CC BY
154
ТЕОР1Я ТА 1СТОР1Я ДЕРЖАВИ I ПРАВА
Козаченко Анатолш 1ванович,
доктор юридичних наук, доцент, завдувач кафедри теоретико-правових дисциплiн, Полтавський юридичний шститут Нацонального юридичного унверситету iменiЯрослава Мудрого, Укра/'на, м. Полтава e-mail: a.i.kozachenko@ukr.net ORCID 0000-0002-4568-7964
doi: 10.21564/2414-990x.144.154647
УДК 340.15
ПРИНЦИП ПОД1ЛУ ДЕРЖАВНО! ВЛАДИ ЗА КОНСТИТУЦИЮ ПИЛИПА ОРЛИКА 1710 РОКУ ТА ПОЛЬСЬКОЮ КОНСТИТУЦИЮ 1791 РОКУ
Проведено аналгз компетенцй вищих органв державног влади за Конституцию Пилипа Орлика 1710 р. та Конститущею Польщ1 1791 р. щодо застосування принципу подглу державног влади на законодавчу, виконавчу i судову. Принцип подглу державног влади запроваджено у цих конститущях спираючись на власний державно-правовий досвгд та гдег захгднобвропейськог полг-тико-правовог думки перюду просвтництва. Метою конституювання подглу державног влади в украгнськгй та польськгй конститущях XVIII ст. було удосконалення державного механгзму та запобиання можливостг узурпацй влади всередиж крагни.
Ключовi слова: Конститущя Пилипа Орлика; орган державно! влади; подал влади; законо-давча влада; виконавча влада; судова влада.
Козаченко А. И., доктор юридических наук, доцент, заведующий кафедрой теоретико-правовых дисциплин, Полтавский юридический институт Национального юридического университета имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Полтава.
e-mail : a.i.kozachenko@ukr.net ; ORCID 0000-0002-4568-7964
Принцип разделения государственной власти в Конституции Пилипа Орлика 1710 года и Польской Конституции 1791 года
Проведен анализ компетенции высших органов государственной власти предусмотренных Конституцией Пилипа Орлика 1710 г. и Конституцией Польши 1791 г. относительно использования принципа деления государственной власти на законодательную, исполнительную и судебную. Принцип деления государственной власти установлено в этих конституциях опираясь на соб-
ственный государственно-правовой опыт и идеи западноевропейской политико-правовой мысли периода просветительства. Целью конституирования деления государственной власти в украинской и польской конституциях XVIII в. было усовершенствование государственного механизма и предотвратить возможность узурпирования власти внутри страны.
Ключевые слова: Конституция Пилипа Орлика; орган государственной власти; разделение властей; законодательная власть; исполнительная власть; судебная власть.
Постановка проблеми. Дослвдження кторп виникнення, становления i розвитку вггчизняного коиституцiоиалiзму е новим напрямком юторико-пра-вово! науки. Як ввдомо на кшець XVIII ст. припадае початок практичного використання принципу подшу державно! влади на три плки у Конституцп США 1787 р. та Конституцп Францп 1791 р. Але вперше втшити у конститу-цшну практику принцип розподшу державно! влади намагалися розробники Конституцп Пилипа Орлика 1710 р. А ухвалена 1791 р. Польська Конститущя стала першою у бврош конститущею, що за своею структурою спиралася на принцип подшу влади.
Актуальтсть теми дослщження зумовлюеться необхщшстю вивчення витоыв впчизняного конституцiоналiзму. Запровадження принципу подшу державно! влади на три плки у Конституцп Пилипа Орлика 1710 р. i Конституцп Польшу 1791 р. слщ розглядати у контекст намагання Укра!ни та Польшу пiдвищити ефективнiсть державно! влади у найкритичнiшi перiоди свое! юторп з метою збереження власно! державность Проблема удосконалення механiзму державно! влади за умов зовшшшх загроз залишаеться для Укра!ни актуальною i у наш час.
Аналiз остантх дослгджень i публжащй. Дослщження юторп вггчизня-ного конституцiоналiзму е тим напрямом кторико-правово! науки, що набув розвитку у пострадянський перюд. Лише на початку XXI ст. з'явилися першi пращ укра!нських науковцiв, предметом дослщження яких стала Конституцiя Польшi 1791 р. та порiвняльний аналiз укра!нсько! i польсько! конституцiй XVIII ст. - Конституцп Пилипа Орлика 1710 р. i Конституцп Польшу 1791 р. Iсторико-правовi дослiдження зазначених проблем проводили В. Д. Гонча-ренко (V. Э. ЫопсЬагепко), О. В. Зшченко (О. V. 7тсЬепко), В. С. Журавський (V. 8. 7ЬигаУ8ку1), В. М. брмолаев (V. М. УегшоЫеу), С. Г. Кресiн (8. Ы. Кгевт), О. М. Мироненко (О. М. Мугопепко), В. О. Рум'янцев (V. О. КлшЧа^веу), М. М. Страхов (М. М. 8^акЬоу), Б. Й. Тищик (В. У. ТувЬсЬук), С. В. Шевчук (8. V. 8ЬеусЬик). Конституцiю Польшi 1791 р. дослщжували польськi науковцi Ю. Бардах (Уи. Bardakh), Б. Леснодарський (В. Lesnodarskyi), 6. Ковальськi (Уе. КоуаЬЫ), А. Коробович (А. КогоЬоуусЬ), М. Пiстрчак (М. Pistrchak) та ш.
Метою статтх е порiвняльно-правовий аналiз розвитку конституцшно! думки про подш влади на три плки впродовж XVIII ст., теорiя та практика втшення цих iдей в укра!нськш КонституцГ! 1710 р. та польськш Конституцп! 1791 р.
Виклад основного матерiалу. Конституцшна теорiя та практика сучасних демократичних кра!н спираеться на поды державно! влади на три плки -
класичну трiаду законодавчо!, виконавчо! i судово! влади. Розподiл державно! влади це той мехашзм, що неуможливлюе узурпацiю влади окремою посадовою особою, полГтичною партieю або органом держави. Водночас теорiя народного суверенiтету передбачае eднiсть влади, адже народ визнаеться единим джере-лом державно!" влади. ПодГл влади доповнюеться системою стримувань i про-тиваг. Механiзм взаемних стримувань i противаг мiж органами законодавчо! i виконавчо'1' влади забезпечуе ïx спiвробiтництво як гiлок едино!" державно! влади.
1дея подiлу державно! влади належить давньогрецькому мислителю Аристотелю. Теоретичне обгрунтування iдеï подiлу влади на три плки здiйснив Джон Локк (1632-1704 рр.). Класичного завершення вона набула у XVIII ст. у працях Шарля Лу! Монтеск'е, 1мману!ла Канта, Бенжамена Константа, Олександра Гамшьтона, Джеймса Медiсона. Як вщомо, вперше принцип подiлу державно! влади був реалiзований у КонституцГ! США 1787 р. Однак першi спроби кон-ституцiйного закрiплення розподГлу влади на три плки були здшснеш у процес становлення укра!нського та польського конститущоналГзму у XVIII ст.
У середиш XVI ст. украшський священник-гуманГст СтанГслав ОрГховський, спираючись на вчення Аристотеля, обгрунтував щею природного права та подГлу влади [1, с. 167]. Наприкшщ XVI ст. та у XVII ст. Где! суспГльного договору, природних прав та обмеження влади набули розвитку у працях украшських фГлософГв, просвГтителГв та релтйних полемГстГв Йосипа Верещинського, !вана Вишенського, Xристофора ФГларета, ТеодосГя Сафоновича [1, с. 168-171].
Як стверджуе В. М. Матях, полГтико-правовГ погляди Пилипа Орлика фор-мувалися шд впливом викладача Киево-Могилянсько! академГ! Стефана Явор-ського, котрий отримав блискучу освГту в колегГумах Львова, Люблша, ПознанГ та ВГленськГй академГ! [2, с. 119]. О. В. Кресш, серед джерел КонституцГ! Пилипа Орлика 1710 р. називае ЗборГвську угоду 1649 р. i Переяславську угоду 1654 р., захГдноевропейську полГтико-правову думку, ттогочасну украшську полГти-ко-правову думку, - конституцшш акти РечГ Посполито!, що укладалися мГж королем i сенатом, шсля виборГв короля [3, с. 195].
Визначальними факторами, що спонукали творщв КонституцГ! Пилипа Орлика 1710 р. на запровадження принципу подГлу державно! влади, щонай-перше було намагання шдвищити ефективнГсть державного мехашзму для вГд-новлення державного суверештету Укра!ни та боротьби проти росшсько! агресГ!. У справГ конституювання принципу подГлу влади не варто применшувати роль соратникГв Пилипа Орлика - козацьких старшин А. Войнаровського, К. Гор-дГенка, I. Ломиковського, Ф. Мировича, I. Максимовича та шших [3, с. 193]. Вони виходили з того, що конститущя - це угода мГж гетьманом i козацькою старшиною, котра повинна передбачати обмеження влади гетьмана. Так, ст. VI КонституцГ! Пилипа Орлика 1710 р. обгрунтовувала необхщшсть обмеження влади Гетьмана тим, що у другш половиш XVII ст. «деякГ Гетьмани Вшська Запорозького узурпували владу, порушували всГляке природне право й рГв-нГсть» [4, с. 18]. ОкрГм цього розробники КонституцГ! Пилипа Орлика 1710 р.
враховували позитивний досвщ обмеження королiвськоï влади у Польшу та його антипод - абсолютизм Московського царства.
Вагомим учасником конституцшного процесу, що вплинув на закршлення принцишв обмеження влади, стало запорозьке козацтво на чолi i3 кошовим ота-маном К. Гордieнком. Запорожщ прагнули поширити демократичнi принципи вшськового самоврядування ЗапорозькоТ CÎ4Ï на всю Украшу. Як стверджуе Д. I. Яворницький, у Конституцп Пилипа Орлика 1710 р. було реалiзовано «идеал политических стремлений, который передовые люди из запорожского войска хотели видеть осуществленным в Малороссии и заодно с ней в Запо-рожьи» [5, с. 347].
У текст Конституцп Пилипа Орлика 1710 р. (Пакти i конституцп прав i свобод Вшська Запорозького) вщсутня норма, яка б прямо закршлювала подш державно!" влади на законодавчу, виконавчу та судову. Проте аналiз тексту Конституцп, як вважають дослщники, дае шдстави стверджувати, що подш влади було покладено в основу оргашзацп державно! влади [6, с. 6]. Вишд органи державно! влади закрiплено у статтях VI-IX Конституцп' Пилипа Орлика 1710 р. До них належали Генеральна рада, Гетьман та Генеральш старшини i Генераль-ний Суд.
Генеральна рада - орган законодавчо! влади. Конститущя прямо не вказуе на формування Генерально! ради шляхом виборiв. За ст. VI участь у робот Гене-рально! ради була обов'язком для полковниюв, сотниыв та генеральних радни-юв - виборних представникiв вщ полкiв, а також представникiв вщ Запорозько! Сiчi [4, с. 19]. Генеральна рада скликалася за ршенням Гетьмана тричi на рiк на Рiздво, Великдень i Покрову, як це передбачало козацьке звичаеве право Запо-розько! Сiчi. Конституцiйне закршлення термов скликання Генерально! ради мало за мету обмеження влади Гетьмана i зумовлювалося тим, що наприкшщ XVII - початку XVIII ст. гетьмани I. Самойлович та I. Мазепа фактично вщмо-вилися вщ скликання Генерально! ради. У Конституцп Пилипа Орлика 1710 р. вщсутня норма, зпдно з якою Генеральна рада мала право обирати Гетьмана та звшьняти його iз займано! посади, що пояснюеться усталеною практикою на пiдставi козацького звичаевого права таких повноважень у Генерально! ради. За ст. VI Конституцп Пилипа Орлика 1710 р. Генеральна рада могла вимагати вщ Гетьмана «звггу щодо порушення законiв i вольностей батьювщини» [4, с. 20].
Таким чином, Генеральну раду не варто вважати органом парламентського типу, адже за мехашзмом формування, складом та порядком функщонування вона мала ознаки станово-представницького органу. Але Генеральна рада була надшена функщями i повноваженнями, що характерш для парламенту.
Виконавча влада за Конститущею Пилипа Орлика 1710 р. належала Рад1 генеральних старшин та Гетьману. Рада генеральних старшин мала виконувати функцп уряду - вищого органу виконавчо! влади. Без погодження iз Радою генеральних старшин Гетьман не мав права ухвалювати управлшсью ршення. Як зазначено у ст. VI, «щоб у нашш батьывщиш першкть належала Генераль-нш старшинi» [4, с. 18]. Найбшьше уваги конституцiя придiляе врегулюванню
статусу Гетьмана - глави держави. У ст. VI передбачено, що Гетьман «надГля-еться певною свободою i впливом» [4, с. 19]. Стаття X зазначае, що Гетьману «належить керувати й наглядати за порядком щодо всього Вшська Запорозь-кого» [4, с. 22]. Гетьман зберГгав за собою повноваження командувача козацького вшська. Вшськову та адмшютративну владу Гетьман здшснював через козацьких старшин - полковникГв, сотниюв, отамашв та Гнших урядникГв, якГ повинш були «вГрно служити» йому. Конститущя Пилипа Орлика 1710 р. у ст. X заборонила ГетьмановГ призначати на посади козацьких старшин, але вш мав право затверджувати старшин, обраних козацькими радами [4, с. 23]. Запровадження шституту Генерального скарбника передбачало обмеження фшансових повнова-жень Гетьмана та здшснення контролю за використанням державно!' власностГ i бюджету [4, с. 21].
Судову владу Конститущя Пилипа Орлика 1710 р. врегульовувала лише у загальних рисах. Зпдно зГ ст. VII КонституцГ! Пилипа Орлика 1710 р. Гетьман втрачав право здшснювати судочинство. Судова влада належить Генеральному суду, який мав дГяти незалежно вщ Гетьмана [4, с. 20]. Як зазначае Р. Б. Бедрш, «Генеральний суд мав розглядати справи за скаргами на гетьмана, генеральну старшину, полковникГв, генеральних радниюв, знатних товаришГв чи Гнших уря-довщв» [7, с. 4]. ТакГ норми конституцГ! варто квалГфГкувати як запровадження принципу незалежностГ судово! плки влади.
Конститущя Пилипа Орлика 1710 р. мГстить низку положень, що забезпе-чують систему стримувань i противаг мГж органами законодавчо! i виконавчо! влади. Так, за ст. VI генеральш старшини, полковники i генеральш радники повинш були скласти присягу на вГршсть Гетьману. Але якщо у дГях Гетьмана буде помГчено «таке, що вщхиляеться вГд закошв або завдае шкоди вольностям i небезпечне для батьювщини», вони мали право на Генеральнш РадГ вимагати «звГту щодо порушення закошв i вольностей батьювщини» [4, с. 20]. ДГяльшсть Гетьмана та його повноваження обмежувалися виборними, колепальними органами - Генеральною радою i Радою генеральних старшин.
Травнева Конститущя Польшу 1791 р., що мала назву «Закон про управ-лшня» (Ustawa Rzadowa), - результат кодифГкацГ! конституцшних законГв ПольщГ друго! половини XVI-XVIII ст. Польський сейм ухвалив Конститущю за умов гостро! полпично! боротьби мГж прихильниками та противниками державно-правово! реформи, яка мала усунути недолжи в органГзацГ! державно! влади. Такими найсуттевГшими недолГками вважалися неврегульований мехашзм формування влади короля та принцип «liberum veto» у СенатГ Удоскона-лення державно! влади шляхом прийняття конституцГ! мало за мету посилити Польську державу за умов загрози агресГ! з боку Австршсько! ГмперГ!, Росшсько'! ГмперГ! та ПрусГ!.
Важливим джерелом польсько! КонституцГ! 1791 р. стала теорГя i практика конститущоналГзму США. Конститущя ПольщГ 1791 р. розроблялася шд впливом щей французько! революцГ!, зокрема ДекларацГ! прав людини i грома-дянина 1789 р. Спираючись на теорГю суверенГтету народу Ж. Ж. Руссо, дже-
релом влади Конститущя Польшу 1791 р. проголошувала народ - «вся влада у людському суспiльствi витжае з волi народу» [8, с. 110]. Водночас Конститущя Польшу 1791 р. зберегла монархiчну форму правлшня та становий подш сусшльства на шляхту, мщан i селян. Конституцiя Польшу 1791 р. у частинi врегулювання державно! влади побудована згiдно з принципом подшу влади на три плки. Джерелами травнево! Конститущ! Польшу щодо подiлу влади стали польсьы нацiональнi iде! обмеження державно! влади та захщно-европейська полiтико-правова думка, зокрема ще! Джона Локка i Шарля Лу! Монтеск'е.
Згiдно 3i ст. VI законодавча влада надавалася двопалатному станово-пред-ставницькому органу - Сеймовi [9, с. 98- 101]. Конститущя значною мiрою спиралася на державно-правровий досвщ функцiонування Сейму впродовж XVII-XVIII ст. Вiн складався iз двох палат - посольсько! iзби та сенату. Верхня палата - Посольська iзба - складалася iз 204 посив, яких обирали мiсцевi сеймики, та 24 представниыв обраних вщ мiст. Нижня палата - Сенат фор-мувалася королем у складi 132 осiб з числа вищих урядовцiв та eпiскопiв. Як зазначае Е. Ковальськi, прогресивною новелою травнево! Конститущ! стало те, що депутат Сейму визнавав представником народу, а не лише шляхти [10, с. 9]. Депутати сейму виконували сво! функщ! впродовж двох роюв i не мали права перебувати у складi органiв виконавчо! влади.
Законодавчу дiяльнiсть Сейму Конституцiя Польшi 1791 р. розмежовуе на двi частини. До першо! належать «права конститущйш, цивiльнi, кримiнальнi i стосовно встановлення вiчних податюв» [9, с. 99]. Законопроекти готувалися вщ iменi короля i надходили на розгляд посольсько! iзби. Пiсля схвалення посольською iзбою законопроект надходив на розгляд сенату. За умови якщо Сенат вщхиляв законопроект, вiн повертався на повторний розгляд до посольсько! iзби. За умови повторного схвалення законопроекту вш набував чинность До друго! частини законодавчо! дiяльностi Сейму конститущя вщносила справи вiйни i миру, державного бюджету та грошово! емiсi!, ратифiкацi! та денонсащ! мiжнародних угод, тимчасових податыв, державних нагород i шляхетських титулiв та iнше [9, с. 99]. Важливою новелою конститущ! слщ вважати лжвЬ дацiю шституту «liberum veto», який починаючи iз XVII ст. зводив нанiвець законодавчу дiяльнiсть сейму, та запровадження мехашзму ухвалення рiшень бiльшiстю голосiв [9, с. 101].
У статт VII «Король, влада виконавча» Конституцiя Польшу 1791 р. вре-гульовувала шститут монарха i уряду [9, с. 102- 108]. З огляду на негативш наслщки для польсько! державностi шституту виборно! монархи, конституцiя детально врегульовувала мехашзм успадкування трону в межах лептимно! правлячо! династГ!, яку започатковано Фредериком Августом. Статт IX i X Кон-ституцГ! були присвячеш питанням регентства та виховання королГвських дiтей. Особа короля проголошувалася «свяшенною i недоторканною» [9, с. 110-111]. Шд час коронащ! король присягав перед Богом i народом та брав зобов'я-зання зберiгати конститущю. ВГдповГдно до ст. VII Конституцй' польський король отримував обмежеш повноваження. Вш «не повинен бути самодержцем,
а головою i батьком народовЬ» [8, с. 113]. Король очолював уряд, який отримав назву Сторожа закошв. Вш вносив на затвердження Сейму кандидатури члешв уряду - вотум довГри уряду. СеймовГ належало право 2/3 голосГв обох палат вщправити уряд у вщставку. Шд час ухвалення постанов уряду голос короля був визначальним. Тому урядовГ акти ухвалювалися вщ Гмеш короля i ним шдпису-валися. Водночас постанову уряду шдписував i вщповщний мшютр (принцип конрасигнатури), який брав на себе вщповщальшсть за виконання ухваленого рГшення i звГльняв вщ вГдповГдальностГ короля (король не несе вадповадальност за дГяльнГсть уряду) [10, с. 10]. Але король не мав права самостшно управляти крашою. Вш повинен дГяти у межах конституцГ! i не мав права законодавчо! ГнГцГативи [10, с. 9]. Уряд здшснював нагляд за виконанням закошв, йому шд-порядковувалися всГ мапстратури - вищГ та мГсцевГ органи влади i мГсцевого самоврядування. Однак уряд не мав права тлумачити закони, встановлювати податки, брати державш позики, вирГшувати питання вшни i миру, укладати мГжнародш угоди. КонституцГя ПольщГ 1791 р. запровадила принцип вГдповГдальностГ уряду перед парламентом та парламентський вотум недовГри мГш-страм, що тягнуло за собою вщкликання !х Гз займаних посад.
Судову владу закршлювала ст. VIII КонституцГ! ПольщГ 1791 р. [9, с. 108110]. Органи судово! влади мали дГяти незалежно вщ законодавчо! та виконавчо! влади. Суди воеводств, земель, повшв i мГст повиннГ були формуватися шляхом виборГв мГсцевими сеймиками та органами мГського самоврядування. Статус найвищого суду отримував сеймовий суд, який обирався шд час вГдкриття роботи кожно! ново! сесГ! сейму.
Висновки. КонституцГя Пилипа Орлика 1710 р. стала першою спробою у практищ европейського конститущоналГзму ухвалення тако! конституцГ!, яка б передбачала подГл державно! влади на три плки законодавчу, виконавчу i судову та систему стримувань i противаг. Метою запровадження такого мехашзму державно! влади було намагання козацько! старшини посилити ефектившсть державно! влади та не допустити узурпащю влади як гетьманом, так i окремими угрупованнями козацьких старшин. З огляду на сучасну кон-ституцшну практику реалГзацГ! подГлу державно! влади на три плки та системи стримувань i противаг КонституцГя Пилипа Орлика 1710 р., безперечно, мала низку вад. Так, зокрема, Гетьман одночасно очолюе органи законодавчо! i виконавчо! влади. Генеральш старшини, полковники, сотники - гетьмансью уря-довщ е членами Генерально! Ради. Тому, Конститущю Пилипа Орлика 1710 р. слГд вважати ранньою спробою встановлення конституцшного державного ладу, що спирався на принцип подГлу влади на три плки у перюд европейського просвГтництва.
КонституцГя ПольщГ 1791 р. передбачала встановлення парламентсько! монархи, адже король лише формально мав статус глави уряду, але не отримав реальних повноважень у галузГ виконавчо! влади. Водночас вГдбулося конституцшне змщнення шституту спадково! монархГ! як гаранта наступностГ та безперервностГ польсько! державностГ !ерархГчна модель державно! влади
за Конститущею Польщд 1791 р. мала наступний вигляд: сильний парламент i слабкий уряд.
Конститущя Польщд 1791 р. Грунтувалася на Где! верховенства влади народу, який е единим джерелом влади та Где! розподГлу державно!' влади на три плки: законодавчу, виконавчу i судову. Органи законодавчо! влади - Сейм, виконавчо! - король i уряд, судово! влади - мiсцевi та вищд суди - е автономними по вщношенню один до одного. Жоден iз оргашв державно! влади не мГг привлас-нити повноваження шшого органу. Мехашзм системи стримувань i противаг дiяв завдяки парламентському бiкамералiзму, формуванню уряду королем i сеймом, участ короля у дiяльностi уряду, депутати Сейму не мали права займати посади у органах виконавчо! влади, рiзних термiнiв повноважень оргашв законодавчо!', виконавчо! та судово! влади. Такий механiзм мав за мету не допустити узурпащю влади окремим органом чи особою i, що найважливГше, шдвищити ефектившсть державного механiзму з метою виведення кра!ни iз полiтичноï кризи та змщнення польсько! державностi.
Однак слщ зауважити, що передбачений Конституцiею ПольщГ 1791 р. дер-жавний мехашзм мав низку вад. Так, мехашзм системи стримувань i противаг не мГг ефективно дiяти за умов, коли Сейм мав суттевi переваги над королем i урядом, що суперечить принципу рiвностi оргашв законодавчо! та виконавчо! влади. Надавши обмежеш повноваження уряду, конститущя знижувала мож-ливкть оперативного ухвалення рГшень урядом, що у свою чергу негативно впливало на ефектившсть дiяльностi уряду загалом. Сеймовий суд не мГг бути незалежним вщ законодавчо! влади i виконувати функщю арбГтра мiж Сеймом i урядом за умови, якщо вш обирався пiд час вщкриття роботи кожно! ново! сесГ! сейму.
Конституцй' Пилипа Орлика 1710 р. i Конституцй' ПольщГ 1791 р. передба-чали запровадження принципу подГлу державно! влади на три плки, спираючись на власний державно-правовий досвщ та ще! захщноевропейсько! полГтико-пра-вово! думки перiоду просвiтництва. Конституювання подГлу державно! влади мало забезпечити удосконалення державного мехашзму, запобiгти можливост узурпацп влади всерединi кра!ни, що сприяло б збереженню нащонально! державность
Список лiтератури:
1. Мгрошниченко М. I., Мирошниченко В. I. ¡сторгл вчень про державу i право : навч. посг6. Ки1в : Апка, 2001. 224 с.
2. Матях В. М. Гетьман в емп-рацц Пилип Орлик: гсторико-гсторгографгчний портрет полг-тика. Укршнський кторичний журнал. 2011. № 4. С. 116-131.
3. КресГн О. В. Пакти й конституцй законГв Г вольностей Запорозького ВГйська 1710 р. Укра1нський кторичний журнал. 2005. Вип. 2. С. 192-204.
4. ¡сторГя конституцГйного законодавства Украши : зб. док. / упоряд. В. Д. Гончаренко. ХаркГв : Право, 2007. 256 с.
5. Яворницький Д. I. ¡сторГя запорозьких козакГв : у 3 т. / редкол. П. С. Сохань та Гн. Т. 3. Ктв : Наук. думка, 1991. 560 с.
6. То дика Ю. М. Полиико-правове значення Конституцп Пилипа Орлика для розвитку украшського конституцюналiзму Державне будгвництво та мкцеве самоврядування. 2006. Вип. 11. С. 3-9.
7. Бедрш Р. Б. Розподш влад за Конститущею Пилипа Орлика. Науковий вкник Льв1вського державного ушверситету внутршшх справ. 2008. Вип. 3. С. 1-6.
8. Тищик Б. Й. До питання про розробку, прийняття та суть першо1 конституцп Польщi ввд 3 травня 1791 року Вкник Львтського ушверситету. 2006. № 42. С. 103-115.
9. Konstytucja 3 maja 1791. Statut zgromadzenia przyjaciol Konstytucji / Opracowal Jerzy Kowecki. Warszawa : Panstwowe Wydawnictwo Naukowe, 1991. 147 p.
10. Ковальски Е. С. Зарождение европейского и польского конституционализма в XVIII веке. Всероссийский научно-практический журнал «Юстиция». 2016. № 1. С. 1-12.
References:
1. Miroshnichenko, M.I., Miroshnichenko, V.I. (2001). Istoria vchen pro derzhavu i pravo. Kyiv: Atika [in Ukrainian].
2. Matiah, V.M. (2011). Getman v emigracij Pylyp Orlyk: istoryko-istoriografichnyj portret polityka. Ukrainskij istorichnyj zhurnal - Ukrainian historical journal, 4, 116-131 [in Ukrainian].
3. Kresin, O.V. (2005). Pakty j konstytucij zakoniv i volnostej Zaporozkogo Vijska 1710 r. Ukrainskij istorichnyj zhurnal - Ukrainian historical journal, 2, 192 -204 [in Ukrainian].
4. Istoria konstytucij nogo zakonodavstva Ukrajny: zb. dok. V.D. Goncharenko (Ed.). (2007). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
5. Javornyckyj, D.I. (1991). Istoria zaporozkih kozakiv. P.S. Sohan (Ed.). (Vols. 1-3); Vol. 3. Kyiv: Nauk. dumka [in Ukrainian].
6. Todyka, U.M. (2006). Polityko-pravove znachenia Konstytucij Pylypa Orlyka dla roz-vytku ukrajnskogo konstytucionalizmu. Derzhavne budivnyctvo ta misceve samovraduvannia -State building and local self-government, issue 11, 3-9 [in Ukrainian].
7. Bedrij, R.B. (2008). Rozpodil vlad za Konstytucieu Pylypa Orlyka. Naukovyj visnyk Lvivskogo derzhavnogo universytetu vnutrishnih sprav - Scientific announcer of the Lviv state university of internal affairs, issue 3, 1-6 [in Ukrainian].
8. Tyszhyk, B.J. (2006). Do pytania pro rozrobku, pryjniattia ta sut pershoj konstytucij Polszhi vid 3 travnia 1791 roku. Visnyk Lvivskogo universytetu - Announcer of the Lviv university, 42, 103-115 [in Ukrainian].
9. Konstytucja 3 maja 1791. (1991). Statut zgromadzenia przyjaciol Konstytucji. Opracowal Jerzy Kowecki. Warszawa: Panstwowe Wydawnictwo Naukowe [in Poland].
10. Kovalski, E.S. (2016). Zapozhdenie evropejskogo i polskogo konstytucionalizma v XVIII veke. Vserossijskij nauchno-prakticheskij zhurnal «Usticia» - An all-russian research and practice journal is «Justice», 1, 1-12 [in Russian].
Kozachenko A. I., Doctor of Law, Assistant Professor, Head of the Department of Theoretical Legal Subjects, Poltava Law Institute of Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Poltava.
e-mail : a.i.kozachenko@ukr.net ; ORCID 0000-0002-4568-7964
Principle of Separation of State Power under Constitution of Pylyp Orlyk of 1710 and Polish Constitution of 1791
The article analyzes the supreme bodies of state power under the Constitution of Pylyp Orlyk of 1710 and the Constitution of Poland of 1791 concerning the application of the principle of separation of state power into legislative, executive and judicial braches. The principle of separation of state power was introduced in these constitutions which were based on the own state and legal experience and ideas of the Western European political and legal thought of the Age of Enlightenment. In practice of the European constitutionalism, the Constitution of Pylyp Orlik of 1710 was the first attempt to adopt a constitution providing separation of state power into three branches (legislative, executive and judicial) as well as
a system of checks and balances. Introducing the state power mechanism was aimed at the attempts of Cossack officers to increase the efficiency of state power and prevent usurpation of power by both a hetman and particular groups of Cossack officers.
The Polish Constitution of 1791 was based on the idea of rule of the people, which is the only source of power, and the idea of separation of state power into three branches: legislative, executive and judicial. The legislature - the Seim, the executive power - the King and Government and the judiciary - local and higher courts are autonomous towards each other. None of the public powers could assign another body's authorities. The mechanism of the system of checks and balances operated through parliamentary bicameralism, the Government formation by the King and Seim, participation of the King in the Government, the Seim deputies did not have the right to hold positions in executive bodies, different terms of authorities of the legislative, executive and judicial bodies. Such a mechanism was intended to prevent the usurpation of power by a single body or person and, most importantly, to improve the effectiveness of the state mechanism in order to withdraw the country from the political crisis and strengthen the Polish statehood.
Constituting the separation of state power in the Ukrainian and Polish Constitutions of the eighteenth century was aimed at improving the state mechanism, preventing the possibility of usurpation of power within the country, increasing the effectiveness of the state mechanism in order to withdraw the country from the political crisis.
Keywords: Constitution of Pylyp Orlyk; government body; separation of powers; legislature; executive power; judiciary.
Рекомендоване цитування: Козаченко А. I. Принцип подшу державно1 влади за Консти-тущею Пилипа Орлика 1710 року та Польською Конститущею 1791 року Проблеми законность 2019. Вип. 144. С. 8-17. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.144.154647.
Suggested Citation: Kozachenko, A.I. (2019). Pryntsyp podilu derzhavnoi vlady za Konstytutsiieiu Pylypa Orlyka 1710 roku ta Polskoiu Konstytutsiieiu 1791 roku [Principle of Separation of State Power under Constitution of Pylyp Orlyk of 1710 and Polish Constitution of 1791]. Problemy zakonnosti - Problems of Legality, issue 144, 8-17. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.144.154647 [in Ukrainian].
Надшшла до редколегй 18.01.2019 р.
