CC BY
523. Memorandum on Electronic Government [Electronic resource]. - 1999. - URL: http://www.gpo.gov/fdsys/pkg/PPP-1999-book2/pdf/PPP-1999-book2-doc-pg2317.pdf.
24. Ministry of Public Management, Home Affairs, Posts and Telecommunication [Electronic resource]. -2005. - URL: http://www.johotsusintokei.soumu.go.jp/whitepaper/eng/WP2004/2004-index.html.
25. Next Generation of e-Government for Developing Countries: Lessons Learned from the Cases of the EU and Korea [Electronic resource]. - URL: http://www.computer.org/portal/web/csdl/doi/10.1109/ICCIT.2008.395.
26. Seifert J.W. E-Government Act of 2002 in the United States [Text] / J.W. Seifert, H.C. Relyea // Electronic government: concepts, methodologies, tools and applications. - New York : Information Science Reference, 2008. - P. 154-161.
27. Singapore E-government Action Plan [Electronic resource]. - URL: http:/unpan1.un.org/intra-doc/groups/public/documents/APCITY/UNPAN002999.pdf.
28. Some key issues in Europe's competitiveness - Towards an integrated approach [Electronic resource]. -2005. - URL: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ALL/?uri=CELEX:52003DC0704.
29. The Role of eGovernment for Europe's Future [Text]. - Brussels : Commission of the European communities, 2003. - 26 p.
30. The U.S.A. Government's Official Web Portal [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.usa.gov.
31. Use of Informational Technology to Improve Our Society [Electronic resource]. - URL: http://findarti-cles.com/p/articles/mi_m2889/is_51_35/ai_59520696.
32. Wee G. Justice in the high-tech courts [Text] / G. Wee // Computer World. - 2000. - № 6 (40). - P. 4-10.
33. Zhang N.N. From geographical space to composite space: The urban space under the influence of information networks [Text] / N.N. Zhang, C.L. Gu // Human Geography. - 2002. - № 17(4). - P. 20-24.
Melnychuk L. M.
PhD in Public Administration, doctoral candidate of social and humanitarian politics department, National Academy for Public Administration under the President of Ukraine Мельничук Лариса MuxaüiieHa кандидат наук з державного управлтня, докторант кафедри сощальног i гумантарног полтики, Нацюнальна академiя державного управлтня при Президентовi Украти
PABLIC POLICY FOR PROVIDING OF SOCIAL DEVELOPMENT OF REGIONS IN THE
CONTEXT OF PARADIGM OF THE WELFARE STATE ПОЛ1ТИКА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦ1АЛЬНОГО РОЗВИТКУ РЕГ1ОН1В У КОНТЕКСТ ПАРАДИГМИ СОЦ1АЛЬНО1 ДЕРЖАВИ
Summary: In this article the processes of formation and development of the welfare state institute and its models are being researched. The principal approaches to the understanding of the welfare state phenomenon have been analyzed. The peculiarities of foreign models of the welfare state caused by modernization processes have been elucidated. The main tendencies in the development of the welfare state under the circumstances of modern globalization challenges have been defined. On this basis there is identified the content of public policy for providing of social development of regions, including in the context of modernization of the domestic social model.
Key words: social development of regions, welfare state, social model, social policy, public administration of the social development of regions
Анотащя: В межах статп дослвджуються процеси становления та розвитку шституту сошально! дер-жави та И моделей. Проаналiзовано основш тдходи до розумшня феномену сошально! держави. Розкрито особливосп зарубiжних моделей сошально! держави, зумовлеш процесами модершзацп Визначено основш тенденцп розвитку сошально! держави в умовах сучасних глобалiзацiйних виклишв. На цш основi визначено змют державно! полггики забезпечення сошального розвитку репошв кра!ни, в тому чи^ у контекст модершзацп вичизняно! сошально! моделг
Ключовi слова: сошальний розвиток репошв, сошальна держава, сошальна модель, державна соша-льна полггака, державне управлшня сошальним розвитком репошв
Постановка проблеми. В сучасних умовах системно! кризи, яка охоплюе практично уа сфери людсько! життед!яльносп, загострюються проблеми регюнальних диспропорцш рiвия та якосп життя населення, надмiрно! нерiвностi у доступ до ресурав та поширення сошального ввдторгнення в
регюнах Укра!ни. За таких обставин об'ективно зу-мовлюеться необхщшсть в освоенш нового формату державного управлшня сошальним розвитком репошв й, ввдповщно, потреба у проведенш досль джень, зорiентованих на розроблення адекватного
у
сучасним умовам наукового щдгрунтя для здшс-нення державно-управлшських вплив1в на соща-льну реальнють.
За класичного визначення, державне управлшня виступае особливим видом д1яльност1 дер-жави, своервдною формою та засобом практичного втшення державно! полтики. Ввдтак державне управлшня сощального розвитку регюшв знахо-диться у тюному взаемозв'язку з державною поль тикою забезпечення розвитку сощально! складово! регюнальних систем, що нерозривно пов'язане з функцюнуванням сощально! держави. В1дпов1дно в1д теоретичного розумшня и природи та сутносп моделей залежить ввдповщь на таке важливе питания, яким чином держава сощально! якосп мае забезпечити сощальний розвиток регюшв кра!ни.
Водночас у свгговш та впчизнянш наущ ввдмь чаеться неоднозначне тлумачення сутшсного змь сту сощально! держави. Бшьш того, наукова лггера-тура переповнена вкрай суперечливими визначеннями та характеризуемся ввдсутшстю стандартизовано! термшологп, що виявляеться у вико-ристанш р1зних термшв для позначення цього типу держави (сощальна держава, сощальна правова держава, держава загального добробуту, позитивна держава, держава двох третин, держава сощальних послуг, сервюна держава тощо). Кр1м того, окрем1 теорп заперечують сам феномен сощально! держави, що в щлому актуал1зуе необхвдшсть прове-дення подальших дослвджень цього сусшльного явища, його концептуал1защ! у щлях забезпечення сощального розвитку регюнальних систем.
Анатз останнiх дослiджень i публiкацiй. По-няття «сощально! держави» пройшло довгий шлях свого гносеолопчного розвитку. 1де! сощально! держави можна вщнайти ще в працях стародавшх мислител1в, проте появу самого терм1ну та форму-лювання концепцп сощально! держави загально прийнято вважати середину Х1Х столптя, передуем пов'язуючи з 1менем шмецького державознавця Л. фон Штайна [14]. Сучасна ж концепщя сощально! держави склалася шсля друго! свггово! вшни 1 достатньо ввдтворена як теоретично-науковою думкою, так 1 на практищ тд час розбудови економ1ч-них систем з сощальною ор1ентащею.
В Укра!'ш дослщження змюту сощально! держави актив1зувалися з часу конституцшного закрь плення за нею такого статусу. На сьогодш вивчення р1зних аспекпв проблематики сощально! держави набуло м1ждисциплшарного характеру та виступае предметом дослщжень пол1тичних, юридичних, фь лософських, соцюлопчних, економ1чних, юторич-них наук. Державно-управлшський вим1р поняття «сощальна держава», !! розвиток 1 функцюнування виступае предметом чисельних дослвджень й фахь вщв у галуз1 наук з державного управлшня, серед яких В. Бульба, В. Гошовська, Н. Дацш, М. Кравченко, О. Крюков, О. Петрое, О. Радченко, I. Савченко, В. Скурапвський, А. Тамм та шш.
Визначення мевир1шеми\ рашше частин за-гальноТ проблеми. Незважаючи на зростаючу ак-туальшсть дослщжень 1з дано! проблематики, наукова думка продовжуе залишатися лише в площиш обгрунтування змюту сощально! держави, характеру прояву !! сощально! якост1. Водночас поза ува-гою науково-експертно! стльноти залишаються дослщницьш проблеми щодо з'ясування мюця та рол1 державно! системи у загальному мехашзм1 сощального розвитку регюшв, що актуал1зуе тему та визначае цш дано! роботи.
Отже, мета статт на основ1 анал1зу теоретичного розумшня природи сощально! держави, характеру прояву !! сощально! якосп та сутносп Г! моделей, визначити змют державно! полгшки забезпечення сощального розвитку регюшв кра!ни.
Виклад основного матерiалу. Законом1рним результатом ввдсутносп едино! загальновизнано! теори сощально! держави неминуче виступае феноменально р1зномаштна к1льк1сть наданих зарубгж-ними й вичизняними науковцями визначень ще! ка-тегори та шдход1в до !! концептуал1защ!. Уа вони постають у р1зномашгаих формулах, тою чи шшою м1рою ввдтворюючих базов1 положення й разом 1з тим утримуючих власш напрацювання, недолши та лопчш суперечносл.
Спроба певним чином систематизувати наявш у науковому простор! тлумачення дають можли-в1сть окреслити основн1 складники та специф1ку державно-управлшського трактування соц1ально! держави. Теоретико-методолог1чною передумовою з'ясування !! сутност1 е визначення загального по-няття будь-яко! держави, яке належить до фундаме-нтальних категор1й науки державного управлшня, ввдповщно та чи шша його 1нтерпретац1я обумов-люе конкретн1 висновки теоретичного та прикладного характеру.
Водночас варто зауважити, що саме ця скла-дова досить часто не враховуеться при формулю-ванш терм1ну «соц1альна держава» через !! багатоз-начн1сть 1 складшсть й ввдповщно 1снуюче р1зноман1ття погляд1в щодо сутност1 категор1! «державного». Кр1м того, держава е продуктом сусшль-ного розвитку, внаслвдок якого вона поступово змь нюеться, законом1рно зм1нюються погляди на поняття держави, и роль та призначення в сустль-ному житт1.
Зокрема, посилаючись на авторитетн1 досл1-дження у галуз1 державного управл1ння, у сучас-ному сусп1льств1 терм1н «держава» вживаеться у р1-зних значеннях, зокрема як:
- об'еднання людей на певнш територ1! на основ1 публ1чно! влади, в1дпов1дно !! синон1мом ви-ступають поняття «народ», «кра!на»;
- спещальний апарат управл1ння сусп1льст-вом, а саме «державний апарат» як сукупнють орга-н1в управл1ння;
- ушверсальний пол1тичний 1нститут, тобто система влади в штересах людей, яш проживають на дан1й територ1!, що регулюе !х взаемов1дносини за допомогою права.
Тобто держава - це едина полиична оргашза-цш сусшльства, яка поширюе свою владу на всю те-риторiю кра!ни i И населения, мае в своему розпо-рядженнi для цього спешальний апарат управлiния, видае обов'язковi для всiх правовi акти й володiе суверенiтетом [1, с. 9-11].
Таким чином, природу категорп «сошальна держава» через особливiсть цього суспшьного ш-ституту сл1д розкривати вщповвдно до словосполу-чення, змiстом якого е «оргашзащя влади в сусшль-ствЬ> чи «органiзацiя суспшьно! влади». Тобто саме влада «як субстанцюнальний компонент сутностi державно! системи, обумовлюе !! ознаки, функцii та особливi повноваження» [10, с. 25]. При цьому за-кономiрною властивiстю та одшею з найважливь ших функцш держави е соцiальна функцiя - коли держава свщомо бере на себе обов'язок та ввдповь дальшсть щодо задоволення соцiальних потреб гро-мадян.
Саме при наявностi та зi специфiки соцiальних функцiй деяк1 науковщ виводять феномен сошально! держави. У цьому контекст певний концентрат позицш науково! спiльноти щодо сошального при-значення держави енциклопедично закршлено про-ведення державно! полiтики, спрямовано! на забезпечення прав i свобод людини i насамперед сошальних прав, досягнення високого рiвня добро-буту населення, забезпечення соцiально! безпеки суспiльства, задоволення соцiальних потреб, ство-рення умов для реалiзацi! особистютю свого соша-льного потенцiалу [5, с. 536].
Ознакою соцiальностi держави, таким чином, е виконання нею сощальних функцш, здшснення ць леспрямовано! дiяльностi з реалiзацi! соцiальних зобов'язань, отже впровадження вiдповiдно! соша-льно! полiтики, як однiе! з необхвдних умов форму-вання соцiально! якосп держави. Вiдтак державна соцiальна полтика виступае узагальненою сошаль-ною функшею, в межах яко! реалiзуються окремi спецiальнi функцi!. На сьогоднi юнуе чимало пдхо-дiв до !х визначення та структурування, проте, у контексп нашого дослТдження, слТд, на наш погляд, виокремити:
- захисну, яка полягае у створеннi мехашзму гарантування соцiально-економiчно! безпеки людини через усунення й попередження ризишв та !х насл1дк1в, реалiзацi! державних сошальних гаран-тiй, стандартiв i нормативiв;
- стимулюючу, що полягае у створенш системи заохочень до соцiально-економiчноi активностi громадян, iнiцiативи та ефективного використання шдприемницького потенцiалу;
- швестицшну, в основi яко! розвиток сошаль-но! iнфраструктури, забезпечення доступносп охо-рони здоров'я, освiти, духовно-культурних здобут-к1в;
- iнтегративну як забезпечення суспшьно! зла-годи, запобпання маргiналiзацi! та поляризацi! сусшльства, його фрагментацi! на соцiально iзольованi верстви та групи [8, с. 35-36].
Водночас феномен сошально! полтгики в його загальному розумiннi виходить за меж1 держави та державного управлшня, оск1льки реал1зуеться в усьому суспiльному просторi усiма суспiльними ш-ститутами в усiх суспiльних ввдносинах, вiдповiдно к1нцевий соцiальний ефект (причому не завжди прогресивний) досягаеться не лише д1яльшстю держави, але й iнших суб'ектiв соцiальних дш. Тому розглядаючи державну соцiальну полтшку, сл1д ро-зумiти, що центральним Г! суб'ектом виступае держава та система державних оргашв, яш самостiйно визначають власнi соцiальнi цш, виявляють актив-шсть щодо !х досягнення та водночас окреслюють меж1 функцiонування шших суб'ектiв соцiального розвитку, спрямовуючи !х дТяльшсть у сошальнш сферi державними шлями.
Отже, слад погодитися з твердженням, що «со-цiальна держава своею соцiальною полиикою ште-груе цш рТзних суб'екпв та прагне до шдпорядку-вання !х д1яльносп сво!м визначеним шлям, спрямованим на задоволення потреб бшшосп населення в соцiальному прогрей» [10, с. 160-161]. У контексп цього положення зрозумшим е необхвд-шсть розподТлу соцiально! вiдповiдальностi як м1ж рТзними сферами соцiальних дш (приватною, рин-ковою, громадянською та публ1чною), так Т м1ж рь зними рТвнями державно! влади. З ше! ж точки зору важливим е дотримання повною мТрою не лише сошальних (наявшсть достатньо високих сошальних гарантш для забезпечення пдного рТвня життя кож-но! людини та вшьного розвитку кожно! особис-тостТ), але й полтгачних (оргашзащя сусшльно! влади на демократичних засадах, розвиток шститу-пв громадянського сусшльства), правових (ефекти-вна правова система державного управлшня), еко-номТчних (формування та ефективне функцюнування сошально орТентовано! ринково! економТки) умов.
Водночас за справедливого зауваження росш-ських дослвднишв, «сощальна держава буде вТдрТз-нятися вТд держави сощальних функцш не наявш-стю певних ознак, а системшстю умов та дш з реалТзацп поступального сощального розвитку, що виражаеться в зростанш якосп життя для всього сусшльства» [2, с. 28].
Така системшсть забезпечуватиметься, коли дТяльшсть держави базуватиметься на засадах зага-льнолюдських та шших принцишв, сукупшсть яких з точки зору Т вичизняних, Т зарубТжних дослщни-к1в [3, с. 340-341; 8, с. 34-35; 9, с. 21-24; 11, с. 22] включае:
принцип людськог г1дност1, що концентруе Т фжсуе цш держави, орТентуючи дТяльшсть державних оргашв влади на забезпечення прав людини, особливо сошальних, та людську пдшсть;
принцип соц1ально'1 справедливостг, що визна-чае мТру забезпечення громадян сусшльними благами та спрямований на попередження рТзко! соща-льно! нерТвностц створення рТвних можливостей;
принцип солгдарностг, що означае взаемодопо-могу та взаемошдтримку мТж рТзними верствами та
у
групами населения, мае на меп здшснення сощаль-ного вирiвнювания i перерозподшу та базуеться на спiльностi штереав, едностi дiй, спiльнiй сощаль-нш вiдповiдальностi;
принцип cyöcudiapHocmi, що намагаеться вирь шити проблему узгодження на практищ принципу солiдарностi (за яким суспiльство мае зобов'язання перед сво!ми членами) з принципом особисто! вщ-повiдальностi (згiдно з яким кожний iндивiд е господарем власно! долi i вiдповiдае сам за себе), таким чином, визначае мiру втручання держави, тобто необхщшсть втручання лише тодi, коли вь льнi iндивiдуальнi та спiльнi дд нездатнi досягти поставлено! мети - забезпечення членам суспшьс-тва пдного рiвия життя.
Ще один важливий аспект у розкриттi сутностi сощально! держави - це потенцiйна здатшсть держави до здiйснения !! соцiалiзацiйних можливос-тей, набуттi державою якостей i здатностi до забез-печення добробуту й соцiального розвитку, зокрема шляхом збалансування потенцш самороз-витку й можливостей держави щодо захисту конк-ретних, соцiально вразливих верств населення. До того ж сощальшсть формуеться не в кра!ш в целому, а на !! територ1ях, вiдповiдно потенцiал сощ-алiзацi! кра!ни формуеться на шдвалинах здатностi до соцiалiзацi! регiонiв, яш закономiрно рiзияться один ввд одного [4, с. 14-15]. З урахуванням цього зауваження показовим е визначення сощально! держави як «сощально-правового iнституту, який у ро-звиненому стаиi володiе здатнiстю i внаслщок цього бере на себе ввдповщальшсть щодо спрямо-ваного забезпечення зростання добробуту насе-лення на принципах тдтримання соцiального статусу й розвитку механiзмiв самозабезпечення життевих потреб з обов'язковим перемщенням центру тяжшня до мiсць i територiй його прожи-вання» [3, с. 12].
Проте, о^м теоретичного осмислення, за ви-значенням нiмецьких правознавцiв, змютовне напо-внення поняття «соцiальна держава» повинна розк-ривати практика його впровадження в конкретне суспiльне й економiчне середовище [6]. Однак, не-зважаючи на спiльнi риси у розбудовi соцiально! держави, кожна кра!на долала власний шлях фор-мування суспiльних iнститутiв забезпечення зага-льного добробуту вiдповiдно до нацiональних осо-бливостей i традицiй, що зумовило численш спроби фiксацi! вiдмiнностей у способах оргашзацп страте-гiй задоволення потреб громадян, форм i методiв реалiзацi! соцiального призначення держави.
Ввдтак у свiтовiй практицi сформувалися рiзнi моделi сощально! держави, як1 «в^^зняються на-самперед подходами до меж державного втручання, масштабами сощально-забезпечувально! дiяльностi держави», «методологiчно базуються на рiзних вде-ологiях i пiдходах до розв'язання соцiальних проблем» [7, с. 187]. Зазначимо, що дослщження проблем класифшацп цих моделей широко представлен iменами як захвдних дослвднишв
(Е. Букод1, Р. Роберт, Н. Пнсбург, А. Готье, Ж. Де-лор, Т. Т1лтон, Н. Фершс, А. Саи1р та шших), так 1 вiтчизияних науковц1в (зокрема, О. Агарков О. Но-в1кова, А. Сiленко, В. Намчук, I. Козаченко, В. Нь колаевський, Н. Хома).
Позаяк найб№шого поширения та викорис-тания у дослщницьких проектах набула класифша-щя держав загального добробуту, розроблена Г. Ес-пiн-Андерсеном [13], який, грунтуючись на загальних полiтичних теорiях та вивченш ситуацп в економiчно розвинених кранах, видiлив три !х рь зновиди (лiберальний, корпоративiстський та со-цiал-демократичний).
Погоджуемося з вiтчизняними фах1вцями, що ця класифiкацiя справила значний вплив на теоре-тизувания щодо полггачних вимiрiв забезпечения соцiального добробуту населення, забезпечила ба-гатьох дослщнишв певними аналiтичними рамками для вивчення политично! практики у тiй чи шшш царинi соцiально! сфери та методолопчним шстру-ментарiем для здшснення порiвняльного аиалiзу полiтики [12].
Разом з тим, !! застосування можливе лише з певною долею умовносп, оск1льки не враховуе уах критерi!в та показникiв порiвияння, стосуеться об-межено! кiлькостi кра!н та не завжди прийнятна для аналiзу й розумiния ситуацп в багатьох частинах свиу, що зумовило критику з боку численних нау-ковщв та появи рiзних пiдходiв до класифшацп моделей сощально! держави в цшому та сощально! политики зокрема.
Проте як i означена класифiкацiя держав загального добробуту, так i багато шших типологш ш-велюються сучасними процесами, що ввдбуваються у свгговому середовищi i зумовлюють трансформа-ци iснуючих та пошуку нових моделей сощальних держав, якi вiддзеркалюють новi тенденцi! у розвитку сустльства, пов'язанi з глобалiзацiею, новими ринковими умовами та технолопями. При цьому вь дбуваеться, з одного боку, диверсифшащя, з iншого - конвергенцiя моделей соцiально! полiтики, стль-ним трендом яких е «скорочения сощальних про-грам, прагнения до тдвищення !х економiчно! ефе-ктивностi та вiддачi з одночасним розширенням сощального партнерства, децентралiзацi! влади, по-силенням регюнальних (у серединi кра!ни) i мюце-вих оргаиiв» [7, с. 191]. Тобто ус класичнi моделi сощально! держави й вiдповiдно сощально! поль тики модернiзуються, адаптуючись до виклишв сьогодения та стрiмкого шновацшного розвитку.
Яскравим прикладом зближения моделей сощально! держави е формуваиня едино! сощально! мо-делi Свропейського Союзу, соцiальними прiорите-тами яко! виступають «паралельний та пропорцiйний економiчний та соцiальний розви-ток; увага до шновацш, заснованих на знаниях; активна полгтика зайиятостi; впроваджения щннос-тей рiвностi, солiдарностi та субсидiарностi; вiдкритiсть i залученiсть у стльноту усiх громадян; ефективнiсть державно! сощально! полпики; соща-льний дiалог i соцiальна активнiсть» [7, с. 192].
Своею чергою укра!нське суспiльство демонс- но! системи, що мае досягатися, перш за все, ство-труе вiдсутнiсть навиь базових принципiв соцiаль- ренням умов для розширення здатностi регюналь-но! держави, соцiальна ситуацiя в Укра!ш не вiдпо- них утворень до саморозвитку, пiдвищення рiвня вiдае сучасним уявленням про !! соцiальну яшсть. самостiйностi, самодостатностi та активностi регю-Попри конституцiйно-правовi декларацп ще! соща- нiв, розподiлу сощально! вiдповiдальностi мiж рТз-льно! держави вона не стала полгтико -правовою ре- ними суб'ектами сощальних дiй та рiвнями управ-алiею, а значна шльшсть учених i полiтикiв скепти- лшсько! дiяльностi.
чно оцiнюють навiть можливють !! побудови у В межах означеного виду дгяльносп держави
найближчш перспективi. Вiдтак назрiлою е необ- мають здiйснюватися li спецiальнi функцп захисту, хiднiсть конструювання вичизняно! моделi соцiа- стимулювання, соцiальних iнвестицiй та сощально! льно! держави з використанням досвiду розвинених штеграцп, що базуватимуться на засадах принципiв кра!н i з урахуванням низки глобалiзацiйних чинни- людсько1 гiдностi, сощально! справедливостi, соль к1в, яка мае окреслити стушнь втручання держави в дарностi та субсидiарностi.
соцiально-економiчнi процеси, механiзм розподшу При цьому, у процесi формування вичизняно!
i перерозподiлу суспiльних благ, мiру вiдповiдаль- моделi сощально! держави потребуе модершзацш-ностi людини i держави. них перетворень й полпика забезпечення сощаль-
Висновки та перспективи подальших дослi- ного розвитку регюшв з урахуванням свпового джень. Таким чином, про поливку забезпечення досвщу та глобальних виклик1в сучасностi. Вщпо-соцiального розвитку регiонiв у контексп паради- ввдно проспр для подальшого здiйснення наукових гми сощально! держави можна говорити як про спе- розвщок охоплюе дослвдження проблем форму-циФТчний вид дгяльносп держави, ядром яко! ви- вання та розвитку европейсько1 сощально! моделi (з ступае регюнальний вимТр l! сощально! полпики, огляду на евроiнтеграцiйнi намiри Укра!ни) та тобто забезпечення рТвного доступу до сощальних впливу глобалГзацшних чиннишв на основш на-прав населення незалежно ввд територй' прожи- прями та мехашзми модершзаци системи держав-вання, забезпечення сощально! безпеки регюналь- ного управлiння соцiальним розвитком регюшв.
Список лггератури:
1. Бакуменко В. Д. Держава як об'ект управлшня / В. Д. Бакуменко // Науковий вюник Академй' му-нщипального управлiння. Серiя : Управлiння. - 2013. - Вип. 3. - С. 8-16.
2. Белоусова С. В. Социальное государство как инструмент обеспечения качества жизни : моногра-ФТя / С. В. Белоусова. - Иркутск : ИрГУПС, 2012. - 204 с.
3. Дацш Н. В. Посилення сощальних повноважень мюцевого самоврядування як основа реалГзацп концепци «сощально! держави» / Н. В. Дацш // Науковий вюник Академй' мунщипального управлшня. Сер1я : Управлiння. - 2012. - Вип. 1. - С. 338-344.
4. Деева Н. М. Реалiзацiя концепци сощально! держави через призму полпики розвитку регюшв / Н. М. Деева // Науковий вюник Полтавського ушверситету економiки i торпвлг Серiя : ЕкономТчш науки.
- 2011. - № 4(2). - С. 14-18.
5. Енциклопед1я державного управлшня [Текст] : у 8 т. / [наук. редкол. : Ю. В. Ковбасюк (голова) та ш.] ; Нац. акад. держ. упр. при Президент^ Укра!ни. - К. : НАДУ, 2011. - Т.1. - 748 с.
6. Изензее И. Государственное право Германии : сокращ. пер. с нем. : в 2 т. / Изензее И., Кирххоф П.
- М. : ИГИП РАН, 1994. - Т.2. - 320 с.
7. Кресша I. О. МоделГ сощально! держави: модершзуючий вплив глобалГзацп / I. О. Кресша, Н. М. Хома // ПублГчне право. - 2015. - № 1. - С. 185-196.
8. Крюков О. I. Сощальна полпика як необхвдна умова функцюнування сощально! держави / О. I. Крюков // Актуальш проблеми державного управлшня. - 2010. - № 1. - С. 31-37.
9. Погребняк С. Сощальна держава : обгрунтування концепци / С. Погребняк // Вюник Академй' пра-вових наук Укра!ни. - 2011. - № 2. - С. 15-25.
10. Радченко О. В. Цшнюний вимТр сощально! вадповадальносп в демократичнш державi : моногра-ФТя / I. Г. Савченко, О. В. Радченко. - Х. : Видавництво ХНУВС, 2008. - 200 с.
11. Розанваллон П. Новый социальный вопрос. / П. Розанваллон - М. : Ad Marginem, 1997. - 192 с.
12. Семипна Т. В. Есшнг--Андерсен Госта / Семипна Т. В. // !сторТя полТтично! думки: навч. словник-довТдник для студенпв вищ. навч. закладiв / За заг. ред. Н. М. Хоми. - ЛьвТв: Новий Свп-2000, 2014. -С. 239-240.
13. Esping-Andersen G. The Three Worlds of Welfare Capitalism. - Cambridge, UK: Polity Press, 1990. -266 p.
14. Stein L. von. Gegenwart und Zukunft der Rechts- und Staatswissenschaften Deutschlands. - Stuttgart, 1876. - 352 s.
