CC BY
4Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия «Философия. Культурология. Политология. Социология». Том 24 (63). 2011. № 3-4. С. 177-184.
УДК 316.42
ПО Л1ТИКО-ГЛ ОБ АЛ1СТИЧНИЙ П1ДХ1Д до СОЦ1АЛ13АЦП ТА 1НТЕГРАЦП
Отделенцев С. О.
У cmammi розглянуто роль полтичног глобал1стики в м1жнародтй полтичнт cucmeMi з точки зору загалъног meopii полтичних систем. Також розглянуто можливктъ застосуеання полтико-глобал1стичног сощал1зацп як необх1дног умоеи практичного застосуеання ideti глобал1стики. Показана роль еколог1чног ceidoMOcmi в полтико-глобал1стичнт сощал1зацп.
Ключ ов i слова: полтико-глобалктична сощал1защя, глобал1стичний cnoci6 мислення, глобалгстична система цгнностей.
Об'ектом дослщження е процес псштично! сощал1зацп у значенш елемента глобально! полггично! системи, що формуеться у сучасному свЫ. Дослщжуеться також роль полггично1 глобалютики як ¡дсолопчно! основи полггично! сощалпацп в умовах глобалпацп та як елементу духовно! пщсистеми coluymy. що радикальним чином впливае на формування св¿тогляду особистосп. Метою дослщження е розробка пщход1в до теоретичного вивчення та практично! рсалпацп системи полтжо-глобалютично! сощал1зацп по аналоги з системами антрополопчно! та полтиною сощалпацп. що ддать у couiyvii на його буденному та полтганому р1внях.
Постановка проблеми. Провщне viicuc серед свшэвих мегатенденцш посщае глобал1защя. Вщбуваеться процес планетарного поеднання ycix сфер людсько! д1яльносп, який охоплюе виробництво, тсхнолопю. торпвлю, культуру, пол1тичш i держав Hi шетитути. Цей процес е природним i його неможливо зупинити, незважаючи на зростаючий рух антиглобагпепв. На планет! вщбуваеться глобальна трансформащя макросощуму. Природа тако! трансформацп гетерогенна, тому вектори и спрямування неможливо визначити однозначно. Глобал1защя е викликом щодо Bcix без винятку держав i нацш, економш i полтж, культур i традицш. Опанування ще! ново! реальносп вимагае вщповщних методолопчних зрушень у науцк у св1товш та м1жнароднш полппщ [5, с. 480]. У данш роботi дослщжуеться тсорстичш засади та науковий пщхщ до процесу сощал1зацп в умовах глобалпацп м1жнародного суспщьства.
Ступтъ розробленост1 проблеми. Анал1з останшх дослщжень i публшацш евщчить, що згщно цившзацшно! парадигми, яка дослщжуеться в роботах Коппель [1], для змши негативних тенденцш евгеового розвитку потр1бна цивЫзащя. що забезпечуе цшене, ев ¡дом с i науково обгрунтоване управлшня розвитком людства. Для формування тако! цившзацп необхщний певний св1тогляд, що базуеться на
науковому пщходг Про необхщнють розробки сучасного наукового свпотляду свщчать наступш глобальш тенденцн свшэвого розвитку:
• тенденщя до розширення складу та збшыпення р1зномашття полтганих актор1в;
• полтина тенденщя загрози мирному сшвюнуванню та розширеного поняття безпеки;
• збшыпення учасниюв у систем! \пжнародних вщносин, що породжуе труднопц у передбачуваносп мотивацш та наслщюв р1зних вар1аш!в 1х поведшки;
• шститут держави стикаеться п конкуренщею з боку транснацюнальних корпорацш;
• поява полтганих та ¡нших самощентифшацш на р1вш цившзацш;
• м1жнародш вщносини починають трансформуватись в регюнально 1 глобально внутршньо системш;
• ероз1я нацюнально-державного суверештету внаслщок послабления традицшних функцш держави, порушення мсжп \пж внутршньою та зовшшньою пол1тикою через посилення 1х взаемозалежносп та взаемовпливу;
• розмивання меж \пж внутршшми та м1жнародними полтганими, економ1чними, шформацшними та шшими процесами;
• тенденщя ас и метр и ч ноет 1 у вщносинах м1ж акторами \пжнародних вщносин, яка виникае внаслщок р1зно! щшьносп у взаемовщносинах та у р1зних параметрах стану взаемозалежносп м1ж акторами;
• тенденщя до штеграци в сконо\пчшй та пештичнш сферах;
• тенденщя до становления сконо\пчно!' системи, яка функцюнуе за единими правилами в межах ус1е! планети;
• формування щеологп глобал1зму як обгрунтування невщворотносп цих змш.
Полггична глобалктика як наука
Сферою людсько! д1яльносп, яка визначае будь-який розвиток сусшльства е пештика сусшльства. Полтина глобалютика - е одним з головних напрямюв сучасно! пол1тично1 науки, що дослщжуе законом1рносп функцюнування 1 розвитку пештично! сфери та полтганого життя глобального сусшльства у контексп виборювання, утримання контролю, реал1зацп та функцюнування полтгано! влади на глобальному, цившзацшно-територ1альному, державно-нацюнальному, регюнальному 1 локальному р1внях управлшня. Полтина глобалютика як система знань про полп"ичш аспекта глобальних проблем е складовою частиною системи полтганих наук. У процесс розвитку глобалютики значна увага придшяеться дослщженню та пошуку шлях1в розв'язання свшэвих проблем, яю мають полтганий характер. 1снуе чотири основних пщходи до шзнання глобальних проблем пщ полтганим кутом зору:
• дослщження полтганих аспект ¡в загальнолюдських проблем у цшому;
• пештолопчний аналп окремих планетарних проблем та 1х взаемозв'язюв як п системою \пжнародних вщносин, так 1 з конкретними напрямами св1тово1 по л ¿тики;
• дослщження вияву глобальних проблем у конкретних регюнах та 1х впливу на розвиток пол1тично1 ситуацп в цих репонах.
• формування теоретико-методолопчних засад псштико-глобальних дослщжень.
Згщно з системним шдходом, суспшьство е взаемод1ею чотирьох шдсистем, яи перебувають у вщносинах взаемозалежносп i взаемообмшу: економ1чно1, полггично!, сощально! i духовно!. Кожна з шдсистем виконуе певш функци, реагуе на вимоги, яю надходять зсередини або ззовш, а разом вони забезпечують ж иттед i я л ь н i ст ь суспшьства в цшому. Так, за реал!защю потреб людей у споживчих товарах вщповщае сконо\пчна пщсистема. Визначення колективних цшей, мобшзац!я pecypciB на !х досягнення, прийняття piuiCHb складають функци полпично! пщсистеми. Сощальна пщсистема забезпечуе пщтримку усталеного способу життя, передае новим членам суспшьства норми, правила i цшностк яга стають важливими чинниками мотивацп i'x поведшки. 1нтегращю суспшьства, встановлення i збереження зв'язкчв солщарносп м1ж !! елементами здшснюе духовна пщсистема.
В умовах глобально! полтгано! системи, що формуеться, а також глобальних проблем, яю можуть призвести до глобально! катастрофи, стае важливою роль духовно! пщсистеми як чинника стабшзуючого, що 36epirae i направляе на правильний шлях розвитку. В якосп тако! духовно! пщсистеми можлива полтина глобал!стика, що безпосередньо дослщжуе проблеми i розвиток у глобальному
BHMipi.
Пол!тична глобал!стика закладае пщвалини загальнонауково! картини ев ¡ту i нового евпотляду. У значенн! и об'екта виступають процеси глобал!заци, а у значенш предмета - закони единого евпу та формування ново! системи свитого порядку - глобал!зму. Вивчення ще! сфери спрямоване на виявлення р!зних аспекпв, сутност!, тенденц!й i причин процес!в глобал!зац!!, глобальних проблем, яю е и наслщками, на пошук полничних шлях!в закр!плення позитивних i подолання негативних для людини та бюсфери наслщюв цих процешв. а також практичну д!яльн!сть по !х реал!зац!! в пол!тичн!й сфер!, як на piBHi окремих держав, так i в м!жнародному масштаб!.
Методолопею пол!тично! глобал!стики е глобально-цившзацшний пщхщ, який дае змогу виявити генезу, витоки i взаемозв'язок полтганих, економ!чних i культурних BHMipiB глобал!зацп, сп!ввщношення процес!в глобал!зац!!, !нтеграц!! i дез!нтеграц!!, рег!онал!зац!! i фрагментац!!. Гкштична глобал!стика е системою наукових знань про полтганий аспект глобальних проблем, класифшащя цих проблем та визначення практичних шлях!в !хнього розв'язання, наука про системне, комплексне вивчення суспшьно! сфери, яка розглядаеться як цшений об'ект дослщження з точки зору д!алектично! едност! i суперечливост! процешв ун!версал!зац!! i гетерогенност! евпу, що глобал!зуеться. Бона е м!ждисципл!нарною формою знания в галуз! м!жнародних вщносин i евпово! полпики, яка прагне подолати кризу наук, роздшених спещагпзащею i трансформац!ею предмет!в дослщження пщ впливом процес!в, що в!дбуваються в сучасному CBiTi.
Пол!тична глобал!стика як наука синтезуе основи полгеичних, сощально-економ!чних i ф!лософських вчень попередниюв в!дносно законом!рностей розвитку сусп!льства. 3 и допомогою доведено, що вихщ земно! цив!л!зац!! з критичного стану е неможливим в умовах сучасного стихшного руху i може бути досягнутим виключно на основ! науки.
Еколопчна свщомкть в контексп полггико-глобал1стичноТ проблематики
1з змшами, яи настають у природ! пщ впливом антропогенного та техногенного фактор ¡в 1 яю виявляються в порушеннях еколопчно! р1вноваги, вщбуваеться усвщомлення цих змш, тобто виникае сколопчна свщомють. Бона виникае як на основ! емшричного, наочного шзнання таких змш, так 1 на основ 1 1х наукового дослщження. Еколопчна свщомють мютить не тшыси знания про стан 1 змши в природ!, але й розумшня можливих шлях1в 1 способ! в виршення еколопчних проблем. Еколопчна свщомють не обмежуеться критикою еколопчно! ситуаци, воно передбачае не тшьки знания про стан суспшьства 1 природи, а й усвщомлення необхщносп запоб1гання подалыпого порушення еколопчно! р1вноваги в природ! з метою збереження природних компонента життя людини.
Еколопчна свщомють е юторичною категор1ею 1 виникае в той перюд, коли вщносини суспшьства до природи призводять до порушення еколопчно!' р1вноваги в природа Тому штенсившсть еколопчно! кризи впливае на сколопчну свщомють. Еколопчна свщомють - це не тшыси усвщомлення обмеженосп природи, могутносп й влади людини над нею, а й результат усвщомлення того, що джерела енергн I сучасних умов життя людини можуть змшитися на тривалий час або зникнути назавжди.
Еколопчна свщомють припускае, що окрема людина 1 громадсыа групи поважають права та юнування потреб шших людей або суспшьних груп.
Найважлившими елементами еколопчно!' свщомост! е:
• усвщомлення обмеженосп природи, ¡нтегральною частиною яко! е людина;
• усвщомлення необхщносп вщмови вщ домшування людини над природою 1 необхщносп встановлення дина\пчно! р1вноваги м1ж природними системами 1 людсько! системою;
• усвщомлення еколопчно! кризи як суспшьно! кризи;
• усвщомлення глобального характеру еколопчно! кризи;
• усвщомлення необхщносп виршення еколопчно! кризи;
• усвщомлення необхщносп розробки глобально! стратеги розвитку як передумови юнування життя;
• усвщомлення юнування сощальних сил, !х здатносп до епшкування 1 передбачення динам1чного розвитку суспшьства.
Еколопчна свщомють мютить уявлення про еколопчну ситуащю, !! цшнюне визначення та дп, якл слщ почати з метою досягнення необхщного еколопчного стану. Вщповщно еколопчну свщомють в змютовному сеши характеризують три основш елементи: еколопчш знания, оцшка еколопчно! ситуацп та еколопчний поведшку.
Основним елементом еколопчно! свщомосп е еколопчш знания. Вони мютять у со61 як неодмшну умову усвщомлення обмеженосп природи (тобто Г! ресурсов) 1 потребу встановлення динам1чно! р1вноваги \нж природними системами 1 громадськими, тими, яю створюють люди. У еколопчш знания входять також розумшня причин еколопчно! кризи та и глобального характеру 1 потреба глобально! стратеги суспшьного розвитку як передумови збереження життя що е уевщомленням сутносп вщносин у систем! «суспшьство - людина - техшка -природне середовище».
Другим основним елементом еколопчно! свщомосп е оцшка еколопчно! ситуацп. Бона визначаеться системою цшностей суспшьства або суспшьних груп, в якш розвиваеться еколопчна евщомють 1 виявляеться ставлення суспшьства або суспшьних груп до навколишнього середовища. У суспшьств! ддать р!зш цшшсш системи, яи функцюнують паралельио один з одним 1 яю залежать вщ домшуючих цшностей у суспшьств!, навколо яких обертаються цшносп "нижчого рангу". Еколопчна евщомють не е однорщним, оскшьки пов'язано з громадсысими трупами та 1х системою цшностей. Саме щ домшукга цшносп значно впливають на сколопчну евщомють. Але при оцшщ еколопчно! ситуацп необхщно виходити з того, що суспшьний прогрес повинен грунтуватися на наукових знаниях, яи не суперечать законам природи.
Трсгпм елементом еколопчно! ев ¡домоет 1 е еколопчна поведшка. Еколопчна поведшка визначаеться не тшьки еколог1чними знаниями 1 системою цшностей. Бона визначаеться, 1 шшими чинниками, наприклад особливостями особистост1, потребами людини 1 можливостями 1х задоволення. Адекватна еколог1чна повед1нка настае як результат впливу об'ективних 1 суб'ективних чинниюв, вона виршуе еколог1чн1 проблеми.
Еколопчна евщомють формуеться 1 розвиваеться шд впливом соц1альних сил 1 шд впливом зм1н у систем! цшностей. У зв'язку з цим як основа еколопчно! полпики може бути консервативною або прогресивною. Еколопчна евщомють мае трикомпонентну структуру:
• когштивний компонент - пегоачне вщображення природно!, соц!ально!, штучно!! внутршнього середовища;
• емотивний компонент - ставлення до цього середовища;
• конативний (поведшковий) компонент - саморефлекшя та саморегулящя у навколишньому середовипц (стратег!!! технолог!! взаемод!!).
Залежно вщ особливостей когннивного, емотивного, конативного (поведшкового) компонента свщомост! видшяють три типи еколог!чно! св!домост!: антропоцентричний, природоцентричний! екоцентричний.
Антропоцентричнна еколог!чна евщомють складаеться !з сукупност! уявлень про надприродшеть ! всесилля людини як ютоти, яка мае безмежн! можливосп у пщкоренн! природи. Сутн!сть антропоцентрично! свщомост! розкриваеться в таких евпотлядних принципах:
• найвищою ц!нн!стю е людина. Все шше в природ! цшне наст1льки. насюльки корисно людиш. Природа виступае власн!стю людини;
• евп- мае !ерарх!чну будову. Вершину !ерархп займае людина, середину - реч!, ним створен!, фундамент - об'екти природи, яю, у свою чергу, впорядковуються в залежносп вщ корисност! для людини;
• метою взаемоди з природою е його використання для задоволення тих чи шших прагматичних потреб людини, для отримання ним «корисного» продукту.
Антропоцентричш уявлення мають !сторичний характер ! сформувалися як законом!рний наслщок видшення людини з природи. Установки антропоцентрично! свщомост! пронизують вс! сфери людсько! д!яльност!. Саме вони е причиною сучасно! еколог!чно! кризи, яка загрожуе перерости в еколопчну катастрофу. Антропоцентрична евщомють переживае гостру кризу, вступаючи в розб!жнють з об'ективними процесами розвитку природи ! суспшьства. Катастроф!чш змши
природного середовища, яи зачшають вже кожну людину, значно перетворять змют уявлень про вщносини людства з навколишшм свш)м.
Протилежним антропоцентричному типу еколопчно! свщомосп е природоцентричний або, як ще його називають, бюцентричний тип свщомосп. Для нього характер Hi таю ознаки:
• найвищу цшшеть мае природа. Людство повинно шдкоритися природг Вся д1яльнють людини оцшюеться лише з точки зору корисносп для навколишнього середовища;
• iepapxi4Ha картина евпу мае такий виг ляд: на вершит трамщи знаходиться природа, а в II основ! - людство, яке направило свш потенщал на службу природ!;
• метою взаемодп з природою е збереження И недоторканою у всьому р1зномаштп форм i вид1в. у тому числ1 i тих, яи шкодять як людству в цщому, так i окремш людиш.
Природоцентричний тип еколопчно! свщомосп, хоч i е протилежним за cboIm зм1стом антропоцентричному типу, але не виршуе проблеми подолання еколопчно! кризи. Mi ж цими двома типами знаходиться третш тип - екоцентричний. Вш е альтернативою двом розглянутим i характеризуемся тим, що у вщносинах людини i навколишнього середовища переважае гармошя, взаемозв'язок, взаемодя i взаеморозвиток. Екоцентрична евщомють характеризуеться такими особливостями:
• вищу цшнють являе гармоншний розвиток людини i природи. Людина не власник природи, а один з члешв природного сшвтовариства;
• вщмова вщ iepapxi4Hoi картини евпу. Розум людини не дае йому прившеш, а навпаки накладае на нього додатков1 обов'язки щодо навколишнього середовища. Св1т людей не протисто!ть св1ту природи - вони е елементами едино! системи;
• метою взаемодп з природою е максимальне задоволення, як потреб людини, так i потреб усього природно! епшьноти;
• вплив на природу змшюеться взаемод1ею з нею;
• розвиток природи i людства мислиться як процес коеволюцп. взаемовигщного едност1.
В останн1 роки з'явилися науков1 KOHnenni! формування, проектування навколишнього середовища, в яких реагпзуються установки i принципи екоцентризму. Bei вони ор1ентоваш на вир1шення одного завдання - визначення умов, при яких обсяги i рпномаштшеть природних pecypciß будуть не т1льки збер1гатися, але i зростати так, щоб забезпечити потреби суспшьного виробництва.
Необхщшсть пол1тико-глобал1стично1 соц1ал1зацй"
Однак як би не була досконала та чи шша наука, вона марна без практичного застосування. У pa3i природничих чи техшчних наук, ix застосування обмежуеться локальними промисловими, аграрними, науковими об'ектами й обмеженим колом фах1вщв. У випадку гумаштарних наук сфера застосування розширюеться шли ми сощальними верствами. У випадку ж глобалютики, зокрема пол1тично1, сфера застосування повинна бути якомога бшыпе i, в ¡деалк повинна охоплювати все людство. 1ншими словами, ще! пол1тично! глобалютики повинш бути сприйнят1 вс1м населениям планети Земля. Але, як показала свшэва практика, у pa3i звичайно!
полггики, силовими методами домогтися прийняття полиичних цшей i цшностей, неможливо. Це стосуеться також i щей глобалютики, яким протистопъ \пжнародний рух антиглобалют1в. Потр1бен новий метод який полягае в забезпеченш добровшьиого прийняття людьми цшей глобал1заци. Це виявляеться можливим у тому випадку, якщо глобал1зацшна система здатна створювати i пщтримувати Bipy шдивццв у свою лептимнють i справедливють. Домогтися пщтримки громадян глобал1зацшна система може шляхом формування позитивно! психолопчно! установки на добровшьшсть прийняття норм, цшностей, культури що буде панувати в глобальному суспшьствг Така установка особистосп формуеться у результат! пол!тико-глобал!стично! сощатзаци, що як i у випадку антрополопчно! та полиично! соц!ал!зацуц!!, складаеться пщ впливом процесу соц!ал!зац!! i за допомогою агснт1в сошалпацп. Антрополопчна сощал1защя, або просто сощал1зац1я являе собою процес розвитку людини у взаемоди з оточуючим його cbItom, пщ час якого вщбуваеться засвоення шдивщом певно! системи знань, норм i цшностей, що дозволяють йому функцюнувати в якостi повноправного члена суспшьства [2 , с. 3]. Збереження будь-яко! модел1 глобально! полиично! системи здшснюеться за допомогою функцп полгеично! сощал1зацп, що являе собою процес придбання полиичних знань, в1рувань, почутпв, цшностей, притаманних тому суспшьству, в якому живе людина [6 , с. 47]. Полиико-глобалютична сощал1защя е розвитком полиично1 сошалпацп. яка д1е в межах одше! краши, розширенням пол1тично1 сошалпацп на глобальний npocTip. У pa3i полиико-глобалютично! сошалпацп шдивщ мае засво!ти ще! полиично! глобалютики. Велику роль тут вщграе i нтс л с кту ал ь н и й розвиток i стушнь освии, так як багато антиглобалютських груп тиску використовують обскурантизм i релшйне зомбування при формуванш сшвтовариств противников глобагпзацп та лоб1ювання антиглобалютських цшей i штерес1в.
Процес полиитико-глобалютично! сощал1зацп е взаемод1я влади (у pa3i глобал1зацп - глобальних полиичних ¡нститупв) та особистосп. Остання не пасивно, а активно й виб1рково сприймае деклароваш системою цшносп. Активнють особистосп обумовлюеться не тшьки и ¡нтсрссами. але i генезисом II мислення. Залучення шдивща до полиичних цшностей, слщування прийнятим у сустльсга стандартам полпично! поведшки, лояльне ставлення до шститупв влади забезпечують пщтримку ¡снуючо!' модел1 полпично! системи. Стабшьнють полпично! системи досягаеться в тому випадку, якщо II функцюнування грунтуеться на принципах, вщповщних полпичшй культур! суспшьства. Так, американська полпична культура заснована на ряд! \пф1в. щеал1в i уявлень, яю визнаються бшышстю населения краши незважаючи на релплйш та pacoBi вщмшносп. Серед них - ставлення до свое! краши як до богообрано!, що надае людиш ушкальну можлив!сть для самореал!зацй або ор!ентац!я на особистий ycnix, що дае впевнен!сть у тому, що вирватися з убогосп i досягти багатства можна, тшьки покладаючись на сво! зд1бносп [3, с. 173]. Таким чином, для здшснення глобалютично! сошалпацп шдивща необхщно прищепити йому систему цшностей, яка вже сформувалася у кол! вчених-глобалктв пщ впливом наявносп глобальних проблем та досвщу !х наукового дослщження.
Висновки. Осмислення i самостшна участь особистосп в глобальнш полнищ передбачае наявнють у не! глобалютичний знань, досвщу, культури. Вони допомагають ш, як космополпичному суб'екту, ефективно виконувати poni i
функцп, не стаючн заручником сощально-псштичних irop р1зних сил. Люди не народжуються в заздалепдь засвоеним доев ¡дом та культурою, а отримують 1х протягом всього свого життя. Процес засвоення шдивщом, групою цшностей i норм глобального розвитку та i'x полтганих аспект ¡в набувае особливу роль в сучаснш ситуацп на планстк що шдкреслюе актуальнють глобалютично! сощалпацп.
Список liicpaivpii
1. Коппель Е.А. Глобалютика як нова штегральна наука про сучасний евгг. [Электронный ресурс] Режим доступу: http://helen-koppel.narod.ru/030.htm
2. Мудрик А.В. Социализация человека: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / А.В.Мудрик - 2-е изд., испр. и доп. - М.: Издательский центр «Академия», 2006. - 304с.
3. Мухаев Р.Т. Политология: учеб. для студентов вузов / Рашид Тазитдинович Мухаев. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2007. - 495 с.
4. Определение экологического сознания, его признаки и свойства, формы проявления [Электронныйресурс] Режим доступу: http://psyhological.ucoz.ua/publ/39-l-0-41
5. Полшшопя: Академ1чний курс: Шдруч. Для студ. юрид. спец. вшц. навч. закл. / МТ.Панов, JI.M Герасша., В.С.Журавський та ш,- 2-ге вид., перероб. i доп. - К.: Видавничш Д1м "1н Юре", 2006. - 520 с.
6. Полшшопя: Навчальнний поабник / М.В. Примут, А.П. Розкошний та ш. - К.:ВД «Професюнал», 2004. - 320с.
Отделенцев Е.А. Политико-глобалистический подход к социализации и интеграции // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия: Философия. Культурология. Политология. Социология. -2011. -Т.24 (63). -№ 3-4. -С. 177-184 В статье рассмотрена роль политической глобалистики в международной политической системе с точки зрения общей теории политических систем. Также рассмотрена возможность применения политико-глобалистической социализации как необходимого условия практичечекого применения идей глобалистики. Показана роль экологического сознания в политико-глобалистической социализации
Ключевые слова: политико-глобалистическая социализация, глобалистический способ мышления, глобалистическая система щнностей.
Otdielientsev Y. Political and globalistic approach to socialization and integration // Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. Series: Philosophy. Culturology. Political sciences. Sociology. - 2011. - Vol.24 (63). - № 3-4. -P. 177-184.
The article considers the role political globalistics in the international political system from the standpoint of the general theory of political systems. Also considered the possibility of applying of a political and a globalized socialization as a necessary condition for the practical application of ideas of globalistics. It is shown role of ecological conscinuous in political and a globalized socialization
Key words: a political and a globalized socialization, a globalized way of thinking, a globalized system of values.
Статья поступила в редакцию 10.09.2011.
