CC BY
30
УДК 323.26+340.11:32
DOI: 10.21564/2075-7190.41.168236
Смолянюк Володимир Федорович, доктор пол1тичних наук, професор, завщувач кафедри пол1тичних технологий ДВНЗ «Кшвський нащональний економ1чний ушверситет ¡меш Вадима Гетьмана», Украша e-mail: svf-nb@ukr.net ORCID ID: 0000-0002-4222-813Х
Kpymiu Вадим Олександрович, кандидат пол1тичних наук, провщний експерт ГО «1нститут стратепчних комушкацш "Партнерство"»,
м. Кшв, Украша e-mail: krutoy_tv@ukr.net ORCID ID: 0000-0001 -5043-928Х
ПОЛ1ТИЧНА СИСТЕМА СУСШЛЬСТВА В УМОВАХ Г1БРИДН01 В1ЙНИ: СПРЯМОВАШСТЬ ТРАНСФОРМАЦШ
Розглянуто вплив гтбридно! eiftmi на полтнчну систему сустлъстеа та и клю-4oei тдснстемн - тстнтуцтщк нормативную функцгональну комушкатиену, духо-вно-кулътурну. Вказано на суттст злпни, що егдбуеаютъся у вказаннх тдснстемах вумовах конфлЫтно! взаемоди cmopin, що берутъ участь у ябриднт eitmi.
Ключовг слова: полтнчна система сустлъстеа, полШнчт тститути, полтнч-ni нормы, полШнчт фунщи, полШнчт комунтаци, полтнчна свгдолпстъ, ггбридна втна.
Постановка проблем у загальному виглядь Трансформащйш змши у по-л^ичних системах е невщ'емною умовою ix розвитку. Проте якщо в умовах мирного часу р1знопланов1 пол1тичш трансформацп вщбуваються на еволю-щйних засадах, то шд час вшни вони суттево ирискорюються. Краша, залучена у наступальш (оборонш) бойов1 дп, постае перед необхщшстю створен-ня додаткових оргашв военно-пол1тичного управлшня, нових збройних формувань та технологий ix застосування, широких формат! в владно-сусшль-Hoi взаемодп в умовах военного часу, входження до военно-пол1тичних коа-лщш або ж ix ¡шщативного створення. Досягти цього неможливо без трансформацп полтгчноУ системи, ii пристосування шд потреби вшни. Hoei ак-центи у трансформащю пол1тичних систем внесла пбридна вшна як
70 © Смолянюк В. Ф„ Крутш В. О., 2019
принципово новий р1зновид конфл1ктно-силово! взаемодп пол1тичних суб'екпв, де збройна боротьба розглядаеться лише як один ¡з способ1в до-сягнення стратепчних цшей. Пбридне розширення простору боротьби шляхом активних вплив1в на противника (дипломатичних, шформацшних, сощально-психолопчних, економ1чних, енергетичних, м1грацшних, терористичних та ¡н.), яю за ¡нтенсивнютю та наслщками не поступаються военним д1ям, ставить пол1тичш системи перед необхщшстю швидких трансформацш з метою до-сягнення щлей збройного протистояння. Таи трансформацп вщбуваються практично у всш пол1тичнш систему проте з метою класифжацп найважли-в1ших перетворень доцшьно виокремити п ключов1 шдсистеми - шституцш-ну, нормативну, функцюнальну, комушкативну, духовно-культурну.
АШ1.113 останнЬс дослгдженъ I публЫацш по темь У працях О. БабкшоТ. В. Бебика, В. Гапоненко, В. Горбатенка, I. Гороховського, Г. Зеленько, В. Ко-тигоренка, В. Кафарського, I. Кресшо!, А. Кудряченка, В. Масича, Ю. Мащ-евського, П. Мироненка, М. Михальченка, I. Ошщенко, С. Перегуди, Т. По-ярково!, М. Примуша, А. Романюка, Ф. Рудича, В. Солдатенка, О. Стойко, Т. Ткаченко, Н. Хоми, шших в1тчизняних дослщниюв детально розглянут1 процеси становления та розвитку пол1тичних систем, у тому чист в нових незалежних державах [1-9]. У роботах М. Гончара, В. Горбулша, О. Деменка, В. Дубова, О. Литвиненка, В. Мандрагелц Б. Парахонського, М. Розумного, Л. Смоли, М. Требша, Г. ЯворськоТ та ¡н. окреслена проблематика пбридно! вшни в контекст! визначення и сутносп, змюту, спрямованосп, цшьового призначення, а також специфши розгортання та переб1гу [10-15]. Науков1 розробки Р. Глена, Ф. Гофмана, Ф. Каппена, Р. Ньюсона, Дж. Шерра та ш. [16-21], розкривають погляди захщних фах1вщв щодо пбридних вшн. Вод-ночас дослщжень, у яких розглядаеться трансформащя пол1тичних систем шд впливом пбридно! вшни в украшськш пол1тичнш наущ явно недостатньо. Це й зумовило виб1р теми статп.
ЦШ статна. Вказати на ¡снування значно! кшькосп визначень пбридно! вшни, жодне з яких не претендуе на гносеолопчний абсолют. Проанал1зувати трансформацшш процеси в основних шдсистемах пол1тично! системи сус-шльства (шституцшнш, норматившй, функщональшй, комушкатившй, духо-вно-культуршй) в умовах пбридно! вшни. Вказати на шновацшш момента розвитку полпичних систем, що вщбуваються шд впливом пбридного насту пу (оборони). Пщкреслити особливу роль держави як базового поличного ¡нституту з питань оргашзаци життед1яльносп пол1тично! системи в умовах активних пбридних вплршв протилежно! сторони (держави-ворога).
Виклад основного материшу дос.йджешш. У науковш, публщистичнш, шиий л1тератур1 юнуе довол1 багато визначень пбридно! вшни. Наведемо деяю з них, яю безпосередньо стосуються викладених нижче м1ркувань щодо
впливу пбридного р1зновиду бойових дш на псштичну систему. Аналтжи Нащонального \ нституту стратепчних дослщжень пбридну вшну у загально-му вигшцц розум1ють «як военш д11, що здшснюються шляхом поеднання мштарних, кваз1мштарних, дипломатичних, ¡нформащйних, економ1чних та шших засоб1в з метою досягнення стратепчних полггичних цшей. Специфжа такого поеднання полягае в тому, що кожний ¡з вшськових 1 невшськових способ1в ведения пбридного конфлшту застосовуеться у военних щлях 1 ви-користовуеться як зброя... В прямому сена у рол1 зброТ, яка завдае ураження р1зного р1вня системам противника, застосовуються ва шип невшськов1 за-соби ведения пбридно! вшни» [13, с. 19]. Одночасно зазначимо, що пол1тич-ною системою сусшльства у широкому сена дощльно вважати цшсну й ди-нам1чну сукупшсть однотипних, доповнюючих одна одну ролей, вщносин та шститупв влади, що «взаемод1ють на основ! единих норм 1 щнностей, домь нуючих у суспшьст сощальних груп, яю задаються ¡нтересами 1 дозволяють 1м реал1зовувати с во! цш й нам1ри» [22].
Автори «Пол1толопчного енциклопедичного словника» «пбридну» вшну визначають як форму военних дш ¡з залученням до конфл1кту р1знорщних за складом, засобами, р1внем 1 характером шдготовки озброених сил. 1й власти-в1 таю сутшсш риси [23, с. 98]: 1) «пбридна» вшна поеднуе в соб1 конвенщй-ш та неконвенщйш бойов1 дп та вщповщних учасниюв ще! вшни (так, поряд з1 збройними силами п д1евими учасниками стають терористи, найманщ, партизани, ополченщ, бандформування, спецпщроздши шших держав тощо); 2) початок «гибридно!» вшни пов'язаний ¡з використанням неконвенщйних метсдав ведения бойових дш, що здшснюеться незаконними збройними форму ваннями; 3) упродовж вае! «пбридно!» вшни особливе значения прщц-ляеться боротьб1 за розум 1 душу людини (шформацшнш боротьб1), де осно-вними д1евими суб'ектами е не вшськовики, а ЗМ1, телебачення, 1нтернет, сощальш мерою, шил засоби масово! комушкацп.
На тюний зв'язок пбридно! вшни з полггичними ор1ентирами владарю-ючого суб'екта вказують 1 фах1вщ Нащонального ушверситету оборони Укра!ни ¡м. I. Черняховського: «пбридна вшна - це процес досягнення полпичних щлей противниками в ход1 !х протистояння без офшшного оголошення вшни ¡з застосування шформацшних кампашй, операщй, акцш та окремих заход1в, у тому числ1 у к1берпростор1, економ1чного та дипломатичного тиску, здшсненням шантажу вшськовою силою, терористичних акпв, а також оргашзащею акщй протесту населения та обмеженим вико-ристанням регулярних 1 нерегулярних вшськових формувань». Дане визна-чення оприлюднене на кшькох науково-комушкативних заходах за участю фах1вщв ушверситету (семшарах, круглих столах), у тому числ1 м1жнарод-ного р1вня.
Автори монографп «Пбридна вшна: in verbo et in praxi» стосовно даного р1зновиду bíííh пояснюють, що «це сучасш вшни, яю ведуться í3 використан-ням валяких доступных тактик боротьби, як регулярних чи нерегулярних, так i юбернетичних í3 можливютю застосування збро! масовош знищення, атакож шформацшно!, психолопчно! та пропагандистсько! вшни Í3 використанням останшх шформацшних i медшних технологий» [10, с. 20].
О. Литвиненко доречно вказуе на таю ключов1 ознаки гибридно! вшни: п першочерговою м1шенню стае система управлшня держави-жертви; засоби гибридно! вшни спрямоваш на шдрив вол1 у сусшльства та уряду до продо-вження спротиву; важливою складовою гибридно! вшни е вшна економ1чна, зокрема р1зномаштш торгивельш вшни з тими державами, що з часом можуть стати об'ектом наступу; специфша засоб1в пбридно! вшни суттево шдвигцуе роль i значуицсть спещальних служб у !! веденш. Як наслщок, «конкретш форми ведения гибридно! вшни залежать вщ стратепчно! культури держави-агресора. Кожна держава веде пбридну вшну вщповщно до власного «шляху ведения вшни». Таю стиш можуть довол1 суттево вщр1знятися один вщ одного. Отже, розумшня стратепчно! культури держави-агресора е ключовим для усвщомлення сутносп конкретного прикладу гибридно! вшни» [12, с. 60]. Цей науковець додае, що у тр1ад1 К. фон Клаузевша «арм1я - уряд - народ» головною мнению пбридно! вшни стае народ, точшше сусшльство, i меншим чином - уряд, тод1 як ар mí я (збройш сили) вщшрають пщпорядковану роль.
Цшаве визначення гибридно! вшни наводиться у колективнш монографп «Пбридна вшна: технологи сугестп та контрсугестп», шдготовлешй фах1в-цями Нащонально! академп СБУ: «,..шд пбридною вшною розумпимемо гетерогенне поеднання та застосування без офщшного оголошення вшни класичних й асиметричних стратегий, тактик, засоб1в прихованого глобального впливу одше! держави на шшу з метою здшснення полпично! мотивацп, i нформащ иного впливу, дестабшзацп сощально-полпично! та економ1чно! ситуаци, негативного втручання у функщонування внутр1шньо! шфраструк-тури, деморал1зацп громадянського сусшльства, блокування та дискредитацп полпичних ¿шщатив, руйнування цшсносп системи державного управлшня шляхом порушення внутр1шньо! стратепчно! взаемодп mí ж складовими сектору безпеки i оборони, органами державно! влади, мюцевого самоврядуван-ня, установами, оргашзащями, закладами, розпалювання м1жетшчно!, м1ж-конфесшно!, сощально! ворожне1п й ненависп, сепаратизму i тероризму, та, як наслщок, порушення територ1ально! цшсносп та суверештету» [11, с. 44]. Дане визначення цшком можна назвати «небойовим» або «громадянським», осюльки сутшсть гибридно! вшни подаеться не через призму вшськово! сили, а через «широке» розумшня cnoco6ÍB та мехашзм1в полпичного домшування. Попри це, визначення неможливо не визнати продуктивним, таким, що зба-
гачуе загальне розумшня феномену пбридносп у конфлштнш взаемодп по-л1тичних суб'екпв.
На наш погляд, пбридизащю, яка лежить в основ! вах наведених вище визначень, слщ розум1ти як щлеспрямоване ситуативно-доречне використан-ня елеменпв, яю в звичайних (мирних) умовах юнують незалежно один вщ одного - вщ вшськових супертехнолопй до прим1тивних метсдав боротьби з використанням холодно! збро!, вщ фшансово-економ1чного тиску до стиму-лювання сощальних негаразд1в, вщ руйнування нащональних ¡дентичностей до висм1ювання поточних здобутюв, нареит вщ створення територ1альних проблем супротившй сторош до активно! боротьби за розуми, щентичносп \ цшносп населения, яке потр1бно шдкорити (зробити залежним).
В. Ткаченко, анал1зуючи й узагальнюючи сучасш росшсыа тлумачення пбридно! («багатовим1рно!») вшни, здшснюе спробу конкретизацп !х «ви-гляду» або, шшими словами, визначення сутшсних особливостей [24, с. 197— 198]. По-перше, це вшна всеосяжна, з використанням у ах засоб1в одночасно, коли 1 вшськов1, 1 невшськов1 форми впливу доповнюють одна одну. Р1зно-маштнють зад1яних засоб1в створюе у об'екта атаки вщчуття втрати контролю над ситуащею, коли необхщними е одночасне планування \ координащя в реальному чаа акщй, у яких в один 1 той самий момент зад1яш спецслужби, фшансов1 органи, дипломапя, глобальш шформацшш джерела, неурядов1 оргашзацп, а також регулярш 1 наймаш збройш формування. По-друге, це перманентна вшна, розрахована на досягнення мети змором, це шдрив зсере-дини з використанням слабких мюць противника. Вона може йти фазами -через загострення \ «перемир'я». Тисяч1 др1бних удар1в мають на мет1 вимо-тати, знекровити, задушити, одночасно ведучи переговори 1 пропонуючи альтернативи, схиляючи на свш б1к, завойовуючи симпатп невдоволених всередиш краши. По-трете, це щеолопчна вшна. Для !! ведения потр1бна мобшзащя в багатьох галузях - вщ моршх1в до хакер1в, вщ банюр1в до жур-налютсв. А це немислимо без щеолопчно! обробки власного населения, а також населения шших кра!н, насамперед тих, проти кого спрямоваш «пбрид-ш» атаки.
Пбридна вшна, виходячи з притаманно! !й властивосп мобшзовувати р1знопланов1 сусшльш ресурси з метою досягнення визначених военно-стра-тепчних щлей, впливае на ва шдсистеми, сукупшсть яких власне й утворюе пол1тичну систему сусшльства - шституцшну, нормативну, функщональну, комушкативну, духовно-культурну (культурно-щеолопчну). Разом з тим ¡снуе суттева р1зниця в глибиш й штенсивносп под ¡оного впливу. Розглянемо цю р1зницю бшып докладно.
Пбридна вшна - 'тституцтпа тдснстема. Насамперед слщ указати на фундаментальний вплив пбридно! вшни на державу як базовий пол1тичний
ш статут суспшьства, що е головним актором военно-полпичних вщносин. Знищення (послабления) держави-ворога було й залишаеться метою будь-яко! вшни, в тому числ1 пбридно!. Саме тому в сучасних умовах жоден державний орган краши, втягнутоТ у вшну, не залишаеться ¡зольованим вщ пбридних вплив1в супротивно! сторони. При цьому слщ розр1зняти суттеву р1зницю м1ж по вед ш кою держави в умовах пбридно! вшни XXI ст. та вшн попередшх епох. В умовах лшшних, чпко структурованих вшн юторичного минулого, що грунтувалися на традицшнш дихотомп «наша батьювщина - зовшшнш ворог», державна реакщя на збройний напад мала риси причинно-наслщково! зрозу-мшосп, оргашзацшно! однозначности легитимно! концентраци владних по-вноважень у единому центра ¡деолопчного забезпечення власних дш та про-пагандистськош висм1ювання дш ворога тощо. Пбридна вшна руйнуе под1бш смислов1 сшввщношення. Саме поняття «ворог» виявляеться неоднозначним, м1 нл иво-розмитим, таким, що набувае не лише зовшшшх, а й внутр1шшх форм практичного втшення. «Чорно-бше» сприйняття вшни, запозичене з минув-шини, не дозволяе надшно рефлексувати сутшсш характеристики гибридного р1зновиду военних дш та адекватно на них реагувати.
За таких умов держава поставлена перед необхщшстю створювати нестандарта! вар1анти владно! реакцп на пбридш небезпеки. Умовно кажучи, мшютерства «оборони», «культури», «науки», «аграрного виробництва», «транспорту», «енергетики» та шип центральш органи виконавчо! влади за м1нливих военно-полпичних обставин будують р1зш взаемозалежносп та субординацшш стввщношення з метою оргашзацп протидп противнику. Особливого значения набувають державш органи, причетш до шформацшно! сфери. Державш мас-мед1а в будь-якому випадку посилюють увагу до без-пекових та оборонних питань. Враховуючи необхщшсть посилення пропаган-дистського впливу на шип краши (насамперед на державу-агресора), шдви-щеного значения набувае центральний орган виконавчо! влади з питань ш-формащйно! полпики,
Слщ вказати й на те, що в умовах переходу пбридно! вшни до активно! фази ведения комбшованих дш держава, проти яко! здшснюеться «пбридна агреая», може створити особлив! органи державного управлшня, надшеш додатковими повноваженнями. По аналоги з минулими военжысторичними под1ями це може бути ставка верховного шловнокомандувача, склад та повно-важення яко! визначаються заздалепдь (в умовах мирного часу), проте кори-гуються з урахуванням специфши пбридно! вшни.
Вщбуваються масштабш шституцшш перетворення в межах сектору без-пеки 1 оборони. До ведения бойових дш залучаються сили резерву. Оголо-шуеться повна чи часткова мобш1защя. Розгортаються нов1 частини й з'еднання. Конкретизуються т1 його складники, яи в довоенний перюд
могли иозиачатися лише в загальиих рисах. Зокрема, 1птко можуть бути на-зваш таю державш структури, як «коордииащйиий орган з питань розвщуваль-но'1 д1яльносп» або «центральний орган виконавчо! влади, що забезпечуе формування та реал1зуе державну в1 йськово-промислову пол1тику». Кр1м того, залежно вщ масштабу поширення «гарячих» бойових дш як складника гибридно! вшни можуть створюватися особлив! органи державного управлшня на мюцях на кшталт военно-цившьних адмшютрацш. Под1бш иеретворення досить грунтовно пояснюються в межах теорп ращонального вибору, яка об-грунтовуе значения пол1тичних ¡нсттупв, виходячи з !х здатносп вир1шува-ти проблему колективно! дп (в даному випадку - колективно! учасп держави 1 сусшльствау веденш оборонних або наступальних дш [25, с. 35].
Пбридна вшна змушуе державу до традищйних мехашзм1в впливу на со-щальне середовигце (права, примусу, щеолопчного виховання населения, апелювання до ¡сторичного минулого) додавати нетрадицшш, нестандарты, нав1ть несшдаваш способи збереження пол1тично! системи в!! конституцшно визначеному формат!. Такими способами дедал1 часпше стають демонстращя едносп з цившзованим св1том у протистоянш глобальним загрозам ! небез-пекам, отримання шдтримки з боку авторитетних держав та м1жнародних оргашзащй, опора на продержавницьку позищю нащонально! д1аспори, активна боротьба за звшьнення з полону та ув'язнення сшвгромадян тогцо. Под1бну «гнучюсть мимоволЬ) демонструють й шип складники шституцшно! шдсистеми - пол1тичш партп, сусшльно-пол1тичш оргашзацп, мас-мед1а, профсшлки, нав1ть релшйш об'еднання, що прямо чи опосередковано залу-чеш в поди пбридно-силово! взаемодп сторш.
Пбридна вшна - нормативна тдснстема. У цьому раз1 слщ вказати на високу динамшу змш полтжо-правових норм, спрямованих на регламентащю д1яльносп пол1тично! системи, !! складниюв, суспшьства в щлому. Якщо в умовах мирного часу правов1 (законодавч1) приписи, якими керуеться сус-шльство, доповнюються «неписаними» правилами поведшки сощальних груп та окремих шдиввдв, то в умовах пбридно! вшни вщбуваеться двояке змь щення акценпв у правовому регулюванш сусшльних вщносин: а) норми права отримують безумовний прюритет пор1вняно з «неписаними» регуляторами людсько! життед1яльносп (традищями, моральними приписами, куль-турними стандартами), хоча й не вщмшяють !х повшстю; б) вщбуваеться динам1чне оновлення правових вимог, осюльки швидкозмшний характер п-бридних вплив1в стимулюе вщмову вщ попередшх та вироблення нових нормативно-правових стандарт!в ставлення сощальних суб'екпв до военно-полт!чних реалш.
При цьому до традищйних нормативно-правових акпв (закошв, указ1в, постанов, р1шень, розпоряджень) можуть додаватися документа, юнування
яких у «допбридний» перюд е неможливим. Такими документами можуть стати накази верховного головнокомандувача, директиви ставки верховного головнокомандувача, р1шення военно-цившьних адмшютрацш та íh. Цшком природно, що це потребуе оперативного роз'яснення природи нових доку-менпв, ix регулятивних можливостей, cnibbíдношения «нових» i «старих» правових припиав, термшу д1'1 нововведених акпв тощо. Особливо ретель-ного пояснения потребують момента, пов'язаш з обмеженням прав i свобод людини [26]. Цшком ímobípho, що ix обмеження на пол1тично виправданий перюд (до перемоги) може бути з розумшням сприйняте бшышстю населения. Проте невиправдане затягування под1бних обмежень створить пере-думови системного порушення демократичних принцитв взаемодп держа-ви i сустльства, що cboím наслщком матиме ствердження авторитарного режиму.
Пбридна вита - фунщтоналъна тдспстема. Конституцп практично bcíx держав сучасного свггу функцп забезпечення нацюнально'1 безпеки i оборони покладають на лептимш владш органи. При цьому особлива вщповщальшсть покладаеться на главу держави, який у президентських та президентсько-парламентських (парламентсько-президентських) республжах в умовах мирного часу, як правило, очолюе раду нацюнальноУ безпеки i оборони, а в умовах военного - ставку верховного головнокомандувача.
При цьому слщ вказати на вщсутнють загрози узурпацп военно-пол1тичних повноважень вищими державними кер1вниками, д1яльшсть яких вщповщае канонам демократ^. Так, за мирних умов еволюцп пол1тичноТ системи скла-даеться своер1дний баланс «зон вщповщальносп» держави та громадянсько-го сустльства. У демократичних крашах держава свщомо поступаеться частиною CBoix функщй (повноважень) на користь громадських об'еднань [27, с. 5-49]. На противагу цьому в авторитарних (тотал1тарних) пол1тичних системах влада залишае у своему розпорядженш б1льшу частину управл1н-ських можливостей, будуючи вщносини з м1сцевими громадами на засадах ix значно'1 (критично!) залежносп в1д пол1тичного центру. При цьому автори-тарне ставлена до военно-шштичних процес1в вимагае, щоб функцп забезпечення безпеки та оборони залишалися «виключно державними», такими, що не шдлягають делегуванню мюцевим громадам або шшим елементам громадянського сустльства [28].
В умовах пбридно'1 вшни (особливо при баченш перспектив поразки в шй) як демократична, так i авторитарна влада свщомо закликае bcí патр1отично налаштоваш сили до посилення збройного опору, спрямованого проти агре-сора (окупанта). Всшяко стимулюються добровольч1 збройш формування, шдшльш структури, шдрозд1ли м1сцево'1 самооборони, волонтерський рух,
шформацшний спротив, налагодження канал1в зовшшньо! допомоги тощо. Як наслщок, вщбуваеться деетатизащя военно! практики, активие залучеиия широких верств населения до оборонно! д1яльносп.
Разом з тим под1бне делегування повноважень в умовах авторитаризму е вимушеним, а вщтак тимчасовим. Перемога в пбридшй вшш, як правило, увшчуеться швидким вщновленням першост! держави у забезпеченш без-пеки й оборони. Ключовим суб'ектом шдтримання належного р1вня оборо-ноздатносп залишаеться военна оргашзащя держави, яка не потребуе широко! опори на защкавлену громаду. Збройш структури громадянського суспшь-ства ставляться перед необхщшстю демттаризацп та повернення до невоенних формат! в вияву свое! пол1тично! активность Демократичш систе-ми у повоенний перюд навпаки збершають можливють демократичного впли-ву защкавлено! громади на вироблення та реал1защю безпеково! \ оборонно! полтжи. Тюна взаемод1я держави \ громадянського сусшльстваз цих питань вщбуваеться у формат! сектору безпеки й оборони.
Пбридна вита - комунжатпвна тдспстема. Взаемод1я елемеипв поль тично! системи (окремих шдсистем) м1ж собою, а також ¿з зовшшшм середо-вищем е досить розгалуженою та динам1чно змшюваною. Як правило, !! глибина та формат визначаються вщносинами м1ж главою держави та леп-тимними плками влади (законодавчою, виконавчою, судовою), центральною та мюцевою владою, шститутами держави та шшими учасниками поличного сшлкування (париями, опозицшними силами, сусп!льно-пол!тичними рухами, етнонащональними, конфесшними спшьнотами, засобами масово! шформацп тощо). При цьому вир1шуеться ключове питания: хто, коли, у який споаб бере участь у розподш та реал!защ! полпично! влади [29, с. 19].
Вплив пбридно! вшни на дану шдсистему призводить до кшькох важливих наслщюв: всередиш пол!тично! системи вщбуваеться швидка селекщя пол1-тичних суб'ект!в на основ! !х ставлення до щлей вшни, можливостей учасп в шй та способ!в д!яльносп у практичних военних акщях. Суб'екти, що ви-словлюють сумшв у можливосп перемоги й нав1ть в1тають противника, на-бувають статусу позасистемних елемеипв, д!яльшсть яких мае бути негайно припинена, а !х лщери - постати перед пол1тичною (кримшальною) вщпо-вщальшстю за антидержавш дп. Так само не в1таеться невизначешсть окремих учасниюв пол!тичного процесу, що демонструють недоречний пациф1зм («ми за мир», «кому потр1бна ця вшна?» та ¿и.). Вщ них вимагаеться швидке ото-тожнення або з державно-патрютичними силами, що прагнуть перемогти, або з су противною стороною. В останньому випадку вони також знищуються як повнощнш суб'екти пол!тично! системи.
До цього варто додати, що комушкативна шдсистема активно розвиваеть-ся й за межами нащональних кордошв. На п основ! вщбуваеться формування сукупносп полпичних суб'екпв (держав та м1жнародних оргашзацш), що квал1ф1куються як союзники, нейтральш сили або противники (вороги) в контекст! переору конкретно! пбридно! вшни.
Пбридна втна - духовно-культурна (культурно-\деолог\чна) тдснстема. Маеться на уваз1 вплив конкретних военних подш та вшни в щлому на духо-вне самопочуття учасниюв батально! взаемоди, складовою якого е !хнш чут-тево-емоцшний стан. Дана шдсистема практично не шдлягае ушфшацп вщ-повщно до державно визначених стандарте, хоча практично ва тоталпарш режими прагнули надати шдивщуальнш та груповш свщомосп, и духовно-культурним та щеолопчним показникам вигляду, який би задовольняв прав-лячу силу.
Разом з тим ця шдсистема тюно пов'язана з особливостями масово! по-лпично! культури, а також сшввщношенням ращональних та ¡ррацюнальних складников колективноТ та шд и в! дуально! полпичноТ свщомосп. Здатшсть полпично! системи активно протистояти небезпекам пбридно! вшни та здо-бувати усшхи сво!м наслщком мае домшування позитивних (геро!ко-патрю-тичних, визвольних, переможних) культурно-щеолопчних утворень, що формують загальне духовне пщнесення збройних сил, шших силових структур, народу в щлому [30, с. 58-60]. I навпаки: вразливють полпично! системи, яка програе пбридну вшну та ставить пщ сумшв майбутне держави, сусшль-ства, наци, призводить до протилежного результату. А пап я, фатал1зм, знев1ра, внутр1шня спустошешсть людини е живильним середовищем для формування вщчуття поразки, яка й е метою пбридного р1зновиду бойових дш з боку противника.
Висновки. Загальний вплив пбридно! вшни на полпичну систему суспшь-ства е беззаперечним. 1нститущйшй пщсистем! полпично! системи сусшль-ства в умовах пбридно! вшни властиве створення нових оргашв военно-по-лпичного управлшня, прискорений розвиток военно! оргашзацп держави (сектора безпеки й оборони), пщвищення уваги до шфраструктури шформа-щйно-психолопчно! вшни або захисту вщ не!, а також поглиблення м1жна-родного военно-полпичного партнерства. У норматившй пщсистем! вщбува-еться динам1чне оновлення законодавства з питань нацюнально! безпеки й оборони з урахуванням потреб вшни. Функщональна шдсистема стимулюе яюсне виконання законодавчо визначених обов'язюв у сфер! нацюнально! безпеки й оборони, мобшзащю державних ! сусшльних можливостей на виконання военних завдань. Комушкативна шдсистема забезпечуе пошук \ становления нових формат! в взаемоди елеменпв полггично! системи м!ж собою,
¡3 зовшшшм середовищем та з громадянським суспшьством. Змши в духо-вно-культурнш пщсистем! полягають в актив!зацп д1яльносп мас-медшних, культурно-мистецьких та осв1тшх установ з питань ведения шформацшно-психолопчного наступу (оборони), а також формування героТко-патрютичних. визвольних, переможних складниив сустльно! свщомосп, здатних забез-иечити духовне шднесення нацп з метою перемоги у вшш.
Пол1тична система, використовуючи свш адаптивний потенщал, немину-че змшюеться в структурному, функщональному, комушкативному, нормативному тощо сенсг Спрямовашсть та штенсившсть под1бних змш залежить вщ низки чинниюв, головними з яких е стшюсть пол1тично1 системи, допо-внена елементами гнучкосп, щльов1 ор1ентири та ресурси нападаючоТ сторо-ни, а також зовшшньопол1тичний контекст розгортання та розвитку военних иодш, насамперед реакщя м1жнародних безпекових систем та дп военно-по-л1тичних союзников держави-агресората держави, щозмушена оборонятися.
Л1ТЕРАТУРА
1. Дмитренко М. А. Псштична система Украши: розвиток в умовах глобал1зацп та шформацшно! рсволюцп: [монограф1я] / Нац. пед. ун-т ¡м. М. П. Драгоманова. 1н-т дослщж. пробл. держ. безпеки. 2-ге вид., допов. та переробл. Кшв: Ун-т «Украша», 2011. 820 с.
2. Псштична система для Украши: юторичний досвщ \ виклики сучасносп: [комплекс. дослщж.] / [О. Г. Аркуша та ¿и.; редкол.: В. М. Литвин (голова) та ¿и.]; Нац. акад. наук. Украши, 1н-т юторп Украши, 1н-т шшт. \ етнонац. дослщж. \м. I. Ф. Ку-раса. Кшв : ЬПка-Центр. 2008. 986, [2] с.
3. Пштична система \ громадяиське суспшьство: европейсью \ украшсью реал ¡У: монограф1я / [Кудрячеико А. I. та ¿и.]; за заг. ред. Кудряченка А. I.; Нац. ш-т стратег, дослщж. Кшв: Н1СД, 2007. 395 с.
4. Псштична система сучасного суспшьства: навч. поаб. для студенпв екон. спец. / [Мад1ссон В. В. та ш.]; Кшв. нац. ун-т технологш та дизайну. Кшв: КНУТД. 2015.183 с.
5. Пштична система сучасно! Украши: особливосп становления. тенденцп розвитку: [монограф1я] / [I. Ф. Курас таш; редкол.: Ф. М. Рудич (голова) та ш |. Кшв: Парламент, вид-во, 1998. 352 с.
6. Пол1тична система: сучасш проблеми розвитку громадянського суспшьства 1 держави: у 2 т. / [Скрипнюк О. В. таш.]; за ред. акад. НАПрНУкраши О. В. Скрип-нюка; Нац. акад. прав, наук Украши. Кшв: Логос, 2010. Т. 1: Громадянське суспшьство в шштичнш систем!: теоретико-методолопчний \ конститущйно-право-вий аспекти дослщження. 626 е.; Т. 2: Правова, демократична держава в шштичнш систем!: стан, тенденцп та перспективи розвитку. 691 с.
7. Троян С. С. Пор1вняльш псштичш системи сучасносп: навч. noci6. / Р1вненсысий ¡н-т слов'янознавства Кшвського славютичного ун-ту. Ки1в: НМЦВО, 2003. 266 с.
8. Украшсысий виб1р: псштичш системи XX столитя i пошук власно! моде л i сус-шльного розвитку / В. Ф. Солдатенко [та ш.]; 1н-т пол ¡т. i етнонац. дослщж. ¡м. I. Ф. Кураса НАН Украши. Ки1в: Парламентське видавництво, 2007. 574 с.
9. Яневський Д. Пол1тичш системи Украши 1917-1920 роюв: спроби творения i причини поразки. Кшв: Дух i л1тера, 2003. 767 с.
10. Пбридна вшна: in verbo et in praxi: мо но граф ¡я / за заг. ред. Р. О. Додоиова. Bi-иииця: ТОВ «Hiлай-ЛТД», 2017. 410 с.
11. Пбридна вшна: технологи сугестй та контрсугестй: мо но граф ¡я / О. Акулыпин. О. Заруба, Л. Компанцева, С. Кудшов. Н. Слухай, О. Снитко. Кшв: Нацюнальна академ1я СБУ, 2018. 236 с.
12. Литвиненко О. Тотальна вшна по-путшеью: «пбридна» вшна РФ проти Украши. Нац1оналъна безпека i оборона. 2016. №9-10(167-168). С. 60-63.
13. Св1това пбридна вшна: украшський фронт: монограф1я / за заг. ред. В. П. Горбу-лша. Харюв: Фолю, 2017. 496 с.
14. Требш М. П. Феномен «пбридно!» вшни. Гтея: науковий вюник. Зб1рник науко-вих праць, 2014. Вип. 87 (№8). С. 366-371.
15. Требш М. П. 1нформащя як зброя у «пбридшй» вшш. ПолШичт та npaeoei дисонанси е сучасних укратсъкнх реалгях: зб. мате pi ал ¡в XXX Харк. пол ¡тол. читань (м. Харюв, 16 черв. 2017 р.). Харюв: Право, 2017. С. 70-75.
16. Hoffman F. G. Conflict in the 21st Century: The Rise of Hybrid Wars. Arlington, VA: Potomac Institute for Policy Studies, 2007. 72 p.
17. Hoffinan F. G. The Real «Forever War». Orbis. 2014. Vol. 58, Issue 2. P. 297-301.
18. McCuen J. J. Hybrid Wars. Military Review. 2008. April-May. P. 107-113.
19. Murray W., Mansoor P. R. Hybrid warfare: fighting complex opponents from the ancient world to the present. New York: Cambridge University Press, 2012. xi, 321 p.
20. Nemeth W. J. Future War and Chechnya: A Case for Hybrid Warfare. Monterey, CA: Naval Postgraduate School, June 2002. URL: http://edocs.nps.edu/npspubs/scholarly/ theses/2002/Jun/02Jun_Nemeth .pdf (дата звернення: 25.03.2019).
21. Wilkie R. Hybrid Warfare: Something Old, Not Something New. Air & Space Power Journal. 2009. Vol. XXIII, Issue 4. P. 13-17.
22. Кривошеш В. Пол1тична система. Политология: навчальний енциклопедичний словник-довщник для студештв ВНЗ I-IV piBHiB акредитацп / за наук. ред. Н М. Хоми. Льв1в: «Новий Съп - 2000», 2014. С. 506.
23. Требш М. П. Вшна «пбридна». Пол1толог1чнш'( енциклопедичний словник / [уклад.: Л. М. Герасша, В. Л. Погр1бна. I. О. Пол ¡щук та ш.]; за ред. М. П. Тре-бша. Харюв: Право, 2015. С. 98-99.
24. Ткаченко В. М. Украша - Pocin: на скош «пропащого часу»: науково-популярне видання. Кшв: Видавництво Полтя, 2018. 480 с.
25. Стойко О. М. Трансформащя пол1тичних шетитупв у сучасних перехщних сус-шльствах: монограф1я. Кшв: 1нститут держави i права iм. В. М. Корецького НАН Украши, 2016.416 с.
26. Алямкш Р. В. М1жнародно-правовий режим захисту прав людини шд час вну-TpiniHix збройиих конфл1кпв. Науков1 записки 1нституту закоиодавства Верховно! РадиУкраши. 2014. №6. С. 47-51.
27. Пол1тична система та шститути громадянського суспшьства в Укра!ш: навч. noci6. / Ф. М. Рудич, Р. В. Балабан, Ю. С. Ганжуров та ш. Кшв: Либщь, 2008. 440 с.
28. Tpe6iH М. П. Онтолопя авторитаризму: ф i ло со фс ь ко-право в и й аспект. Фглософгя i сучастстъ: Науково-теоретичний i практичний журнал. 2009. Вип. №3. С. 93106.
29. Макаренко Л. П. Полунина комушкащя у демократичних процесах в Укра!ш: монограф1я. Кшв: КИИ, 2017. 324 с.
30. Абрамов В. I. Духовнють суспшьства: методолопя системного вивчення: моно-граф1я. Кшв: КНЕУ, 2004. 236 с.
REFERENCES
1. Dmytrenko, М. А. (2011). Politychna systerna Ukrctiny: rozvy'tok v umovakh hlobalizatsii ta informatsiinoi revoliutsii: [monohrafiia] / Nats. ped. un-t im. M. P. Drahomanova. In-t doslidzh. probl. derzh. bezpeky. 2-he vyd., dopov. tapererobl. Kyiv: Un-t «Ukraina» [in Ukrainian].
2. Politychna sy sterna dlict Ukrctiny: istorychnyi dosvid i vyklyky siichctsnosti: [kompleks. doslidzh.] (2008) / [О. H. Arkushata in.; redkol.: V. M. Lytvyn (holova) ta in.]; Nats, akad. nauk. Ukrainy, In-t istorii Ukrainy, In-t polit. i etnonats. doslidzh. im. I. F. Kurasa. Kyiv : Nika-Tsentr [in Ukrainian].
3. Kudriachenko, A. I. (Ed.) (2007). Politychna systemct i hromctdictnske suspilstvo: vevropeiski i iikrctinski rectlii: monohrafiia / [Kudriachenko A. I. ta in.]; Nats, in-t strateh. doslidzh. Kyiv: NISD [in Ukrainian],
4. Madisson, V. V. at al. (2015). Politychna systemct suchasnoho suspilstva: navch. posib. dlia studentiv ekon. spets. / Kyiv. nats. un-t tekhnolohii ta dyzainu. Kyiv: KNUTD [in Ukrainian].
5. Politychna systemct suchasnoi Ukrainy: osoblyvosti stanovlennia, tendentsii rozvvtkiv. [monohrafiia] (1998) / [I. F. Kuras ta in.; redkol.: F. M. Rudych (holova) ta in.]. Kyiv: Parlament. vyd-vo [in Ukrainian],
6. Skrypniuk О. V. (Ed.) (2010). Politychna systemct: siichctsni problemv rozvvtkn hromctdictnskoho suspilstva i derzhavy: 2 vols / [Skrypniuk О. V. ta in.]; Nats. akad. prav. nauk Ukrainy. Kyiv: Lohos, 2010. Vol. 1: Hromadianske suspilstvo v politychnii systemi: teoretyko-metodolohichnyi i konstytutsiino-pravovyi aspekty doslidzhennia; Vol. 2: Pravova, demokratychna derzhava v politychnii systemi: stan, tendentsii ta perspektyvy rozvytku [in Ukrainian].
7. Troian, S. S. (2003). Porivnictlni politychni systemv siichctsnosti: navch. posibnyk / Rivnenskyi in-t slovianoznavstva Kyivskoho slavistychnoho un-tu. Kyiv: NMTsVO [in Ukrainian].
8. Soldatenko, V. F. at al. (2007). Ukrainskyi vybir: politychni systemy XX stolittia i poshuk vlasnoi modeli suspilnoho rozvvtku / In-t polit. i etnonats. doslidzh. im. I. F. KurasaNAN Ukrainy. Kyiv: Parlamentske vydavnytstvo [in Ukrainian],
9. Yanevskyi, D. (2003). Politychni systemy Ukrainy 1917-1920 rokiv: sproby tvorennia i prychyny porazky. Kyiv: Dukh i litera [in Ukrainian].
10. Dodonov, R. O. (Ed.) (2017). Hibrydna viina: in verbo et in praxi: monohrafiia. Vinnytsia: TOV «Nilan-LTD» [in Ukrainian],
11. Akulshyn, O., Zaruba, O., Kompantseva, L., Kudinov, S., Slukhai, N., Snytko, O. (2018). Hibn'dna viina: tekhnolohii suhestii ta kontrsuhestii: monohrafiia. Kyiv: Natsionalna akademiia SBU [in Ukrainian].
12. Lytvynenko, O. (2016). Totalna viina po-putinski: «hibrydna» viina RF proty Ukrainy. Natsionalna bezpeka i oborona - National Security and Defense, 9-70(167-168), 60-63 [in Ukrainian].
13. Horbulin, V. P. (Ed.) (2017). Svitova hibrydna viina: ukrainskyi front: monohrafiia. Kharkiv: Folio [in Ukrainian],
14. Trebin, M. P. (2014). Fenomen «hibrydnoi» viiny. Hileia: naukovyi visnvk. Zbirnvk naukovvkh prats - Gilea: Scientific Herald. Collection of scientific works, 57(8), 366-3 71 [in Ukrainian].
15. Trebin, M. P. (2017). Informatsiia yak zbroiau «hibrydnii» viini. Politychni tapravovi dvsonansv v suchasnvkh ukrainskykh realiiakh: zb. materialiv XXX Khark. politol. chytan (m. BDiarkiv 16 cherv. 2017 r) - Political and legal dissonances in modern Ukrainian realities: a collection of materials of the XXX Kharkiv political science readings. Kharkiv: Pravo, 70-75 [in Ukrainian],
16. Hoffman, F. G. (2007). Conflict in the 21st Century: The Rise of Hybrid Wars. Arlington. VA: Potomac Institute for Policy Studies.
17. Hoffman, F. G. (2014). The Real «Forever War». Orbis. 58(2), 297-301.
18. McCuen, J. J. (2008). Hybrid Wars. Military Review, April-May, 107-113.
19. Murray, W., Mansoor, P. R. (2012). Hybrid warfare: fighting complex opponents from the ancient world to the present. New York: Cambridge University Press.
20. Nemeth, W. J. (2002). Future War and Chechnya: A Case for Hybrid Warfare. Monterey. CA: Naval Postgraduate School. Retrieved from http://edocs.nps.edu/npspubs/ scholarly/theses/2002/Jun/02Jun_Nemeth .pdf.
21. Wilkie, R. (2009). Hybrid Warfare: Something Old, Not Something New. Air & Space Power Journal XXIII(4), 13-17.
22. Kryvoshein, V. (2014). Politychna systema. Politolohiia: navchalnvi entsyklopedychnvi slovnyk-dovidnvk dlia studentiv VNZ I-IV rivniv akredytatsii / Za nauk. red. N. M. Khomy. Lviv: «Novyi Svit-2000», 506 [in Ukrainian],
23. Trebin, M. P. (2015). Viina «hibrydna». Politol ohichnvi entsyklopedychnvi slovnyk / uklad.: [L. M. Herasina, V. L. Pohribna, I. O. Polishchuk ta in.]; za red. M. P. Trebina. Kharkiv: Pravo, 98-99 [in Ukrainian],
24. Tkachenko, V. M. (2018). Ukraina -Rosiia: na skoni «propashchoho chasu»: naukovo-populiarne vydannia. Kyiv: Vydavnytstvo Politiia [in Ukrainian],
25. Stoiko, 0. M. (2016). Transformatsiia politychnykh instytntiv u suchasnykh perekhidnvkh suspilstvakh: monohrafiia. Kyiv: Instytut derzhavy i prava im. V. M. Koretskoho NAN Ukrainy [in Ukrainian],
26. Aliamkin, R. V. (2014). Mizhnarodno-pravovyi rezhym zakhystu prav liudyny pid chas vnutrishnikh zbroinykh konfliktiv. Naukovi zapysk)' Instytutu zcikonodcivstva Verkhovnoi Radv Ukrainy - Scientific notes of the Institute of Legislation of the Verkhovna Rada of Ukraine, 6, 47-51 [in Ukrainian],
27. Rudych, F. M., Balaban, R. V., Hanzhurov, Yu.S. at al. (2008). Politychna systema ta instytuty hromadianskoho suspilstva v Ukraini: navch. posibnyk. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].
28. Trebin, M. R (2009). Ontolohiia avtorytaryzmu: filosofsko-pravovyi aspekt. Filosofiia i suchasnist: Naukovo-teoretychnyi i praktychnyi zhurnal - Philosophy and the present: Scientific-theoretical and practical journal, 3, 93-106 [in Ukrainian].
29. Makarenko, L. R (2017). Politychna komunikatsiia u demokratychnvkh protsesakh v Ukraini: monohrafiia. Kyiv: KYI [in Ukrainian],
30. Abramov, V. I. (2004). Dukhovnist suspilstva: metodolohiia systemnoho vyvchennia\ monohrafiia. Kyiv: KNEU [in Ukrainian],
Смолянюк Владимир Федорович, доктор политических наук, профессор, заведующий кафедрой политических технологий, ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана», Украина
Крупшй Вадим Александрович, кандидат политических наук, ведущий эксперт ОО «Институт стратегических коммуникаций "Партнерство", г. Киев, Украина
ПОЛИТИЧЕСКАЯ СИСТЕМА ОБЩЕСТВА В УСЛОВИЯХ ГИБРИДНОЙ ВОЙНЫ: НАПРАВЛЕННОСТЬ ТРАНСФОРМАЦИЙ
Рассмотрено влияние гибридного войны на политическую систему общества и ее ключевые подсистемы - институциональную, нормативную, функциональную, коммуникативную, духовно-культурную. Указано на сущностные изменения, происходящие в указанных подсистемах в условиях конфликтного взаимодействия сторон, участвующих в гибридного войне.
Ключевые слова: политическая система общества, политические институты, политические нормы, политические функгщи, политические коммуникагщи, политическое сознание, гибридная война.
Smolianiuk Volodymyr Fedorovych, Doctor of Political Sciences, Professor, Head of the Department of Political Technologies, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman, Ukraine
Krutij Vadym Oleksandrovych, PhD in Political Sciences, Leading Expert, NGO "Institute for Strategic Communications 'Partnerstvo'",
Kyiv, Ukraine
POLITICAL SYSTEM OF SOCIETY IN A HYBRID WAR: THE DIRECTION OF TRANSFORMATION
Problem setting. Transformational changes in political systems are an essential condition for their development. However if in a peaceful time, diverse political transformations take place on evolutionary principles, then during the war they are significantly accelerated. The hybrid war has brought new emphasis to the trans formation of political systems. Such transformations take place practically throughout the political system, but in order to classify the most important transformations, it is expedient to distinguish its key subsystems - institutional, normative, functional communicative, spiritual and cultural
Analysis of recent research and publications on the topic. In the works of O. Babkina, V. Bebik, V. Gaponenko, V. Gorbatenko, I. Gorokhovsky, V. Kotygorenko, V. Kafarsky, N. Khoma, I. Kresinoy, A. Kudryachenko, V. Masic, Y. Matsievsky P. Mironenko, M Mikhalchenko, I. Onischenko, E. Pereguda, T Povarkova, M Primush, O. Romanyuk,
F. Rudich, V. Soldatenko, O. Stoiko, T Tkachenko, G. Zelenko, and other native. The researchers have considered in detail the processes of formation and development of political systems. In the works of O. Demenko, V. Dubov, M. Gonchar, V. Gorbulin, A. Litvinenko, V. Mandrageli, B. Parakhonsky, M. Rozumnyj, L. Smola, M. Trebin,
G. Yavorskciya the problems of the hybrid war in the context of determining its essence, content, orientation, purpose, as well as the specifics of deployment and flow. Scientific developments by F. Cappen, F. Hoffman, R. Glenn, R. Newson, J. Sherr reveal the views of Western specialists on hybrid wars. At the same time, studies that examine the transformation of political systems under the influence of the hybrid war in Ukrainian political science is clearly not enough.
Paper objective. Indicate the existence of a large number of definitions of the hybrid war, none of which does not claim to epistemological absolute. Analyze the transformational processes in the main subsystems of the political system ofsociety (institutional normative, functional communicative, spiritual and cultural) in the context of a hybrid war Indicate the innovative moments of the development ofpolitical systems under the influence of hybrid offensive (defense). Emphasize the special role of the state as the basic political institution on the organization of the vital functions of the political system in the conditions of active hybrid influences of the opposite side (enemy state).
Paper main body. A hybrid war affects all subsystems of the political system ofsociety -institutional normative, functional communicative, spiritual and cultural (cultural-
ideological). However, there is a significant difference in the depth and intensity of such influence.
There is a fundamental influence of the hybrid war on the state as the basic political institution of society, which is the main actor of military-political relations. Destruction (weakening) of the enemy state was and remains the goal ofany war, including hybrid war Under these conditions, the state is faced with the need to create versatile variants of the power response to hybrid hazards. As a rule, special government bodies are created with additional powers. There are large-scale institutional transformations within the security and defense sector For the conduct of hostilities, the forces of reserve are involved. Full or partial mobilization is announced. New parts and connections are deployed. Additional elements of the security and defense sector can be created.
There are changes in the regulatory legal subsystem. Orders of the supreme commanderin-chief directives of the supreme commander-in-chief decisions of military-civilian administrations, etc. may be added to traditional normative legal acts (laws, decrees, resolutions, decisions, orders).
The functional subsystem is also in a state of massive changes. The authorities deliberately urge all patriotic forces to strengthen armed resistance against the aggressor (occupation). Volunteer armed formations, underground structures, local self-de fense units, volunteer movements, information resistance, establishment of foreign aid channels, etc. are strongly stimulated. As a result, there is a deetatization of military practice, an active involvement of the general population in defense activities.
The communicative subsystem feels no less dynamic changes. Inside the political system there is a rapid selection ofpolitical actors based on their attitude to the objectives of the war, the opportunities for participation in it and the ways of working in practical military actions. Subjects expressing doubts about the possibility of victory, and even congratulating the enemy, acquire the status of non-svstemic elements, whose activities should be stopped immediately. Their leaders have to face political (criminal) responsibility for anti-state actions.
The spiritual and cultural subsystem is connected with the peculiarities of mass political culture, the rational and irrational components of collective and individual political consciousness. The ability of the political system to actively resist the dangers of the hybrid war and to succeed in its consequence is the domination of positive (heroic-patriotic, liberation, victorious) cultural-ideological entities that form the general spiritual upli ft of the people. The vulnerability of the political system, which loses the hybrid war and questions the future of the state, society, and nation, leads to the opposite result. Apathy, fatalism, despondency, internal emptiness of a person are a nourishing environment for the formation of a feeling of defeat, which is the goal of a hybrid variety of hostilities on the part of the enemy.
The overall impact of the hybrid war on the political system of society is indisputable. The political system, using its adaptive potential, inevitably changes in the structural, functional, communicative, normative, and so on. The direction and intensity of such changes depends on the stability andflexibility of the political system, target orientations and resources of the attacking party, as well as the foreign policy context of the deployment and development of military events.
Conclusions. The overall impact of the hybrid war on the political system of society is indisputable. The institutional subsystem of the political system of society in the context of hybrid warfare is characterized by the creation of new military-political authorities, accelerated development of the military organization of the state (security and de fense sectors), increased attention to or protection against the infrastructure of information and psychological warfare, as well as deepening of the international military-political partnership. In the normative subsystem there is a dynamic update of legislation on national security and de fense, taking into account the needs of the war The functional subsystem stimidates the qualitative execution of legally defined responsibilities in the field of national security and defense, mobilization of state and social capabilities for military tasks. The communicative subsystem provides the search and formation of new formats of interaction of elements of the political system with each other, with the external environment and with civil society. Changes in the spiritual and cultural subsystem are to intensify the activity of mass media, cultural, artistic and educational institutions on the issues of informational and psychological offensive (de fense), as well as the formation of heroic-patriotic, liberation, victorious components ofsocial consciousness capable of ensuring the spiritual uplift of the nation in order to win the war The focus and intensity ofsuch changes depends on a number of factors, the main ofwhich is the stability of the political system, supplemented by elements offlexibility, target orientations and resources of the attacking party, as well as the foreign policy context of the deployment and development of military events.
Keywords: political system of society, political institutions, political norms, political functions, political communications, political consciousness, hybrid war.
íoca
