CC BY
5SOCIAL SCIENCES
АДАПТАЦ1ЙН1 ПРОБЛЕМИ ОСОБИ В УМОВАХ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ВПЛИВ1В СУЧАСНОСТ1
Горова С.В.
Фонд npesudenmie Украши Нацiональноï 6i6niomeKU Украши iMeHi В. I. Вернадського, старший науковий cniepo6imHUK, кандидат наук is соцiальних комункацт,
м. Кшв
ADAPTATION PROBLEMS OF A PERSON IN CONDITIONS OF INFORMATION INFLUENCE OF THE PRESENT
Horova S.V.
Fund of Presidents of Ukraine of the National Library of Ukraine
named after V.I. Vernadsky, Senior Researcher, Ph.D. in Social Communications,
Kiev
АНОТАЦ1Я
Цшшсть шформацп нерозривно пов'язана i3 ïï корисшстю, затребуванютю в перетворюючш дiяльно-сп людини. При цьому шд корисшстю розумieться роль iнформацiï у забезпеченш iснування i розвитку суспшьства. У наш час, в перюд все бiльш зростаючих темпiв сусшльного життя, обидва поняття сумща-ються в едину значимiсть iнформацiï як важливого чинника iнновацiйного розвитку. Ввдповщно, корисним е розгляд проблем адаптаци особи в умовах iснуючих шформацшних впливiв.
ABSTRACT
The value of information is inextricably linked with its usefulness, the demand for transforming human activity. At the same time usefulness is understood as the role of information in ensuring the existence and development of society. In our time, in the period of increasing rates of social life, both concepts are combined into a single meaning of information as an important factor in innovation development. Accordingly, it is useful to consider the problems of adaptation of a person in the conditions of existing information influences.
Ключовi слова: шформацшш впливи, особа, шформащя, нацюнальний шформацшний проспр, адаптация, шформацшш ресурси, машпулювання.
Keywords: information influences, person, information, national information space, adaptation, information resources, manipulation.
Постановка проблеми: З урахуванням зроста-ючого впливу глобальних процесiв на нацюналь-ний шформацшний проспр, для збереження нацю-нальноï своерiдностi, дотримання належноï само вдентифжацп, критерiï корисностi iнформацiï ма-ють опиратися також й на суверенш iнформацiйнi ресурси як культурне надбання нацiï в iсторичному процесi. В сукупносп все це мае забезпечити адек-ватне керiвництво суспiльними дiями. I навпаки -неадекватнiсть призведе до катастрофiчних резуль-татiв. Таким чином, змютовний ресурс шформацш-ного розвитку, мехашзми його поповнення в умовах шформатизацп мають бути предметом особливо!' уваги з точки зору оргашзацп захисту нацюнальних iнформацiйних ресурсiв, що й вщо-бражаеться в украïнському законодавствi.
Ah^ïî останнiх дослiджень i публiкацiй. Ро-зробкою питань по данiй проблематищ займаються вiтчизнянi та зарубiжнi науковщ, а саме О. С. Они-щенко, Л. А. Дубровiна, В. М. Горовий, Добко Т. та
шш^ проте сучасний стрiмкий розвиток шформа-цiйного суспiльства постiйно дае новий матерiал для науково-практичних узагальнень.
Виклад основного матерiалу. Зростаюче значения шформацшних впливiв на свщомють сучас-но! людини обумовлене рядом факторiв, характер-них саме для сучасного етапу розвитку людства.
По-перше, цей процес пов'язаний iз зростаю-чою значимiстю iнформацii як основного ресурсу розвитку в шформацшному сусшльствг
По-друге, характерною особливiстю шформа-цшного ареалу, в якому iснуе сучасна людина, е ви-сокий темп оновлюваносп шформацп, потрiбноi для постшного використання, Вiн пов'язаний iз об'ективними параметрами прискорення суспшь-ного життя i зростаючими обсягами шформацш-ного виробництва - процесу, до якого долучаються, в процесi iнформатизацii, новi й новi учасники.
По-трете, зростаюча номенклатура технiчних засобiв, технологiй виробництва i використання iн-
формацiйних ресурав обумовлюе урiзноманiт-нення i поглиблення впливiв шформацп на свщо-мють i пiдсвiдомiсть[1] сучасно! людини.
Четвертою сутшсною ознакою даного процесу е недосить ефективш на нинiшньому етат розвитку суспiльства можливостi людини в наигацд по ма-сивах ново! шформацп i навики змютово! оцшки ресурсу, необхiдного для практики сустльно! дiя-льностi.
У дослiдженнях, де розглядалась тема зроста-ючо! значимосп шформацп як основного ресурсу розвитку в шформацшному суспiльствi, тдкреслю-валась важливють двох основних джерел шформацп розвитку: власного шформацшного виробниц-тва та використання iнновацiйних масишв глобального iнформацiйного простору [2].
Стосовно критер1я цiнностi шформацп М. М. Моюеев пiдкреслював, що «шформащя сама по собi нiчого не варта i не значить шчого. Безглуздо говорити про цiннiсть шформацп як про певну И аб-солютну характеристику. 1нформац1я потрiбна суб'екту для забезпечення можливостi успiху пев-них цiлеспрямованих дш... Як1сть шформацп оць нюеться перш за все тим, насшльки знання, одержат про предмет або ж навколишню обстановку, допомагають у прийняттi ршень» [3].
Розглядаючи еволюцiю нацюнально! правово! системи, варто зауважити, що з розвитком шформацшного сусшльства, входженням шформатизацп в усi сфери сусшльного життя вiдбуваеться змiна ак-ценпв у змiстi правових актiв. Ц акценти посту-пово мають збагачувати змiцнення правових гаран-тiй у сферi реалiзацil права особи на шформацш. В процесi розвитку шформатизацп, специфiки коль зiй, пов'язаних iз розвитком iнформацiйного виро-бництва i необхiднiстю гарантування в правовому полi права iндивiдуального володiння шформацш-ною власнютю, до бiльш пильного зростання сусш-льно1 уваги, зокрема, уваги правнишв, до охорони змiстових характеристик нацюнальних шформацш-них ресурсiв. Цей процес також нерозривно пов'язаний iз загостренням потреби охорони ментального iмунiтету [4].
Якщо говорити в цшому, то дане змщення ак-центiв у сучаснiй правотворчосп вiдповiдае законо-мiрностям еволюци нацюнального права в шфор-мацiйнiй сферi провiдних держав свiту. Так, Уряд США зробив прюритетом свое1 полггики розвиток шформацшно! iнфраструктури, що е не лише ш-струментом забезпечення свободи доступу власних громадян до шформацп, використання шформацш-них технологш в розвитку нацiональноl економiки, але й засобом глобальних впливiв. Даний напрям розвитку реалiзуеться у США з 1993 р. з допомогою програми «Нацюнальна iнформацiйна iнфраструк-тура: план дiй». Згiдно з щею iнiцiативою визна-еться, що шформацшну iнфраструктуру створюе переважно приватний сектор, при цьому держава в реалiзацil програми вщграе координуючу роль, га-рантуючи забезпечення уах американцiв iнформа-цiйними ресурсами за доступними цшами.
У Канащ концепц1ю нацiонального суспiльс-тва розглядають як засiб збереження культурно1
щентичносп перед загрозою iнформацiйноl експа-нсй США i як зааб входження до економiки насту-пного столитя.
Значних успiхiв досягла Велика Бриташя, яка послiдовно проводить полгшку надання iнформацil i послуг громадянам з боку держави через штернет. Так, державна iнформацiйна служба краши забез-печуе доступ до б№ш як 300 державних ор-гашзацш.
«Практично кожна з крахн Свропи мае про-граму, присвячену формуванню нацiональноl полiтики в справi побудови шформацшного сусшльства, причому ця полiтика сприймаеться не як данина мод^ а як iмператив, невиконання якого призводить до втрати конкурентоспроможносп всiеl крахни, порiвняльним зниженням рiвня життя, втрати темпiв розвитку i вiдкидання з передових економiчних, торгових, технолопчних позицiй» [5].
Повертаючись до специфiки розвитку законот-ворчого процесу в Укра1ш, сл1д зауважити, що на його ефектившсть накладаються сьогодш особливi вимоги, пов'язанi з шформацшною вiйною, в як1й перебувае краша в ходi протистоянь з РФ та тдко-нтрольними 1й адмшютращями на територiях Криму, ДНР та ЛНР. Особливу роль у цш вiйнi вi-дiграють засоби масово1 iнформацil. Вони включа-ють в себе досить широкий арсенал способiв впливу на загальний iнформацiйний фон в украш-ському нацiональному шформацшному простор^ на формування оцiночних критерив стосовно розвитку суспiльних процеав в краlнi, через цi про-цеси дiючи вiдповiдним чином на економiчнi, полi-тичнi фактори розвитку.
Таким чином, ЗМ1 у все б№шш мiрi змiнюють не тшьки звички людей, вводячи !м в шдсввдомють новi установки, iнiцiйованi владою чи в1дображен-ням iнтересiв полгтичнх, економiчних, релiгiйних та iн. джерел впливу, але й докоршно змiнюють (нав'язують) необхiднi точки зору, бачення тiеl чи iншоl ситуацу, погляди. За допомогою зарубiжних закладок в шформацш, реалiзацil темник1в та ш. через пiдконтрольнi !м (в тш чи iншiй мiрi) ЗМ1 вь дбуваеться своерiдне зомбування масово1 свщомо-стi. Вiдповiдно, закодованi таким чином люди по-чинають дiяти в штересах манiпулятора, в тому чи-слi ворожого даному суспiльству, абсолютно цього не усвщомлюючи.
Характерними особливостями подiбноl тактики манiпулювання ЗМ1 iнформацiйними технологами з-за кордону е високий ступiнь вибiрковостi впливiв, швидка перебудова аргументацil залежно ввд мiнливоl обстановки, комплексне застосування рiзних методiв i прийомiв психологiчноl вшни, кон-центрац1я зусиль на тому чи шшому об'ектi, конк-ретнш датi, регiонi, соцiальноl групи i т.п. У даному контекстi i з урахуванням нинiшньоl ситуацil в Ук-раlнi представляе iнтерес тема подачi iнформацil про нашу крашу, и економiчну та полiтичну ситуа-д!1 в росiйських ЗМ1 або, в цшому, в сустльно-по-лгтичному дискурсi сучасно! Росil, що веде пбри-дну вiйну проти Украши.
В рамках шформацшно! складово! агресивних дш проти Укра!ни експерти звертають увагу на ха-рактерний для росшсько! пропаганди приклад фор-мування образу юторп Укра!ни. Вiн знайшов свое воображения в показаному по каналу «Роая 24» фiльмi - «Проект Укра!на». Цей фiльм став своерь дним осередком цiлого ряду характерних щеоло-гем. Серед основних з них - штучшсть укра!нсько! державносл. У цьому зв'язку тдкреслюеться, що в пiзне Середньовiччя i раннш Новий час поняття Ук-ра!на не було. Сучасна ж Укра!на перебувае пiд по-тужним впливом захвдноукрашських iдей, галиць-ко! вдеологи, яка мае мало спiльного з ментальшстю жителiв Центрально! Укра!ни i тим бiльше зi Сходом та Швднем кра!ни [6].
Характерним е скоординований i одностайний шдхвд росiйських та проросiйських медiа до пи-тання укра!нсько! державноста, що в нинiшнiх умо-вах у своему впливi легко долають географiчнi ко-рдони. Наша державшсть трактуеться як штучний проект ,з одного боку, а з шшого - вона можлива але тальки в союзi з РФ, без не! ж державшсть Ук-ра!ни стае лише пох1дною вiд загроз галицького духу i галицького нацiоналiзму. Дана точка зору, курсуючи в росшських ЗМ1, через штернет-комуш-кацп «вгвинчуеться» й до аудиторп укра!нських ко-ристувачiв.
У зв'язку з цим росшська пропаганда робить все можливе для дискредитацп успiху Майдану як специфiчноi, характерно! для украшщв, форми гро-мадсько! самоорганiзацii з одного боку. З шшого -дана форма суспшьного об'еднання базуеться, зна-чною мiрою, на використанш мережевих техноло-гiй, важливого шструменту соцiального розвитку нового iнформацiйного сустльства. I той, i iнший аспект сучасно!' укра!нсько! дiйсностi е небезпеч-ним для реалiй сучасно! росшсько! дшсноста Тим бiльше, що Майдану вдалося вщстояти свое право на довготривале юнування, перетворитися на свое-рвдний соцiально-психологiчний механiзм, в ходi застосування якого формуються новi громадянсьш якостi укра!нщв на меж1 ршучого протистояння вь джилим, консервативним формам оргашзацп суст-льного життя i замiни !х новими, прогресивними. Таким чином, щнтст орiентири Майдану набули права для утвердження в якоста сучасних орiентирiв розвитку нацiонального шформацшного простору.
В числi цих орiентирiв заслуговують на увагу тi, що забезпечують спадкоeмнiсть мац1омальми\ iсторичних традицш. У зв'язку з цим Майдан роз-глядаеться як повернення на новому юторичному етапi до до ще! i прообразу козацько! демократа! при використаннi нових можливостей шформацш-них обмiнiв, що е дуже важливим в перенесеннi ментально! укра!нсько! традицii на сучасну шформа-цiйну основу. Через дек1лька вшв 1дея цiе!' нацiона-льно! самооргашзаци, i принцип вирiшення актуальних питань сустльного розвитку, вiднов-люеться на базi генетично! пам'ятi сучасних укра!-нцiв i сучасно! дiйсностi укра!нського суспiльства. Майдан, у цiй пам'ята далеко не лише територiя, зручна для зiбрання велико! кiлькостi людей, але i
символ едностi й прояву демократi!', громадянсько-стi нашого суспiльства [7].
Якщо пригадати iсторичнi подii минулого Козацько! епохи i навiть Стародавньо!' Руа, скаж1мо в часи князя Володимира, то образ «Майдану» пос-тiйно повторюеться. Важливi рiшення не лише ого-лошувались для народу на майданi: княж1 грамоти, гетьманськi унiверсали i навпь Переяслiвська Рада (також вiдбулась на майдаш), але й саикцiонува-лися громадською думкою повноправних учасник1в зiбрання. Така формула едностi пол1тичних лщеров i народу притаманна нашiй наци i е явищем досить неординарним. Для сучасно! росшсько! дшсноста, i не лише для росiйськоi, такого роду процеси в на-прямi до розвитку громадянсько! активностi стають все бiльш небажаними i тому обумовлюють iнфор-мацiйнi атаки i дискредитацiю.
В умовах розвитку сучасних шформацшних технологiй вiдбуваеться процес шднесення зна-чення громадсько! думки не лише як фактора санк-цюнування пропонованих рiшень, але й в якосп суб'екта колективного !х творення, обговорення в мережах, на тематичних сайтах з використаииям iн-терактивних технологiй та iн. Як шструмент демо-кратизацi!', даиi технологii вже не потребують спе-цiального обговорення. Таким чином, вiдбуваеться процес поступово! реалiзацi!' творчого потенцiалу громадян у виршенш суспiльно значимих проблем, самооргашзаци сустльства [8].
Майдан якраз i проявив себе в якоста ушкаль-ного нацiонального механiзму вироблення i засто-сування обов'язкових форм демократичного голо-сування, всенародного вiча, i е прообразом, що утверджуе принципи розвитку нових рiвнiв грома-дянського суспiльства у перспективi. На протязi вi-к1в цей принцип народного волевиявлення неодноразово застосовувався i буде застосовуватись в май-бутньому, оскiльки вiн близький нашiй ментальноста i нашим традицiям. I сьогодш, в умовах активiзацii глобал1зацш них процесiв, дуже важливим е збереження в нацiональному шформацш-ному просторi ослаблених ниточок укра!нсько! сво-ерiдностi, пронизаних демократизмом, ментальною ушкальшстю. Майдан дав помiтний поштовх в цьому напрям^ продемонструвавши здатшсть до спiльного розумiння загального добра i бажаиого майбутнього устрою.
Важливою складовою ефективного викорис-тання системи нацюнальних iнформацiйних кому-нiкацiй крiм забезпечення необх1дного технологiч-ного рiвня !х функцiонування, крiм розвитку оптимально! мереж1 е також яшсна, вщповщна iнтересам нацiонального розвитку iнформацiя.
Майдан, або як його ще назвали, тдкреслю-ючи свщому участь сощально активно! частини укра!нського народу, його середнього класу в боро-тьбi проти традицшно вже протягом остаинiх деся-тирiч злодiйкуватих «очiльникiв», - Революцiя пд-ностi - ця подiя дала поштовх для зростання сучас-ного нацюнально! самосвiдомостi укра!нського народу, для змщнення його стiйкостi, в протисто-яннi iнформацiйнiй агресii Росiйсько!' Федерацп. I
цей емоцшний поштовх мае бути щдтриманий ви-користанням ресурсу нацюнально! семiотики, в консолвдацп регiональних ментальних традицiй в сучаснш соцiокультурнiй едностi нацiонального ш-фотворення, в збагаченнi нацiонального шформа-цiйного розвитку прогресивними нацiональними традищями, значениям прийнятих в загальнонацю-нальному масштабi славнозвiсних постатей в юто-рп Укра!ни [9].
У великих обсягах ново! рiзноманiтно! шфор-маци, з якою стикаеться сучасна людина, звертае на себе увагу саме оргаиiзоваиий, скоординований на специфiку впливу, виходячи iз запитiв рiзних кате-горiй населення, iнформацiйний вплив зi сторони iнформацiйних джерел РФ та шдконтрольних 1м за-кордонних видань. У масi ново! шформацп такий скоординований вплив е дiевим i сприймаеться ча-стиною користувачiв як найб№ш достовiрний. I така достовiрнiсть пiдтримуеться плаиомiрним ро-зкриттям наперед розроблено! теми. Одна iз найва-жливiших серед них - з урахуванням юнуючо! нинi в Укра!ш кризи i, в першу чергу, кризи економiчно!, росiйськi медiа активно почали «формувати» ввдпо-вiдний образ нашо! кра!ни. Укра!на сьогоднi пози-цiонуеться росiйськими ЗМ1 як дезштегрована держава, з високим ризиком повного розпаду в силу нездатностi нишшньо! влади здшснювати реформи. Крiм того, однiею з найважливших змiстових лiнiй у формувапш образу Укра!ни е економiчна криза. З економiчноl точки зору образ Укра!ни також де-монструеться вкрай неспроможним й неперспекти-вним [10].
Звертае на себе увагу, що активно педалюючи тему укра!нсько! економiчно! кризи росiйськi ЗМ1, посилаються i на видання зарубiжиi, в т.ч. пропла-чуванi Москвою. За вщгуками спецiалiстiв, «пiсля проплати з'являеться вал статей антиукра!нсько! спрямоваиостi. Це абсолютно свiдомi кампанп, що запускаються за грошi в захвдних ЗМ1 i це помiтно, - наприклад, коли виходять практично однаковi статп в рiзних виданнях» [11].
Крiм того, росiйськi ЗМ1 акцентують увагу i на тому, що, на !х думку, «Ки!вська влада втрачае ле-гiтимнiсть в очах не пльки Москви, але й кра!н £в-ропи, що може ввдбитися на суверенiтетi» [12]. Ва-рто зауважити, що в умовах шформацшно! вiйни проявляеться обставина, на яку i ранiше звертали увагу дослщники - володiния контрольним пакетом акцш, або ж використання шших форм фшан-сового впливу заруб1жних власник1в, в переважнiй бiльшостi видань, що виходять в Укра!ш. Ввдпо-вiдно, !х вплив е особливо ввдчутним, навiть, - дiе-вим в умовах реалiзацi! спроб протистояння негативному iнформацiйному тиску з-за кордону.
Так, в росшських ЗМ1 використовуеться маш-пулювання iмперативними установками, тими, яш, не отримують належного спростування з укра!нсь-ко! сторони i доходять до нашо! вичизняно! ауди-торЦ:
- формуеться i використовуеться «образ ворогам». Слад зазначити, що при машпулюванш «образ ворога» впроваджуеться в сустльну свiдомiсть
в першу чергу i допомагае обгрунтувати будь-як1 непопулярш дц влади;
- «полiтика самоочевидного», коли за «очеви-дне» видаються добре пiдтасоваиi факти;
- даш соцiологiчних опитувань (як приклад: опитування, що проводились в Криму - прим. авт.). При опитуваннях бшьший вплив на громадську думку надають не вiдповiдi, а формулювання питань. Питання може активно впливати на моделi поведi-нки та цшнюш орiентири. Опитування призводять до цшеспрямованого змiшання подiй i псевдоподш, фактiв i думок, обiцянок i дiй, дiйсного стану справ та 1х iнтерпретацil. Питання, складенi в строго ввд-повiднiй формi, змушують об'ект манiпуляцiй включити в поле можливого вибору також цiлi i на-мiри, до яких вш не, людини про наявну ситуацш, 11 орiентацil i переконання, i роблять 11 вразливою й ввдкритою для манiпуляцiй.
В цей же час позицш Москви щодо форму-вання образу Укра1ни в шформацшному просторi РФ деяким чином щдтримують i експерти в наших ЗМ1 [13], допомагають росiйським формувати образ Укра1ни та 11 економiчного становища в очах наших громадян.
При всьому цьому звертае на себе увагу недо-статня активнють i увага до шформацшних проце-сiв сьогодення з боку украшських техиологiв. Вони звикли природно в1дчувати себе в атмосферi негативу, вважати цю атмосферу природною для ЗМ1 i втрачають навики оперувати позитивом. В резуль-тап читачевi, глядачу i слухачу щодня доносяться кривавi сенсацу, фрагменти красивого життя «ге-ро1в» позазаконних статшв, бездiевiсть закону та iн., що мае негативне виховне значення i зовам не сприяе становленню нацюнального патрiотизму, так необхiдного в наш час.
Високий темп розвитку сучасного сустльства i вiдповiдноl оновлюваностi шформацу, потрiбноl для використання, вимагае постiйного вдоскона-лення техиологiй обробки шформацшних ресурав, органiзацil 1х ефективно! роботи. Тому саме щ тех-нологп стають об'ектом атак в шформацшнш вiйнi.
Слiд зазначити, що в контексп миротворчого процесу, мiнських домовленостей шформацшш ди-версИ, направленi в бж Укра1ни аж нiяк не знизили свою актившсть. Один iз прикладiв iнформацiйних вкидiв (окрiм вищевказаних), що активно поширю-вали у штернет-ЗМ1: нещодавно група проросiйсь-ких хакерiв розповсюдила статтю про прибуття американських вiйськових експертiв, як1 шбито по-виннi були взяти участь у провокащях на територil Украши. В якосп доказiв хакери виклали коп1ю так званого «листа ввд МЗС Укра1ни до оргаиiв державно! влади». Ця iнформацiя сфальсифжована - iно-земнi iнспектори ввдввдали Укра!ну для проведення верифiкацiйних заходiв, вiдповiдно до Вiденського документу 2011 року. Так званий «лист МЗС» було сфабриковано за допомогою графiчного редактора. Хакери змшили дати реестрацп та шформацш про перiод перебування iнспекцiйно! групи на територi! Укра!ни. Оригiнальна лист датований 26 травня
2014-го, а не кштнем 2015 року, i мiстить шформа-цш про прибуття iнспекцiйноi групи США на пе-рiод з 28 травня по 6 червня 2014-го [14].
Слад зазначити, що в експертних колах вказу-ють i ще на одну тему, яка буде активно використо-вуватися в шформацшних дивераях проти Укра-!ни. Експерти тдкреслюють, що Москва намагати-меться спровокувати панiку з приводу тдвищення тарифiв. Вони зауважують, що «чималi кошти вли-ваються в шдконтрольш ЗМ1 з метою посилити ме-дiа-активнiсть агентiв впливу в соцмережах, в час-ностi в мереж1 Facebook. Щогодини Кремль витра-чае сотш тисяч рублiв на те, щоб украшсьш патрiоти замiсть активно! учасп в процесах рефор-мування кра!ни i боротьби з корупщею билися в ю-терицi й кричали «Зрада!», «Все пропало! Нас злили!» [15].
При всьому при цьому, слад щдкреслити наяв-шсть дiйсних загроз вiд нинi юнуючих i можливих у майбутньому шформацшних диверсш з боку РФ, яш покликаиi щдвищити градус напруги в суспшь-ствi й можуть бути використаш для рiзних провока-цш на територii Укра!ни.
Як зауважують дослвдники, «Практично немо-жливо назвати ш одного фактора мiжиародного сшвробггаицтва, який при певних умовах, немож-ливо було б використати в якосп шформацшно -психологiчних впливiв» [16].
Одним iз таких аргументiв е географiчне положения Укра!ни, пов'язане iз розмiщениям важливих евразiйських та системи «Швшч - Пiвдень» рiзно-манiтних i дуже важливих для свггово! економiки траиспортних магiстралей. Власне, Укра!на знахо-диться в самому цен^ мiжцивiлiзацiйних контак-тiв i цей центр використовуеться в процес розши-рения iнформацiйно-психологiчноi вiйни не лише проти Укра!ни, але й поза и межами. Цей фактор шг ставати ефективною пiдоймою для економiки, поль тичного життя кра!ни, як це вiдомо з численних прикладiв в iсторii про розвиток держав на перетиш мiжиародних транспортних артерш. В умовах шформацшно! вiйни з РФ вiн перетворився у додаткову загрозу Укра!нi, осшльки значна частина траиспортних можливостей Росi!' у взаемоввдносинах iз зов-нiшнiм свiтом була пов'язана з використанням те-риторii нашо! кра!ни. Мiжиароднi транспортнi ар-терп, в той же час, певною мiрою проявляють також iнтереси значного числа кра!н у глобал1зоваиому свiтi. I цей фактор також використовуеться росшсь-кою пропагандою, створюючи уявлення про ненадшшсть таких маршрутiв в умовах нишшньо! ситуацi!' в Укра!ш. При цьому в хвд пускаються яс-краво подаиi багатьма ЗМ^ прокоментоваш аионiмними i вiдомими експертами факти i про без-перспективнiсть збудовано! i насправдi блоковано! саме росшськими компаиiями в Gвропi гiлки нафтопроводу "Одеса-Броди" (з можливим наступ-ним продовженням до Гдаиська i трубопроводiв iн-дустрii Пiвнiчноi Свропи), i роздмухувания фактiв, пов'язаних iз корупцшними проявами на укра!нсь-ких кордонах, i активна пропаганда свое! версп тра-гедi!' iз малайзiйським Вое^ 777 в укра!нському
повiтряному просторi [17], i багато iншого. Негативна шформащя стосовно потенцiйно сильних м1жнародних транспортних можливостей Укра!ни, военш дii на Донбасi значною мiрою нейтралiзують цi можливостi.
Контроль над нацюнальною траиспортною iн-фраструктурою, участь в управлшш транснацiо-нальними мапстралями по перемiщенню енерго-носiiв, шших товарiв, людей могло б бути хорошою економiчною базою для активного входження Укра!ни також i у вщповщний сектор глобального iнформацiйного простору, утвердження там в якостi рiвноправного партнера при вирiшеннi най-важливших загально цивiлiзацiйних завдань. Од-нак, в умовах розвитку шформацшного суспшьства без належиого iнформацiйного супроводу, а в умовах шформацшно! вшни - при дискредитацi!' iнфор-мацшним опонентом наявних можливостей - гео-графiчнi переваги Укра!ни значною мiрою нейтрал1зуються, слабо сприяють розвитку кра!ни.
Це ж саме стосуеться зал1зничного i водного транспорту, портово! шфраструктури, будiвництва i експлуатацi!' автомагiстралей на рiвнi свiтових стаидартiв насамперед у ввдповщносп iз системою м1жнародних маршрупв автоперевезень та комбiнованих траиспортних маршрупв, розвитку системи авiаперевезень.
Значения географiчного положения Укра!ни могло б зростати при достатньому використаннi фактора вщкритосп !! суспiльства. При цьому результатом реалiзацii даиого фактора могла б бути i додаткова аргументащя для закрiпления в числi впливових держав у свт при використанш особли-востей iнформацiйного суспiльства, розвитку сощальнозначимо! контактностi його структур. У той же час при всьому цьому набувае необхвдносп процес сусшльного блокуваиня зростаючих проблем, пов'язаних з негативними впливами гло-бал1зацп (Укра!на вже вiдчула цi впливи насамперед в складноконтрольованих мирацшних процесах, проблемами розповсюджения наркоманп, СПIД, iнших епiдемiчних захворювань i т. д.).
Вiдкритiсть укра!нського суспшьства в певних негативних проявах позначилась з початком подш на Швдш i Сходi Укра!ни, в процеа посиления iн-формацiйно!' вiйни проти Укра!ни. Протистояния в такого роду вшш потребувало внутрiсуспiльно!' консолiдацii, що в умовах вщкритосп суспiльства з нечгтко окресленими правовими межами, без наяв-ностi об'еднуючо! нацiонально!' щеологи (що калька рок1в тому з болем констатував Перший президент Укра!ни Л. Кравчук) складае серйозну проблему. Не можна дане зауваження сприймати лише як емо-цшне. Адже при розвитку шформацшно! вшни, !! цiлеустановчi орiентири змiнюються в залежиостi в1д результатiв. Дослщники стверд^ють, що «сл1д звернути увагу на постiйний рiст значения ментального фактора. Можна з певшстю говорити про та-кий феномен, як ментальш вiйни, в яких можна видiлити етнокультурний i шформацшний компо-ненти ментально! боротьби» [18].
Останнi досл1дження пiдтверджують прозор-ливiсть першого президента Укра!ни, осшльки в
них на фактичному матерiалi доводиться, що ментальна вшна стае пею стащею шформацшно! вiйни, коли результатом передбачаеться повне i незво-ротне знищення переможено! наци на аренi людсь-ко! Тстори [19].
В умовах укра!нсько! вiдкритостi, захопленнi демократичними свободами без меж, при трива-лому впливi росiйських теле- та радiоканалiв, при узгодженосл ix полiтичних позицiй на фош рТзно-векторностi укра!нських, що вщображали iнтереси рiзниx олiгарxiчниx шл, тривалий час завойовува-лось довiр'я укра!нського слухача та глядача. Ско-ординована iнформацiйна дiяльнiсть цих джерел ш-формацй' аж до Майдану, до бойових дш на Сxодi робили непомiтними i методи «дозовано!» шфор-маци, дезшформацп, i введення в шформацш про поди, одержану з офiцiйниx джерел особистiсниx тенденцшних фактiв, розмiрковувань i припущень та впливу шформацп «без коментарiв», тсля попе-редньо! шформацшно! обробки аудитори, що сприймае iнформацiю, i заборонеш мiжнародним законодавством технологй' «25 кадру», та ш.
ДослТдники зазначають, що «ефективним засо-бом псиxологiчного впливу залишаються трансля-цй' FM-радiостанцiй (здебшьшого, росшськомов-них або тих, де росшськомовний продукт, як правило, переважае укра!номовний), як1 завдяки поеднанню з музичним супроводом значно шдви-щують сугестивнiсть та некритичнiсть сприйняття радюшформаци, що скеровуеться на слухача. Значна увага придТляеться розробцi спещальних за-собiв впливу, до яких належать засоби психотропно! з6ро!, зокрема торсiйниx теxнологiй та ди-станцiйниx методiв управлiння псиxофiзичним станом людини [20].
Фаxiвцi у зв'язку з цим зазначають, що скеро-ване в певному напрямi електромагнiтне ви-промiнювання певних частотних дiапазонiв може спричиняти ввдчутш змiни в людському органiзмi, а також призводити до повно! втрати контролю за собою (зомбування), викликати стiйку агресiю тощо [21].
При цьому, звертае на себе увагу й певна стур-бованiсть шформацшною активнiстю з боку Росй експертами шших кра!н. Ця стурбованiсть обумов-лена не лише i не стшьки солiдарнiстю з Укра!ною, що обрала демократичнi орiентири свого майбутнь-ого. Ця стурбованiсть обумовлена зростаючою ш-теграцiею нашо! держави в глобалiзований, взаемно залежний свiт, зростаючою увагою до арени цивiлiзацiйниx протистоянь, що зачiпають у все бшьшш мiрi не лише iнтереси европейських держав, але й США, в кшцевому пiдсумку всi регiони свиу.
У зв'язку з цим, Крю Макгрю на сторiнкаx «The Guardian» писав: «Мережа агресивно! пропа-ганди Росй' навряд чи переконала свгт у тому, що в Укра!ш при владi нацисти, Крим був окупований завдяки референдуму, а Шмеччина - провальна кра!на. Але цей попк дезiнформацi! переконав аме-риканських полiтикiв у тому, що росшська пропаганда - це найбшьша загроза безпецi США з чаав розпаду СРСР».
Крiс Макгрю зазначив, що деяш впливовi кон-гресмени вимагають вТдновлення американсько! пропагандистсько! машини часiв Холодно! вiйни.
Керiвник офюу видання Gazeta Wyborcza в Ки-евi, военкор Пьотр Андрусечко розповщав, що у Польщi з росшських ЗМ1 е радiо та Тнтернет-портал Sputnik, а ще i! «агенти» дуже активнi у соцiальниx мережах. «НайбТльша проблема в тому, що Роая хоче знайти польських журналюпв, як1 будуть представляти !! штереси», - щдкреслив експерт [22].
В цей же час, чиновники в США переконаш, що Роая намагаеться розпалити проросшський нацiоналiзм в Сврош, зокрема в кра!нах Балти, щоб дестабшзувати регiон i пiдiрвати популяршсть СС i НАТО [23].
При цьому, представник Свропейського Союзу в Брюссел^ посилаючись на доповiдь East StratCom Taskforce, пiдготовлену пiдроздiлом стратепчно! комунiкацi! зовнiшньополiтично! служби СС (EEAS), який спецiалiзуеться на Сxiднiй Сврош, повТдомив, що за даними експерпв, iснуе значна ймовiрнiсть того, що Москва спробуе вплинути на вибори в европейських кра!нах 2017 року. Так само, як це вона намагалася зробити в США. Автори до-повщ вже зафiксували 2,5 тисячi прикладiв дезшформацп з боку Росп.
«Ведеться неймовiрно масштабна, принаймш частково органiзована кампанiя проти СС, та його полiтикiв i його принцитв», - повТдомляв виданню Spiegel Online спiврозмовник зi зовшшньополггач-но! служби СС. За його словами, головний об'ект нападiв росшсько! дезiнформацiйно! кампанп -канцлерка Шмеччини Ангела Меркель, зокрема, -!! полгшка щодо бiженцiв та позици щодо санкцiй проти РФ.
Джерело в EEAS назвало пропаганду «части-ною державно! полтшки» Росй' та додав, що Кремль напряму контролюе ЗМ1 та «щоденно вказуе !м, про що слад писати, а про що т» [24].
Свропейщ намагаються самi протидТяти ш-формацiйному наступу Кремля. Латя запропону-вала створити росшськомовний канал, який транс-люватиметься на весь балтшський репон. Естошя намагаеться запустити такий до шнця року. Вели-кобриташя i Дашя закликали СС надати фшансову допомогу незалежним росшськомовним телеканалам. Шмеччина плануе створити сво! програми ро-сшською мовою для етшчних росТян в Балтп.
ЗМ1 повщомляють, що у СвросоюзТ намгга-лись два шляхи протидп пропаганда
- один - це точковТ удари. Вони нацшеш на ке-рТвництво телеканалТв (санкци), журналюпв-про-пагандиспв (видворення i депортащя), фшансовТ статки кремлТвських медТа (блокування рахунк1в, арешт майна тощо). Проте щ дй' не носять системного характеру.
"ПротидТя пропагандТ i! ж власними засобами вважаеться цшнюно неприйнятною, а mmi засоби не е наспльки ефективними", - щдкреслив науко-вий директор 1нституту евроатлантичного сшвробь тництва Олександр Сушко. На його думку: "го-ловна проблема - у тому, що пропаганда устшно
використовуе шфраструктуру вiльних медiа i сво-боди слова, де вона може дiяти безперешкодно, спираючись на наявний високий piBeHb свобод. Тиск на пропагандистсьш ЗМ1 може подаватись на Заходi як утиски свободи ЗМ1, тож можливостi такого тиску е обмеженими».
- Другий шлях - це напрацювання стратеги спротиву. На цьому шляху великих зрушень мало. I це не мае дивувати. На думку Олександра Сушка, сучасна пропаганда - шструмент авторитарних ре-жимiв, а в демократичному свт iснуе певна пере-сторога як до «пропаганди», так i до контрпропа-ганди [25].
Звертае на себе увагу також i те, що змiна гео-полтгачно! та безпеково! ситуацп довкола Свропей-ського Союзу, яка була серед шшого спричинена появою нових конфлжтних зон в Схiднiй Cвропi i на Близькому Сходi та агресивною полiтикою Ро-сшсько! Федераци, спонукала СС до вироблення нового комплексного бачення свое! зовтшньо! i безпеково! полтгаки. В результатi, у червш 2016 року на засiданнi Свропейсько! Ради була схвалена Глобальна стратепя СС «Стльне бачення, Спiльна дТя: Сильнiша Свропа» (EU Global Strategy «Shared Vision, Common Action: A Stronger Europe», EUGS [26]).
П'ятьма прюритетами зовшшньо! дТяльносп СС були визначеш:
- посилення безпеки й оборони;
- швестування у стшшсть держав i суспшьств на сходТ i швднц
- розвиток штегрованого тдходу до конфлш-пв i криз;
- сприяння i тдтримка стльного регюналь-ного порядку;
- посилення глобального управлшня на основТ мТжнародного права.
Показовиме також i те, що у 2015 рощ Укра!на стала асоцшованим членом Рамково! програми Св-ропейського Союзу з досл1джень та шновацш «Горизонт 2020». Дане членство надало укра!нським учасникам рТвноправний статус з !хшми европейсь-кими партнерами, а також вТдкрило можливосп впливу на формування змюту Програми.
«Горизонт 2020» - це найбшьша програма Св-ропейського Союзу з фшансування науки та шновацш з загальним бюджетом близько 80 млрд. евро, розрахована на 2014 - 2020 роки.
Програма сконцентрована на досягненш трьох головних завдань:
- Зробити Свропу привабливим мюцем для першокласних науковщв;
- Сприяти розвитку шновацшносп та конку-рентоспроможносп европейсько! промисловосп i бТзнесу;
- За допомогою науки вирТшувати найбшьш го-стрТ питання сучасного европейського суспшьства.
Ввдповщно до цих завдань, Програма «Горизонт 2020» подшена на три основш напрямки:
1) Передова наука, яка е вщкритою для високо-як1сних Тндивщуальних та командних дослщниць-ких проекпв в уах галузях знань, включаючи гума-нггарнц
2) Лiдерство у галузях промисловосп, в яких фiнансуeться розробка нових технологш i MaTepia-лiв, включно з ICT та космiчнi дослiджeння; KpiM того, в межах цього напряму доступнi фiнaнсовi ш-струменти для впровадження iнновaцiй у малому та середньому бiзнeсi;
3) Сустльт виклики, з широким спектром до-слiдницьких пpоeктiв вiд полшшення якостi транспорту, !ж1, системи охорони здоров'я та безпеки до питань европейсько! щентичносп i культурно! спа-дщини [27].
Щдсумовуючи, слад зауважити наступне: не зважаючи на розгорнуту проти Укра!ни масштабну, piзноaспeктну - iнфоpмaцiйну, шформацшно-пси-хологiчну i нaвiть, певною мipою, ментальну вшну, !! оpгaнiзaтоpaм не вдалося добитися дезштеграцп укра!нського суспiльствa i розвалу укра!нсько! дер-жави. Остaннi дослщження сввдчать саме про зна-чення природно! ментально! стiйкостi укра!нщв, що в умовах зовшшшх загроз мають спасительну влас-тивiсть об'еднуватись i становитись стiйкими.
Спираючись на мiжнapодну солiдapнiсть в ни-нiшнiй шформацшнш вiйнi, наше суспiльство мае розвивати власний, нацюнальний ресурс протисто-яння, оск1льки лише вiн буде повнютю вiдповiдaти iнтepeсaм укра!нсько! держави. Слад при цьому вра-ховувати, що природна ментальна стiйкiсть укра!н-щв - ресурс хоч i могутнш але не безмежний. Вiн школи ще не ввдчував такого тиску, як в умовах глобaлiзaцi!, в умовах шформацшно! вiйни. Тому завданням нaцiонaльно!' ваги сьогоднi е розвиток нацюнального iнфоpмaцiйного ресурсу, нацюналь-но! iдeологi!, нaцiонaльно!' науки, що сприяло б змь цненню нацй' i розвитку !! перспектив. Озброена пе-реконливою перспективою, потужнiм ресурсом розвитку, на^ зможе добитися перемоги в шформацшних протистояннях i зможе вибороти собi достойне мiсцe в мiжнapодному сшвтоварис-твi.
Лiтература
1. Моисеев Н. Н. Человек и ноосфера. - М.: Мол.гвардия, 1990. - С. 220.
2. Тенденци впливу глобального шфор-мацшного середовища на соцiокультуpну сферу Укра!ни / [О. С. Онищенко, В. М. Горовий, В. I. Попик та ш.]; НАН Укра!ни, Нац. б-ка Укра!ни iм. В. I. Вер надського. - К., 2013; Горовий В. М. Нацю-нальш iнфоpмaцiйнi процеси в умовах глобaлiзaцi!'. Моногpaфiя / ввдп. ред. О. С. Онищенко; НАН Ук-ра!ни, Нац. б-ка Укра!ни 1м. В. I. Вернадського. -Ки!в, 2015; Почепцов Г. Г., Чукут С. А. 1нформа-цiйнa полiтикa - К.: Знання, 2008 та ш.
3. Моисеев Н. Н. Человек и ноосфера. - М.: Мол. гвардия, 1990. - С.166.
4. Онищенко О. С., Горовий В. М. Ментальний iмунiтeт як чинник збереження нацюнального ш-формацшного простору // Соцiокультуpнi мехаш-зми формування ментального iмунiтeту проти зовшшшх машпуляцш свiдомiстю населення Укра!ни. Моногpaфiя. - НАН Укра!ни, Нац. б-ка Укра!ни iм. В. I. Вернадського. - К.: НБУВ, 2015. - С. 7- 24.
5. Юсшевич-Чорнойван О. М. М1жнародне ш-формацшне право. — К.: ДП «Вид. дiм «Персонал», 2011. - С. 39.
6. Див про це: «Проект «Украша» (2015), фтм Андрш Медведева.
7. Нацiональний iнформацiйний комплекс i його роль у глобальному шформащйному просторi / [О. С. Онищенко, В. М. Горовий, В. I. Попик та ш.]; НАН Украши, Нац. б-ка Украши iM. В. I. Вер-надського. - К.: НБУВ, 2014. - С. 123-124.
8. Суспшьш iнтереси в Укралш: груповий ви-мiр, 3MicT, шляхи узгодження. Аналiична доповiдь/ за ред. О. М. Майбороди. - К.: 1ШЕНД iM. I. Ф. Ку-раса НАН Украши, 2016. - С. 174.
9. Суспшьш штереси в Украш: груповий ви-мiр, змiст, шляхи узгодження. Аналiична доповiдь/ за ред. О. М. Майбороди. - К.: 1ШЕНД iM. I. Ф. Ку-раса НАН Украши, 2016. - С. 175.
10. Електронний ресурс. - Режим доступу: http://ukraina.ru/news/20150611/1013336330.htmU1. 06.2015.
11. Електронний ресурс. - Режим доступу: http://glavred.info/politika/rossiya-platila-bolshie-dengi-polskim-nacionalistam-za-akcii-protiv-ukrainy-smi-423299.html; Електронний ресурс. - Режим доступу:
https://newsland.com/community/politic/content/v-zapadnykh-smi-za-dengi-rossii-poiavliaiutsia-stati-antiukrainskoi-napravlennosti/2807916.
12. Електронний ресурс. - Режим доступу: http://www.riasv.ru/ entry / 177555 /.
13. Див., н.п. публшацп: Електронний ресурс. - Режим доступу: http://rus.newsru.ua/press/17jun2015/vyjivalikakmogli .html, 17.06.2015; Електронний ресурс. - Режим доступу: http://finance.obozrevatel.com/analytics-and-forecasts/80659-v-ukraine-rekordno-vyiros-protsent-kompanij-s-zarplatoj-v-konvertah.htm, 18. 06. 2015 та ш
14. Електронний ресурс. - Режим доступу: http: //donpress.com/news/29-04-2015-informacionnaya-voyna-rossii-protiv-ukrainy-stanovitsya-vse-izoshchrennee, 29. 04. 2015.
15. Електронний ресурс. - Режим доступу: Http://tribun.com.ua/25492, 26. 04. 2015.
16. Поляруш А. А., Юрченко А. М. Информационная война против Украины: причины и социально-политические технологии. - К.: Издательство «Кий», 2011. - С. 70.
17. Електронний ресурс. - Режим доступу: http://www.president. gov.ua/ru/news/?cat=11,18.07.2 014;http://news.liga.net/foreign/politics/2576331-
putin zashel slishkom daleko zapadnye smi o sbit om boeing 777.htm, 18. 07. 2014 та îh.
18. Поляруш А. А., Юрченко А. М. Информационная война против Украины: причины и социально-политические технологии. - К.: Издательство «Кий», 2011. - С. 67.
19. Онищенко О. С., Горовий В. М. Ментальний iMy^^ як чинник збереження нацюнального шформацшного простору // Соцюкультурш мехашзми формування ментального iмyнiтетy проти зовнiшнiх манiпyляцiй свiдомiстю населения Украши. Монографiя. - НАН Украши, Нац. б-ка Украши iM. В. I. Вернадського. - К.: НБУВ, 2015. - 228 с.
20. Шевчук П. 1нформацшно-психолопчна вшна Росп проти Украши: як ш протидiяти. -[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.lvivacademy.com/visnik13/fail/Shevchuk. pdf.
21. Зброя Третьо! свггово1 вшни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.personal-plus.net/forum/read.php?1,27794.
22. Росiйська пропаганда в Шмеччиш, Польщi та Грузи: що нового?. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/monitoring/advocacy_an d_influence/rosiyska_propaganda_v_nimechchini_pol schi_ta_gruzii_scho_novogo/.
23. Електронний ресурс. - Режим доступу: http://zn.ua/WORLD/v-ssha-zagovorili-o-borbe-s-propagandoy-kremlya-metodami-holodnoy-voyny-the-guardian-174444_.html, 27. 04. 2015.
24. Експерти зафшсували 2,5 тисячi приклащв дезiнформацiï з боку Роси: головна мiшень - Мер-кель [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.unian.ua/world/1738986-eksperti-zafiksuvali-25-tisyachi-prikladiv-dezinformatsiji-z-boku-rosiji-golovna-mishen-merkel.html.
25. Вшна з брехнею. Чому Свропа програе ро-сiйськiй пропагандi. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://espreso.tv/article/2016/10/25/quotrasha_tudeyqu ot_i_kompaniya_yak_yevropa_protydiye_rosiyskiy_p ropagandi.
26. Shared Vision, Common Action: A Stronger Europe. - [Electronic resource]. - Аccess mode: http://europa.eu/globalstrategy/en.
27. ^rizon 2020. The EU framework programme for research and innovation. - [Electronic resource]. -Аccess mode: https://ec.europa.eu/programmes/hori-zon2020/en/what-horizon-2020.
