CC BY
11
ISSN 2226-2830 В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНЮЕРСИТЕТУ СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОПЯ, 2015, ВИП. 13-14_
морського порту, зал1зниць значно пожвавило р1зн1 сфери життя Micma. Завдяки цим перетворенням на початку ХХ ст. Марiуполь став eid^paeamu помтну роль в економщ Ростськог iмперii, а уЫ ц перетворення практично сформували сучасний промисловий вид м^та.
Ключовi слова: Марiуполь, Марiупольський повт, рибний промисел, промислов^ть, металургтне виробництво.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Гедьо А.В., дл.н., проф.; Молчанов В.Б., кл.н., с.н.с.
УДК 94:[37.014+008](477.75)
С.П. Зубченко
ОСВ1ТНЯ ТА КУЛЬТУРНА ПОЛ1ТИКИ В АР КРИМ: 1СТОР1Я Й
СУЧАСН1СТЬ
Розглядаються питання освiтньоi та культурно'i полтики в Автономнт Республщ Крим та роль державних оргатв влади Украши у ii формуванни Проаналiзовано тенденци, що характеризують освтню та культурну галузь в ^тор^нт ретросnективi та на сучасному етат.
З'ясована роль i м^це державних, громадських та мiжнародних оргатзацт у реалiзацli програм, спрямованих на становлення та вiдродження освти й культури в Криму. Подано рекомендаци щодо тдвищення ефективностi державног' освiтньоi та культурно'i полтики врегюни
Ключовi слова: Автономна Республта Крим, державт органи влади Украши, Концепщя державно1' полтики, освтня полтика, культурна полтика.
Сучасш KprooBi явища, що охопили eKOHOMi4Hy, полгтичну й сощальну сфери життя репошв Украши накладають вщбиток на галyзi безпосередньо залежш вщ них, а саме культуру й освгту. Освгтня i культурна сфера Автономно! Республши Крим не стала винятком, адже вщповщно до Конституцп Украши [1], Закошв Украши «Про затвердження Конституцп АРК» [2], «Про вибори депута^в Верховно! Ради АРК» [3] та «Про Верховну Раду АРК» [4] територiя Криму визнана - адмшютративно одиницею Украши. Нажаль, сучасною реалieю територш Кримського твострову е тимчасова окупащя Росшською Федеращею, цей факт визнаеться Укра!нською владою [5], Оргашзащею Об'еднаних Нацш [6], Свропейським Союзом та шшими свiтовими оргашзащями..
В силу iсторичних i геополгтичних обставин Крим являеться yнiкальним репоном, який завжди мав власну нащональну та культурну специфiкy, вирiзнявся конфесшною рiзноманiтнiстю. Але не дивлячись на те, що мешканщ пiвострова з давшх часiв представляли рiзнi нацп i етноси,сповiдyвали рiзнi релЫ!, протягом 24 роюв незалежностi Укра!ни стосунки мiж етнiчними спiльнотами грунтувалися на порозумшш, взаемодопомозi та творчiй ствпращ.
Сьогодення ж ставить перед можновладцями, науковцями, дослщниками та й просто перед переачними громадянами нашо! держави низку гострих проблем етнополгтичного характеру, яю безпосередньо впливають на розвиток освгти i культури в АРК. Вшськова агресiя Роси супроводжуеться шформацшною вiйною та нав'язуванням iсторичних мГфГв та стереотипiв [7].
Враховуючи вищенаведене, перед державними органами влади Украши, регюнальними органами управлiння у сферi освгти i культури, громадськими, мiжнародними оргашзащями, усiма, хто працюе у цариш реалiзащi програм, спрямованих на становлення та вщродження освiти й культури в Криму стоять HOBi, стратепчш завдання, головна мета яких перетворити освiту i культуру на потужний чинник суспшьного розвитку, дieвий шструмент реалiзацii соцiально-економiчних реформ та забезпечення консолщаци всього суспiльства.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй присвячених проблемам Криму засвщчуе, що ключовою темою бшьшосп виступають питання повернення й сощально-матерiального облаштування депортованих в минулому кримських татар на юторичну батьювщину, зокрема працi О. Бажана, О. Голенка, Ю. Данилюка, В. Котигоренко, I. Прибитково' та ш.
Заслуговують на увагу дослiдження I. Агофоново1, О. Беляева, В. Васильчука, Ю. Зiнченка, О. Латишево', Л. Лойко, I. Мащенко, О. Рафальского, В. Яремчука, С. Римаренка, М. Рябчика присвячеш висвггленню юторп окремих сфер житщешяльносп етнiчних меншин Украши i лише в цьому контекст 'х освiти й культури.
Бшьш грунтовно освiта i культура етноав Криму розглядалась в контекстi ютори етнонацiональних процесiв Украши у низщ академiчних i монографiчних видань, тд авторством В. Андрущенка, А. Гуржiя, В. Кременя, I. Кураса, В. Каврайського, В. Ткаченка, О. Толочко та ш.
Цжавий матерiал мютять працi iсторикiв вихiдцiв з кримського етшчного середовища, зокрема розвiдки Д. Ашлова, М. Джемiльова, Ш. Кайбуллаева. Але не зважаючи на велику кшькють публiкацiй, серед праць немае комплексних наукових розвщок, а проблеми освп^ньо-культурно' полiтики в АРК, в умовах шформацшного суспiльства потребують подальших спецiальних комплексних дослiджень i осмислення.
У зв'язку з цим автор, поставила за мету - проаналiзувати полгтику Укра'нсько' держави щодо вщродження нащональних культур незалежно вiд 'х етнiчного походження. Визначити завдання культурно-осви^о' полiтики Укра'ни щодо досягнення мiжетнiчноi гармонГ' та етнокультурно'' рiвноваги в Криму.
Задля досягнення поставлено'' мети були поставлеш таю завдання: проаналiзувати дГяльнГсть центральних органiв державно'' влади Украши, заходи владних оргашв АРК, участь державних, громадських та мГж^родних оргашзацш автоном11' у реалiзацii програм, спрямованих на розвиток культури й освгти вдродГв Криму в юторичнш ретроспективi та на сучасному етат; визначити шляхи оптимального освГтнього та культурного розвитку населення регюну у найближчш перспективi.
Сучасну культурно-освГтню ситуащю в Криму визначають кiлька чинниюв. По-перше, багатонацiональнiсть складу населення АРК. За даними Всеукра'нського перепису населення, на територи АРК проживають представники 6Гльш як 125 нащональностей i народностей. Серед нацiонального складу населення АРК переважна бшьшють роаян, чисельнiсть яких склала 1180,4 тис. оаб, або 58,5% вГд загально' чисельностi населення. Друге мiсце за чисельнютю займають украiнцi - 492,2 тис. оаб., частка украiнцiв у загальнш чисельностi населення АРК склала 24,2. Трете мюце за чисельнютю займають кримсью татари. 1х чисельнють, порГвняно з переписом населення 1989 року, збшьшилася в 6,4 рази i налiчувала на дату перепису 2001 року - 243,4 тис. оаб [8; 9].
По-друге, сформоваш ще за радянських часiв щеолопчш стереотипи, адже освГтньо-культурнГ установи АРК, дГячГ культури, творчГ колективи i спГлки перебували пГд тотальним щеолопчним пресом, примусовою культурною радянiзацiею та iнтернацiоналiзацiею неросiйського населення. Русифiкацiя призвела до витюнення з о6Ггу украшсько' мови та мов етнiчних спшьнот. Так, як свiдчать данi Всеукра'нського
51
перепису населення 2001 р., росшську мову рГдною визнало 97% евре'в Криму, 89% шмщв, 82% 6ГлорусГв, 79% корейцiв, 78% болгар. 73% греюв та 61% укра'нщв. Загалом росГйську мову вважають рщною 23% неросiйського населення регюну [9]. Такi рецидиви тоталiтарного мислення, свгшсприйняття, вважае О. Калакура, залишаються головною перепоною як нацiонального вщродження, так i вГльного культурно-освГтнього розвитку кожно' етшчно" групи автономп [10].
По-трете, помГтний вплив на розвиток освГти й культури Криму справило вщновлення державно' незалежностГ Укра'ни i надання йому автономГ'. Вже в першГ роки незалежностГ, проросГйськГ сили стали роздмухувати протистояння мГж автономГею i центром з метою свщомо консервувати зросГйщену радянську систему культури i освГти [11, с. 176]. Особливим чинником культурного i духовного життя Криму стала змГна етшчного складу населення пГвострова 1980 - початку 1990-х рокГв, як наслщок масового повернення кримських татар та представникГв Гнших етносГв, що пщпали пГд репресГ' i депортацГ' радянсько' влади, на свою Гсторичну батькГвщину. СьогоднГ в Криму проживае 280 тисяч кримських татар, що складае 13% населення автономГ' [12].
ЗГткнувшись з проблемою повернення депортованих народГв Криму, державна влада Укра'ни шщшвала програму, яка поряд з економГчними завданнями, вирГшувала питання культури i освГти, як важливих чинникГв процесу сощально" адаптацГ' й нацГонально-культурного вщродження, що формуе клГмат мГжнащонально' довГри й терпимостГ, що допомагае взаемозбагаченню культур, при повазГ самобутностГ кожного етносу [13].
Конкретним кроком виршення проблем в галузГ освГти i культури АРК, став Указ президента Укра'ни «Про фонд розвитку культур нащональних меншин» вГд 29 квГтня 1992 р. [14], що координував роботу оргашв державно' влади, виршував питання фГнансування пГдготовки кадрГв, органГзацш симпозГумГв, конференцГй з розв'язання проблем нащональних груп в Укра'нГ
З метою штенсифшацп у розв'язаннГ освптах i культурних завдань, вирГшення полГтико-правових, соцГально-економГчних проблем при ПрезидентГ Укра'ни був створений консультативно-дорадчий орган «Рада представникГв кримськотатарського народу» на чолГ з Головою М. ДжемГлевим, яка займалася конкретними практичними питаннями, у тому чист й розвитком дошкшьно" та середньо' освГти, цГльовим направлення молодГ у вузи Укра'ни, вщновленням НДI кримськотатарсько' мови, лГтератури, юторГ' й культури. [15, с. 3-4].
Велику роль у виршенш проблем пов'язаних з невщповщнютю освГтньо -культурно' й шформацшно' мережГ етшчному складу населення вГдГграе дГяльнГсть ВР Укра'ни [16], зокрема, прийняття нею в 1991 рощ «ДекларацГ' прав нащональностей Укра'ни», в якГй пщкреслювалася гарантГя всГм нацГональностям на право створення й дГяльнють культурних центрГв, об'еднань, органГзацГй, видання газет i журналГв рГдною мовою, формування художшх i творчих колективГв, музе'в, театрГв, кГностудГй, а також використання нащонально" символГки [17]. В свою чергу, Закон Укра'ни «Про нащональш меншини в Укра'ш» вщ 25 червня 1992 року [18] змщнив i розширив можливостГ нацГональних груп на рГвш культурних прав, збереження мови, традицш, звича'в.
У вирГшеннГ проблем освГти й культури непересГчна роль належить органам виконавчо' влади. КабГнет МшютрГв Укра'ни постГйно придГляе пильну увагу питанням, пов'язаним з задоволенням потреб населення АРК. 24 березня 1992 року, були затверджеш положення про Республшанську КомГсш у справах депортованих народГв Криму, яка сприяла реалГзацп комплексу заходГв для вГдродження, збереження й розвитку мови, культури, нацГональних традицш депортованих народГв. У ii повноваження входило й здшснення взаемодГ' як державних оргашв влади, так i рГзних
52
зацiкавлених громадських оргашзацш [19, с. 97-99]. В серпш 1995 року вийшла постанова КМ Укра!ни, окремий роздГл яко! присвячувався гумаштарнш сферi, де особлива роль була вщведена розро6цГ державно! програми вщродженню культури й освГти кримських татар, пщготовщ, перепiдготовцi нацiональних кадрГв, випуску сустльно-полГтично!, юторично!, художньо! й культуролопчно! лiтератyри [19, с. 134135]; у постановi КМ вщ 18 березня 1996 р. була створена шфраструктура культурного й просвГтительського призначення [20, с. 138-143]; вщповщно до постанови КМ Укра!ни вщ 13 серпня 1999 року була створена КомГсГя у справах оаб депортованих за нацiональною ознакою, дГяльнють яко! була нацiлена на забезпечення депортованих на достатньому рГвш об'ектами культури, а також визначення прюритетГв бyдiвництва установ освГти [20, с. 220]; у ачш 2002 року КМ Укра!ни затвердив Програму адаптацГ! та штеграци в укра!нське суспшьство депортованих кримських татар, а також осГб Гнших нацГональностей, вГдродження i розвитку !х культури та освГти.
Безпосередню активну участь у розв'язанш, культурних i освГтнГх проблем населення АРК беруть органи державно! влади Криму. З метою реалГзацГ! етшчно! полГтики при ВерховнГй РадГ АРК у 1999 рощ була створена постшна КомГсГя з культури, мГжнащональних вГдносин i проблем депортованих громадян. Зусилля яко! були спрямоваш на пщтримку й сприяння етнГчним культурним центрам, забезпечення умов для вГдродження та збереження нащонально! щентичностГ
У пщготовщ республшанських програм розвитку нащональних культур i реалГзацп проектГв нормативно-правового характеру ВР i Рада МшютрГв АРК, а також МГжнацГональна Рада при РМ АРК постшно проводили консультативш роботи з органами мюцевого врядування. У сво!й дГяльностГ Рада керуеться Конститущею й законами Укра!ни, нормативно-правовими актами АРК [21, с. 46-47]. Також РМ i Мшютерство культури АРК доклали чимало зусиль для надання пГдтримки нащонально-культурним установам i творчим колективам, музеям i вГддГлам при музеях, дГяльнють яких спрямована на вГдродження етшчно! культури.
Вагома роль у розвитку освГти рщною мовою належала Мшютерству освГти АРК, яким була розроблена, а РМ АРК затверджена програма розвитку мережГ освгтшх установ Гз кримськотатарською мовою навчання на 1997 - 2006 роки.
Провщна роль у справГ перетворення державно! полГтики, спрямовано! на соцГально-культурну ГнтеграцГю кримських татар, належить Республшанському комГтету по справах мГжнащональних вГдносин i депортованих громадян АРК. Вщповщно до законодавства Укра!ни та мГжнародного права комГтет е забезпечуе вГльний й рГвноправний розвитку культур, задоволення духовних потреб, участь у мГжнародному спГвробГтництвГ, надае пщтримку дГяльносп нацГонально-культурних просвГтительських центрГв, навчальних закладГв, а також разом з шшими державними органами здшснював пГдготовку пропозицГй i рекомендацГй у формуванш едино! державно! полГтики в сферГ нацГональних вГдносин [21, с. 48-49].
З перших дшв анексп пГвострова як на державному, так i на регГональному рГвнГ в Криму створюються умови, несумюш з вГльним розвитком освГти i культури. Принципи забезпечення рГвноправного розвитку культур проголошеш в КонституцГ! РеспублГки Крим, прийнято! 11 квГтня 2014 року е суто декларативними i не виконуються. Укра!нську систему освГти, що Гснувала на пГвостровГ, намагаються трансформувати вщповщно до росшських правил. Так, з 1 вересня 2014 року згщно Гз сумшвним законом вщ 5 травня 2014 року № 84-ФЗ «Про особливостГ правового регулювання вГдносин у сферГ освГти у зв'язку Гз прийняттям до Росшсько! ФедерацГ! РеспублГки Крим i утворенням у складГ РосГйсько! ФедерацГ! нових суб'екпв - РеспублГки Крим i мГста федерального значення Севастополь та про внесення змш до Федерального закону «Про
освГту в Росшськш ФедерацГ'» школи Криму фактично перейшли на стандарти системи освГти РФ [22].
Стосовно укра'нсько' культури, мови i лГтератури показовими е останш рГшення, прийнятГ кримською владою. Так, 23 жовтня 2014 року наказом МшютрГв Республши Крим № 235 було прийнято рГшення про забезпечення низки заходГв з реалГзацГ' комплексу дш щодо вГдновлення юторично" справедливости полГтичного, соцГального i духовного вщродження вГрменського, болгарського, грецького, кримськотатарського i нГмецького народГв, якГ зазнали незаконно' депортацГ' i полГтичних репресГй за нащональною та Гншими ознаками. Також для обговорення було запропоновано Державну програму «Збереження, вивчення i розвиток мов вГрменського, болгарського, грецького, кримськотатарського i нГмецького народГв на 2015-2020 рр.» [23]. Але жодного документа, який гарантував би отримання освГти укра'нською мовою, досГ не запропоновано.
Постановою № 651 самопроголошено' Ради МшютрГв Республши Крим 30 грудня 2014 року затверджено Державну Програму розвитку освГти i науки в Республщ Крим на 2015-2017 роки. У жодному роздш ще" Програми не йдеться про забезпечення доступу до навчання рщною мовою або хоча б про реалГзащю права вивчення рщно" мови.
Над розв'язанням проблем, пов'язаних з вщродженням культури кримських татар, працюють не тГльки державш та мюцевГ органи виконавчо' влади Укра'ни й АР Крим, але й неурядовГ оргашзацп громадянського суспГльства. Уже з перших дшв свое' дГяльносп обраний Курултаем представницький орган Меджлю кримськотатарського народу, а також створюваш громадськГ органГзацГ' стали придГляти увагу питанням освГти культурного вГдродження. З щею метою в 1991 рощ були створеш «Кримськотатарський фонд культури», Фонд «Крим», а в 1992 р. Кримський республшанський культурний центр кримських татар, основною метою яких стало вГдродження освГти рщною мовою та культури.
У розв'язанш питань, пов'язаних з освГтшми завданнями шкГльних установ, Меджлю пщтримував тюний зв'язок з асощащею «МаарГфчГ» («ПросвГтитель»), надавав фшансову допомогу в будГвництвГ центрГв дошкшьно' пГдготовки, культурно-освГтнГх центрГв по всш територГ' Криму.
АсоцГацГя кримськотатарських пращвниюв освГти «МаарГфчГ», яка з 1996 року, здшснюе велику роботу в розвитку освГти рГдною мовою: проводить культурш i благодГйнГ заходи, оргашзовуе зустрГчГ працГвникГв шкГльних установ, налагоджуе тюш контакти з закордонними громадськими оргашзащями, що працюють у сферГ освГти. На початку XXI ст.. дГяльнють «Маарифчи» була спрямована не тГльки на вГдродження освГти рщною мовою, але й координащю державних i громадських органГзацГй, усГх зацГкавлених сторГн у вирГшеннГ проблем в освт АРК. Важлива увагу придшяла асоцГацГя й сучасному стану кримськотатарсько' мови й органГзацГ' навчання дГтей рГдною мовою. КримськГ татари, завдяки компактному проживанню i високш нацГональнГй самосвГдомостГ, досить широко використовують право засновувати нащональш класи в школах [24, с. 28]. Перед початком навчального сезону 2014-2015 року в Криму АсоцГацГя «МаарГфчГ» вказувала на проблеми, яю виникають у сферГ освГти кримськотатарською мовою, зокрема слабка забезпеченють шкГл навчально-дидактичним матерГалом, вщсутнють в середнГх навчальних закладах спещалГзованих кабГнетГв, а також недостача словниюв i художньо' лГтератури.
Необхщно зазначити, що не дивлячись на позитивш сторони дГяльностГ кримськотатарських громадських органГзацГй з розвитку й вГдродження освГти та культури, бшьшють заходГв носить етзодичний характер i не мають тривалих програми. У багатьох випадках громадськГ органГзацГ' не мають належного практичного досвщу.
54
З початку 2000-х рокГв до розв'язання соцГально-економГчних i полГтико-правових питань в автономи, долучаються мГжнародш урядовГ та громадськГ оргашзацп. Спочатку !х допомога була етзодичною та багато в чому носила гуманГтарний характер. У сформованих умовах Укра!на виступила головним ГнГцГатором i почала конкретнГ заходи з метою залучення мГжнародного спГвтовариства у виршенш сощально-економГчно!, освГтньо! i культурно! в Криму. У КиевГ з шГщативи ООН i прохання уряду Укра!ни була розроблена «Програма розвитку й 1нтеграцп Криму ООН» (ПР1К ООН) спрямована на виршення термГнових потреб i запобГгання конфлГктних ситуацГй, а також на розвиток культурних i освгтшх потреб репатрГантГв Криму, на основГ поширення передового мГжнародного досвщу. [25, с. 170].
В 1996 рощ в АР Крим було вщкрито представництво Управлшня Верховного комюара ООН у справах бГженцГв (УВКБ ООН). Ця мГжнародна органГзацГя тГльки в 1997 р. зГ свого боку видГлило на ремонт i будГвництво шкГл 185029 гривень. Протягом 1997 - 1999 р. УВКБ ООН на пщтримку освГти рщною мовою для кримських татар видГлило 229933 гривень [26, с. 181-182].
У 1997 р. в АР Крим почала свою роботу МГжнародною оргашзащею з мГграцГй (МОМ). Однак велика частина коштГв оргашзацп, як i Гнших мГжнародних структур, видГлялися на програми економГчного, соцГального чи правового характеру, у тому чист на будГвництво дорГг, об'ектГв охорони здоров'я й розв'язання правових питань репатрГантГв.
У пщтримщ кримськотатарсько! культури найбГльших успГхГв досяг мГжнародний фонд «Вщродження» [27]. З метою розвитку системи освГти з рГдною мовою навчання в АР Крим був створений центр, основним завданням якого була не тГльки пщтримка освГти, але й розробка та введення навчально-методичних комплексГв для шкГл, сприяння створення мережГ навчальних закладГв, пщвищення квалГфшаци педагогГчних кадрГв усГх рГвшв, ГнформацГйно-бГблГотечне забезпечення вчителГв, студентГв, школярГв, проведення науково-методичних конференцГй i комплексних дослщжень в галузях мовознавства, етнопедагопки й етнопсихологи. ДГяльнГсть МГжнародного фонду «Вщродження» в галузГ освГти та культури вщповщало встановленим вимогам i здГйснювалося в контекстГ державно! етшчно! полГтики.
ОднГею з мГжнародних оргашзацш, що не байдужГ до проблем АРК е ЮНЕСКО. У сучасному ствробГтництвГ Укра!ни та ЮНЕСКО головним завданням е вироблення спГльного алгоритму дш з метою збереження та захисту укра!нсько! культурно!, природно! та науково! спадщини на окупованГй РосГею територГ! Кримського пГвострова, забезпечення стало! роботи освгтшх та наукових установ в АРК, а також реалГзацГ! головних положень ухвалено! на 194-й сесГ! Виконавчо! Ради ЮНЕСКО, резолюцГ! щодо ситуацГ! в АР Крим «Мониторинг з боку ЮНЕСКО ситуаци в АвтономнГй РеспублГцГ Крим (Укра!на)» [28].
Отже, за роки незалежносп державними органами влади Укра!ни була створена законодавча основа, що надае умови для вщродження освГти, культури кримських татар i Гнших нащональностей в АРК, загалом ВР Укра!ни ухвалено понад 300 нормативно-правових акпв, що стосуються питань культури i освГти. Але необхГдно зауважити, що не дивлячись на позитивш зрушення у прийняттГ важливих ршень у регулюваннГ питань освГти i культури АРК, мають мГсце незавершеш реформи у законодавчому секторГ, вщсутнють механГзмГв !хнього впровадження, !х декларативний та формальний характер, обмежений дефщитний держаний бюджет i використання видГлених коштГв не за призначенням все це стае причиною кризово! ситуаци в галузях освГти i культури.
Заходи ВР, РМ АР Крим та Гнших оргашв виконавчо! влади спрямоваш на пщтримку системи освГти рщною мовою, видавничо! справи, рГзних творчих колективГв, стають бГльш цГлеспрямованими й Гнтенсивними. Але мае мюце i негативна тенденцГя,
55
наприклад в дiяльностi оргашв влади в АРК не юнуе довгострокових програм реалiзащi освггньо-культурноГ полiтики. Це призводить до кризових явищ у галузi, загострення i без того складного процесу формування нащональнох освгти i культурного розвитку населення твострову.
Оцiнюючи дiяльнiсть мiжнародних органiзацiй потрiбно зазначити, що на думку фахiвцiв, багато потенцiйних iнвесторiв, оцiнюючи складну й нестабiльну ситуащю в Криму, не поспiшають вкладати кошти в розвиток освiти та культури [29, с. 99-100]. У дiяльностi мiжнародних органiзацiй спостерiгаються тенденци, коли вони вiд просто!' гумаштарно! допомоги переходять до проведення рiзних заходiв в економiчнiй, соцiальнiй i культурнш пiдтримцi населення АРК, ствпрацюють мiж собою, украшськими, кримськими державними органами влади й кримськотатарськими громадськими оргашзащями, об'еднаннями, асощащями, установами. Ця дiяльнiсть i пiдтримка мiжнародних оргашзацш е своечасною та необхiдною. Надалi для розв'язання питань, пов'язаних з освгтою та культурою, необхiдно бшьш широке залучення рiзних мiжнародних оргашзацш.
Враховуючи сучасну суспiльно-полiтичну ситуацiю в нашш державi, вiйну з росшськими загарбниками на сходi Украши, окупащю АР Крим, е нагальна необхщнють прискорення роботи щодо створення цшсно! концепци державно! полiтики в сферi освiти i культури на територiях, якi постраждали вiд зовшшньо'! агресп. Розвиток освiти i науки мае стати прюритетними для центральних i мюцевих органiв влади, як важшь у протиди агресивнiй росiйськiй пропагандь Украшська влада повинна звернути увагу на тдсилення просвгтницько'! дiяльнiсть, розширення мережi освiтнiх i культурних установ в АРК.
Список використано1 л1тератури
1. Про внесення змiн до Конституци Украши : Закон Украши вiд 21.02.2014р., № 742-VII [Електронний ресурс] // Закони Украши. 1нформацшно-правовий портал. -Режим доступу : http:// zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80; Pro vnesennia zmin do Konstytutsii Ukrainy : Zakon Ukrainy vid 21.02.2014r., № 742-VII [Elektronnyi resurs] // Zakony Ukrainy. Informatsiino-pravovyi portal. Rezhym dostupu : http:// zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80;
2. Про затвердження Конституци Автономно'! Республши Крим : Закон Украши вщ 19.03.2009 р., N 1167-VI (1167-17) [Електронний ресурс] // Закони Украши : 1нформацшно-правовий портал. - Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/350-14; Pro zatverdzhennia Konstytutsii Avtonomnoi Respubliky Krym : Zakon Ukrainy vid 19.03.2009 r., N 1167-VI (1167-17) [Elektronnyi resurs] // Zakony Ukrainy : Informatsiino-pravovyi portal. - Rezhym dostupu : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/350-14
3. Про вибори депутатв Верховно'1 Ради Автономно'1 Республши Крим, мюцевих рад та сшьських, селищних, мюьких голiв [Електронний ресурс] : Закон Украши вщ 30.08.2010. 1з змiнами, внесеними згщно iз Закону № 630-VIII вщ 16.07.2015 // Закони Украши. 1нформацшно правовий портал. - Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2487-17 ; Pro vybory deputativ Verkhovnoi Rady Avtonomnoi Respubliky Krym, mistsevykh rad ta silskykh, selyshchnykh, miskykh holiv [Elektronnyi resurs] : Zakon Ukrainy vid 30.08.2010. Iz zminamy, vnesenymy zghidno iz Zakonu № 630-VIII vid 16.07.2015 // Zakony Ukrainy. Informatsiino pravovyi portal. -Rezhym dostupu : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2487-17.
4. Про Верховну Раду Автономно! Республши Крим [Електронний ресурс] : Закон Украши вщ 21.12.2001. 1з змшами, внесеними згщно iз Закону № 1697-VII вщ 14.10.2014 // Закони Украши. 1нформацшно-правовий портал. - Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/90/98-%D0%B2%D1%80 ; Pro Verkhovnu Radu
56
Avtonomnoi Respubliky Krym [Elektronnyi resurs] : Zakon Ukrainy vid 21.12.2001. Iz zminamy, vnesenymy zghidno iz Zakonu № 1697-VII vid 14.10.2014 // Zakony Ukrainy. Informatsiino-pravovyi portal. - Rezhym dostupu : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/90/98-%D0%B2%D1%80
5. Про забезпечення прав i свобод громадян та правовий режим на тимчасово окyпованiй територи Украши [Eлектронний ресyрс] :Закон Украши вiд 15.04.2014 № 1207-VII // Закони Украши. 1нформацшно правовий портал. - Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1207-18; Pro zabezpechennia prav i svobod hromadian ta pravovyi rezhym na tymchasovo okupovanii terytorii Ukrainy [Elektronnyi resurs] :Zakon Ukrainy vid 15.04.2014 № 1207-VII // Zakony Ukrainy. Informatsiino pravovyi portal. Rezhym dostupu : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1207-18
6. Генассамблея ООН приняла резолюцию в поддержку территориальной целостности Украины [Блектронний ресурс] // ИТAP-ТAСС. - Режим доступу : http://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/1079720; Henassambleia OON pryniala rezoliutsyiu v podderzhku terrytoryalnoi tselostnosty Ukraynbi [Elektronnyi resurs] // YTAR-TASS. -Rezhym dostupu : http://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/1079720 - nazva z yekranu.
7. Про заборону в ^иму антиукрашсь^' пропаганди рлектронний ресурс] : виступ О. Фомушкша, голови ^имсь^ органiзацГï Украшсь^' народно! партп // Прес-служба ^имсь^ оргашзащ УНП. - Режим доступу : http://unp.ua ; Pro zaboronu v Krymu antyukrainskoi propahandy [Elektronnyi resurs] : vystup O. Fomushkina, holovy Krymskoi orhanizatsii Ukrainskoi narodnoi partii // Pres-sluzhba Krymskoi orhanizatsi UNP. - Rezhym dostupu : http://unp.ua
8. Национальный состав населения ARK // ^имсью студп. - 2003. - №3-4; . Natsyonalnbii sostav naselenyia ARK // Krymski studii. - 2003. - №3-4.
9. Чисельнють i склад населення Aвтономноï Республши ^им за пщсумками Bсеyкраïнського перепису населення 2001 року [Eлектронний ресурс] // Офщшна сторiнка Bсеyкраïнського перепису населення. - Режим доступу : http://www.ukrcensus.gov.ua; Chyselnist i sklad naselennia Avtonomnoi Respubliky Krym za pidsumkamy Vseukrainskoho perepysu naselennia 2001 roku [Elektronnyi resurs] // Ofitsiina storinka Vseukrainskoho perepysu naselennia. - Rezhym dostupu : http://www.ukrcensus.gov.u
10. ^лакура О. Сучасна етнокультурна та освггня ситуащя в AFK як об'eкт наукового дослщження / О. Kалакyра // ^уковГ записки 1нституту полГтичних i етнонацюнальних дослiджень - 2003. - Bип. 23. - С. 203-215 ; Kalakura O. Suchasna etnokulturna ta osvitnia sytuatsiia v ARK yak obiekt naukovoho doslidzhennia / O. Kalakura // Naukovi zapysky Instytutu politychnykh i etnonatsionalnykh doslidzhen - 2003. - Vyp. 23. -S. 203-215 ;
11. Щерба О. Kyльтyрно-освiтня складова дГяльносп кримськотатарськоГ спшьноти в УкраГш / О. Щерба // Украшська нацiональна щея: реалiï та перспективи розвитку. -2011. - Bип. 23. - С. 175-179 ; Shcherba O. Kulturno-osvitnia skladova diialnosti krymskotatarskoi spilnoty v Ukraini / O. Shcherba // Ukrainska natsionalna ideia: realii ta perspektyvy rozvytku. - 2011. - Vyp. 23. - S. 175-179
12. Чубаров Р. ^втские татары в ^ыму и в мире: Проблемы и перспективы национального возрождения [Электронный ресурс] : доклад председателя Меджлиса крымскотатарского народа на Bсемирном конгрессе крымских татар : пер. с крымскотат. яз. // ^ым и крымские татары. - Режим доступа : http://kirimtatar.com ; Chubarov R. Krymskie tatary v Krymu i v mire: Problemy i perspektivy natsionalnogo vozrozhdeniya [Elektronnyy resurs] : doklad predsedatelya Medzhlisa krymskotatarskogo naroda na Vsemirnom kongresse krymskikh tatar : per. s krymskotat. yaz. // Krym i krymskie tatary. -Rezhim dostupa : http://kirimtatar.com.
13. Про затвердження Програми адаптаци та штеграци в укра'нське суспiльство депортованих кримських татар, а також oci6 iнших нацюнальностей, вiдродження i розвитку ix культури та освгти : Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши вiд 10 ач. 2002 р. № 29 // Офщшний вiсник Украши. - 2002. - № 2. - С. 72 ; Pro zatverdzhennia Prohramy adaptatsii ta intehratsii v ukrainske suspilstvo deportovanykh krymskykh tatar, a takozh osib inshykh natsionalnostei, vidrodzhennia i rozvytku yikh kultury ta osvity : Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 10 sich. 2002 r. № 29 // Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. - 2002. - № 2. - S. 72;
14. Про Фонд розвитку культур нащональних меншин Украши [Електронний ресурс] : Указ Президента Украши вщ 29 квп\ 1992 р. //.Урядовий портал. Нормативы акти Украши. - Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua; Pro Fond rozvytku kultur natsionalnykh menshyn Ukrainy [Elektronnyi resurs] : Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 29 kvit. 1992 r. //.Uriadovyi portal. Normatyvni akty Ukrainy. Rezhym dostupu : http://www.kmu.gov.ua
15. Про Раду представниюв кримськотатарського народу : Указ Президента Украши вщ 7 квгтня 2000 року N 573/2000 // Кримськотатарське питання. -Омферополь, 1999. - Ч. 3 (7); Про Положення про Раду представниюв кримськотатарського народу : Указ Президента Украши вщ 7 кв^ня 2000 р. N 573/2000 // Кримсью студп (1нформацшний бюлетень). - 2000. - № 4 ; Pro Radu predstavnykiv krymskotatarskoho narodu : Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 7 kvitnia 2000 roku N 573/2000 // Krymskotatarske pytannia. - Simferopol, 1999. - Ch. 3 (7); Pro Polozhennia pro Radu predstavnykiv krymskotatarskoho narodu : Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 7 kvitnia 2000 r. N 573/2000 // Krymski studii (Informatsiinyi biuleten). - 2000. - № 4
16. Выступление Президента Украины Леонида Кучмы на совещании по проблемам социально-экономического развития АР Крым // Крымские известия. - 2001. -11 мая. - № 83; Vyistuplenie Prezidenta Ukrainyi Leonida Kuchmyi na soveschanii po problemam sotsialno-ekonomicheskogo razvitiya AR Kryim // Kryimskie izvestiya. - 2001. -11 maya. - № 83
17. Декларащя прав нацюнальностей Украши // Вщомосп Верховно'' Ради Украши. - 1991. - № 53. - C.799; Deklaratsiia prav natsionalnostei Ukrainy // Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. -1991. -№ 53. - C.799.
18. Про нащональш меншини в Укра'ш : Закон Украши Закон вщ 25.06.1992 № 2494-XI // Вщомосп Верховно'1' Ради Украши. - 1992. - № 36. - С. 529 ; Pro natsionalni menshyny v Ukraini : Zakon Ukrainy Zakon vid 25.06.1992 № 2494-XI // Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. - 1992. - № 36. - S. 529
19. Депортоваш кримсью татари, болгари, вiрмени, греки, шмщ : зб. докум. Автономно'' Республши Крим (1941 - 1998). - Ки'в, 1999 ; Deportovani krymski tatary, bolhary, virmeny, hreky, nimtsi : zb. dokum. Avtonomnoi Respubliky Krym (1941 - 1998). -Kyiv, 1999
20. Депортоваш кримсью татари, болгари, вiрмени, греки, шмщ : матер. засщань урядових комiсiй (1989 - 2000). - Ки'в, 2001 ; Deportovani krymski tatary, bolhary, virmeny, hreky, nimtsi : mater. zasidan uriadovykh komisii (1989 - 2000). - Kyiv, 2001
21. Национально-культурные объединения Автономной Республики Крым : справ. пособ. - Симферополь, 1999. - Вып. 1 ; Natsionalno-kulturnye obedineniya Avtonomnoy Respubliki Krym : sprav. posob. - Simferopol, 1999. - Vyp. 1
22. Республша Крим i м. Севастополь: штегращя системи освпи i науки [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://минобрнауки.рф/новости/4092; Respublika Krym i m. Sevastopol: intehratsiia systemy osvity i nauky [Elektronnyi resurs]. -Rezhym dostupu : http://mynobrnauky.rf/novosty/4092;
23. «Анексована» освгта в тимчасово окупованому Криму : мониторинг. звгт / за заг. ред. Ю. Тищенко, О. Смiрнова; Укр. незалеж. центр полiт. дослщж. - Кшв : Укра!на, 2015. - 40 с. ; «Aneksovana» osvita v tymchasovo okupovanomu Krymu : monitorynh. zvit / za zah. red. Yu. Tyshchenko, O. Smirnova; Ukr. nezalezh. tsentr polit. doslidzh. - Kyiv : Ukraina, 2015. - 40 s.
24. Горобей Т. I. Освгга кримських татар: шляхи подолання труднощiв / Т. I. Горобей // Вщродження. - 2000. - № 1. - С. 27-30 ; Horobei T. I. Osvita krymskykh tatar: shliakhy podolannia trudnoshchiv / T. I. Horobei // Vidrodzhennia. - 2000. - № 1. - S. 27-30
25. Гафаров Э. На рубеже веков (социально-экономические проблемы обустройства и адаптации крымскотатарского народа в АРК) / Э. Гафаров - Симферополь : Амена, 2001. - 175 с.; Gafarov E. Na rubezhe vekov (sotsialno-ekonomicheskie problemyi obustroystva i adaptatsii kryimskotatarskogo naroda v ARK) / E. Gafarov - Simferopol : Amena, 2001. - 175 s.
26. УВКБ ООН стурбоване законопроектом, який може вплинути на права перемщених iз Криму оаб [Електронний ресурс] // Агентство ООН у справах бiженцiв. -Режим доступу : http://unhcr.org.ua/uk/?lang=uk ; UVKB OON sturbovane zakonoproektom, yakyi mozhe vplynuty na prava peremishchenykh iz Krymu osib [Elektronnyi resurs] // Ahentstvo OON u spravakh bizhentsiv. - Rezhym dostupu : http://unhcr.org.ua/uk/?lang=uk
27. Месут А. «Возрождение» помогает начать новую жизнь / А. Месмут // Голос Крыма. -1997. - 21 апреля. - № 8; Mesut A. «Vozrozhdenye» pomohaet nachat novuiu zhyzn / A. Mesmut // Golos Kryma. -1997. - 21 aprelia. - №8
28. Ситуащя в Автономнш Республщ Крим та м.Севастополь (Украша) у сферах компетенци ЮНЕСКО [Електронний ресурс] // Постшне представництво Украши при ЮНЕСКО. - Режим доступу : http://unesco.mfa.gov.ua/ua/ukraine unesco/cooperation/Crimea; Sytuatsiia v Avtonomnii Respublitsi Krym ta m.Sevastopol (Ukraina) u sferakh kompetentsii YuNESKO [Elektronnyi resurs] // Postiine predstavnytstvo Ukrainy pry YuNESKO. - Rezhym dostupu : http://unesco.mfa.gov.ua/ua/ukraine unesco/cooperation/Crimea
29. Роль мiжнародних оргашзацш та донорських шституцш у вирiшеннi проблем iнтеграцГi в украшське суспiльство осiб, депортованих за нащональною ознакою з територи Криму : зб. матер. круглого столу, м. Кшв 28 вересня 2000 року. - Кшв, 2000. -96 с. ; Rol mizhnarodnykh orhanizatsii ta donorskykh instytutsii u vyrishenni problem intehratsii v ukrainske suspilstvo osib, deportovanykh za natsionalnoiu oznakoiu z terytorii Krymu : zb. mater. kruhloho stolu, m. Kyiv 28 veresnia 2000 roku. - Kyiv, 2000. - 96 s.
Стаття надшшла до редакци 03.10.2015 р.
S. Zubchenko
TOPIC: THE EDUCATIONAL AND CULTURAL POLICY: IN THE HISTORY
OF CRIMEA AND TODAY
The problems of educational and cultural policy in the Crimea and the role of public authorities of Ukraine in its formation are being considered. The tendencies that characterize the educational and cultural sector historically and today were analyzed.
The role and place of state, public and international organizations in the implementation of programs the aim of which is the establishment and revival of education and culture in the Crimea were defined. Recommendations for improving the efficiency of public educational and cultural policies in the region were given.
Activities of state authorities of Ukraine to establish the legal framework and conditions of assurance and implementation of policies to support the development of education and culture in Crimea were defined. The specific measures for long-term financing and material
ISSN 2226-2830 В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ СЕРГЯ: ГСТОРГЯ. ПОЛГТОЛОГГЯ, 2015, ВИП. 13-14_
support of education, cultural institutions, artistic groups, associations and unions were characterized.
Due to the current socio-political situation in our country, the war against Russian invaders in the east of Ukraine, annexation of Crimea, the need to accelerate work on the establishment of an integrated concept of public policy in the field of education and culture in areas that suffered from foreign aggression was emphasized. They have to become a priority for central and local authorities in the implementation of educational and cultural policy.
Keywords: Crimea, the public authorities of Ukraine, the concept of public policy, educational policy, cultural policy.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Гедьо А.В., дл.н., проф.; Задунайський В.В., дл.н., проф.
УДК 94(477.83)''1943/1949"
В. I. ¡льницький
ДО ПРОБЛЕМИ В1ЙСЬКОВОГО I ГОСПОДАРСЬКОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОВСТАНЦ1В У ВО-4 «ГОВЕРЛЯ» (1943 - 1949)
У cmammi на основ1 нев1домих та малов1домих документ1в розкриваються питания втськового та господарського забезпечення повстанщв у ВО-4 «Говерля». Доведено, що попри складнощi щоденног збройног та пропагандистськог боротьби утвщ стикалися з посттною проблемою збройного i матерiального забезпечення. З'ясовано, що ця проблема стосувалася як рядових учасниюв, так i вищого командного складу. Виявлено, що вiдсутнiсть належного втськового та господарського забезпечення, а також посттне морально-психологiчне напруження призводили до конфлттних ситуацт.
Ключовi слова: втськове i господарське забезпечення, ВО-4 «Говерля», повстанщ, ОУН, украгнський визвольнийрух.
На сьогодш особливо! популярносп набувае вивчення повсякденного життя як пщпшля загалом, так i окремих його структурних пщроздшв. Для украшсько! юторично! науки вивчення цих проблем лише починае набирати масштабiв, натомють у свт цей напрям активно розвиваеться. Особливо щкавими у цьому контекст нам видаються питання збройного i матерiального забезпечення повстанщв i пщпшьниюв.
Комплексно питання матерiально-побутовоi бази функщонування як пщпшьниюв, так i повстанщв розглядае Г.Стародубець [24]. Концептуальш засади дослщження юторп повсякденного життя нащоналютв умщено у дослщженш Г.Патриляка [20]. Частково шляхи матерiально-продовольчого забезпечення розкривае розвщка О.Гщука та Н.Нжолаево! [14]. Спробу вивчити цю проблему робили також дослщники А.Кентш, Ю.Киричук, А.Русначенко, В.Сергшчук в узагальнюючих працях з ютори укра1нського визвольного руху [15; 16; 17; 21; 22]. Проте комплексне дослщження, у якому розкриваються вiйськовi та господарсью особливосп забезпечення повстанщв у Карпатському кра!, вiдсутне. Заповнити цю лакуну частково покликана дана публшащя.
Найважлившою проблемою стало забезпечення новостворених вщдшв зброею i амушщею, брак яко! вiдчувався на тереш Галичини, як, до речi, одягу та взуття [28, арк. 37]. Саме щ речi потрiбно було здобувати за будь-яку щну, використовуючи при цьому всi можливостi. Зброя та вся амушщя, медичнi матерiали, одяг, як правило, здобували вщ ворога. Частими були випадки, коли в деяких мюцевостях на початках оргашзацп вiддiлiв УПА вояки вдягалися у простий селянський одяг, школи
60
