CC BY
7ЗОВН1ШН1 ПР1ОРИТЕТИ УКРАШСЬКИХ ПАРТ1Й НА ВИБОРАХ 2002 Р.
Ткачук А.
K.i.H., аташе з питань оборони Посольства Украти уреспублiцi Австрiя
FOREIGN PRIORITIES OF UKRAINIAN PARTIES IN THE 2002-TH ELECTIONS
Tkachuk A.
Candidate of Historical Sciences, Defense Attaché Embassies of Ukraine in the Republic of Austria
АНОТАЦ1Я
У данш науковш статп дослщжено зовшшньополггачш прюритети партш-учасниць Bn6opÎB до Верховно! Ради Укра!ни у 2002 р. Розглянуто передумови пiдвищеноï уваги украшського полiтикуму до комплексу зовшшньополгтичних питань та охарактеризовано основш вектори зовнiшньоï полiтики Украши у вiзiï украшського полiтикуму. Звернена увага, що так званi «правЬ> украшсьш полiтичнi партiï виступали за цшковиту евроатлантичну iнтеграцiï Украши i3 запереченням будь-яких зв'язк1в з Росieю та державами СНД. Противагу 1'м складали «лш» полiтичнi сили, що рiшуче виступали проти налагодження взаемин з £С та евроатлантичними безпековими оргашзащями, наполягаючи на доцiльностi вiдновлення тюних вщ-носин з РФ. Так зваш «центриста» не мали чгтко виражених зовнiшньополiтичних прiоритетiв та вщсто-ювали необхiднiсть встановлення повноправних ввдносин на засадах м1жнародного права та нацюнальних iнтересiв. Зроблено висновки про те, що значна увага до питань зовшшньо!' полггаки з боку укра!нських полiтичних сил була продиктована запитом суспшьства та потребою остаточного вибору зовшшньополь тичних орiентирiв Украши.
ABSTRACT
The article analyzes the foreign policy priorities of the parties participating in the elections to the Verkhovna Rada of Ukraine in 2002. The prerequisites of the increased attention of the Ukrainian politician to the complex of foreign policy issues are considered and the main vectors of Ukraine's foreign policy in the vision of the Ukrainian political system are described. The attention was paid to the fact that the so-called «right» Ukrainian political parties favored the full Euro-Atlantic integration of Ukraine with the denial of any ties with Russia and the CIS states. Contrary to them were the «left» political forces, who strongly opposed the establishment of relations with the EU and Euro-Atlantic security organizations, insisting on the expediency of restoring close relations with the Russian Federation. The so-called «centrists» did not have clear foreign policy priorities and defended the need to establish a full-fledged relationship on the basis of international law and national interests. It is concluded that significant attention to foreign policy issues by Ukrainian political forces was dictated by the request of the society and the need for the final choice of foreign policy guidelines of Ukraine.
Ключовi слова: вибори, зовшшня полгтика, Верховна Рада Украши, парпя.
Keywords: elections, foreign policy, Verkhovna Rada of Ukraine, party.
1снування та розвиток держави неможливе без проведения нею повноцшно! дiяльностi на зовшш-ньополггачнш аренг З нею пов'язане стимулю-вання розвитку державних шституцш, а також як-ють утворених оргашзацш громадянського суспшьства, що стають в таких умовах повноправними суб'ектами державно! полггаки, в тому числГ i зовшшньо!. В умовах сучасного державного устрою Украши провщну роль у формуванш зовшшньо! полггики Украши вщграють полггачш партп та рухи. Аналiз зовшшньополггачних позицш партш i блошв дозволяе хоча б приблизно визначити зага-льну картину прюритепв нового складу парламенту, спрогнозувати можливi корективи зовшшньо-полггачного курсу Украши. У свгш росшсько! аг-ресii зовнiшня полiтика, як i проблеми нацiональноi безпеки, е одшею з провiдних тем у програмних документах бiльшостi полггачних партiй Украши. Це може також вказувати на зростання !хньо! ролi у ви-робленнi та реалiзацii зовнiшньоi полiтики. Таке посилення уваги з боку полггачних сил до проблем зовшшньополггачного вибору Украши е не випад-ковим, оскiльки на тлi проголошеного президентом
Украши П. Порошенком лозунгу «Геть вiд Мос-кви» [14], залишаються чимало полггачних сил, яш продовжують вiдстоювати щею налагодження доб-росуадських вщносин Гз Росiею, попри анексiю Криму та введення регулярних росшських вшськ в окремГ райони Донецько! та Лугансько! областей.
ПГдвищення уваги полггачних партш до проблем формування зовшшньо! полггаки сприяе фор-муванню рГзних шдходГв та поглядГв до ще! проблеми, а також створюе потребу у виробленш нау-ковим середовищем концептуальних пГдходГв та вГзш, експертного аналГзу полггачних програм цих партш на предмет вГдповГдносп нацюнальним ште-ресам та державнш безпещ Украши.
Певну паралель до запланованих на осшь 2019 р. виборГв до парламенту можна провести Гз парла-ментськими перегонами 2002 р. ТодГ опозицшними до полггачно! влади були <швЬ> полггачш сили, яш на вГдмГну вГд захГдних демократш, в Укрш'ш обсто-ювали консервативт Где! [16, с.5]. 1хня перемога без сумшву ознаменувала б часткову реставрацш економГчних Г полггачних зв'язшв Гз Роаею, нала-
годження з нею тюних вшськово-полгтичних ввдно-син, вiдмови ввд штеграцп в НАТО. Так само i зараз чимало полiтичних сил своею дiяльнiстю намага-ються ^норувати державнi iнтереси та, не виклю-чено, працюють для забезпечення штереав Кремля.
Значну увагу дiяльностi украшських партiй придiляе також укра!нська вторична наука, яка впродовж часу незалежносп активно вивчае та ана-лiзуе !хню дiяльнiсть, зокрема у сферi зовшшньо! полiтики. На окрему увагу заслуговують науковi студи спiвробiтникiв вичизняних наукових установ - Вiддiлу всесвгтньо! ктори НАН Укра!ни, Нацю-нального iнституту стратегiчних дослiджень, нау-ковщв Центру економiчних i полiтичних досль джень iменi Олександра Разумкова та ш. Серед чи-сленних робгт слад вiдзначити науковий доробок Ю. Шведи, В. Яблонського, В. Карасьова, О. Га-раня, А. Мартинова, С. Ввднянського, А. Кудряче-нка та ш.
На тлi запланованих на осiнь 2019 р. виборiв до парламенту актуальностi набувае дослщження тих полiтичних програм та декларацш, що вже мали мь сце тд час виборiв до Верховно! Ради. Саме тому метою дано! науково! статп е дослвдження зовшш-ньополiтичних орiентирiв укра!нських полiтичних партш на виборах до Верховно! Ради у 2002 р. у !х-шх полiтичних програмах.
Виклад основних результа^в та ix обгрунту-вання.
31 березня 2002 р. укра!нщ обирали вищий за-конодавчий орган держави - Верховну Раду. За оць нками мiжнародних оглядачiв цi вибори були свое-рвдним iндикатором прогресу демократизацi! в Ук-ра!нi, поступу в розвитку громадянського суспiльства та державних iнституцiй [9]. Однак, вь тчизнянi политологи дещо скромнiшi в оцiнках та вбачали у виборчих перегонах 2002 р. значне засто-сування владою адмiнiстративних важелiв для перемоги провладних полiтичних сил [17, с. 117-120]. Вибори проходили за змшаною виборчою системою, що означало обрання частини парламеш^в за партшними списками, а шшо! - на основi мажоритарно! системи. На виборах 2002 р. спостерта-лося суттеве зростання кiлькостi учасник1в у порiв-нянш iз виборчою кампанiею 1998 р. Юльшсть су-б'ектiв виборчого процесу зросла з 30 до 33, при цьому к1льк1сть полiтичних блоков збiльшилась з дев'яти до тринадцяти. Подолали 4-х % бар'ер 6 по-лiтичних сил: Блок Вжтора Ющенка «Наша Укра-!на» (23,57%), Комушстична партiя Укра!ни (19,98%), блок «За едину Укра!ну» (11,77%), блок Юли Тимошенко «Батьшвщина» (7,26%), Сощалс-тична партiя Укра!ни (6,87%), Сощал-демократи-чна партiя Укра!ни (об'еднана) (6,27%) [13].
Уа учасники виборчих перегошв придiлили певну увагу комплексу зовшшньополгшчних пи-тань. Вочевидь це було пов'язане iз певною поля-ризащею суспiльства, що залишилась пiсля виборiв президента Укра!ни 1998 р., коли политехнологи деяких кавдидалв розробили стратегш штучного подiлу Укра!ни, нарощування протирiч мiж Захiд-
ним (проевропейським) та Схiдним (проросшсь-ким) регiонами нашо! держави. Особливого значения в таких умовах набували зовшшньополгтичш вектори держави. Саме тому, шд час виборiв до парламенту 2002 р. полгтичш сили розумши важли-вiсть питання зовшшньо! полiтики та намагалися придiлити йому окрему увагу у сво!х програмах. Нашу увагу привернули полгшчш програми деяких полiтичних сил, як1, на наш погляд, найкраще ввдо-бражали ставлення вiтчизняного полiтикуму до питання зовшшшх орiентирiв.
Блок В. Ющенка «Наша Укра!на» об'еднав в собi цiлу низку укра!нських полггачних партiй, як1 себе позицiонували як правоцентристсьш та в щ-лому декларували необхiднiсть евроатлантично! ш-теграцп. До складу Блоку входили Конгрес Укра!н-ських Нацiоналiстiв, Лiберальна парпя Укра!ни, Молод1жна партiя Укра!ни, Народний Рух Укра!ни, Партiя «Наша Укра!на» (Партiя «Реформи i порядок»), Парпя «Солiдарнiсть», Партiя Християн-сько-демократичний союз, Полiтична партiя «Вперед, Укра!но!», Республiканська християнська пар-ття, Укра!нська Народна партiя (РУХ (Укра!нський Народний Рух)). Усi вони, хоча мали дещо ввдмшш положення щодо зовшшньо! полiтики у сво!х про-грамних документах, однак на виборах 2002 р. вони зiйшлися у спiльному вiдстоюваннi европейських цiнностей [4].
Конгрес укра!нських нацюналюпв (КУН) у сво!й програмi виступав з низкою ключових тез:
• негайний вихвд Укра!ни з неоколошаль-ного СНД;
• невходження Укра!ни в нiякi наддержавнi та м1ждержавш утворення за участю Роси;
• ефективну зовнiшньополiтичну дiяльнiсть Укра!ни по геополггачних осях Сх1д - Захвд та Шв-нiч - Швдень, у т. ч. з питань европейсько! безпеки;
• дальший розвиток сшвпращ з европейсь-кими i м1жнародними чинниками спiвробiтництва та безпеки (ОБС£, Рада Свропи, «партнерство за-ради миру» та iн.) з перспективною метою штегра-цi! у систему европейського i свiтового сшвробгт-ництва та европейсько!, трансатлантично! (НАТО) i глобально! безпеки;
• взаемовигiдне спiвробiтництво зi США у питаииях розширення системи м1ждержавно! без-пеки;
• вiдносини з Роаею повиннi бути такими, як iз усiма державами i визначатися нацюнальними iнтересами Укра!ни;
• вступ Укра!ни у системи глобально!, трансконтинентально! або репонально! безпеки як рiв-ноправного учасника;
• лiквiдацiя росiйських вiйськових баз в Ук-ра!нi, виведення Чорноморського флоту Роси за !! меж1, з ввдшкодуванням втрат, що зазнала Укра!на ввд забруднення територi!, моря, економiчно!, вш-ськово! та шшо! дiяльностi флоту, денонсацiя угод з Роаею по Чорноморському флоту i вiйськових базах Севастополя:
• забезпечення незалежностi Збройних Сил ^ зокрема, !х матерiально-технiчного оснащення, вiд стороннiх (росiйських) неоiмперських чинник1в;
• спрямування вектору вшськово! зовшш-ньо! полiтики в напрямi штегращ! в европейську систему безпеки i побудови стратеги безпеки й оборони Укра!нсько! держави в опорi на власнi сили (прюритетний напрям) та змiцнення сшвробггаиц-тва з партнерами по розширеному НАТО.
Очолювана В. Щербанем Лiберальна парпя Укра!ни в сво!й Програмi вказувала, що вiйськова доктрина повинна передбачати поступове набли-ження оборонних структур Укра!ни до структури загальноевропейсько! безпеки. Як i КУН, партiя ви-ступала проти розташування iноземних вшськових формувань i баз на територп Укра!ни [7].
Молод1жна партiя Украши на чолi з Ю. Павле-нком виступала за iнтеграцiю Украши як суверенно!, гуманно!, правово! держави до свггового сшв-товариства; прискорення формування ново! моделi европейсько! безпеки на основi Платформи корпоративно! безпеки для Свропи; реформування ООН в напрямi створення дiево! системи глобально! без-пеки.
У Програш Народного Руху Укра!ни, яка була прийнята зi змiнами 6 травня 2001 р., було вказано, що позаблоковий статус Укра!ни не гарантуе необидно! безпеки. Укра!на фактично стала «буферною зоною» мiж двома вшськовими блоками - НАТО i Ташкентського договору, вiдносини мiж якими пе-ребувають у станi «холодного миру». Члени РУХу вважали, що зовшшньополтшчна доктрина повинна формуватися на принципах неподiльно! еко-номiчно!, вiйськово! iнтеграцi! в £вропу та свггове спiвтовариство, мiжнароднi та репональш оргаш-зацi!.
Вирiшальним чинником гарантш !! нащональ-но! безпеки мала стати штегращя Укра!ни в транса-тлантичнi системи колективно! безпеки; приед-нання до iснуючих i створюваних систем ушверса-льно! та регюнально! безпеки. Зокрема, НРУ виступав за
• розвиток сшвпращ з европейськими та свь товими чинниками безпеки - ОБС£, НАТО, £С.
зес;
• поглиблення участi Укра!ни у Радi Швшч-ноатлантичного спiвробiтництва, Швшчноатланти-чнiй Асамбле!, сприяючи поступовому трансфор-муванню цих шститупв у поеднаннi з Гельсшським процесом, у складовi ново! системи европейсько! безпеки;
• активний розвиток вшськового та вшсь-ково-технiчного спiвробiтництва з НАТО, штегращя до полгтичних структур НАТО;
• орiентацiю оборонно! промисловосл на сшвпрацю з европейськими оборонними структурами у забезпеченш безпеки Укра!ни.
Ввдстоюючи позаблоковий статус Укра!ни, партiя «Вперед, Укра!но!», яку очолював В. Муа-яка, вважала необх1дним пiдтримувати i розвивати дружш стосунки з усiма кра!нами. Зовшшньополь тична дiяльнiсть партi! формувалася на принципах
штегращ! Укра!ни в европейський простiр, забезпе-ченш мирних i дружиiх стосунк1в з уйма суадшми кра!нами.
У справi створення системи колективно! безпеки парпя «Вперед, Укра!но!» декларувала необ-хвдшсть спiвпрацi з iншими державами, зокрема, учасп у програмах ОБСЕ. Партя також декларувала вiдмову ввд участi в полiтичних, вiйськових та економiчних структурах, що загрожували втратою незалежиостi включениям Укра!ни у сферу впливу iнших держав.
Партiя «Реформа i порядок» (лiдер - В. Пинзе-ник ) ставила собi за мету забезпечения мiжиарод-ного авторитету Укра!ни, адже, як зазначалося в партiйнiй програмi, зовнiшньополiтична доктрина
- це оргашчна складова гарантування нацiональних iнтересiв держави.
Геополiтична мета Укра!ни, на думку членiв парти, полягала у здобуттi державного повноцш-ного мiсця та власного нацюнального обличчя у свiтовiй спiльнотi й досягнення вагомо! ролi в поль тичнiй архiтектурi Ново! Свропи. Виходячи з цього, вона повинна проводити активну дiяльнiсть у м1ж-народних шститущях та структурах европейсько! спшьноти: ООН, Радi Свропи, НАТО тощо. Особ-ливу увагу було придшено необхiдностi отримания статусу асоцiйоваиого члена £С. Партiя ^«Реформа i порядок», ^м цього, виступала за дiеву взаемод1ю Укра!ни з кра!нами колишнього СРСР у сферi соцi-ально-економiчного та науково-культурного спiв-робiтництва та сшвпрацю з оргаиiзацiями кра!н Схвдно! та Центрально! Свропи.
Очолювана П. Порошенком парпя «Солiдар-нiсть» ставила в прюритет розвиток взаемин з суадшми кра!нами, налагодження взаемовипдного економiчного спiвробiтництва прикордонних райо-шв Укра!ни та сусiднiх держав.
Парпя «Християнсько-народний Союз» (л1дер
- В. Стретович) заявляла, що першочергове за-вдания - утвердження Укра!ни на мiжиароднiй ареш як миролюбно! держави. У баченш полiтикiв, Укра!на мала стати державою, що бере активну участь у розбудовi «загальноевропейського дому» та розвитку спiвпрацi з европейською та свгтовою спi-льнотою. Акцентуючи на миролюбному характерi м1жнародно! полiтики, у Програмi партi! йшлося про неприпустимють застосувания сили у практищ м1жнародних вiдносин. Як ефективний споаб дося-гнения европейсько! та свгтово! безпеки i, звичайно, безпеки Укра!ни, було запропоновано розширити сшвробгтництво нашо! держави з НАТО. Крiм цього, партiя вважала, що Укра!на повинна в1дмо-витися вiд учасп в полiтичних, економiчних i вшськових структурах СНД.
Республшанська християнська партiя (л1дер -М. Поровський) задекларувала так1 сво! цiлi:
• входження Укра!ни до Ради Безпеки ООН як постшного члена;
• щдтримка програми «Партнерство заради миру»;
• штегращя в европейсько структури ;
• вступ Укра!ни до £С i НАТО;
• поглиблення сшвпращ з кранами Балто-Чорноморського perioHy;
• виведення iноземних вiйськ з територи Ук-ра!ни;
• орieнтацiя оборонно! промисловосп на спiвпрацю з европейськими та свiтовими структурами, на розширення зв'язкiв i3 НАТО в штересах Укра!ни.
Очолюваний Ю. Костенком Укра!нський На-родний Рух декларував миролюбну зовнiшню поль тику та ввдмову вiд силових методiв виршення кон-флiктiв. У партi! вважали, що зовнiшня полiтика Укра!ни повинна базуватися на рiвнiй прюритетно-сп полiтично!, економiчно!, вiйськово!, гумаштар-но! складових. УНР вважав, що з метою забезпе-чення нацiонально!' безпеки, Укра!нська держава повинна iнтегрyвати в структури свiтово!' та евро-пейсько!безпеки:
а) iнтеграцiя в полгтичш структури НАТО i
зес;
б) активний розвиток вшськового i вшськово-технiчного спiвробiтництва з НАТО (кшцева мета -вступ Укра!ни до НАТО) i З£С;
в) участь Укра!ни в регiональних i глобальних системах безпеки, зокрема - в ОБС£, НАТ;
г) участь Укра!ни у Радi спiвробiтництва при НАТО, у д1яльносп НБС£, у Ращ £вропи, £вропа-рламентi;
д) активна участь у миротворчш дiяльностi ООН та ЮНЕСКО е)бажана участь Укра!ни в роз-бyдовi систем ПРО, полтгична пiдтримка америка-нсько! системи ПРО.
Головним стратепчним союзником Укра!ни партiя вважала США i виступала проти перебу-вання Укра!нсько! держави в СНД, вбачаючи в ньому постiйнy небезпеку. Крiм цього партiя про-понувала вихщ iз СНД, акцентуючи увагу на тому, що найбшьшою загрозою для Укра!ни була i е Ро-сiя, тому необхвдно якнайшвидше вивести з територи Укра!ни вiйськовi формування росiйського агре-сора. Також пропонувалося «реалiзyвати спiльний пiлотний проект Укра!на - НАТО iз запобиання й реагування на надзвичайнi ситуацп, а програми iз знешкодження застарших боеприпасiв, що залиши-лися з чаав Друго! свiтово! вiйни у районах мют Севастополя та Керчi [15].
Намiр спрямувати сво! зусилля на змiцнення позицi! Укра!ни у свiтовомy спiвтовариствi як суверенно!, незалежно! держави з мирною политикою декларувала Демократична партiя Укра!ни (лiдер -Г. Антоньева), що перебувала в блощ з парпею «Демократичний Союз» (лiдер - В. Горбулш). По-лiтична сила виступала за створення загальноевро-пейсько! та мiжнародно!' систем безпеки, вважа-ючи, що Укра!на не повинна стояти осторонь захо-дiв, якi забезпечать цю стабiльнiсть i безпеку, тобто вона повинна брати участь у Ращ спiвробiтництва при НАТО, у дгяльносп Наради з безпеки та ств-робiтництва у £врош, у Радi £вропи та £вропарла-ментi, а також - бути учасницею миротворчо! дгяль-носп ООН. Крiм цього члени партп у сво!й Про-грамi декларували негативне ставлення до постiйного перебування на територi! Укра!ни
вшськ шших держав, у т. ч. збройних сил Росп на вшськовш базГ в Севастополе Також вони висту-пали за нерозповсюдження, обмеження, невикори-стання Г знищення в майбутньому ядерно! збро! у всьому свт [12].
Схожою була програма партп «Демократич-ний Союз», яку очолював В. Горбулш. Полтгачна сила вГдстоювала позаблоковий статус Укра!ни у зовшшнш полггащ, вважаючи, що Украша повинна зберегти наиГональну незалежшсть Г суверенитет, недоторкашсть сво!х кордошв. «Демократичний Союз» не заперечував можливостГ вшськово! сшвпращ Г вшськово-промислово! корпораци, однак вважав !х припустимими лише з кра!нами, як1 не ви-сувають територГальних претензш Укрш'ш та ш-шим державам, поважають принципи суверенностГ держав Г своею политикою не становлять загрози мгжнароднш стабшьностг Поряд Гз миролюбною политикою, на думку члешв парти, Укра!на повинна брати ггдну участь у мГжнародних зусиллях з розв'язання локальних конфлГклв, боротьби з мГж-народним тероризмом та злочиншстю.
Виборчий блок «За едину Украшу!», який очолював В. Литвин, включав в себе таю полггачш сили: Аграрна партГя Укра!ни (лгдер - М. Гладш), Народно-демократична партГя (лГдер - В. Пусто-войтенко), ПартГя промисловщв Г шдприемщв Ук-ра!ни (лГдер - А. Кшах ), ПартГя регюшв(лщер - В. Симоненко), партГя «Трудова Укра!на» (лгдер - С. Тшпко). Щ полгтичш сили мали дещо вгдмшт погляди, яш загалом не суперечили один одному [2].
Аграрна партГя Укра!ни орГентувалася на бага-товекторний характер зовшшньо! полггаки Укра-!ни, яка б грунтувалася на принципах штеграцп в европейське та свгтове ствтовариство, мГжнародш та регюнальш оргашзаци. У якостГ геополтгачно! перспективи було окреслено здобуття статусу свое-рщно! ланки мГж Заходом Г Сходом, а не буфером мгж двома вшськово-полтгачними блоками. Водно-час партГя вгдхиляла питання про вступ Укра!ни у полггако-юридичш структури на зразок оновленого Союзу чи Союзу слов'янських народГв, оскшьки вважала !х такими, що не вгдповГдають стану юто-ричного розвитку держави.
Прюритетною установкою зовшшньо! поль тики Народно-демократично! партп була мгжнаро-дна безпека Укра!ни, яку пов'язували з наявшстю псно! сшвпращ з мГжнародними та европейськими оргашзащями, участГ в колективних зусиллях светового сшвтовариства щодо запобтання збройних конфлГкпв. У Програш вГдзначалося, що Украша повинна стати активною учасницею процесу коле-ктивно! безпеки в £врош. ГеополГтичне положення Украшсько! держави мГж розширеними блоками НАТО та РосГею, на думку членГв партп, вимагало визначення !! статусу, осшльки статус нейтрально! держави не вГдповгдае цьому положенню. З огляду на це, пропонувалося орГентуватися на сшвробини-цтво з НАТО Г перетворення НАТО на систему за-гальноевропейсько! колективно! безпеки. Оск1льки ядерне роззброення було здГйснено Укра!ною в од-носторонньому порядку, партГя заявляла, про необ-
хвдшсть домагатися дiевих гарантш з боку свгго-вого ствтовариства, зокрема, ООН, ОБС£, ядерних держав щодо безпеки та збереження цшсносп Ук-ра!ни.
Партiя промисловцiв i шдприемщв Укра!ни виступала за проведения миролюбно! зовшшньо! полiтики, що базуеться на принципах позаблоково-стi та багатовекторносп. Вона також вiдстоювала позицш неприеднання до военних блоков, а в ос-новi Концепщ! нацiонально! безпеки мав бути за-кладений прюритет не стiльки военним факторам, сшльки засобам поступового перетворення системи нащонально! безпеки Укра!ни в дiеву складову все-загально! безпеки, зусиль свгтово! спiльноти, спря-мованих на збереження миру, демштаризащю i гу-машзащю народних вiдносин.
Визначаючи свою платформу Парпя регiонiв, яка ввд початку свого створення планувалася як вь дповiдь на виклики з боку «Симоненка i Ко» [8], де-кларувала, що буде старатися виробляти гнучку адекватну до процесiв, як1 вщбуваються, полiтику i вносити при потребi вiдповiднi корективи. Це, на !! думку, було викликано процесами геостратепчно! та вiйськово-полiтично! iдентифiкацi! Укра!ни в су-часному свiтi з його самкою динамiкою та появою нових вшськових, iнформацiйних, екологiчних, економiчних, культурно-щентифшащйних глоба-льних загроз. Партiя також виступала за подальший розвиток i оптимiзацiю спiвпрацi Укра!ни з НАТО задля включення у систему европейсько! безпеки.
Партя «Трудова Укра!на» виводила на перший план питання гарантп нащонально! безпеки. Осш-льки ядерне роззброення Укра!ни було односторонне, члени парти вважали за можливе вимагати особливих тараний вiд ООН, ОБС£ i ядерних держав безпеки, збереження свое! державносп та тери-торiально! цiлiсностi. Крiм цього, була висловлена думка, що Укра!на повинна бути активним учасни-ком процесу колективно! безпеки у £врош.
У сво!й Програмi «Прогресивна сощалктична партi! Укра!ни» (лiдер - Н. Впренко) декларувала прихильнiсть до Рой! та Бiлорусi!, визначаючи !х стратегiчними союзниками Укра!ни, висуваючи на перший план розвиток ввдносин з кра!нами СНД. Порятунок Укра!ни бачили у створенш системи колективно! безпеки, перш за все, з Ройею i Бшору-сiею та iншими кра!нами СНД. Рiшуче виступала проти вступу в НАТО, проти навчання НАТО на те-риторп Укра!ни. Так1 зовнiшньополiтичнi орiен-тири партi! були очевидними, особливо якщо взяти до уваги те, що ПСПУ ставила собi за щль вщтво-рення СРСР [5].
Полггака Всеукра!нського об'еднання «Батькь вщина» (лвдер - Ю.Тимошенко) була спрямована на курс Укра!ни в £вропу. Парпя декларувала що европейська iнтеграцiя Укра!ни, пiдготовка i май-бутнiй вступ до £С - найважливiше завдання дер-жави на наступний десятирiчний перiод. Полiтична сила пропонувала збертати Укра!ною позаблоко-вий статус на еташ 2001 - 2005рр. Гарантiю безпеки Укра!нсько! держави вбачалось у сшвробггаищга з НАТО та створенш системи колективно! безпеки в
£врош. Пария виступала за повне ядерне роззбро-ення, а також за готовнiсть Укра!ни до участi у фо-рмуванш мiжнародних вiйськових структур для проведения миротворчих операцiй пгд егiдою iз мандатом ООН [11].
Схожа позицiя була також висловлена в Про-грамi Укра!нсько! народно! парти «Собор» (лщер -А. Матвiенко), що чiтко орiентувалася на повно-цiнне членство в £С та НАТО. Було запропоновано переглянути позаблоковий статус Укра!ни та виве-сти шоземш вiйська з територi! Укра!ни.
Укра!нська республiкаиська партiя (лiдер - Л. Лук'яненко) декларувала миролюбну зовнiшню политику, побудовану на принципах мирного сшвю-нуваиня, неприеднання до агресивних военних блоков, виходу з конфлжтних ситуацiй шляхом перего-ворiв. Потреба гарантi! безпеки у вiзi! полiтично! сили виводила на перший план приеднання Укра!ни до програми «Партнерство заради миру», як пере-х1дний етап до повноправного членства в НАТО, а також включення Укра!ни в систему загально! ев-ропейсько! безпеки.
В. Довженко та всеукра!нське полiтичне об'еднання «Жшки за майбутне» виводили на перший план зовшшньо! полгтики виводить питання гаран-тi! нащонально! безпеки Укра!ни. Зокрема пропо-нувалося встановити з державами-членами £С та НАТО вщносини полiтичного i вiйськового партнерства, визначаючи стратепчною метою Укра!ни повномасштабну iнтеграцiю до европейських i ев-роатлантичних структур i повноправну участь у си-стемi загальноевропейсько! безпеки, а дiяльнiсть в рамках Наради з безпеки i спiвробiтництва в £врот як прiоритетний регiональний напрям зовшшньо! полгтики Укра!ни. Водночас, пропов1дуючи миролюбну политику, «ЖГнки за майбутне» декларували в1дмову вгд розмiщення i застосування Збройних Сил Укра!ни поза !! межами. Щодо вГйськового сшвробгтництва з Гншими кра!нами, то воно, на !х думку, повинно було бути взаемовипдним [1].
Полiтика Комушстично! партП' Укра!ни та !! ль дера П. Симоненка була зорiентована на вГдро-дження на новш основГ «Союзу рiвноправних брат-шх народiв» як до6ровГльного об'еднання суверен-них соцiалiстичних держав, входження до якого, на думку комушспв, вадповадало найвищим iнтересам народу Укра!ни. Гаранпю змiцнення безпеки i обо-роноздатносп кра!ни КПУ вбачала у входженш до системи колективно! безпеки кра!н СНД. КрГм цього партiя виступала проти включения Укра!ни до вшськових структур НАТО, «перетворення Г! на буфер, сантарний кордон мГж захвдними кра!нами та Росiею» [6].
Серед основних засад зовшшньо! полижки Партя Зелених Укра!ни було задекларовано спри-яния формуваиню багатополюсного свГтового устрою i розвиток регiонального сшвробпництва. «Зе-ленi» пропонували запровадити та щдтримувати постГйний дiалог м1ж кра!нами Сходу i Заходу з метою запобтання можливих глобальних конфлТкпв. Програма партП була побудована на принципах ан-тимiлiтаризму - повно! заборони усГх видГв збро! масового знищення, проти застосування сили у
мiжнародних взаеминах, проти силових методiв розв'язання регiональних конфлiктiв, за створення европейсько! системи колективно! безпеки, базова-но! на несилових чинниках, за демштаризащю Чо-рноморського району. Парпя вiдстоювала цiлком вiдповiдно до щеологи, нейтральний позаблоковий статус Укра!ни. Вважае, що Укра!на повинна стати постiйним неядерним членом Ради Безпеки ООН [3].
Програма Соцiал-демократично!' партi! Укра-!ни (об'еднано!), яку очолював В. Медведчук, мю-тила у собi широкий комплекс зовшшньополгтич-них питань. Зокрема, партя декларувала миролю-бну зовтшню полiтикy, одним iз найголовнiших принцитв яко! е збереження без,ядерного позабло-кового статусу Укра!ни, як i створення без'ядерно! зони у Центральнш i Схiднiй £вропi, що мало стати першим кроком на шляху перетворення £вропи на без'ядерний континент. З метою змщнення миру i гарантi! безпеки, пропонувалося пiдтримyвати дру-жнi стосунки з рiзними европейськими та свгто-вими полiтичними структурами:
• сшвробгтництво з ООН, ОС£, як1 вщгра-ють важливу роль у попередженш конфлiктiв;
• iнтеграцiя в £вропейське спiвтовариство, участь у створеннi системи загальноевропейсько! безпеки;
• формування системи загальноевропейсько! колективно! безпеки шляхом перетворення Захiд-ноевропейського союзу на Загальноевропейський союз iз включенням до нього вах европейських держав;
• ствпраця з НАТО як поважною оргашза-цiею безпеки i оборони на европейському контине-нтi;
• використання Укра!ною можливостi, що !й надае Хартiя про особливе партнерство з НАТО;
• змщнення стратепчного партнерства з Ро-сiею, яка ,на думку членiв партп, е важливою скла-довою системи европейсько! безпеки i стабiльностi;
• розширення сшвробгтництва з кра!нами СНД, схщноевропейськими кра!нами, державами чорноморсько-балтiйського регiонy, балканськими кра!нами;
• змщнення стратепчного партнерства зi США. СДПУ надае прiоритет полттико-дипломати-чним та шшим невоенним методам забезпечення оборони i безпеки Укра!ни. Проте, допускае мож-ливiсть рiшyчого застосування вiйськово! сили для захисту життево важливих нацiональних iнтересiв Укра!ни у випадках, коли потенцiал невоенних за-собiв уже вичерпано [10].
Серед шшого СДПУ(о) пропонувала полiтикy протекщошзму щодо оборонних пiдприемств на зо-внiшньомy ринку, створення сприятливих умов для експорту продyкцi! шдприемств ВПК в iншi кра!ни. Було запропоновано вiдновлення взаемовигiдних кооперативних зв'язк1в укра!нських оборонних за-водiв з !х колишнiми партнерами в кра!нах СНД, а також розвиток мiжнародно! коопераци шдпри-емств ВПК з оборонними i вшськово-промисло-вими структурами заруб1жних кра!н, насамперед, з
европейськими кра!нами та досягнення сумюносп вшськово! техшки Г засобГв зв'язку з европейськими кра!нами як важливо! умови змщнення парт-нерських вщносин Украши з европейськими вшсь-ково-полГтичними структурами.
СоцГалГстична партГя Укра!ни на чолГ з О. Морозом стояла на позицГях позаблоковостГ, виступа-ючи проти розширення вГйськово! органГзацГ! НАТО Г за участь Укра!ни у створенш багатосто-роннГх сил миру тд патронатом ООН Г ОБС£. Со-цГалГсти також декларували миролюбну зовнГшню полГтику, побудовану на засадах взаемовипдного широкомасштабного спГвробГтництва Укра!ни з усГма кра!нами, прюритет серед яких було надано РосГ! та БГлорусГ.
Висновки: Значна увага до комплексу зовнГш-ньополГтичних питань з боку укра!нських партГй пГд час виборГв 2002 р. пов'язана з тим, що полтш-чнГ сили вГдреагували на запит суспГльства, яке пГ-сля президентських виборГв 1999 р. залишалося по-ляризоване через застосовану полГтичну техноло-гГю «Схщ-Захгд». В таких умовах значна частина консервативних полгшчних сил виступала на про-росГйських (схгдний вектор) засадах, що обгрунто-вували необхгднГсть встановлення тГсних зв'язк1в Гз РосГею, Г навГть реГнтеграцГ! до нового наддержав-ного утворення пГд !! керГвництвом. НатомГсть так званГ «правЬ> полГтичнГ сили, вказуючи на загрозу державному суверенГтету з боку РосГ!, виступали за цГлковиту та безповоротну ГнтеграцГю Укра!ни до складу евроатлантичних структур у найкоротшГ те-рмГни.
Лiтература
1. «ЖГнки за майбутне» всеукра!нське полГ-тичне об'еднання [Електронний ресурс] / Сайт Центрально! виборчо! комГсГ! Укра!ни. Режим доступу: http://www.cvk.gov.ua/pls/vd2002/WEBPROC0V [Дата звернення до ресурсу: 01.12.2018].
2. «За едину Украшу!» - блок, який еднае! Передвиборна програма блоку «За едину Украшу!» [Електронний ресурс] / Сайт Центрально! виборчо! комюи Укра!ни. Режим доступу: http://www.cvk.gov.ua/pls/vd2002/WEBPROC0V [Дата звернення до ресурсу: 01.12.2018].
3. «Мислити глобально - дГяти локально». Передвиборна програма Партп зелених Украши 20022005. [Електронний ресурс] / Сайт Центрально! виборчо! комГсп Укра!ни. Режим доступу: http://www.cvk.g0v.ua/pls/vd2002/WEBPR0C0V [Дата звернення до ресурсу: 01.12.2018].
4. Виборчий блок полгшчних партш «Блок Вжгора Ющенка «Наша Укра!на». [Електронний ресурс] / Сайт Центрально! виборчо! комГсГ! Укра-!ни. Режим доступу: http://www.cvk.gov.ua/pls/vd2002/WEBPR0C0V [Дата звернення до ресурсу: 01.12.2018].
5. Вщродимо крашу, об'еднаемо народ, побу-дуемо соцГально справедливе суспГльство. Перед-виборна програма «Блоку Натали Виренко». [Електронний ресурс] / Сайт Центрально! виборчо! ко-мГсГ! Укра!ни. Режим доступу:
http://www.cvk.gov.ua/pls/vd2002/WEBPROC0V [Дата звернення до ресурсу: 01.12.2018].
6. Комунюти переможуть - Укра!на виграе! Передвиборна програма Комунiстично! партп Ук-ра!ни. [Електронний ресурс] / Сайт Центрально! ви-борчо! комiсi! Укра!ни. Режим доступу: http://www.cvk.gov.ua/pls/vd2002/WEBPROC0V [Дата звернення до ресурсу: 02.12.2018].
7. Лiберальна парпя Укра!ни [Електронний ресурс] / Сайт Центрально! виборчо! комiсi! Укра-!ни. Режим доступу: http://www.cvk.g0v.ua/pls/vd2002/WEBPR0C0V [Дата звернення до ресурсу: 01.12.2018].
8. Мельничук В. 1стор1я одше! мутацi! [Елек-тронний ресурс] / Укра!нський журнал «Тиждень» // Режим доступу: https://rn.tyzhden.ua/publication/171548 [Дата звернення до ресурсу: 01.12.2018].
9. Мiжнародна мгая спостереження за вибо-рами 2002: попередш висновки [Електронний ресурс] / 1нформацшний сайт «Укрк!нська правда». // Режим доступу: https://www.pravda.com.ua/news/2002/04Z1/2987964/ [Дата звернення до ресурсу: 01.12.2018].
10. Офщшний сайт Сощал-демократично! пар-тi! Укра!ни (об'еднано!). [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.sdpuo.com/elections/2002/ [Дата звернення до ресурсу: 01.12.2018].
11. Передвиборна програма «Виборчого блоку Юли Тимошенко». [Електронний ресурс] / Сайт Центрально! виборчо! комюи Укра!ни. Режим доступу:
http://www.cvk.gov.ua/pls/vd2002/WEBPR0C0V [Дата звернення до ресурсу: 01.12.2018].
12. Передвиборна програма Демократично! парти Укра!ни. [Електронний ресурс] / Сайт Центрально! виборчо! комюи Укра!ни. Режим доступу: http://www.cvk.gov.ua/pls/vd2002/WEBPROC0V [Дата звернення до ресурсу: 01.12.2018].
13. Щдсумки парламентських виборiв 2002 року [Електронний ресурс] / 1нформацшний сайт 1нститут полггики. // Режим доступу: https: https://polityka.in.ua/tomenko/content.php?id=pc03-2002-04 [Дата звернення до ресурсу: 01.12.2018].
14. Порошенко потролив Росш: «Геть вщ Мо-скви, даеш Свропу» [Електронний ресурс] / 1нфор-мацiйний сайт «5 канал». // Режим доступу: https ://www.5 .ua/polityka/poroshenko -potrolyv-rosiiu-het-vid-moskvy-daiesh-yevropu-video-183070.html [Дата звернення до ресурсу: 15.12.2018].
15. Укра!нська Народна парпя (РУХ (Укра!н-ський Народний Рух)). Передвиборна програма. [Електронний ресурс] / Сайт Центрально! виборчо! комiсi! Укра!ни. Режим доступу: http://www.cvk.gov.ua/pls/vd2002/WEBPROC0V [Дата звернення до ресурсу: 01.12.2018].
16. Украшсьш лiвi: мiж ленiнiзмом i сощал-де-мокрапею/ За ред. О. Гараня, О. Майбороди. - Ки!в: «КМ Academia», 2000. - С. 5.
17. Шведа Ю., Лесечко I. Деструктивш вибо-рчi технологi! в укра!нськш виборчiй практицi / Ю.Шведа. I. Лесечко // Серiя : Полгголопя, Соцю-логiя, Фiлософiя. - Вип. 15, 2010. - С. 117 - 120.
