CC BY
13
ISSN 2226-2830 В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНЮЕРСИТЕТУ _СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2015, ВИП. 13-14
Venezuela's foreign policy in general pursues the goal of the direct participation in solving urgent global problems, achieving a sufficient degree of independence from the USA in international affairs, increasing the state's role in the Inter-American and world policy.
Particular emphasis is given to the changes that have taken place in the foreign policy of the state in 2013. Nevertheless principles, priorities and mechanisms of implementation of foreign policy have remained unchanged since Hugo Chavez's presidency.
Key words: Latin America, Venezuela, foreign policy, Nicolas Maduro, transformation.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Пономарьова 1.С., дл.н, проф.; Пахоменко С.П., кл.н, доц.
УДК 323.1:323.173:323.15:355.01(477+470+571)
Н.В. Горло
ПОЛ1ТИЧНА СИТУАЦ1Я В УКРА1Н1 В КОНТЕКСТ1 ТЕОРП ШСЛЯРЕВОЛЮЦШНОГО 1РЕДЕНТИЗМУ ДЖ.К. ДЖЕНК1НСА
np0aHani30eaH0 причини втськового протистояння мiж Украгною i РоЫею через призму теори, запропонованог американським науковцем Дж.К. Дженктсом. З'ясовано, що тсляреволюцтна ситуащя сприяе посиленню нацiоналiстичних настрогв i цим самим обумовлюе актуалiзацiю iредентистського питання у мiждержавних вiдносинах. До^джено вплив тсляреволюцтно'г ситуаци в Украш у 2014 рощ на активiзацiю загарбницьких прагнень Ростськог Федераци, як здтснюються тд iредентистськими гаслами «захисту стввтчизниюв за кордоном». Акцентовано увагу на визначент характеру втськового протистояння мiж Украгною i РоЫею.
Ключовi слова: iредентизм, тсляреволюцтна втна, теорiя Дж.К. Дженктса, сепаратизм, нацiоналiзм, Украгна, Ростська Федеращя.
Модершзащя политично!' системи Украши, яка обумовлена вибором европейського вектору розвитку, необхщнють виршення великого комплексу назрших внутршньополгтичних проблем, захист територiальноi цшсносп держави в умовах зовшшшх загроз - щ та iншi чинники ставлять перед вгтчизняною полгтичною наукою новi завдання, яю полягають як у глибокому теоретичному тзнанш сутносп полгтичних явищ i процеав, так i у посиленш ii прикладно'1 спрямованосп. В цен^ уваги полгтиюв, науковщв, переачних громадян закономiрно перебувають проблема анексованого Криму i ситуащя на Сходi Украши, спровоковаш сепаратистськими настроями регюнальних полгтиюв. Одним з важливих питань е аналiз чинниюв, яю призвели до трансформацп внутршньополггачного конфлiкту у мiждержавне протистояння Украши i Роси i переходу конфлшту до вищо'1 стадп - вшни.
Проблеми анекси Криму i вшськового протистояння на Сходi Украши стали предметом аналiзу багатьох вiтчизняних науковщв, серед яких С. Асланов, В. Глазунов, В. Гулай, В. Левицький, О. Ревуцька та iншi дослщники. Питання витоюв кримського i донбаського сепаратизму знайшли вiдображення в аналгтичних доповiдях 1нституту полiтичних i етнонащональних дослiджень iм. 1.Ф. Кураса [1] i аналiтичних записках Нацiонального шституту стратегiчних дослiджень при Президентовi Украши [2]. У лютому 2015 р. у спецвипуску аналiтично-iнформацiйного журналу «Схщ» була надрукована низка статей, присвячених аналiзу причин кризово'1 ситуаци на Донбаа, яка призвела до збройного конфлжту. В контекстi даного дослщження привертае увагу стаття Р. Додонова, у якш автор осмислюе природу подш на Сходi Украши через
229
проведення категорiального аналiзу проблеми [3]. Численнi публшацй засвщчують, що полiтична наука в Укра'1'ш подолала вади, притаманнi ш у першi часи iснування -описовий характер дослщжень, вузький методологiчний шструментарш.
Однак, на нашу думку, недостатньо дослщженою залишаеться iредентистська складова сепаратизму, адже не тшьки кримський, але й донбаський варiант сепаратизму мае iредентистське спрямування, iнiцiйоване росiйськими i проросiйськими в Укра'1'ш силами. У класичному варiантi iредентизм як полггичне явище, що сформувалося у Х1Х ст., полягае у прагненнi держави або шших суб'ектiв полiтики (полгтичних партiй, громадських органiзацiй, полiтичних рухiв) об'еднати групи народу, роздiленого державними кордонами, в одному етнополгтичному оргашзмь Iсторiя розвитку цього явища демонструе, що шщатором об'еднання може бути не тшьки державачредентист, але й етшчна меншiсть, яка прагне приеднатися до сусщньо'1 держави на тдставах мовно'1, етшчно'1 чи релЫйно'1 спшьносп. Авторами грунтовних праць, присвячених проблемi iредентизму, е зарубiжнi науковцi Т. Амброзю, Дж. Гоксек, Д. Горовщ, Д. Ландау, М. Сайдман, Н. Чейзен, Д. Ягсиоглу та ш. Закордонш дослiдники розробляють теорй, яю вiдображають закономiрнi зв'язки i властивосп полiтичних явищ та процесiв i можуть виступати в якостi методолопчного iнструментарiю дослiдження. Такою е теорiя пiсляреволюцiйного iредентизму американського науковця Дж.К. Дженкшса. Метою дано'1 статтi е аналiз причин вiйськового протистояння мiж Украшою i Росiею через призму теоретично'1 конструкцй, запропоновано'1 цим науковцем.
Джентрi Кiп Дженкiнс, представник авторитетно'1 чиказько'1 школи полгшчно'1 науки, розробив теорш пiсляреволюцiйного iредентизму. У працi «Пюляреволюцшна вiйна: продукт iредентизму» [4] вш розвивае iдею, за якою вшна е закономiрним наслiдком пюляреволюцшно1 ситуацй у тому випадку, якщо мiж сусiднiми державами iснують територiальнi суперечки, у тому чи^ з приводу контролю над територiею. Науковець дае власне розумшня iредентизму як утвердження територп за межами свого справжнього кордону на основi культурних, юторичних i етнiчних зв'язкiв, зауважуючи: «аредентизм е крайнiм проявом нацiоналiзму, який, природньо, створюе конфлiкт з шшою державою. Це тому, що iредентизм представляе собою визнану невiдповiднiсть мiж «нацiею» i «державою», в якш iснують територй (чи народи) за межами держави, яю, як вважаеться, справедливо вщносяться до нацй. 1редентизм надалi прагне виправити цi розбiжностi шляхом розширення кордонiв держави у вщповщносп до заявлених кордонiв нацй» [4]. За Дж.К. Дженкшсом, суперечки мiж сусiднiми державами з приводу контролю над територiею можуть юнувати й до революцй, але тшьки пюляреволюцшна ситуащя перетворюе ix на вщкрите протистояння. Важливою умовою е дшснють територiальниx посягань, тобто територiя повинна мати iсторичну, етнiчну або культурну близькють до певного народу. Дж.К. Дженкшс визнае, що шщатором iредентистськиx вимог може бути як революцшна держава, так i сусщня, яка скористалася нестабiльною пiсляреволюцiйною ситуащею. Якщо iредентистськi претензй iнiцiюються революцшною державою, то, на думку науковця, вони стають шструментом легiтимацii ново'1 влади.
Дана теорiя цiлком вщповщае критерiям науковостi, а саме: не суперечить фактам, може бути перевiрена на дослщному матерiалi, характеризуеться лопчною простотою i мае широку сферу застосування. Сучасна полгтична наука визнае, що природа iредентизму безпосередньо пов'язана з фактом роздшеносп народiв, i, вiдповiдно, територiй ix проживання, що е цшком об'ективним явищем у сучасному свт. За висловом А. Семченкова i Р. Бараш, «рщкютю уявляеться повна вiдповiднiсть адмiнiстративниx i державних кордонiв етнокультурним ареалам» [5, с. 136]. Гармоншне спiвiснування багатьох етшчних груп в полiетнiчнiй державi можливе завдяки
230
проведенню ефективно! етнополгтики, але факт роздiленостi часто стае розмшною монетою у процесi реалiзацii державами загарбницьких цiлей. У цьому випадку фактично досягаеться мета прирощення територи, але це завуальовуеться лозунгами про добробут етшчно спорщненого населення у сусщшх державах. Дiйсно, експансюнютсью намiри жодна держава не буде вщкрито декларувати, саме тому доцшьно навести думку зарубiжного дослiдника Д. Ягсиоглу, який назвав двi причини, на яких базуеться iредентизм: 1) привщ розширитися, щоб максимiзувати владу i багатство - тобто експансюшзм; 2) близькiсть до рiдниx i близьких, неприязнь, страх, зневага до шших [6]. Як вважае Д. Ягсиоглу, щ два явища мають одне психолопчне коршня i тiсно пов'язанi мiж собою.
На нашу думку, теорiя iредентизму Дж.К. Дженкшса досить добре верифiкуеться украшськими реалiями. Наприкiнцi 2013 - початку 2014 рр. в УкраНш вщбулася Революцiя гiдностi, яка призвела до падшня кланово-олiгарxiчного режиму В. Януковича. Револющя стала важливим кроком у формуванш громадянського суспiльства в Украшу сприяла посиленню колективно! солiдарностi. Проте одразу ж посилилися сепаратистсью рухи у Криму i на Донбаа, якi розвивалися за росiйським сценарiем. Цi регiони тривалий час перебували в полi зору росiйськиx полгтиюв, оскiльки розглядалися як частини «русского мира», яю в результатi «юторично! несправедливость» стали частинами Украши. Шляхом шформацшного впливу на населення цих регюшв у ix жителiв поступово формували прагнення до «возз'еднання з юторичною батькiвщиною». Що ж до представленосп в УкраНш груп роздшеного народу, про кiлькiсне переважання роаян можна говорити тiльки стосовно Криму, хоч i тут частка роаян серед всix жителiв республiки знизилася з 65,6% у 1989 рощ до 58,3% у 2001 рощ [7], а на Донбас частка роаян в етшчному складi населення регюну становила 38,1% у 2001 рощ [8, с. 97].
Ще в перюд революцiйниx подiй вище державне керiвництво Росшсько! Федераци використало складну полгтичну ситуацiю в УкраНш з метою пiдготовки анекси Криму. За тдтримки росшсько! влади i пiд контролем росiйськиx вiйськовиx 16 березня 2014 року у Криму було проведено так званий «референдум» щодо статусу Автономно! Республши Крим, наслщком чого стало незаконне приеднання цього регюну до складу Роси. На засщаннях Державно! Думи Росшсько'1' Федерацй, де розглядалися результати кримського «референдуму», депутати висловлювали захоплення з приводу приеднання Криму, використовуючи яскраву iредентистську лексику, на зразок «це день початку зiбрання земель руських! Це день возз'еднання роздшеного народу!» (С. Миронов, фракщя «Справедлива Роая»), «вщновлена юторична справедливють» (Л. Слуцький, ЛДПР), «ми сво'1'х не зраджуемо, ми школи не зрадимо росшськомовних громадян, всix громадян, якi проживають на територи Криму i яю прийняли рiшення навiки бути з Роаею» (М. Маркелов, фракцiя «Сдина Росiя») [9]. Одночасно активiзувалися сепаратисти на Донбаа, що призвело до утворення терористичних оргашзацш «ДНР» i «ЛНР», якi вже тривалий час отримують значну тдтримку у вшськовш силi i озброеннi з боку росшсько'1' влади. Але якщо у кримському варiантi сепаратизму iредентистська мета була очевидною, то для донбаських сепаратиспв вона досить невизначена, е скорше вщдаленою й нечiткою перспективою. У приеднанш цього регiону до складу Росшсько! ФедерацП, схоже, не защкавлений вищий росiйський полiтикум. На думку I. Пономарьова, для керiвництва Росшсько! ФедерацП квазiдержавнi структури е приводом для впливу на ситуащю в Укра!ш, оскiльки Росiя защкавлена у нестабiльностi на Сxодi Украши, яка буде позначатися на економiчнiй i полiтичнiй ситуацй в кра!ш i рано чи пiзно призведе до змши влади в Киевi [10].
Доцiльно розглянути положення теори Дж.К. Дженкiнса щодо стану революцшно! держави i сусiдньоi держави-iредентиста. Дослщник вважае, що революцiя посилюе
231
нащональну iдентичнiсть, адже лщери проголошують нацiональнi iдеали як 3aci6 пiдтримання eдностi. Дiйсно, в Укра1ш в перiод Революцй гiдностi спостерiгалося зростання нащональноi свiдомостi. За теорieю Дж.К. Дженкiнса, по завершенню революцй в революцiйнiй коалiцГi починасться 6ороть6а мiж представниками рiзних сил, яю використовують iредентистськi лозунги для лептимацй своеi влади. 1редентистська риторика дозволяе полiтикам вiдволiкти увагу вщ внутрiшнiх проблем, пiдняти свiй престиж i законно подавити внутрiшнiх опонешпв. Слiд враховувати, що кожна полггична теорiя пропонуе iдеальну, «чисту» модель полггачного явища чи процесу, яка уособлюе в со6i всi сторони дослщжуваного явища. А це означае, що окремi ii положення будуть неприйнятними в контекст конкретно'1' ситуацй. Очевидно, що украшських реалiй не стосуеться визначене Дж.К. Дженкшсом шщшвання полiтиками револющйноi держави iредентистських вимог як засобу вщвертання уваги людей вщ нагальних проблем, тому що Украша поважае непорушнiсть кордонiв шших держав i дотримуеться норм мiжнародного права у цьому питаннi. Натомють в Укра1т вiдцентровi тенденцй донбаських сепаратистов i зовнiшня агресiя закономiрно обумовили появу «захисного iредентизму», тобто прагнення украшсько'1 влади захистити територiальну цiлiснiсть держави. Це завдання досягаеться як шляхом проведення збройно'1 боротьби з сепаратистами в ходi антитерористично'1 операцй, так i iншими заходами. Зокрема, децентралiзацiя як реформа системи оргашзацй влади на мiсцях е частиною мирного плану Президента Украши щодо врегулювання ситуацй на Донбаа. За словами П. Порошенка, «змши до Конституцй означають не втрату територш, а навпаки - дають шанс i перспективу полiтико-дипломатичним шляхом врегулювати, забезпечити та повернути тд суверенiтет Украши окупованi територй» [11]. Конститущйними змiнами передбачено вiдмiну спещального статусу для окремих мiст, щоб, за висловом П. Порошенка, «не було навпъ щонайменшо'1 юридично'1 зачшки для «параду сувереттепв»», та запровадження специфiчного порядку здiйснення мiсцевого самоврядування в окремих районах Донецько'1 i Лугансько'1 областей.
З iншого боку, революцй можуть сприйматися як загрози суспшьно-полпичному ладу в сусiднiх державах. Крiм того, цi держави можуть проявляти тклування про сво'1'х етшчних родичiв в революцiйнiй державi тд приводом того, що складна ситуащя загрожуе 1'х фiзичнiй, економiчнiй 6езпецi i добробуту, особливо якщо етшчш меншини дiйсно поз6авленi доступу до политично'! влади. Як зауважуе Дж.К. Дженкшс, «цi етнiчнi родичi, скорш за все, будуть знаходитися на територiях, якi ранiше або в тепершнш час оспорюються» [4]. У цих державах розвиваеться нацiоналiзм, який i посилюе увагу до етшчно спорiдненого населення. Дiею держави-iредентиста е приеднання обласп, населено"1 етнiчними родичами (або на основi iншоi юторично!' вимоги), як основний спосi6 забезпечення 1хньо1 безпеки, а також як досягнення територiального завоювання. Теорiю Дж.К. Дженкшса пiдтверджуе той факт, що у Росй за два останш десятилiття значно посилилися нацiоналiстичнi настрой адже нацiоналiзм став практично державною щеолопею. Нацiоналiстичнi нотки проявляються навпъ у програмах полгтичних партiй лiберального (принаймнi, за назвою) спрямування. Наприклад, у Практичнш програмi Лi6ерально-демократичноi партй Росй (2011 р.) зазначаеться, що «роаяни - най6iльш багаточисельний роздшений народ. Зараз нео6хiдна iдеологiя повернення Росй ii юторичних територiй, на яю у росiйського народу маеться юторичне i моральне право» [12]. Фактично щ слова е вщображенням концепцй «русского мира» як основоположно'! для зовнiшньоi полiтики Росй. За своею суттю концепцiя «русского мира» е неоiмперською iдеею, оскiльки мае виразш ознаки «збирання iмперii». На думку О. Шевченка, дiючий режим Росй е типовим фундаменталютським проектом [13, с. 62]. Дослщник послщовно розкрив його основнi ознаки, серед яких вщкидання лi6еральних цiнностей матерiального добробуту i демократй як полггачного аналога цiеi цiнностi,
232
послiдовне антизахiдництво, велика роль релИ в iдеологiчному базис росiйського фундаменталiзму, мiлiтарна iдеологiя, глибинш психопатологiчнi риси. Слушною е його думка про вщсутнють рацiональних складових у цьому фундаменталютському проектi, адже «його неможливо усвщомити як рацюнальний «захист штереав» i тому, за великим рахунком, вш мае не стшьки геополiтичний, скiльки мiстичний характер» [13, с. 67].
Зовшшня политика Роси, в основi яко'1 лежить щея «русского мира», набула iмперського характеру i фактично спрямована на реконструкщю образу могутньо'1 держави, якою була Росiйська iмперiя, а згодом - СРСР. Великодержавницька щея може формуватися у тих суспшьствах, яю ностальгують за перiодом «Велико! держави» як епохою найбiльшого розквiту, i стати пщгрунтям полiтики iредентизму. 1снують iдеï «Велико! Серби», «Великоï Румунп», «Великоï Албанп», «Великоï Грецп», шша справа, що вони на даному етат е лише проектами, вщображеними у програмах радикально налаштованих партш, хоч i знаходять прихильнГсть частини населення. В Роси ж ця щея мотивуе загарбницьку зовшшню полГтику стосовно украшських територiй, але завуальовуеться намiрами захисту спГввГтчизникГв за кордоном.
У теори Дж.К. Дженкiнса акцентована увага на вшш як результат пiсляреволюцiйноï ситуаци, в якГй Гредентистське питання починае вiдiгравати ключову роль. Ця теза ствзвучна з думкою Д. Ягсиоглу, який стверджуе, що Гредентизм призводить до насилля, а iредентистськi конФлГкти дуже жорстокГ i можуть переростати у вшну [6]. За твердженням Дж.К. Дженкшса, будь-яю переговори про належнiсть частини територи е безустшними, тому що територiя для обох держав визнаеться суспшьно-сакральним простором, який вважаеться неподiльним. Територiя е однiею з базових ознак держави, а контроль над територiею - ознакою ïï впливовостГ i сили, тож тд право на володшня територiею пГдводиться серйозне обгрунтування, а 6удь-якГ спроби посягань на територш жорстко придушуються. З цього приводу автор пише: «таким чином, нацюналютична риторика революцiйноï i сусiдньоï держави створюе таку ситуацiю, у якш держави не будуть поступатися у територiальних претензiях. ТодГ настае вшна» [4].
Така логiка розвитку ситуаци мала мiсце й в УкрашЬ Донбаський сепаратизм призвГв до збройного конфлжту на СходГ Украши. З метою захисту територiальноï цшсносп держави у квГтнГ 2014 року украшська влада проголосила початок антитерористичноï операцiï на СходГ Укра1ни, присутнють у якому росГйського чинника очевидна. Однак у буденнш свГдомостГ украшщв подiï у даному регГонГ вже давно тлумачаться як вшна з ïï невщ'емними атрибутами - втратами людських житпв, руйнуванням Гнфраструктури регюну, житлових i промислових будГвель. Однак, на думку Р. Додонова, деякГ моменти перешкоджають використанню поняття «вшна» для позначення подш в Укра1ш, зокрема, вГдсутнГсть офГцГйного проголошення вшни, продовження дипломатичних вГдносин, торгГвля мГж двома кра1нами, вГльне пересування людей, вщсутнють военного стану та шш1 Як зауважуе науковець, «специфГка схщноукрашських подГй_ полягае в тому, що зовшшш чинники тут наклад аються на внутрГшш, що зумовлюе пошук та^ категорГ!, яка була б достатньо широкою за обсягом i змютом, щоб виступати родовим поняттям по вщношенню до вГйни, кризи й агреси. Такою е категорГя «конфлшт» [3, с. 110]. Погоджуемося з автором у тому, що поняття «конфлГкт» е найбшьш мГстким, оскГльки засвГдчуе наявнГсть гострих протирГч на багатьох рГвнях - внутрГшньодержавному, мГждержавному i навГть цивГлГзацГйному. У той же час, на нашу думку, тлумачення подш на СходГ Украши як вшни також цшком виправдане, оскГльки наявш всГ ознаки сучасних пбридних вГйн: використання як контактних способГв ведення вГйни, так i потужного шформацшного впливу.
Отже, наведеш факти пщтверджують достовГрнГсть положень теори пюляреволюцшного Гредентизму Дж.К. ДженкГнса, адже засвщчують вплив
233
тсляреволюцшно1 ситуаци в Укра'1'ш у 2014 роцi на активiзацiю загарбницьких прагнень сусщньо1 Росшсько'1 Федераци, якi здiйснюються пiд iредентистськими гаслами захисту спiввiтчизникiв, i на появу у вщповщь «захисного iредентизму» з боку Украши. Однак, на нашу думку, жодна наукова теорiя не може претендувати на вичерпне тлумачення сутносп того чи шшого полгтичного явища чи процесу. Саме тому вшськове протистояння мiж Украшою i Росiею не е безпосередшм результатом тсляреволюцшно1 ситуаци в Укра'1'ш. Фактично конфлiкт мiж двома державами був невщворотним i неминучим, тому що глибокi протирiччя мiж ними щодо шляхiв розвитку назрiвали вже досить давно, а складна внутршньополгтична ситуащя в Укра1ш лише виступила каталiзатором вiдкритого зiткнення iнтересiв.
I хоч не вс аспекти теори Дж.К. Дженкiнса можна безпосередньо застосувати для аналiзу политично' ситуаци в Укра'1'ш, все ж дана концепщя дозволяе iнтерпретувати факти, що розкриваються, пiд певним кутом зору, запропонованим автором теорп, а це дозволяе глибше розум^и полiтичну ситуацiю, зокрема, мотиви ii учасникiв та характер чинниюв, якi впливають на ситуащю. Саме тому теорiя Дж.К. Дженкшса може, без сумнiву, виконувати прикладну i прогностичну функци у дослщженш iнших мiждержавних конфлiктiв, у яких вагому роль ввдграе iредентистське питання. Сподiваемося, що розширення методологiчного шструментарш вiтчизняних дослiджень i розробка нових теорш, здатних виконувати методологiчну функщю, допоможе вивести украшську полiтичну науку на вищий рiвень розвитку i забезпечить ш авторитетне становище серед шших нацiональних шкiл полгшчно' науки.
Список використано1 л1тератури
1. Полiтичнi технологи регулювання мiжетнiчноi та мiжконфесiйноi взаемоди у новiтнiх украшських реалiях : аналiтична доповiдь / за ред. С. Ю. Римаренка. - Кшв : IПiЕНД iм. I. Ф. Кураса НАН Укра'1'ни, 2014. - 188 с. ; Politychni tekhnolohii rehuliuvannia mizhetnichnoi ta mizhkonfesiinoi vzaiemodii u novitnikh ukrainskykh realiiakh : analitychna dopovid / za red. S. Yu. Rymarenka. - Kyiv : IPiEND im. I. F. Kurasa NAN Ukrainy, 2014. -188 s.
2. Потенщальш загрози регiонального сепаратизму в Укра'1'ш : аналiтична записка [Електронний ресурс] / Нащональний iнститут стратегiчних дослщжень при Президентовi Укра'1'ни. - Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/articles/1478/ ; Potentsialni zahrozy rehionalnoho separatyzmu v Ukraini : analitychna zapyska [Elektronnyi resurs] / Natsionalnyi instytut stratehichnykh doslidzhen pry Prezydentovi Ukrainy. - Rezhym dostupu : http://www.niss.gov.ua/articles/1478/
3. Додонов Р. Криза, вшна чи конфлшт - як коректно називати поди на Сходi Украши? / Р. Додонов // Схiд. - 2015. - № 2. - С. 107-112 ; Dodonov R. Kryza, viina chy konflikt - yak korektno nazyvaty podii na Skhodi Ukrainy? / R. Dodonov // Skhid. - 2015. - № 2. - S. 107-112
4. Jenkins G. K. Post-Revolution War : A Product of Irredentism [Electronic resourse] / G. K. Jenkins. - Regime to access :
http://d3qi0qp55mx5f5.cloudfront.net/cpost/i/docs/Jenkins_Gentry_Workshop_Paper.pdf.
5. Семченков А. С. Проблема разделенных народов в контексте трансформации мирового политического пространства / А. С. Семченков, Р. Э. Бараш // Политическая наука. - 2009. - №1. - С. 137-167 ; Semchenkov A. S. Problema razdelennykh narodov v kontekste transformatsii mirovogo politicheskogo prostranstva / A. S. Semchenkov, R. E. Barash // Politicheskaya nauka. - 2009. - №1. - S. 137-167
6. Yagcioglu D. Irredentism: An Inevitable Tendency of Ethnic Nationalism [Electronic resourse] / D. Yagcioglu. - Regime to access : http://www.academia.edu/ 1029408/Irredentism_An_Inevitable_Tendency_of_Ethnic_Nationalism
7. Про кшькють та склад населення Украши за пщсумками Всеукрашського перепису населення 2001 року [Електронний ресурс] / Державний комгтет статистики Украши. - Режим доступу : http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/ ; Pro kilkist ta sklad naselennia Ukrainy za pidsumkamy Vseukrainskoho perepysu naselennia 2001 roku [Elektronnyi resurs] / Derzhavnyi komitet statystyky Ukrainy. - Rezhym dostupu : http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/
8. Скляр В. Змши чисельносп та етшчного складу населення Донбасу: Донецько'1 та Лугансько'1 областей (за матерiалами переписiв 1959, 1989, 2001 роюв) / В. Скляр // Етшчна iсторiя народiв Свропи. - 2005. - Вип. 18. - С. 94-100 ; Skliar V. Zminy chyselnosti ta etnichnoho skladu naselennia Donbasu: Donetskoi ta Luhanskoi oblastei (za materialamy perepysiv 1959, 1989, 2001 rokiv) / V. Skliar // Etnichna istoriia narodiv Yevropy. - 2005. - Vyp. 18. - S. 94-100.
9. Стенограмма заседания 18 марта 2014 г. [Электронный ресурс] / Государственная Дума РФ. - Режим доступа : www.duma.gov.ru/systems/law/?name=крым&sort=last_event_date_asc ; Stenogramma zasedaniya 18 marta 2014 g. [Elektronnyy resurs] / Gosudarstvennaya Duma RF. - Rezhim dostupa : www.duma.gov.ru/systems/law/?name=krym&sort=last_event_date_asc
10. Дехтяренко А. Депутат Госдумы Пономарев о целях войны на Донбассе и о том, как Путина лишат власти [Электронный ресурс] : Интервью, 10 мая 2015 / А. Дехтяренко // Апостроф. - Режим доступа : http://apostrophe.com.ua/article/politics/2015-05-10/deputat-gosdumyi-ponomarev-voynoy-na-donbasse-putin-reshaet-dve-zadachi/1689 ; Dekhtyarenko A. Deputat Gosdumy Ponomarev o tselyakh voyny na Donbasse i o tom, kak Putina lishat vlasti [Elektronnyy resurs] : Intervyu, 10 maya 2015 / A. Dekhtyarenko // Apostrof. - Rezhim dostupa : http://apostrophe.com.ua/article/politics/2015-05-10/deputat-gosdumyi-ponomarev-voynoy-na-donbasse-putin-reshaet-dve-zadachi/1689
11. Звернення Президента щодо голосування у Верховнш Радi змш до Конституци Украши. 31 Серпня 2015 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.president.gov.ua/news/zvernennya-prezidenta-shodo-golosuvannya-u-verhovnij-radi-zm-35891; Zvernennia Prezydenta shchodo holosuvannia u Verkhovnii Radi zmin do Konstytutsii Ukrainy. 31 Serpnia 2015 [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://www.president.gov.ua/news/zvernennya-prezidenta-shodo-golosuvannya-u-verhovnij-radi-zm-35891
12. Практическая программа ЛДПР (2011 г.) [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://ldpr.ru/Program_LDPR/A_practical_program_for_the_Liberal_Democratic _Party/; Prakticheskaya programma LDPR (2011 g.) [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa : http://ldpr.ru/Program_LDPR/A_practical_program_for_the_Liberal_Democratic _Party/.
13. Шевченко О. Фундаменталютсью аспекти росшського проекту та мюце в ньому Украши / О. Шевченко // Науковi записки 1нституту полгтичних та етнонащональних дослщжень НАН Украши iм. I. Ф. Кураса. - 2014. - Вип. 3. - С. 61-70 ; Shevchenko O. Fundamentalistski aspekty rosiiskoho proektu ta mistse v nomu Ukrainy / O. Shevchenko // Naukovi zapysky Instytutu politychnykh ta etnonatsionalnykh doslidzhen NAN Ukrainy im. I. F. Kurasa. - 2014. - Vyp. 3. - S. 61-70.
Стаття надшшла до редакци 02.11.2015 р.
N. Gorlo
POLITICAL SITUATION IN UKRAINE IN THE CONTEXT OF POSTREVOLUTION IRREDENTISM THEORY BY G. K. JENKINS
The problems of the annexation of Crimea, military confrontation in the Eastern Ukraine, tension between Ukraine and Russia are the subject of many scientists ' analysis, though the irredentist factor of this situation remains underinvestigated. The aim of the study is to determine the causes of military confrontation between Ukraine and Russia from the
235
ISSN 2226-2830 В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕРГЯ: ГСТОРГЯ. ПОЛГТОЛОГГЯ, 2015, ВИП. 13-14_
perspective of post-revolution irredentism theory by G. K. Jenkins. In his work «PostRevolution War: A Product of Irredentism» the scientist states that a war is a natural consequence of the post-revolutionary situation if two neighboring states have territorial disputes. Revolution encourages formation or extension of irredentist claims that can be raised by a revolutionary state or by the neighboring state.
The fundamental principles of the theory are verified by Ukrainian realities. At the end of 2013 - beginning of 2014 the Revolution of Dignity took place in Ukraine, which led to the overthrow of the clannish system and oligarchic regime. The growth of national consciousness of the majority of the Ukrainian was the result of the revolution. Immediately Ukraine faced separatism in Crimea and Donbas, which was conducted under the Russian scenario. In terms of post-revolutionary situation the government of the Russian Federation claimed interest in the welfare of ethnic Russians in Ukraine. In 2014 the Russian Federation completed the annexation of Crimea. The realization of the irredentist course in foreign policy of Russia was possible due to the growth of nationalism and the existence of the idea of the «Russian World».
Ukraine respects the inviolability of the borders of other countries and do not initiate irredentist policy. The new Ukrainian government protects the territorial integrity of the state and conducts the «Anti-Terrorist Operation» in the East. Russia supports terrorist movements: the «Donetsk People's Republic» and the «Lugansk People's Republic». De facto there is a hybrid war between Ukraine and Russia in the form of combination of war and information confrontation.
Represented data show the impact of the post-revolutionary situation in Ukraine in 2014 on the activating of expansionist aspirations of the Russian Federation, war situation between Ukraine and Russia. Notwithstanding this military confrontation is not a direct result of the post-revolutionary situation in Ukraine. In fact, conflict between two states was inevitable because of the protracted contradictions between countries. The complex political situation in Ukraine became a catalyst for the clash of interests.
Key words: irredentism, post-revolution war, G. K. Jenkins' theory, separatism, nationalism, Ukraine, the Russian Federation.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Балабанов К.В., д.полггн, проф.; Константинова Ю.В., кл.н.,
доц.
УДК 327.82
А.М. Дем'янчук
ПОСИЛЕННЯ КОНЦЕПЦП ПРЕВЕНТИВНО! ДИПЛОМАТП
В СИСТЕМ1 ООН
У статтi розглянуто концепщю превентивной дипломаты Оргатзащг Об 'еднаних Нацт, як одшег з найважливших форм попередження мiжнародних конфлiктiв. Також були до^джею проблеми гг реалiзацlг та шляхи посилення гг ефективностi.
Ключовi слова: превентивна дипломатiя, Оргатзащя Об 'еднаних Нацт, конфлтт, концепщя, попередження, безпека.
На сьогодшшнш день проблема вшни та миру продовжуе вщгравати значну роль у глобальнш системi мiжнародних вщносин. Створена в середиш минулого сторiччя Оргашзащя Об'еднаних Нацш i зараз нацшена на реалiзацiю свого головного завдання -запоб^ання нових вшськових конфлжтв.
