CC BY
14ПОЛ1ТИЧН1 М1ФОЛОГЕМИ В1ЙНИ У ДЗЕРКАЛ1 КОМУН1КАЦ1ЙНОГО I ПСИХОЛОГ1ЧНОГО АНАЛ1ЗУ
Хоменко I.A.
Кшвський нацгональний утверситет 1мет Тараса Шевченка, 1нститут журналютики, доцент,
Кигв, Украша Слжовенко Ю.П.
Кшвський нацгональний утверситет 1мет Тараса Шевченка, 1нститут журнал1стики, доцент,
Фоменко B.I. тнодраматург, журналют, член Нацюнально '1 спглки журналгстгв Украши
POLITICAL MYTHOLOGY OF WAR IN THE MIRROR OF COMMUNICATION AND
PSYCHOLOGICAL ANALYSIS
Khomenko I.
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Instiute of Journalism, Associate professor, Kyiv, Ukraine
Yelisovenko Y.
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Instiute of Journalism, Associate professor, Kyiv, Ukraine
Fomenko V.
Screenwriter, journalist, member of the National Union of Journalists of Ukraine, Kyiv, Ukraine
DOI: 10.5281/zenodo.7156382
АНОТАЦ1Я
Стаття присвячена полтгачнш мiфологiï росшсько-украшського збройного протистояння. Проблема розглядаеться в психоаналгтичному ключг Теоретичною основою дослвдження е принцип виявлення при-хованих мотивiв i3 класичного психоаналiзу та концепцп «сощального несвщомого» Ерiха Фромма. Обгрунтовано думку, що проголошенi мотиви конфлжту не ввдповвдають його справжнiм причинам.
ABSTRACT
The article is devoted to the political mythology of the Russian-Ukrainian armed confrontation. The problem is considered in a psychoanalytical key. The theoretical basis of the study is the principle of revealing hidden motives from classical psychoanalysis and the concept of the "social unconscious" by Erich Fromm. The opinion that the declared motives of the conflict do not correspond to its real causes is substantiated.
Ключовi слова: полтгачна мiфологiзацiя, вшна, полгтика, медiа, машпулящя свщомютю, анатз, сощальне несвiдоме.
Keywords: political mythologizing, war, politics, media, manipulation of consciousness, analysis, social unconscious.
Проблема, якш присвячена стаття, полягае в очевидних, але недостатньо дослiджених розбiжно-стях мiж мотивуванням причин вiйни в Укрш'т i ре-альнiстю. На сьогодт численнi порушення логiки i фактологогii у публiчних висловлюваннях полтгишв, медiйникiв, iдеологiв щодо причин i мети вторгнення одноi держави - члена ООН на те-риторш iншоi' держави - члена ООН встановлет емпiрично, але недостатньо вивчеш науково. Ця не-визначенiсть не е суто академiчним викликом для дослвднишв: вона вбивае. Брак розумiння реального стану речей призводить до страждань i загибелi як тих людей, що стали жертвами агресп, так i тих, хто був введений в оману з метою залучення до бойо-вих дш на боцi загарбникiв. Отже, актуальшсть працi випливае з того факту, що аш соцiум, анi на-укова спiльнота не можуть ефективно i адекватно оцiнювати конфлiкт через невизначешсть суттевих складникiв ситуацп. В умовах военного стану, секретности цензури встановити вс необхiднi науковi данi, залишившись при тому вщданими етичним
принципам науки та вдеалам громадянського сус-пiльства, не завжди можливо. У кращому випадку метою дослщження може бути окреслення того поля неусвщомленого, яке викривляе сприйняття подiй сьогоднi, i вивчати яке доведеться вже тсля вiйни. Реалiзацiя такоi мети передбачае виконання наступних завдань: вибiр коректноi методологи, мошторинг iнформацiйного простору з подальшою акумулящею матерiалiв дослiдження, штерпрета-цiя даних в обраному пiзнавальному ключi та уза-гальнення результатiв. На думку авторiв, розкриття обрано1' теми можливо за допомогою прийомiв i ме-тодiв глибинноi психологи — тобто, галуз^ функцiональнiсть яко! передбачае визначення при-хованих смислiв i вщокремлення мотивiв вiд моти-вувань. Розумшчи, що полiтична i соцiальна проблематика не тотожна проблематицi психо-аналiтичних дослiджень, автори скорегували застосоваш методи з урахуванням сучасно1' науково!' критики психоаналiзу.
Огляд лггератури. Аналтгачш методи сьогодш тiльки починають застосовуватися для вивчення природи росшсько-украшсько!' вiйни. ЗдебГльшого це методологiя i система уявлень ЕрГк-сона [1], зокрема, його концепщя негативно! гден-тифiкацií (див. розвГдку Фенько «Як бути росГяни-ном пiсля БучЬ> [2]). Цей шдхвд вiдповiдаe напрямку сучасних дослвджень проблеми негативно! Гдентифшацп (див. Ткаченко [3]) Також вiн пе-регукуеться з роботами соцiолога Гудкова «Негативна Гдентичшсть» [4] та «Сусшльство з обмеже-ною адекватшстю [5]», шдготовленими ще до вшни, але присвяченими вивченню тенденцiй, що яскраво проявилися сьогоднi. Так само до вшни були оприлюдненi пращ Великодно!', Гергеля, Па-ломiно, Савченко, Аршевсько!-Герен, Наливайко, Нелена та шших [6], що розкривають функцюналь-ний потенщал психоаналiзу у сучасному свт, зокрема, презентують психоаналiтичний дискурс тд кутом зору Арютотелево! концепци «людини як полтгачно!' тварини» ("ро1Шкоп zбon") i доводять антагонiстичнiсть аналггачного методу самiй логiцi тоталiтаризму (Едюон Паломiно [6, c.15]). Автори спиралися також на теоретичну спадщину класишв психоаналiзу, а також працi науковщв - критикiв анал1тичного методу. Новим у поданш статгi, порiвняно з працями попередникГв, е застосування анал1зу для iнтерпретацií не феноменологи по-ведiнки людей у тилу та на фронп, а причин полтгачного манiпулювання сучасним медГапро-стором. Додатковим шструментом верифiкацií ре-зультатiв став застосований метод включеного спо-стереження (тривалий час автори перебували у зош бойових дiй i могли порiвнювати медiаконтент iз реальнiстю). Це поеднання аналггачного, мошто-рингового та обсервацшного методiв е подальшим розвитком дослщницьких прийомГв Зiгмунда Фрейда, який згткнувся на практицi з репресивною машиною Третього Рейху, Бруно Беттельгейма, що вивчав психопатологiчнi складники
функщонування концтабору, в якому був ув'язне-ний, Пiтiрiма Сорокина, який дослщжував методом включеного спостереження револющю. Автори намагалися валяко уникнути суб'ективiзму, зумов-леного перебуванням шд обстрiлами, в знеструмле-ному г оточеному шсп, шд постшною загрозою ра-кетних атак та авГаударГв. Разом Гз тим, валвдносп запропонованого досл1дження загрожуе ризик, шяк не пов'язаний з бойовими дГями Г военним дефщи-том шформацшних ресурав. 1деться про загрозу суто методолопчного характеру. Полягае вона у тому, що невиправдана екстраполящя психо-анал1тичного шзнавального дискурсу на сощальш та полтгачш об'екти вивчення може призвести до правдоподГбних Г навпъ ефектних, але не верифжо-ваних висновк1в. Автори розумшть, що психо-анал1тичний шдхвд у сощальних Г полггачних науках потребуе додатково! м1ждисциплшарно!' ве-рифжацп, Г саме И результат буде виршальним щодо ютинносп або хибносп висновшв психо-анал1тика. Сощально-полтгачний феномен - не конкретний пащент, з яким аналгшк працюе у пря-
мому дiалозi i, таким чином, мае змогу перекона-тися у тому, що той чи шший прояв психiчно! дiялъ-носп справдi е невротичним симптомом. Тим бiльше, що навиъ такий щдхвд - ретельне i тривале дослiдження конкретних проявiв неврозу у конкретного суб'екта - не гарантуе достовiрнiстъ дiагнозу. З погляду природничих наук цю думку обгрунтував ще Нiлъс Бор у першш третинi ХХ столитя, див. [7; 8, с. 217]. Але, разом i3 тим, не можна заперечувати, що глибинна психолопя, не-залежно ввд !! конкретно! течи (шдивщуальна пси-хологiя Адлера, аналогична психологiя Юнга чи ор-тодоксалъний психоаналiз Фрейда) акумулювала величезний емпiричний досвiд ввдокремлення мо-тивiв вiд мотивуванъ. Саме психоаналiз привчив соцiалъних дослвднишв до розумiння небезпеки хи-бно! iнтерпретацi! очевидностi. Тобто, до вивчення феномешв, про яш можна сказати, перефразуючи слоган серiалу «Х-файли», що вони е не тим, чим здаються. Згадка про цей серiал у науковiй статп доречна тому, що вiн е своервдною метафорою пси-хоаналiзу. Вбудованою в мистецъку канву мiфо-лопчною конструкцiею, в як1й роль Super Ego ввд-дано «озброенiй бюрократа.» (ФБР), Id - загадко-вим i нiбито абсолютно iррацiоналъним, часом потворним явищам, а роль Ego, ращонально! свщо-мостi, делеговано агенту (тобто, залежно ввд обста-вин, i оперативнику, i слiдчому, i аналiтику) Мал-деру та медичному експерту Скаллi. Ми ще повер-немося до цього серiалу та шших феномешв англосаксонсько! масово! культури к1нця двадцятого - початку двадцять першого столiття: це суттево у контекст аргументацi! статтi. А поки що зазначимо, що iнтерпретацiя сощальних феномешв у психоаналггачному ключi мае давню iсторiю i пов'язана з дослвдженнями самого Фрейда [9]; що психоаналггачна iдея системно! невщповщносл мотивiв мотивуванням верифшо-вана в межах конкурентно! щодо психоаналiзу бiхейвiоралiстськоi методологi! (див. Лассуелл [10; 11]); що ввдповвдш працi Фрейда заборонялися i знищувалися у тоталiтарних та мштарних або «гар-нiзонних», за Лассуелом, державах, сощальний контроль у яких грунтувався на впровадженнi щео-логiчних симулякрiв, пiдмiнi iсторично достовiр-них знань полiтичною мiфологiею, репресивному апаратi i цензурi (див. [12; 13]). Згадаймо у зв'язку з цим, що афективне заперечення, ошр лiкуванню i негативний трансфер (тобто, перенесення негатив-них емоцiй на лжаря), за Фрейдом, i е проявом ви-явленого в процеа аналiзу джерела невротичного розладу (див. [14-17). Вiзьмемо до уваги також, що найавторитетнiшi дослiдники, як1 полемiзували з класичним психоаналiзом, як неофрейдисти, зо-крема Фромм, чи заперечували його, як це робив Айзенк - самi використовували метод iнтерпретацi! соцiалъно-полiтичних феноменiв iз позицiй психо-логiчного дослiдження (див. [18; 19]). З думкою З. Фрейда про те, що «..лндивщуальна психолопя з самого початку е одночасно i сощальною психо-лопею», погоджувався Л. С. Виготський [20].
Отже, у нас е вагомi шдстави ставитися до до-слщницького iнструментарiю глибинно! психологi!
як до коректного знаряддя штерпретаци реальностi. Проблема полягае у методолопчних межах, за якими виключно науковi прийоми пiзнання стають марпнальними, а отже сумнiвними. Спробуемо встановити той iнтелектуальний «коридор» до-слвджения, де застосування психоаналiзу як засобу тлумачення соцiально-полiтичних феноменiв не су-перечить бiльш сучасним методологiчним надбан-ням соцiальних наук. Мiждисциплiнарно верифжо-ваним е положения про можливють конфлiкту свiдомого i несвiдомого, мотиву i мотивувания. Воно знайшло шдтверджения i в класичний нейрофiзiологii школи 1вана Павлова (див. [21]), i в теорп настаиови видатного грузинського до-слiдника Дмитра Узнадзе [22]. Ця iдея корелюеться з концепщею «сощального несвтдомого» Фромма, тобто, того, що те чи шше «...сустльство не може сво1'м членам дозволити довести до сввдомосп, якщо воно мае нашр i надалi устшно функцiонувати на пiдставi власних суперечностей [18]». Власне, шлях до такого тлумачення тдказав сам Фрейд («суперечшсть мiж iндивiдуальною пси-хологiею i соцiальною психологiею (чи то психо-логiею мас), що видаеться на перший погляд вельми значущою, виявляеться при ретельному до-слiдженнi не настшьки суттевою [9]»).
Щодо само1' можливостi здобуття науково1' iстини аналтгичними iнструментами - то и межа була чгтко визначена Юнгом у «Тавютокських лекцiях [23]» i киизi «Психоаиалiз та мистецтво» [24]. Юнг зазначае, що функцюнальний потенцiал психоаналiзу, iнструментально скероваиого на сус-пшьний феномен (наприклад, релiгiю чи творчють), вичерпуеться можливiстю дослiдити вщдзерка-лення цього предмету у людськiй сввдомосп i не може претендувати на розкриття сутi таких явищ, як вiра чи натхнения. Будемо дотримуватися цього юнгiанського обмеження i ми.
Розглянемо у свил викладеного щкавий полiтичний феномен, а саме - мотивування посадо-вими особами та щеологами РФ росiйського вторг-нення в Украшу. Заради об'ективностi залишимо за межами аиалiзу медiйну передюторш конфлiкту -тобто, створения за допомогою сощальних ко-мунiкацiй потужного антиукрашського дискурсу. Вiзьмемо лише аргумента, наведет у росiйських джерелах масового поширення. Понад те, щоб мiнiмiзувати вплив дослiдника на iнтерпретацiю матерiалу, довiримо вибiрку даиих росшсько-мовнш «ВЫпедп» (до редагувания та модерування яко! автори жодним чином не причетш). Цитати по-даються мовою орипналу, зi збережениям усiх особливостей тексту.
Зi вказаного джерела випливае, що до початку активно!' фази бойових дш шформацшному супро-водженню ситуацii' вже була притаманна амбТва-лентнiсть, яка виходила за межi рацiональноi стра-тегii' i тактики. Дружи краши евакуйовують посольства з Киева - а Москва заперечуе тдготовку до вiйни.
«Многочисленные предупреждения о готовящемся вторжении публиковались в СМИ с октября
2021 года. Однако российские высшие официальные лица последовательно отрицали подготовку к войне с Украиной [25]».
Навпъ на термшолопчному рiвнi полтшко-пропагандистський апарат РФ вдаеться до дш, кон-вергентних невротичному захисному мехаиiзму витiснення - коли свщомють хворого блокуе згадку про психотравматичну iнформацiю:
«Терминология. Российские власти определяют боевые действия как «специальную военную операцию» (специальная военная операция на территориях Украины, Донецкой Народной Республики и Луганской Народной Республики...) и настаивают на использовании этого термина, который был впервые озвучен Владимиром Путиным 24 февраля в обращении «О проведении специальной военной операции». Одним из оснований для блокировки Роскомнадзором ряда российских и зарубежных СМИ стала их квалификация действий России как «нападение», «вторжение» или «объявление войны (там само)». Дал у цитоваиш статл зазначено, що шшТ джерела використовують термши «росшсько-украшська вiйна», «росiйська агресiя проти Украши», «вторгнення» (останнi два термши фТгурують в офщшних документах ООН).
1з погляду лiкаря-психоаиалiтика у такш розбтжиосп нема тчого дивного. Заперечення морально неприйиятно1' iнформацii хворим - афек-тивне Т алопчне. 1гнорувания очевидного Т забу-вання ведомого у такому випадку мае репресивний характер. Спроба протидп йому викликае агрестю пащента. Цей симптом, власне, Т дае змогу припу-стити патолопчну природу випснения. Суттево, що для хворого введення самого себе в оману е спро-бою зберегти динамТчну рТвновагу власно1' психТки, а не порозумижя з шшими. Невротику не вдаеться нав'язати свою шюзорну систему координат шкому, крТм себе. Для оточення - те, що з ним не все гаразд, так чи шакше стае зрозумшим. I це зако-номТрно, бо тсля того, як Оруелл ввТв у культурний обТг поияття «новомова» Т «подвшне мисления», словесна гра з наданням явищу не притаманного йому лшгвютичного символу навряд чи може пере-конати у чомусь неупереджених спостертачТв, тим бТльше - свггову стльноту.
Таким чином, амбТвалентшсть - характерна ознака невротичного розладу - виявляеться вже на термшолопчному рТвш. Але увиразнюються пато-лопчт риси - на рТвш аналТзу мотивТв агресп (ш-вертовано1' у колективнш сввдомосп РФ та усвщом-лено1' як власна протилежшсть, тобто «миротворча спецоперацтя»).
«В качестве стратегической цели России обозреватели указывают контроль над Украиной...(там само)»
«Первоначальные цели. Главной первоначальной и, как полагают, стратегической целью вторжения РФ был захват Киева и разгром Вооруженных сил Украины. Войска РФ пытались применить (официально не заявленную) стратегию быстрого и сокрушительного удара, пытаясь быстрыми и мощными ударами выйти на Киев с севера и северо-востока и провести глубокие прорывы в Донбассе и
на юге со стороны Крыма. Первоначальная стратегическая цель вторжения не была достигнута... (там само)».
Наведена цитата е надзвичайно важливою для аналгшка. Вона розкривае мехашзм рацюнал1зацп прихованих мотивГв Г прагнень агресора, складну Герархш шдмши у суспшьнш сввдомосп брехн не-правдоподГбно! - правдоподГбною нашвправдою. Залишимо за межами обговорення суто военн ас-пекти викладеного. Вони не зовам вГдповГдають дшсносл. Попри всю жорсток1сть бойових дш, об-стрГли Г бомбардування цившьних об'екпв, застосу-вання неконвенцшно! збро! та не сумюну з правилами Г звичаями ведения вшни поведшку окупанпв - !хшх сил для руйшвного удару було замало, подготовка недостатня, розумшня ситуаци аморфне. Але аналГз цих обставин виходить за меж1 науково! квалГфжаци авторГв. Показовим е шше. У наведеному уривку йдеться не про мету, а про за-соби. 1нтонацшно вш контрастуе з експресивним, навиь ютеричним стилем росшсько! телевГзшно! пропаганди. Але насправдГ не визначае зрозумГлу мету вторгнення так само, як Г пропагандистсьш те-лесюжети. Вш об'ективно, хоч Г не вичерпно описуе хибн засоби досягнення чогось, що няк не визна-чено Г не прояснено. Метою будь-яко! вшни не е за-хоплення територп та вбивство людей. Це - лише зааб досягнення результату. Результатом може бути розширення життевого простору, збагачення, запобтання небезпещ Г т. д. Жоден Гз корисних для рос1ян результата - недосяжний такими засобами, як1 були ними обранГ й застосоваш. Проблема роз-ширення простору Г привласнення сировинних ре-сурав не е для РФ такою актуальною, як для нацистсько! Шмеччини. (Ситуащя на Далекому СходГ, а також поступова деградащя росшсько! провшци доводить, що Роая не здатна впоратися з тим, що вже мае. Латентна експаная КНР на росшському напрямГ руйнуе також мГф про «собирание земель русских» як справжнш мотив експан-сИ", замаскований вболГванням за росшськомовне населення Укра!ни. Симулякр тут маскуеться ш-шим симулякром).
Згадаемо до того ж, що ва спроби стабшзувати колошальну систему силою збро! у ХХ столтт зазнали краху. I йдеться не тшьки про втрату контролю над Африкою Г АзГею кра!нами першого свиу. Навпъ вмотивована добре обгрунто-ваною Г цшком прийнятною для полГетшчно! сшль-ноти л1вою щеолопею сощалютична система почала руйнуватися з тих кра!н, а згодом Г союзних республж, як1 були втягнеш у радянську орбпу шляхом експанси Г зазнали репресш. А РФ не спро-моглася запропонувати штегративну позитивну Гдею. I це надто суттево. Неможливо згуртувати ш-ших навколо штелектуально! порожнечг Якщо довГряти спогадам шмецького розвщника Вальтера Шелленберга, саме вщсутшсть тако!, прийнятно! для поневолених народГв Где!, на думку шефа гестапо ГенрГха Мюллера, стала одшею з причин по-разки III Рейху [26]. З аналопчно! причини зазнав поразки у спробах протид1яти червонш пропагандГ бшогвардшський «ОСВАГ», див. про це [27; 28]).
Спроби замаскувати реальну росшську корупцш Г безлад низкою запозичених Г несумГсних фгкцщ, «правих Г лГвих», адаптованими шд власш потреби чужими гаслами («празька весна» - «русская весна») - непереконливГ Г скорше дискредитують Росш, шж допомагають !й. До того ж, шформацш-ним поспндустрГальним сощумам притаманна зовсГм шша сощальна динамГка, шж, наприклад, феодалГзму чи навиь каштал1зму ГмперГалютично! доби. Поневолення одного народу (наци, культури) шшим Г рашше створювало ефект бумерангу, який зрештою повертався до поневолювачГв. А тепер, коли свгтовГ медГа та штернет не дозволяють при-ховати слГди политичного шахрайства, вшськових злочишв, геноциду - перспектива у спроб досягти политично! мети терористичними методами стала ефемерною. У Росп це добре знають з власно! Гсторп. «Можно построить трон из штыков, но долго на нем не просидишь" - перефразував вГдому думку Сльцин у вистуш тд час ГКЧП [29]). Отже, сподГватися на стабГльшсть ситуативних усшхГв, здобутих злочинними методами, навряд чи мож-ливо. Реальна мета Г причини вшни, таким чином, не пов'язаш насправд з майбутшм РФ, а локал1зо-ван в сучасносл. Збагачення теж не випливае з ситуаци навиь у дуже ввддаленш перспектива I справа тут не тГльки в мГльярдних витратах на зброю Г армш, санкщях Г збитках унаслвдок бойових дш, а в передбаченому випадаинi агресора з клубу високотехнолопчних кра!н; е ще гГрший варГант розвитку подГй - глобальна вшна Г клГма-тична катастрофа, коли всГ втратять усе, а наслГдки катакл1зму здолати виявиться не по силах усьому людству. (ПершГ ознаки тако! перспективи вже е. Наприклад, на швночГ Укра!ни екологи сьогодш встановлюють обсяг шкоди, завдано! навколишнь-ому середовищу [30], а на швдш, де активна фаза вшни тривае, бГологи констатують масову загибель дельфГнГв у Чорному морГ, частину басейну якого перетворено РФ на зону бойових дш [31; 32]).
Гарантування безпеки РФ теж не може розгля-датися як причина. Шсля 24 лютого 2022 рГвень не-безпеки Г для РФ як для державного утворення, Г для !! населення внаслГдок ескалацП конфл1кту Г кон-фронтацй' з захГдними кра!нами фатально зрГс.
Таким чином, навиь спроба критично осми-слити ситуацш Г вГдступити вГд пропагандистських шаблошв, здГйснена авторами «ВГкГпедП», не дае у свгт вГдомих фактГв рацюнального пояснення стану речей.
Отже, «^цели войны, заявляемые российскими официальными лицами, менялись с течением времени в связи с изменяющейся ситуацией на фронте [25]»). Стисло перерахуемо лише п з них, що на час написання цГе! розвГдки подае «ВГк1педГя». (Як зазначалося, це дасть змогу мГнГмГзувати вплив авторсько! позицй' на характер вибГрки):
Запобггання розмщенню на територИ Украши баз США I НАТО; гарантування безпеки ДНР I ЛНР; «демШтаризацгя I денацифгкацгя» Украши, де тбито владу захопили неонацисти (при тому, що «окупацгя Украти не плануеться»); запобггання
геноциду з боку Украти стосовно тших народгв; захист РФ вгд Украти I «колективного Заходу»; за-вершення вшни на Донбас11 захист населення ДНР та ЛНР; протидгя курсу США на домгнування у свгтг; встановлення повного контролю над тери-торгею Донбасу; встановлення повного контролю над Донбасом I Швденною Украшою для забезпе-чення коридору до Криму I ще одного виходу до Придтстров'я, «де також вгдзначаються факти утисюв росшськомовного населення»; контролю-вання Донбасу I отримання гарантт безпеки РосИ; просування сил РФ на запор1зьку область, херсон-ську область та тшг територИ.
Точш цитати з першоджерел Т посилання на росшських посадовщв наведено у цитованому вище джерелТ [25]. Там само подано Т докази не-правдивосп наведених версш, зокрема, даш, що правовТ тдстави для вторгнення в Украшу ввдсутш, владу в Укра1ш обрано демократичним шляхом, неонацистських партш в украшському парламент немае, звинувачення у геноцидТ спростовано на рТвш ООН Т ЮНЕСКО, натомить на бощ Роси у конфлжп беруть участь неонацистськт угрупо-вання.
Ми можемо розширити вибТрку за рахунок власних даних або довТрити цю справу шшим до-слтдникам. Суть залишиться незмшною. На час написання цього тексту единого несуперечливого пояснения причин агресп не юнуе. Натомють, юну-ють прямТ Т непрямТ докази, що озвучен РФ причини та цш вторгнения не вадповадають дшсносп.
Приховаиа багаторТвневими фшцтями Т шбито справжия мета, що шодТ подаеться як межа вщвер-тосп, а саме втдроджения СРСР (що, природно, сприймаеться як виклик громадянами пострадянсь-ких краш, осктльки утворення союзу, на ввдшну втд завоювання, передбачае добровшьшсть та право нацш на самовизначення) чи навть реставращя Т майбутия розбудова Тмпери - е такою ж фшщею, як Т, наприклад, захист населення Донеччини та Лу-гаищини. (НасправдТ обстрши згаданих регюшв «шд чужим прапором» використовувалися спецслужбами РФ з метою розпалювання ненависп до Украши багато разТв, див. [33; 34]). 1нтегративно1' вдеологп, прийнятно1' для об'еднання поневолених народТв навколо сучасно1' Роси, не юнуе. Примусом об'еднати мшьйони людей навколо ксенофобсько1' Т плутократично1' влади, яка за десятки роктв не спро-моглася вирвати РФ з лещат ресурсозалежио1' еко-номТки - неможливо. Навгть якщо припустити, що росшська армТя переможе цшою суттевих втрат Т загибел значно1' частини украшського населения -це створить вогнища спротиву Т джерела напруги, якт розТрвуть нестабТльне державне утворення рашше чи шзшше. Майбутне у такий споаб не розбудовують.
Не вщповвдають дшсносп також твердження про захист вщ «колективного Заходу» Т гараиту-вання безпеки РФ. У зв'язку з цим доречно навести слова першого Т останнього Президента СРСР Ми-хайла Горбачова щодо впливу росшсько1' агреси на стабТльшсть Т захищешсть Роси:
«Все ликвидировано! В ноль! В прах! В дым! Когда мне говорят, есть ли какой-то показатель, я говорю: есть! Когда Горбачев уходил, сил быстрого реагирования НАТО в Европе оставалось четыре тысячи человек. Четыре тысячи человек! Объявили в НАТО, что теперь эти силы быстрого реагирования в концу следующего года — 300 тысяч человек. А сейчас уже сорок...[35]»
Додамо: щоб спростувати думку про збройну агресш з порушенням уах мислимих моральних i правових норм як шструмент виправданого самоза-хисту з боку РФ, не обов'язково вивчати динамшу витрат кра!н НАТО на армш. У добу пбридних воен (або «воен нового поколiння») пiдготовка до власне бойових дш залишае слiд у культург В ласне, так було i ранiше. Пригадаймо американський кинематограф чаав «полювання на ввдьом» або перюду «холодно! вiйни» - стрiчки про Джеймса Бонда, «Червоний свгтанок», фтми про Рембо. Останнiм часом «образ ворога» в американському кiнематографi шяк не асоцiювався з росiянами, а образ небезпечного i агресивного прибульця, чу-жинця (alien) взагалi набув мютичш, казковi риси. Малдер i Скаллi iз згаданого серiалу «Секретш ма-терiали» («Х-files»), спiвробiтники вигадано! секретно! служби з шнофраншизи «Люди в чорному», детективи ФБР iз «Мовчання ягнят» боролися з ким завгодно, тiльки не з росшською военною загрозою. Натомiсть, у РФ значний сегмент iндустрi!' масово! культури було присвячено гiпотетичному вторг-ненню НАТО на росiйську територш, ворожим дiям американських спецслужб, створенню «образу ворога» з украшщв i розлюдненню носi!в гу-манiстичних цшностей (див., наприклад [36-39]; цiкаво, що до розпалювання мiжнацiонально!' во-рожнечi i розбудови росiйського «iмперського мiфу» долучилися не тiльки згаданi лггератори, але i письменники, як1 рашше набули досввд белетриза-цi! американських фiльмiв, серед iншого - того ж серiалу «Х-files»).
Таким чином, реальш причини вiйни не слщ пов'язувати винятково з планами на майбутне. Це -комплекс не визначених i не артикульованих мо-тивiв, локалiзованих у межах фiзичного iснування нишшньо! росiйсько! влади. Можна розширити вибiрку i за к1льк1стю джерел, i за хронологiею. Але додавання нових пояснень мети i причин вторг-нення буде лише зб№шувати нагромадження супе-речностей. Останшми на час написання статт було твердження про лiквiдацiю антиросшського анклаву, який нiбито створено на територи Вкра!ни i який загрожуе Росi!' [40]. Дещо ранiше звучали твердження мшстра закордонних справ РФ Серпя Лаврова про бажання допомогти Укра!нi «позбу-тися антинародного режиму» (знову тдкреслимо -законно обраного, легитимного i визнаного у свт -авт.), оск1льки «...нам жаль украинский народ, который заслуживает лучшего [41]», колишнього президента РФ Дмитра Медведева, шби вшна була «...жорсткою, але ретельно продуманою вiдповiддю на русофобську полiтику, що проводиться колективним Заходом [42]» i право Роси по-
ширити експансш на територш шших пострадян-ських кра!н. «После освобождения Киева и всей территорию Малороссии от банд националистов, проповедующих придуманное ими же украинство, Русь снова станет единой, могучей и непобедимой, как и тысячу лет назад во времена Древнерусского государства [43]». (Передуам, «древнерусское государства» називалось «Ки!вська Русь», а держави «Московська Русь» в Гстори не Гснувало взагал1, натомють, був московський улус Золото! орди, Г це по-перше. По-друге, насправдГ,- подальшим шляхом розвитку «едино! нездоланно! держави», про яку згадуе Медведев (Ки!всько! Руа, до яко! Москва не мала жодного стосунку), була роздроб-лешсть на окремГ феодальн князГвства Г столпгя ординського поневолення - авт.)
Не менш симптоматичною е спроба пози-цюнувати збройне вторгнення в Укра!'ну як акт бо-ротьби високодуховно! держави «...проти колек-тивного Ханаану [44]». Достатньо дослщити тшь-овий, корупцшний сегмент економши РФ (який за даними медГа сягае сотень мшьярдГв доларГв [45] Г вивчати який у Росп е небезпечним заняттям, див. [46]), згадати Гсторш вбивств росшських жур-налюпв-розсл1дувальник1в, правозахиснишв, опо-зицюнерГв та порГвняти рГвень життя росшсько! елгти Г пересчного рос1янина, щоб переконатися у хибносп подГбного твердження.
У наведених вище думках психоаналитик од-разу помнить ознаки типових психГчних захисних мехашзмГв невротика: рацюналГзацп (спроби знайти розумне пояснення патолопчнш поведшщ), проекцп (приписуванню власних агресивних мо-тивГв шшим), шверси, реактивно! трансформаци несвщомих патолопчних прагнень на протилежн (наприклад, ненависп на гшертрофовану «доброту»), заперечення, випснення (патолопчного за-бування неприйнятно! шформаци).
Лопчно було б припустити, що ця аналопя -хибна, осшльки ми маемо справу не з сукупшстю ктшчних випадк1в, а з дГяльшстю державних шсти-туцш, як1 дшть у межах певно!, хоч Г незрозумшо! стратеги. Можна було б згадати видатного лопка О. Зинов'ева Г його Гдею навмисного затьмарення ко-лективно! свщомосп як шструмента реалГзацп де-структивних плашв спецслужб (див. [47]). РФ справд широко використовувала як знаряддя ш-формацшно! вшни прийоми Г методи впливу, ске-рован на розмивання порогу критичносп та прово-кування масових афекпв, поглинання неприйнят-них для не! факпв «шформацшним мулом» (термш Н. Вшера) Г т. п. Але шструментальне використання деструктивних технологш масового впливу, зазви-чай, здшснюеться тверезими рацюналГстами, яш самГ вмшть захищатися вщ шформацшних швазш. Той, хто у межах спецоперацп плануе «керований хаос», сам не може мислити хаотично. Та проци-туемо одного з «лвдерГв думок» РФ:
«И вот я думаю... И вот я думаю, что же такое - вот этот вот таинственный, глубинный русский код, за который можно сражаться, за который можно отдать жизнь? Что это за восхитительная чудесная сущность? Он очень трудно выразим. Есть в
жизни явления, которые невыразимы. Для этого не найти слов [48]» (О. Проханов, письменник, голова «Изборского клуба» - Гдейного осередку «русского мира»). Варто тдкреслити, що Г висловлювання самого Проханова, Г сукупшсть наративГв, поширюва-них Ьборським клубом - настшьки щкавий ма-терГал для анал1тика, що це заслуговуе на окрему статтю. Характеролопчною рисою !х е амбГвалент-шсть, поеднання несумГсного, створення Гдеолопч-ного конструкту, единим очевидним призначенням якого е спроба бодай тимчасово згуртувати людей з дГаметрально протилежними поглядами (що про-стежуеться Г в основних державних символах РФ, як то пмн Г прапор). Абсурдшсть змГшування рацю-нального марксистського матерГал1зму з Гррацю-нальним мютицизмом, сталшзму з християнством (грунтовну критику таких спроб вмщено у джерел1 [49]), росшськоцентричного ГмперГалГзму з револю-цшним штернацюнал1змом, «червоно!» правди з «бшою» ще до вшни давала шдстави пересчним рос1янам висловлювати сумшви у психГчнш адек-ватносп творщв подГбно! щеологп (див. [50]). Зараз спроби штерпретувати щеолопю РФ у психГатрич-них категорГях стали загальним мГсцем. Як «шизо-фашизм» визначив сучасну «росшську щею» фшо-лог та фшософ, професор Михайло Епштейн, ма-ючи на увазГ розщеплення свщомосп, коли фашизм ховаеться тд маскою боротьби з фашизмом, а ненависть ел1т до европейсько! цившзацп сшвюнуе з прагненням користуватися всГма !! благами [51]. «Простором Гндуковано! маячш» назвав сучасну Росш художник Г лжар-психГатр Андрш Бшьджо [52].
Але зважимо, що не все так просто. Насампе-ред, судячи з наведених дефшщш, навиъ росшська штелектуальна опозищя потрапила у лещата катахрез, яш нав'язуе загалу спецпропаганда. Намага-ючись мислити аналп'ично, опозицюнери, по суп, вГдтворюють швертоваш щеологеми. Насправд - Г фашизм, Г комушзм, Г псевдомонархГчний Гм-перГал1зм та Гдея формування «нового дворянства», Г спроби згуртувати населення вГдчуттям «оточено! фортецГ» (для цього до вшни, розпочато! РосГею, не було тдстав: тут насл1дки агреси трансформуються у причину, напад тлумачиться як захист) в РФ, що е фактом перевернуто! реальносп з точшстю до навпаки. Це лише система легенд, призначення яких (про що вже йшлося вище) - своерГдний «рек-трутинг свГдомостГ», залучення максимально! шль-костГ ситуативних спГльник1в. Щодо Гндуковано! маячнГ - то в нш, як казав персонаж Шекстра, «е система», присутнГ рацГональнГсть Г лопка. I сприй-маються и окремГ складники як прояв шизофренй' або невротичного мислення лише тому, що поза усвГдомленням звичайного споживача Гнформацй' Гснуе певна, не виявлена Г не названа частина ште-лектуально! конструкци, яка все пояснюе.
Це можна зрозумгга з результатГв ще одного аношмного опитування рос1ян, предметом якого стали цш нападу на Украшу:
«Освобождение жителей Донбасса от украинской хунты», «Надо жестче уничтожать нацистские полчища», «Я понимаю так, что Украины больше
не будет», «Освободить украинский мирный народ», «Не понимаю, что наши ребята там делают», «Понятия не имею, какая цель», «Нет никаких целей. Это безумие», «Те, которые официально заявлены на экране телевiзора (цш - авт.), я знаю. Но, естественно, настоящие цели совершенно другие и никто их официально не объявлял. В России все завязано на выборы... [54]».
Останне висловлювання видаеться найточ-шшим, хоча висновок його автора - сумшвний. Роль виборiв у сучаснш РФ переб№шувати не варто.
Ввдсутшсть у РФ розумшня мети, так звано!, спецоперацп ввдзначають не тiльки журналютсьш вуличнi iнтерв'ю, але i професшш соцiологiчнi опитування [54]. Спробуемо вийти за меж1 нав'яза-них клше, застосовуючи аналiтичний метод. Шд-креслимо: у нашому випадку предметом аналiзу стають не прихованi iндивiдуальнi комплекси, а ш-доктринованi соцiальнi конструкти, а також «зони умовчування», де, очевидно, i приховано логiку подш. Отже, як зазначалося у преамбулi до статтi, ми застосуемо аналiз лише у межах можливого, як шструмент виявлення «несввдомого соцiального», без претензш на розкриття глибинних ментальних особливостей, i специфiки поведiнки громадян РФ. Тобто, поговоримо про причини типово! помилки мислення, яка i проявляеться на рiвнi "ego" як поед-нання несумiсного.
Фрейд розглянув !! у працi «Дотепнiсть i !! вiдношення до позасвiдомого». При тому фундатор психоаналiзу не був упевнений, що цей психiчний прояв, результати якого бувають комiчними -насправд смiшний:
«Та ж помилковють мислення е ядром iншого софiзму, з приводу якого можна багато смiятися, але можна й сумшватися, чи ми маемо право нази-вати його дотепом.
«А. взяв у В. мвдний казан. Пiсля того як казан був повернутий, В. пред'явив А. позов, тому що в казаш вш виявив велику дiрку, через яку вш став непридатним для використання. А. захищаеться: «По-перше, я взагал не брав казана у В.; по-друге, у казанi вже була дiрка, коли я взяв його у В.; потрете, я повернув казан неушкодженим». Кожне за-перечення окремо саме собою добре, але взяп разом вони виключають одне одне [55, 82]».
Подiбнi помилки з посиланням на Фрейда розглядали, дослiджуючи продуктивне мислення, навiть у радянсьш часи, коли власне психоаналiз шддавався критищ (див. [56]).
Що е головним у наведеному аналiзi несумiсного? Зовам не озвучеш мотивaцi!. Прин-циповим е зона умовчування, не усвщомлений складник поведiнки. Це - ввдчуття невипрaвностi скоеного злочину (казан зшсовано, змiнити стан речей неможливо); страх неминучих нaслiдкiв; жага уникнути вiдповiдaльностi, нaвiть якщо для цього доведеться пожертвувати правом, мораллю i лопкою.
Ввдбуваеться це на рiвнi стресово! руйнaцi!' порогу критичности наближення розплати за казан затьмарюе розум. Навгть якщо персонаж софiзму
планував ошукати власника казана - вш не був го-товий до ситуацп, тому ввдреагував швидко, але неадекватно i без усввдомлення останнього.
Замiнимо у цш схемi iндивiдуума полiтичною силою, а психiчну цензуру державною таемницею -i ми побачимо спiльний modus operandi у поши-реннi рiзних логiчно несумiсних версiй, матрицю, в яку вкладаються сучаснi iнформацiйнi стратеги РФ.
Та, як зазначалося, коректне застосування аналггичних методiв у сощальних науках мае сво! меж! Спробуемо узагальнити результати статгi, за-лишаючись в обраному пiзнавальному дискурсi. 1з сказаного випливае, що логiчна i обгрунтована певними потребами причина вторгнення в Укра!ну все ж юнуе. Що вона перебувае за межами вах пе-релiчених мотивувань, як представлених офiцiйно, так i консшролопчних, як1, не виключено, теж були розробленi в межах спецiальних шформацшних операцiй i супроводжували це вторгнення. Що шяш квазiальтру!стичнi мотивацп, на кшталт, захисту сходу Укра!ни ввд !! Заходу, звiльнення Укра!ни вщ украшщв чи боротьби проти мiфiчних нацистiв (руками неонацистського iмперського легiону) розгля-дати як реальний глибинний мотив вiйни немае жодного сенсу. I що ця справжня, реальна причина (або комплекс причин), по-перше, достатньо ва-гома, щоб штовхнути РФ на ди, яш зруйнували свiтову систему безпеки i поставили людство на межу глобально! катастрофи. А по-друге, настiльки неприйнятна, аморальна, руйнiвна в репутацiйному сена, що сама думка про розголошення правди i сьогоднi видаеться крашьагресору неможливою. 1накше кажучи, йдеться про щось таке, за що навиъ провладна частина населення РФ не схотша б анi терпiти страждання вiйни, анi завдавати !х шшим.
У чому ж полягають щ причини? Аналiтичний метод може у нашому випадку тшьки вiдшукати по-рожнечу, але не вимiряти !!. Тобто, встановити факт i окреслити сферу iснування неусвiдомлено!' шфор-мацп, констатувати наявнiсть лакуни у колектив-ному та iндивiдуальному уявленнi про дшсшсть, ш-формацiйне провалля у суспшьнш свiдомостi. Ви-явити меж1 того, що називають «семiотичним нулем» або «нульовим значенням». Даних щодо характеру приховано! iнформацi!' - у джерелах в1дкритого доступу достатньо лише для побудови припущень i формулювання запитань. Цiлком мож-ливо, що принаймш частина вiдповiдей краще ведома геологам, нiж геополiтикам. Чи е зв'язок мiж тим, що незадовго до Свромайдану, анексй' Криму i початку бойових дiй, шсшрованих росiйськими спецслужбами - в Укра!ш, зокрема, на чорноморсь-кому шельфi i на суходолi пiвденного сходу мав розпочатися промисловий видобуток газу, що сут-тево вплинуло б на свгговий ринок енергоносй'в [5759])? Наск1льки вiдповiдають дiйсностi припу-щення про зв'язок м1ж подiями 2013-14 рок1в та ро-звщаними в кра!нi родовищами сланцевого газу та лтю [60]? Чи пов'язане вторгнення в Укра!ну 24 лютого 2022 року з планами розпочати, використо-вуючи енерпю укра!нських АЕС, видобуток еко-логiчно чистого водня i транспортування його газопроводом «Дружбам» до Свропи [61]?
Чи випливають ди РФ з того факту, що ця кра!на, яка за сво!м потенщалом могла б стати зраз-ком для шших Г раем для сво!х громадян, натомГсть збудувала ушкальну кримшал1зовану Г корумпо-вану систему, в Герархи яко! пол1тична влада Г «Газпром» е головними елементами (див. [46; 62; 63])? Чи можна вважати, що Гдеолопчт катахрези РФ маскують елементарну помилку керГвництва, яке вибудувало свою матрицю майбутнього з припу-щень, шби доба вуглеводнево! енергетики буде вГч-ною («XXI столитя стане добою газово! енергетики [64]»)? Що тшьове використання ресурсГв сировин-но! економГки завжди буде безкарним, безкон-трольним (див. [45; 46]) Г таким, що не зустрГчае опору з боку ошуканого населення РФ, яке живе по-руч Гз газовою мапстраллю, опалюючись дровами Г в таких злиднях, що шд час похорону « .шкода не того, хто помер, а тих, хто ще вцшв...[65]»)? Що третя свгтова вшна стане не колективним самогуб-ством, а низкою розтягнутих у чаа локальних кон-флжпв, як1 вже почалися (див. [66])? Що сценарш Гз бойовими д1ями Г военними злочинами у центрГ Свропи, став единим варГантом консервацп сучас-ного росшського режиму, для якого ротащя влади означае розсладування скоеного у попередш роки? Якщо так - то щлком лопчним бачиться, з одного боку, «розлюднення» украТнщв росшською пропагандою, а з шшого - злочини проти мирного населення Укра!ни, що провокуються у такий спосГб. Прагнення пов'язати кров'ю якомога бГльше роаян, згуртувати Росш перспективою колективно! вадповадальносп Г ввдчуттям, що навколо самГ вороги - е не проявом Гррацюнального «шизофа-шизму», а лопчною Г посл1довною стратепею ви-живання елгти, а також сввдченням того, що Г! справжш мотиви та штереси бшьшосп рос1ян -несумюш.
кнують непрямГ пГдтвердження на користь таких припущень. Заступник керГвника росшсько! академи ракетних Г артилершських наук (РАРАН), доктор военних наук Костянтин Сивков навесш 2022 року, прогнозуючи миттеву поразку Укра!ни, стверджував, що юнуе двГ моделГ розвитку свиу: глобалютична корпоративна (захГдна) Г держав-ницька (росшська):
«Щ два варГанти розвитку обопшьно виключа-ють один одного. Перемога одного з них означае неминучу руйнацш, загибель, як мшмум, пол1тичну Г економГчну, Г ввдхщ в юторш носив Г вигодонабувачГв альтернативного варГанту [67]». Прогнози К. Сивкова щодо небоездатносп Укра!ни виявилися такими ж неточними, як росшсьш ра-кети, що влучають у супермаркети, лшарш, багато-поверх1вки. Росшська державшсть - непрозора, наскрГзь корумпована, плутократична (розкрада-ються навиъ ресурси призначеш для вшни з Укра!ною, див. [68]), тому як модель для розвитку неприваблива. Але це не означае помилки у припу-щенш, що заплямоване кров'ю керГвництво разом Гз владою втратить не тГльки владу.
У цьому розумшн висловлювання Сивкова не суперечать фактам, наведеним його антагошстами, росшськими опозицюнерами. Так, у програмГ
«Радю Свободам», тдготовлено! Михайлом Соколо-вим «Яка стратепя путшсько! ол1гархп? Обговорю-ють Игор Эйдман та Борис Кагарлицький, про голошений у РФ шоагентом», повГдомлялося про пост-модершстський абсурд росшських щеолопчних симулякрГв (бшогвардшська, «деншнська» риторика для верхГв Г червона, шбито «шва», для низГв), про те, що в РФ насправдГ «...серйознГ люди ш у що не вГрять. Не те, що вони не вГрять у те, що зараз кажуть. Вони взагалГ н у що не вГрять, окрГм грошей [69]» , Г що росшський шлях сировинно! ште-граци у свгтову економшу виявився тупиковим.
Наукове економГчне обгрунтування корект-ностГ авторських припущень е у науковш статп О. Шкаратана, присвяченГй феномену росГйсько! «псевдоелгш». Автор доводить, що штереси про-дуктивних сил РФ протилежн штересам полтгач-но! елгш РФ, яка спираеться на компрадорський капГтал Г зробила хижацьку експлуатацГю сировин-них ресурав Роси фундаментом свое! влади (див. [70]).
Поповнення РФ ресурсно! бази не тшьки в частит корисних копалин, а й передуам у частит людських ресурсГв теж цГлком може бути частиною комплексу причин вГйни. Про це свГдчать численнГ факти депортаци укра!нських громадян, зокрема й дней, у вщдалеш регюни РФ, що суперечить IV Женевськш конвенцп (ст. 49), див. [71].
Та, як зазначалося, авторськГ висновки у цГй частиш - гшотетичш. Коли бракуе даних, аналггач-ний метод може лише виявити шд маскою Грррацю-нальностГ приховану рацГональнГсть, але не визна-чити !!.
ЗгГдно з джерелом [72], технолопчна мож-ливють експлуатаци родовищ вуглеводневих енер-гоносив на швдш Укра!ни, зокрема на чорноморсь-кому шельфГ, та видобутку сланцевого газу з залу-ченням шоземних компанш з'явилися незадовго до Свромайдану, у 2012 роцг Там само наведено дан про зби- вогнищ конфлжпв, до розпалювання яких причетна РФ, та районГв залягання розвГданих за-паав вуглеводнГв. Це не суперечить даним жур-налГстських розслГдувань, здГйснених, у тому числГ, Г за участю авторГв [59]. На пГдставГ цього у згада-ному джерелГ [72] висуваеться припущення, що по-валення лояльного до РосГ! президента В. Януко-вича спонукало РФ до анексГ! Криму та бойових дГй на швденному СходГ Укра!ни. Але цшком офГцГйнГ данГ про початок на ПГвднГ промислового видо-бутку енергоносй'в за участю шоземних кампанГй були оприлюдненГ ще кабшетом мГнГстрГв Азарова, тобто, за чаав ЯнуковГча [57; 58]. Це дае обгрунто-ванГ пГдстави замислитися про змщення хронологй' латентно! фази росГйсько-укра!нсько! вГйни.
Чи справдГ смерть тисяч людей, введення в оману Г нацьковування народГв один на одного, розпалювання бойових дГй Гз використанням не конвенцГйно! збро! спричиненГ жагою попри все продовжити добу вуглеводневих енергоносГ!в, Гз експортом яких нерозривно пов'язано майбутне политично! елГти РФ? Чи не юнують в зонГ неоче-видностГ ГншГ, можливо, ще гГршГ причини, якГ пе-
ретворюють ризики збройного конфлту на прий-нятну альтернативу мирнш ротацп влади? Справа дослвднишв майбутнього розТбратися у цьому. Поки що можна стверджувати, що вдаване розщеп-ления сустльно! свщомосп, непослщовшсть матово! пропаганди Т помилковють полтгачно!' лопки РФ маскують рацюнальш, продуман мотиви, яш скерован на випдну для небагатьох Т небезпечну для вах мету.
Коли статтю вже було майже зактнчено, в РФ проголосили мобшзацш. З трибуни ООН пред-ставник Роси Лавров звинуватив Укра!ну у тому, що «.сегодня официальные лица этой страны уже не стесняются своей нацистской сущности, открыто и безнаказанно призывая к убийству русских людей...[73]» (попри те, що серед полтгашв Т провщних дослвднишв нацизму та геноциду, що вже висловлювалися проти подТбних звинувачень рашше, був Т Генеральний секретар ООН Антону Гутерреш [25]). Пересторога мережевих публщиспв, що « .часть россиян поедет умирать в Украину под сказку о защите от нацистов...[74]» , справдилася. У мереж з'явилося вщео з вшсько-вого комюарТату на швдт Москви, де мобшзова-них («захисниктв Вичизни», як сказано в описГ) проводжають оплесками Т тснями. «Провожающие не забыли и о негласном символе победы над нацизмом - песне «Катюша» [75]».
Висновки I ироиозици.
1. Мотиви нападу на Укра!ну, оприлюднет на час написания статп, являють собою не просто сукупшсть неузгоджених суперечливих Т мшливих тверджень. АналТз цих даних дае змогу виявити непрозоре семантичне поле, яке вони окреслюють, що мае з реальшстю лише умовний зв'язок.
2. З погляду аналттика, створения велико!' кшькосп фжтивних аргуменпв з метою рацюналТзацп акту агреси, яка не мае адекватного пояснения, конвергентш ди описаних З. Фрейдом захисних психТчних мехашзмТв, призначения яких - приховати морально неприйнятний мотив хибними мотивуваннями. ПодТбна думка збпаеться з висновками науковщв, якт вважають, що росшське сустльство навмисно заиурене у стан шдукованого розладу мисления за допомогою системи спещально!' пропаганди. Разом Тз тим, подТбна модель ТррацюналТзаци сустльства вплюеться за наперед продумаиими, рацюнально сконструйованими схемами. Вдавана вщсутшсть лопки у мотивуваннях не означае вщсутносп простого, лопчного Т зрозумшого пояснения причин вшни, яке з полтгачних Т репутацшних мТркувань не може бути розголошене РФ.
3. У межах обрано!' методологи неможливо точно Т доказово встановити щ причини. Тому тема потребуе подальших дослщжень методами шших наукових дисциплш. Адже без встановлення реальних причин того, чому у XXI столгтп загинули тисяч людей, а свгт наблизився до глобального катаклТзму, неможливо мшмТзувати наслщки вшни, запобТгти И поширенню Т повторенню - так само, як без встановлення першопричин невротичного розладу, впливаючи
тiльки на симптоми, неможливо врятувати пацieнта.
Лiтература
1. Erikson Erik H. Childhood and Society. URL: https://archive.org/stream/dli.ernet.19961/19961-Childhood%20And%20 Society_djvu.txt (access 07.09.22)
2. Фенько Анна. Как быть русским после Бучи? Война разрушила национальную идентичность россиян. URL: https://istories.media/opinions/2022/07/27/kak-bit-russkim-posle-buchi/ (доступ 01.09.22)
3. Ткаченко Василь. Роая: вдентичнють агре-сора. URL: https://elibrary.ivinas.gov.Ua/2568/1/pubpolpr_2016_1 _8.pdf (доступ 04.09.22)
4. Гудков Лев. Негативная идентичность. Статьи 1997-2002 годов. Москва: Новое литературное обозрение, «ВЦИОМ-А», 2004. - 816 с.
5. Гудков Лев. Общество с ограниченной вменяемостью. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/obschestvo-s-ogranichennoy-vmenyaemostyu (доступ 04.09.22)
6. Життя i смерть психоаналггичних стльнот: уроки юторп i новi перспективи об'еднань : Ма-терiали I Всеукра!нсько! науково-практично! он-лайн-конференцп з мiжнародною участю, 23-24 сiчня 2021 року, Ки!в, Мiлан, Среваи, Ток1о [Елек-тронне видання]. - 168 с. URL: http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/4 152 (доступ 01.09.22)
7. Bohr N. Light and Life. // Nature. - 1933. -April. - p. 457-459
8. Мур Рут. Нильс Бор - человек и ученый. Пер. с англ. И. Г. Почиталина. - Москва: Мир, 1969.
- 470 с.
9. Freud Sigmund. Group Psychology and the Analysis of the Ego. URL: https://freeditorial.com/en/books/group-psychology-and-the-analysis-of-the-ego (доступ 15.09.22)
10. Лассвелл Г. Д. Язык власти. // Политическая лингвистика, вып. 20. - Екатеринбург, 2006. -с. 264-279.
11. Лассуэлл Г. Д. Психопатология и политика: Монография / Пер. с англ. Т. Н. Самсоновой, Н. В. Коротковой. — М.: Издательство РАГС, 2005. — 352 с.
12. Lasswell Harold D. The Garrison State // American Journal of Sociology. -
Vol. 46, No. 4 (Jan., 1941), pp. 455-468 (14 pages)
- URL: https://www.jstor.org/stable/2769918 (доступ 10.09.22)
13. Фромм Эрих, Блох Эдуард, Лангер Вальтер. Мой пациент - Гитлер. Психоанализ фюрера. (пер. с нем.). URL: https://kindbook.net/kniga/moy-pacient-gitler-psihoanaliz-fyurera-bloh (доступ 07.09.22)
14. Фрейд Зигмунд. Психоаналитические этюды. Харьков: Фолио, 2013. - 256 с.
15. Фрейд Зпмунд. Основш категорп психо-аналiзу (пер. з тм. А. Березшська) // Всесвгг. -1991. - № 5. - с. 164-170.
16. Фрейд Зггмунд. Вступ до психоаналiзу. (пер. з шм. Петро Таращук). Харк1в: КСД, 2015. -480 с.
17. Фрейд Анна. Психология Я и защитные механизмы (пер. с англ. Л. Гинзбург). Москва: Педагогика, 1993. - 144 с.
18. Фромм Эрих Зелигманн. По ту сторону порабощающих нас иллюзий. URL: https://psy.wikireading.ru/67349 (доступ 07.09.22)
19. Айзенк Ханс. Психология политики. Пер. с англ. В. Егорова. - Москва: Мысль, 2016. - 392 с.
20. Выготский Л. С. Психология искусства. Ростов н/Д: изд-во «Феникс», 1998. - 480 с.
21. Уэллс Г. Павлов и Фрейд. Пер. с англ.; общая ред. и вступительная статья проф. А. Снежнев-ского. Москва: Изд-во иностранной литературы, 1959. - 609 с.
22. Узнадзе Дмитрий. Психология установки. СПб: Питер, 2001. - 416 с.
23. Юнг К. Г. Аналитическая психология. Та-вистокские лекции. СПб: Кентавр и Палантир, 1992. - 453 с.
24. Юнг К. Г., Нойманн Э. Психоанализ и искусство. Антология. Москва: Рефл-бук, Ваклер, 1998. - 340 с.
25. Вторжение России на Украину (2022). URL:
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%82%D0
%BE%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B
8%D0%B5_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%81%
D0%B8%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D0%A3%
D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1
%83_(2022) (доступ 12.09.22)
26. Шелленберг Вальтер. Лабиринт. Мемуары гитлеровского разведчика. Пер. с англ. - Москва: СП «Дом Бируни», 1991. - 400 с.
27. Стоюхина Н. Ю. Сергей Степанович Чахо-тин и НОТ: КОВОТЕП - ОСВАГ - СССР // История советской психологии в лицах: Дайджест, 2017. - № 5. - с. 143-166.
28. Кириченко Евгений. Структура апарата пропаганды антибольшевиствского движения на Юге России в 1919 году. // Научный журнал КубГАУ, 2015. - № 113 (09).- с. 1 - 11.
29. Путч. Хроника тревожных дней. URL: http://web.ar-
chive.org/web/20160304230342/http://old.russ.ru/an-tolog/1991/putch12.htm (доступ 12.09.22)
30. Бшоус Свгглана. Екологи зiбрали докази еколопчних злочишв ро^н на Чершпвщиш. URL: https://cheline.com.ua/news/vijna/ekologi-zibrali-dokazi-ekologichnih-zlochiniv-rosiyan-na-chernigivshhini-318003 (доступ 12.09.22)
31. У Чорному морi масово гинуть дельфши -порушили справу про екоцид через агресш рф. // Укршформ. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3566392-u-cornomu-mori-masovo-ginut-delfini-porusili-spravu-pro-ekocid-cerez-agresiu-rf.html (доступ 12.09.22)
32. Через росшську агресш у Чорному морi за-гинули не менш як три тисячi дельфшв — учений. // Укршформ. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3514234-cerez-rosijsku-agresiu-u-cornomu-mori-
zaginuli-ne-mens-ak-tri-tisaci-delfiniv-ucenij.html (доступ 12.09.22)
33. Джонсон назвал обстрелы оккупантами детского сада операцией «под чужим флагом» // Укринформ. URL: https://www.ukrinform.ru/mbric-polytics/3406198-dzonson-nazval-obstrely-okkupantami-detskogo-sada-operaciej-pod-cuzim-flagom.html (доступ 12.09.22)
34. Никто не избежит возмездия: на Донбассе убита военная преступница Корса - YouTube. URL: https://m.youtube.com/watch?v=YYqIHey2wRw (доступ 12.09.22)
35. Кулинич Ирина. Стало известно, как Горбачев относится к войне РФ против Украины: журналист объяснил его молчание. URL: https://news.obozrevatel.com/russia/stalo-izvestno-kak-gorbachev-otnositsya-k-vojne-rf-protiv-ukrainyi-zhurnalist-obyasnil-ego-molchanie/amp.htm (доступ 12.09.22)
36. Колентьев Алексей. Партизаны третьей мировой. СПб.: Крылов, 2011 г. (ноябрь). Серия: Атомный город. URL: http://loveread. ec/view_global.php?id= 17336 (доступ 13.09.22)
37. Валин Ю. В. Наш бронепоезд. Даешь Варшаву!: роман/Юрий Валин. - М.: Яуза: Эксмо,2012. -320 с.
38. Конторович Александр. Музейный экспонат. URL: https://fantasy-worlds.org/lib/id25266 (доступ 13.09.22)
39. Головачев Василий. Война послезавтра. URL:
http://loveread.ec/read_book.php?id=57167&p=1 (доступ 13.09.22)
40. Путин придумал новую «цель» войны в Украине.URL: https://nv.ua/world/geopolitics/putin-pridumal-novuyu-cel-voyny-v-ukraine-50267183 .html (доступ 13.09.22)
41. "Нам жаль украинский народ": Лавров ошарашил новым заявлением. // ТСН: Война. URL: https://tsn.ua/ru/ato/nam-zhal-ukrainskiy-narod-lavrov-osharashil-novym-zayavleniem-2118148.html (доступ 13.09.22)
42. "Мозги им, конечно, засрали знатно": Дмитрий Медведев призвал европейцев свергать свои правительства // ТСН. URL: https://tsn.ua/ru/lady/news/obschestvo/mozgi-im-konechno-zasrali-znatno-dmitriy-medvedev-prizval-evropeycev-svergat-svoi-pravitelstva-2137681 .html (доступ 13.09.22)
43. Медведев вигадав ще одну причину початку вшни РФ проти Украши. URL: https://es-preso.tv/medvedev-vigadav-shche-odnu-prichinu-pochatku-viyni-rf-proti-ukraini (доступ 13.09.22)
44. Малофеев Константин. Империя. Образ будущего. URL: https://readli.net/imperiya-obraz-bu-dushhego/ (доступ 13.09.22)
45. «Настоящий Путин...» - YouTube. URL: https://www.youtube.com/watch?app=desk-top&v=TB7QVpXBIqY (доступ 14.09.22)
46. Фельштинский Юрий, Попов Владимир. От Красного террора к мафиозному государству: спецслужбы России в борьбе за мировое господство
(1917-2036) (обн. изд.). Киев: Наш формат, 2021 -789 с. URL: https://nashformat.ua/products/ot-kras-nogo-terrora-k-mafyoznomu-gosudarstvu.-1917-2036-obn.-yzd.-709461
47. Зиновьев Александр. Идеология партии будущего. URL: https://gtmarket.ru/library/basis/5623 (доступ 14.09.22)
48. Панкин Иван. Александр Проханов: «Происходящее на Украине - это сотворение новой русской истории» (текст и подкаст) URL: https://radiokp.ru/podcast/specproekty-radio-komsomolskaya-pravda/585489 (доступ 01.08.22)
49. «Православный» сталинизм - сборник статей. Сост. Грамматчиков К. Б. - 2-е изд., Москва: «Символик», 2017. - 352 с.
50. Что такое Изборский клуб? - YouTube. URL : https ://www.youtube.com/watch?v=5H7BLs-NoBxQ (доступ 15.09.22)
51. "Расступайся, Орда идет!" Философ об истоках российской агрессивности. URL: https://www.severreal.org/a/filosof-ob-istokah-ros-sijskoj-agressivnosti/31748682.html (доступ 15.09.22)
52. Андрей Бильжо: Мы живем в пространстве индуцированного бреда - YouTube. URL: https ://www.youtube.com/watch?v=D 1 TWgifnumk (доступ 15.09.22)
53. "Это безумие". Что москвичи знают о целях "спецоперации" в Украине? - YouTube // URL: https://m.youtube.com/watch?v=z6x3N-n0Xeo (доступ 24.09.22)
54. Владимирова Елена. «Это пассивная форма привычного соучастия в преступлениях государства». Социолог Лев Гудков — о том, почему многие россияне смирились с войной и продолжают поддерживать власть. // Медуза. URL: https://meduza.io/feature/2022/07/18/eto-passivnaya-forma-privychnogo-souchastiya-v-prestupleniyah-gosudarstva (доступ 04.09.22)
55. Freud Sigmund. Wit and its relation to the unconscious (with introduction by A. A. Brill). New York, Monfat, yard and company, 1916. - 388 p. (Digitised by Google)
56. Пушкин В. Н. Эвристика - наука о творческом мышлении. Москва: Политиздат, 1967. - 272с.
57. Попова О. Украина применит новые технологии для оценки нефтегазовых запасов // Сегодня. - 2012. - 19 октября. - с. 7.
58. Кравец И. Украина сделала очередной шаг к увеличению собственной добычи нефти и газа и снижению зависимости от импортных энергоресурсов. // Факты. - 2012. - 19 октября. - с. 24.
59. Хоменко И. Границы возможного: о категориях достоверности и объективности журналистского расследования. // Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences, 2016. -IV (13), Issue: 82. - p. 44-49. URL. www.seanewdim.com (доступ 25.09.22)
60. Почему расия напала на Украину? -YouTube. URL: https://youtube.com/shorts/alPj5zaRoMs?feature=shar e (доступ 14.09.22)
61. 1нтерв'ю Прем'ер-мшютра Укра!ни Дениса Шмигаля тмецькш газеп «Handelsblatt», ввд 21.03.2021 // Кабшет Мшс^в Украши. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/intervyu-premyer-ministra-ukrayini-denisa-shmigalya-nimeckij-gazeti-handelsblatt-vid-21032021 (доступ 15.09.22)
62. Немцов утверждает, что Газпром - личный проект Путина // УН1АН. URL: https://www.unian.net/world/148863-nemtsov-utver-jdaet-chto-gazprom-lichnyiy-proekt-putina.html (доступ 14.09.22)
63. Панюшкин Валерий Валерьевич, Зыгарь Михаил Викторович. "Газпром: Новое русское оружие" Москва: Захаров. - 2008. - 256 с. URL: https://avidreaders.ru/amp/book/gazprom-novoe-russkoe-oruzhie.html (доступ 26.09.22)
64. В "Газпроме" считают, что XXI век станет "золотым веком газа" - новости на УНН | 22 июня 2012, 14:01. URL: https://www.unn.com.ua/ru/news/786164-u-gazpromi-vvageayut,-scho-xxi-stolittya-stane-zolotim-stolittyam-gazu (доступ 14.09.22)
65. Федорова Анна. «Труба»: фильм о газопроводе, России и Западе. // 7days.ru. URL: https://7days.ru/entertainment/cinema/truba-film-o-gazoprovode-rossii-i-zapade.htm (доступ 22.09.22)
66. «Уже давно идет»: Поклонская рассказала о Третьей мировой войне. URL: https://replyua.net/188037-uzhe-davno-idet-poklonskaya-rasskazala-o-tretey-mirovoy-voyne.html (доступ 14.09.22)
67. Сивков Константин. Украина - только начало // Военно-промышленный курьер: Еженедельник. - 2002. - 28 марта. - URL: https://vpk-news.ru/articles/66370 (доступ 01.08.22)
68. НАЗК подякувало мшстру оборони рф Шойгу «за неоцшенний внесок у те, що росшсьш засоби та ресурси для нападу на Украшу були роз-крадет ще на етат !хнього накопичення на кор-дот». URL: https://nazk.gov.ua/uk/novyny/nazk-podyakuvalo-ministru-oborony-rf-shojgu-za-neotsinennyj-vnesok-u-te-shho-rosijski-zasoby-ta-resursy-dlya-napadu-na-ukrayinu-buly-rozkradeni-shhe-na-etapi-yihnogo-nakopychennya-na-kordoni/ (доступ 26.09.22)
69. Соколов Михаил. Создал ли Кремль социал-тоталитаризм? - Радио Свобода, YouTube. URL:
https://www.youtube.com/watch?v=bWGd1RsXOA (доступ 14.09.22)
70. Шкаратан Овсей. Российская «Псевдоэлита» и ее идентификация в мировом и национальном контекстах. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/rossiyskaya-psevdoelita-i-ee-identifikatsiya-v-mirovom-i-natsionalnom-kontekstah-1 (доступ 14.09.22)
71. Василенко Володимир. Викрадання укра!н-ських дггей роаею - сввдчення геноциду украшсь-ко! наци // Укршформ. URL: https://www.ukrm-form.ua/rubric-ato/3567159-vikradenna-ukrainskih-ditej-rosieu-svidcenna-genocidu-ukrainskoi-nacii.html (доступ 28.09.22)
72. Почему Россия вторглась в Украину? 2022 - YouTube. URL: www.youtube.com/watch?app=desk-top&v=bfDLFXF2qxs (доступ 26.09.22)
73. ПРЯМОЙ ЭФИР. Война в Украине - главная тема Генассамблеии ООН - YouTube. URL: www.youtube. com/watch?v=dNImvyUj 0k8&fea-ture=youtu.be (доступ 25.09.22)
74. Часть россиян поедет умирать в Украину под сказку о защите от нацистов - YouTube. URL: www.youtube.com/watch?app=desk-top&v=ZnbOBPvYx1k (доступ 25.09.22)
75. Военкомат Москва к автобусам наши ребята идут под аплодисменты друзей и песню "Катюша". URL: YouTube www.youtube.com/watch?app=desk-top&v=3NWHvQADZ40 (доступ 25.09.22)
