CC BY
8And after Saint Theodosius came other canonizations of saints: Seraphim of Sarov, Joasaph of Belgorod, Hermogen of Moscow, Pitirim of Tambovsk, Prince Mikhail of Tver and others [13, c. 217]. The question of restoring the patriarchate began to be actively raised. Perhaps it was just that the events coincided and Vladyka Anthony took advantage of them and went down in the history of the Chernigov diocese as the bishop who achieved the canonization of Archbishop Theodosius. In any case, his merit is no less balanced with the prevailing circumstances and without his desire and direct participation that would not have happened. Therefore Bishop Anthony (Sokolov) is often remembered not only by believers, but also by local historians of the Chernigov region today.
References
1. Narechenye arkhymandryta Antonyia, rektora Podolskoi dukhovnoi semynaryy, vo epyskopa Novhorodseverskaho, vykaryia Chernyhovskoi eparkhyy. (1889). Prybavlenye k Tserkovnim ve-domostiam, yzdavaemtim pry Sviateishem Pra-vytelstvuiushchem Synode. Spb. № 39. S. 1160
2. Visochaishee povelenye. (1889). Tserkovnie vedomosty, yzdavaemtie pry Sviateishem Pra-vytelstvuiushchem Synode. № 35. S. 329
3. Lytvyn K. (2013). Postat yepyskopa Antoniia (Sokolova) ta rozbudova Chernihivskoho yeparkhial-noho davnoskhovyshcha (1880 - 1910-ti roky). // Nizh-ynska Starovyna. Kyiv. Vyp. 16 (19). S. 150
4. Ukaz Eho Ymperatorskoho Velychestva, Samoderzhtsa Vserossyiskoho, yz Sviateisheho Pra-vytelstvuiushcheho Synoda. (1893). Chernyhovskye eparkhyalnie yzvestyia. №19. S. 421 - 422
5. Sviatytel Bozhyi Yoann Maksymovych my-tropolyt Tobolskyi y vseia Sybyry.(1916). Chernyhov. Eparkhyalnaia typohrafyia. S. 35 - 36
6. Chernyhovskyi Sviato - Uspenskyi Eletskyi monastir. (2010). // Pravoslavnie monastiry puteshestvye po sviatim mestam. Yzdatel, uchredytel, Redaktsyia: OOO «De Ahostyny Pablyshynh». K.,2010. №89. S. 10
7. Sam nine prebivaet v serafymskoi pastve. (2018). // Tserkovnaia Pravoslavnaia hazeta. Yzdanye UPTs. №17 (459). S. 10 - 11
8. Protopopov N.A. (1911). Kartyni tserkovnoi zhyzny Chernyhovskoi eparkhyy yz 9 - vekovoi ysto-ryy. Kyiv. Typ. Kulzhenko. S. 162 - 163
9. Akafyst yzhe vo sviatikh ottsu nashemu Feodo-syiu, arkhyepyskopu Chernyhovskomu y vseia Rossyy chudotvortsu. (1911). Moskva. Synodalnaia ty-pohrafyia. Yzdanye 3-e. S. 7
10. Morozova A., Tarasenko O. (2017). Parafiial-nyi litopys tserkvy Rizdva Presviatoi Bohorodytsi s. Ksonzivky Chernihivskoi yeparkhii (1867 - 1915). // Natsionalnyi universytet «Chernihivskyi kolehium» imeni T.H. Shevchenka. Chernihivska oblasna orhani-zatsiia Natsionalnoi spilky kraieznavtsiv Ukrainy. PAT «PVK Desna». Chernihiv. S. 61
11. Opysanye otkrityia moshchei sv. Feodosyia Uhlytskoho, arkhyepyskopa Chernyhovskoho. (1896). Tserkovntie vedomosty, yzdavaembie pry Sviateishem Pravytelstvuiushchem Synode. 1896. № 37. S. 1335 -1336
12. Tarasenko A.F. (2005). Sviatytel Feodosyi, arkhyepyskop Chernyhovskyi. Dubno. S. 125 - 130
13. Tsipyn V. Ystoryia Russkoi Tserkvy (Synod-alniy peryod). // Ynternet-portal «Azbuka veri». S. 276
БУД1ВНИЦТВО ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАÏНИ У КОНТЕКСТ СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ
КОЛЕКТИВНОÏ БЕЗПЕКИ В СВРОШ
Ткачук А.
K.i.H., аташе з питань оборони Посольства Украши уреспублц Австрiя ORCID: https://orcid.org/0000-0001-5594-2044
CONSTRUCTION OF THE ARMED FORCES OF UKRAINE IN THE CONTEXT OF BECOMING A
COLLECTIVE SECURITY SYSTEM IN EUROPE
Tkachuk A.
Candidate of Historical Sciences, Defense Attaché Embassies of Ukraine in the Republic of Austria ORCID: https://orcid.org/0000-0001-5594-2044
АНОТАЦ1Я
У данш науковш статп дослщжено специфшу становления, будiвництва та реформування Збройних Сил Украши у контексл формування системи колективно1' безпеки в £врош. Розглянуто практичнi кроки з боку влади у напрямку впровадження вiйськових стандартiв провiдних держав-члешв £С у дiяльностi ЗСУ та шших складових сил оборони Украши. Акцептована увага на системних вшськово-полгтичних реформах, а також адаптацiï вичизняного законодавства до стаnдартiв £С. Звернена увага на ставлення украшських полгтичних партiй щодо реалiзацiï' комплексу заходiв по реформуванню армiï' за стандартами НАТО. Зроблено висновки про те, що серед украшсько1' полiтичноï елгти впродовж тривалого часу не юнувало консенсусу щодо участi Украïни в системi колективноï безпеки. Це було пов'язане з особливостями внутрiшньополiтичноï ситуаци, яка впливала на формування зовшшньополгтичних прiоритетiв та позицiонування нашо!' держави на мiжнароднiй аренi.
ABSTRACT
This scientific article explores the specifics of the formation, construction and reformation of the Armed Forces of Ukraine in the context of the formation of a collective security system in Europe. Practical steps by the authorities towards implementation of military standards of the leading EU member states in the activity of the Armed Forces and other components of the defense forces of Ukraine are considered. Emphasis is placed on systemic military-political reforms as well as the adaptation of national legislation to EU standards. Attention is drawn to the attitude of Ukrainian political parties to the implementation of a set of measures to reform the army to NATO standards. It is concluded that there has been no consensus among the Ukrainian political elite for a long time about Ukraine's participation in the collective security system. This was due to the peculiarities of the domestic political situation, which influenced the formation of foreign policy priorities and the positioning of our country in the international arena.
Ключовi слова: Збройш Сили Украши, европейська полггика безпеки й оборони, Верховна Рада Украши, £С.
Keywords: Ukrainian Armed Forces, European Security and Defense Policy, Verkhovna Rada of Ukraine,
EU.
В умовах росшсько! вшськово! агреси приед-нання до системи колективно! безпеки залишаеться одним з основних варiантiв забезпечення територь ально! цшсносп та суверенитету Украши. Спрово-кований Росшською Федеращею конфлжт на сходi Украши та анексГя Кримського твострова показали, що наша держава е фактично незахищеною вщ зовшшнього агресора, особливо тодг коли ним виступае ядерна-держава, що у момент безпрецеде-нтного в юторп ядерного роззброення Украши ви-ступила гарантом Г! територiальноi цiлiсностi. Не-обхiднiсть змщнення обороноздатностi УкраГни активно обговорювалася в суспiльствi з перших дшв активних бойових дiй на Донбасс Одним iз варГан-тiв ГГ змiцнення було запропоновано iнтеграцiю на-шо! держави до складу наднацюнальних (колектив-них) безпекових структур шд егiдою США та держав £вропейського Союзу (£С). Зважаючи на позитивне у свогй бiльшостi ставлення укра!нсь-кого суспiльства щодо евроатлантичних перспектив нашо! держави [1] питанню посилення оборо-ноздатностi УкраГни у контексп iснування системи колективно! безпеки потребуе ретельного досль дження. Саме тому метою дано! науково! статтi е дослiдження сучасного стану европейсько! системи колективно! безпеки £С та визначення мiсця в нш Збройних Сил Укра!ни.
Фундаментальним документом, який до недав-нього часу визначив полiтику держав £С у военнiй сферi, була затверджена в груднi 2003 р. «Стратепя европейсько! безпеки». Сама по собi вона передба-чала формування системи колективно! безпеки дер-жав-учасниць £С, мiстила в собi конкретизоваш за-грози та ризики безпещ европейським державам, визначенi цiлi та завдання оргашзаци та видiленi прюритетш напрямки та принципи дiяльностi £С в военнiй сферi [6]. У документ було зафiксоване по-няття «соладарносп» держав-учасниць £С, що на практищ означало надання колективно! допомоги держав^ яка стала об'ектом терористично! атаки або жертвою техногенно! катастрофи.
Так званий Люабонський договiр не лише за-фiксував принцип колективно! самооборони кра!н-членiв [14], але й суттево розширив повноваження держав £С у сферi зовнiшнiх вГдносин. Своею чер-гою це обумовило створення нових механiзмiв та
шструментш !х реалiзацii, адже тепер держави-уча-сницi отримували можливiсть брати участь у вшсь-кових та цившьних операцiях, що значно входило за меж! гуманГтарних, рятiвних та миротворчих мь сiй. Однак найважливiшим положенням цього документу став пункт про взаемну оборону, яким пГд-писанти документу брали на себе обов'язок нада-вати допомогу i пГдтримку один одному у випадку, якщо хтось з держав-учасниць £С стане об'ектом вшськово! агресii [15].
Геополгтична i безпекова ситуацiя навколо £С суттево змiнилася тсля початку агресивних дш Росшсько! Федерацп проти Укра!ни. Держави £С засудили агресивш ди РФ, висловили свою тдтримку УкраЫ та запровадили проти Росшсько! Федерацп та !! вищого керГвництва економГчн та полгтичш санкци. Поруч з цим, у £вросоюзГ юнувало розу-мшня про необхщшсть перегляду свое! зовшшньо! полгтики Г полгтики безпеки. Зрештою, у червш 2016 р. була затверджена глобальна стратепя зовш-шньо! полгтики Г полгтики безпеки £С тд назвою «Спшьне бачення, спшьна дГя: сильшша £вропа». На практищ вона започаткувала новий етап ютори-чного розвитку зовшшньо! полгтики Г полгтики безпеки £С. Стратепя зафжсувала, що до життевих ш-тересГв £С вГднесено: безпеку громадян £С Г його територи, добробут уах громадян; демократш; за-снований на правилах глобальний порядок для стримування полгтики балансу сил [2]. Зважаючи на шший об'ект дослщження дано! статл, ми не бу-демо зупинятися на характеристик дано! стратег!!. Поруч з цим все ж таки зауважимо, що в £С назрГв консенсус щодо того, що демографГчш проблеми, пбриднГ загрози Г охорону зовшшшх кордошв мо-жна та слГд врегульовувати вшськовими засобами, звГсно, якщо у цьому е потреба. У процеа Гмплеме-нтацп ще! стратег!! держави £С займалися посилен-ням сво!х безпекових структур.
Обговорення конкретизаци Г посилення обо-ронно-безпекового вектору £С також вГдбувалося на полггичному рГвш. Воно охопило так! елементи стратеги £С з питань безпеки та оборони як фшан-сове забезпечення реалГзаци завдань згГдно Гз планом дш, комплект пропозицш Гз виконання Спшь-но! деклараци £С-НАТО, посилення оборонних управлшських структур £С та ш. На порядку денному держав £С тривалий час залишалося питання
створення спшьно! европейсько! арми, щоправда воно не знайшло шдтримки. Бiльше того держави £С, особливо новi члени £С, якi в певнш мiрi належали до сощалютичного табору змушенi перегля-нути нацiональнi обороннi витрати у напрямку !х-нього збiльшення. Такий пвдхщ виявився виправда-ним, оск1льки донедавна лише чотири кра!ни-члена £С витрачають на обороннi потреби не менше нiж 2% ВВП [3].
Що стосуеться Укра!ни, то як у же було зазна-чено вище, росiйська агресiя актуалiзувала потребу змщнения нацюнально! безпеки й оборони. З висо-ким рiвнем iмовiрностi можна стверджувати, що до 2014 р. питання безпеки й оборони не були прюри-тетним напрямом дiяльностi державно! влади. Попри численш заяви та запропонованi пвдходи до проведения змш в укра1нськ1й арми, так зване «ре-формувания» Збройних Сил Укра!ни на практицi означала лише скорочення !хнього технiчного та к> льк1сного складу, фактичне знищення, а не форму-вання оптимально! структури та належно укомпле-ктованих збройних одиниць, здатних виконувати поставлеш на себе завдання. Зважаючи на обста-вини протистояння росiйсько! анекси Криму, перед укра!нською владою постало гостре питання вщно-влення обороноздатносп держави. Звiсно, у корот-костроковш перспективi вадновити обороноздат-нiсть держави неможливо. Крiм того вiн потребуе залученостi та пiдтримки з боку мiжнародного сшв-товариства, що мае б№ший вiйськово-технiчний потенцiал. Одним iз шляхiв отримання тако! допо-моги могла б стати участь нашо! держави в мГжш-родних оргашзащях колективно! безпеки, зокрема тих, у яких перебувають европейськi партнери Ук-ра!ни.
Варто зауважити, що до 2014 р., тобто до початку росшсько! вшськово! агресi!, Укра!на вже воло-дiла певним набутком у сферi вiйськово-технiчного спiвробiтництва з оргашзащями колективно! безпеки. Про намiр iнтегруватися в европейський ште-грацшний простiр, у тому числi й безпековий, Ук-ра!на заявила незадовго пiсля того, як проголосила про свою незалежшсть. Курс нашо! держави «до £вропи» був закрiплений в Постаиовi Верховно! Ради Укра!ни «Про основш напрями зовнiшньо! политики Укра!ни». Серед iншого в документа вгд 2 липия 1993 р. йшлося наступне: «перспективною метою укра!нсько! зовшшньо! полiтики е членство Укра!ни в £вропейських спiвтовариствах, а також шших захiдноевропейських або загальноевропейсь-ких структурах за умови, що це не шкодитиме !! на-цюнальним iнтересам. З метою пiдтримаиия стабь льних вiдносин з £вропейськими Сшвтоварист-вами Укра!на укладе з ними Угоду про партнерство i спiвробiтництво, здiйснения яко! стане першим етапом просування до асоцшованого, а згодом - до повного и членства у цiй оргашзацп» [11]. Такий крок не залишився непомiчений в £вропi, i вже у 1994 р. мiж £С та Укра!ною було укладено угоду про партнерство та сшвробггаицтво, що мала на мет закрiпити меж1 полiтичного дiалогу мiж сторонами, налагодити сшвробггаицтво у стаиовленш
демократичних структур, допомозi Укра!ш в пере-ходi до ринково! економiки. Впродовж 1995 - 2005 рр. укра!нсьш вiйськовослужбовцi брали участь в цшй низцi миротворчих операцш пiд егiдою ООН та НАТО, що дозволило Укра!ш заявити про себе як про миролюбну та правову державу, яка шдтри-муе намiри свiтового спiвтовариства зберiгати мир та порядок на планетг Бшьше того, досввд, який пе-реймали вiйськовослужбовцi ЗСУ засввдчив важли-вють впровадження новiтнiх досягнень у сферi вш-ськового будiвництва i в укра!нськш армi!.
Налагодження iнтенсивного дiалогу у сферi безпеки та оборони слщ починати з 13 червня 2005 р. Саме тодi Укра!на та £С пiдписали Угоду, якою було окреслено схему учасп Укра!ни в операцiях £С iз врегулювання криз. Нею також було визна-чено порядок ухвалення рiшення та загальш умови участi укра!нських вшськовослужбовщв в опера-цiях £С iз врегулювання криз як цивiльними, так i вiйськовими засобами. Втiм зважаючи на особливо-стi полiтичних процеав ратифiкацiя тако! угоди вь дбулася лише через дешлька рокiв - у березш 2008 р. [5]. У цей перюд Укра!на декларувала нашр роз-вивати свою полггику у напрямку забезпечення ш-теграци в европейський полiтичний, економiчний, правовий простiр з метою набуття членства в £С» [10]. У рамках налагодження сшвпращ зi структурами та агенщями £С проведено консультаци з £в-ропейським оборонним агентством, £вропейським коледжем безпеки i оборони, 1нститутом досль джень безпеки £С. Крiм того вперше в юторп взае-мовiдносин Укра!ни та £С укра!нськ1 вшськовослу-жбовцi були залучеш до оперативного чергування у складi багатонацiонально! бойово! тактично! групи £вропейського Союзу HELBROC [13]. Впм на практицi iнтеграцiя Укра!ни у вшськовий та безпековий проспр £С здебiльшого ввдбувалася лише на паперi без якихось помiтних практичних крошв у цьому напрямку.
Апофеозом тако! дiяльностi влади стала ввд-мова ввд подписания Угоди про асоцiацiю мiж Ук-ра!ною та £С, попри численш запевнення про на-мiри штеграцп до £С. Загально ведомо, що таш дi!' влади призвели до подш £вромайдану та Революцi! Пдносп, що завершилася змiною полiтично! влади в державг Зрештою, нова влада розумшчи запит суспiльства на дотримання евроiнтеграцiйного курсу Укра!ни, а також маючи на своему бощ значнi симпатi! та кредит довiри з боку м1жнародного спiвтовариства зумша довести до логiчного к1нця процес пвдписання та ратифiкацi! Угоди про асощ-ацш мiж Укра!ною та £С у 2014 р.. Це, своею чертою, дало поштовх будiвництва в новому форматi полггично! асоцiацi! в обороннiй та безпековш сферах. Укра!нськими посадовцями таке налагодження розглядалося як черговий крок на шляху до досяг-нення к1нцево! мети европейсько! штеграцп - на-буття повноправного членства Укра!ни в £С. Угода також дала можливють тюного об'еднання позицiй Укра!ни та £С у сферi безпеки з питань, яш станов-лять обопшьний iнтерес. Можливiсть конвергенцi! Укра!ни з безпековими структурами £С дозволяла шдвищити роль Укра!ни в архiтектурi европейсько!
безпеки Г змщнити перспективу формування сис-теми взаемних зобов'язань. КрГм того шдписання Угоди в умовах однооабного переформатування Роаею пострадянського простору силовими методами, викликають «необхвдшсть створення нових правил безпеки у свт» та вГдновленням дГевостГ засад мГжнародного права Г функцюнування мГжнаро-дних оргашзацш [4].
Не слГд забувати, що европейська политика до цього часу щодо Росп складалася з постшних спроб переконати росшську владу, що штегращя кра!н пострадянського простору в напрямку £С не стано-вить загрози нацюнальним штересам РФ. Однак, полГтична риторика Кремля, який намагався позба-вити пострадянсьш держави права самостшно оби-рати сво!х союзников та штеграцшнГ прюритети та ц-норування росшським керГвництвом европейсь-кого чинника як вагомо! противаги вшськовш машин! РФ у пГдсумку призвГв до агреси Роси проти Укра!ни, анексп Криму Г застосування з боку РФ за-собГв «пбридно! вшни» Г пГдриву всГе! системи ре-гюнально! та глобально! безпеки [8].
Фактично одразу представники £С стали вщ-гравати важливу роль в реформуванш сектору безпеки та оборони Укра!ни. СлГд вГдзначити дГяль-шсть Консультативно! мГси £С в Укра!ш, що стала практичною демонстращею реалГзаци Глобально! стратег!! £С в нашш держав! Маючи дорадчГ фун-кцп вона поширила свою дГяльшсть на територп усГе! Укра!ни, за винятком непГдконтрольних Киеву територш Донецько! та Лугансько! областей, а та-кож територп анексованого Криму. Зважаючи на основну цшь Глобально! стратег!! £С Гз зовшшньо! Г безпеково! полггики, «працювати з ключовими партнерами, державами Г регюнальними об'еднан-нями, яш подшяють погляди £С», Консультативна мгая розпочала працювати над шдвищенням ком-петенцп безпекових структур, взаемоди полщи Гз суспшьством, розслщування кримшальних справ, реформуванням системи управлшня кадрами, гро-мадського порядку. Не слГд забувати Г ключову ва-жливють Украши для безпеки £С у контекст! про-тидп росшськш агресп. £вропейсьш партнери ви-знали важливу роль нашо! держави в забезпеченнГ стабГльностГ на континент!, а також наявшсть у не! високого промислово-технолопчного потенщалу у вшськовш сфер! З цього моменту було розгорнуто широкомасштабну компанш Гз запрошення нашо! держави до проведения вшськових навчань за уча-стю щдроздшв £С. Окремим напрямком слГд розг-лядати також Г правотворчу дГяльшсть у цьому на-пряму, що мала на меп врегулювати уа нормати-вно-правовГ аспекти участь Украши в операцГях £С з урегулювання кризових ситуацш, а також про без-пековГ процедури обмшу шформащею.
У вересн 2014 р. Верховна Рада Укра!ни змщ-нила практичне сшвробгтництво з £С у сфер! попе-редження конфлжлв, а також у галузГ антикризо-вого управлшня. Тим самим було створено переду-мови зГ збГльшення присутностГ
вшськовослужбовщв ЗСУ у цившьних та вшсько-вих операцГях держав £вросоюзу з подолання кри-
зових ситуацш, Г крГм того, у вГдповГдних навчан-нях Г тренуваннях [9]. Наочним прикладом практи-чних крошв у цш галузГ можна назвати утворення спшьного литовсько-польсько-украшського вшсь-кового пвдроздшу «ЛитПолУкрбриг». Метою ство-рення Литовсько-польсько-укра!нсько! бригади за-значалось покращення сшвробгтництва мГж трьома кра!нами та забезпечення нацюнального внеску до багатонацюнальних вшськових формувань високого рГвня готовносп (Резервш угоди ООН, БойовГ тактичн групи £С, Сили реагування НАТО), а також м1жнародних операцш з щдтримання миру Г безпеки тд епдою ООН, £С, НАТО та шших мГж-народних оргашзацш у сфер! безпеки на основ! мандату Ради Безпеки ООН та у раз! схвалення Парламентами краш-учаснишв. Подальший розвиток шдроздшу, а також низка спшьних заходГв показали суттевий поступ Укра!ни на шляху до модер-шзацп украшськпх Збройних сил та посилення сшвробгтництва з £С. Спещальний миротворчий центр Нацюнально! академи внутрГшшх справ Украши та Навчально-науковий центр м1жнародно! миротворчо! дГяльностГ Нацюнального ушверси-тету оборони Украши Гм. I. Черняховського почали займатися спещалГзованою шдготовкою фахГвщв за вузькими напрямками перед вГдправкою до складу миротворчих мГсГй [7].
В Указ! Президента Укра!ни «Про стратегГю сталого розвитку «Укра!на - 2020» вГд 12 сГчня 2015 р. реформа нацюнально! безпеки й оборони була визначена першочерговим прюритетом полГтики влади. Важливим кроком стало ухвалення рГшення, що в перспектив! державш витрати на забезпечення нацюнально! безпеки та оборони мали вийти на рь вень не менше тж 3 % валового нацюнального продукту. Важливим стало також було проголошення намГру збшьшити кшьшсть професГйних вГйськово-службовщв на 1000 населення Гз 2,8 до 5,6 оаб [12].
Висновки. £вропейський вибГр Укра!ни вГдк-ривае нов! перспективи спГвробГтництва з розвину-тими кра!нами континенту, надае можливостГ еко-номГчного розвитку, змГцнюе позици Укра!ни у свГ-товГй систем! мГжнародних вГдносин. Роль £С в мГжнародних вГдносинах та посиленнГ оборонозда-тностГ нашо! держави виходить далеко за меж1 по-зицГй та дш щодо СпГльно! зовнГшньо! полггики та полГтики безпеки. На нашу думку у напрямку полГ-тики розбудови Збройних Сил Укра!ни у контексп ГнтеграцГ! нашо! держави до евроатлантичних безпекових структур у найближчш перспектив! голов-ним прюритетом мае стати консолщована позицГя основних полгтичних сил щодо доцГльностГ та перспектив членства нашо! держави у таких структурах. 1ндикаторами цього може стати позитивна ди-намжа змш ставлення суспГльства до Где! евроатла-нтично! ГнтеграцГ!, послГдовшсть влади у напрямку реформування сектору безпеки, Г зрештою, продов-ження вГйськово-технГчного спГвробГтництва з державами £С. ЗмГст повноцГнно! ГнтеграцГ! Укра!ни до колективних структур безпеки £С полягае в тому, щоб мати можливГсть виступати у ролГ активного учасника европейсько! безпеки та мати реа-льнГ безпековГ гарант!!.
Лггература
1. 64% укра!нщв пвдтримують вступ до £С, 51% - до НАТО. 1нтернет-видання «£вропейська правда». [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.eurointegration.com.ua/news/2019/12/26/ 7104610/
2. Fallon T. Europe's ?Principled Pragmatism' on the South China Sea / Theresa Fallon // RUSI. July 2016. - Access mode : https://rusi.org/commentary/europe%E2%80%99s-%E2%80%98principled-pragmatism%E2%80%99-south-china-sea.
3. Глобальна стратепя £С: мюце, роль i внесок Укра!ни : аналiт. зап. - Травень 2017. - 10 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kas.de/wf/doc/kas_48694-1522-13-30.pdf7170614122135
4. Горбулiн В. Укра!на на розломi глобально! системи безпеки. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/internal/ukrayina-na-rozlomi-globalnoyi-sistemi-bezpeki-_.html 22 травня 2014.
5. Закон Укра!ни «Про ратифжацш Угоди мiж £вропейським Союзом i Укра!ною про визначення загально! схеми участi Укра!ни в операщях £вропейського Союзу iз врегулюванням криз» 6 березня 2008 року № 137-VI. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T080137.h tml
6. Ковалев А. Стратегия европейской безопасности / А. Ковалев // Зарубежное военное обозрение. - 2007. - № 6. - С. 2-6.
7. Миротворють щд час вшни. Перспективи миротворчо! дiяльностi Укра!ни / Рада зовшшньо! политики «Укра!нська призма» // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://prismua.org/%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0 %BE%D1%
8. Парахонський Б., Яворська Г. / За заг. ред. К. Кононенка. Актуальш виклики та загрози
регiональнiй безпецц висновки для Укра!ни. Аналiтична доповГдь // Нацiональний шститут стратегiчних дослГджень. [Електронний ресурс]. -Режим доступу:
http://www.niss.gov.ua/public/File/2014_table/0625 _dop.pdf
9. Про Асоцiацiю : угода м1ж Укра!ною, з однiе! сторони, та £вропейським Союзом, £вропейським ствтовариством з атомно! енергп Г !хшми державами-членами, з шшо! сторони. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/984_011
10. Про засади внутршньо! Г зовшшньо! полГтики : Закон Укра!ни вГд 1 лип. 2010 р. № 2411-VI. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2411-17
11. Про основш напрями зовшшньо! полгшки Укра!ни : Постанова Верховно! Ради Укра!ни вГд 2 лип. 1993 р. № 3360-ХП. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ 3360-12
12. Про стратегш сталого розвитку «Укра!на -2020» : Указ Президента Укра!ни вГд 12 ач. 2015 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua/go/5Z2015
13. Укра!на збшьшить присутшсть у багатонацюнальних тактичних групах £С. 1нтернет-журнал «Укра!нський тиждень». [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу: https://tyzhden.ua/News/15807
14. Фалалеева Л. Г. ОсобливостГ реалГзаци спшьно! зовшшньо! та безпеково! политики £вропейського Союзу / Л. Г. Фалалеева, О. I. Давиденко // Вюник Академп адвокатури Укра!ни. 2012. - 2(24). - С. 82-88.
15. Шатун В. Т. Оборонна Г безпекова полгтика £вропейського Союзу: формувания та еволюцГя / В. Т. Шатун // НауковГ пращ [Чорноморського державного ушверситету Гмеш Петра Могили комплексу «Киево-Могилянська академГя»]. Сер. : ПолГголопя. - 2014. - Т. 230, Вип. 218. - С. 60-67.
