CC BY
57
УДК 343.985
РЕФЛЕКС1Я ЯК СПОС1Б УСТАНОВЛЕННЯ ПСИХОЛОГ1ЧНОГО КОНТАКТУ З ДОПИТУВАНИМ НА ДОСУДОВОМУ РОЗСЛ1ДУВАНН1
В. В. БАРАНЧУК,
асистент кафедри кримтал^тики, Нащональний юридичний утверситет iменi Ярослава Мудрого, м. Харкв
Розглянуто питания, що пов'язаш з особливостями застосування психолог1чних знань для встановлення психолог1чного контакту при допит1 на досудовому розсл1дуванн1. Особливу увагу придшено проблемам рефлексивног взаемоди м1ж сл1дчим (прокурором) та допитуваним, рекомендащям щодо ефективного застосування рефлексивного мислення та дощльного здтсненнярефлексивного управлшня при формуванш психологгчного контакту.
Ключов1 слова: допит, психолопчний контакт, рефлекая, рефлексивне мислення, рефлексивне управлшня, конфлштна ситуащя.
На досудовому розслщуванш при проведет допиту процес прийняття ршення слщчим (прокурором) передбачае моделювання розумово! д1яльност1 допитувано! особи. Слщчому (прокурору) необхщно прогнозувати хщ м1ркувань, лшда поведшки та можлив1 дп допитуваного. Такого роду розумова робота, що проводиться слщчим (прокурором), е складним рефлексивним процесом [28, с. 10]. Здшснення зазначених розумових завдань мае важливе значення для встановлення психолопчного контакту при допил, тому варто бшьш детально дослщити змют та роль рефлексп шд час шдготовки та проведення допиту.
Проблемам визначення змюту рефлексп та дослщженню питань використання психолопчного мислення й особливостей застосування рефлексивного управлшня при допил присвячеш судово-психолопчш та кримшалютичш роботи таких вчених, як Р. С. Белкш, В. в. Бопнський, М. В. Боева, В. Л. Васильев, О. А. Воробйова, А. В. Дулов, Г. О. Зорш, В. О. Коновалова, М. В. Костицький, В. Г. Лукашевич, I. А. Макаренко,
З. I. Мггрохша, М. I. Порубов, А. Р. Ратинов, В. Ю. Шеттько та ш. [3; 5; 7-9;
11; 13-14; 16-17; 19-20; 21; 24; 27; 32]. Науковцями проведено грунтовне
дослщження окремих напрямюв застосування рефлекси у рiзних слщчих дiях
тд час досудового розслiдування, проте не повною мiрою розкрито можливостi
11 використання в процесi встановлення психолопчного контакту з
допитуваним. Потребуе дослщження процес застосування рефлекси на вшх
етапах установлення психолопчного контакту та специфжа здшснення
рефлексивного управлiння у рiзних ситуацiях допиту.
У I
«РефлекЫя» (лат. reflekto - повертати, обертати назад, роздумувати) у фшософському розумшш розглядаеться в декшькох аспектах: а) позначае позицiю, стан або процес звернення свщомост на самого себе, вщдзеркалення власно! розумово! дiяльностi [2, с. 127]; б) форму теоретично! дiяльностi суспiльно розвинено! людини, направлену на осмислення власних дш i !х закошв за допомогою вивчення i порiвняння, дiяльностi самопiзнання, що
•»« \\ I\
розкривае специфшу духовного свiту людини; в) принцип людського мислення, направлений на осмислення i усвiдомлення сво!х форм i передумов, предметний розгляд самого знання, критичний анаиз його змюту i методiв пiзнання, дiяльнiсть самосвщомосп [30, с. 579].
З позицп логiки рефлексiя характеризуеться як одна з властивостей вщносин, коли кожен елемент множинност знаходиться у певному вщношенш до самого себе [15, с. 451]. Рефлекшя е самостшним актом думки, який визначае його специфжу та становить собою здатнють до усвiдомлення думкою
я я g i 7 1 I g 1 щ м \ % ^^
сво!х актiв та !х змiсту [18, с. 51, 406].
РефлекЫя грунтуеться на математичнiй теори iгор, яка дослiджуе форми оптимально! поведшки, спрямованi на досягнення певного результату в умовах, коли результативнють залежить не тiльки вiд особи, яка приймае ршення, але й вщ поведiнки та дiяльностi шших учасникiв ситуацi! [31, с. 113-114]. Теоретичними основами рефлексивного управлшня е науковi положення теори iгор та теори управлшня, що широко застосовуються у кримшалютищ для створення розумових моделей можливих дiй допитуваного, для дослщження
цих моделей та оперування ними, прогнозування можливо! протидй допитуваного, змши ситуацй слщчо! дй залежно вiд дiй допитуваного чи дш самого слiдчого (прокурора), обрання правильно! стратегй поведiнки пiд час основного, додаткового чи повторного допиив. У теорй рефлексивних iгор процедура прийняття рiшення описуеться на основi аналiзу трьох основних понять: мети, що сто!ть перед тим або шшим партнером; властивого йому методу ршення задачi (образу дiй); об'ективно! обстановки (плацдарму), яка
вiдбиваеться в його свщомост [6, с. 22]. Використання рефлексй слiдчим
\\ XX /|
(прокурором) при допитi сприяе формуванню позицiй допитувано! особи, визначенню тактичних прийомiв, спрямованих на встановлення психолопчного контакту та отримання повно! й об'ективно! шформацй. Однак, на вщмшу вiд правил теорй ^ор, у розкриттi злочину, а саме при проведенш допиту та встановленш психологiчного контакту, недопустимi провокацiя, обман та
/ А* ! \\\ / \ / \ II А ^ \
залякування [17, с. 247].
Мч СлгТА \\ IжТ^л/^ 7*гг \
У психологiчнiй лiтературi «рефлекЫя» визначаеться як процес
самопiзнання суб'ектом внутршшх актiв i станiв. Як i близьке до нього поняття
«штроспекщя» в психологй, вони пов'язаш з уявленням про окрему iзольовану
свiдомiсть [26, с. 341]. Направлений на себе мехашзм рефлексй стимулюе
свiдомiсть на активний пошук кращих для ситуацй форм прояву власного Я,
блокуе бар'ери, що заважають максимальному i оптимальному самовираженню,
представляе на екран свщомост необхiднi аналоги, асощативш моделi,
парадокси для виршення завдань «вщ протилежного» по контрастних формах,
проводить пiдбiр i аналiз самооцiнок, !х корегування i перетворення стiйкостi
власного Я [12, с. 246]. 1нтроспективний аспект рефлексй при встановленш
психолопчного контакту дозволяе слщчому (прокурору) спрогнозувати та
проанаизувати сво! дй та поведшку пiд час допиту, допомагае йому
контролювати власнi емоцй, побороти можливе негативне ставлення до
допитуваного (щодо його антисощально! позицй чи морально! поведшки), яке
може зашкодити встановленню чи налагодженню психологiчного контакту.
РефлекЫя в соцiальнiй психологй виступае у формi усвiдомлення
суб'ектом, що дiе, - особою або групою о^б - того, як вони насправдi сприймаються та ощнюються iншими шдивщами або суспiльством [29, с. 544555]. Виступаючи механiзмом взаемодi!, вона тлумачиться як осмислення субектом того, якими засобами i чому вш справив те чи iнше враження [25, с. 393]. У мiжособистiснiй взаемоди для здiйснення рефлексi! залучаеться як мiнiмум двi особи, що е активними суб'ектами. Екстроспективний аспект рефлекси при встановленнi психологiчного контакту вказуе слщчому
(прокурору) на необхщнють брати до уваги потреби та мотиви допитуваного та
\\ N, /|
враховувати, як вiн розумiе мотиви та потреби особи, яка здшснюе рефлексiю.
В юридичнiй психологи рефлекЫя iнтерпретуеться як прийом осмислення самосвщомост слiдчим (прокурором) сво!х внутршшх психiчних актiв i станiв учасниюв кримiнального провадження, але головне в саморозумшш, виявленнi того, як вони розумшть власнi особистiснi особливостi, емоцшш реакцi!.
/ / ^ \ И / |\ I \ ///. ^ \ ^ \
Рефлексiя - це дзеркальне вiдображення суб'ектами спiлкування один одного, iмiтацiя уявно! дiяльностi та застосованих взаемодiй [8, с. 277]; важкий процес взаемозвернення i побудови стратегш поведiнки [1, с. 107]. Дещо iнший тдхщ у визначеннi рефлексi! пропонуе М. В. Костицький. Учений розглядае !! як метод i стверджуе, що змют !! полягае в тому, як юрист подумки ставить себе на мюце правопорушника й аналiзуючи його дi!, робить висновки зi сво!х вiдчуттiв, вiдносин, тобто визначае характер поведшки супротивника в цш ситуацi! [17, с. 246].
У кримшалютищ рефлексiя визначаеться як форма iмiтацi! мислення одного учасника слiдчо! дi! iншим, оцiнка його мотивiв, поведiнки [3, с. 107].
Р. С. Белкш зазначав, що коли рефлекЫя стосуеться предмета спшьно! дiяльностi, розвиваеться особлива !! форма - предметно-рефлексивш вiдносини. Вони е базою для передбачення поведшки та дш учасниюв кримшального процесу, а також тдставою для розробки i вибору тих або iнших тактичних прийомiв, визначення напрямкiв розшуку оЫб i предметiв [4, с. 191]. Рефлек^я - це пошук сенсу в словах, позищях, мотивацiях, вчинках та настановах [14, с. 10]. 1снуе точка зору, вщповщно до яко! рефлексiя розглядаеться як
шструмент прогнозування, вона не завжди усвщомлено супроводжуе всю дiяльнiсть слщчого (прокурора), тому що розслщування завжди пов'язане з програванням i аналiзом позицiй учасникiв у слщчих дiях [13, с. 27].
Для найбшьш повного визначення ролi рефлексй у процесi встановлення психолопчного контакту потрiбно розглянути спiввiдношення рефлексивного мислення i прогностично! дiяльностi слщчого (прокурора) при пщготовщ до проведення допиту. Пщ час досудового розслщування, в початковий перюд,
слiдчий (прокурор) зштовхуеться зi сукупнiстю рiзних обставин, як не завжди
|\ хХ I
пов'язанi мiж собою або зв'язок яких е недостатшм для визначення напряму слщства. Елементи ще! сукупностi можуть мати велике число ознак, i незрозумiло спочатку, як з них матимуть значення для встановлення ютини [5, с. 51]. Перед слщчим (прокурором) у цих умовах сто!ть завдання по думки уявити послщовшсть дiй допитуваного (пiдозрюваного, потерпшого, свiдка) як у минулому, так i зараз, пов язати розрiзненi елементи та створити систему
•»« \\ I\
дослiджуваних обставин. У зв'язку з цим виникае необхiднiсть у прогностичнш дiяльностi слiдчого (прокурора) щодо позицй, поведiнки, мотивацi!, дiй i взаемовщносин окремих учасникiв [10, с. 56]. Для устшного встановлення психологiчного контакту слдаий (прокурор) повинен обрати спошб виклику особи на допит, визначити зручний для допитуваного час та мюце його проведення, змоделювати першу зустрiч i змiст перших реплш, спрогнозувати ситуацiйно зумовленi варiанти поведшки допитуваного та пiдготувати вiдповiднi системи тактичних прийомiв для можливостi встановлення психологiчного контакту на рiзних стадiях допиту .
У рефлексивнш взаемодi! слiдчого (прокурора) з допитуваним важливого значення набувае рiвень володiння рефлексiею, який надае перевагу одному зi спiврозмовникiв та визначаеться рангом рефлексй [23, с. 97]. Г. О. Зорш характеризуе ранг рефлексй як стушнь взаемного вщображення у розмiрковуваннi слiдчого (прокурора) та допитуваного, яке залежить вiд !х iнтелектуального рiвня та характеризуеться якютю вкладених у допитуваного моделей [14, с. 161]. Бшьш високий ранг рефлексй обумовлений наступними
характеристиками: а) загальноосвггшм рiвнем особи; б) рiвнем професшно! подготовки; в) рiвнем обiзнаностi; г) умшням будувати i варiювати розумовi моделi iнших осiб [6, с. 23]; г) знання психологи спшкування; д) вмшш встановлювати психологiчний контакт та здшснювати психологiчний вплив; е) володгги тактичним арсеналом; е) знати шдивщуально-психолопчш особливостi допитуваного [23, с. 97]; ж) вмшням дiагностувати допитуваного за виразом обличчя, рiзними реакщями на використану у процесi допиту кримшалютичну iнформацiю[14, с. 185]. О. Р. Ратшов уважае, що устх кожно!
\\ X/ /I
сторони в допитi залежить вiд того, наскшьки обширна i точна !х взаемна обiзнанiсть [27, с. 11]. Перевага в рефлексп дае слщчому (прокурору) можливiсть не тiльки передбачати поведшку допитуваних, але й впливати на хщ мiркувань та прийняття ршень допитуваним. Такий вплив здшснюеться за рахунок передачi допитуваному тдстав для прийняття ним бажаного для
/ irГ^ \ 1 / \ ■ \ // ^ \
слiдчого (прокурора) рiшення з позицш встановлення iстини i називаеться
Ах^ ^ \\ , кЛЧ/Л Га
рефлексивним упрaвлiнням [27, с. 11 ].
1снуе теоретична концепщя, прихильники яко! розглядають необхщшсть у рефлексивному упрaвлiннi тiльки у тому випадку, якщо цiлi i завдання, якi ставить перед собою слщчий (прокурор) та допитувана особа, не ствпадають [6, с. 22]. Так, В. С. Богшський стверджуе, що рефлексивному управлшню надаеться значення там, де в проце^ спшкування на перший план виступае конфлжт мiж сторонами, де допитувана особа вщмовляеться давати свiдчення, надае хибш показання або iншi вiдомостi, що суперечать штересам слiдствa. Рефлексивне мислення й упрaвлiння тд час допиту можуть використовуватися як у ситуаци, коли допитувана особа протидiе розслiдувaнню внесенням свiдомо помилкових вщомостей у показання, так i в ситуaцi! надання допомоги слщству, тобто використання рефлексивного мислення е доцшьним при усуненнi суперечностей або перекручень у показаннях [22, с. 111]. Застосування рефлексивного управлшня не залежить вщ нaявностi конфлiктно! ситуаци при допит^ слiдчий (прокурор) може його здшснювати щодо рiзних учасниюв кримiнaльного провадження: свiдкa, потерпiлого, тдозрюваного при
проведенш бшьшост слщчих дш.
Дiяльнiсть кожно! сторони при спшкуванш направлена на прийняття певного ршення, яке вiдповiдае !! штересам, а також на досягнення цшей, якi ставить перед собою сторона. Але таю дп i цш допитувано! особи не завжди направлен на протидiю або створення конфлжтно! ситуацп. G категори осiб, як погано пристосованi до переживання психотравмуючих ситуацiй. Форми поведiнки таких людей, особливо потерпших, неврегульованi та суперечлив^ Вони весь час думають про злочин i його наслiдки, розглядаючи поточну
/I
ситуацiю як кризу життя. Це характерно для близьких родичiв загиблих, для потерпiлих у згвалтуваннях, позицiя яких на допитах украй нестшка [14, с. 298]. Наприклад, при допитi потерпшо! особи слщчий (прокурор), здiйснюючи рефлексивне мислення, ставить себе на !! мюце та аналiзуе всi чинники, що психологiчно травмували особу пiд час вчинення злочинцем злочину, враховуе
/ \ \\ / IV /I \ II \ \
всi можливi емоцй i вiдчуття, що вiдчувае особа шсля скоеного злочину. Це
•»« \ \\ //вМ^а/хД \
дозволяе слiдчому (прокурору) проаналiзувати зв'язок подiй з позицiею
потерпiло! особи та в думках побудувати модель вщображення злочину в
свщомос^ допитуваного, визначаючи можливi викривлення сприйнято!
шформацй про злочин.
Рефлексiя тiсно пов'язана зi встановленням психологiчного контакту тд
час допиту. Застосовуючи рефлексивне мислення, слщчий (прокурор): 1) iмiтуе
мислення допитуваного, ставить себе на мюце допитуваного, щоб збагнути
розумовi процеси, визначити характер поведшки особи для можливос^ вибору
способу встановлення психолопчного контакту; 2) визначае мотиви, що
спонукали допитуваного до вчинення певних дш, щоб зрозумгги його
психологiчну спрямованiсть, знайти «точки взаемопорозумшня» у процесi
розмови; 3) анаизуе всi можливi чинники, що впливають на позищю особи та !!
вчинки залежно вiд конкретно! ситуацй, щоб подолати !х вплив на особу.
Здшснюючи рефлексивне управлшня, слiдчий (прокурор): 1) змiнюе
негативний емоцшний стан та долае можливi бар'ери спiлкування; 2) корегуе
неправильно сформоваш ситуацiйнi настанови допитуваного, щоб орiентувати
його на заняття правильно! позицп, на пошук оптимального виходу з критично! для нього ситуаци; 3) здшснюе вплив на допитуваного, спрямований на встановлення психолопчного контакту з метою закршлення правильно! позицп' та забезпечення надання достовiрних та повних показань; 4) на пiдставi вчиненого впливу, реакци особи на нього та ситуацшно! обстановки при допил слiдчий прогнозуе подальшу поведiнку особи, здшснюе вплив, що спрямований на закршлення психолопчного контакту.
Таким чином, застосування слщчим (прокурором) рефлексивного
|\ /I
мислення i тактично правильне здiйснення рефлексивного управлiння сприяють успiшному проведенню допиту, встановленню психологiчного контакту та його шдтриманню з допитуваним пiд час проведення шших слiдчих дiй.
Список лггератури:
1. Бандурка А. М. Основы психологии управления : учебник / А. М. Бандурка, С. П. Бочарова, Е. В. Землянская. - Х. : Ун-т внутр. дел, 1999. - 528 с.
2. Баранов П. В. Рефлексивное управление и рефлексивная структура решений в играх двух лиц со строгим соперничеством / П. В. Баранов // Проблемы принятия решения : сб. статей / Акад. наук СССР; Ин-т психологии. - М. : Наука, 1976. - 318 с.
3. Белкин Р. С. Курс криминалистики : частные криминалистические теории : в 3 т. / Р. С. Белкин. - М. : Юристь, 1997. - Т. 2. - 464 с.
4. Белкин Р. С. Криминалистическая энциклопедия / Р. С. Белкин. - М. : БЕК, 1997. -
342 с.
5. Богинский В. Е. Прогнозирование в допросе подозреваемого / В. Е. Богинский, С. М. Стороженко // Криминалистика и судебная экспертиза : респ. межвед. науч.-метод. сб.
- Вып. 21.- К. : Вища шк., 1980. - 153 с.
6. Богинский В. Е. Рефлексивное управление при допросе : учеб. пособие / В. Е. Богинский. - Х. : Юрид. ин-т, 1983. - 40 с.
7. Боева М. В. Тактико-коммуникативная компетентность следователя / М. В. Боева.
- М. : Юрлитинформ, 2010. - 152 с.
8. Васильев В. Л. Юридическая психология : учебник для вузов / В. Л. Васильев. -СПб. : Питер, 2003. - 656 с.
9. Воробьева Е. А. Профессионально-психологические особенности контактности следователей в условиях допроса : дис. ... канд. псих. наук : 19.00.03 / Е. А. Воробьева. - М. : РГБ, 2003. - 266 с.
10. Денисюк С. Ф. Обыск в системе следственных действий (тактико-криминалистический анализ) / С. Ф. Денисюк, В. Ю. Шепитько. - Х. : Консум, 1999. - 160 с.
11. Дулов А. В. Судебная психология / А. В. Дулов. - Мн. : Вишэйш. шк., 1975. - 462 с.
12. Зорин Г. А. Криминалистическая методология / Г. А. Зорин. - Мн. : Амалфея, 2000.
- 608 с.
13. Зорин Г. А. Психологический контакт при производстве допроса : учеб. пособие по курсу «Криминалистика» / Г. А. Зорин. - Гродно : Гродненский госуниверситет, 1986. - 189 с.
14. Зорин Г. А. Руководство по тактике допроса : учеб.-практ. пособие / Г. А. Зорин. -М. : Юрлитинформ, 2001. - 320 с.
15. КондаковН. И. Логический словарь / Н. И. Кондаков. - М. : Наука, 1971. - 656 с.
16. Коновалова В. Е. Допрос: тактика и психология / В. Е. Коновалова. - Х. : Консум, 1999. - 157 с.
17. Костицкий М. В. Введение в юридическую психологию : методологические и теоретические проблемы / М. В. Костицкий. - К. : Вища шк., 1990. -259 с.
18. Лейбниц Г. В. Сочинения: в 4 т. / ред. и сост., авт. вступ. статьи и примеч.
B. В. Соколов ; пер. Я. М. Боровского и др. / В. Г. Лейбниц. - Т. I. - М. : Мысль, 1982. - 636 с.
19. Лукашевич В. Г. Криминалистическая теория общения: постановка проблемы, методика исследования, перспективы использования / В. Г. Лукашевич. - К. : Укр. акад. внутр. дел, 1993. - 194 с.
20. Макаренко И. А. Понятие и условия установления психологического контакта с несовершеннолетним обвиняемым / И. А. Макаренко // Уголовное право. - 2003. - № 1. -
C. 85-87.
21. Митрохина З. И. Использование данных психологии при производстве допроса: учеб. пособие / З. И. Митрохина. - К. : УМК ВО, 1990. - 52 с.
22. Негребецький В. В. Використання рефлексивного мислення й управлшня при перев1рщ показань на мющ / В. Негребецький // Кримшалютика. - 2008. - № 1. - С. 110-114.
23. Панов Н. И. Рефлексивное управление при допросе / Н. И. Панов, В. Ю. Шепитько // Юридический весник. - Одесса : Астропринт, 1999. - № 4. - С. 96-98
24. Порубов Н. И. Научные основы допроса на предварительном следствии / Н. И. Порубов. - Мн. : Вышэйш. шк., 1978. - 176 с.
25. Психологический словарь / [авт.-сост. В. Н. Копорулина, М. Н. Смирнова, Н. О. Гордеева, Л. М. Балабанова] ; под общей ред. Ю. Л. Неймера. - Ростов н/Д : Феникс, 2003. -640 с.
26. Психология. Словарь / под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. - 2-е изд., испр. и доп. - М. : Политиздат, 1990. - 494 с.
27. Ратинов А. Р. Теория рефлексивных игр в приложении к следственной практике / А. Р. Ратинов // Правовая кибернетика : сб. материалов / отв. ред. В. Н. Кудрявцев. - М. : Наука, 1970. - С. 185-197.
28. Соловьев А. Б. Допрос на предварительном следствии : метод. пособие / изд. 2-е перераб. / А. Б. Соловьев, Е. Е. Центров; Всесоюз. ин-т по изучению причин и разработке мер предупреждения преступности. - М.,1986. - 120 с.
29. Сощальна психолопя : тдруч. для студенев вищих навчальних заклад1в : у 2 кн. / Л. Е. Орбан-Лембрик. - К. : Либщь, 2004. - 573 с.
30. Философский энциклопедический словарь / гл. ред. : Л. Ф. Ильичев, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалев, В. Г. Панов. - М. : Сов. энциклопедия, 1983. - 840 с.
31. Хайдуков Н. П. Тактико-психологические основы воздействия следователя на участвующих в деле лиц / Н. П. Хайдуков. - Саратов : СЮИ, 1984. - 124 с.
32. Шеттько В. Ю. Кримшалютична тактика (системно-структурний анал1з) : моногр. / В. Ю. Шеттько. - Х. : Харк1в юридичний, 2007. - 432 с.
Баранчук В. В. Рефлексия как способ установления психологического контакта с допрашиваемым на досудебном расследовании.
Рассмотрены вопросы, связанные с особенностями применения психологических знаний для установления психологического контакта при допросе на досудебном расследовании. Особое внимание уделено проблемам рефлексивного взаимодействия между следователем (прокурором) и допрашиваемым, рекомендациям по эффективному применению рефлексивного мышления и целесообразного осуществления рефлексивного управления при формировании психологического контакта.
Ключевые слова: допрос, психологический контакт, рефлексия, рефлексивное мышление, рефлексивное управление, конфликтная ситуация.
Baranchuk V. V. A reflexion as method of setting of psychological contact with interrogated on pre-trial investigation.
A question is considered, that the applications of psychological knowledge related to the features for establishment of psychological contact at interrogation on pre-trial investigation. The special attention is spared to the problems of reflexive cooperation between an investigator (by a public prosecutor) and interrogated, to recommendations in relation to effective application of the reflexive thinking and expedient realization of reflexive management at forming of psychological contact.
Key words: interrogation, psychological contact, reflexion, reflexive thinking, reflexive management, conflict situation.
Розширена анотащя
стати Баранчука В. В. на тему: «Рефле^я як cnoci6 установлення психологiчного контакту з допитуваним на досудовому розслщуванш»
Baranchuk V. V., Research Staff of Criminalistics Department, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv
An extended abstract of a paper on the subject of: «A reflexion as method of setting of psychological contact with interrogated on
pre-trial investigation»
The problem setting. The article is devoted to the issue of the day of establishment of psychological contact at conducted to the interrogation on pre-trial investigation. Analyzing inquisitional practice, evidently, that opening of this problem becomes a necessity in connection with that the amount of conflict situations increases during realization of interrogation, there is a necessity for an exposure and stopping of false testimonies, the change of behavior and position of person with that is set psychological contact with the aim of receipt of truthful certificates.
Investigative agencies have difficulties in relation to forming of psychological contact, absent unity of opinions in relation to the necessity of application of the reflexive thinking and reflexive management for its establishment. At presence of these divisions of opinions and vision of this problem, establishment of psychological contact in practice with the different participants of process on pre-trial investigation becomes problematic. All of it allows attributing this problem to actual.
Recent research and publications analysis. To the problems of determination of reflection' maintenance and research of the using' questions of the psychological thinking and features of application of reflexive management at the interrogation is devoted such judicial-psychological and criminalistics works of such scientists as R.S. Belkin, V.E. Boginskiy, V. L. Vasyliev, T.S. Volcetskaya, N. V. Granat, L. Ya. Drapkin, A. V. Dulov, M. I. Enikeev, G. О. Zorin, L.M. Karneeva, В. S. Komarkov, V.O. Konovalova, V.E. Kornoukhov, М. V. Kostickiyi, VA. Lefevr, М. I. Porubov,
A. R. Ratinov, V. V. Romanov, V. Yu. Shepitko and other.
Paper objective. On the basis of study and analysis of literary sources, inquisitional practice, to investigate essence of reflection, feature of its application for establishment of psychological contact at interrogation on pre-trial investigation.
Paper main body. On pre-trial investigation at conducted to the interrogation the process of decision-making to the investigators (by a public prosecutor) foresees the design of intellection of the interrogated person. Such mental work that is conducted to the investigators (by a public prosecutor) is sent to the recreation of predictable ideas; decisions and actions interrogated and is a difficult reflexive process.
In the article essence of term reflection from positions of such sciences as philosophy, logic, mathematical game theory, psychology, social psychology, legal psychology and criminalistics is researched. Correlation of reflexive management and prognostic activity of investigator (public prosecutor) is considered during realization of interrogation. The grades of reflection and factors that give advantage to the investigator (to the public prosecutor) in reflexive cooperation are analyzed. Attention applies on the feature of application of the reflexive thinking and realization of reflexive management at establishment of psychological contact in the conflict and solved by mutual agreement situations of interrogation.
Conclusion of the research. A question is considered, that the applications of psychological knowledge related to the features for establishment of psychological contact at interrogation on pre-trial investigation. The special attention is spared to the problems of reflexive cooperation between an investigator (by a public prosecutor) and interrogated, to recommendations in relation to effective application of the reflexive thinking and expedient realization of reflexive management at forming of psychological contact.
