CC BY
31
Гетьман Галина МиколаТвна,
кандидат юридичних наук, старший науковий cniepo6imHUK Науково-досл'дного шституту вивчення проблем злочинност'1 iменi академка В. В. Сташиса, Нацюнальна академ'я правових наук Укршни, Украна, м. Харюв e-mail: galinangetman@gmail.com ORCID 0000-0003-0872-3660
doi: 10.21564/2414-990x.146.166844 УДК 343.98
ОТРИМАННЯ ПСИХОЛОПЧНОТ 1НФОРМАЦ1Т ЩОДО ОСОБИ НЕВ1ДОМОГО ЗЛОЧИНЦЯ П1Д ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ДОПИТУ В УМОВАХ ЗМАГАЛЬНОГО КРИМ1НАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Висвтлено питання проведення таког сл1дчог (розшуковог) дп як допит nid час моделювання особи невiдомого злочинця в умовах змагального криминального процесу. Розглянуто проблеми проведення допиту свiдкiв та потерпглих слгдчим за умови залучення спещалкта-психолога з метою отримання психологгчног тформаци, необхгдног для побудови психологгчного профшю особи невгдо-мого злочинця та проведення судово-nсихологiчноi експертизи допитуваних осгб.
Ключовi слова: допит; змагальний кримшальний процес; особа неведомого злочинця; спе-щалкт-психолог; судово-психолопчна експертиза.
Гетьман Г. Н., кандидат юридических наук, старший научный сотрудник Научно-исследовательского института изучения проблем преступности имени академика В. В. Сташиса, Национальная академия правовых наук Украины, Украина, г. Харьков.
e-mail : galinangetman@gmail.com ; ORCID ID 0000-0003-0872-3660
Получение психологической информации о личности неизвестного преступника при проведении допроса в условиях состязательного уголовного процесса
Освещаются вопросы проведения такого следственного (розыскного) действия как допрос в процессе моделирования личности неизвестного преступника в условиях состязательного уголовного процесса. Рассматриваются проблемы проведения допроса свидетелей и потерпевших лиц следователем при условии привлечения специалиста-психолога с целью получения психологической информации, необходимой для построения психологического профиля личности неизвестного преступника и проведения судебно-психологической экспертизы допрашиваемых лиц.
Ключевые слова: допрос; состязательный уголовный процесс; личность неизвестного преступника; специалист-психолог; судебно-психологическая экспертиза.
Вступ. У сучасних умовах евроштеграцшних проце^в, що ввдбуваються в нашш краТш, в умовах боротьби зi злочиннiстю, особливо з серiйними зло-чинами, що вчиняються на територп УкраТни, а також з огляду на план реа-лiзацГí Концепцп боротьби з тероризмом в УкраТш (Указ Президента УкраТни вiд 05.03.2019 р. № 53/2019) виникае необхщшсть розвитку новiтнiх наукових засобiв, методiв та практичних рекомендацiй розслiдування злочишв.
Аналiз лтературних джерел. Загальнi положення тактики проведення допиту окремих о^б (за процесуальним статусом це можуть бути потерш-лий, свщок, шдозрюваний, обвинувачений та iн.) викладенi у кримша-лiстичнiй лiтературi досить широко. Зокрема, дану проблему розробляли О. В. Дулов (О. V. Эи1оу), В. О. Коновалова (V. О. Копоуа1оуа), В. Ю. Шештько (V. Уи. 8Ьер^'ко) та iн.
Метою статт^1 е аналiз сутностi допиту як одшеТ з найбiльш шформатив-них слiдчих (розшукових) дiй в умовах використання психолопчних знань та можливост залучення спецiалiста-психолога з метою отримання нових знань щодо особи злочинця.
Виклад основного матерiалу. Ввдповщно до ст. 223 Кримшального про-цесуального кодексу УкраТни [7] слiдчi (розшуковi) дп е дiями, спрямованими на отримання (збирання) доказiв або перевiрку вже отриманих доказiв у конкретному кримшальному провадженнi. Допит е найпоширенiшою слщчою (роз-шуковою) дiею, однак i доволi складною. Оскiльки, як пише В. В. Польщиков (V. V. РоЬЬсЬукоу), «чим бiльше часу минуло з моменту сприйняття факту (поди, явища), тим важчим е вщтворення його у пам'ят людини, тим меншою е виразнiсть цих факпв, подiй, явищ у пам'ятi допитуваного. Проте штенсившсть забування сприйнятих факив залежить вiд низки об'ективних i суб'ективних чинникiв, i час, що пройшов з моменту поди, - усього лише один iз них. Без урахування всiх цих чинниюв (особливостi сприйняття, зусилля втримати факт у пам'яп, дефекти пам'ятi тощо) неможливо правильно вирiшити питання про обсяг шформацп, яку можна отримати вщ допитуваноТ особи» [10, с. 149-150].
Допит е засобом шзнання слщчим подп минулого, фактiв та обставин, що не можна безпосередньо спостерпати у даний час, шляхом сприйняття мови допитуваних осiб, яы надають вiдомостi про цi факти, обставини, поди на шд-ставi спогадiв, за допомогою вирiшення поставлених розумових (мисленневих) завдань та словесного викладу слщчому результат розумовоТ дiяльностi. При цьому сутнiсть допиту не розкриваеться, а е лише вираженням його зовшшньоТ форми, стверджують учеш [3, с. 57].
На р1вш сл1дчий - допитуваний допит е складним процесом обмiну шфор-мащею мiж слiдчим та допитуваним, шд час проведення якого слiдчий повинен отримати ввд допитуваного максимальну юльысть важливоТ iнформацГí про особу невщомого злочинця. При цьому слiд розумгги, що з метою моделювання особи неввдомого злочинця до предмета допиту слщ включати отримання такоТ шформацп ввд допитуваного, що безпосередньо указуе на фiзичнi, фiзiологiчнi та психолопчш характеристики особи невiдомого злочинця. Слщ звернути увагу
на те, що для моделювання особи неведомого злочинця може використовуватися шформащя, отримана вщ свщюв (очевидцiв) вчиненого кримшального право-порушення, потерпiлоï особи, близьких родичiв та осiб, якi перебували у певних взаемовщносинах з потершлою особою (або жертвою). Наразi ми зосередимося саме на проведенш допиту сввдюв (очевидцiв) та потерпiлоï особи. Зазначимо, що тактика допиту охоплюе найбшьш ефективнi прийоми, що мають сприяти одержанню повних i об'ективних показань вщ допитувано1 особи.
Шд час проведення слiдчим допиту свщюв (очевидцiв) та (або потершло1 особи) з метою побудови моделi особи неввдомого злочинця слiдчий повинен: 1) з'ясувати характер взаемоввдносин допитуваного з шшими особами кримiнального провадження (а саме: чи не перебувае допитуваний у дружшх, родинних ввдносинах з учасниками кримшального провадження; ставлення допитуваного сввдка (очевидця) до потершло1 особи (жертви) - сшвчуття, байдужють, неприязнь. У цьому разi слщ з'ясувати, з якого часу i чому у допи-туваного виникло таке ставлення, що в подальшому допоможе уникнути таких типових ситуацш допиту, як «добросовюна помилка», «суперечност у показан-нях допитуваного», «ввдмова вiд давання показань» та «поввдомлення неправ-дивих показань»); 2) з'ясувати можливкть правильно сприйняти (йдеться про стан фiзичного та психiчного здоров'я) окремi факти чи поди для метою отримання достовiрних показань ввд допитуваного щодо обстановки вчинення злочину, особи злочинця (його анатомiчних, фiзiологiчних та функцiональних характеристик, в окремих випадках - психiчного стану тако1 особи), особи потерпiлого або жертви (вштимшсть поведiнки); 3) з'ясувати моральш якостi допитуваного з метою попередження перекручення показань та дачi неправ-дивих показань.
Таким чином, типовими запитаннями шд час допиту сввдка чи потершлого, який проводиться з метою моделювання особи невщомого злочинця, е таи:
1) у яких вiдносинах перебувае допитуваний iз потерпiлою особою (жертвою);
2) як допитуваний характеризуе особу потершлого (жертви), ïï поведшку у момент до вчинення злочину (та/або безпосередньо чи шсля вчинення злочину);
3) час учинення злочину; 4) обстановка та мюце вчинення злочину (населений пункт (людне чи безлюдне мюце), мкце поза населеним пунктом, жиле примп щення, будiвлi господарського призначення, мюця призначенi для проведення дозвшля та вiдпочинку, торгiвлi чи харчування тощо); 5) знаряддя вчинення злочину (побутовi прилади та шструменти, холодна зброя, вогнепальна зброя, отрута, твердi тупi предмети (цегла, камшь) тощо); 6) характеристика особи неввдомого злочинця (чи злочинцiв): стать; вш; зрiст (високий, середнiй, низь-кий); статура (худорлява, середньо1 повноти, повна); наявшсть чи вiдсутнiсть сутулостi; особливосл обличчя (кавказький, монгольський, середньоазiатський, европейський типи обличчя); колiр шкiри; особливост голосу та мовлення; особливi прикмети (шрами, татуювання тощо); 7) чи вживала потершла особа (жертва) та/або неввдомий злочинець спиртнi напо1 та/або наркотичш засоби; 8) чи може допитуваний суб'ективно охарактеризувати реакцп, емоцп та вщ-
чуття особи невщомого злочинця (радють, здивування, страждання, гшв, агрес1я, презирство, страх, сором, жорстоысть).
Дал1 слщчий, анал1зуючи отриману шд час проведення допиту шформащю, здшснюе побудову щеально! модел1 особи невщомого злочинця та проводить перенесення отриманих знань на особу шдозрюваного (невщомого злочинця).
1нколи можуть виникати сл1дч1 ситуацп, коли ефектившсть проведення допиту, може безпосередньо залежати в1д залучення спещалкта - психолога (слщчий-допитуваний-залучений психолог). Зауважимо, що застосування психолопчних знань може сприяти отриманню бшьш яысно! психолопчно! шформацп щодо особи неввдомого злочинця в1д допитувано! особи.
Залучення спещал1ста психолога для проведення допиту свщюв (очевидщв) та потерпшо! особи також може впливати на ефектившсть побудови психолопчного профшю особи невщомого злочинця та проведення у подальшому судо-во-психолопчних експертиз. Так, М. М. Коченов (M. M. Kochenov) стверджуе, що головна функщя судово-психолопчноТ експертизи полягае в отриманш практичного застосування спещальних психолопчних знань та метод1в дослщження нових факпв, як1 дають змогу точно та об'ективно оцшювати шдиввдуальш особливост псих1чно! д1яльност1 обвинувачених, свщюв та потерпших. Такими даними можуть бути вщомосп про шзнавальну д1яльшсть (в1д простих вщчутв до вищих форм мислення), ситуативно обумовлеш реакцп, стшю псих1чш стани та властивосп особи. Судово-психолопчна експертиза дослвджуе головним чином прояви психши людини, як1 не виходять за меж1 норми, тобто така експертиза проводиться переважно стосовно псих1чно здорових ос1б [6, с. 5]. Тобто проводиться психод1агностика ос1б, як1 е нолями шформацп про кримшальне правопорушення (у даному раз1 мова йде про свщыв та потерпших ос1б).
У л1тератур1 з психологи термш «психолопчна д1агностика» (вщ грец. рвуЛе - душа та diagnosis - здатний розшзнавати) визначають як галузь психолопчно! науки, що розробляе принципи, прийоми та шляхи розшзнання, оцшки, вим1ру шдивщуально-психолопчних особливостей особи та структурно представлена такими теор1ями: 1) загальна теор1я психолопчного вим1ру; 2) окрем1 теорп та методики вим1ру властивостей та поведшки особи; 3) теорп та методики оцшки (позатестова методика), з метою отримання шформацп для подальшо! побудови психолопчного профшю особи неввдомого злочинця.
Створення психолопчного профшю особи невщомого злочинця та, зокрема, наповнення тако! модел1 шформативним масивом передбачае позаекспертну д1агностику псих1чних сташв та псих1чних властивостей особи неввдомого злочинця не лише шд час вчинення, а також до та шсля кримшального правопорушення. Причому так1 поняття, як «псих1чний стан» та «псих1чш властивостЬ» не е тотожними.
Так, «псих1чш властивостЬ» - це категор1я, що вказуе на вщому стшюсть юнуючих псих1чних прояв1в, що притаманш шдивщу, на !х переважшсть в його псих1чнш д1яльност1, закршлешсть та повторювашсть у структур! особисто-ст (тривожна недов1рлив1сть, емоцшна лабшьшсть, гшертимшсть, штро- або
екстравертирувашсть) [11]; психiчнi властивост - найбiльш стшю особливостi особи, що постiйно проявляються та забезпечують певний яшсно-кшьшсний рiвень поведiнки та дiяльностi, типовий для певно1 особи [4, с. 12]; форма шну-вання психiчного, що ввдтворюе стiйкi якостi iндивiда, що забезпечують певш i типовi для нього динамшу та рiвень психiчноï дiяльностi й поведiнки [9, с. 28]. 1ншими словами, психiчнi властивост характеризують особу за ïï типовими поведшковими проявами вiдносно себе, шших людей, навколишнього свiту. Психiчнi властивост виявляються у стiйких особливостях психши, що вираженi у темпераментi, характер^ спрямованостi, здiбностях [8].
У свою чергу шд психiчним станом розумшть один iз можливих режи-мiв життедiяльностi людини, який на психолопчному рiвнi характеризуеться системою психологiчних фшы^в, що забезпечують специфiчне сприйняття оточуючого свпу [1]; цiлiсна реакцiя особи на зовшшш та внутрiшнi стимули, спрямована на досягнення корисного результату дiяльностi чи адаптацшного процесу [1, с. 298]. Причому психiчний стан впливае на всi сторони поведшки та дiяльностi людини. Зокрема, у спещальнш науковiй лiтературi зазначаеться, що психiчнi стани вiдображають характеристику психiчноï дiяльностi за певний перюд часу, виникають пiд впливом зовшшшх подразникiв та мають свою класифшащю: 1) гностичнi (допитливiсть, здивування, сумшви, зацiкавленiсть, зосередженiсть тощо); 2) емоцшш (радiсть, сум, злiсть, образа, сум, страх, пристрасть тощо); 3) вольовi (актившсть, рiшучiсть, впевненiсть, неуважнiсть, спокш). Для всiх психiчних станiв загальною е регуляторна функщя, тобто так процеси, як афекти та воля, виступають головним фактором у формуванш сташв [8].
Саме тому шд час моделювання особи невiдомого злочинця важливим е також з'ясування того, як така особа могла й сприймала жертву, дiяння, що нею були вчинеш, про що така особа могла думати, як мала прагнення, намiри, бажання, спонукання до вчинення певних дш та вибору жертви; чи перебувала особа невщомого злочинця у сташ стресу, вщчувала тривогу, який мала настрш, чи перебувала у сташ фрустрацп, емпатп, депресп, тобто з'ясування внутрiш-нього змюту ÏT життя, що вказуе на шдиввдуальшсть тако1 особи.
Окрiм того, пiд час судово-психологiчних експертних дослвджень щодо моделювання особи неввдомого злочинця передбачаеться також застосування спещальних методик, таких як методика судового психолопчного аналiзу вихiдних даних, експертна оцшка афективних реакцiй та особливих емоцш-них станiв, методика судово-психолопчного дослiдження у кримiнальних провадженнях, методика судово-психолопчного дослвдження межових станiв, методика дослвдження психологiчного анамнезу, методика систематизовано1 фiксацiï та квантифiкацiï одиниць психолопчного змкту в дослiджуваному матерiалi (контент-аналiз та iнтент-аналiз), комплексна методика дослщження iндивiдуально-психологiчних особливостей (емоцiйно-поведiнкових виявiв та провщних властивостей особистостi), психологiчний аналiз текстово1 iнформацiï.
У сучасних умовах також актуалiзувалася необхщшсть зосередження уваги на можливост побудови психолопчного профшю особи терориста чи лвдера терористичного угруповання. Умовою проведення судово-психолопчно! експер-тизи щодо визначення особи терориста чи лвдера терористичного угруповання е затримання члешв такого об'еднання, якi не надають вiдомостей про особу лiдера. Призначення та проведення судово-психолопчно! експертизи, шд час яко! можуть бути використаш рiзнi тестовi методики, бесiда iз учасниками такого терористичного угруповання, дозволяють побудувати експертну психо-логiчну модель лiдера.
Тому шд час проведення судово-психологiчно! експертизи важливим е з'ясування особливостей поведшки злочинця (терориста), що у подальшому сприятиме визначенню певного типу злочинця.
Зауважимо, що всi тестовi методики розроблеш в межах тако! науки як пси-хологiя i здебшьшого спрямованi на встановлення психiчного дiагнозу осiб, якi не вчиняли злочини. Натомють застосування подiбних тестiв, що певною мiрою адаптуються для виршення кримiналiстичних та експертних завдань щодо роз-слiдування злочину, пiд час судово-психолопчних дослiджень, якi проводяться квалiфiкованими психологами-спецiалiстами чи психологами-експертами, сприяе визначенню таких психологiчних характеристик, властивостей та сташв, якi можуть вказувати на: здатшсть особи сприймати та оцшювати кримiнальне правопорушення; вiдношення тако! особи до кримшального правопорушення; здатнiсть надавати шформащю про вчинене кримiнальне правопорушення [2, с. 243].
Висновок. Таким чином, моделювання особи невщомого злочинця шд час психологiчних судово-експертних дослвджень - це побудова моделi спещалю-том-психологом чи судовим експертом-психологом, що розкривае психолопчш властивостi, якостi та процеси (мотиви, потреби, спонукання, вщчуття, емоцп, уявлення, сприйняття, орiентацi!, штелектуальш здiбностi тощо), пояснюе сутнiсть поведшки конкретно! особи, розкривае так характеристики, що ввдо-бражають ставлення особи невщомого злочинця до виконуваних ним дш (без-дiяльностi), до оточення та самого себе шд час, до вчинення та шсля вчинення злочину.
Список лггератури
1. Гамезо М. В., Герасимова В. С., Марушева Д. А., Орлова Л. М. Общая психология : учеб-метод. пособие. Москва : Ось-89, 2007. 352 с.
2. Гетьман Г. М. Моделювання особи неведомого злочинця пед час судово-психолопчних доследжень. Науковий вкник Ужгородського нацюнального университету. 2014. Вип. 25. С. 240244.
3. Дулов А. В., Нестеренко П. Д. Тактика следственных действий. Минск, 1971. 272 с.
4. Иващенко А.В., Крупнов А. И., Крысько В. Г. Психология в понятиях, схемах, комментариях. Ч. 1. Введение в психологию : учеб. пособие. Москва : МНЭПУ, 2008.
5. 1нструкщя про призначення та проведення судових експертиз та експертних досль джень : затв. наказом ММстерства юстицп Укра!ни вед 8 жовтня 1998 р. № 53/5. Дата онов-лення: 26.12.2012. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98.
6. Коченов М. М. Судебно-психологическая экспертиза. Москва : ВИИПРМПП, 1977. 179 с.
7. Кримшальний процесуальний кодекс Украши вщ 13.04.2012 р. № 4651-VI. URL: http:// zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.
8. Макарова Н. Г. К вопросу о сущности психических процессов, психических состояний и психических свойств. Педагогика и психология: прошлое, настоящее, будущее : междунар. заоч. науч.-практ. конф. Новосибирск, 25 июня 2012 г. URL: http://sibac.info/index.php/2009-07-01-10-21-16/3260-2012-06-30-18-25-56 (дата обращения: 02.04.2019).
9. Никандров В. В. Психология : учебник Москва : Волтерс Клувер, 2009. 1001 с.
10. Польщиков В. В. Розкриття вбивств. Особливосп розслвдування нерозкритих убивств минулих роюв : навч. поабник. Марiуполь : Новий мир, 2013. 196 с.
11. Психические свойства. URL: https://psychiatry.academic.ru (дата обращения: 02.04.2019).
References
1. Hamezo, M.V., Herasymova, V.S., Marusheva, D.A., Orlova, L.M. (2007). Obshchaia psykholohyia. Moscow: Os-89 [in Russian].
2. Hetman, H.M., (2014). Modeliuvannia osoby nevidomoho zlochyntsia pid chas sudovo-psykholohichnykh doslidzhen. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu, issue 25, 240-244 [in Ukrainian].
3. Dulov, A.V., Nesterenko, P.D. (1971). Taktyka sledstvennbikh deistvyi. Mynsk [in Russian].
4. Yvashchenko, A.V., Krupnov, A.Y., Krbisko, V.H. (2008). Psykholohyia v poniatyiakh, skhemakh, kommentaryiakh. Part. 1. Vvedenye v psykholohyiu. Moscow: MNЭPU [in Russian].
5. Instruktsiia pro pryznachennia ta provedennia sudovykh ekspertyz ta ekspertnykh doslidzhen, zatverdzhenoi nakazom Ministerstva yustytsii Ukrainy vid 8 zhovtnia 1998 r. № 53/5. URL: http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98 [in Ukrainian].
6. Kochenov, M.M. (1977). Sudebno-psykholohycheskaia эkspertyza. Moscow: VYYPRMPP [in Russian].
7. Kryminalnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy vid 13. 04. 2012 r. № 4651-VI. URL: http:// zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 [in Ukrainian].
8. Makarova, N.H. (2012). K voprosu o sushchnosty psykhycheskykh protsessov, psykhycheskykh sostoianyi y psykhycheskykh svoistv. Pedahohyka y psykholohyia: proshloe, nastoiashchee, budushchee: mezhdunar. zaoch. nauch.-prakt. konf., Novosybyrsk, 25 yiunia 2012. URL: http://sibac.info/index. php/2009-07-01-10-21-16/3260-2012-06-30-18-25-56 [in Russian].
9. Nykandrov, V.V. (2009). Psykholohyia. Moscow: Volters Kluver [in Russian].
10. Polshchykov, V.V. (2013). Rozkryttia vbyvstv. Osoblyvosti rozsliduvannia nerozkrytykh ubyvstv mynulykh rokiv. Mariupol: Novyi myr [in Ukrainian].
11. Psykhycheskye svoistva. URL: https://psychiatry.academic.ru [in Russian].
Getman G. М, PhD in Law, principal research scientist worker of the Research institute of the Study of crime problems named by Academician V. V. Stashis of the National Academy of Legal sciences of Ukraine, Ukraine, Kharkiv.
e-mail : galinangetman@gmail.com ; ORCID 0000-0003-0872-3660
Obtaining psychological information about the identity of the unknown criminal during interrogation in terms of the adversarial criminal process
The article is an analysis of the investigative (search) actions - questioning, as one of the most informative investigative (search) actions in conditions of the use of psychological knowledge and the ability to attract a skilled psychologist, with the aim of obtaining new knowledge about the identity of the criminal.
Investigators actions are actions aimed to obtaining (collecting) evidence or verification of already obtained evidence in a particular criminal proceeding. Interrogation is the most common investigative action, along with is complex.
Interrogation is a complex process of information exchange between the investigator and the interrogated person, during which the investigator must obtain from the interrogated the maximum of important information about the identity of the unknown criminal. It should be understood that, in order to model the identity of an unknown criminal, the subject of interrogation should include obtaining such information from the interrogated person, which directly indicate the physical, physiological and psychological characteristics of the identity of the unknown criminal. In our study, we pay attention to the interrogation of witnesses (eyewitnesses) and the victim.
Modeling the identity of an unknown criminal during the psychological forensic research is the construction of a model by a specialist psychologist or forensic expert psychologist, which reveals the psychological abilities properties, qualities and processes (motives, needs, motivations, feelings, emotions, representations, perceptions, orientations, intellectual abilities, etc.), that explains the essence of the behavior of a particular person, reveals such characteristics that reflect the attitude of an unknown criminal to the actions performed by him (inaction), to the environment and to himself during, as well as to the Commission of a crime and after its commission.
Keywords: interrogation; adversarial criminal proceedings; the identity of an unknown offender; specialist psychologist; forensic psychological examination.
Рекомендоване цитування: Гетьман Г. М. Отримання психолопчно! шформацп щодо особи неведомого злочинця пед час проведення допиту в умовах змагального кримшального процесу Про -блеми законность 2019. Вип. 146. С. 226-233. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.146.166844.
Suggested Citation: Getman, G.M. (2019). Otrymannia psykholohichnoi informatsii shchodo osoby nevidomoho zlochyntsia pid chas provedennia dopytu v umovakh zmahalnoho kryminalnoho protsesu [Obtaining Psychological Information About the Identity of the Unknown Criminal During Interrogation in Terms of the Adversarial Criminal Process]. Problemy zakonnosti - Problems of Legality issue 146, 226-233. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.146.166844 [in Ukrainian].
Надшшла до редколегй 13.05.2019 р.
