодо здшснення управлiнських заходiв у рiзних сферах життя. Щоб уникнути безладу, сусшльш вiдносини необхвдно вiдповiдним чином впорядкувати за допомогою права як найбшьш ефективного засобу регулю-вання. Оргашчний зв'язок фактично! дiяльностi та ÏT правово! форми постае як дiалектичний зв'язок форми i змкту: фактична дiяльнiсть - це змкт; правова дiяльнiсть - правове опосередкування фактично! дiяльностi [5, с. 113].
Шд правовою формою взаемодй' вищих оргашв державно! влади зазвичай розумшть дiяльнiсть, пов'язану зi здшсненням юридично значимих дш у ч^ко встановленому законодавством порядку, яка призводить до юридично значимих наслiдкiв [2, с. 22-23; 15, с. 93]. Слщ зазначити, що правова форма е динамiчною категорiею, оскiльки пов'язана з розвитком правовщносин: залежно вiд склад-ност мiжсуб'ектних вiдносин ускладнюеться i правова форма [8, с. 22, 25], та становить основу режиму конституцшно! законность
Аналiзуючи конституцшно-правову практику Украши та iнших держав свiту, можна сказати, що взаемодiя мiж вищими органами державно! влади може
вщбуватися як у правових формах, яю прямо закршлеш в нормах Конституцп Украши i законах, так i в неформальних, якГ безпосередньо конституцшно-пра-вовими нормами не регламентуються, хоча лопчно з них витГкають. До таких неформальних форм взаемодп вищих оргашв державно'1 влади ми можемо вГд-нести робочГ зустрГчГ вищих посадових осГб, проведення спГльних органГзацГйних заходГв тощо.
При цьому слГд зазначити, що правова форма завжди забезпечуеться системою органГзацГйних дш та процедур, яю являють собою оргашзацшну форму. З цього випливае, що оргашзацшною формою здшснення функцГй держави виступае по сутГ управлГнська дГяльнГсть, яка е шдзаконною, здГйснюеться в рамках законодавства i в межах компетенцп того чи шшого органу (орга-шзацшна форма мае, як правило, визначений i ушфжований характер) [2, с. 21]. Органи державно!" влади, реалГзуючи сво'1 функцп та повноваження, використовують правову форму дГяльностГ як единий можливий i необхщний засГб регулювання суспГльних вГдносин шляхом застосування чГтко визначеного в законодавствГ правового шструментарш, а саме - правових засобГв.
З вищевикладеного можна зробити висновок, що здшснення вищими органами державно'1 влади сво1х конституцГйних повноважень один вГдносно одного i е фактично правовою формою ïx взаемодп. Така взаемодГя не ли^ле не може Гснувати без певного ГнструментарГю - правових засобГв, а й вщбуваеться тГльки при ix реалГзацп i заради досягнення щлей та завдань держави, i е власне зовшшшм проявом цтсно!" системи стримувань та противаг, яка закршлена в Конституцп та законах Украши.
Переходячи до розгляду питання щодо визначення поняття правових засобГв функщонування системи стримувань i противаг зауважимо, що ïx головним науковим i прикладним значенням е те, що вони вщносяться до субстанщональ-них правових явищ i характеризують активно дГевий, функщональний аспект правово'1 дшсност [1, с. 14]. НаразГ не Гснуе единого шдходу до визначення поняття правових засобГв взаемодп вищих оргашв державно'1 влади.
АналГз думок учених з приводу того, що собою являють правовГ засоби, свщчить, що шд ними розумГють i шструменти регулювання суспГльних вГдносин, яю розглядаються в едностГ характерних для них змГсту i форми [1, с. 14]; i правовГ явища, що виражаються в шструментах (установленнях) i дГяннях (технологГ1'), за допомогою яких задовольняються штереси суб'ектГв права, забезпечуеться досягнення сощально корисних щлей [10, с. 7; 11, с. 96]; i шсти-туцшш утворення правово1 дГйсностГ, використання яких приводить до досягнення ввдповщних результатГв у вирГшеннГ соцГально-економГчних, полГтичних завдань та проблем, якГ постають перед суспГльством та державою [13, с. 276]; i юридичш встановлення, сформульоваш в правових нормах, та юридичш техно-логГ1' (дГяння) [4, с. 69]. Однак, на нашу думку, спГльним аспектом у визначенш правових засобГв виступае розумшня ïx як певного шструменту, завдяки якому вщбуваеться втГлення в життя приписГв чинного законодавства i досягнення встановлених щлей, а також безпосередня взаемодГя вищих оргашв державно'1
влади мiж собою за допомогою встановлено! системи стримувань i противаг. Тобто, шд правовими засобами слщ розум^и явища правово! дшсност (норми права, принципи, правозастосовнi акти, засоби юридично! технiки тощо), яы не можуть iснувати поза правовими нормами (мають певну норматившсть) та за допомогою яких задовольняються штереси суб'екпв правовiдносин, реалiзу-ються цШ та завдання, визначенi у Конституцп та шших нормативно правових актах, тобто досягаеться певний, сусшльно корисний результат.
Основними ознаками правових засобiв виступають: забезпечешсть державою; реальна застосовувашсть; регулюючий характер; те, що поеднуючись певним чином, вони виступають основними елементами дп права, мехашзму правового регулювання, правових режимiв (функщональна сторона права); сощ-альна цшшсть - вони являють собою правовi способи забезпечення iнтересiв суб'ектiв права, досягнення поставлених щлей; те, що вони призводять до юри-дичних наслщыв, конкретних результатiв, тiею чи шшою мiрою ефективностi або дефектной правового регулювання.
Якщо ж звертатися до питання значення правових засобiв як окремого еле-мента правово! дшсносп, то, як слушно зауважував С. Алексеев (S. Aleksieiev), сощально-полггичний сенс постановки проблеми про правовi засоби полягае у тому, що вони е не тшьки сощальною необхiднiстю, свого роду об'ективною закономiрнiстю, але i оптимальним, адекватним умовам соцiалiзму способом вирiшення завдань, що стоять перед сусшльством, способом, який виражае сощальну цiннiсть права як регулятора сусшльних вiдносин [1, с. 15-16]. Також на думку В. Сапун (V. Sapun) та К. Шундикова (K. Shundykov), правовi засоби визначають «оптимальш обмежувальнi лiнiï, що забезпечують дотримання права i запобпають сваволь Це своерiднi «стоп-сигнали» у виглядi заборон, юридичних обов'язкiв пасивного змкту, iнших охоронних засобiв, складових юридичного мехашзму правово! захищеност сусшльства, який покликаний гарантувати соцiальну свободу суб'екпв вiд можливого свавiлля» [14, с. 29].
Слщ зазначити, що правовi засоби виконують функщю певно! рушшно! сили у виборi органами державно! влади, до яких адресован певш нормативнi приписи, необхiдного за даних, конкретних умов варiанту поведшки. У цьому сенсi правовi засоби взаемодй' плок влади служать одним iз спонукальних чинникiв у механiзмi правового регулювання, що забезпечують перехщ норма-тивностi права в упорядковашсть суспiльних вiдносин i створюють тим самим оргашзовашсть соцiальних зв'язкiв в рiзних сферах життя. А. Малько (A. Malko) звертае увагу на необхщну еднiсть правових засобiв та правово! форми як явищ правово! дшсноси, а саме - правовi засоби, об'еднуючись в певну систему для виршення поставлених завдань, втшюються у вивiреному часом алгоритмi дп правово! форми - в механiзмi правового регулювання - для того, щоб усшш-нiше долати перешкоди i досягати соцiально значущих результат [10, с. 5]. А найважливша функцiя правових засобiв - досягнення ними вщповщних цiлей правового регулювання. Це проявляеться в тому, що втшюючись у життя, даш феномени забезпечують безперешкодний рух iнтересiв суб'екпв до цiн-
ностей, гарантують ïx законне i справедливе задоволення, що вщображае роль юридичних шструментГв i технологи в загальнш системГ правових чинникГв, свщчать про затребувашсть правово'1 форми в упорядкованостГ сощально-еко-номГчних та шших зв'язкГв (змГсту) [10, с. 11-12].
Виходячи з вищевикладеного, не слГд також оминати увагою те, що система загальних та спещальних (правових) умов, спещальних (правових) засобГв, форм, мехашзмГв належно'1 реалГзацп компетенцп i повноважень вищих оргашв державно'1 влади Украши, визначено'1 Конститущею Украши та законами Украши, шд час ïx взаемодп мГж собою виступае гарантГею системи стримувань i противаг у взаемовщносинах вищих оргашв державно'1 влади в УкрашГ У реальному життГ однГ й тГ ж самГ правовГ засоби та правовГ форми одночасно можуть служити як забезпеченням правильно'1 оргашзацп виконання повноважень вищими органами державно'1 влади з урахуванням закршлено'1 в чинному законодавствГ системи стримувань i противаг, так i гарантувати захист та непо-рушшсть конституцшного права як органГв державно'1 влади, так i громадян вГд будь-яких посягань, надавати йому реальний характер. ПримГром, ч. 3 ст. 94 Конституцп' Украши встановлено, що у разГ нешдписання Президентом Украши закону протягом п'ятнадцяти дшв без одночасного використання ним свого права вето, закон вважаеться схваленим Президентом Украши i мае бути шдписаний та офщшно оприлюднений [9, с. 32].
Вщсутшсть або неефектившсть реально дшчих правових засобГв (гаран-тш) функщонування системи стримувань i противаг, здшснення повноважень вищими органами державно'1 влади без дотримання чГтко визначено'1 правово'1 форми зазвичай породжуе нестГйкГсть державно-владних правовГдносин, може спричиняти обмеження прав, невиконання обов'язюв, порушення норм чинного законодавства шляхом зловживання чи перевищення повноважень.
Зауважимо, що функщонування системи стримувань i противаг вщбува-еться у наступних правових формах шд час взаемодп вищих органГв державно'1 влади за рГзними напрямами дГяльностГ, зокрема, це взаемодГя парламенту, уряду та Президента Украши в законодавчому процесГ (ст. 93, 94 Конституцп' Украши), у бюджетному процесГ (ст. 94, 96, 97 Конституцп' Украши), у процесГ введення i припинення правового режиму надзвичайного стану та правового режиму военного стану (п. 31 ст. 85, п. 20, 21 ст. 106 Конституцп' Украши); взаемодГя парламенту та Президента Украши в процесГ призначення Прем'ер-мГ-шстра Украши, Генерального Прокурора Украши, Голови Антимонопольного комГтету Украши, Голови Фонду державного майна Украши, Голови Державного комГтету телебачення i радюмовлення Украши (ст. 85, 106 Конституцп' Украши); взаемодГя Президента Украши, Верховно'1 Ради Украши i органГв судово'1 гГлки влади шд час призначення на посаду суддГ (ст. 128 Конституцп' Украши), у процесГ обрання (призначення) члешв Вищо'1 ради правосуддя (ст. 131 Конституцп' Украши) [9]. Правовими засобами, що забезпечують належне функщонування системи стримувань та противаг у взаемодп вищих органГв державно'1 влади виступають право вето Президента Украши у законодавчому процесГ (ч. 2 ст. 94
Конституцп Украши); подання урядом до Верховно! Ради Украши на розгляд законопроекту про Державний бюджет Украши (ч. 2 ст. 96 Конституцп Украши); внесення коалщею депутатських фракцш Президенту Украши пропозицп щодо кандидатури Прем'ер-мшктра Украши та кандидатур до складу Кабшету Мiнiстрiв Украши (ч. 7 ст. 83 Конституцп Украши); подання Вищою радою правосуддя на розгляд Президенту Украши кандидатури для призначення на посаду суддi (ч. 1 ст. 128 Конституцп Украши) [9] та багато шших.
Висновки. Шдсумовуючи, слщ зазначити, що оргашзащя i функщонування кожно! з плок едино! державно! влади завжди вщбуваеться у встановлених Конститущею Украши та законами Украши межах. Кшцевим результатом дiяльностi кожно! з плок державно! влади, яка вщбуваеться у чггко визначених формах та iз застосуванням правових засобiв, повинно бути досягнення мети, визначено! в преамбулi та вщповщних статтях Конституцп Украши. Правовi засоби та форми функщонування системи стримувань i противаг у взаемодп вищих оргашв державно! влади е частиною права в щлому в його шструмен-тальному розумшш та в сво!й едност утворюють юридичш механiзми, якi дшть для досягнення соцiально значущих результат та виступають гарантiею системи стримувань i противаг у взаемовщносинах вищих оргашв державно! влади в Укра!ш.
Список лiтератури:
1. Алексеев С. С. Правовые средства: постановка проблемы, понятие, классификация. Советское государство и право. 1987. № 6. С. 12-19.
2. Васильев 6. О. Оргатзацшно-правов1 форми д1яльиост1 оргашв мюцевого самовряду-вання в сфер1 зовтшньоеконом1чно1 д1яльностк теоретичш шдходи до визначення, становлення i розвитку Судова апелящя. 2016. № 3 (44). С. 15-28.
3. Вешславський Ф. Проблеми украшсько! модел1 оргашзаци державно'! влади. Конститу-цшна реформа: експертний анал1з. Харюв : Фолю, 2004. 184 с.
4. Власенко Н. А., Грачева С. А., Рафалюк Е. Е. Теоретический анализ правовых средств и правовых моделей противодействия коррупции. Журнал российского права. 2012. № 11 (191). С. 68-80.
5. Горшенёв В. М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе. Москва : Юрид лит., 1972. 256 с.
6. Данильян О. Г., Дзьобань О. П. Фшософ1я : тдручник. Харюв : Право, 2014. 432 с.
7. Енгибарян Р. В. Конституционное развитие в современном мире. Основные тенденции : монография. Москва : Норма, 2010. 496 с.
8. Исаев И. А. Проблема правовой формы в советской юридической науке 20-х годов. Известия высших учебных заведений. 1983. № 2. С. 18-26.
9. Конститущя Украши: станом на 25 серп. 2017 р.: ввдп. офщ. тексту Харюв : ППФ «Поль графют», 2017. 64 с.
10. Малько А. В. Правовые средства как общетеоретическая проблема. Известия высших учебных заведений. 1999. № 2 (225). С. 4-16.
11. Онуфр1енко О. Правов1 засоби як основна категор1я шструментально1 теори права. Тео-ргя права. 1стор1я правничо1 думки. 2003. № 1 (16). С. 90-99.
12. Осавелюк А. М. Вспомогательные государственные органы зарубежных стран: конституционно-правовой аспект : монография. Москва : Юристъ, 1998. 192 с.
13. Перепелюк А. Мехашзм правозастосування: структура та принципи оргашзаци. Вгсник Академй правових наук Украти. 2012. № 3 (70). С. 274-282.
14. Сапун В. А., Шундиков К. В. Инструментальная теория права и человеческая деятельность. Правоведение. 2013. № 1 (306). С. 14-32.
15. Соляншк К. 6. Правова форма дiяльностi органу публiчноi влади як джерело мунщи-пального права. Вкник Нащональног академй правових наук Украти. 2016. № 1 (84). С. 92-99.
16. Спиркин А. Г. Основы философии : учеб. пособие для вузов. Москва : Политиздат, 1988. 592 с.
17. Фрицький Ю. О. Закршлення оргашзацп та функщонування державноi влади в Конституцп Украши 1996 року Вкник Запорйького юридичного утверситету. 2006. № 2 (35). С. 3-11.
18. Хабриева Т. Я., Чиркин В. Е. Теория современной конституции : монография. Москва : Норма, 2007. 320 с.
19. Четвернин В. А. Демократическое конституционное государство: введение в теорию : монография. Москва, 1993. 140 с.
References:
1. Alekseev, S.S. (1987). Pravovye sredstva: postanovka problemy, ponjatie, klassifikacija. Sovetskoe gosudarstvo i pravo, 6, 12-19 [in Russian].
2. Vasyliev, Ye.O. (2016). Orhanizatsiino-pravovi formy diialnosti orhaniv mistsevoho samovriaduvannia v sferi zovnishnoekonomichnoi diialnosti: teoretychni pidkhody do vyznachennia, stanovlennia i rozvytku. Sudova apeliatsiia, 3 (44), 15-28 [in Ukrainian].
3. Venislavskyi, F. (2004). Problemy ukrainskoi modeli orhanizatsii derzhavnoi vlady. Konstytutsiina reforma: ekspertnyi analiz. Kharkiv: Folio [in Ukrainian].
4. Vlasenko, N.A., Gracheva, S.A., Rafaljuk, E.E. (2012). Teoreticheskij analiz pravovyh sredstv i pravovyh modelej protivodejstvija korrupcii. Zhurnal rossijskogo prava, 11 (191), 68-80 [in Russian].
5. Gorshenjov, V.M. (1972). Sposoby i organizacionnye formy pravovogo regulirovanija v socialisticheskom obshhestve. Moscow: Jurid lit. [in Russian].
6. Danylian, O.H., Dzoban, O.P. (2014). Filosofiia. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
7. Engibarjan, R.V. (2010). Konstitucionnoe razvitie v sovremennom mire. Osnovnye tendencii. Moscow: Norma [in Russian].
8. Isaev, I.A. (1983). Problema pravovoj formy v sovetskoj juridicheskoj nauke 20-h godov. Izvestija vysshih uchebnyh zavedenij, 2, 18-26 [in Russian].
9. Konstytutsiia Ukrainy: stanom na 25 serp. 2017 r.: vidp. ofits. tekstu (2017). Kharkiv: PPF «Polihrafist» [in Ukrainian].
10. Mal'ko, A.V. (1999). Pravovye sredstva kak obshheteoreticheskaja problema. Izvestija vysshih uchebnyh zavedenij, 2 (225), 4-16 [in Russian].
11. Onufriienko, O. (2003). Pravovi zasoby yak osnovna katehoriia instrumentalnoi teorii prava. Teoriia prava. Istoriia pravnychoi dumky, 1 (16), 90-99 [in Ukrainian].
12. Osaveljuk, A.M. (1998). Vspomogatel'nye gosudarstvennye organy zarubezhnyh stran: konstitucionno-pravovoj aspekt. Moscow: Jurist [in Russian].
13. Perepeliuk, A. (2012). Mekhanizm pravozastosuvannia: struktura ta pryntsypy orhanizatsii. Visnyk akademiipravovykh nauk Ukrainy, 3 (70), 274-282 [in Ukrainian].
14. Sapun, V.A., Shundikov, K.V. (2013). Instrumental'naja teorija prava i chelovecheskaja dejatel'nost'. Pravovedenie, 1 (306), 14-32 [in Russian].
15. Soliannik, K.Ye. (2016). Pravova forma diialnosti orhanu publichnoi vlady yak dzherelo munitsypalnoho prava. Visnyk Natsionalnoi akademii pravovykh nauk Ukrainy, 1(84), 92-99 [in Ukrainian].
16. Spirkin, A.G. (1988). Osnovy filosofii. Moscow: Politizdat [in Russian].
17. Frytskyi, Yu.O. (2006). Zakriplennia orhanizatsii ta funktsionuvannia derzhavnoi vlady v Konstytutsii Ukrainy 1996 roku. Visnyk zaporizkoho yurydychnoho universytetu - Visnyk of Zaporizhzhya National University, 2 (35), 3-11 [in Ukrainian].
18. Habrieva, T.Ja., Chirkin, V. E. (2007). Teorija sovremennoj konchtitucii. Moscow: Norma [in Russian].
19. Chetvernin, V.A. (1993). Demokraticheskoe konstitucionnoe gosudarstvo: vvedenie v teoriju. Moscow [in Russian].
Malyshkina N. O., Postgraduate Student of the Chair of Constitutional Law of Ukraine, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail : [email protected] ; ORCID 0000-0001-5186-4704
Concept of forms and legal functions of the functioning of the control system and against the interaction of the higher authorities of the state authority
Different approaches to the understanding of the content of the form and legal means of functioning of the system of checks and balances in the relations between the higher state bodies are analyzed in the work. It is concluded that in practice not only the distribution of powers of the higher state authorities is important for the achievement of the goals defined in the Constitution of Ukraine, but also their interaction, which necessarily takes place in clearly defined legal forms with the use of legal means.
Legal means and forms of functioning of the system of checks and balances in the interaction of higher authorities are part of the law as a whole in its instrumental sense and in its unity form legal mechanisms that act to achieve socially meaningful results. Implementation by the supreme bodies of state power of their constitutional powers in relation to one another is actually the legal form of their interaction. Such interaction not only can not exist without certain tools, legal means, but only happens when they are implemented and in order to achieve the goals and objectives of the state, and is actually an external manifestation of a comprehensive system of checks and balances, which is enshrined in the Constitution and laws of Ukraine.
It is also concluded that the system of general and special (legal) conditions, special (legal) means, forms, mechanisms of proper implementation of the competence and powers of the highest bodies of state power of Ukraine, defined by the constitution of Ukraine and the laws of Ukraine, during their interaction with each other acts as a guarantee of a system of checks and balances in the relations of the highest bodies of state power in Ukraine. In real life, the same legal means and legal forms can simultaneously serve as ensuring the proper organization of the exercise of powers by the highest state authorities, taking into account the system of checks and balances enshrined in the current legislation, as well as guaranteeing the protection and inviolability of the constitutional law as bodies of state power and citizens from any encroachment, give it a real character.
The absence or ineffectiveness of existing legal remedies (guarantees) for the functioning of the system of checks and balances, the exercise of powers by the highest state authorities without observance of a clearly defined legal form usually creates instability of state-power relations, may lead to restrictions of rights, non-fulfillment of duties, violation of the rules of the current legislation by abuse or abuse of authority.
Keywords: separation of powers; system of checks and balances; guarantees of the system of checks and balances; interaction of the supreme bodies of power; forms of interaction of the highest bodies of state power; legal means of interaction.
Hadiuwna do pedKomzii 20.08.2018 p.
