CC BY
83
Гетьман Галина МиколаТвна,
кандидат юридичних наук,
науковий сп1вроб1тник Науково-досл1дного
¡нституту вивчення проблем злочинност'1
¡мен1 академка В. В. Сташиса,
Нацональна академ1я правових наук Укршни,
Украна, м. Харюв
e-mail: galinangetman@gmail.com
ORCID 0000-0003-0872-3660
doi: 10.21564/2414-990x.136.93867 УДК 343.98
ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТ1 ПСИХОЛОПЧНОГО ПРОФ1ЛЮ ОСОБИ НЕВ1ДОМОГО ЗЛОЧИНЦЯ У СЛ1ДЧ1Й Д1ЯЛЬНОСТ1
Висвтлюються сутшсть та значення використання психологгчного профыю особи невядо-мого злочинця в слгдчгй дшльность Поява нових видяв кримтальних правопорушень сприяе нау-ковому пошуку нових напрямяв nid час розслядування кримтальних проваджень. Використання слядчим даного методу при встановлення особи невядомого злочинця сприяе не лише визначенню його психологгчних особливостей, мотивяв учинення певних дш, а й особливостей бюлоггчного та анатомгчного характеру.
Ключовi слова: психолопчний профшь; психолопчний портрет; особа неведомого злочинця; психолопчш властивосп особи; поведiнковi властивосп особи; вдеальна модель.
Гетьман Г. Н., кандидат юридических наук, научный сотрудник Научно-исследовательского института изучения проблем преступности имени академика В. В. Сташиса, Национальная академия правовых наук Украины, Украина, г. Харьков.
e-mail: galinangetman@gmail.com ; ORCID 0000-0003-0872-3660
Проблемы определения сущности психологического профиля личности неизвестного преступника в следственной деятельности
Определяется сущность и значение использования психологического профиля личности неизвестного преступника в следственной деятельности. Появление новых видов преступлений влияет на научный поиск инновационных направлений в ходе расследования. Использование следователем данного метода при установлении личности неизвестного преступника способствует не только определению его психологических особенностей, мотивов совершения определенных действий, но и особенностей биологического и анатомического характера.
Ключевые слова: психологический профиль; психологический портрет; лицо неизвестного преступника; психологические свойства личности; поведенческие свойства личности; идеальная модель.
Постановка проблеми. Формування шновацшних засад кримшалютичного забезпечення слвдчо! д1яльност1 в УкраТш обумовлюе необхщшсть розробки,
удосконалення й використання дieвих засобiв i методiв пед час розслiдування та попередження кримшальних правопорушень. Одним iз методiв, який вико-ристовуеться для розслiдування кримшальних правопорушень, особливо для встановлення особи неведомого злочинця, е моделювання. Однак його застосу-ванню у практичнш дiяльностi слiдчого мають передувати доследження теоре-тичних засад та педготовка практичних рекомендацiй.
Метод моделювання являе собою процес побудови i вивчення об'екпв, явищ, дiй чи подш з метою встановлення причин !х виникнення й iснування, зв'язкiв мiж ними, а також дае ведповедному суб'екту можливiсть обрання та реалiзацп допустимих прийомiв побудови певних моделей шд час дослiдження кримiнального правопорушення, коли пряме дослiдження фактiв неможливе.
Так, сучасним напрямом моделювання особи неведомого злочинця е використання психолопчних знань (шд час проведення позаекспертних психолопчних доследжень) для побудови едеальноТ (розумово!) моделi тако! особи. Моделювання особи неведомого злочинця при проведенш позаекспертних психолопчних досл^ джень являе собою побудову едеальноТ моделi спецiалiстом-психологом, яка роз-кривае психолопчш властивостi, якостi та процеси, пояснюе сутнiсть поведiнки конкретно! особи, розкривае таю характеристики, що вiдображають ставлення особи неведомого злочинця до виконуваних ним дш (бездiяльностi), до оточення i самого себе пiд час, а також до вчинення злочину та шсля його вчинення.
Стан дослгдження. Проблемам сощально-психолопчно! характеристики особи злочинця, зокрема неведомого, у кримшалютичнш та психолопчнш лгге-ратурi придшялася певна увага. Так, серед окремих доследниюв можна назвати I. М. Лузина [4], В. О. Образцова та С. М. Богомолову [5], I. С. Сафуанова [9], Ю. В. Чуфаровського [10] та ш.
Разом з тим след зазначити, що у кримшалютищ та юридичнш психологи немае одностайност у питанш використання психолопчних знань шд час роз-слiдування кримiнальних правопорушень. Саме тому метою статтх е розгляд окремих теоретичних проблем використання методу моделювання пед час встановлення особи неведомого злочинця в следчш дiяльностi.
Виклад основного матерiалу. Залежно вед виду вчиненого злочину, наяв-ност слщв, яы можуть вказувати на психiчний стан особи злочинця (зокрема, на психiчнi вади злочинця або психiчнi вiдхилення вiд норми), неможливкть встановити особу невiдомого злочинця за виявленими на мющ злочину та (або) на мющ поди речовими доказами виникае необхедшсть використання окремих методiв, що сприяють встановленню особи невiдомого злочинця. Зокрема, одним iз таких методiв може бути метод моделювання, за допомогою якого створюеться психолопчний профшь особи неведомого злочинця.
След зауважити, що специфша психолопчного профiлю особи невiдомого злочинця полягае у тому, що вш надае можливють слiдчому перевiрити, спро-стувати верси, якi виникли в ходi розслiдування кримiнального провадження або побудувати новi верси щодо особи неведомого злочинця, звузити коло педозрюваних осiб, зокрема, зосередити увагу на певних психолопчних, сощ-
альних чи демографiчних особливостях особи неведомого злочинця. Одшею з важливих переваг профшювання е те, що шформащя, яку надае профшь, допомагае слiдчому перевiряти побудованi рашше слiдчi верси. На пiдставi чого виникае можливкть спростування ранiше висунутих та побудови нових версш щодо особи невiдомого злочинця, зокрема, стосовно поди злочину в щлому, визначення системи тактичних прийомiв (тактичних комбшацш) i тактичних операцiй з метою встановлення особи неведомого злочинця.
У теорп кримшалютики iснують рiзнi педходи до визначення сутностi та значення психолопчного профiлю. Так, О. I. Анфшогенов у своТ'х роботах вико-ристовуе одночасно такi термiни, як «психолопчний портрет невстановленого злочинця» та «психолопчний портрет злочинця», розумшчи ïx як метод, так i результат шзнання кримiнальноï поди, орiентований на виявлення комплексу ведомостей про шдиведуальш ознаки i особливосл суб'екта злочину, що виявля-ються в сукупносп обставин i слiдаx злочинно'1' дiяльностi, де особа описуеться у термшах його стiйкого псиxологiчного й громадянського стану [1].
Последовники вченого теж вживають термiн «псиxологiчний портрет злочинця» i визначають його як ведображення псиxологiчниx ознак i сукупшсть iнформацiï, що характеризуе i iншi ознаки, наприклад, статево-вiковi, сощаль-но-демографiчнi [9]. На наш погляд, таке визначення не розкривае щлей побудови психолопчного портрета злочинця, оскшьки зосередження уваги лише на статево-вжових та соцiально-демографiчниx ознак не сприяе виокремленню змiстовноï iнформацiï щодо особи злочинця.
Iншi вченi називають метод складення психолопчного портрета пошуко-во-реконструктивним [9] або рекомендують у межах психолопчного аналiзу застосовувати поетапну реконструкцш подй' за слiдами й обставинами [1]. Зазначимо, що процес реконструкцй пед час досудового розследування уявля-еться у виглядi руху в часi вiд подй' злочину до повно'1' реконструкцй цiеï подй' й особи суб'екта, що ïï вчинила, через шзнання (пошук), аналiз i синтез шфор-мацй', яка збираеться у xодi реконструкцй'. Усi ведомости якi отримуе слiдчий, можна роздшити на двi категорй': 1) матерiальнi слiди - об'ективна iнформацiя про подш злочину та особу злочинця, яка може бути доследжена й едентифжо-вана природничо-науковими методами (за следами рук, шг, кров^ слини й т. п.); 2) «едеальш следи» - шформащя про подш злочину i особу злочинця, яку люди знають i можуть ведтворити шд час допиту [2, с. 423, 425].
На нашу думку, використання реконструкцй' пед час побудови психолопчного профшю видаеться дещо сумшвним. Осшльки шд реконструкцiею розумшть вiдновлення початкового стану обстановки чи окремого об'екта, його окремих ознак з метою виршення спещальних завдань розследування [4, с. 129], проте ведновлення початкового стану обстановки чи окремого об'екта з метою виявлення психолопчних особливостей особи неведомого злочинця, необхедних для складення психолопчного профшю, уявляеться неможливим, бо психолопчш особливосп окремо1 особи необхедно спостертати безпосеред-ньо пiсля вчинення злочину, за наявносп безпосереднix слiдiв, залишених саме
злочинцем. В шшому випадку реконструкщя ведтворить лише суб'ективне став-лення окремих oci6, наприклад, следчого. Якщо розглядати убивство, поеднане з насильством, то за допомогою реконструкцп можна перевiрити можливiсть вчинення певних дш, можливiсть сприйняття та ведтворення iнформацiï тощо. Виявлення психолопчних властивостей особи невiдомого злочинця е можли-вим лише в умовах безпосереднього спостереження следчим поди злочину й у майбутньому ведображенш ïx у моделi особи невiдомого злочинця, побудовано!" при складеннi псиxологiчного профшю.
1нше визначення псиxологiчного портрету пропонують Л. П. Iжнiна та Д. Т. Рязапов, яш пишуть, що псиxологiчний портрет особи невiдомого злочинця - це сукупшсть ведомостей про невiдомого злочинця, що мае пошукове значення. Вона включае в себе: вж, зовнiшнi данi, сощальний стан, професiйну належнiсть, стан здоров'я, звички, шформащю про будь-якi факти бюграфп злочинця тощо [3, с. 234]. Синошмами методу псиxологiчного профшю автори називають псиxологiчний, псиxiатричний, психолого-кримшалютичний, пошуко-вий, проспективний методи, розшуковий портрет невiдомого злочинця, модель неведомого злочинця [3, с. 234].
Як один iз рiзновидiв кримiналiстичниx розумових (едеальних) моделей «профшь» («портрет») розшукуваного злочинця являе собою систему ведомостей про психолопчш й iншi ознаки дано!" особи, iстотнi з точки зору ïï виявлення та едентифшацп. В. О. Образцов i С. М. Богомолова зазначають, що оскшьки до ще!" системи входять ознаки не лише психолопчно!" природи, а й правов^ соцiально демографiчнi та шш^ уявляеться бiльш точним визначати розглядуваний об'ект як пошуковий «портрет» або як психолого-кримшалютичну характеристику злочинця [5]. Автори дотримуються думки, що психолопчний портрет ведбивае внутрiшнi, психолопчш, а також поведiнковi ознаки людини. Його основна функ-цiя - бути засобом пошуку, виявлення злочинця, особа якого не встановлена. Психолопчний портрет формуеться не на основi достовiрниx знань про ведобра-жуваш у ньому ознаки, а на базi знань ймовiрного характеру.
На наше переконання, в теорп кримшалютики необxiдно розрiзняти поняття «псиxологiчний профшь» та «психолопчний портрет». Шдставами для цього е таю мiркування. Слово «профшь» походить вед палшсько!' «profilo» i означае (перекладаеться як) вид збоку; контур, обрис (окреслення); слово «портрет», запозичене з французько!' «portrait» (старофранцузька - «portraire»), означае ведтворювати будь-що риса в рису [6]. Виходячи з наведеного, термши «психолопчний портрет особи», «психолопчний портрет особи злочинця», «психолопчний портрет злочинця» (можливе застосування термша «психолопчний портрет» до педозрюваного, обвинуваченого) будуть певною мiрою синошмами i такими, що характеризуватимуть вже встановлену, ведому особу. Тодi як «психолопчний профшь» (або «психолопчний профшь особи неведомого злочинця») можливо застосовувати до ошб, вiзуальний контакт з якими неможливий з таких причин: неведома особа вчинила злочин (злочини), не бажае бути ведомою та ухиляеться вед оргашв следства. Лише на пiдставi залишено!" такою особою
слщово'1 картини (матерiально фжсоваш вщображення), яка безумовно мютить у собi iнформацiю про цю особу, без прямо! контактно! взаемодп з особою, опо-середковано, у xодi огляду мiсця поди, оглядi трупа (слщи, залишенi на жертвi), дослщження способу вчинення (та/або приховання злочину), виявлення слщв на мiсцi подй", що були залишеш злочинцем, можливо, так би мовити, вщтво-рити «контур», «обрис» особи невiдомого злочинця. У деяких окремих випадках джерелом шформацп для побудови психолопчного профшю особи невщомого злочинця можуть слугувати вдеальш слiди, якi слiдчий може отримати вщ потерпiлоï особи, свщка чи очевидця. Синтез цих джерел е основою побудови моделi особи невщомого злочинця при створеннi психолопчного профшю.
Основу пошукового портрета (саме портрета, а не профшю) мають ста-новити матерiальнi слщи, на пiдставi яких особу може бути щентифжовано (наприклад, вiдбитки пальцiв рук, слщи слини, кровi, iншi слщи) та/або «эде-альнi слiди» - «вщбитки» реально!" дiйсностi у пам'ят людини, якi виявляються зовнi у виглядi повiдомлень обвинуваченого, свiдка, потерпшого [8, с. 290], що, у свою чергу, не сприяе виявленню взаемозалежних зв'язшв iз пошуковим «портретом», а тим бшьше iз «псиxологiчним профiлем особи невiдомого злочинця», який за своею сутшстю е шдивщуальним та унiкальним у кожному окремому випадку його побудови.
В шших працях використовуеться термш «псиxолого-кримiналiстичний портрет» або «психолого-кримшалютична характеристика» невстановленого злочинця, який визначаеться як специфiчний продукт аналiтичноï дiяльностi працiвникiв органiв внутрiшнix справ i залучених для роботи (шд час розсш-дування за кримiнальними провадженнями) спещалюпв. Вiн розробляеться псиxолого-кримiналiстичними методами шзнання кримiнальноï подй' й орiен-тований на виявлення iндивiдуальниx ознак встановлювано1 у кримiнальному провадженнi особи, придатних для виршення завдань з розслщування злочину.
Пiд псиxолого-кримiналiстичним портретом розумшть результат психо-лого-кримiналiстичного дослщження матерiалiв кримiнальниx проваджень за фактами нерозкритих сершних злочинiв, що мктить iнформацiю про пошу-ковi ознаки злочинця, рекомендацп для висунення слщчо-пошукових версiй та основних напрямiв iз 1хнього вiдпрацювання, а також прогностичну оцшку ймовiрностi здiйснення чергового подiбного злочинного дiяння [7, с. 9]. Автори такого визначення вважають, що оскшьки в цю систему включаються ознаки не тшьки психолопчного походження, але i кримшалютичш, правов^ сощально-де-мографiчнi та iншi, видаеться бшьш точним визначати розглядуваний об'ект як психолого-кримшалютичну характеристику злочинця. Виходячи з цього, термш «психолопчний портрет» позбуваеться науково1 коректносп, тому що слщчий не може вийти за межi свое1 компетенцй' i застосувати психолопчш методики, проводити психолопчш дослщження, що цшком можуть укладатися у психоло-гiчну експертизу [7, с. 9]. Разом iз тим автори визначили коло «профайлерiв», зазначивши, що у складенш псиxолого-кримiналiстичного портрета повиннi брати участь досвщчеш працiвники органiв внутршшх справ та експертних установ:
следч^ пращвники оперативних шдроздЫв, експерти-кримiналiсти, експерти-пси-хологи, судовi медики [7, с. 10]. Однак у бшьшост випадкiв слiдчi, пращвники оперативних шдроздШв, експерти-кримiналiсти не мають того обсягу знань з психологи, яю необxiднi для побудови саме психолопчного профшю.
На нашу думку, дощльно вживати термiн «псиxологiчний профшь особи невiдомого злочинця». У такому разi побудована модель невiдомого злочинця ведображатиме саме псиxологiчнi властивостi особи, яка вчинила злочин, а вже попм похедними особливостями мають бути саме кримшальш, демографiчнi, соцiальнi та ш. 1ншими словами, у центрi уваги псиxологiчного профiлю е саме психолопя невiдомого злочинця.
Аналiз зарубiжноï лiтератури дозволяе дiйти висновку, що, зокрема, амери-канськi вченi використовують термш «кримiнальне профiлювання» (або «кри-мiнальний профiль злочинця»), визначаючи його як практику прогнозування особи злочинця, ïï поведшкових, демографiчниx характеристик, основою для визначення яких е докази, отримаш на мющ подй' [11, с. 1257; 12].
Деяю психологи взагалi не використовують термiн «психолопчний про-фiль», однак, розглядаючи проблеми юридично!" дiяльностi, виокремлюють аспекти ощнки особистостi, яка становить iнтерес для правоохоронних оргашв, або у xодi розслiдування злочину, зокрема виокремлюють важливють психо-логiчного аналiзу злочинця, разом з тим указуючи на необхедшсть вивчення особистост конкретних злочинцiв iз вiдповiдним теоретичним обгрунтуванням отриманих даних [10, с. 112-115, 186-187] (що в теори кримшалктики ймену-еться шдуктивним псиxологiчним профiлем).
Висновки. Рiзноманiтнiсть запропонованих пiдxодiв до визначення поняття й сутност псиxологiчного профiлю шдкреслюють складнiсть розглядувано!" категори. У зв'язку з цим вважаемо за дощльне сформулювати певш висновки щодо психолопчного профшю. По-перше, псиxологiчний профiль особи неведомого злочинця - це модель особи неведомого злочинця шформацшного характеру, що сприяе виявленню й визначенню таких сукупних рис особи неведомого злочинця, що можуть вказувати на стать, вж, освпу, сiмейний стан, ред занять, уподобань, релтйш переконання, нащональшсть, професшну дiяльнiсть, мiсце проживання (зокрема, територiальне мешкання злочинця вiдносно мiсця вчинення злочину), взаемозв'язок iз жертвою. По-друге, психолопчний профшь особи невiдомого злочинця сприяе визначенню психолопчного й емоцшного стану особи неведомого злочинця пед час вчинення злочину, тобто поза буден-ним життям злочинця, i дае можливють прогнозувати можливу поведшку тако1 особи в умовах реального кнування в сощумь По-трете, на пiдставi складеного псиxологiчного профiлю особи неведомого злочинця можливе прогнозування подальших дш невiдомого злочинця, тобто як вш буде дiяти, через який промЬ жок часу пiсля вчинення попереднього злочину, у який час доби, яке знаряддя злочину обере, де буде «полювати» на жертву, типаж, вж, стать жертви, тери-торiальне мкце вчинення злочину, спо^б пересування, спосiб маскування або знищення слщв злочину. По-четверте, створення психолопчного профшю особи
невщомого злочинця надае в розпорядження слвдчого (групи слщчих) шфор-мащю орГентуючого змГсту. Поряд Гз тим шформащя, яку мктить профшь, доз-воляе слГдчому (груш слщчих) перевГряти висунут рашше слщчГ й оперативш вереи, спростовувати та будувати нов1 версГ! щодо особи невщомого злочинця, зокрема стосовно поди злочину в цшому, обирати найбшьш оптимальш так-тичш прийоми та !х системи (тактичш комбшаци) i тактичш операцГ! з метою встановлення особи невГдомого злочинця.
Список лiтератури:
1. Анфиногенов А. И. Психологический портрет преступника, его разработка в процессе расследования преступления : автореф. дис. ... канд. психол. наук : 19.00.06 / Александр Иванович Анфиногенов. - Москва, 1997. - 28 с.
2. Васильев В. Л. Юридическая психология : учеб. для вузов / Владислав Леонидович Васильев. - Санкт-Петербург : Питер, 2009. - 608 с.
3. Ижнина Л. П. Значение криминалистических следов и психологического портрета неизвестного преступника в расследовании серийных сексуальных преступлений / Л. П. Ижнина, Д. Т. Рязапов // Вестник Нижегородского университета им. Н. И. Лобачевского. - 2009. -№ 4. - С. 232-236.
4. Лузгин И. М. Расследование как процесс познания / Игорь Михайлович Лузгин. -Москва : Высш. шк. МВД СССР, 1969. - 179 с.
5. Образцов В. А. Криминалистическая психология / Виктор Александрович Образцов, Сапфо Николаевна Богомолова. - Москва : Юнити-Дана, 2002. - 448 с.
6. Профиль : материалы из Википедии - свободной энцикл. [Электронный ресурс]. -Режим доступа : http://ru.wiktionaryorg/wiki/profile ; Портрет : матер. из Википедии - свободной энцикл. [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://ru.wikipedia.org/wiki/.
7. Шевцов С. О. Психолого-кримшалГстичний портрет невстановленого злочинця / С. О. Шевцов, А. I. Тимошенко, С. М. Лозова. - Харюв : МВС ; Експертна служба УкраТни, 2011. - 84 с.
8. Салтевский М. В. Криминалистика. В современном изложении юристов / Михаил Васильевич Салтевский. - Харьков : ИМП «Рубикон», 1996. - 436 с.
9. Сафуанов Ф. С. Сравнительный анализ различных методов составления психологического портрета предполагаемого преступника [Электронный ресурс] / Ф. С. Сафуанов, Е. А. Назарова // Психология и право. - 2011. - № 3. - Режим доступа : http://psyjournals.ru/ psyandlaw/2011/n3/46577.shtml.
10. Чуфаровский Ю. В. Юридическая психология : учеб. для юрид. вузов. / Юрий Валентинович Чуфаровский. - Москва : Юриспруденция, 2000. - 336 с.
11. Brent Snook, Richard M. Cullen, Craig Bennell, Paul J. Taylor, Paul Gendreau. The Сriminal Profiling Illusion: What's Behind the Smoke and Mirrors? // Criminal Justice and Behavior. - 2008. - P. 1257-1276.
12. Scotia J. Hicks and Bruce D. Sales. Criminal profiling:developing an effective science and practice / Scotia J. Hicks and Bruce D. Sales. - Published by American Psychological Association, 2006. - 293 р.
References:
1. Anfinogenov, A.I. (1997). Psihologicheskij portret prestupnika, ego razrabotka v processe rassledovanija prestuplenija [Psychological portrait of the criminal, his development in the process of investigating the crime]. Extended abstract of candidate's thesis. Moscow [in Russian].
2. Vasil'ev, V.L. (2009). Juridicheskaja psihologija [Legal psychology]. Sankt-Peterburg: Piter [in Russian].
3. Izhnina, L.P., Rjazapov, L.P. (2009). Znachenie kriminalisticheskih sledov i psihologicheskogo portreta neizvestnogo prestupnika v rassledovanii serijnyh seksual'nyh prestuplenij [The significance of forensic tracks and the psychological portrait of an unknown criminal in the investigation of serial
sexual crimes]. Vestnik Nizhegorodskogo universiteta im. N.I. Lobachevskogo - Vestnik of Lobachevsky University of Nizhni Novgorod, 4, 232-236 [in Russian].
4. Luzgin, I.M. (1969) Rassledovanie kak process poznanija [Investigation as a process of cognition]. Moscow: Vyssh. shk. MVD SSSR [in Russian].
5. Obrazcov, V.A., Bogomolova, S.N. Kriminalisticheskaja psihologija [Criminalistics Psychology]. Moscow: Juniti-Dana [in Russian].
6. Profil'. Retrieved from: http://ru.wiktionary.org/wiki/profile. Portret. Retrieved from : http:// ru.wikipedia.org/wiki/ [in Russian].
7. Shevcov, S.O., Timoshenko, A.I., Lozova, S.M. (2011). Psihologo-kriminalistichnij portret nevstanovlenogo zlochincja [Psychological-kriminalimalny portrait of unknown criminal]. Kharkiv: MVS; Ekspertna sluzhba Ukra'ini [in Ukraine].
8. Saltevskij, M.V. (1996). Kriminalistika. V sovremennom izlozhenii juristov [Forensic science. In the modern presentation of lawyers]. Kharkiv: IMP «Rubikon» [in Russian].
9. Safuanov, F.S., Nazarova, E.A. (2011). Sravnitel'nyj analiz razlichnyh metodov sostavlenija psihologicheskogo portreta predpolagaemogo prestupnika [Comparative analysis of different methods of compiling a psychological portrait of an alleged criminal]. Psihologija i pravo - Psychology and Law, Vol. 3. psyjournals.ru. Retrieved from: http://psyjournals.ru/psyandlaw/2011/n3/46577.shtml [in Russian].
10. Chufarovskij, Ju.V. (2000). Juridicheskaja psihologija [Legal Psychology]. Moscow: Jurisprudencija [in Russian].
11. Snook, B., Cullen, R.M., Bennell, C., Taylor, P.J., Gendreau, P. (2008). The Criminal Profiling Illusion: What's Behind the Smoke and Mirrors? / Criminal Justice and Behavior .
12. Hicks, S.J. & Sales, B.D. (2006). Criminal profiling: developing an effective science and practice. Published by American Psychological Association.
Getman G. М, PhD in Law, research worker of the Research institute of the Study of crime problems named by Academician V. V. Stashis of the National Academy of Legal sciences of Ukraine, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: galinangetman@gmail.com ; ORCID 0000-0003-0872-3660
Problems of determination of principle of psychological profile of unknown criminal person in investigational activity
In the article principle of psychological profile of unknown criminal person in investigational activity is examined. Validity of this approach appears at importance of the use of modelling method as innovative direction of investigation. Thus, an author marks that to application of this method research of theoretical principles and preparation of practical recommendations must be preceded in practical activity of investigator.
The author marks that to the problems of social and psychological description of criminal person, in particular, unknown, in criminalistics and psychological literature certain attention was spared and determines separate scientists (I. M. Luzgin, V. O. Obrazcov and S. M. Bogomolov, I. S. Safuanov, Yu. V. Chufarovskii and others) works of that were devoted to research of this problem. However, for today, in criminalistics and legal psychology unambigiuous looks are absent in relation to the use of psychological knowledge in investigational activity. Therefore the aim of this article is consideration of separate theoretical problems of the use of modelling method during establishment of unknown criminal person in investigational activity.
By the author of the article of analysis different determinations of «psychological profile of unknown criminal person» were subjected. They are set positive lines and separate positions that in opinion of author are not expedient and important are subjected to criticism. That is why, the author points in conclusions the argued positions in relation to the necessity of the use of psychological profile of unknown criminal person during investigation of criminal realizations in activity of investigator.
Keywords: psychological profile; psychological portrait; unknown criminal person; psychological properties of person; conductive properties of person; ideal model.
Hadiuwna do pedKomzii 22.02.2017 p.
