CC BY
57. Печенкин В.В., Фадеев Д.В. Сравнительный анализ социальной политики: теоретические модели и подходы [Электронный ресурс]// Вестник СГТУ 2011. №2.
8. Андреева О.В., Карепина О.И., Герасимова К.А. Бюджетная система Российской Федерации: Учебно-методическое пособие / Ростов-на-Дону: РГЭУ (РИНХ), 2015.
9. Поплавская И.А. Избыточность социальных неравенств как вектор реформирования социальной политики// Социальная политика и социология. 2015. Т.14. № 1 (107). С. 64-71.
10. Экономика социальной сферы. Раздел сайта Министерства экономического развития РФ. [Электронный ресурс] URL: http://economy.gov.ru/minec/activity/sections/ ecoSocSphere/ (дата обращения: 10.04.2016).
11. Романов Д.Г. Социальная защита населения: экономическое содержание и объективная необходимость // Финансовые исследования. 2015. № 2 (47). С. 99-107.
12. Ходырев А.А. Оценка государственных программ как метод управления расходными обязательствами социальной направленности // Социальная политика и социология. 2014. Т. 2. № 4-1 (105). С. 306-312.
13. Прогноз социально-экономического развития Российской Федерации на период до 2030 года [Электронный ресурс] URL: http://economy.gov.ru/minec/activity/sections/ macro/prognoz/doc20131108_5 (дата обращения: 10.04.2016).
ПР1ОРИТЕТИ РОЗВИТКУ НАЦЮНАЛЬНО1 ЕКОНОМ1КИ В КОНТЕКСТ
еВРОШТЕГРАЦШНИХ ВИКЛИК1В
Калнченко Л.Л.
доктор eKonoMiHuux наук, професор, професор кафедри економжи Харювського нацiонального утверситету будiвництва та архтектури
PRIORITIES OF NATIONAL ECONOMIC DEVELOPMENT IN THE CONTEXT OF EUROPEAN INTEGRATION CHALLENGES
Kalinichenko L.L. , Doctor of Economic Sciences, Professor, Professor of Kharkiv national university of civil engineering and architecture АНОТАЦ1Я
В статп висвилеш прюритети розвитку нацюнальноГ економши в контексп евроштеграцшних виклишв. Охарактери-зований комплекс виклишв евроштеграцп УкраГни. Проведено SWOT-аналiз вступу УкраГни до £С. Наведеш кроки щодо полшшення практичних результата у сферi евроштеграцп Украши. Визначеш проблеми штеграци Украши до £С. ABSTRACT
The article highlights the priorities of the national economy in the context of European integration challenges. Described the complex challenges of European integration of Ukraine. There was elaborated a SWOT-analysis of Ukraine's accession to the EU. The author proposed the &eps to improve the practical results in the field of European integration of Ukraine. There were revealed the problems of Ukrainian integration of EU integration.
Ключовi слова: евроштеграцГя, УкраГна, £вропейський Союз, £вроштеграцшш виклики. Keywords: European integration, Ukraine, European Union, European integration challenges
Постановка проблеми. Державна политика Украши у сферi европейськоГ штеграци почала формуватися тсля проголошення незалежностг £вропейський Союз визнав створення нашою державою одшеГ з найважливших подш в ютори сучасноГ £вропи i висловив переконання, що демократична сильна УкраГна зможе зробити значний внесок у загальну европейську стабiльнiсть. Про це було зазначено у сшльнш позицii краГн-члешв £С у листопадi 1994 р. До того ж £вросоюз висловив свш намiр пiдтримувати неза-лежшсть, територiальну цiлiснiсть i суверенiтет Украши у своему Плат дш для Украши, розробленому на той час.
Укрална першою серед краГн СНД уклала Угоду про партнерство та сшвробГгництво з £С 16 червня 1994 р. Вона була ратифшована Верховною Радою Украши 10 листопада 1994 р., а набула чинносл 1 березня 1998 р. тсля ГГ ратифша-цii' вама державами-членами £С. Ця Угода стала базовим документом, що визначав правовий мехашзм двосторонньо-го спiвробiтництва мiж УкраГною та £С на десять рошв.
Прагнення отримати членство в £вросоюзi було прого-лошено УкраГною i визнано £С вже тсля ратифшаци УПС, тобто наприкiнцi1990-х рр. разом iз затвердженням 11 червня 1998 р. стратеги штеграци Украши до £вропейського Союзу Указом Президента Украши. £вропейська штеграшя е
головним та незмiнним прюритетом розвитку УкраГни, що закрiплений у Закош УкраГни «Про основи нацюнальноГ безпеки Украши» та в Закош УкраГни «Про засади внутрш-ньо! i зовнiшньоi полггики».
£С та УкраГна почали переговори про укладення новоГ посиленоГ Угоди про асощацш, що включатиме i створення Зони Вiльноi торгiвлi (за рш до закiнчення строку ди УПС), адже пiсля десятирiчного сшвробггництва мiж УкраГною та £вросоюзом у формат! УПС взаемнi договiрно-правовi зобов'язання Сторiн потребували суттевого розширення через досягнення та новi виклики сшвпращ. Хоча переговори щодо Угоди про асощацш мiж СС та УкраГною було офщшно завершено, а ГГ змiст парафовано 2012 р„ наразi важливим е ГГ шдписання, адже укладання Угоди про асощацш мiж УкраГною та £С, а також ГГ реалiзацiя вщповщае державнiй евроiнтеграцiйнiй полiтицi нашоГ краГни.
Визнаючи, що полiтика та розвиток традицшно залиша-ються серед базових стратепчних прiоритетiв державноГ полiтики реформ, особливого значения для УкраГни набу-вае усвщомлення важливостi та необхщносп впровадження дiевоi полiтики, узгодженоГ iз стратегiчними орiентирами полiтики £С та зорiентованоi на налагодження ефективного, мГжнародного мiжрегiонального, iнтеррегiонального спiв-
робггаицтва з кранами £вропи та з кранами £вропейсько-го Союзу. Для забезпечення рiвноправного спiвробiтництва УкраТни та кра!н £С, перед нашою державою постав виклик щодо тдвищення конкурентоспроможносп, що потребуе комплексних заходiв: структурно! модершзаци традицшно-го виробництва, особливо економiки iндустрiальних, ста-ропромислових регiонiв; системного впровадження струк-турно-шновацшних зрушень; диверсифшаци спецiалiзацi! регiональних економiчних комплексiв; створення привабли-вого швестицшного клiмату; формування розвинено! шфра-структури та наближення стандартiв г! функцюнування до стандартiв £С. Цi процеси напряму пов'язанi з розбудовою збалансованого просторового розвитку територи. Така постановка проблеми сввдчить про актуальшсть тематики на-укових дослiджень, присвячено! визначенню стратегiчних прiоритетiв диверсифтацп економши в Украíнi в контекстi тдвищення конкурентоспроможносп та пристосування економiчних комплекав до нових умов господарювання, ре-алiзацii евроiнтеграцiйних прагнень Укра!ни.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Серед авторiв, що присвятили сво! дослщження висвiтленню окремих питань диверсифшаци економши: Ю.В.Макогон, 1.М.До-ля, Т.М.Медведк1н, О.1.Сшгова та iншi [1], Л.1.Федулова [2], А.Ф. Толмачева, В.В.Хахулин, Я.И. Тульку [3] та iншi. Особливу увагу украíнськi науковцi придiляють стандартам та критерiям досягнення сталого розвитку. Ц питання до-кладно висвiтленi у працях Н.П.Сiтнiкова [4], В.Я.Шевчук [5] та шших науковцiв. Вагому роль у процесах структурно1 модершзаци економiки, як свiдчить досввд господарювання, вщграють iнновацiйнi процеси, структурно-iнновацiйнi зрушення та регiональнi кластери (що гарантують випуск конкурентоспроможно1 продукци концевого призначення). Питання кластеризаци економiки та спрямованосп струк-турно-iнновацiйних зрушень висвiтлювали В.М.Геець, В.П.Семиноженко [6], Л.П.Баришшкова [7], Палагнюк Ю. В. [8], Осадча Н. В. [9] та iншi вчеш Поряд з цим, важливо зазначити, що у роботах, присвячених питанням структурно1 модершзаци економiчних комплексiв, пвд час висвiтлення умов залучення швестицшних ресурсiв неодноразово зазна-чалось, що це потребуе розвинуто! iнфраструктури (дорож-ньо-транспортно1, виробничо!, шновацшно!, шформацшно!, сощально! тощо). Адже, без вiдповiдного шфраструктурно-го забезпечення не доцiльно сподiватись на надходження до регiону капiталiв, iнвестицiй, ресурсiв та зростаннi защкав-леностi потенцiйних iнвесторiв щодо швестування коштiв на потреби розвитку.
Метою статтi е висвилення прiоритетiв розвитку нацю-нально! економiки в контекстi Gвроiнтеграцiйних виклик1в.
Виклад основного матерiалу дослiдження. £вроште-грацшш прагнення Укра!ни стали неввд'емними реал1ями полiтичного сьогодення. £вропейсьш орiентири набули практичного втшення у низцi ршень та дiй як укра!нсь-ко! держави, так i офiцiйних оргашв Евросоюзу. Проте, за масовим оволодшням европейською фразеологiею нерiдко криеться вельми неглибоке розумiння механiзмiв реалiзацil такого амбщшного завдання. Процес зводиться до плану формальних процедур, яш мають бути виконанi. Це робить стратепю европейсько! iнтеграцil негнучкою та фрагментарною, призводить до втрати послвдовносп та ефективностi ц^е! стратегií. Поширення полiтичних спекуляцiй, в основi яких знаходяться не обгрунтованi практичнi розрахунки, а упереджене ставлення до окремих векторiв зовнiшнього ро-
звитку, дезорiентуе ключових партнерiв Укра!ни та стримуе розвиток взаемовигiдноí спiвпрацi.
Практичнi зрушення у сферi евроiнтеграцiйних устрем-лшь Укра1ни потребують переходу вiд полгтико-вдеолопч-них до прагматичних пiдходiв у цш сферi. Gвроiнтеграцiя Укра!ни мае сприйматися як шструмент реалiзацil стратепч-них цiлей i завдань нацюнального соцiально-економiчного, громадсько-полiтичного, культурного розвитку. Найбшьш складнi проблеми знаходяться в економiчнiй сферi. £вро-пейський Союз як штеграцшне утворення е передусiм ввд-носно однор1дним економiчним простором, у якому дiють единi регуляторнi норми, стандарти економiчноí полiтики та поведшки суб'ектiв господарювання.
Кра!на, яка проголошуе прагнення стати складовою цьо-го простору, мусить насамперед довести свою спроможшсть дотримуватися цих норм i стандартiв, намагаеться бути чин-ником пвдтримання соцiально-економiчноí стабiльностi в регюш, п1двищення конкурентоспроможностi цього об'ед-нання на мiжнароднiй аренi, джерелом нових перспектив соцiально-економiчного та полiтико-гуманiтарного розвитку репону.
Орiентир европейсько! штеграцп, обраний Укра!ною та офiцiйно утверджений низкою документiв найвищого рiвня, е адекватною ввдповщдю на розгортання глобалiзацiйних процесiв та еволюцiю взаемовiдносин кра!н европейсько-го регiону. Розгортання соцiально-економiчних перетво-рень в Украiнi, стрiмке зростання вiдкритостi Г! економiки та посилення конкурентно! боротьби на нацюнальному та м1жнародних ринках створили умови, за яких формування в Укршш як однш з найбiльших держав Свропи сучасного громадянського суспiльства та конкурентоспроможно! ди-намiчноi економiки европейського зразка - практично еди-ний шлях збереження нацiонально! полiтично! й суспшьно! iдентичностi та едностi. Альтернативою може бути лише випадшня нашо! держави з-помiж суб'ектiв свiтово! геополитики, фрагментац1я !! м1ж сферами впливу основних ре-гiональних сил, занепад нацiональноi економiки та сощаль-нi катаклiзми.
Водночас намагання досягти випереджального збли-ження з евростандартами у громадсько-полiтичнiй та пра-вовш сферах досить часто зустрiчае значш труднощi щодо !х повноцiнного впровадження, яш постають iз незаверше-носп економiчних реформ в Украíнi та несформованосп вiдповiдного економiко-правового середовища, значного ввдставання у рiвнi економiчного розвитку. Саме це, з точки зору автора, варто розглядати як фундаментальну причину недостатньо! послвдовносп та результативностi дш, якi здiйснюються Укра!ною у сферi европейсько! iнтеграцi!.
Усвiдомлення того, що европейський вибiр Укра!ни не виявив амбiцiй тих чи iнших впчизняних полiтичних сил чи результат зовшшнього тиску з боку пров1дних «акторiв» геополiтичного «театру», а складова об'ективного процесу потребуе прагматичних пiдходiв до реалiзацii проголоше-них евроiнтеграцiйних орiентирiв, - так1 пiдходи передбача-ють визначення послiдовностi «сходинок^>, як1 Укршш треба здолати, щоб реально претендувати на набуття рiвноправно-го членства у Свропейському Союзi.
Перед Укра!ною постають завдання набуття ново! якосп економiчного зростання та здiйснення структурних еко-номiчних перетворень з метою оволодшня сучасними чин-никами конкурентоспроможносп на загально-европейсь-кому ринку. Вирiшуючи цi проблеми, Укра!на прямуе до
створення економiки европейського рiвня, створюе реальне пiдгрунтя власноГ iнтеграцii з £С.
Такий процес буде досить тривалим, тому членство в £С неможливо досягнути вже завтра. Але наявшсть евроште-грацiйного орiентиру надае полiтицi нашоГ держави у сферi економiчних та соцiальних перетворень належних цшеспря-мованостi та послiдовностi. Отже, евроштеграцшний курс УкраГни - це насамперед комплекс викликiв, на яш необхвд-но шукати вiдповiдi.
Виклик перший. £вросоюз е досить складним полти-ко-економiчним конгломератом, який прагне вщшукати засади власноГ цiлiсностi. Нещодавно хвилi розширення внесли у цей пошук додатковий дисонанс. КраГ'на, яка заяв-ляе про свое бажання стати складовою европейського простору, мае не лише не вносити дисбаланс в його систему, але й тдгримувати стабiльнiсть у репош, бути додатковим аргументом у глобальнш конкуренцii мiжнародних «центрш сили». Для цього УкраГш потрiбно насамперед довести свою спроможшсть дотримуватися норм i стаидартiв, як1 дшть на цьому просторi - в усiх сферах: економiчнiй, соцiальнiй, полiтичнiй, етно-культурнiй тощо.
З цього випливае другий виклик. Упровадження комплексу европейських норм i стаидартiв, як1 мають бути дотри-манi в УкраГш, нерозривно пов'язане зi здiйсненням струк-турних реформ, спрямованих на лiбералiзацiю економши, полiпшення пiдприемницького клiмату в краГ'ш, створення ефективного конкурентного виутрiшнього ринку, удоскона-лення податковоГ системи, розбудову фiнансових iнститутiв, радикальне пiдвищення ефективносп соцiальних видатк1в та органiзацiйиу перебудову сощальноГ сфери тощо.
А вщтак третiй виклик полягае в тому, що УкраГна мае продемонструвати власну спроможнiсть до цшеспрямова-них та послвдовних крок1в не лише держави, а й усього су-спшьства у напрямi адаптацii' до критерпв европейськоГ' ш-теграцii, концентрацii зусиль впчизняного бiзнесу навколо завдань нацюнального соцiально-економiчного розвитку в рiчищi евроштеграцшних орiентирiв. Якщо провiднi групи економiчних iнтересiв усввдомлять i сприймуть щею европейськоГ iнтеграцiГ' як таку, що мiстить конкретнi практичнi позитивш наслвдки, вона матиме шанс перетворитися на на-цiональиу та набути належного поширення.
Потрiбно ретельно вибудувати систему цiнностей i моти-вацш, яка мае дати кожному громадянину та представниковi бiзнесу вiдповiдь на питання щодо того, навiщо ввдбуваеться ця iнтеграцiя. Поки що така аргументацiя е вельми фрагментарною, що ввдтворюе строкатiсть цiнностей та штереав в украГнському суспiльствi загалом. Ввдтак формування за-гально-нацiонального консенсусу щодо цшей та завдань европейськоГ штеграцп, який базуватиметься на оргашчному поеднаннi iнтересiв бiзнесу, держави та громадянського су-спiльства, е неввд'емною складовою евроiнтеграцiйноi стратеги на найближчу й вiддаленiшу перспективи.
Четвертий виклик - оволодiння сучасними чинниками конкуренто-спроможносп. Зберiгаючи свою нишшню зов-нiшньоекономiчиу спецiалiзацiю, УкраГна, як вже зазнача-лося, може розраховувати здебтшого на роль периферш-ного придатку, а не рiвноправного члена £вросоюзу. Про це свiдчать особливосп нинiшньоi торговельноГ спiвпрацi з £С. Мiж тим, ресурсне забезпечення масштабних сощаль-но-економiчних перетворень та консолвдащя нацiональних економiчних iнтересiв потребують суттевого полiпшення ефективностi використання нацiональних природних. тру-
дових, iнтелектуальних ресурсiв. Вщтак, щоб ввдбулося очiкуване впровадження зони вшьноГ торгiвлi, яка логiчно розглядаеться як перший крок на шляху до членства УкраГ-ни в £С, потрiбно змiцнити конкурентоспроможшсть нацю-нальноГ економiки та ГГ структурно перебудувати на засадах шновацшного розвитку.
П'ятий виклик - готовшсть £С до розвитку партнерських економiчних вiдносин з УкраГ'ною. Це потребуе вщ £вро-союзу чiткого бачення майбутнього мiсця УкраГни в Об'ед-нанiй £вропi, побудови адекватноГ' полггаки, яка сприятиме практичному просуванню нашоГ держави шляхом европейськоГ' штеграцп. Очевидно, пошук вщповщ на цей виклик - спшьна справа УкраГни та £С.
Отже, першочерговим завданням для УкраГни у сферi европейськоГ штеграцп е суттеве поглиблення економiчно-го спрямування стосунк1в мгж УкраГною та £С. Здiйснення у прюритетному порядку низки крок1в, як1 сприятимуть встановленню взаемовиг^дноГ' економiчноi спiвпрацi, стане продуктивним п^дгрунтям для реалiзацii «новоГ' хвилi» соцiально-економiчних перетворень, орiентованих на впровадження в УкраГ'нi економшо-правового середовища, сумiсного з нормами та стандартами £вропейського Союзу. Зазначений орiентир мае бути врахований у процеа остаточного формування новоГ посиленоГ' угоди мiж УкраГ'ною та £С щодо практичного формування зони вшьноГ торгiвлi нашоГ держави та £вропейського Союзу. Активiзацiя торгiвлi з £С може стати сприятливим чинником для украГ'нськоГ' еко-номiки у перюд пiслякризового вiдновления. Проте це мож-ливо лише за умови забезпечення поступовосп у зниженнi рiвня тарифного захисту украГнського ринку та адекватного переходного перiоду, протягом якого мае ввдбуватися досяг-нення економшою УкраГни системних параметрiв конкурен-тоспроможносп.
Не менш важливим напрямом було б передбачити угодою наступне: надання Украiнi технiчноГ' допомоги вщ £С; оволодiння европейським iнструментарiем промисловоГ та iнновацiйноi полiтики, яка не суперечить нормам £вросо-юзу щодо неперешкоджання рiвноправнiй конкуренцiГ'; в^д-повщну адаптац1ю правил надання державно' допомоги.
Зважаючи на вагомiсть проблем розгортання сiльсько-господарськоГ реформи, перспективним напрямом могло б стати надання £вросоюзом УкраГш техшчноГ допомоги у реформуванш системи державно' пiдтримки сiльгоспвироб-ництва ввдповщно до вимог СОТ, формуванш iнфраструкту-ри та iнститутiв функцюнування ринку землi сiльськогоспо-дарського призначення (зокрема механiзмiв оцiнки вартостi земель, контролю за Гх цiльовим використанням, застосу-вання земель як фшансового ресурсу тощо); налагодження обмiиу досввдом та надання УкраГнi технiчноi пвдтримки щодо оволодiния европейським iнструментарiем регулю-вання виутрiшнього ринку сiльгосппродукцiГ' з урахуванням вимог СОТ, норм та правил £С.
Крiм того, суттевими першочерговими кроками щодо полшшення практичних результапв у сферi евроiнтеграцiГ' УкраГни мають стати:
• пвдтримка засобами економiчноГ' дипломатii створення консорцiумiв та альянсiв украГнських п^дприемств з потуж-ними компанiями краГ'н £С;
• поширення iнформацiГ' щодо швестицшних потреб та можливостей в украГнському аграрному виробнищга, надання шформацшно-методичноГ та правовоГ п^дтримки за-
лученню швестицш з кра1н £С в украшське сiльське госпо-дарство;
• налагодження практичного спiвробiтництва в кон-тексл ЛГсабонсько1 стратеги £С, можливо - з формуванням окремо1 програми науково-тeхнологiчного спiвробiтництва Украши та £С в рамках ще1 стратеги;
• запровадження монiторингу цiноутворeння в рамках транснацюнальних компанiй, з метою запобпання ухилення вгд сплати податк1в на територи Украши;
• запровадження сучасних форм м1жнародного спiльного фiнансування стратепчних iнвeстицiйних проeктiв, насам-перед - у галузях енергетично! шформацшно1 транспортно! iнфраструктури;
SWOT - аналiз i
• формування системи взаемного захисту iнвeстицiй та протиди проявам недобросовюно! конкуренци з боку пред-ставнишв як краíн-партнeрiв, так i трепх кра1н.
Проведемо SWOT - аналiз вступу Укра1ни до £вросоюзу (таблиця 1).
Шдкреслимо вигоди для Украши пiсля вступу до £С:
1. Полгтичш вигоди - будучи членом £С, Украíна буде залучена до Спшьно1 европейсько1 полiтики безпеки та оборони (С£ПБО), яка гарантуватиме Украíнi державний суве-рeнiтeт та тeриторiальну нeдоторканiсть.
2. Економiчнi вигоди - перш за все це макроeкономiчна стабГльшсть, додатковi швестици в економГку кра1ни, надан-ня субсидш сiльському господарству та отримання позитивного сальдо торговельного балансу.
Таблиця 1
гупу Украши до £С
Сила Слабк1сть
1. Полгтичш вигоди - £вропейська колективна безпека 2. ЕкономГчш вигоди - Макроeкономiчна стабiльнiсть - Додатковi швестици в укра1нську eкономiку - Надання субсидш сшьському господарству - Отримання позитивного сальдо торгове-льного балансу - Спшьш митш тарифи - Кшьшсш обмеження Гмпорту - Антидeмпiнгова политика - Протeкцiонiзм i контроль експорту 3. Соцiальнi вигоди - Ефективний захист прав людини в шститушях £С - Вгдкриття кордошв для вГльного пересування населення - Забезпечення високого рГвня життя населення 1. Полиичш недолши - Часткова втрата суверенитету - Невизначешсть стратегш розвитку £С - Попршення вГдносин з кра1нами СНД 2. ЕкономГчш недолГки - Втрата конкурентоспроможностГ певних галузей - Складшсть переходу на европейський рГвень цш - Квотування певних видГв товарГв 3. Сошальш недолши - Ускладнення вГзового режиму Гз схГдними сусгдами
МожливостГ Загрози
1. Полиичш перспективи - Встановлення стабшьно! политично! системи - Сприйняття Украши як важливого суб'екта полиичних вГдносин 2. ЕкономГчш перспективи - Забезпечення розвитку малого та середнього бГзнесу - Упровадження стандарта £С у виробнищта 3. Сошальш перспективи - Формування середнього класу - Реформування освии, охорони здоров'я, сошального за-хисту 1. Полиичш загрози - Небезпека втягнення Укра1ни в конфлжт цившзацш мГж Заходом i мусульманським свгтом 2. ЕкономГчш загрози - Можливе перемщення до Укра1ни шквдливих виробництв - Використання Укра1ни як сировинного придатку - Використання Украши як дешево1 робочо1 сили 3. Сошальш загрози - Поглиблення демографГчного спаду - Незаконна мГгращя та вгдплив кадрГв
Джерело: [9]
Щодо макроекономГчно1 стабiльностi, то у цьому випад-ку маеться на увазi, при встут до £С Украíна мае тдтягну-ти сво! eкономiчнi показники до европейських стандартiв, створити досить розвинений ринок, закршити тенденци до eкономiчного зростання i саме по собi принесе Укра1ш уже позитивш результати. Украша також отримае переваги вщ запровадження едино1 валюти при встут в £С.
Щодо додаткових iнвeстицiй в eкономiку Украши, то ев-ропейський ринок е великим ринком збуту виробiв та дже-релом задоволення потреб.
Щодо надання субсидiй сiльському господарсга - пiсля вступу до £С Украша долучиться до ефективно1 сшльно1 сшьськогосподарсько1 полiтики £С
Отримання позитивного сальдо торпвельного балансу матиме мГсце за рахунок збуту укра1нських товарiв на рин-
ках £С. Загальне зниження середньозваженого тарифу в результат розширення £С матиме позитивну роль для украш-ських iмпортeрiв. Окрiм цього £С максимально сприятиме штеграци украшських енергетичних, транспортних та теле-комунiкацiйних мереж в европейську iнфраструктурy
3. Соцiальнi вигоди - передбачають ефективний захист прав людини в iнституцiях £С, вгдкриття кордошв для вiль-ного пересування населення, тобто шенгенська зона, яка пе-редбачае вiльнe пересування осiб в межах £С, забезпечення високого рiвня життя населення та шше.
Перспективи та можливостi вГд вступу до £С 1. Полгтичш перспективи - передбачають стабiльнiсть политично! системи, сприйняття Укра1ни як важливого суб'екта полiтичних вгдносин
2. Економiчнi перспективи - передбачають забезпечення розвитку малого та середнього бiзнесу, а також впроваджен-ня стандартiв £С у виробництвi
3. Сощальш перспективи - мають на меп формування середнього класу та проведения реформування освiти, охо-рони здоров'я, соцiального захисту.
Недолiки та загрози вiд вступу
1. Полггачш недолiки несуть iз собою часткову втрату суверенiтету та пiдпорядкуваиня територш органам £С, невизначенiсть стратегii розвитку, що також не дуже добре вплине на економiчний стан, осшльки мiж кранами £С ю-нуе в деякiй мiрi висока конкуренщя в деяких галузях, тому потрГбно буде переорiентовуватись на менш конкурентш галузi, а також негативним чинником буде попршення взае-мин iз краГнами СНД, а особливо iз Росiею, оск1льки на сьо-годшшнш день перед УкраГною сто!ть також питання про спiвпрацю iз Митним Союзом Роси, Бшоруси та Казахстану.
2. Економiчнi недолiки - передбачають втрату конкурен-тоспроможиостi певних галузей, складнiсть переходу на ев-ропейський рiвень цiн, кБотування певних видiв товарiв
3. Соцiальнi недолiки - це ускладнення вiзового режиму iз схiдними сусiдами
Загрози вiд вступу Украши до £С
1. Полггачш загрози - це небезпека втягнення Укра1ни в конфлiкт цившзацш мГж Заходом Г мусульманським свиом
2. ЕкономГчш загрози - передбачають можливе перемь щення до Укра1ни шюдливих виробництв, використаиия Украши як сировинного придатку, використання Укра!ни як дешево! робочо! сили
3. Сошальш загрози несуть на меп поглиблення демо-графГчного спаду, незаконна мГграц1я та вщплив кадрГв.
Але, на жаль, за прогнозами економГслв, наша краГна до 2020 року не стане членом £С, осшльки на даний момент £С переживае кризу. Також вступ Укра!ни до цього штеграцшного об'еднання унеможливлюеться тим, що до £С приеднаеться краГна, яка потребуватиме дуже серйоз-них компенсацш вгд закриття шлих галузей промисловостг Оск1льки в £С е строго квотована планова економжа, яка передбачае, що кожна держава, яка вступае в £вропейський Союз, повинна включатись у спшьний ринок Г вадповадно вона повинна запроваджувати квоти на виробництво пе! чи шшо! продукцп, тому для £С на даному еташ не випдно приймати Украшу до себе Г це Г е одшею Гз проблем штеграцп Украши.
Ще одшею проблемою штеграцп Украши до £С е не гар-мошзоване до европейських стандарта украГнське законо-давство. Повинна здшснитись адаптащя украГнського зако-нодавства Гз европейським, це мае здшснюватись за рахунок реформування укра1нсько! правово! системи та поступове приведення г! у вадповадшсть Гз европейськими стандартами. Ця адаптац1я повинна охопити приблизно ус сфери права, так1 як : приватне, митне, трудове, фшансове, податкове законодавство, законодавство про штелектуальну власшсть, охорону праш, життя та здоров'я, навколишнього середови-ща та багато шшого. Але на даному еташ для Украши здшс-нення таких заходГв е неможливими.
Економюти з рГзних краш £С заявляють, що нещодавне парафування угоди про асощацгю i створення зони вшьно! торпвлГ мГж Украшою та £С все одно не дасть швидкого залучення Украши до европейського об'еднання. Парафування - це е фактично техшчним узгодженням угоди. Шсля нього йде шдписання, а потГм i ратифГкашя. Украша пер-шою ратифшуе цю угоду, яка дГятиме в односторонньо-му порядку. I це може завдати дуже серйозних збитшв. За шдрахунками - вГд 2-х до 5-и млрд.. евро на рж. А ця сума е дуже великою для украшського бюджету.
Висновки. Узагальнюючи результати дослГдження щодо штеграцшних процеав Украши в контексп даного дослгд-ження слгд розумгти, що европейська штеграшя для Украши е шляхом покращення та модершзацп економГки, залучення шоземних швестицш i новгтшх технологш, шдвищення конкурентоспроможносл вичизняного товаровиробника, вгльний рух в середиш штеграцшного об'еднання квалГфшэ-вано! робочо! сили, товарГв, послуг, факторГв виробництва, а також це все передбачае вихвд на единий сшльний ринок. Сшвробггаицтво Украши з £С сприятиме наближенню на-шо! держави до високих европейських стандарта, пгдви-щенню рГвня життя та добробуту населения.
Лгтература
1. Перспективи та напрямки розвитку старопромисло-вих регюшв Украши у посткризовий перюд. Аналтгачна доповГдь / Ю.В. Макогон, I.M. Доля, Т.М. Медведшн, O.I. Сшгова [та ш] : [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://dn.niss.gov.ua/content/articles/files/cris-cb61f.pdf.
2. Федулова Л. 1нституцшне середовище шновацшного розвитку регюшв Украши / Л. Федулова // Економют. - 2012.
- № 5. - С. 38 - 42.
3. Толмачева А.Ф., Хахулин В.В., Тульку Я.И. О перспективах государственно-частного партнерства в инновационной сфере региона / А.Ф. Толмачева, В.В. Хахулин, Я.И. Тульку // ЕкономГчний вюник Донбасу. - 2012. - № 1 (27).
- С. 231-238.
4. Сгтшкова Н.П. Досвгд стратепчного планування стало-го розвитку у крашах £вропейського Союзу / Н.П. Сгтшкова // Економша та держава. - Листопад 2012. - № 11. - С. 11
- 14.
5. Шевчук В.Я. Формування шновацшно! моделГ стало-го розвитку Украши в посткризовий перюд / В.Я. Шевчук // ЕкономГчний часопис - XXI. - 2010. - № 1 - 2. - С. 6 - 8.
6. Геець В.М., Семиноженко В.П. 1нновацшш перспективи Украши / В.М. Геець, В.П. Семиноженко. - Харшв: Константа, 2006. - 272 с.
7. Баришшкова Л.П. Використання кластерного пгдходу в стратепчному плануванш (закордонний досвГд)/ Л.П. Баришшкова // Економша та держава. - 2012. - № 6. - С. 12-14.
8. Палагнюк Ю. В. Державна евроштеграцшна полтга-ка Украши: теорГя, методологГя, мехашзми : [монографГя] / ЮлГана ВшторГвна Палапнок. - Микола!в : Вид-во ЧДУ Гм. Петра Могили, 2014. — 392 с.
9. Осадча Н. В. Характеристика процесу штеграцп Укра!-ни до £вропейського Союзу (£С) // ЕкономГчний вГсник Донбасу - № 3 (25), 2011
