CC BY
81
УДК 343.97(812.5)
С. В. Якимова
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка",
канд. юрид. наук, доц., доц. кафедри кримшального права i процесу
КРИМ1НОЛОГ1ЧНИЙ ПОРТРЕТ ОСОБИСТОСТ1 НАСИЛЬНИЦЬКОГО ЗЛОЧИНЦЯ, ЯКИЙ УЧИНЯе ЗЛОЧИНИ З МОТИВ1В ЗАДОВОЛЕННЯ СТАТЕВО1 ПРИСТРАСТ1
© Якимова С. В., 2014
Розроблено змктове наповнення кримшолопчного портрету особистостi насильницького злочинця, який учиняе насильницьк злочини з мотив1в задоволення статево! пристрастi. Описано соцiальну складову кримiнологiчного портрету особистостi насильницького злочинця, який учиняе насильницьк злочини з мотив1в задоволення статево! пристрастi. Характеризуючи психологiчну складову кримiнологiчного портрету особистост насильницького злочинця, акцентуеться увага на морально-психолопчних якостях, домiнуючих рисах характеру, девiацiях социального походження.
Ключовi слова: кримiнологiчний портрет, соцiальнi статуси, морально-психологiчнi якостi, насильство, мотиващя.
С. В. Якимова
КРИМИНОЛОГИЧЕСКИЙ ПОРТРЕТ ЛИЧНОСТИ НАСИЛЬСТВЕННОГО ПРЕСТУПНИКА, КОТОРЫЙ СОВЕРШАЕТ ПРЕСТУПЛЕНИЯ ПО МОТИВАМ УДОВЛЕТВОРЕНИЯ ПОЛОВОЙ СТРАСТИ
Разработано содержание криминологического портрета личности насильственного преступника, который совершает преступления по мотивам удовлетворения половой страсти. Описано социальную составляющую криминологического портрета личности насильственного преступника, который совершает насильственные преступления по мотивам удовлетворения половой страсти. Характеризуя психологическую составляющую криминологического портрета личности насильственного преступника, который совершает преступления по мотивам удовлетворения половой страсти, акцентируется внимание на морально-психологических качествах, доминирующих чертах характера, девиациях социального происхождения.
Ключевые слова: криминологический портрет, социальные статусы, морально-психологические качества, насилие, мотивация.
S. V. Yakimova
CRIMINOLOGICAL PORTRAIT PERSONALITY VIOLENT CRIMINAL WHO COMMITS CRIMES, SEXUAL MOTIVES
In the article a meaningful portrait of criminological personality violent criminal who commits violent crimes, sexual motives. We describe the social component of Criminology portrait personality violent criminal who commits violent crimes, sexual motives. Describing the psychological component of Criminology portrait personality violent offender, focuses on the moral and psychological qualities, dominant traits, social origin deviation.
Key words: criminological portrait, social status, moral qualities, violence, motivation.
Постановка проблеми. Змщнення суспшьно! моралi, адекватного уявлення про свободу й, зокрема, в сферi сексуальних ввдносин, е одним з важливих iндикаторiв цившзованосп й демократичностi спшьноти. Загалом сексуальна поведшка е передумовою статево! репродукцй, важливою складовою для встановлення мiжособистiсних стосункiв, отримання приемних вiдчуттiв, шдтримання почуття особисто! гiдностi та особистого здоров'я. Проте в окремих випадках, коли до повнолггнього, психiчно здорового сексуального партнера застосовуеться фiзична сила без його на те згоди, тодi така сексуальна поведшка е кримшально караною.
У кримiнологiчнiй теори статевi чи так званi "сексуальш" злочини, як правило, належать до категори насильницьких. До того ж при !х ретельнiшому дослiдженнi, звертаеться увага на наявнiсть iстотних ввдмшностей з-помiж iнших видiв насильницьких злочишв. Так, зокрема, Голiна В. В., Даньшин I. М., Кальман О. Г., Лихолоб В. Г., Михайлов О. Е. та iншi проввдш вчеш дiйшли висновку, що згвалтування, хоч i мають спiльнiсть з насильницькими злочинами, проте ютотно рiзняться своею природою, мотивацiею, характером патологи особистосл злочинцiв, чинниками, якi зумовлюють саме цей специфiчний вид насильства [1, с. 13; 2, с. 6-7].
Одним з визначальних принцитв сучасно! практики попередження злочинносп е розроблення заходiв запобiгання рiзним видам злочинiв з урахуванням специфiки чинникiв, якi визначають можливiсть !х вчинення, зокрема на особислсному рiвнi. Отже, знання кримшолопчного портрета особистостi злочинця, який учиняе насильницькi злочини з мотивiв задоволення статево!' пристрасп, його найхарактернiших ознак i властивостей, е важливою умовою для ефективного запобiгання кримiнально караним формам сексуально!' агреси.
Мета роботи - розробити сучасний кримiнологiчний портрет особистосл злочинця, який учиняе насильницьк злочини з мотивiв задоволення статево! пристрасти
Стан досл1дження. У робоп розроблення кримiнологiчного портрета особистостi злочинця, який учиняе насильницьк злочини з мотивiв задоволення статево! пристрастi, спираеться на науковий доробок таких проввдних учених, як: Ю. В. Александров, Ю. М. Антонян, М. М. Бабаев, О. М. Бандурка, Ю. В. Баулiн, Ю. Д. Блувштейн, С. В. Бобровник, I. Г. Богатирьов, В. I. Борисов, Я. М. Брайнш, Л. П. Брич, П. А. Воробей, В. О. Глушков, А. I. Долгова, I. М. Даньшин, О. М. Джужа, О. О. Дудоров, А. П. Закалюк, А. Ф. Зелшський, О. М. !гнатов, М. А. Ьаев, В. С. Смшов, О. Г. Колб, М. Й. Коржанський, В. М. Кудрявцев, I. П. Лановенко, О. М. Литвинов, В. В. Лунеев, В. Т. Маляренко, М. I. Мельник, П. П. Михайленко, А. В. Савченко, В. Я. Тацш, В. П. Тихий, В. О. Туляков, М. I. Хавронюк, В. I. Шакун, Л. В. Франк та ш. Попри вагомий внесок у розроблення ще! проблематики, у наукових працях особиспсть злочинця, який учиняе насильницьк злочини з мотивiв задоволення статево! пристрасп, переважно дослвджувалася у межах кримшолопчно! характеристики, типологй, класифшаци, структуризацй тощо. Натомють окремi характеристики особистосп злочинця, який учиняе насильницьк злочини з мотивiв задоволення статево! пристрасп, потребують вщповвдного уточнення, зважаючи на сучаснi результати дослвджень у сумiжних з кримшолопею галузях знань.
Виклад основних положень. У кримшолопчних дослiдженнях, що розглядають особиспсть злочинця, а отже, й особислсть злочинця, який учиняе насильницьк злочини з мотивiв задоволення статево! пристрасп, переважно акцентуеться увага на процесi становлення i розвитку тако! особистостi, дефектах !! соцiалiзацi!. У кримшологй особистiсть злочинця характеризуеться у контекст !! специфiчних ознак, як вирiзняють цей тип особистостi порiвняно з правослухняною. Сукупнiсть рiзного змкту таких злочинiв, як правило, становить кримшолопчний портрет особистостi злочинця. Здшснюючи кримiнологiчну характеристику особистостi злочинця, насам-перед акцентують увагу на таких блоках ознак, як: соцiально-демографiчнi; кримшально-правов^
морально-психолопчш. До того ж, зважаючи на наявшсть сексуальних девiацiй у ще!' KaTeropiï oci6, додатково видшятимемо психо- i сексопатологiчнi ознаки.
Соцiально-демографiчнi ознаки особистосп злочинця, зокрема у т. з. "сексуального злочинця" (стать, вш, освгга, мiсце проживання, громадянство тощо), надають важливу iнформацiю, без яко!' неможливо вiдобразити цiлiсний кримiнологiчний портрет. Традицшно вважаеться, що насильницькi злочини, учиненш з мотивiв задоволення статево!' пристрастi, здебшьшого вчиняються чоловiками. Так, внаслвдок негативного впливу сiм'ï у хлопчиюв можуть розвинутися психопатологiï та сексуальш порушення. Найчастiше сексуальне насильство щодо дитини чинилося в процеш уже сформованих стосункiв.
Кримiногенна сексуальна актившсть мае вiковi особливостi. Так, загалом переважна бiльшiсть насильницьких злочишв, учинених з мотивiв задоволення статевоï пристрастi, вчиняеться особами вiд 14 до 25 роюв (55-60 %), iз них переважна частина - повнолггшми особами. Цю особливiсть можна пояснити порiвняно вищою сексуальною актившстю зазначеноï' вiковоï' категорiï, а також недостатньою iнтерiоризацiею морально-етичних установок, вшовою iмпульсивнiстю i низьким рiвнем самоконтролю. З завершенням формування особистостi, темпераменту, соцiальноï свiдомостi у особи виявляеться потреба в самоствердженш, зокрема у ввдносинах iз представниками протилежноï стат1
30 % усiх згвалтувань вчиняють неповнолггш вiд 14 до 17 роюв, 37 % - молодi чоловiки вiд 18 до 24 роюв, 19 % - 25-29^чт. Серед неповнолiтнiх найвища злочинна сексуальна актившсть спостерталася у вiцi 16-17 роюв.
Натомiсть поширення педофiльних i розпусних дш найхарактернiша для осiб вiком 5065 рокiв, що зумовлено зниженням статевих можливостей i, ввдповщно, утрудненням традицiйних статевих контакпв. Окрiм того, певний вплив спричиняють iнволюцiйнi змiни у центральнiй нервовш системi та зниження морально-етичних установок.
Вiковi особливостi злочинцiв, якi вчиняли сершш умиснi вбивства на сексуальному тдгрунп, е такими, що найбшьше багатоепiзодних злочинiв було вчинено особами у вщ 19-29 рокiв.
Омейний стан е важливою характеристикою кримшолопчного портрета т. з. насильницького "сексуального" злочинця, адже дисгармонм подружнiх стосунюв здебшьшого зумовлюе виникнення аномальноï сексуальноï поведiнки. Характерною ознакою, зокрема осiб, якi вчиняли "сершш" умиснi вбивства на сексуальному шдгрунп, е порiвняно нетривалий сексуальний досвiд. Близько 40 % осiб, якi вчинили "сершш" вбивства на сексуальному шдгрунп, виховувалися у неповнiй родинi, зазвичай, без батька; 5 % - в дитячих будинках та штернатах. У тих випадках, коли вони походили з повних шмей, у чвери випадюв 1'м бракувало тепла й необхiдноï батьювсько!' турботи, у родинi переважали конфлштш стосунки. За результатами дослiдження О.М. Джужи нормальш стосунки з батьками мали тшьки 4 % обстежених [3, с. 141,142].
Сощальш ролi осiб, якi вчинили насильницькi злочини на сексуальному щдгрунт1, характеризувалися низькою престижшстю. Так званий насильницький "сексуальний" злочинець переважно ввдчужений вiд навчальних чи дшових колективiв, натомiсть орiентуеться на неформальнi групи з антигромадськими формами поведшки, у тому чист групи гомосексуально!' спрямованостi.
Для ошб, якi вчиняли згвалтування, варто ввдзначити ïхнiй низький освiтнiй i квалiфiкацiйний рiвень.
Розподш сексуальних злочинiв за сощальним станом набув такого вигляду: робггники становили 52,8 %, службовщ - 11,7 %, учнi - 9,9 % i непрацюючi - 25,6 %. Причому, в 1/3 обстежених робота була пов'язана з розЧздами або давала можливють безконтрольно залишати робоче мкце (водiï транспорту, постачальники тощо). У частини злочинщв, й особливо тих, що мали сексуальш девiацiï, вибiр професiï i характер роботи були пов'язаш характеристикою потерпших, способом реалiзацiï сексуальних злочинних зазiхань (вихователi в дитячих установах, тренери дитячих спортивних шкш, медичш працiвники т. iн.) [3, с. 143].
Насильницьк злочини, якi вчиняються з сексуальних мотивiв, е сввдченням особливоï егоцентричноï спрямованостi особи винного, його крайньоï розбещеностi, жорстокостi. Вщтак для
багатьох сексуальних злочинщв характерш TaKi морально-психолопчш риси, як 3aMKHyricTb, обмеження контакта з оточуючими у зршому вщШ (36 %) i конфлiктнiсть (7 %). TaKi особи розповiдaли, що соромилися знайомитися з жшками, не могли за власною iнiцiaтивою заговорити з ними, а тим бшьше вступати у стaтевi вiдносини. Майже 10 % надавали перевагу спшкуванню з дгтьми i пiдлiткaми, що сввдчило про педофшьну спрямовaнiсть ïx потяпв [3, с. 142]. Характерними морально психолопчними ознаками були несексуальна агрешя i садизм, що проявлялися у формi образ, побиття i катування близьких, убивства тварин. По ввдношенню до оточуючих, мають зaвищенi претензи, для задоволення яких iгнорують прaвовi норми. Серед домiнуючиx рис характеру варто видшити: iмпульсивнiсть, прагнення дмти за першим бажанням, постiйно високий рiвень емоцiйноï нaпруженостi й ригвдшсть, збереження i накопичення психотравмувальних переживань, психолопчна iзольовaнiсть вiд зовнiшнього свгту. Ригiднiсть, стiйкiсть афекту посилюе агресившсть, яка в поеднанш з шшими тенденцмми стае постiйною лтею поведшки. Отже, порушуеться соцiaльнa взаемод1я суб'екта, а вш сам вiдривaеться ввд середовища i його цiнностей. Погана сощальна пристосовaнiсть i загальна незадоволешсть сво1м соцiaльним становищем - характерна риса так званих "сексуальних" злочинщв.
Психолопчш дослвдження, якi проводили В. П. Голубев, Ю. М. Кудряков, Ю. М. Антонян з використанням теслв з рисунками, свiдчaть, що жшка сприймаеться гвaлтiвникaми як ворожа, агресивна, домшуюча сила. Це е змктом ïx aфективноï особистiсноï установки на взаемини з представницями протилежно!' стаи [4, с. 44-46].
Серед т. зв. "сексуальних" насильницьких злочинщв 45-50 % ошб мали сексуальш розлади [3, с. 150]. Бшьшють психопати - 14,1 %, хрошчш алкоголши - 12 %, олкюфрени - 5,2 %, особи iз залишковими явищами травм черепа - 2,4 %. Зокрема, при психопатях нaйзнaчущiшим у винних осiб е таю симптоми: пвдвищений рiвень потреби, афективна зумовлетсть учинкiв, iнфaнтилiзм мислення [3, с. 187].
На думку Ю. Антоняна, практичне значення кримiнолого-псиxiaтричниx дослiджень зростатиме, цьому сприятиме виявлення серед злочинщв ошб iз псиxiчними аномалмми. Все це висувае потребу напрацювання особливих форми i методiв зaпобiжного впливу, з урахуванням проблем псиxiчного стану здоров'я [5, с. 44-51].
За даними Департаменту шформацшного анашзу МВС Украши, в 2013 рощ 50,3 % (381 ошб) -це сексуальш злочинщ, яю вчинили згвалтування (для порiвняння: 29,2 % (221 особа) -насильницьке задоволення стaтевоï пристраст в неприродний спошб, 14,1 % (107 злочишв) -розбещення неповнолiтнix, 6,5 % (49 злочишв) - стaтевi зносини з особою, яка не досягла стaтевоï зршосл) [6]. Отже, можемо констатувати, що переважно т. з. "сексуальний" насильницький злочинець представлений гваливниками. До нaйпоширенiшиx морaльно-псиxологiчниx якостей можна зарахувати: 1) брутaльнiсть, що найчастше переходить у жорстокiсть, цинiзм, ввдсутшсть почуття сорому, неповага i споживче ставлення до навколишшх, его1зм; 2) крайнш примiтивiзм у поглядах на стaтевi взаемини, що зводить ïx до фiзiологiчного акту; 3) погляд на жшку, як на нижчу ютоту, яка покликана служити чоловшу знаряддям сексуaльноï насолоди; 4) ввдсутшсть жалю до жшки, небажання i невмшня спiвчувaти ш; 5) розгнуздашсть, що не визнае жодних перешкод на шляху до задоволення сексуального потягу, останне окремi гваливники розглядають як елемент "ультрасучасносл".
Характерною ознакою осiб, якi учиняли умиснi вбивства на сексуальному пвдгрунп, як зазначае В. Бачшш, - е переконашсть у тому, що насильство е найприйнятшший спосiб вирiшення бiльшостi проблем i конфлжлв [7, с. 239]. Таю зaзixaння часто супроводжуються сексуальним садизмом з метою досягнення сексуального задоволення.
Одшею з характерних рис осШ6, якi вчиняли серiйнi умиснi вбивства на сексуальному пвдгрунп, е пор]вняно ранн1й в1к учинення першого злочину (середн1й в1к - 23 роки) [8, с. 72-74]. У 84,3 % осШ6, яю вчинили умисш вбивства на сексуальному грунтi, мали високий сощальний статус (лiкaрi, педагоги, майстри виробництва та 1н.). Окрш того, М. Валуйська звертае увагу на нaявнiсть високого рШвня штелекту у вбивць-маньяюв, що ускладнюе можливють нaвiть запвдозрити ïx у вчиненш насильницького
злочину на сексуальному груш! У вбивць-маньяюв фактично вiдсутнi будь-якi бар'ери, яю б стояли на завадi вчинення т. зв. "сексуального" вбивства [9, с. 44].
Як уточнюють закордонш дослiдники, насильницькi злочинцi, якi вчиняли умист вбивства на сексуальному грунл, завжди виправдовували насильство, незалежно вщ рiвня його фiзiологiчного збудження [10, с. 264].
А. Баронш дослвдив, що особи можуть вчиняти умист вбивства на сексуальному грунт! з метою досягнення або переживання сексуального оргазму; придушення опору жертви; приховання вчиненого статевого злочину [11, с. 77].
А. Бухановский, В. Гайков i Ю. Байбаков зазначають, що для сершних сексуальних злочинщв характерне оформлення епiзодiв - демонстрацм, насамперед самому соб^ свого панування над тшом жертви, можливiсть розпоряджатися ïï речами, життям, здоров'ям, статевою незалежшстю i недоторканнiстю, жорстоке ïï придушення i пвдпорядкування, катування, знущання, приниження [12, с. 94]. А. Фомша видшяе: "приховуваного" злочинця, "раптового" злочинця, "душителя" i "потрошителя" [13, с. 71-74].
А. Чуприков i Б. Цуприк т. зв. "сершних сексуальних убивць" умовно роздшяють на таю групи: особи, що страждають психiчними й шшими розладами, якi, прагнучи одержати сексуальне задоволення неприродним способом, наносять жертвi грубi анатомiчнi ушкодження, не приховують слiди, а "хт дiï позбавленi будь-якоï логiки; сексуальш психопати, яю вчиняють вбивства, пов'язаш iз сексопатологiею i вчиненi з особливою жорстоюстю; особи, якi не мають сексуальних аномалш i ввдхилень у психiцi, в "х насильницьюй злочиннiй поведiнцi вирiшальну роль ввдкравали соцiальнi фактори, рiшучiсть характеру, зухвалють i спритнiсть [14, с. 178].
Як випливае з дослщжень А. Баронша, т. зв. "сершш сексуальш вбивщ", як правило, психопати, сексуально фрустироваш, конфлштш, психотравмованi невдалими статевими контактами з жшками, нерiдко - гшосексуальш, що зумовлюе ïхне сприйняття жiнки як сексуально загрозливого об'екта [11, с. 55]. 1нша група сексуальних вбивць - т. зв. "випадковГ' вбивцi, що вчиняють злочин у сташ афекту, у зв'язку з неправомiрними дмми потерпших. Таю вбивства ввдбуваються в конфлiктних ситуацмх i пов'язанi з нездатнiстю злочинця нейтралiзувати конфлiкти соцiально адаптованими способами.
Ю. Антонян i С. Бородш окремо видшяють за психологiчними параметрами сексуальних убивць, яю посягали на дгтей [15, с. 11]. Вони шфантильш, пiдвищено чуйнi до загроз, та випробовуючи суб'ективне ввдчуття особистiсноï невизначеностi, намагаються зняти це занепокоення шляхом вибору як об'екта сексуальних нападiв дггей i пiдлiткiв.
Порiвняльний аналiз психолопчних особливостей осГб, яю вчинили рГзт види сексуальних злочишв, дае можливють зробити висновок про ввдсутшсть принципових вiдмiнностей мГж ними за характеролопчними особливостями, соцiально-психологiчною адаптащею, поширенiстю певних психолопчних титв особистостг ступенем виразностi осо6истГсних властивостей. Усе це дае пвдстави для узагальнення кримшолопчного портрета сексуального злочинця, що може в подальшому усшшно використовуватися з метою розробки системи заходiв запобiгання вчиненню насильницьких злочинГв на сексуальному п^грущ!
Висновки. Загалом у кримшолопчному портретГ особистостГ злочинця, який учиняе насильницью злочини з мотивГв задоволення статевоï пристрастГ, варто виокремлювати двГ основнГ складовГ - сощальну i психологГчну. З огляду на змГстовне наповнення соцiальноï складовоï, можна узагальнити, що особиспсть насильницького злочинця, який учиняе злочини з мотивГв задоволення статевоï пристрастГ, - це переважно особа чоловiчоï статГ, як правило, до 30 роюв або ж, навпаки, старшого вшу - 55-60 роюв (ri, яю вчинюють педофшьш чи розпуснГ дiï з дпъми), здебгльшого -житель мкта, зазвичай низького освГтнього й професшного рГвня (52,8 % - особи робгтничих професГй, непрацюючГ - 25,6 %). НатомГсть насильницькГ злочинцГ педофiльноï девiантноï поведГнки, як правило, порГвняно вищого соцГального статусу, обирають професто чи характер роботи, пов'язанГ з можливГстю реалiзацiï патологГчного сексуального потягу.
Морально-психолопчна складова особистостi насильницького злочинця, який учиняе злочини з мотивiв задоволення статево! пристрасп, переважно представлена замкнупстю, конфлiктнiстю, систематично високим рiвнем емоцшно! напруженостi, ригiднiстю, накопиченням психотравмувальних переживань, iмпульсивнiстю, прагненням дмти за першим бажанням, кторуючи правовi норми. Агресм може бути як явною, так i прихованою. 45-50 % ошб мали девiацi!, зокрема сексуальнi, яю розвивалися на фонi психопатiй та хротчного алкоголiзму.
1. Криминология. Особлива частина: навч. посгб. для студ. юрид. спец. вищих навч. закл. освти /
1. М. Даньшин, В. В. Голта, О. Г. Кальман; за ред. I. М. Даньшина. - Харюв: Право, 1999. - 232 с.
2. Михайлов О. С., Лихолоб В. Г. Профтактика насильственних злочитв органами внутрштх справ: навч. посгб. - К.: Украгнська академия внутргштх справ, 1993. - 68 с. 3. Джужа О. М. Запобггання злочинам, пов'язаним 1з сексуальним насильством: монография / О. М. Джужа.- К.: Атгка, 2009.- 240 с. 4. Антонян Ю. М., Гульдан В. В. Криминальная патопсихология / Ю. М. Антонян, В. В. Гульдан. - М.: Наука, 1991. - 243 с. 5. Антонян Ю. М. Криминальная сексология / Ю. М. Антонян, А. А. Ткаченко, Б. В. Шостакович; под ред. Ю. М. Антоняна. - М.: Спарк, 1999. - 484 с. 6. Експрес-тформацгя про стан злочинностг на територп Укрални. - К.: Д1АЗ МВС Укрални. - 2013. - 123 с. 7. Бачинин В. А. Философия права / В. А. Бачинин. - Харьков: Консум, 2002. - 368 с. 8. Синеокий О. В. Сексуально-садистськ1 вбивства та зХвалтування: поргвняльний аналгз кримтолого-кримталгстичних характеристик злочинця та потертлог особи / О. В. Синеокий //Вгсник прокуратури. - 2002. - № 5. - С. 71-74. 9. Валуйська М. Ю. Типология осгб, як\ вчинили умиснг вбивства при обтяжуючих обставинах / М. Ю. Валуйська // Актуальна проблеми формування правовог держави в Укралт (до 50-г ргчницг Конвенци про захист прав людини та основних свобод): Тези доп. та наук. повгдомлень / Всеукр. наук. конф. молодих учених / за ред. проф. М. I. Панова. - Харкгв: Нац. юрид. акад. Укрални, 2000. - С. 123-125. 10. Бартол К. Психология криминального поведения / пер. с англ. А. Боричева. - СПб.: Прайм-Еврознак, 2004. -352 с. 11. Баронин А. С. Психологический профиль убийц: пособие по криминальной психологии и криминалистике /А. С. Баронин. - К.: Паливода, 2001. -176 с. 12. Бухановский А. О., Гайков В. Т., Байбаков Ю. Г. Серийные сексуальные преступления: психолого-психиатрические сопоставления / А. О. Бухановский, В. Т. Гайков, Ю. Г. Байбаков // Серийные убийства и социальная агрессия: что ожидает нас в XXI веке: Медицинские аспекты социальной агрессии //матер. 3-й Междунар. науч. конф. - Ростов-н/Д: Феникс, 2001. - С. 91-98. 13. Фомина А. С. Расследование убийств, совершаемых по сексуальным мотивам // Расследование преступлений против личности: учеб. пособ. / под ред. О. Я. Баева. - Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 1998. - 123 с. 14. Чуприков А. П., Цупрык Б. М. Общая и криминальная сексология: учеб. пособ. / А. П. Чуприков, Б. М. Цупрык. - К: МАУП, 2002. - 248 с. 15. Антонян Ю. М., Бородин С. В. Преступность и психические аномалии / под ред. В. Н. Кудрявцева. - М.: Спартак, 1998. -215 с.
