CC BY
11HISTORICAL SCIENCES
РЕАЛ1ЗАЦ1Я УГОДИ ПРО АСОЦ1АЦ1Ю М1Ж УКРАШОЮ ТА СВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ В УМОВАХ РОСIЙСЬКОÏ АГРЕСIÏ: БЕЗПЕКОВИЙ АСПЕКТ
Ткачук А.
K.i.H., аташе з питань оборони Посольства Украши уреспублiцi Австрiя ORCID: https://orcid.org/0000-0001-5594-2044
IMPLEMENTATION OF THE ASSOCIATION AGREEMENT BETWEEN UKRAINE AND THE EUROPEAN UNION IN THE CONTEXT OF RUSSIAN AGGRESSION: THE SECURITY ASPECT
Tkachuk A.
Candidate of Historical Sciences, Defense Attaché Embassies of Ukraine in the Republic of Austria ORCID: https://orcid.org/0000-0001-5594-2044
АНОТАЦ1Я
У данш науковш статп дано оцшку процесу ре^заци Угоди про асощацш м1ж Украшою та £вропейським Союзом у ïï безпековому вимiрi. Охарактеризовано ключовi положения Угоди, що стосуються питань безпеки i оборони европейських держав та Украши. З'ясовано роль росшського чинника в iмплементацiï Угоди, а також перспективи ïï подальшоï реалiзацiï. Зроблено висновки про те, що росшська агресiя проти Украïни змусила держави £С переглянути свою безпекову полггаку, що вплинуло на хвд реалiзацiï Угоди про асоцiацiю м1ж Украïною та £С.
ABSTRACT
This scientific article assesses the process of implementation of the Association Agreement between Ukraine and the European Union in its security dimension. The key provisions of the Agreement concerning the security and defense of the European states and Ukraine are described. The role of the Russian factor in the implementation of the Agreement, as well as the prospects for its further realization, are clarified. It is concluded that Russian aggression against Ukraine has forced EU countries to review their security policy, which has affected the course of the Association Agreement between Ukraine and the EU.
Ключовi слова: вшськова загроза, безпека, ЗСУ, росшська агре^.
Keywords: A military threat, security, Armed Forces, Russian aggression.
Незважаючи на анексш Криму та вшськову аг-ресш Росшсько1' Федераци проти Украши Угода про асощацш мiж Украшою та £вропейським Союзом (УА) була шдписана у два етапи: полггачну частину було тдписано 21 березня 2014 р., а еконо-Mi4^ частину - цього ж року 27 червня [10]. У складних полггачних умовах, пов'язаних зi змшою вищого керiвництва Украши, тдписання УА мало надзвичайне полгтичне та мiжнародне значення. З одного боку воно на певний час поклало край спе-куляцiям окремих полггачних сил щодо зовшшньо-полггачних прiоритетiв держави, а також тдтвер-дило намiр iнтеграцiï Украши до складу европейсь-кого спiвтовариства. З шшого боку Угода про асощацш стала фактичною перешкодою на шляху намiрiв РФ сформувати на пострадянському прос-торi нове наддержавне росшськоцентричне утво-рення, до якого Украша мала б входити в обов'яз-ковому порядку. Пiдписання УА започаткувало ос-таточний вихiд Украши та низки держав регюну, зокрема Молдови та Грузiï, з-пiд зони росшського впливу. Незважаючи на те, що ратифжащя Угоди
про асоцiацiю Украши з £вропейським Союзом вь дбулась синхронно 16 вересня 2014 р. Верховною Радою та £вропейським парламентом, и повно-цiнна iмплементацiя розпочалась лише тсля того, як И ратифiкували усi держави-учасницi £С. Остан-нiми повнiстю завершили ратифiкацiю УА та передали ратифжацшну грамоту до Брюсселя Шдерла-нди [12] у червш 2017 р., ввдкривши таким чином дорогу до набуття И чинностi в повному обсяз^. Процес пiдписання УА в низщ европейських держав супроводжувався численними полггичними дискусiями та суперечками. Зокрема в уже зазначе-них Нвдерландах обговорення доцiльностi тдпи-сання такого документу розглядалося крiзь призму катастрофи на Донбасi малайзiйського бошга рейсу МН-17 у липнi 2014 р. Вкотре поставало питання полiтичноi i економiчноi необхiдностi пiдписання домовленостей з державою, що перебувае в сташ неоголошеноi' вiйни iз Росiею. У цьому контекстi европейцiв турбували передуам питання забезпе-чення безпеки самоi £вропи.
Безпековi аспекти iмплементацii Угоди про асощацш мiж Украшою та £С вже ставали
5 11 липня 2017 року Рада Свропейського Союзу вiд iменi GC ухвалила рiшення про укладення Угоди про асощацш. Це був заключний етап процесу ратифжаци,
який дозволив розпочати повну iмплементацiю Угоди з 1 вересня 2017 року.
об'ектом дослiдження вiтчизняних дослщнишв. Сам же ж перебiг iмплементацil УА перебував шд контролем та продовжуе вiдстежуватись низкою монiторингових комюш £С. Попри це, лише окремi науковцi аналiзували процес iмплементацil УА з врахуванням вшськово! загрози з боку РФ. Зважа-ючи на те, що евроатлантична iнтеграцiя Укра1ни вiднедавна була закрiплена на конституцшному рь внi [5], видаеться доцшьним дослiдити перебiг iмп-лементаци Угоди про асощацш у 11 безпековому вимiрi. Саме тому дослiдження безпекового аспекту реалiзацil Угоди про асощацш м1ж Украною та £вропейським в умовах росшсько! агресп е метою дано! статп.
Не зважаючи на рiзного роду процесуальнi та бюрократичш процедури з ратифжаци УА, ввдсут-нiсть в укранському законодавствi до лютого 2019 р. положення про евроатлантичну iнтеграцiю, а та-кож позаблоковий статус Украни, для б№шосп укранського полiтикуму та населення було цiлком очевидним те, що Украш слiд змiцнювати систему власно1 безпеки та оборони для того щоб протисто-яти Роси. Зробити це видавалось можливим лише за економiчного, полiтичного та вiйськового спри-яння з боку европейських держав. Адже саме за-вдяки гумаштарнш та вiйськовiй допомозi з боку европейських держав Украша суттево зб№шила вiйськовий потенцiал, покращила стан матерiа-льно-технiчного забезпечення вiйськ, а укранська дипломатiя отримала надiйну шдтримку в свгтових органiзацiях.
Агресiя РФ щодо Украни фактично зруйну-вала систему европейсько1 колективно1 безпеки, яка юнувала пiсля Друго1 Свгтово! вiйни. Мiжнаро-днi оргашзацл не змогли на належному рiвнi вщпо-вiсти агресивнш полiтицi Москви, а провiднi крани свiту, що гарантували безпеку Украш в обмiн на И вщмову вiд ядерно1 збро1 в межах «Будапештського меморандуму» виявилися недiездатними. Щопра-вда, в таких геополiтичних умовах кра1ни £С за-йняли однозначну позицiю iз засудженням дiй Роси. З боку £вросоюзу у цей час Украша ввдчула тд-тримку в питаннях врегулювання ситуацп на Донбасi, а також збереження суверенiтету i терито-рiальноl цшсносп держави. Не зважаючи на неба-жання окремих держав серед яких Чехiя, Грецiя, Францiя, Угорщина та 1талш, йти на конфронтацiю з Роаею колективна европейська бiльшiсть засто-сувала щодо РФ та И политично! верхiвки економь чнi та полттичш санкцп.
Вiтчизнянi фахiвцi на початку ратифжацп УА наполягали на необхвдносл створеннi механiзму координацп политики евроштеграцп в цiлому та ре-алiзацil Угоди зокрема. Водночас, як засвщчило експертне опитування, основними внутршшми проблемами та перешкодами перспектив евроштеграцп Украни була неефективнiсть системи державного управлшня в Украш, вiдсутнiсть достатньо1 кiлькостi фахiвцiв в сферi евроштеграцп серед дер-жавних службовщв i корупцiю в 1хшх рядах. Укра-1нсьш експерти враховуючи чинник росшсько! аг-реси, вважали бiльш важливим питання внутрш-ньо! пiдготовки до iмплементацil Угоди про
асощацш. При цьому вони вказували на загрозу по-лгтичних манiпуляцiй з боку Верховно! Ради, а також протидш ратифжаци УА в укранському парламента з боку проросiйських груп народних депу-татiв [11]. Хоча Угода про асощацш створювала передумови для подальшого вступу Украши до £С, вона не була i не е якоюсь особливою гаранпею, а також не формувала перед Украною жодних дода-ткових зобов'язань [13]. На початковому етапi iM^ лементацп УА закономiрним стало налагодження дiалогу щодо реформ у сферi забезпечення принци-пiв демократ, верховенства права та дотримання прав людини, у тому числi щодо реформування су-дово! системи та правоохоронних органiв. Можли-вiсть залучення надшних дипломатичних та вшсь-кових каналiв для подолання виклик1в загально-прийнятим принципам мiжнародного миру та безпеки дозволила фах1вцям з £С проводити консу-льтаци укранських дипломатiв щодо налагодження дiалогу з Кремлем та виршення проблем-них питань украшсько-росшських вiдносин.
Що стосуеться безпеково! сторони Угоди про асоцiацiю, то слад зауважити, що внаслiдок дш режиму В. Януковича до 2014 р. обороноздатшсть Украни перебувала на критично низькому рiвнi, а особовий склад оргашв сектору безпеки i оборони втратив здатнiсть до виконання поставлених за-вдань та вiдсiчi збройнiй агреси [3]. Беручи до уваги цей факт, а також чинник росшського вшсь-кового вторгнення, нова влада Украши була зму-шена дiяти рiшуче. Шдписання, ратифiкацiя та початок iмплементацil Угоди про асоцiацiю з £С зна-чно пiдсилили позицп прихильнишв евроштеграцп. Задля посилення безпеки держави, а також розумь ючи свою важливють в системi европейсько! безпеки, наша держава взяла на себе зобов'язання проводити розробку державних програм розвитку Збройних Сил, озброення та вшськово! технiки, ш-ших документiв оборонного планування з ураху-ванням евроiнтеграцiйного прiоритету зовшшньо! полiтики [2]. Пiдтвердженням вагомих крошв у цьому напрямку стало ухвалення ново! редакцп Военно! доктрини Украни та Стратеги нащонально! безпеки, де агресивна полiтика РФ була зафжсо-вана як основна загроза укра1нськ1й державностi. Тодiшнiй секретар Ради нащонально! безпеки i оборони Украни О. Турчинов назвав Стратегш нащонально! безпеки першим документом, що мав на меп формування комплексного захисту територiа-льно! цшсносп Украни [8]. Цiкаво, що надшну зо-внiшню гарант1ю державного суверенитету i тери-торiальноl цiлiсностi кра!ни пов'язували з членством Украни в НАТО. З цiею метою передбачалось впровадження стандартiв НАТО, досягнення сумю-ностi ЗСУ та спецслужб зi службами i засобами вь дповiдних краíн-членiв НАТО, що у перспективi мае забезпечити набуття членства Украни в Алья-нсi [6]. Слщ зауважити, що низка полггачних сил Украни наполягало на тому, що загальмувати ро-сiйську агресш проти Укра!ни зможе повноправне членство Укра!ни в £вропейському Союзi та НАТО [1], яш мали б були бути надаш нашiй державi в
особливш формi з огляду на те, що пiдписанти Бу-дапештського меморандуму не зумiли завадити aHeKcii' Криму та пiдриву Роаею суверенiтету Украши.
Беручи до уваги тривалий процес рaтифiкaцii УА европейськими державами, на початковому етат реaлiзaцii окремих компонентiв Угоди були мaлопомiтними позитивнi зрушення у сферi взае-мин Украши з £С. Це було пов'язано з тим, що заяви та деклараци украшського полiтикуму не були щдкршлеш системними реформами. Однак в мiру стaбiлiзaцii внутршньополтгачно1' ситуaцii в дер-жaвi та налагодження дiaлогу нового политичного керiвництвa держави з £С вiдбулaся певна стабш-зaцiя та унормування цього процесу. Одним iз кро-кiв у напрямку iмплементaцii безпекових aспектiв УА стало налагодження багатостороншх консуль-тaцiй на яких обговорювалася можливiсть учaстi украшських вшськовослужбовщв у спiльних з вш-ськовими силами держав-учасниць £С оперaцiях iз врегулювання криз вiйськового характеру. Украша почала налагоджувати спiвпрaцю з £С у сферi не-розповсюдження збро1' масового знищення, що було передбачено мiжнaродними конвенцiями та договорами. Та й у самих европейських державах почали розумгга, що безпека Заходу не може бути досягнута шляхом умиротворення росiйського аг-ресора i задоволення його протиправних примх за рахунок лептимних iнтересiв Украши.
Положення УА передбачали налагодження двостороннього полтгачного дiaлогу з основних пи-тань зовнiшньоi полггаки, а також пошук дотичних моменпв у безпековiй полiтицi Украши та £С. Ана-лiзу також були щддаш нaявнi форми полiтичного дiaлогу мiж Украшою та £С з питань безпеки, оборони i врегулювання криз [7]. У цьому напрямку було передбачено посилення консультацш i коор-динaцiю через дипломатичш та вiйськовi канали з метою розв'язання мiжнaродних проблем. Ключо-вим залишалось обговорення стрaтегii европейсь-ко1' безпеки, iмплементaцii домовленостей щодо можливо1' учaстi Украши в оперaцiях з урегулю-вання конфлiктiв, вивчення можливостей учaстi ЗСУ у створеннi багатонащональних тактичних бо-йових груп, налагодження сшвпращ £С та Украши у вшськово-техшчнш сферi [9].
Беручи до уваги необхвдшсть посилення рiвня безпеки на репональному рiвнi в рамках УА ввдбу-валось поглиблення сшвпращ Украши та держав £вросоюзу, розташованих в Чорноморському та Дунайському репош. Украш вдалось забезпечити виконання уах взятих на себе мiжнaродних зобов'-язань, зокрема в рамках Договору про звичайш збройнi сили в £врот, Договору про заходи змщ-нення довiри i безпеки, Договору про заходи щодо змщнення довiри i безпеки у вiйськово-морськiй га-лузi на Чорному морi та ш Звичною практикою стало приеднання Украши до заяв та позицш £С з актуальних мiжнaродних подш, особливо якщо це стосувалося санкцш з боку £С щодо Росп. Чимала робота була проведена на рiвнi двостороннього спiвробiтництвa Украши та держав £С, якi межу-ють з нашою крашою - Польщею, Словаччиною та
Угорщиною. Актуальним з огляду на наявнють на територii Украши марiонеткових державних утво-рень - «ДНР» та «ЛНР», украшська влада перей-мала европейський досвiд протидii сепаратизму та екстремiзму. Зокрема було розглянуто питания ада-птацп законодавства Украши до права держав £С.
Слiд зазначити, що £вросоюз вiдзначив успiхи Украши в iмплементацii УА. Зокрема, в грудш 2018 р. £вропарламент позитивно оцшив прогрес визна-чених в Угодi про асоцiацiю Укра!на-£С реформ в умовах росшсько1' агресii. В тексп ухвалено1' резо-люцii зазначалося, що европейсьш парламентарi вi-тають вжитi кроки з модернiзацii армп Укра!ни, а також вiйськово-морських сил на Чорному i Азов-ському морях, як мiцну гараитiю стаб№носп i те-риторiальноi цiлiсностi Украши [4].
Незважаючи на успiхи в реалiзацii УА, у взае-минах Украши з £вропейським Союзом у напрямку iмплементацii безпекових аспектiв, яш, на нашу думку, слад окреслити. Передусiм, мова йде за спроби окремих держав £С шти на поступки Росii та пом'якшити режим уже введених санкцiй проти ро-сiйськоi економiки та полггично1' елiти. У даному випадку намагання европейсько1' бюрократii не на-зивати речей сво1'ми iменами дискредитуе саму щею iнтеграцii Укра!ни до £С серед укра!нського населення. Цiлком закономiрним в цьому випадку залишаеться вимога з боку Украши до европейсь-кого ствтовариства рiшуче засуджувати прояви ро-сiйськоi агресii стосовно Украши. Що стосуеться £С, то на нашу думку, будь-яш дипломатичнi заходи мали б бути суттево пiдкрiпленi надаииям Ук-раiнi цшьово1' мiжнародноi вiйськово-технiчноi до-помоги, що стало б реальним стримувальним чин-ником для РФ [2].
Разом iз наявнiстю проросiйськи налаштова-них европейських полiтикiв, чимала частина вщве-рто проросiйських полiтичних сил продовжують свою дiяльнiсть в Укрш'ш. Гострою залишалася проблема нерозумiния частиною украшського поль тикуму важливостi забезпечення нацiональноi безпеки та долучення Укра1'ни до комплексу системи европейсько1' та регiональноi безпеки. З цього походить i брак полтгачно1' волi до модернiзацii кра!ни та реалiзацii' необхiдних реформ, а сам процес евро-iнтеграцii став засобом, що дозволяв отримати по-лгтичш дивiденди.
Не слiд забувати i про росiйський чинник, який в умовах «пбридно1' вiйни» активно використовуе шформацшний важiль впливу як на Украшу, так i на громадян европейських держав через добре на-лагоджену мережу пропагандистських ресурсiв. У росiйському та впчизняному iнформацiйному про-сторi, зокрема лояльних до РФ телеканалах, почали з'являтись поввдомлення про так звану «втому вiд Укра!ни» в державах £С (аналогiчну «втомi вiд Украши», що мала мкце у 1990-х рр. ), як начебто була пов'язана iз нездатшстю влади Укра1'ни провести необхiднi реформи, проводити ефективне прав-лiния та, зрештою, завершити конфлшт на Донбасс
Росiйська агресiя проти Укра!ни стала для ев-ропейсько!' безпеки масштабним випробуванням на
мщшсть. Мiжнароднi гаранти незалежносл й суве-ренiтету Украши, и територiально! цiлiсностi та не-порушностi кордонiв, що iснували до 2014 р. довели свою примаршсть. Росшська вiйськова агресiя спонукала Украшу пройти «точку неповернення» до статусу сателгта Москви. Росiйський чинник сут-тево вплинув на процес iмплементацi! УА. Влада Украши звернула свою увагу на безпекову сторону УА з огляду на !хню актуальшсть. З цiею метою Ук-ра1ною було прийнято низку концептуальних документа, змiст та характер яких визначалися новими концептуальними пiдходами та засадами з враху-ванням передового досввду £С. Чiтка i послщовна iмплементацiя безпекових аспектiв Угоди про асо-цiацiю мiж Украшою та £С може сприяти вщнов-ленню миру в регiонi. Сама ж iмплементацiя безпекових аспектiв УА зважаючи на росiйську агресiю, повинна вщбуватися на належному рiвнi поруч iз «конвертацiею» прихильностi мiжнародно! спшь-ноти до Украши в допомогу у вiйськовiй, економь чнiй, науково-техшчнш та iнших сферах.
Литература
1. Агреая Роси: генеза, мета, способи проти-ди та правовi наслвдки / «Тиждень» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://tyzhden.ua/Politics/105356
2. Аналгтична доповщь до Щорiчного Послания Президента Украши до Верховно1 Ради Украши «Про внутрiшне та зовшшне становище Украши в 2015 рощ». - К. : Н1СД, 2015. - 684 с.
3. Горбулш В. Тези до друго1 рiчницi росшсь-ко! агресп проти Украши // UAcrisis.org. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://uacrisis.org/ua/40347-gorbulin-tezy
4. £вропаламент ощнив, як Укра1на виконуе Угоду про асощацш з £С / «Укрiнформ» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://tyzhden.ua/Politics/105356
5. Закон Укра1ни «Про внесения змш до Кон-ституци Украши (щодо стратегiчного курсу дер-жави на набуття повноправного членства Украши в £вропейському Союзi та в Оргашзацп Швшчноат-лантичного договору)» / [Електронний ресурс]. -Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/2680-viii
6. Попха А. Нова стратепя нащонально! без-пеки Укра!ни в умовах зовнiшньоi загрози / А. По-Tixa // Центр дослщжень соцiальних комунiкацiй НБУВ. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content &view=article&id=96&Itemid=152
7. Про iмплементaцiю Угоди про aсоцiaцiю мiж Укра!ною, з однiei' сторони, та £вропейським Союзом, £вропейським Спiвтовaриством з атомно! енергп i iхнiми державами-членами, з шшо! сторони. Розпорядження Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни № 847-р ввд 17 вересня 2014 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3 .rada.gov.ua/laws/show/847-2014-%Б1%80
8. Секретар Ради нащонально! безпеки i оборони Укра!ни Олександр Турчинов: Нова стратепя нащонально! безпеки - це перший не декларатив-ний, а винятково практичний документ. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rnbo.gov.ua/news/2094.html
9. Угода про асощацш мiж Укра!ною, з одного боку, та £вропейським Союзом, £вропейсь-ким сшвтовариством з атомно! енергй' iхнiми державами-членами, з другого боку, ввд 27 червня 2014 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada. gov.ua/ laws/show/984_011/paran2820#n2820
10. Угода про асощацш. Урядовий квартал. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/yevropejska-integraciya/ugoda-pro-asociacyu
11. Угода Про асощацш шдписана: першi за-вдання i виклики для укра!нсько! влади / Фонд «Де-мокрaтичнi шщативи iменi 1лька Кучерiвa». [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://dif.org.ua/article/ugoda-pro-asotsiatsiyu-pidpisana-pershi-zavdannya-i-vikliki-dlya-ukrainskoi-vladi
12. Угода про асощацш: Шдерланди передали до Брюсселя ратифжацшну грамоту / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.eurointegration.com.ua/news/2017/06/15/ 7067227/
13. Укра!на: час вибору // Центр Разумкова, -Ки!в. 2013. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http ://www. razumkov. org.ua/upload/Brochure_EU -CU-7-2013.pdf
