CC BY
466
УДК 343.98 Г. М. Гетьман,
мол. наук. ствробтник 1нститут вивчення проблем злочинност1 1м. В. В. Сташиса НАПрН Украгни,
м. Харшв
ПСИХОЛОГ1ЧНИЙ ПРОФИЛЬ: ПРОБЛЕМИ МОДЕЛЮВАННЯ ОСОБИ НЕВ1ДОМОГО ЗЛОЧИНЦЯ
Стаття присвячена дослiдженню проблем моделювання особи невiдомого злочинця при складанш психологiчного профiлю. Викладено деяю пiдходи до визначення понять «психолопчний профшь» i «психолопчний портрет», запропоновано 1'х розмежування. Розглянуто систему етатв складання психологiчного профiлю невiдомого злочинця.
Ключовг слова: психолопчний профшь особи невщомого злочинця, моделювання особи невщомого злочинця, система етатв психологичного профшю.
Сучасний стан розвитку кримшалютики дозволяе стверджувати про необхiднiсть розроблення й застосування методики психологичного профшювання. За своею сутнiстю створення психологичного профшю особи невщомого злочинця - це складний процес отримання шформаци психологичного характеру, окреслення його особливих ознак i створення щеально'1 модел^ що мае вагоме значення для встановлення й виявлення ще'1 особи. Пщгрунтям побудови психологiчного профiлю вважаеться бiхевiоризм (вiд англ. behaviour - поведшка) - напрям у психологи XX ст., послщовники якого вважали предметом психологи не свщомють, а поведшку як сукупнiсть фiзiологiчних реакцш на зовнiшнi фактори [16, с. 173].
У науковш кримiналiстичнiй лiтературi iснуе декiлька пiдходiв до визначення поняття «психологiчний профiль особи невщомого злочинця». Дехто з науковщв розглядае психолопчний профшь як метод пошуково-реконструктивний або психолопчного аналiзу iз застосуванням поетапно'1 реконструкци. Зокрема, Ф. С. Суфанов зазначае, що складення портрета е пошуково-реконструктивним пщходом, оскiльки вш заснований на поведiнковому аналiзi слвдв кримшально'1 поди, результатом якого е ймовiрний опис психологiчно значущих характеристик невщомо'1 особи, яка вчинила злочин [15, с. 2]. Таке тлумачення вбачаеться доволi загальним, а реконструктивний пщхщ при складанш психолопчного профшю сумшвним з таких пщстав.
По-перше, зауважимо, що пiд реконструкцiею розумiеться вiдновлення початкового стану обстановки чи об'екта та його окремих ознак з метою виршення спещальних завдань розслщування [9, с. 129]. Тому таке вщновлення для виявлення психолопчних особливостей особи невiдомого злочинця, необхщних для складання психологiчного профiлю, видаеться неможливим. Це зумовлено тим, що психологичш особливосги окремо'1 особи необхщно спостерiгати безпосередньо пiсля вчинення злочину й за наявносп слiдiв, залишених злочинцем. У iншому випадку реконструкщя сприятиме виникненню суб'ективного ставлення до вщтворювано'1 подii слiдчим або залученим експертом. Якщо розглядати вбивство, поеднане з насильством, то за допомогою реконструкци можна перевiрити можливiсть учинення певних дш, сприйняття й вщтворення iнформацii тощо.
По-друге, як вважае I. М. Лузпн, саме ретроспективне моделювання (а не реконструкцiя) дозволяе розумово вщтворити картину подii. Чуттевi образи у структурi цiеi моделi виникають у результат1 ознайомлення слщчого з мiсцем подii, знаряддям злочину, слщами [9, с. 114]. Виявлення психолопчних властивостей (характеристик) особи невщомого злочинця мае мюце лише за умов безпосереднього спостереження слщчим або залученим спещалютом мюця подii злочину, детального вивчення матерiалiв кримiнального провадження, результатив проведених експертних дослiджень i подальшого
вщображення !х у моделi особи невщомого злочинця, побудовано! при складаннi психолопчного профiлю.
Представники iншого пiдходу, визначаючи поняття «психолопчний профшь», розглядають його як сукупшсть вiдомостей про невщомого злочинця, що мають пошукове значення [7, с. 234], або як сукупшсть його статево-вшових, характеролопчних та шших психологiчних властивостей, рис, якостей, особливостей психши, iнтелектуального рiвня, сощального i психологiчного стану до вчинення злочину, у його процес й тсля цього, мотивiв його дш, мети злочину [1, с. 171].
Деяю вченi вважають, що, будучи одним з рiзновидiв кримiналiстичних розумових (щеальних) моделей, «профшь» («портрет») розшукуваного злочинця становить собою систему вщомостей про психологiчнi та iншi його ознаки, яю е суттевими з точки зору його виявлення й щентифшацп. Примiром, В. О. Образцов та С. М. Богомолова зазначають: оскшьки у цю систему входять ознаки не лише психологично! природи, а й правов^ соцiально демографiчнi й iншi ознаки, уявляеться бшьш точним визначати розглядуваний об'ект як пошуковий «портрет» або як психолого-кримшалютичну характеристику злочинця [12, с. 49]. Учеш дотримуються думки, що психолопчний портрет вiдбивае внутрiшнi психологiчнi, а також поведiнковi ознаки людини. Його основна функщя - бути засобом пошуку, виявлення злочинця, особа якого не встановлена.
Психолопчний портрет формуеться на пiдставi не достовiрних знань про вiдображуванi в ньому ознаки, а знань iмовiрного характеру. Вагомим е й те, що цей метод, так би мовити, «працюе» далеко не в кожному випадку розкриття злочину. Полем його застосування е окремi групи справ, пов'язаних перш за все з розкриттям тяжких злочишв проти людини. 1снуе ще одне важливе обмеження можливостей застосування психологiчного портрета, метод якого реалiзуеться у випадках, коли мюце поди i стан жертви дозволяють зробити висновок про наявшсть у невщомого злочинця будь-яких вщхилень у поведшщ, психiцi, емоцшному станi, зокрема, у процесi розслщування серiйних убивств, що вчиняються в рiзних мiсцях i в рiзний час особами з психосексуальними аномалiями [12, с. 54].
Водночас необхщно зазначити, що в наукових лпературних джерелах оперують рiзними термiнами для позначення психолопчного профшю особи невщомого злочинця. Наприклад, О. I. Анфшогенов вживае одночасно таю поняття, як «психолопчний портрет невстановленого злочинця» i «психолопчний портрет злочинця» [2]. Л. П. Гжнша та Д. Т. Рязапов, вважають синошмами категори «психолопчний профшь», «психолопчний», «психiатричний», «психолого-кримiналiстичний», «пошуковий», «розшуковий портрет невiдомого злочинця», «модель невщомого злочинця» [7, с. 234]. В. I. Алексейчук для позначення термша «психолопчний профшь» застосовуе поняття «сощально-психолопчш ознаки («психолопчний портрет, профшь») становить» [1, с. 171].
На нашу думку, в теорп кримшалютики слщ розрiзняти поняття «психолопчний профшь» i «психолопчний портрет», пщставами для чого е нижченаведеш мiркування. В етимолопчному розумiннi слово «профiль» походить вщ iталiйського «profilo» i означае «вид збоку»; «контур», «обрис (окреслення)» [6, с. 971], тодi як слово «портрет», запозичене з французько! «portrait» (старофранцузька - «portraire»), означае «вщтворювати будь-що риса в рису» [14]. Виходячи з наведеного вважаемо, що конструкцп «психолопчний портрет особи», «психолопчний портрет особи злочинця», «психолопчний портрет злочинця» (можливе використання термша «психолопчний портрет» до пщозрюваного, обвунуваченого) можуть бути певною мiрою синошмами й такими поняттями, що характеризуватимуть уже встановлену, вщому особу. У той же час категор^ «психолопчний профшь» (або «психолопчний профшь особи невщомого злочинця») можна застосовувати до оаб, вiзуальний контакт з якими неможливий через те, що невщома особа, яка вчинила злочин (злочини), не бажае бути вщомою й ухиляеться вщ кримшально! вщповщальносп. Лише на пiдставi залишено! такою особою слщово! картини, яка, безумовно, мютить у собi iнформацiю про не!, без прямо! контактно! взаемодп з нею,
опосередковано, у перебГгу огляду мГсця поди, трупу, дослщження способу вчинення (та/або приховання злочину) i виявлення слщГв на мiсцi поди, залишених злочинцем, е можливiсть вiдтворити «контур», «обрис» останнього.
Процес моделювання особи невщомого злочинця пщ час складання психологичного профшю мае своï особливостi, яю пов'язують зi специфiкою збирання й аналiзy iнформацГï психологiчного характеру про вчинене кримшальне правопорушення. Серед учених-кримiналiстiв висловлюеться думка, що джерелами шформацп для створення психологГчного профшю невщомого злочинця служать:
- протоколи огляду мюця поди i трупа, фотографи (ïx якГсть i кГлькГсть повиннГ бути такими, щоб особа, яка складае психолопчний профшь, мала змогу виявити «психолопчш» слщи, яю залишив злочинець);
- висновки судово-медичних експертиз, за допомогою яких установлюють характер пошкоджень на трупГ, що сприяе встановленню психГчного стану злочинця в момент учинення злочину, його схильностей, мотивГв, рГвня взаемовiдносин мГж злочинцем i жертвою;
- документи, що мютять iнформацiю про жертви для створення ïï психологгчного портрету. На пщставГ психологГчних профГлГв усГх жертв серп злочишв створюеться узагальнений психолопчний портрет жертви, який дозволяе уявити образ потенцшно'1' жертви у свщомосп злочинця, i звузити коло його пошукГв;
- шшГ матерГали кримшального провадження. Особлива увага придГляеться ознакам посткримшально'1' поведГнки: способу приховання трупа, знищенню речових доказГв та ш. [8, с. 120, 121]. Зауважимо, що виявлення й отримання ново'1' шформацп (зокрема, психологГчного характеру) мае вщбуватися через систему певних етатв. ДеякГ науковщ виокремлюють такГ стади (етапи) побудови психологГчного профГлю: а) первинне збирання шформацп про особливосп злочину; б) класифшащя невГдомого злочинця; в) створення ймовГрно'1' моделГ особи злочинця; г) розроблення пропозицш щодо стратеги затримання особи, яка вчинила злочин; д) пщготовка рекомендацГй стосовно тактики допиту пщозрювано'1' у вчиненш злочину особи [3, с. 100]. Однак така система етатв не розкривае структури створення психологГчного профшю, оскшьки на пщставГ первинного збору шформаци без подальшого вивчення особи жертви й висновюв судово-медично'1' експертизи трупа вбачаеться неможливим установити психолопчш особливосп особи невГдомого злочинця.
ОкремГ дослГдники до структури процесу моделювання особи невГдомого злочинця, зокрема, пщ час створення психологГчного профшю, вщносять такГ елементи, як-то: (а) об'екти безпосереднього кримшалютичного аналГзу (обстановку, слщи на мющ поди, показання очевидщв, результати попереднього дослГдження слГдГв на мГсцГ поди й результати проведених експертиз); (б) об'екти кримГналГстичного моделювання, що складають структуру кримГналГстичного моделювання особи невГдомого злочинця, тобто значимГ поведшковГ ознаки тако'1' особи - ïï професшш навички, можливГ психолопчш вщхилення й варГанти прогнозовано'1' посткримшально'1' поведГнки, тобто тГ вГдомостГ, яю утворюють структуру i змГст само'1' кримГналГстично'1' моделГ на пГдставГ систематизацп даних, отриманих пГд час вивчення об'екпв кримГналГстичного аналГзу; (в) кримшалютична модель невГдомого злочинця та його поведГнки - злочинно'1', посткримГнально'1', у тому чист кримГнально'1' й некримшально'1', пГсля вчинення злочину (наприклад, прогнозування мюць учинення злочинГв, особливостей вибору жертви, появу злочинця на мющ злочину й надання допомоги пщ час його розслщування); (г) використання створено'1' кримГналГстично'1' моделГ у процесГ розкриття злочину, ïï уточнення з урахуванням ново'1' шформаци; (д) засоби й методи кримГналГстичного моделювання особи невГдомого злочинця, тобто шформацшне забезпечення цього процесу, що включае в себе й дГючГ кримшалютичт облши [10, с. 26, 27].
Найбшьш прийнятною вважаеться система етатв складання психологГчного профшю, запропонованих американськими дослщниками. Вони охоплюють: а) загальну
ощнку злочину; б) всебiчний аналiз i комплексну оцiнку мiсця поди (або мюця вчинення злочину); в) комплексний аналiз особи жертви (потерпiлого); г) оцшювання результатiв проведених слiдчих та оперативно-розшукових дiй; д) оцiнку висновку судово-медичного експерта; е) розроблення (створення) психолопчного профшю особи невщомого злочинця з видшенням основних шдивщуально-психолопчних характеристик; е) пщготовку рекомендацiй i пропозицш органам розслiдування (слiдчому) на пiдставi складеного психологiчного профiлю [17, с. 79, 80].
В науковш юридичнш лiтературi були здiйсненi спроби розкрити змют системи етапiв психологiчного профшю й визначити основн структурнi елементи кожного з них. Розглянемо 1х.
1. Загальна ощнка злочину. На цьому етат надаеться кримiнологiчна та кримшалютична характеристика вчиненого злочину, ствставляються конкретнi данi про нього з накопиченими вщомостями по аналогiчних злочинах [5, с. 79]. При цьому аналiзуються аналiз ранiше вчиненi - розкрит й нерозкритi - подiбнi злочини з метою виявлення ознак сершносп.
2. Всебiчний аналiз i комплексна оцiнка мiсця поди (або мюця вчинення злочину). Важливою на цьому етат е така слщча дiя, як огляд мiсця поди, у деяких випадках - трупа, що провадиться за загальними правилами, передбаченими чинним кримшальним процесуальним законодавством. Правознавцями вщзначаеться особлива важливiсть фотозйомки й вщеозапису [11, с. 256], додатюв до протоколу такого огляду, плани i схеми мiсцевостi й розмщення трупа. Наголосимо також, що бажано, щоб особа, залучена як спещалют зi складання психологiчного профшю, була присутня пщ час проведення огляду мюця подп. За браком тако'1' можливостi спецiалiстовi надаються необхщш матерiали кримiнального провадження (обов'язково фотозшмки й вiдеозаписи огляду мiсця поди) з метою детального вивчення й виявлення шформацп, важливо'1' для складання психолопчного профшю.
Досвщчеш спецiалiсти зi створення психологiчного профiлю пiд час огляду трупа попередньо можуть надати шформащю про ставлення злочинця до жертви (потерпшо'1' особи) за позою трупа: ненависть до жертви, каяття, ревнощi тощо.
3. Комплексний аналiз особи жертви (потерпiлого). Вiн повинен проводитися з урахуванням вштимолопчних аспекпв i грунтуватися на вiдомостях про п особистiснi риси, властивостi, особливостi. У процесi аналiзу особи жертви (потерпшого) враховують 11 стать, вш, освiту, мiсце роботи, займану посаду, вс мiсця проживання, навчання, вщпочинку, характеристики родинних зв'язкiв, коло знайомих i друзiв фiзичний опис (важлива увага придшяеться зовнiшностi й одягу), амейний стан, фiнансове становище, фiзичне i психiчне здоров'я, вживання алкоголю, токсичних чи наркотичних речовин у немедичних цшях, особист захоплення, змши у способi життя [5, с. 79, 80]. Такий детальний аналiз про жертву необхщний для висунення версш про мотиви невiдомого злочинця й можливу майбутню його жертву [4, с. 21].
4. Ощнка результа^в проведених слщчих та оперативно-розшукових дш. На дослщжуваному етапi вщбуваеться оцiнювання зiбраноi iнформацii, отримано1 тд час допиту свiдкiв, очевидцiв, у деяких випадках потерпших, результати проведення спещальних експертних дослiджень. Вважаеться, що ощнка результа^в слiдчих та оперативно-розшукових дш заснована на знаннi пращвниюв правоохоронних органiв максимально можливо1 шформацп про розслщуваний злочин [5, с. 80, 81].
5. Оцшювання висновку судово-медичного експерта. Особливо вагоме значення на цьому етат мае аналiз висновку судово-медично! експертизи трупа, а також результа^в додаткових лабораторних (хiмiчних, бiологiчних) дослiджень, оскiльки пiд час слщчого огляду трупа на мющ його знаходження встановлюються фактичнi дат про тшест ушкодження, доступнi безпосередньому спостереженню. Проведення судово-медично'].' експертизи безпосередньо сприяе визначенню часу та причини смерт^ дозволяе встановити знаряддя i способи вбивства. Вивчення тiлесних ушкоджень може сприяти встановленню
статГ вбивщ, його професп, професГйних звичок, навичок. У деяких випадках локалГзащя нанесення тшесних ушкоджень може надати додаткову шформащю про ставлення невГдомого злочинця до жертви.
6. Розроблення психологГчного профшю особи невГдомого злочинця з вирГзненням основних шдивщуально-психолопчних характеристик, яке проводиться з метою обмеження кола пщозрюваних. Цей етап передбачае складення спещалютом (або групою спещалютГв) психологГчного профшю. На пщставГ аналГзу матерГалГв кримГнального провадження, власних спостережень (у випадку залучення спещалюта пщ час огляду мГсця подп чи шших слГдчих дГй) виокремлюються даш, що характеризують особу злочинця. Найбшьш поширеними вГдомостями, якГ можуть входити до структури психологГчного профшю, можуть бути: (1) загальна характеристика невГдомого злочинця й домшуючо! мотивацп його поведГнки; (2) шдивщуальш ознаки ще! особи (звички, нахили, навички тощо); (3) вГк невГдомого злочинця; (4) райони мюць проживання, служби, навчання; (5) характеристика мГсця ймовГрного перебування; (6) рГвень освГти i професiйноï квалГфГкацп; (7) занять; (8) особливосп походження, найближчого оточення й особистого життя; (9) сГмейний стан; (10) наявшсть чи вГдсутнГсть дГтей; (11) ставлення до окремих видГв дГяльносп (служба в армп, спорт, робота з дГтьми та Гн.); (12) наявшсть судимостей; (13) наявшсть психГчнох чи шших паталогш; (14) антрополопчш й динамГчнГ характеристики особи (тип зовшшностГ, статура, мГмГка, тощо) [13, с. 6-14].
7. Пщготовка рекомендацш i пропозицГй органам розслГдування (слщчому) на пГдставГ складеного психологГчного профшю. Використання на цьому етапГ таких методГв, як аналГз i синтез, е важливою складовою частиною, оскшьки для виявлення основних психолопчних (зокрема поведшкових) характеристик невГдомого злочинця юнуюча шформащя про злочин та особу невГдомого злочинця мае бути подшена на окремГ складники, детально вивчена й осмислена. Створення в процесГ аналГзу шформацп психологГчного профшю особи невГдомого злочинця сприяе: (а) визначенню його психологГчного й емоцшного стану при вчиненш злочину, тобто поза його буденним життям, що дозволяе прогнозувати можливу поведшку цГех особи в умовах реального юнування в сощумц (б) можливому прогнозуванню подальших дГй невГдомого злочинця, що охоплюе уяву про те, як вш буде дГяти, через який промГжок часу пГсля вчинення попереднього злочину може вчинити наступний, у який час доби, яке знаряддя злочину обере, де буде «полювати» на жертву, ïï типаж, вГк, стать, територГальне мюце вчинення злочину, спосГб пересування, маскування або знищення слвдв злочину; (в) наданню в розпорядження слщчого шформащю орГентуючого змГсту, що е своерщним керГвництвом для нього пГд час установлення особи невГдомого злочинця.
Поряд Гз цим шформащя, яку мютить профшь, допомагае слщчому (груш слщчих) перевГряти висунутГ ранГше слГдчГ й оперативш версГй, спростовувати й будувати новГ щодо особи невГдомого злочинця, зокрема, стосовно подп злочину в цшому, обирати найбГльш оптимальнГ тактичш прийоми та ïx системи (тактичш комбГнацП) й тактичнГ операцй з метою встановлення особи невГдомого злочинця.
Таким чином, процес створення психологГчного профшю становить собою моделювання психологГчних (зокрема поведГнкових) особливостей невГдомого злочинця. Психолопчний профшь ща особи - це його щеальна модель, що мютить шформащю психологГчного характеру, в тому числГ про його поведГнковГ особливостГ, що сприяе виявленню й визначенню таких рис особи невГдомого злочинця, що можуть допомогти дГагностицГ останнього, його встановленню й виявленню.
Список Mimepamypu: 1. Алексейчук В. I. Проблеми моделювання при оглядГ мГсця подп / В. I. Алексейчук // Пробл. законносп: респуб. мГжвщ. наук. зб. / вщп. ред. В. Я. Тацт. - Х.: Нац. юрид. акад. Украши, 2005. - Вип. 71. - С. 170-172. 2. Анфиногенов А. И. Психологический портрет преступника, его разработка в процессе расследования преступления: автореф. дис. на сосик. уч. степ. канд. психол. наук: 19.00.06 /
А. И. Анфиногенов. - М., 1997. - 26 с. 3. Ахмедшин Р. Л. Содержание стадий методики построения психологического портрета неизвестного преступника / Р. А. Ахмедшин, Н. В. Кубрак // матер. науч.-практ. конф., 22-24 сентября 1999 г. - Иркутск, 2000. - С. 98105. 4. Баротн А. С. Психолопчний профшь вбивць: поаб. з кримшально! психол-! та кримш-ки / А. С. Баронш. - К.: Вид. Паливода А. В., 2001. - 176 с. 5. Боков С. Н. О психолого-криминалистическом портрете преступника / С. Н. Боков // Воронежские криминалистические чтения: сб. науч. тр. - Воронеж : Изд-во Воронеж. гос. ун-та., 2003. -Вып. 4. - С. 75-92. 6. Большой энциклопедический словар. - [2-е изд., перераб. и доп.]. -М.: Большая Рос. энцикл. - СПб.: Норит, 2004. - 1456 с. 7. Ижнина Л. П. Значение криминалистических следов и психологического портрета неизвестного преступника в расследовании серийных сексуальных преступлений / Л. П. Ижнина, Д. Т. Рязапов // Вестн. Нижегород. ун-та им. Н. И. Лобачевского. - Н. Новгород: Нижегород. гос. ун-т, 2009. - № 4.
- С. 232-236. 8. Китаев Н. Н. Экспертные психологические исследования в уголовном процессе: проблемы, практика, перспективы: моногр. / Н. Н. Китаев, В. Н. Китаева. -Иркутск: Изд-во БГУЭП, 2002. - 432 с. 9. Лузгин И. М. Расследование как процесс познания: учеб. пособ. / И. М. Лузгин. - М.: ВШ МВД СССР, 1969. - 180 с. 10. Мухин Г. Н. Криминалистическое моделирование личности неустановленного преступника и его преступного поведения: науч. -практ. пособие / Г. Н. Мухин, О. Г. Каразей, Д. В. Исютин-Федотов. - М.: Юрлитинформ, 2012. - 208 с. 11. Образцов В. А. Выявление и изобличение преступника: моногр. / В. А. Образцов. - М.: Юристъ, 1997. - 336 с. 12. Образцов В. А. Криминалистическая психология: учеб. пособ. для вузов / В. А. Образцов, С. Н. Богомолова.
- М.: Юнити-Дана, 2002. - 448 с. 13. Папкин А. И. Психологический портрет преступника: понятие, виды, методика составления / А. И. Папкин, А. И. Анфиногенов // Право и юрид. психология. - М., 1995. - № 1. - С. 6-14. 14. Портрет: матер. из Википедии - свободной энцикл. [Элекстрон. ресурс]. - Режим доступа: Ьйр://ш^к1ре^а.ощ^к1/Портрет. 15. Суфанов Ф. С. Сравнительный анализ различных методов составления психологического портрета предполагаемого преступника / Ф. С. Суфанов, Е. А. Назарова // «Психология и право», 2011. - № 3 - С. 1-11. 16. Словник шшомовних ошв: 23000 ошв та термшолопчних словосполучень. - К.: Довiра, 2000. - 1018 с. 17. Turvey Brent E. Criminal Profiling: ап Introduction to Behavioral Evidence Analysis. Fourth Edition. - Academic Press is an imprint of Elsevier, 2012. - 680 p.
ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ ПРОФИЛЬ: ПРОБЛЕМЫ МОДЕЛИРОВАНИЯ ЛИЧНОСТИ НЕИЗВЕСТНОГО ПРЕСТУПНИКА Гетьман Г. Н.
Статья посвящена исследованию проблем моделирования личности неизвестного преступника при составлении психологического профиля. Изложены некоторые подходы к определению понятий «психологический профиль» и «психологический портрет», предложено их разграничение. Рассмотрены этапы составления психологического профиля неизвестного преступника.
Ключевые слова: психологический профиль неизвестного преступника, моделирование личности неизвестного преступника, система этапов психологического профиля.
PSYCHOLOGICAL PROFILE: THE PROBLEM OF MODELING THE UNKNOWN CRIMINAL PERSONALITY Getman G. N.
The article investigates the problem of modeling an unknown person in the preparation of criminal psychological profile. Some approaches to the concept of "psychological profile" and "psychological portrait", in particular the proposed delineation of these terms. We consider the system steps in the development of the psychological profile of an unknown perpetrator.
Key words: psychological profile of an unknown perpetrator, modeling of a person
unknown offender, system of stages of the psychological profile
Hadiurnm dopeda^i'i 19.04.2013p.
