CC BY
22
Выводы нашего исследования: Авторская реконструкция истории и хронологии религий [58] полностью удостоверена путем отождествления 15 небесных явлений, описанных в хрониках, из которых 11 затмений солнца, 3 зодиака и 1 вспышка сверхновой звезды. Подтвержден хронологический сдвиг на 1780 лет в истории Древнего Египта по 6 явлениям, из которых 3 солнечных затмения и 3 зодиака. Астрономически подтверждена дата распятия Иисуса Христа, как 18 марта 1010 года, и дата смерти Ибрагима - сына Пророка Мухаммеда, как 7 февраля 1152 года (28 шавваля 546 года Хиджры). Автором скомпрометированы привязки традиционных историков 3 небесных феноменов, как ошибочные. Затмение солнца по Ливию в 339 году до н.э. совпадает в авторской и традиционной хронологии. Оставшиеся 11 небесных явлений не имеют отождествления в традиционной истории и хронологии, поэтому пренебрегаются историками.
Bibliography:
Библиография:
1. Gimbutas, M. (1964) Bronze Age Cultures in Central and Eastern Europe. Mouton.
2. Gimbutas, M. (1977) The first wave of Eurasian steppe pastoralists into Copper Age Europe. J. of Indo-European Studies, vol. 5.
3. Gimbutas, M. (1974) The God and Goddesses of Old Europe. 7000-3500 B. C.
4. Gimbutas, M. (1980) The Kurgan wave № 2 (c. 3400-3200 B. C.) into Europe and the following transformation of culture. J. of Indo-European Studies, vol. 8.
5. Kubarev V.V., Vedas of Russ, IP MEDIA, M., 2009. ISBN 9781-93252567-0.
УДК 327.8-049
Link: http://www.kubarev.ru/en/content/251.htm
6. Kubarev V.V., Short Chronology of Ancient Egypt, EESA, #6 (46) 2019, Part. 4, pp. 30-58.
7. Kubarev V.V., Localization of Ancient Rome, EESA, #7 (47) 2019, Part. 4, pp. 28-59.
8. Kubarev V.V., Chronology of monotheistic religions, EESA #8 (48) 2019, Part. 6, pp. 31-67.
9. Marcelo O. Magnasco, Constantino Baikouzis. Proceedings of the National Academy of Sciences, 2008. Link: https://www.pnas.org/content/105/26/8823
10. Fred Espenak, NASA/Goddard Space Flight Center.
11. Catalogue of solar eclipses. http://www.secl.ru/eclipse_catalog.html
12. Livius, VII, 28.
13. Colin Humphreys, Graeme Waddington, Solar eclipse of 1207 BC helps to date Pharaohs , Astronomy & Geophysics, Volume 58, Issue 5, October 2017, Pages 5.39-5.42. Link: https://academic.oup.com/astrogeo/article/58/5/5.39/4 159289
14. M. Liverani, «The collapse of the Near Eastern regional system at the end of the Bronze Age: the case of Syria», in Centre and Periphery in the Ancient World, M. Rowlands, M.T. Larsen, K. Kristiansen, eds. (Cambridge University Press) 1987.
15. Летопись Феофана.
16. Ginzel F.K. 8 Specieller Canon der Sonnen — und Mondfinsternisse, Berlin, 1889, pages 260-262.
17. Морозов Н.А., Христос. Т.6. — М-Л.: ГИЗ, 1930. Стр. 758-762.
18. Повесть временных лет, 6573 (1065).
19. Новгородская летопись старшего и младшего изводов, 6573 (1065).
СП1ВРОБ1ТНИЦТВО УКРАШИ ТА НАТО В УМОВАХ ВШСЬКОВОГО КОНФЛ1КТУ _НА ДОНБАС1_
Ткачук Андрш
K.i.H., аташе з питань оборони Посольства Украти уреспублiцi Австрiя
NATO-UKRAINE COOPERATION IN THE CONTEXT OF THE DONBAS MILITARY CONFLICT
Tkachuk Andriy
Candidate of Historical Sciences, Defense Attaché Embassies of Ukraine in the Republic of Austria
ABSTRACT
This scientific article examines Ukraine's relations with NATO in the face of Russian aggression against our country in the Donbass. The key moments of cooperation between Ukraine and the countries of the North Atlantic Alliance in strengthening the security and defense system of Ukraine are analyzed. The impact of such co-operation on the state of European security and on relations between NATO and the Russian Federation has been clarified. It is concluded that the aggression of the Russian Federation against Ukraine gave impetus to a new stage of development of our country's relations with NATO. It is emphasized that eliminating the factors that hinder Ukraine's accession to NATO, as well as maintaining the foreign policy and resolving the conflict in the Donbas, Ukraine has every chance of receiving the NATO Membership Action Plan. At the same time, the implementation of consistent and effective reforms, primarily in the direction of the Armed Forces, in order to transform them into a highly professional fighting force capable of repelling the enemy remains key.
АНОТАЦШ
У данш науковш CTarri розглянуто вiдносини Украши з НАТО в умовах росшсько! агресп проти нашо! держави на Донбасс Проанал1зовано ключовi моменти спiвпрацi Укра!ни та держав Пiвнiчноатлантичного Альянсу в напрямку посилення системи безпеки та оборони Укра1ни. З'ясовано вплив такого сшвробггаицтва на стан европейсько! безпеки, а також на ввдносини мгж НАТО та Росiйською Федерацiею. Зроблено висновки про те, що агре^ Росшсько! Федерацп проти Укра!ни дала поштовх новому етапу розвитку ввдносин нашо! держави з НАТО. Наголошено, що усунення чинник1в, як1 стоять на завадi вступу Укра!ни в НАТО, а також в умовах збереження зовшшньополиичного курсу та врегулювання конфлiкту на Донбасi Укра!на мае уа шанси на отримання Плану дш щодо членства в НАТО. Поряд з цим ключовим залишаеться впровадження послвдовних i дiевих реформ передуам в напрямку ЗСУ з метою !хнього перетворення у високопрофесшну бойову силу, яка здатна дати ввдач ворогу.
Keywords: NATO, Russian aggression, security, Armed Forces of Ukraine.
Ключовi слова: НАТО, росшська агре^, безпека, ЗСУ.
Збройна агреая Росiйськоi Федерaцii проти Украши фактично зруйнувала всю систему eвропейськоi' колективно1' безпеки, що склалася пiсля Друго. Свiтовоi' вiйни. Свiтове спiвтовaриство виявилось безсилим у протистояннi aгресивнiй полтгищ Кремля щодо краш колишнього СРСР. Шдписанти «Будапештського меморандуму» не зумiли гарантували безпеку Укрш'ш в обмш на ввдмову вiд ядерно. збро], яку вона здiйснилa в першш половинi 1990-х рр. Однак, це не означае, що наша держава опинилася сам на сам з агресором. Ситуащя в регiонi змусила сусiднi держави переглянути стратеги будiвництвa власних систем безпеки та оборони. ОкрОм численних полiтичних заяв на тдтримку народу Украши у протистоянш агресору, европейськi краши долучилися до антиросшських сaнкцiй, якi хоч i не змогли стримати вiйськову агресш РФ на Донбaсi, однак дали зрозумии росiйському керiвництву, що порушення Росiею норм мiжнaродного права вщб'еться на росiйськiй економiцi та добробуп самих росiян. Тим не менш, нaйвaжливiшим з точки зору безпеки, залишаеться отримання Украшою вiйськово-полiтичноi шдтримки з боку мiжнaродного спiвтовaриствa ^ зрештою, переход европейських краш вщ заяв до рiшучих дiй.
Росшське вторгнення дало поштовх початку нового етапу у сферi вiйськового сшвробггаицтва Украши не лише з окремими державами, але й з цшими оргашзащями колективно. безпеки. Нaйвiдомiшою та найпотужшшою в полтгачному, економiчному та вшськовому потенцiaлaх е Оргaнiзaцiя Швшчноатлантичного Договору (дал - НАТО). Саме Альянс на практичному рiвнi показав, що ствпраця з Украшою е одним з прюритепв i з початку росшсько] агресп. НАТО стало консолвдувати мiжнaродну пiдтримку Украши, а започатковаш спецiaльнi трaстовi фонди Оргашзацп були i залишаються спрямованими на модертзацш командування ЗСУ, забезпечення контролю, лопстику i стандартизацию, переподготовку та сощальну aдaптaцiю вiйськовослужбовцiв та iншi сфери.
Вiйськово-полiтичнa спiвпрaця Украши з шоземними партнерами в умовах вшськового конфлiкту на Донбaсi спонукае вичизняне науково-експертне середовище активно дослвджувати
питання вiйськово-полiтичного спiвробiтництвa, а також розробляти рекомендаци при ухвaленнi вищими органами державно. влади концептуальних ршень у напрямку посилення нaцiонaльноi безпеки. При цьому нaуковцi з огляду на сучасний стан речей повинш придiляти першочергову увагу спiвробiтництву Украши з НАТО, оскшьки особливо1' актуальносп у нових умовах набувають нaуковi студп в яких широкого дослвджено ввдносини Украша - НАТО крОзь призму росiйськоi вшськово1' агресп. Вщтак, метою дано1' стaттi анал1з вшськово-полп'ичного спiвробiтництвa мiж Украшою та Оргашзащею Пiвнiчноaтлaнтичного Договору в умовах неоголошено1' РФ вiйни з Украшою.
Станом на сьогодшшнш день в украшськш iсторичнiй нaуцi спiвпрaцi Украши з НАТО присвячено велику кiлькiсть науково1' лтгератури, рiзномaнiтних aнaлiтичних доповiдей та доводок. Анaлiзу взaемовiдносин Украши та НАТО, проблем та перспектив членства, присвячеш публжацп як вiдомих украшських полiтикiв, вiйськово-полiтичних дiячiв, так i провiдних вчених рiзних галузей науки. Увагу привертають дослвдження Г. Перепелищ, Г. Ситника, В. Долгова, В. Горбулша, В. Абрамова, В. Смолянюка та iнших. Згaдувaнi нaуковцi розглядали рiзномaнiтнi аспекти спiвробiтництвa розглядаючи не лише суто вшськово-полтгачний потенцiaл двостороншх ввдносин, але й економiчний та шформацшний потенцiaли, якi набули надзвичайно важливого значения.
Фактично одразу тсля початку неоголошено1' вiйни з Роаею наша держава вiдмовилaся вiд позаблокового статусу та задекларувала курс на поглиблення евроатлантично1' iнтегрaцii [13]. Тодiшнiй президент Украши П. Порошенко сво.м Указом в^д 24.09.2014 р. № 744/2014 увiв в дш рiшення Ради нацюнально1' безпеки i оборони Украши вод 28 серпня 2014 р. «Про невщкладт заходи щодо захисту Украши та змiцнення И обороноздатносл». У документi було визначено, що прюритетним для нaцiонaльних iнтересiв Украши у сферi зовшшньополп,ично1' дОяльносп у 2014 р., а також О в наступних роках е налагодження стратепчного партнерства Украши з США, Свропейським Союзом та НАТО. ОкремО полиичш дОячО оголошували амбиш плани приеднання нашо1'
держави до складу Альянсу, вочевидь не до шнця розумшчи специф1ку само! оргашзацп та умови прийняття до не! нових члешв. Зважаючи на юторично складен особливосл можливють вступу Укра!ни до НАТО нар1з1 можна розглядати гшотетично. Не варто забувати, що Укра!на та НАТО мають понад 20-р1чну юторш партнерства. Взаемини Укра!ни та Альянсу призвели до накопичення широкого досввду р!зномаштно! взаемоди, яка була побудована на низщ нормативних та полггачних докуменпв як на двосторонньому, так 1 на нацюнальному р1внях. У той же час постшна модершзащя мехашзму сшвпращ з Альянсом, що характеризуе ввдносини з вшськово-полгтичним блоком, значною м1рою зумовлена тим, що проблема юнування нових виклишв для нацбезпеки потребуе адекватно! вщповвд.
Д1алог та ствпраця м1ж обома сторонами розпочалися шсля зак1нчення «холодно! вшни», коли у 1991 р. незалежна Укра!на приедналася до Ради Швшчноатлантичного сшвробггаицтва, а через три роки - в 1994 р. до програми «Партнерство заради миру». Стад зауважити, що для багатьох громадян в кра!нах колишнього сощалютичного табору, а також 1 в самому СРСР, офщшне ставлення до НАТО як <<1мпер1ал1стичного агресивного блоку» межувало розумшням Альянсу як певного символу в1льного Заходу [12]. В рамках сшвпращ з державами НАТО украшсьш вшськовослужбовщ в склад! миротворчих батальйошв брали участь у в!йськових операциях на Балканах, у Босн!!' та Герцеговиш, Косово тощо. Починаючи з 1990-х рр., в м!жнародних операциях з п!дтримання миру ! безпеки п!д ег!дою НАТО та ООН взяли участь бшьше 42 тис. укра!нських в!йськовослужбовц!в [5].
Основоположними документом, який визначав в!дносини м!ж Укра!ною та НАТО стала Хартгя 1997 р. про особливе партнерство, якою було започатковано роботу Комки Укра!на-НАТО для подальшого сп!вроб!тництва. Хартш було щдписано з метою розвитку в!дносин «особливого й ефективного» партнерства, яке, як ввдзначалося у нш, «сприятиме б!льш!й стаб!льност! та просуванню сп!льних демократичних ц!нностей у Центрально-Схщнш £врош»20. Принципи в!дносин особливого партнерства, мехашзми !хнього вт!лення, а також сфери сшвробггаицтва, що були визначеш у документ!, безпосередньо стосувалися вшськово! сфери Укра!ни. Започаткований консультативний мехашзм у вигляд! двосторонньо! Ком!с!! був одним !з головних досягнень Хартп, а також ! вс!е! сшвпращ м!ж Укра!ною ! НАТО, осшльки надав теоретичну можлив!сть наш!й держав! проводити консультац!!' з Альянсом одразу п;д час загострення зовн!шньо! загрози.
У 2000 р. укра!нський парламент тсля численних дебат!в ратиф!кував програму
20 Харт!я про особливе партнерство м!ж Укра!ною та Орган!зац!ею Швшчно-Атлантичного договору в!д 09.07.1997. [Електронний ресурс]. - Режим
«Партнерство заради миру» (ПЗМ) та закон «Про статус перебування шоземних збройних сил на територи Укра!ни». Тод! ж було ухвалено новий закон «Про порядок допуску та умови перебування шдроздшв збройних сил шших держав на територ!!' Укра!ни» [3, с. 122].
У 2000-х рр. Укра!на переживала пер!од своерщного геопол!тичного лав!рування, що отримало свое втшення у так зван!й «полчищ багатовекторност!». Укра!нське кер!вництво то проголошувало стратег!чне партнерство !з Рос!ею, то, тсля охолодження в!дносин з Кремлем заявляло про актив!зацш евроатлантично! штеграцп. Зокрема, в травн! 2002 р., в Рейк'яв!ку Л. Кучма вкотре озвучив бажання Укра!ни стати в майбутньому членом НАТО. Сл!д зазначити, що це супроводжувалось ухваленням Стратег!!' ввдносин Укра!ни з НАТО та поданням оф!ц!йно! заявки на вступ до НАТО.
Саме в 2002 р. було зроблено чимало практичних крошв у налагодженн! сп!впрац! м!ж Укра!ною та НАТО - зокрема дано старт робот! Державно! ради з питань европейсько! ! евроатлантично! д!яльност!. Тод! ж було п!дписано Меморандум про взаеморозумшня м!ж укра!нським Кабмшом та Верховним головнокомандуванням збройних сил НАТО, яким передбачалося залучення Укра!ни до пол!тичних консультац!й, прийняття ршень, вироблення механ!зм!в командування та планування п!д час реагування на кризов! ситуацп, досягнення оперативно! сум!сност! проведенням
багатонац!ональних навчань
Учасники парламентських слухань Верховно! Ради Укра!ни (жовтень 2002 р.) щодо взаемов!дносин та сшвробггаицтва Укра!ни з НАТО вщзначали, що евроатлантична !нтеграц!я Укра!ни е суттевим фактором зм!цнення !! нацюнально! безпеки, покликаним сприяти розвитку демократичних шститупв,
громадянського сусп!льства, захисту прав ! свобод людини, який, таким чином, вщповщае життевоважливим !нтересам Укра!нського народу [10]. Зрештою, р!шенням Ради нацюнально! безпеки й оборони Укра!ни 23 травня 2002 р. було розпочало процес, к!нцевою метою якого було приеднання до НАТО.
З 2004 р. Збройш Сили Укра!ни були долучеш до Концепц!!' оперативних можливостей, що була створена задля п!двищення взаемосумюносп м!ж п!дрозд!лами держав-партнер!в, як! були залучен! до програми НАТО «Партнерство заради миру», та держав-члешв НАТО. Вона дозволяла укра!нським в!йськовослужбовцям брати участь у навчаннях та операц!ях п!д командуванням НАТО, а також залучатися до оперативного чергування у склад! багатонацюнальних в!йськових формувань високо! готовност! шд проводом Альянсу.
доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_002
Украша не зумша отримати ПДЧ на Бухарестському самт НАТО 2008 р. Причиною цього на наш погляд стали особливосп внутршньополггачно1' ситуаци в держав^ що полягала в наявносп значно! полпично! опозицп цьому процесу. КрОм того, рОвень стану боеготовносп украшського вшська та його укомплектування не вщповщав вимогам Альянсу. Водночас зважаючи на те, що ЗСУ вже брали активну участь у миротворчих мю1ях НАТО, Украша отримала можливють продовжувати з Оргашзащею пол1тичний дОалог з елементами практично!' сшвпращ.
З приходом до влади Парти регюшв та у перюд президентства В. Януковича наша держава проголосила про свш позаблоковий статус, який проголошував намОри нашо! держави реал1зовувати ствпрацю з уама защкавленими державами та мОжнародними структурами [2]. Серед основних засад вичизняно! зовшшньо! пол1тики було визначено забезпечення нацюнальних штереав О безпеки Украши шляхом шдтримання мирного О взаемовипдного сшвробиництва з членами мОжнародного сшвтовариства за
загальновизнаними принципами О нормами мОжнародного права. Принциповим серед законодавчо закршлених засад тсля 8 рок1в просування до НАТО стала фшсащя дотримання Украшою полиики «позаблоковосп», що означала И неучасть у вшськово-полпичних союзах, прюритетнють учасп у вдосконалент та розвитку европейсько! системи колективно! безпеки, а також «продовження конструктивного партнерства з НАТО та шшими вшськово-полгтичними блоками з уах питань, що становлять взаемний штерес». РОчш нацюнальш програми сшвробггаицтва з НАТО залишалися основним мехашзмом взаемоди, однак на практищ попри «евроатлантичнють», яка за ощнками низки фахОвщв [12] простежувалась в д1яльносп влади та ухвалених документах, на практищ ствпраця з НАТО у цей перюд, на наш погляд, переживала свою стагнащю.
Чинник росшсько! вшськово! загрози спонукав владу Украши посилити зусилля у напрямку налагодження тюного сшвробггаицтва з НАТО. Починаючи з 2014 р. Укра1на намагалася уаляко виршити проблемнО питання, що стояли на шляху розвитку двостороншх водносин. Прюритетшсть подальшого розвитку вщносин стратепчного партнерства Украши зО США, £С О НАТО було зафшсовано в ргшент Ради нацюнально! безпеки О оборони Украши вщ 28 серпня 2014 р. «Про неводкладш заходи щодо захисту Украши та змщнення Н обороноздатносп» [11]. Як наслодок, вже у грудш 2014 р. украшськими парламентарями було прийнято ршення про водмову вод позаблокового статусу, який засвщчив свою неефектившсть. Це актуалОзувало питання налагодження полиичного дОалогу, оск1льки вод нього безпосередньо залежало вшськове сшвробггаицтво.
Варто звернути увагу, що в основО роботи Альянсу закладено те, що в умовах вшськового
конфлшту чи нападу на одного або на шлькох члешв НАТО, такий напад буде розглядатися як напад на вах члешв, як1 зобов'язаш надати допомогу одна однш. Це достатнього безпрецедентш гаранти безпеки, територОально! цшсносп, недоторканосл кордошв та державного суверенитету, як1 не дае жодна з наявних на сьогодш колективних систем безпеки [14]. Саме в цш особливосл закладаються одт Оз чинник1в, як1 стоять на завадО повноцшнш штеграци Украши до складу НАТО. Передуам це пов'язано Оз наявшстю неврегульованого вшськового конфл1кту на територи нашо! держави. Верховна Рада Украши у ачш 2018 р. визнала РФ державою-агресором, а в ухваленому законопроект про деокупащю Донбасу назвала вшськову операщю на Донбаа «заходами Оз забезпечення нацюнально! безпеки О оборони, стримування О водач росшсько! збройно! агреси» [7]. Тим самим наявшсть конфлшту з РФ була зафшсована юридично. Своею чергою, таке формулювання суперечить умовам вступу до НАТО [6]. Водночас, не слад забувати, що чимало правнишв, пол1тик1в та експерпв переконують, що у правовому пол1 вшськовий конфлшт на Донбаа не становить перешкоди на шляху вступу Украши в Альянс. Натомють, на наше переконання, зважаючи на сучасну геополОтичну ситуащю навколо нашо! держави, навиь гшотетичнш можливосп вступу нашо! держави в Альянс перешкоджають щонайменше дек1лька шших причин, як1 можна пов'язувати власне Оз специфшою внутршньополтгачного життя в УкраЫ.
Одшею Оз причин е неводповщшсть ЗСУ стандартам НАТО, досягнення яко! потребуе тривалого часу на реалОзащю. Пвд стандартами НАТО слад розумии систему угод, що допомагають найефектившше здшснювати сшльне управл1ння силами та вшськовими засобами, уможливлюють спшьш операци та тси, бойову подготовку, техшчне оснащення армш, розробку та виробництво озброення та вшськово! техшки. Однак владою Украши було започатковано процедуру поетапного переходу украшських вшськовослужбовщв до стандарпв НАТО. Зокрема, вже з 2014 р. шоземш шструктори були присутнО пОд час навчань укра!нських вОйськовослужбовцОв. Низка вОйськових закладОв започаткували впровадження програми НАТО з удосконалення вОйськово! освОти. До реформування оборонно! структури в Укра!нО залучеш ОноземнО радники вОд 13-ти краш-члешв НАТО, як1 надають консультативну дорадчу допомогу МОнОстерству оборони Укра!ни та Генеральному штабу Украши. Серед них е фахОвщ, яш перебувають при Комггеп реформ МОнОстерства оборони Украши та ЗСУ. Сво!х спецОал1стОв наделали США, Велика БританОя, Литва, Канада, Шмеччина та Польща.
Под головуванням мОнОстра оборони Укра!ни при Мшоборони було створено спецОальний орган - Комиет реформ МО Укра!ни та ЗСУ, який об'еднав в собО фахОвщв вОйськового будОвництва в Укрш'ш, представник1в органОв виконавчо! та
законодавчо! влади, радники в1д держав-члешв НАТО, волонтери та представники громадських оргашзацш. Стльними зусиллями було розроблено та детально розписано досягнення стратепчних цшей та основних завдань оборонно! реформи на найближч1 роки.
Щлком очевидно, що виконання техшчно! частини стандартизацп ЗСУ зпдно з нормами НАТО е найбшьш затратна за обсягами частина реформи. Адже в цьому випадку армш сл!д забезпечити техшкою, зброею, боеприпасами, харчуванням тощо. Розробку, закутвлю та модертзацш зразк1в озброення та вшськово! техшки здшснюють з поетапною замшою !! застар1лих зразк1в. При цьому першочерговим в цьому процеа е дотримання стандарта НАТО. Ще у 2015 р. було так звану Дорожню карту реформування Збройних Сил Укра!ни. За його словами тодшнього мшютра оборони Укра!ни С. Полторака, у ЗСУ станом на листопад 2015 р. було впроваджено 115 стандарта НАТО, на основ! яких розроблено 64 нацюнальш та в1йськов1 кер1вш документи, розроблено перелж !з 402 стандарта НАТО, як1 потребують першочергового впровадження [4]. У цьому напрямку, як елемент практично! допомоги НАТО Украш з метою реформувати ЗСУ зпдно з натаськими стандартами слад розглядати Комплексний пакет допомоги (КПД), ухвалений на зааданш гол1в держав та уряд1в Комюи Укра!на-НАТО 9 липня 2016 р. в рамках Варшавського самиу [15].
22 листопада 2018 р. Укра!нський Парламент у першому читанш, а 7 лютого 2019 р. - в цшому щдтримав президентський законопроект про внесения змш до Конституцп про штеграцш Укра!ни до Свросоюзу та НАТО. Тодшнш голова держави П. Порошенко неодноразово наголошував на важливосп вступу Укра!ни до НАТО в контекст захисту в!д Росп. Зокрема, у своему вистут в листопад1 2018 р. президент Укра!ни зазначив: «Будь ми членом альянсу, Рос!я б школи не наважилася анексувати Крим». I вчергове згадав про ввддалення Укра!ни в!д Росп: «....Фшсуючи в Конституцп обов'язковють курсу на вступ до НАТО 1 Свросоюзу, ми посилаемо меседж 1 в Москву: ми розлучаемося остаточно 1 безповоротно. Рос!я як кра!на-агресор не мае 1 не буде мати права вето на наш вступ ш в НАТО, ш в Свропейський Союз. Це суверенне право Укра!ни як кра!ни, яка впевнено йде сво!м шляхом», - сказав голова держави [9].
Для вступу в Альянс Укра!ш слад провести низку реформ в правовш сфер1 та сектор1 державного управлшня тощо. Як св1дчать Р1чш нац1ональн1 програми Укра!ни, з 2014 р. Укра!на робить р1шуч1 кроки в напрямку налагодження 1нтенсивн1шого д1алогу з НАТО. Зауважимо, що щ документи в перспектив! розглядаються як базов1 для затвердження для Укра!ни Плану д1й на членство в НАТО. Своею метою таш програми мають реформування виборчого законодавства, системи судочинства, прокуратури, пен1тенц1арних оргашв, системи державного управл1ння, податково! системи, енергетичного сектору,
впровадження децентратзацп, ефективно! боротьба з в1дмиванням доход1в, фiнаисуваниям тероризму i незаконним розповсюдженням збро!. Увагу також звертають на впровадження ефективних систем логiстики i стандартизацi! в армi!, модернiзацi! системи командування та вiйськового управлiния, програми розвитку доброчесностi для зменшення ризишв корупцi! в секторi безпеки i оборони.
Не останне мiсце для повноцшно! спiвпрацi з НАТО та входження Укра!ни до Г! структур належить ставленню громадськостi до тако! ^де!. Як свiдчать соцiологiчнi дослщження, питання евроатлантично! iнтеграцi! Укра!ни для !! населення е надзвичайно важливим. Сьогоднi в Укра!'нi значно зб№шилася к1льк1сть прихильникiв iде! членства в Швшчноатлантичному Альянсi i сягае вона понад 53%. Саме ставлення украТнщв до НАТО стало одним iз найяскравiших прикладiв кардинальних зрушень у громадськш думцi. Водночас результати опитувань засвiдчили також i те, що украшсьш громадяни мало знають про НАТО, цш та завдання, яш переслiдуе Альянс. Зокрема, як засвщчили даиi соцiологiчного опитування, проведеного Укра!нським центром економiчних та полггачних досл1джень iм. О. Разумкова, про ймовiрнi насл1дки вступу до НАТО чи вщмови вiд нього «знають мало» 36 % або «взагалi шчого» 16% укра!нцiв [1].
Важливе мiсце у налагодженнi спiвробiтництва з НАТО в умовах вшськово! агреси посвдае наявнiсть внутрiшньополiтичного консенсусу в держава Варто зазначити, що росшська агресiя дещо згуртувала вiтчизияний полгтикум у сферi евроатлантично! iнтеграцi!. Однак, з часом на полгшчнш ареш дедалi частiше почали озвучувати сво! антинатiвськi заяви представники проросiйських полгтичних сил, зокрема партi! «Опозиц1йний блок». Не змшилася ситуацiя i тсля позачергових виборiв до Верховно! Ради, що вщбулися влiтку 2019 р. В укра!нському парламентi iснують полггачш сили, як! продов^ють спекулювати на темi участi Укра!ни в системах колективно! безпеки. Однак, як видаеться, склад Верховно! Ради Укра!ни IX скликання, збереже вектор евроiитеграцi! та реформування укра!нсько! армi! зг!дно !з стандартами НАТО. Шдтвердженням цього сл!д вважати заклик укра!нських парламентарiв до Президента УкраТни забезпечити п!дготовку та подання у до Пiвнiчноатлаитично! ради НАТО та Генерального секретаря НАТО звернення про тдтвердження намiру Укра!ни отримати План д!й щодо членства в НАТО [8].
Не слщ забувати, що на процес iнтеграцi! нашо! держави до НАТО також впливае i ставлення самих держав-членiв Альянсу, яке, нажаль, можна охарактеризувати як неоднозначне та суперечливе. Застереження, як! час в!д часу звучать з боку лiдерiв европейських держав стосуються здеб^шого загрози втягнення цих держав у глобальний конфл!кт з Роаею, наслiдки якого можуть бути непередбачуваними.
Висновки: Агрес1я Росшсько! Федерацп проти Украши дала поштовх новому етапу розвитку вщносин нашо! держави з НАТО. Зважаючи на вщверте Огнорування Кремлем норм мОжнародного права О вщсутшсть чгтких мехашзмОв !хнш протиди, а також беручи до уваги важливе геостратепчне положення Укра!ни, свгтове сшвтовариство почало надавати допомогу Украш у вшськовш та полтгачнш сферах. Першють у цьому процес почав вщгравати вшськовий блок НАТО. З боку Альянсу зросла практична фшансова та матерОально-техшчна допомога. Усунувши чинники, що перешкоджають вступу Украш в НАТО, а також в умовах збереження зовшшньополиичного курсу та врегулювання конфлту на Донбас наша держава цшком ОмовОрно може отримати План дш щодо членства в НАТО. Звюно, зважаючи на те, що вступ до НАТО е перспективою щонайменше десяти наступних рок1в, О залежить вОд впровадження Украшою послОдовних О дОевих реформ, а з боку Альянсу -полтгачно! волО краш-члешв НАТО, полгтичному керОвництву Украши слОд звернути увагу на реформування ЗСУ у високопрофесшну бойову силу, яка здатна дати ввдач ворогу та виконати поставлено перед собою завдання.
Список використаноТ лiтератури
1.Бшьшють украшщв шдтримали б вступ в НАТО в разО проведення референдуму / 1нформацшне агентство «УН1АН». [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
https://www.unian.ua/society/2011716-Ыlsh-yak-dvi-tretini-ukrajintsrv-pidtrimali-Ы-vst:up-v-nato-v-razi-provedennya-referendumu-opituvannya.html
2.Закон Украши «Про засади внутршньо! О зовшшньо! пол1тики» вОд 1 липня 2010 р. Офщшний сайт Верховно! Ради Украши. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2411-17
3.Закон Украши «Про порядок допуску та умови перебування шдроздшв збройних сил шших держав на територп Украши». Ввдомосп Верховно! Ради Укра!ни (ВВР), 2000. - № 17 - С. 122.
4.Мшютр оборони затвердив план переходу арми на стандарта НАТО / 1нформацшне агентство «УН1АН». [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.unian.ua/politics/1195350-ministr-oboroni-zatverdrv-plan-perehodu-armiji-na-standarti-nato.html
5.Новий вимОр вшськово! сшвпращ: що змшили 20 рошв партнерства Укра!ни з НАТО. 1нтернет-видання «£вропейська правда». [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2017/12/ 20/7075336/
6.Опитування громадян семи кра!н £вросоюзу: 58% шдтримують вступ Укра!ни в НАТО, 48% -
членство краши в £С. / Iнформацiйне агентство «1нтерфакс-Украша» [Електронний ресурс]. -Режим доступу :
https://ua.interfax.com.ua/news/political/449093.html
7.Про затвердження Рiчноi нацiональноi програми пiд епдою Кошси Украша-НАТО на 2018 рш: Указ Президента Украши / Верховна Рада Украши - 2018 рш [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua.
8.Рада закликала Зеленського в грудш шдготувати звернення в НАТО, яке шдтверджуе прагнення Украши отримати ПДЧ в альянсi 1нформацшне агентство «1нтерфакс-Украша» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ua.interfax.com.ua/news/political/628229.html
9.Рада схвалила змши до Конституцй' щодо штеграцп в £С та НАТО у першому читаннi. / Iнформацiйний сайт «Громадське Телебачення». [Електронний ресурс]. -Режим доступу: https://hromadske.ua/posts/rada-shvalila-zmini-do-konstituciyi-shodo-integraciyi-v-yes-ta-nato-u-pershomu-chitanni
10.Рекомендаций парламентських слухань «Про взаемоввдносини та спiвробiтництво Украши з НАТО» затверджеш Верховною Радою Украши 21 листопада 2002 р. Офщшний сайт Верховно].' Ради Украши. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/233 -15
П.Ршення РНБО вщ 28 серпня 2014 року Про невщкладш заходи щодо захисту Украши та змщнення ii обороноздатностi [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0011525-14
12.Тодоров I. Iсторичнi, геополiтичнi та полiтико-правовi засади спiвробiтництва Украши та НАТО / I. Тодоров // Незалежний культуролопчний часопис «I». 77, 2014. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ji.lviv.ua/n77texts/Zasady_spivrobitnyctva .htm
13.Украша вiдмовилась вiд позаблоковостi. НАТО вггае, Росiя погрожуе / «Радю Свобода». [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/26759115.html
14.Украша i НАТО: на якому етапi спiвпраця та яш е мiфи // Украшське радiо. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=92019
15.Фрiз I. Чи можна вступити в НАТО з вшськовим конфлiктом? / 1нформацшне агентство «УН1АН». [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.unian.ua/politics/10023365-chi-mozhna-vstupiti-v-nato-z-viyskovim-konfliktom.html.
16.Хартгя про особливе партнерство мiж Украшою та Органiзацiею Пiвнiчно-Атлантичного договору вод 09.07.1997. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_002
