CC BY
64
УДК 339.923
ЕКОНОМ1ЧНА СКЛАДОВА еВРОШТЕГРАЦШНОГО ПРОЦЕСУ УКРА1НИ:
ПРОБЛЕМИ I ПЕРСПЕКТИВИ
К.О. Кулаковський
ДВНЗ «Кшеський нацюнальний економ1чний унгверситет 1мет Вадима Гетьмана», Кшв, Украта
Цившзацшним вибором украшського народу, головним прюритетом внутр1шньо1 та зовшшньо1 поливки Украши була i е повномасштабна штегращя з £вропейським Союзом.
Тривале сшвробпництво мiж Украшою та £С уже сприяло формуванню комплексних практичних iнстpумeнтiв, пoслiдoвнe й ефективне використання яких мае стати основою сталого eкoнoмiчнoгo зростання та розвитку держави, базою стратеги трансформаций усiх суспшьних сфер i впровадження европейських стандартив з метою реального пiдвищeння piвня та якoстi життя населения Украши. Украшська мета -формування до 2020 р. основних передумов, необхщних для набуття членства в £вропейському Сoюзi [1].
Мiсцe, яке займае £С сьoгoднi у сфepi мiжнаpoдних eкoнoмiчних вiднoсин, його роль у свповш пoлiтицi, значнi сoцiальнo-eкoнoмiчнi досягнення свiдчать про eфeктивнiсть обрано1 захвдними европейцями пoлiтичнoï фiлoсoфiï, а також стратеги, мeханiзмiв i мeтoдiв штеграцп [2]. Незважаючи на кpизoвi явища, що наpазi спiткають як oкpeмi краши £С, так i все европейське ствтовариство, бiльшiсть захiдних експерпв прогнозують вiднoсну стабiльнiсть цього политичного i eкoнoмiчнoгo утворення.
Погоджуемося з думкою [3], що цившзацшна складова формування головного iнтeгpацiйнoгo вектору Украши може забезпечити оргашчне продовження ïï багатовшового розвитку лише на прозахщному, переважно проевропейському напрямку. Iншi вектори в ïï iCTopiï ще школи не приносили «переломних» позитивних змш Навiть за роки пoстpадянськoï незалежностц незважаючи на зусилля «ели», вони пробуксували. Анaлiз останшх дослiджень та публшацш
Проблемним питанням, що стосуються eкoнoмiчних аспeктiв перспектив евроштеграцп Укpаïни, пpисвячeнi пpацi дoслiдникiв, зокрема В. Достал, Н. Карасова та В. Лдл (V.Dostal, N. Karasova, V.Lidl, 2015), Дж. Сорос (g. Soros, 2016), а також багато праць укpаïнських вчених, зокрема: В. Козюк, А. Крисоватий, £. Савельев, О. Ковальова, А. £рмолаев, Б. Парахонський, Г. Яворська, О. Резшкова та iн. Враховуючи вагомий внесок украшських наукoвцiв в розвиток теоретико-методолопчних основ oцiнки
Кулаковський К.О. Економгчна складова евро-ттеграцшного процесу Украти: проблеми i перспективи.
В статт обгрунтовано доцшьшсть евроштеграцшного курсу Украши, виокремлено i проанашзовано основш етапи евроштеграцшного процесу з видiленням досягнень i недолiкiв. Охарактеризовано вплив геополггично! складово! на eвроiнтеграцiйний процес. Систематизоваш позитивнi i негативнi аспекти полггики Схiдного партнерства. Акцентовано увагу на останшх економiчних i полiтичних подiях в свiтi, що мають значний вплив на перспективи евроштеграцп. Наведет основш критери вступу до €С та дослiджено вiдповiднiсть Укра!ни економiчному критерiю шляхом проведення ретроспективного анашзу експортно-iмпортних вiдносин мiж Укра!ною i €С. На пiдставi результатов аналiзу аргументовано доцiльнiсть модершзацп виробничого сектору для покращення перспектив евроштеграцп Укра!ни.
Ключовi слова: евроiнтеграцiя, партнерство, полггика сусiдства, зовнiшня торгiвля, експорт, iмпорт, модернiзацiя
Кулаковский К.А. Экономическая составляющая евроинтеграционного процесса Украины: проблемы и перспективы.
В статье обосновано целесообразность евро-интеграционного курса Украины, выделены и проанализированы основные этапы евроинтеграционного процесса с выделением достижений и недостатков. Охарактеризовано влияние геополитической составляющей на евроинтеграционный процесс. Систематизированы позитивные и негативные аспекты политики Восточного партнерства. Акцентировано внимание на последних экономических и политических событиях в мире, которые имеют значительное влияние на перспективы евроинтеграции. Приведены основные критерии вступления в ЕС и исследовано соответствие Украины экономическому критерию путем проведения ретроспективного анализа экспортно-импортных отношений между Украиной и ЕС. На основе результатов анализа аргументирована целесообразность модернизации
производственного сектора для улучшения перспектив евроинтеграции Украины.
Ключевые слова: евроинтеграция, партнерство, политика соседства, внешняя торговля, экспорт, импорт, модернизация
Kulakovskyi K.O. The economic component of the european integration process of Ukraine: problems and prospects.
The expedience of European integration course of Ukraine is identified in this article. The main stages of European integration process are analyzed, highlighting the achievements and shortcomings. The impact of geopolitical component on the process of European integration is characterized. Positive and negative aspects of the Eastern partnership policy are systemized. The attention is focused on the latest economic and political developments in the world, which have a significant impact on the prospects of European integration. The main criteria for joining the EU are presented and the compliance of Ukraine with economic criteria by conducting retrospective analysis of export-import relations between Ukraine and the EU are examined. On the basis of the analysis results, the suitability of the productive sector modernization aimed at improvement of the prospects of European integration of Ukraine is reasoned in the article.
Keywords: european integration, partnerships, neighborhood policy, foreign trade, export, import, modernization
eK0H0Mi4H0r0 аспекту евроштеграцшного процесу Украши, зазначимо, що недостатньо виршеною частиною проблеми е систематизащя етапiв eвроiнтеграцiйного процесу та висвилення найсучаснiших тенденцiй розвитку економiчного сшвробпництва.
Метою cmammi е ретроспективна оцшка евроiнтеграцiйних крок1в Укра1ни та аналiз економiчного аспекту евроштеграцшно! перспективи в контексп сучасних реалiй сьогодення.
Виклад основного матерiалу дослiдження
Стратегiчний курс Укра1ни на iнтеграцiю до £вропейського Союзу, забезпечення всебiчного входження Украши у европейський полiтичний, економiчний i правовий простiр та створення передумов для набуття Украшою членства у Свропейському Союзi було проголошено iз затвердженням в 1998 роцi Стратеги штеграцп Укра1ни до Свропейського Союзу [4]. Але фактично початок штеграцшних процесiв можна вiднести до перших рошв незалежностi Укра1ни. В табл. 1 наведеш основнi етапи штеграцп Украши до европейського простору.
Таблиця 1. Етапи штеграцп Украши до £С
Етап Характеристика етапу
1991-1993 Визнання Укра1ни партнером у вдаосинах з СС, початок розвитку вдаосин
1994-1995 Пiдписання Угоди про партнерство i ствробппицтво, Вступ до Ради Свропи (1995).
1996-1999 Затвердження плану дш в рамках Свропейсько! полiтики суидства, тдняла питання щодо надання Украш статусу кра1ни з ринковою економжою, стосовно безвiзового режиму з £С та спшьно! розбудови кордону Укра1на - СС, затвердження Стратеги штеграцп Укра1ни до СС, ухвалення Спшьно! стратеги СС щодо Укра1ни (1999), де ввдзначався проевропейський вибiр нашо1 держави.
2000-2007 Затвердження Програми штеграцп Укра1ни до СС (2000), ухвалення першо! «Стратеги економiчного i соцiального розвитку Укра1ни на 2004-2015 роки: шляхом европейсько! штеграцп» (2004), затвердження Плану дш Укра!на-СС (2005), початок створенню засадничо! бази для набуття Укра!ною повноправного членства в Свропейському Сокш. Укра!на почала брати участь у заходах в рамках «Програми партнерство заради миру» та Ради евроатлантичного партнерства. Шдтримано намiри Укра!ни щодо отримання статусу спостерггача в рамках Договору про Енергетичне Cпiвтовариство.
2008-2013 Укра!на приедналася до СОТ (2008), створеш умови для штеграцп ринку Укра!ни у Cпiльний ринок СС. Курс на набуття повноправного членства в СС був закршлений Законом Укра!ни «Про засади внутршньо! i зовшшньо! полiтики (2010). Парафування Угоди про асощащю мiж Укра!ною та СС (2012). Переговори щодо створення зони вшьно! торгiвлi мiж Укра!ною та СС, набули чинност угоди про спрощене оформлення вiз,. 22.02.2013 ухвалено заяву ВРУ «Про реалiзацiю евроштеграцшних прагнень Укра!ни та укладення Угоди про асощащю мiж Укра!ною та Свропейським Союзом». Рiшення Кабiнету Мшстр1в про призупинення процесу тдготування до тдписання Угоди про асоцiацiю мiж Укра!ною та СС (21 листопада 2013 р.) спричинило масовi протести i призвело до змiни влади в кра!ш.
2014-теп. час Рiшення Ради нащонально! безпеки i оборони Укра!ни «Про невiдкладнi заходи щодо европейсько! штеграци Укра!ни». Ратифiкацiя Угоди про асощащю мiж СС та Укра!ною, прийнято Розпорядження «Про схвалення рекомендацп Ради асощацй мiж Укра!ною та СС про iмплементацiю Порядку денного асощацй мiж Укра!ною та СС» (№ 207). Станом на 22 квппя 2015 р. Уряд ухвалив 33 розпорядження про схвалення 129 платв iмплементацil 179 акпв законодавства СС.
Джерело: Складено автором за матерiалами [2-5]
Серед наведених етатв особливо слад вщзначити 2004-2007 рр., коли вiдбулась велика хвиля розширення £С, i 10 держав разом приедналися до £вросоюзу, у тому числi бiльшiсть з них - постсощалютичш, три з яких -Естонiя, Латвiя та Литва - входили разом iз Украшою до СРСР. Проте, на думку М.С. Калини, полпика £вросоюзу щодо його розширення на Схщ формувалася без урахування Укра1ни як держави, що теж може претендувати на вступ до нього [6]. Так само, политика першого десятирiччя незалежностi Украши також не була чпко орiентована на вступ до £С в той сприятливий перiод, коли £С почав розширюватися на схiд. На думку О.О. Ковальово!, одним з чиннишв, що ускладнили i уповiльнили процес евроштеграцп е вiдсутнiсть чiткого спрямування суспшьно-
полiтичних та економiчних реформ в першi роки незалежностi на штеграцш до £С [7]. Тому политика £вропи щодо Укра1ни була политикою сусiдства, а не тдготовки до членства. На нашу думку, причиною ускладнення евроiнтеграцiйного процесу е перш за все перетин суперечливих стратегiчних геополпичних iнтересiв i сфер впливу США-£С-Роая, i значний тиск Росп на внутршню i зовнiшню полiтику Украши.
Адже Укра1на е промiжним, санпарним кордоном, або «буферною зоною» цившзацшного простору мiж захiдною i росшсько-евразшською цивiлiзацiями. Для НАТ^всько! £вропи схщш кордони Укра1ни е лiнiею розлому мiж £вропою i Росiею, а Роая вбачае в зах1дних кордонах Украши лшш розлому мiж НАТО та СНД -простором, який вважае зоною сво1х iнтересiв [2].
Процес «великого розширення» £С засвiдчив завершення пepeхiднoгo пepioду пост-сoцiалiстичнoï тpансфopмацiï i становлення нових европейських вiднoсин. Цей процес, з огляду на наближення до наших кордошв, вимагав визначитись з проблемою мюця Укpаïни в oнoвлeнiй £врот. Адже Укpаïна е важливим чинником безпеки на £вропейському кoнтинeнтi, а також в трансатлантичному кoнтeкстi [2].
Шсля oстаннiх двох розширень £С (2004 р., 2007 р.) зона його впливу вперше наблизилась до захвдних кopдoнiв Укpаïни. Змiнився ландшафт £вропи по кордонах. Внаслiдoк цього Украша опинилася за штучно створеними розподшьчими лiнiями на £вропейському континента Якщо до 2004 р. Украша мала piвнoпpавнi взаемoвiднoсини з крашами-суадами, то пiсля входження 1х до £вропейського Союзу кожна з них вщносно нашо1 держави виступае як складова частина надпотужного eкoнoмiчнoгo блоку. В той же час розширення £С i виникнення спiльнoгo укpаïнськo-евpoсoюзiвськoгo кордону об'ективно зумовили для Украши сприятливу ситуацiю, вiдкpиваючи для не1 дoдаткoвi iнтeгpацiйнi мoжливoстi, враховуючи ïï геополггачне розташування i наявнiсть транскордонних газових, транспортних, енергетичних аpтepiй: газопроводи «Прогрес», «Уренгой - Помари - Ужгород», нафтопровщ «Дружба», енергосистема «Мир», 3-й та 5-й мiжнаpoдний Критський автотранспортш коридори, розгалужену прикордонну залiзничну мережу та iншe [2].
Екoнoмiчнi та iншi вiднoсини Укpаïни i £С протягом oстаннiх рок1в базуються на принципах
Схiднoгo партнерства - запроваджена у 2009 poцi зoвнiшньoпoлiтичнoï iнiцiатива £вропейського Союзу, яка поширюеться на шiсть схiднoевpoпeйських сусiдiв - Азербайджан, Бшорусь, Вipмeнiю, Гpузiю, Молдову та Украшу. Схщне партнерство передбачае можливють оновлення дoгoвipнo-пpавoвoï бази вщносин £С зi схiдними сусiдами шляхом замши чинних угод про партнерство та сшвробггаицтво на угоди про асощащю, створення поглиблених та всеохоплюючих зон вiльнoï тopгiвлi (ЗВТ), лiбepалiзацiю вiзoвoгo режиму мiж £С та державами-партнерами тощо [8].
Поява Схщного партнерства привела до розмежування зовшшньополггачних пiдхoдiв £С до вiднoсин з твденними та схiдними сусiдами £С, як1 до цього перебували в однакових умовах £вропейсь^' пoлiтики суадства. З точки зору Укpаïни, це був крок у правильному напрямку, осшльки схiднi сусiди е европейськими державами i можуть претендувати на членство в £С за умови досягнення вiдпoвiдних кpитepiïв [8]. Всeбiчнe дoслiджeния тpeндiв i результапв схiднoгo партнерства [9] свiдчить про позитивне сприйняття учасниками (було опитано 1783 особи з уах кpаïн-члeнiв) цiеï iнiцiативи, i наявнiсть певного прогресу кpаïн-учасникiв у вiднoсинах з £С, а також у впpoваджeннi европейських стандарпв, хоча спoстepiгаеться вiдсутнiсть стльного бачення у кpаïн-учасникiв щодо майбутньoï взаемoдiï з £С, а також переважаючий скептицизм щодо перспектив штеграцп з £С [9].
Загальнi висновки щодо peзультатiв Схiднoгo партнерства подаш в табл. 2.
Таблиця 2. SWOT-аналiз peзультатiв Сх1дного партнерства
Сильш сторони Слабю сторони
Узагал^ респонденти позитивно оцшюють iнiцiативу Схiднoгo партнерства. Вони також вважають суттеву реформу Схiднoгo партнерства - запровадження принципу «бшьше за бшьше» - позитивним кроком. Результати опитування демонструють едтсть у поглядах представникв краш Сходного партнерства та краш Вишеградсько1 чeтвipки Прогрес у розвитку iндивiдуальнoï мoбiльнoстi не е достатшм. Результати у сфepi безпеки, в цшому, розглядаються респондентами з бшьшоста кра1н Схiднoгo партнерства в досить негативному свплг Лише 39% респондеппв пiдтвepдили позитивний прогрес у питаннях енергетично1 безпеки.
Мoжливoстi Загрози
Фшансування, у першу чергу, мае бути спрямоване на репональш програми розвитку, програму спрощення для малого та середнього бiзнeсу, розвиток репонального енергетичного ринку, енерго-ефективтсть, а також участь кpаïн-паpтнepiв у програмах £вропейсько1 спiльнoти. Респонденти були досить впевнеш, що пpинаймнi ще одна краша тдпише угоду про асощащю протягом найближчих п'яти роюв. Респонденти з краш Сх^ого партнерства вважають, що принаймш одна краша отримае статус кандидата впродовж наступних п'яти poкiв. Переважае думка, що перспектива членства у £С стимулюватиме пoдальшi реформи: таку пoзицiю тдтверджують результати опитування як з краш Схiднoгo партнерства (91,1%), так i з краш Вишеградсько! чeтвipки (82,2%). Схiднe партнерство не сприймаеться як пepeдвiсник статусу кандидата респондентами як з краш Сходного партнерства, так i з краш Вишеградсько1 чeтвipки. Тим не менше, вважаеться, що запропонований £С пряник у фopмi членства може стимулювати пoдальшi реформи. Хоча краши Схiднoгo партнерства вважають £С пpiopитeтним вектором iнтeгpацiï, респонденти з краш Вишеградсько1 чeтвipки висловили лише пoмipний oптимiзм щодо можливоста надання статусу кандидата пpинаймнi однш кpаïнi Сходного партнерства протягом найближчих п'яти роюв. Респонденти прогнозують фрагментацию Схiднoгo партнерства на кpаïни, яю гoтoвi iнтeгpуватися та менш охочих паpтнepiв. Вiдпoвiднo, залишаються питання щодо того, чи можливий единий тдхвд до всiх кpаïн-паpтнepiв, що запропонувати найуспiшнiшим кpаïнам, i який тдхвд пoтpiбeн до бiльш стриманих паpтнepiв.
Джерело: Складено автором за MamepianaMU [9]
Неоднозначшсть в евроiнтеграцiйних процесах Укра!ни, почалася з приходом до влади В.Ф. Януковича в 2010 роцi, про що свiдчать працi [10-15], в яких автори критично ставляться до захвдного вектору розвитку i пропонують рiзнове-кторнiсть у зовнiшнiй полгшщ - орiентацiя на Росiю i на СС одночасно [10]. Отже, незважаючи на вступ Укра!ни до СОТ i прийнятi закони та мiжнароднi угоди в перiод 2010-2013 рр. i, завдяки посиленню впливу Росп на укра!нську владу, угода про асощацш з СС не була тдписана в лис-топащ 2013 року, а вiдновлення курсу на евроште-грацiю почалося вже за ново! влади в 2014 рощ.
Особливютю укра!нського евроiнтеграцiйного процесу останнiх рок1в, починаючи з 2014-го, е те, що частину територп Укра!ни - Автономну Республiку Крим було анексовано Роаею, а на Cходi Укра!ни тривае вiйськовий конфлшт з квазiреспублiками - ДНР i ЛНР, як1 фiнансово пiдтримукться Роаею. Тобто евроштегращя наразi вiдбуваеться у свт численних полiтичних, безпекових та економiчних виклик1в, що постали перед нашою державою в 2014 р.
З боку СС в останш роки ми також спостерпаемо кризовi явища: падшня евро i боргова криза, криза у Греци, мiграцiйна криза, постiйна загроза поширення тероризму, результати Брекзиу у Британп, суттевi суперечки серед кра!н-члешв - все це ставить серйозш виклики i навиъ загрозу цiлiсностi СС.
Перемога евроскептишв на референдумi в Нiдерландах 6 квгтня 2016 р. щодо тдтримки Угоди про асоцiацiю м1ж Укра!ною та СС, пiдтвердила, що всередиш СС дiють негативнi вiдцентровi тенденцп [16].
На думку Дж. Сороса, «Свропейський союз справдi зламався. Вш рухаеться до хаотично! дезштеграцп, яка залишить Свропу в станi пршому, анiж той, що ми мали би, якби Свросоюз взагалi не був створений» [17]. До того ж, результат президентських виборiв у США додав ще бшьшого фактору невизначеносп у геополiтичне становище свиу. З огляду на це, можна пiдсумувати, що на шляху до евроштеграцп Укра!ни стають не тшьки внутрiшнi проблеми, а i значш зовнiшнi ризики.
Вагомою перешкодою на евроштеграцшному шляху Укра!ни е Роая, яка прагнучи досягнення власних геополгтичних цiлей, намагаеться зруйнувати еднiсть Свросоюзу, послабити його шляхом активного застосування невшськових методiв пбридно! вiйни [16].
Окупащя та анексiя Криму, бойовi дИ на сходi Укра!ни, свшоме й демонстративне нехтування Росiею норм мiжнародного права та думки бшь-шостi свгтово! спiльноти, - усе це спровокувало чи не найбшьшу кризу в мiжнародних вiдносинах, повернувши свгт до порядку денного «холодно! вшни», до мови погроз i санкцiй, поставило пiд питання юнування усталено! системи мiжнародно! безпеки, засновано! на ялтинсько-гельсiнських принципах [1].
Мiжнароднi механiзми, створенi для пiдтримки миру i стабiльностi у свiтi, виявилися неготовими до такого розвитку подш, коли одна з великих держав - гаранпв свiтовоi стабiльностi вшмовляеться дiяти згiдно з м1жнародним правом i здiйснюе на свою користь передш державних кордонiв, а отже, ставить себе поза законом [1].
Поди довкола Украши засвщчили також недостатню ефективнiсть полiтики £вропейського Союзу на схшноевропейському напрямi. £С не змп попередити та пом'якшити ризики для £вропи, попри ознаки агресивного характеру росшсько! зовнiшньоi полiтики протягом тривалого часу. Полiтика «залучення» РФ, або 11 умиротворення, що базувалася на загальнш позицii ставлення до не1 як до передбачуваного i надiйного партнера, зазнала поразки. Пояснення невдач у вiдносинах iз Роаею тим, що Захщ «недостатньо враховуе штереси» цiеi кра1ни, пiсля росшсько! окупацii Криму виявило свою хибшсть.
Нинiшня криза довела низьку ефектившсть iснуючих глобальних i регiональних мiжнародних безпекових механiзмiв. Ситуацiя, що склалася, змушуе демократичний свiт, включаючи Украшу, шукати новi шляхи та засоби забезпечення миру i стабiльностi, формувати адекватну реакцiю на новiтнi виклики i загрози, як1 виникають у сучасному мiжнародному середовищi [1].
Одшею з вiдчутних можливостей для Украши на европейському напрямi (що включае також i певнi ризики) стане створення в осяжнiй перспективi зони вшьно! торгiвлi м1ж £С i США. Формування единого евроатлантичного торговельно-економiчного простору з понад 800 млн. населення створить найбшьшу у свт зону вшьно! торпвл^ найсучаснiших технологiй та iнновацiй, що сприятиме прискоренню економiчного розвитку його держав-учасниць. Украiна зможе отримати додатковi переваги вiд спiвробiтництва з цим об'еднанням через створення нових робочих мюць i зменшення залежностi свого енергетичного ринку вiд росiйських енергоноспв. Особливо актуальним енергетичний складник такого сшвробггаищ'ва стане пiсля початку масштабного надходження американського скрапленого природного газу на територiю краiн £С, що очшуеться протягом найближчих 2-3 рошв.
Водночас нова можливiсть безмитного доступу товарiв iз щiеi ново1 зони вшьно! торгiвлi до вiтчизняного ринку при iмплементащii Укра!ною Угоди про зону вшьно! торгiвлi з £С може становити вiдчутний ризик для украшських товаровиробник1в, що потребуе створення сприятливих умов для пiдвищення 1х конкурентоспроможностi [1].
Нинi е очевидним, що iнтегращiйна стратегiя Украiни мае грунтуватися не на декларащiях про намiри входження до европейських полггачних структур, а на створеннi внутршшх передумов набуття членства в £вросоюзг Головним завданням Украiни на сьогодшшньому етапi е
утвердження европейських цшностей i стандартДв в поттицД, eкoнoмiцi, сoцiальнiй сфepi. У цьому -запорука суспшьно! стабшьносп i сталого розвитку нашо! держави [18].
Краши, що бажають приеднатися до £С, мають вiдпoвiдати умовам вступу, що пiдтвepджeнi в грудш 1995 р. на засiданнi Свропейсько! ради. Цд умови отримали назву «КопенгагенськД критерп». Усього кpитepiïв 4:
1) полггачний кpитepiй: держава мае дотримуватися демократичних принципДв, принципДв свободи i поваги до прав людини, а також принципу пpавoвoï' держави, поважати та захищати права меншин;
2) eкoнoмiчний кpитepiй: iснування дiючoï' pинкoвoï' eкoнoмiки, а також спроможшсть впоратися з конкурентним тиском та ринковими силами в межах £С;
3) критерДй членства: здатнiсть взяти на себе обов'язки членства, включаючи дотримання цiлeй политичного, eкoнoмiчнoгo та валютного союзу;
4) незалежний кpитepiй: спроможшсть £С абсорбувати нових члeнiв, одночасно тдтримуючи динамiку евpoiнтeгpацiï [20].
Стосовно eкoнoмiчнoгo кpитepiю, то зазначимо, що у грудш 2005 року £С офщшно надав Укpаïнi статус краши з ринковою eкoнoмiкoю. Основна перевага ринкового статусу полягае в тому, що у пiдпpиемств-eкспopтepiв з'явилася можливДсть на рДвних боротися за ринки збуту. У довгостроковш пepспeктивi цей статус може забезпечити переваги i для краши загалом. Менша шльшсть антидемтнгових poзслiдувань та нижчД антидeмпiнгoвi мита стимулюватимуть нарощування експорту украшських пiдпpиемств, що в peзультатi приведе до вдосконалення тeхнoлoгiй у галузях, збiльшeння 1х прибутковостД, зростання зайнятостД, а отже, й до загального прогресу [19]. Але ми не можемо сьогоднД впевнено сказати, що в УкрашД сьогоднД функцioнуе повноцДнний конкурентний ринок.
Проведений нами аналiз тopгiвeльних вДдносин мДж Укpаïнoю та крашами £С, а також детальний огляд звпних аналiтичних даних та наукових праць призвДв до наступних висновк1в.
£вропейський союз в 2014 рощ став основним торгДвельним партнером Украши, на який припадае максимальна частка украшського експорту (31,8% в 2014 p. i 32,8% в 2015 р.) та Дмпорту (39,8% в 2014 р., 42,2% в 2015 р.). До
2014 року найбДльша частка експорту i Дмпорту припадала на краши СНД, головним чином на РосДю. Основною причиною pадикальнoï стpуктуpнoï трансформацп гeoгpафiчнoï структури експорту i Дмпорту Укpаïни е гДбридна вiйна з Рoсiею i поступове взаемне запровадження санкцiй.
АналДз динамiки експорту (рис. 1) показуе наступи тeндeнцiï. З 2000 по 2005 рДк спoстepiгаеться суттевий прирДст тoваpiв на експорт з уйма крашами-членами £С. Загальне зростання за 5 рокДв становило 124,92%. Позитивна тенденцДя значного приросту збepiгалась в 2010 i 2011 (коли було досягнуто максимального приросту в експортД до краш £С -37,72% за рДк). Максимального обсягу експорту до £С також було досягнуто в 2011 рощ, коли вДн склав 18021,5 млн. дол. В 2012-му i 2013 pp. спостерДгаеться скорочення експорту на 4,98% i 2,13% вДдповДдно, в 2014-му - зростання на 1,46%. Значне падшня обсягДв експорту сталося в
2015 рощ - на 23,45% порДвняно з 2014-м, що за рДк склало13015,2 млн. дол.
До краш, якД забезпечили зростання експорту в 2014 рощ, е СкандинавськД краши, ПортугалДя, КДпр, 1спанДя, 1талДя, краши Балтп та краши БенДлюкса. В 2015-му роцД падДння експорту вДдбуваеться за уйма кpаïнами £С.
ДинамДка Дмпорту свДдчить про суттевДше нарощення обсягДв порДвняно з експортом. Максимального рДчного приросту Дмпорт з £С в Украшу також набув у 2011 роцД (34,74%). В 2012 i 2013 pp. спостерДгаеться скорочення темпДв приросту Дмпорту (1,68% та 3,08% вДдповДдно), а в 2014 i 2015 pp. - його суттеве зменшення. МаксимальнД обсяги Дмпорту з £С спостерДгаемо в 2013 роцД - 27046,5 млн. дол. В 2014 роцД лише з декДлькома крашами було досягнуто зростання обсягДв Дмпорту - ГрецДя (11,17% за рДк) та крашами Балтп, передусДм Литвою (3,02% за рДк).
35000 30000 25000 20000 15000 10000 5000 0
29208,6
29947
31299,1
21638
22180,8 16280 13511,2
12061,2
24217,9 20994,5
3 ■ експорт товарДв
■ Дмпорт товарДв
■ разом експорт
■ разом Дмпорт
2000
2005
2010
2011
2012
2013
2014
2015
Рис. 1. ДинамДка експорту i Дмпорту Украши до кpаïн £С
Джерело: Складено автором за матергалами [16]
Починаючи з 2005 року спостерпаеться вiд'eмне сальдо зовшшньо! торгiвлi з крашами £С, яке мае зростаючий характер до 2013 р. через зростання обсягiв торпвт, а в наступнi роки суттево скорочуеться внаслiдок падiння обсягiв експорту i iмпорту. Незважаючи на загальне вiд'емне сальдо експортно-iмпортних операцiй, з деякими кра!ни £С Укра!на мае перевагу в експорп, а саме: Iталiя, Iспанiя, Кiпр та Португалiя е переважно iмпортерами украшських товарiв протягом усього перiоду дослiдження. До 2005 р. включно експорт перевищував iмпорт у торгiвлi зi Схвдноевропейськими крашами i крашами Балтп, також до 2013 р. включно Укра!на мала позитивне сальдо торгiвлi з Грещею. В 2014 i 2015 рр. спостерпаеться позитивне зовшшньо-торговельне сальдо з крашами Бенiлюкса.
Аналiз географiчноl структури експорту i iмпорту товарiв дозволив видiлити прiоритетних партнерiв Украши, якими е Схiдноевропейськi кра!ни, Нiмеччина i Iталiя. Позитивною тенденщею е зростання зовнiшньоторговельних зв'язк1в з 1спашею, крашами Балтй' (передусiм Литвою) i крашами Бешлюкса. Товарна структура украшського експорту представлена переважно сировинними товарами та товарами з низьким ступенем переробки. Частка високотехнолопчних товарiв в украшському експортi становила лише 3% в 2015 р.
Висновки
Усвщомлення важливостi проевропейського вектору розвитку Украши остаточно затвердилося лише пiсля Революцп гiдностi. £вроiнтеграцiйнi кроки минулих рошв хоча i сприяли розбудовi так
званих «суадських» стосунк1в, але були недостатшми для прискорення евроiнтеграцiйного процесу. В теперiшнiй час евроiнтеграцiя Украши ускладнюеться не тiльки внутрiшнiми чинниками (корупщя i затримка реформ), а й зовшшшми чинниками, пов'язаними з кризою всерединi £С.
Економiчнi важелi штеграцп Укра1ни до £вропейського союзу значно посилились тсля 2014 року, коли £С став основним торговим партнером Украши. Розрив економiчних зв'язк1в з Роаею поступово змушуе укра1нський бiзнес переорiентовуватися на Захiд i пiдлаштовувати сво! товари пiд суворi вимоги £С. Але цей процес поки що iде дуже повiльно i не надае бажаних результатiв.
Для збшьшення присутностi Укра!ни на ринках £С перш за все необхiдно розвивати i модершзувати тi галузi, яш користуються найбiльшим попитом, а саме: машини та обладнання та промислову продукцiю, оск1льки £С вiддае перевагу в iмпортi саме цим товарним групам. Розширення експорту послуг також мае гарш перспективи у майбутньому. Продукция аграрного сектору та харчово! i переробно! промисловостi поступово завойовують европейський ринок, але цi види продукцп не належать до категорп продуктiв з високою доданою вартютю, тому орiентацiя лише на них не допоможе нашш кра!ш подолати бщтстъ i суттево пiдвищити економiчне зростання. Лише масштабна модернiзацiя виробничого сектору, яка неможлива без значних швестицш, зможе пiдвищити вагомiсть Украши як ефективного торпвельного партнера.
Abstract
The purposes of this article are the evaluation of European integration steps of Ukraine in retrospective and the analysis of economic aspects of European integration prospects. The policy of the European Union towards its enlargement to the East was formed without taking into account Ukraine as a state. Furthermore, the policy of the first decade of Ukrainian independence was not clearly focused on joining the EU as well. Therefore, European policy towards Ukraine has been a policy of vicinity and has not implied preparation for membership. In our opinion, the cause of the complications in European integration process today is primarily a strategic intersection of conflicting geopolitical interests and spheres of influence of the USA, EU and Russia, backed up by Russian pressure on domestic and foreign policy of Ukraine. European integration takes place under conditions of numerous challenges that are faced by our country in the domains of policy, security and economy. The analysis of trade relations between Ukraine and the EU showed mostly negative trends in 2014 and 2015, although until 2012 it has showed growing trade. Therefore, only large-scale modernization of the production sector, which is not possible without significant investments, can strengthen the image of Ukraine as an effective partner.
JEL Classification: F15; F50. Список л^ератури:
1. Аналогична доповщь Нацюнального шституту стратепчних дослщжень до позачергового Послання Президента Украши до Верховно! Ради Украши «Про внутршне та зовшшне становище Украши у сферi нацюнально! безпеки». - К.: Н1СД, 2014. - 148 с.
2. Артьомов 1.В. Проблеми i перспективи входження Украши в Европейський союз: навч. поаб. / 1.В. Артьомов. - Ужгород.: Пол^афцентр <^ра», 2007. - 384 с.
3. Новий свiтoвий eкoнoмiчний порядок та глoбальнi виклики для Украши: моногр. / [В. Козюк,
A. Крисоватий, £. Савельев та ш.]; за наук. ред. проф. А. Крисоватого i £. Савельева. -Тернотль: ТНЕУ, 2014. - 504 с.
4. Губарева 1.О. Загрози та переваги евpoiнтeгpацiï для eкoнoмiчнoï безпеки та реального сектору eкoнoмiки Укpаïни [Електронний ресурс] / 1.О. Губарева. // Екoнoмiка. Управлшня. Iннoвацiï. -
2013. - № 2. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eui_2013_2_21.
5. Рiзник Н.П. Украшський вибip - евроштегращя: eкoнoмiчнi вигоди та ^TOp^rn засади /
H.П. Рiзник // Проблеми мшнародних вiднoсин. - 2014. - №8. - С. 430-438.
6. Калина М.С. £вроштеграцшна политика Украши в контексп розширення £вропейського Союзу [Електронний ресурс] / М.С. Калина // Державне управлшня: теория та практика, 2005. - № 2. -Режим доступу: http://www.academy.gov.ua/ej/ej2/txts/pol-prav/05kmsrjs.pdf.
7. Ковальова О.О. Стратеги евроштеграцп: як peалiзувати европейський вибip Украши: мoнoгpафiя / О.О. Ковальова - К.: 1н-т держави i права iм. В.М. Корецького НАН Украши, 2003. - 340 с.
8. Схщне партнерство. Представництво Украши при £вропейському Сoюзi та £вропейському Спiвтoваpиствi з атoмнoï eнepгiï [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukraine-eu.mfa.gov.ua/ua/ukraine-eu/eu-policy/east-partnership.
9. Вп Достал, Нiкoла Карасова, Вацлав Лщ л Тренди Схiднoгo партнерства [Електронний ресурс]. 1нститут свiтoвoï пoлiтики. - Режим доступу: http://iwp.org.ua/ukr/public/1502.html.
10. Тригуб П.М., Тригуб О.П. £вpoiнтeгpацiйний процес в Укpаïнi в перший рш президентства
B. Януковича: здобутки i перспективи / П.М. Тригуб, О.П. Тригуб // Наукoвi пращ. - 2011. -Вип. 142. - Т. 154. - С. 46-52.
11. Процишин В. Ми гoтoвi до компромку. А £С? / Вадим Процишин // Урядовий кур'ер. - 2011. -19 березня. - С. 2.
12. Весела Н. £вроштеграцшний поступ Украши / Н. Весела // Зовшшш справи. - 2010. - № 11-12. -
C. 12-14.
13. Матвiенкo К. Украша - Роая. До £вропи разом чи наpiзнo? / К. Матвiенкo // Зовшшш справи. -2011. - №1. - С. 56-57.
14. Рябшш £. Зовшшня полпика нoвoï влади: спроба пoлiтoлoгiчнoгo аналiзу / £. Рябiнiн // Зовшшш справи. - 2011. - № 2. - С. 30-33.
15. Мармазов В. Украша на перехресп европейсько! штеграцп: SOS чи шанс? / В. Мармазов,
I. ПШляев // Зовшшш справи. - 2010. - № 1.
16. Аналпична доповщь до Щopiчнoгo Послання Президента Украши до Вepхoвнoï Ради Украши «Про внутршне та зoвнiшне становище Украши в 2016 рощ». - К.: Н1СД, 2016. - 688 с.
17. Дж. Сорос. Brexit та майбутне £С (переклад) / Дж. Сорос // Екoнoмiчна правда. - 2016. - 29.06. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.epravda.com.ua/columns/2016/06/29/597285/.
18. £вропейський проект та Украша: мoнoгpафiя / А.В. £рмолаев, Б.О. Парахонський, Г.М. Яворська, О.О. Резшкова [та ш]. - К.: Н1СД, 2012. - 192 с.
19. Мальський О. Ринковий статус краши: трохи iстopiï та тeopiï [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gazeta.dt.ua /ECONOMICS/rinkoviy_ status_krayini_trohi_istoriyi_ta_teoriyi.html.
20. Алeйнiкoва О.В. Мiжнаpoдна eкoнoмiчна iнтeгpацiя як процес наднащонального регулювання сфери eкoнoмiчних вщносин / О.В. Алeйнiкoва // Вюник сoцiальнo-eкoнoмiчних дoслiджeнь. -
2014. - Вип. 2. - С. 8-13. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Vsed_2014_2_3.
References:
1. Analitychna dopovid Natsionalnoho instytutu stratehichnykh doslidzhen do pozacherhovoho Poslannia Prezydenta Ukrainy do Verkhovnoi Rady Ukrainy "Pro vnutrishnie ta zovnishnie stanovyshche Ukrainy u sferi natsionalnoi bezpeky". [Analytical report of the National Institute for strategic studies to the extraordinary Message of the President of Ukraine to the Verkhovna Rada of Ukraine "On internal and external situation of Ukraine in the sphere of national security"]. (2014). Kyiv: NISS [in Ukrainian].
2. Artomov, I.V. (2007). Problemy i perspektyvy vkhodzhennia Ukrainy v Yevropeiskyi soiuz [Problems and prospects of Ukraine's joining the European Union]. Uzhhorod: Lira [in Ukrainian].
3. Koziuk, V., Krysovatyi, A., and Saveliev, Ie.et al. (2014). Novyi svitovyi ekonomichnyi poriadok ta hlobalni vyklyky dlia Ukrainy [The new world economic order and global challenges for Ukraine]. A. Krysovatoho, Ye. Savelyeva (Ed.). Ternopil: TNEU [in Ukrainian].
4. Hubarieva, I O. (2013). Zahrozy ta perevahy yevrointehratsii dlia ekonomichnoi bezpeky ta realnoho sektoru ekonomiky Ukrainy [Threats and the benefits of European integration for the economic security of the real sector of economy of Ukraine]. Ekonomika. Upravlinnya. Innovatsiyi - Economics. Management. Innovations, 2. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/eui_2013_2_21[in Ukrainian].
5. Riznyk, N.P. (2014). Ukrainskyi vybir - yevrointehratsiia: ekonomichni vyhody ta istorychni zasady [The Ukrainian choice - European integration: economic benefits and historical background]. Problemy mizhnarodnykh vidnosyn - Problems of international relations, 8, 430-438 [in Ukrainian].
6. Kalyna, M.S. (2005). Yevrointehratsiina polityka Ukrainy v konteksti rozshyrennia Yevropeiskoho Soiuzu [European integration policy of Ukraine in the context of the European Union enlargement]. Derzhavne upravlinnia: teoriia ta praktyka - State management: the Theory and the practice [in Ukrainian, 2. Retrieved from http://www.academy.gov.ua/ej/ej2/txts/pol-prav/05kmsrjs.pdf [in Ukrainian].
7. Kovalova, O.O. (2003). Stratehii yevrointehratsii: yak realizuvaty yevropeiskyi vybir Ukrainy [The strategy of European integration: how to implement Ukraine's European choice]. Kyiv: Instytut derzhavy i prava im. V.M.Koretskoho NAN Ukrainy [in Ukrainian].
8. Skhidne partnerstvo. Predstavnytstvo Ukrainy pry Yevropeiskomu Soiuzi ta Yevropeiskomu Spivtovarystvi z atomnoi enerhii [The Eastern partnership. Mission of Ukraine to the European Union and the European atomic energy Community]. Retrieved from http://ukraine-eu.mfa.gov.ua/ua/ukraine-eu/eu-policy/east-partnership[in Ukrainian].
9. Dostal, V., Karasova, N., & Lidl, V. (2016). Trendy Skhidnoho partnerstvav [Eastern Partnership trends). Instytut svitovoi polityky - The Institute of world politics. Retrieved from http://iwp.org.ua/ukr/public/1502.html [in Ukrainian].
10. Tryhub, P.M., Tryhub, O.P. (2011). Yevrointehratsiinyi protses v Ukraini v pershyi rik prezydentstva V. Yanukovycha: zdobutky i perspektyvy [The process of European integration in Ukraine in the first year of his presidency V. Yanukovych: achievements and prospects]. Naukovi pratsi - Scientific papers, 142, Vol. 154, 46-52 [in Ukrainian].
11. Protsyshyn, V. (2011, 19 March). My hotovi do kompromisu. A YeS? [We are ready to compromise. And the EU?]. Uriadovyi kur'ier - Government courier [in Ukrainian].
12. Vesela, N. (2010).Yevrointehratsiinyi postup Ukrainy [The European integration progress of Ukraine]. Zovnishni spravy - External Affairs, 11-12, 12-14 [in Ukrainian].
13. Matviienko, K. (2011). Ukraina - Rosiia. Do Yevropy razom chy narizno? [Ukraine - Russia. To Europe together or apart?]. Zovnishni spravy - External Affairs, 1, 56-57[in Ukrainian].
14. Riabinin, Ie. (2011). Zovnishnia polityka novoi vlady: sproba politolohichnoho analizu [Foreign policy of the new government: the attempt of political analysis]. Zovnishni spravy - External Affairs, 2, 3033 [in Ukrainian].
15. Marmazov, V., & Piliaiev, I. (2010). Ukraina na perekhresti yevropeiskoi intehratsii: SOS chy shans? [Ukraine at the crossroads of European integration: SOS or chance?). Zovnishni spravy - External Affairs, 1 [in Ukrainian].
16. Analitychna dopovid do Shchorichnoho Poslannia Prezydenta Ukrainy do Verkhovnoi Rady Ukrainy "Pro vnutrishnie ta zovnishnie stanovyshche Ukrainy v 2016 rotsi" [Analytical report to the Annual Message of the President of Ukraine to the Verkhovna Rada of Ukraine "On internal and external situation of Ukraine in 2016"]. (2016). Kyiv: NISS [in Ukrainian].
17. Dzh. Soros. (Trans.). (2016, 29 June). Brexit ta maibutnie YeS [Brexit and the future of the EU]. Ekonomichna Pravda - The economic truth. Retrieved from http://www.epravda.com.ua/ columns/2016/06/29/597285 [in Ukrainian].
18. Yermolaiev, A.V., Parakhonskyi, B.O., Yavorska, H.M., & Reznikova, O.O. (et al). (2012). Yevropeiskyi proekt ta Ukraina [The European project and Ukraine]. Kyiv: NISS [in Ukrainian].
19. Malskyi, O. (2006). Rynkovyi status krainy: trokhy istorii ta teorii [Market status: some history and theory]. Retrieved from http://gazeta.dt.ua/ECONOMICS/rinkoviy_status_krayini_trohi_ istoriyi_ta_teoriyi.html [in Ukrainian].
20. Aleinikova, O.V. (2014). Mizhnarodna ekonomichna intehratsiia yak protses nadnatsionalnoho rehuliuvannia sfery ekonomichnykh vidnosyn [International economic integration as a process of supranational regulation of economic relations]. Issue 2, 8-13. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Vsed_2014_2_3 [in Ukrainian].
Надано до редакцшно! колегп 08.09.2016
Кулаковський Кирило Олександрович / Kyrylo O. Kulakovskyi
kulakovskyi. k@gmail. com
Посилання на статтю / Reference a Journal Article:
EKOHOMiuHa складова евроттеграцшного процесу Украти: проблеми i перспективи [Електронний ресурс] / К. О. Кулаковський // Економта: реалп часу. Науковий журнал. - 2016. - № 5 (27). - С. 24-31. - Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2016/n5.html
