CC BY
10Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского Серия «География». Том 26 (65). 2013 г. № 3. С. 253-259.
УДК 911+504.7:37.033
СУЧАСНА ЕКОЛОГ1ЧНА ТА ПРИРОДООХОРОННА ОСВ1ТА ЯК ПЕРСПЕКТИВА ДЛЯ РОЗВИТКУ НООСФЕРИ Некое А.Н., Бодак 1.В., Семибратова П.В.
Харкшський нащональний уныерситет шет В.Н. Каразта, м Харме, УкраТна
E-mail: alnekos@yandex.ru, innabodak@mail.ru, polina_semyhat@mail.ru
У стати аналвусться роль еколопчно! та природоохоронно! освгти у процеи ноосферогенезу. Пвдкреслюсться, що становлення ноосфери можливе лише за умови формування екологiчного свггогляду суспиъства, що можна досягти за допомогою створення ново! парадигми формально! та неформально! еколопчно! освгти, яка повинна Грунтуватись на принципах неперервност, системностi та комплексности
Ключовi слова: екологiчна освгга, ноосфера, еколопчне мислення.
ВСТУП
Антропогенна трансформацш бюсфери, що актуал1зуе проблеми ресурсозабезпечення та погршення екологчно! ситуаци в свт, ставить людство перед необхщнютю докоршного перегляду принципш свого юнування. Сдиним шляхом припинення деградаци навколишнього середовища е полярна змша векторност розвитку суспшьства на iнтеграцiю в русло бюсферосумюно! дшльност людства, що стае можливим за умови виховання екологчно! культури населення, яке буде дбати про збереження довкшля для майбутнього поколшня, а не тшьки для задоволення власних потреб. Як вщомо, будь-яка дiяльнiсть е зовнiшнiм проявом системи думок, що генеруються у свщомост людини в процес мислення. В свою чергу, фундаментом для реалiзацii мислення виступае система знань, якими володiе особистiсть. Саме тому нарiжним каменем становлення ноосфери е формування екологчно! свiдомостi суспшьства, тодi як практична реалiзацiя дано! ще! потребуе створення ново! базово-концептуально! моделi екологiчно!' освiти та виховання, стратегчно направлено! на змiну людського свггогляду в аспектi сталого, збалансованого розвитку. У зв'язку з цим, впровадження екологiчно! освгга в практику навчальних закладш сьогодш е дуже актуальним.
Проблематика екологiчно! освгга досить широко та рiзноаспектно висвiтлена у науковш лiтературi. Зокрема, фшософсью основи розвитку екоосвгга розкрит у працях Вернадського В. I., Урсула А. Д., Дробнохода М. I., Когай С. А. та ш., юторичш аспекти - у доробках Швед М. С., Мамедова М. М. та ш., загальнопсихолоичш та педагоичш аспекти - у роботах Дерябо С. Д., Зверева I. Д. та ш., проблеми теоретико-методолоичного забезпечення професшно! освгти вщображеш у дослщженнях Рщей Н. М., Бшявського Г. О., Лук'яново! Л. Б., Бщюк Н. В., Рудишина С. Д. та ш. Однак незважаючи на значну юлькють наукових дослщжень у цариш екологiчно! освгга та виховання, теоретико-шформацшна основа, методичнi прийоми та пщходи до органiзацi!' екоорiентованого навчально-виховного процесу у навчальних закладах потребують подальших розробок та удосконалення.
Метою статт е аналiз штеграцшно! функци сучасно! екологлчно! та природоохоронно! освгги у процесi формування еколопчно! культури суспшьства як фундаментально! основи для розвитку ноосфери.
1. ЕКОЛОГ1ЧНА ТА ПРИРОДООХОРОННА ОСВ1ТА ЯК 1НС1РУМЕНТ НООСФЕРОГЕНЕЗУ
Планетарний конфлкт техносфери iз бюсферою породжуе дисбаланс функцiонування бiотичних процесш та поступово ставить пщ загрозу подальше iснування людства. Порушення природно! збалансованостi екосистем внаслщок глобалiзацii техногенезу стае пщгрунтям для виникнення екологлчних криз. 1нтенсифкацш антропогенного навантаження на довюлля, яку тягне за собою iндустрiалiзацiя суспшьства, е практичним втшенням щей антропоцентричного свiтогляду, при якому переважае споживацьке ставлення людини до природи.
Однак на порозi третього тисячолiття людство уже усвщомило нагальну необхiднiсть докоршно! переорiентацii розвитку цившзаци. Сьогоднi глобальнi екологiчнi проблеми набули свггового розголосу, активiзувалось мiжнародне спшробггництво у сферi охорони довкшля, концепци збереження навколишнього середовища та рацюнального природокористування стали ключовими положеннями нацюнально! полiтики цшо! низки кра!н свпу. Активний розвиток науки та технки, що робить людину головною геологлчною силою на планетi [2, 3, 4], свщчить про те, що ниш суспшьство сто!ть на порозi становлення ноосфери.
Ноосферна стратегiя розвитку, як наголошуе Мо!сеев М. М., передбачае розвиток, що не порушуе гомеостазу бiосфери та зберiгае необхщний для людства еволюцiйний канал [9]. Саме на фундамент ноосферно! парадигми будуеться популярна нинi концепцiя сталого розвитку, спрямована на забезпечення поступального, збалансованого економiчного та соцiального прогресу за умови збереження саморегуляци екосистем i введення екологiчного iмперативу. Таким чином, сьогодш ноосфера як сфера взаемоди суспшьства та природи, в межах яко! розумова дiяльнiсть людини стае визначальним фактором розвитку, перетворюеться у нову загальнотеоретичну модель розвитку людства, у контекст яко! iснуючi фiлософсько-екологiчнi концепци (концепцiя стiйкого розвитку, концепцш коеволюци та iн.) стають конкретними способами реалiзацii на практищ ноосферних щей [2, 3, 4, 9].
Як вважае Вернадський В. I., переорiентацiя iз антропоцентрично! на ноосферну парадигми розвитку передбачае глобальний процес встановлення гармоншно! взаемоди в системi «природа - суспшьство - людина», який е можливим за умови ноосферизаци суспшьно! свiдомостi [2, 3, 4]. Ноосферна свщомють розумiеться як цiлiсна сукупнiсть знань, уявлень i цiнностей людства про способи рацiоналiзацii взаемод^! iз природним середовищем для досягнення стану гармонiйного сшвюнування i оптимiзацii соцiальних вщносин [10, 13]. Як зазначае 1ванов С. А., ноосферному свiтогляду властивi наступи характеристики: 1) грунтування на ключових щеях фшософи росiйського космiзму (всеедност, антропокосмiзму, панетизму, активно! еволюци); 2) цшснють, iнтергативнiсть, що
254
включае в себе рiзноманiтнi областi знань (наукове, гумаштарне, релiгiйне, фшософське); 3) усвгдомлення людиною себе само! та свого мюця у навколишньому середовищц 4) володiння нормами соцюприродно! (ноосферно!) етики [6]. Таким чином, ноосферизацш свщомост е своергдним каталiзатором екологлзаци суспшьства.
Разом з тим, у суспшьствГ XXI столiття, яке здшснюе ноосферний перехщ, ноосферою свiдомiстю володгють досить обмеженi групи людей (в основному, представники природничих наук - екологи, бюлоги, географи та ш.), в той час, як глобальш екологiчнi проблеми стосуються всього людства. Саме тому сьогодш особливо гостро постала необхщнють удосконалення системи освгги, яка б забезпечила формування ново!, ноосферно! парадигми светосприйняття з особливим акцентом на молоде поколшня [11, 13]. При цьому ключову роль у популяризаци ноосферних цiнностей та !х реалiзацii у практичнiй дшльност людини вiдiграе екологiчна освiта.
2. ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ НОВО1 ПАРАДИГМИ ЕКОЛОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ
Зглдно з Концепцiею екологлчно! освети Укра!ни основною метою еколопчно! освети е формування екологiчно! культури окремих осГб Г суспшьства в цшому, формування екологлчного мислення Г свщомост та базГ фундаментальних екологлчних знань Г навичок, необхщних для прийняття еколоично-обгрунтованих економГчних ршень на ршш пгдприемств, галузей, регюнш, кра!ни загалом. Екологчна освгта, з одного боку, повинна бути самостшним елементом загально! системи освети, а з шшого боку, виконувати штегративну роль у всш системГ освети [8]. ПотрГбно зазначити, що в екологлчнш освт видшяють два тюно взаемопов'язаш ршнг екологлчний Г природоохоронний. Екологчний ршень торкаеться питань динамГчного проткання бютичних процесш у бюсферГ та функцюнування екосистем, а природоохоронний ршень охоплюе питання рацюнального використання природних ресурсГв, охорони довкшля та антропогенного впливу на навколишне середовище.
Дискуси щодо необхщност активного розвитку екологлчно! освети тривае уже протягом значного часу, але масштабна екологлзацш людсько! свщомост поки що не спостерГгаеться. Вс постанови, прийнят на багатьох засгданнях Ради ЮНЕСКО, присвячених питанню еколоично! освети, носять декларативний та рекомендований характер, тому сформульоваш в них положення лише формально вгдображаються у полетищ деяких держав. У 2003 р. на 166 сеси Рада ЮНЕСКО проголосила десятилеття освети для сталого розвитку, а вгдповщно для збалансованого розвитку ноосфери, впродовж якого повинна змшитися роль освети, в тому числГ й екологлчно!, у житп суспшьства. В Украм екологчна Г природоохоронна освгта е одним з прюритетних напрямкш державно! полетики. Незважаючи на те, що у Концепци еколоично! освети Укра!ни четко сформульована нова парадигма екологлчно! освети [8], на наш погляд, сьогодш все ще вгдсутнГ ефективш методики и впровадження в ус сфери суспшьно! дшльностг
Формування еколоично! культури базуеться на впровадженн ноосферних цшностей у вс суспшьнГ шститути, починаючи Гз дошкшьних закладш Г заюнчуючи
255
виробництвом [2, 9]. Ефективнють еколопчно! освгга, перш за все, залежить вгд ïï штегрованост в життя суспшьства, що забезпечуеться за допомогою iï формальноï та нефоpмальноï складових, вгдображених у Концепци [8]. Паралельне функцюнування фоpмальноï та нефоpмальноï екологiчноï освгга забезпечуе непеpеpвнiсть навчально-виховного процесу та систематизацто i поглиблення тих фрагментарних еколопчних знань, набутих особистiстю в рГзш вiковi пеpiоди та в piзних сферах дiяльностi.
На сучасному piвнi глобалiзацiï' суспшьства та розвитку технологш масово1' комунгкаци неформальна екологчна освiта стае важливим гнструментом мангпулювання свiдомiстю людини. Вгльна вгд жорстких нормативних вимог та стандарта, неформальна освгга дае велию можливост для креативно1' екопpосвiтницькоï дшльност та застосування широкого набору методичних прийомш та пщходш до подачi шформаци. Охоплюючи вс верстви населення, дана складова екоосвгга дозволяе популяризувати екологiчнi знання серед рГзних суспшьних груп. Враховуючи темпи розвитку рекламно1' дшльностг сьогодш одним ¡з найбгльш ефективних неформальних шструментш природоохоронно1' пропаганди е екологчна реклама. Зокрема, Всесвiтнiй фонд охорони дико1' природи (WW ) е автором яскраво1' та виразно1' еколог!чно1' соцiальноï реклами, яка сприяе формуванню екологiчноï свгдомост населення по всьому свт.
Кргм того, у зв'язку з активною iнфоpматизацiею суспшьства зростае роль 1нтернет-ресурсш як сучасного шформацшного освггаього середовища. В такому випадку екологiчна пpосвiтницька дшльнють pеалiзовуються через створення веб-сторгнок, присвячених екологчнш тематицi, оpганiзацiю екологiчних iнфоpмацiйних порталгв i форумш на офщгйних сайтах екологчних громадських органвацш, державних природоохоронних установ, а також обласних i районних адмшютрацш. Слгд видглити ряд переваг мереж 1нтернет як способу популяризаци екологГчно1' шформаци. Техшчш можливост 1нтернет забезпечують доступнють та багатоаспектнють шформаци, електронний аналГз та обробку матерГалгв, можливють перекладу закордонних шформацшних джерел, а також дозволяють обмгнюватись думками та пгдтримувати зворотний зв'язок мгж користувачами з усього свпу за допомогою спглкування он-лайн на форумах, чатах та гн.
Незважаючи на досить високу свггову популярнють неформально!' екологГчно1' освгга, сьогодш в Украм найбгльший внесок у виховання екологчно грамотних громадян робить саме система формально" багатоступенево" екологiчноï освгга. Особливо актуальним напрямком реформування сучасноï системи освгга е шкгльна екологчна освГта, яка б охоплювала вс складовГ загальноосвiтньоï школи. Саме в школГ як найважливгшгй ланщ становлення особистост закладаються фундаментальш основи еколоичного свгшбачення людини, прищеплюються навички рацюнального використання природних ресурсгв, бережливого ставлення до природи. Тому дуже важливим е пгдвищення екологiчноï грамотност учнгв за допомогою впровадження у навчальний план екологчних дисциплгн, спецкурсгв екологчного змюту, еколоизаци навчальних дисциплгн вщповщно до специфгки ïx змюту, збгльшення кшькост польових практичних занять, написання екологчних проекта та гн. Зокрема, важливим кроком у еколоизаци шкiльноï освгга е те, що
256
Украши з вересня 2013/2014 навчального року пропонуеться запровадження у загальноосвiтнiх школах нового загальнообов'язкового предмету - «Екологш».
Удосконалення навчально-виховного процесу вщповщно до концепци сталого розвитку передбачае екологлзацто системи вищо1' освiти з особливою увагою на професшну пщготовку фахшцш-екологш. Згщно з сучасними свiтовими тенденцшми розвитку природоохоронно1' дiяльностi та педагопчно1' науки i практики сьогоднi в Украм в базовi навчальнi плани пщготовки спецiалiстiв усiх галузей суспшьно1' дiяльностi в якостi загальнообов'язкового курсу включена дисциплша «Основи екологи», що дають студентам фундаментальш знання iз загально1' екологи та неоекологи, знайомить iз основними законами та принципами взаемоди живих iстот, в тому числГ людини, iз навколишнм середовищем.
1з 90-х роюв ХХ столеття розпочинаеться активiзацiя професшно1' екологiчноï освгги [1, 12]. Сьогодш фахшцш-екологш освiтньо-квалiфiкацiйних ршнш «молодший спецiалiст», «бакалавр», «спещалют» i «магiстр» готують у понад 100 вищих навчальних закладах по всш територiï Украши. Зокрема, серед прюритетних вузш, як забезпечують багатопрофшьну пщготовку компетентних, висококвалiфiкованих та конкурентоздатних спещалютш-екологш для рГзних галузей народного господарства, слщ вщзначити Нацiональний уншерситет бiоресурсiв i природокористування Украши (м. Кшв), Одеський державний екологiчний уншерситет, Тавршський нацiональний унiверситет м. В. Вернадського (м. Смферополь), Харювський нацюнальний уншерситет меш В. Н. Каразша, Донецький нацюнальний техшчний уншерситет, Нацюнальний уншерситет водного господарства i природокористування (м. Ршне) та ш.
Разом з тим, враховуючи спрямованють нацiональноï полетики Украши на евроштеграцто та активну мГжнародну спшпрацю нашоï держави у сферГ модершзаци системи освети та впровадженнi щей сталого розвитку в життя суспшьства, назршае потреба у переорiентацiï змюту сучасноï вищоï освети. При цьому стоïть питання не стшьки про змшу шформацшного насичення змюту освети, як про пошук iнновацiйних пщходш та методш навчання, зокрема, застосування комп'ютерних технологш, органiзацiя колективно1' форми навчання, використання штерактивних методiв, створення сучасних шформацшних екоосвiтнiх середовищ -мережеве, вiртуальне дистанцiйне середовища навчання та ш. Крм того, важливим кроком е розробка мГж^родних програм та проекта з обмшу для учнш, вчителш, студентiв та викладачiв, що сприяють збшьшенню академiчноï мобильности дають змогу дшитись найкращими здобутками та досягненнями у сферi екологiчноï освети. Перейнятий досвщ стае основою для реформування навчально-виховного процесу вщповщно до светових стандартiв та готувати фахiвцiв-екологiв, затребуваних i конкурентоспроможних на мiжнародному ринку пращ.
Звичайно, проблеми, яю сьогодш характерш для системи екологiчноï освети Украши, не вичерпуються описаним вище перелiком. Однак, це лише спонукае до активного реформування та удосконалення еколопчно1' освети, спрямовано1' на формування еколопчно свщомого суспшьства на засадах ноосферних щей.
257
ВИСНОВКИ
Фундаментом для активного ноосферогенезу е ефективна система еколопчно! освгга, завданням яко! е впровадження ноосферних цшностей у життя суспшьства та пщготовка громадян з високим ршнем екологчних знань, якi складають наукову основу збереження природи. Лише пропаганда екологчних знань, що реалiзуеться за допомогою формально! та неформально! складових екоосвгга, дае змогу сформувати екологiчну культуру суспшьства, члени якого володтоть принципами рацюнального природокористування, розумiють суть природних процесш, можуть побачити логiчний зв'язок мiж дiяльнiстю людини та екологчними наслщками та головне - володтоть почуттям вiдповiдальностi перед сучасними та майбутнми поколiннями за збереження бюсфери. Таким чином, наявнiсть суспшьства, здатного до еколоичного мислення, е необидною умовою розумною коеволюци людини та природи та перспективою для розвитку ноосфери.
Ефективна система екологчно! освiти е превентивним шструментом збереження довкшля, адже вона допомагае не тшьки усунути наслщки антропогенного впливу на навколишне середовище, але й рацiоналiзувати природокористування та попередити негативш наслщки нерозумно! трансформаций бiосфери. Разом з тим, сьогодш мета i змiст екологчно! освiти залишаються ще не в повному обсязi реалiзованими на вск ршнях навчання, починаючи вщ дошкшьного i закшчуючи ршнем вищо! та тслядипломно! освiти.
Список л^ератури
1. Бшецька Г. А. Становлення професшно! екологнно! освгга в Украш / Г. А. Бшецька // Науков1 записки. Серш : Педагогка. - 2011. - № 5. - С. 56 - 60.
2. Вернадский В. И. Биосфера и ноосфера / В. И. Вернадский. - М. : Наука, 1989. - 258 с.
3. Вернадский В. И. Научная мысль как планетарное явление / В. И. Вернадский. - М. : Наука, 1991. - 270 с.
4. Вернадский В. И. Философские мысли натуралиста / В. И. Вернадский. - М. : Наука, 1988. -520 с.
5. Дробноход М. I. Фшософш еколошчно! освгга: концептуальна основи / М. I. Дробноход // Педагогжа [ психологи. - 1996. - № 3. - С. 43 - 49.
6. Иванов С. А. Научное наследие В. И. Вернадского и педагогика развития ноосферного мировоззрения / С. А. Иванов // Успехи современного естествознания. - 2004. - № 9. - С. 46 - 46.
7. Когай Е. А. Аксиологические ориентиры экологического образования / Е. А. Когай // Философия экологического образования: монография / под общ. ред. И. К. Лисеева. - М. : Прогресс-Традиция, 2001. - С. 238 - 254.
8. Концепцк еколопчно! освгти в Украм // 1нформацйний зб1рник Министерства освгти [ науки Укра!ни. - 2002. - № 7. - С. 3 - 23.
9. Моисеев Н. Н. Еще раз о проблеме коэволюции / Н. Н. Моисеев // Вопросы философии. - 1998. -№ 8. - С. 26 - 32.
10. Назаров А. Г. Понятие ноосферной реальности / А. Г. Назаров // Науковедение. - 2000. - № 2. -С. 118 - 131.
11. Некос А. Н. Концептуальт основи сучасно! вищо! еколошчно! освгти в Украм / А. Н. Некос, Н. I. Тимошенко // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия «География». - Т. 24 (63). - 2011. -№ 2. - Часть 1. - С. 105 - 110.
12. Радей Н. М. Теори [ практика ступенево! подготовки майбутнх екологв : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04 / Н. М. Радей - К., 2011. - 58 с.
258
13. Смирнов С. В. Структурирование ноосферогенеза в контексте ноосферной концепции / С. В. Смирнов // Проблема человека в свете современных социально-философских наук. -Вып. 3. - Елабуга : Изд-во ЕГПУ, 2006. - С. 83 - 92.
Некое А. Н. Современное экологическое и природоохранное образование как перспектива для развития ноосферы / А. Н. Некое, И. В. Бодак, П. В. Семибратова // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. - Серия «География». - 2013. - Т. 26 (65), № 3. - С. 253 - 259.
В статье анализируется роль экологического и природоохранного образования в процессе ноосферогенеза. Подчеркивается, что становление ноосферы возможно лишь при условии формирования экологического мировоззрения общества, которого возможно достичь с помощью создания новой парадигмы формального и неформального экологического образования, которая должна основываться на принципах непрерывности, системности и комплексности. Ключевые слова: экологическое образование, ноосфера, экологическое мышление.
Статья поступила в редакцию 13. 09. 2013 г
259
