CC BY
35
1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ
УДК 37.017.18
В. П. МАЦЬКО
ТЕНДЕНЦ11 РОЗВИТКУ ЕМ1ГРАЦ1ЙНОГО ШК1ЛЬНИЦТВА УПРОДОВЖ
ХХ СТОЛ1ТТЯ
Розглянуто об 'ективт й суб 'ективш тенденцИ розвитку початковог, середньо'1 та вищо'1 школи укртнськоЧ дгаспори в крашах Заходу. Доведено, що упродовж ХХ ст. украгнське емгграцтне шюльництво пройшло еволюцтний шлях, який долали представники тших нацш в чужомовному середовищ1. Показано, що, на в1дм1ну вгд шюл, як iснували в радянськт Украт, емшранти-укратщ утримували школи за власнi кошти i лише в окремих випадках чужа держава брала на себе зобов 'язання навчати украгнських дiтей (Чехословаччина, Канада). Обтрунтовано твердження, що дiяльнiсть укратськоХ освти поза межами Батьювщини е унжальним прикладом збереження нацюнальног самобутностi, прищеплення молодому поколтню знань про Украшу, рiдних звичагв i традицт, тож дти, як змалку засвоти основи укратськоХ мови i лтератури в чужомовному середовищi, вшьно володтть рiдною мовою упродовж всього життя.
Ключовi слова: украшська школа, емiграцiя, полiетнiчне середовище, шюльництво, освiтнiй простiр, украшська мова, педагогка.
В. П. МАЦЬКО
ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ ЭМИГРАЦИОННОЙ ШКОЛЫ НА ПРОТЯЖЕНИИ ХХ ВЕКА
В статье автор затрагивает объективные и субъективные тенденции развития начального, среднего и высшего образования в странах Запада, где проживали выходцы из Украины. Доказано, что на протяжении ХХ века украинское эмиграционное школьное образование прошло тот эволюционный путь, который преодолевали другие нации в иноязычной среде. В отличие от школ, существовавших в УССР, эмигранты удерживали школы за собственные средства и только в отдельных случаях государство брало на себя обязательства обучать украинских детей (Чехословакия, Канада). В истории педагогики деятельность школы украиноведения за пределами Родины - уникальный пример сохранения национальной самобытности, привитие молодому поколению знаний об Украине, родных обычаев и традиций. Практика убеждает в том, что дети, которые с детства усвоили азы науки по украинскому языку и литературе в иноязычной среде, свободно владеют родным языком на протяжении всей жизни.
Ключевые слова: украинская школа, эмиграция, полиэтническая среда, образование, образовательное пространство, украинский язык, педагогика.
V. MATSKO
TENDENCIES OF DEVELOPMENT OF IMMIGRATION SCHOOLING IN THE
XX CENTURY
The article deals with objective and subjective tendencies of development of primary, secondary and higher education in the countries west, inhabited by immigrants from Ukraine. It is proved that during the XX century Ukrainian emigration schooling went that evolutional way, which other nations did in foreign environment. Unlike schools that existed in the USSR, the emigrants kept schools at their own expense and only in some cases the state assumed the obligation to teach Ukrainian children (Czechoslovakia, Canada). In the history of pedagogy the activity of school of Ukrainian studies outside the motherland - is a unique example of preservation of national identity, instilling in the younger generation the knowledge about Ukraine, its customs and traditions. The practice proves that
children, who learned early the basics of the Ukrainian language and literature in foreign environment, fluently speak their native language during their lives.
Keywords: Ukrainian school, emigration, multi-ethnic environment, schooling, educational space, Ukrainian language, pedagogy.
IcropiH укра1нсько! дiаспори, зокрема ii осв^и, e багатоаспектним суспiльно-культурним i полггичним явищем, в якому розвиток нацюнально! школи i викладання в нш провiдних укра1нознавчих предметiв — культури, icTOpii' Укра1ни, рщно! мови i лiтератури — посiдаe в процес збереження украшсько! iдентичностi надзвичайно важливе мiсце. Встановлення та iнтенсифiкацiя зв'язюв i3 закордонним укра!нством становить важливу складову сучасно! державно! етнополiтики Укра1ни. Наша держава дбае про задоволення нацiонально-культурних i мовних потреб украшщв, якi проживають за ii межами, сприяе консолщацп та розвитку украшсько! наци, 11 юторично! свiдомостi, традицш i культури.
На початку ХХ ст. методичне забезпечення школи залишалося на низькому рiвнi. У 20-30-х роках з прибуттям друго! хвилi емлраци, серед яко! були дипломоваш педагоги, ситуацiя в цiй сферi дещо покращилась. Так, для дггей-емкранпв, якi ви!хали пiд час Друго! свггово! вiйни до Нiмеччини, Я. Рудницький i З. Кузеля уклали «Украiнсько-нiмецький словник» (Лейпциг, 1943). У 1960-1970 роки з'явилися словники дiаспорних мовознавщв, зокрема митрополита Iларiона (I. Опенка) [8], А. Орла [3], С. Онацького [16], як сприяли у викладаннi укра!нсько1 мови в ем^ацп на надежному рiвнi.
Умови навчання украшсько! мови i лтератури в освiтнiх установах захiдноi дiаспори розглядали В. Олiфiренко [11], Л. Кисшевська-Ткач [5], О. 1ксанова [4], I. Ключковська, Н. Гумницька [5], Т. Плазова [12] та iншi дослщники, якi зосередили увагу лише на позитивних рисах емiграцiйного шкшьництва, оминувши проблеми, труднощi, що 1х переборювали педагоги в полiетнiчному середовищь
Мета статт — розкрити об'ективш й суб'eктивнi тенденцii розвитку ем^рацшного шкiльництва в ХХ ст., виявити найхарактернiшi особливостi функцiонування украшсько! освпи за кордоном.
В iсторii украшсько! педагопки склалася хибна думка про те, що укра!нська школа за кордоном набула особливого розвитку лише з припливом друго! хвилi ем^ацп, тобто пiсля упадку УНР в 1920 р. Наприклад, О. 1ксанова висловлюе таку квiнтесенцiю: «Саме на тереш культурно-освiтньоi працi, як складово! розбудови укра!нсько1 культури, науки й освгги, досягнення украшсько! ем^аци були найбiльш значними» [4]. Коригуючи думку, скажемо, що досягнення не надто значними були, а непосильними, бо бракувало пiдручникiв, методичних пошбниюв, а найпаче квалiфiкованих педагогiв. Щоправда, суб'ективний пieтет дослiдницi можна виправдати однieю подieю: пiсля 1921 р. упродовж одного десятилiття за шдтримки чеського уряду в Празi запрацювали вищi навчадьнi заклади освiти, де компактно проживали украшсью емiгранти.
Укра1нське шкiльництво в першiй (заробiтчанськiй) хвил^ тобто до Першо! свiтовоi вшни, не набуло широкого поширення, бо бшьшють украiнцiв вшжджали за кордон на зароб^ки без сiмей. Але ri, хто вирiшив забрати iз собою родину, все ж таки знаходили можливють зберегти власне «обличчя» в полiетнiчному середовищi, навчали дггей рiдною мовою. Цьому сприяли священики, якi при церквах вiдкривади навчальш заклади. Так, Канада посiдаe друге мюце за чисельнiстю укра!нських емшранпв на Американському континентi, наприкiнцi Х1Х ст. ii законодавство у захщних степових провiнцiях сприяло двомовним школам, що 1х вiдкривали переважно украшщ у районах, де займалися фермерським господарством. Школи були на одно-двокласному рiвнi, мали одну кiмнату, позаяк були малочисельш за кiлькiстю учшв. Однак навчання в провiнцiях Маштоба, Альберта, Саскачеван проводилось у 250 примщеннях. Якщо в середньому взяти, що кожен клас мав бодай 5 дтей, то загалом в укра!номовних школах здобували початкову осв^у 1250 учнiв.
3i змiною полггики уряду стосовно канадизацii емiгрантiв на державному рiвнi було заборонено не лише украшомовш, а й двомовш школи. I тут виручили, тдставили свое плече священнослужителi. Так, у 1905 р. першу укра!нську школу заснували ченцi мiста Вiннiпег. Щороку зростав iнтерес до охоплення навчанням якомога бiльше дiтей. Аби зберегти нацюнальну iдентичнiсть, украiнцi надумали утримувати школи за власш кошти. Навчальш заклади почали дiяти при читальнях, народних i робiтничих домах, рiзних товариствах. Отже,
на пoчaткy ХХ ст. в Kaнaдi yкpaïнcькy мoвy, yкpaïнoзнaвcтвo мoжнa бyлo вивчати лишe y ^иватних шкoлaх. Дeякi з них дiяли пpи yкpaïнcьких кaтoлицьких пapaфiях як цiлoдeннi нaвчaльнi заклади, iншi 6ули дoпoвнюючi, дe пpaцювaли з yкpaïнcькими дiтьми y вiльнi вщ навчання днi (cyбoтa чи ждшя). Haйбiльшe таких yкpaïнcьких шкiл бyлo вiдкpитo yпpoдoвж 1918-1922 pp. - <фщш штоли» пoчaткoвoï ocвiти. Дгги вчилиcя y вeчipнiй чac ^з 17-ï дo 19-ï гoдини), гозаяк yдeнь вoни хoдили дo пyблiчнoï дepжaвнoï шкoли, дe навчання бyлo oбoв'язкoвим. Ужe дo 1931 p. в Kaнaдi нaлiчyвaлocь 60 yкpaïнcьких шкiл, y яких пoнaд 2000 дггей вчилиcя читати, пиcaти yкpaïнcькoю мoвoю, cпiвaти yкpaïнcьких пiceнь, зacвoювaти вiдoмocтi з icтopiï, гeoгpaфiï У^аши, вивчали piднy лiтepaтypy. Зpocтaння шкш cпpиялo нoвe пoпoвнeння з дpyгoï (пoлiтичнoï) хвилi eмiгpaцiï y 1920-1930 pom.
Пoдiбнo poзвивaлocя yкpaïнcькe шкiльництвo y CШA. Дepжaвa нe oхoчe бpaлa на ce6e oбoв'язки навчати дтей чyжoю мoвoю, тoмy y^arncbra eмiгpaнти пoчaли закладати шкiльництвo влаетими cилaми. У 1893 p. встала пepшa yкpaïнcькa дoпoвнюючa шкoлa ^и гpeкo-кaтoлицькiй цepквi в ceлищi Шaмoкiн (штат Пeнciльвaнiя). Чepeз piк y цш кpaïнi yжe нapaхoвyвaлocь шють шкiл пoдiбнoгo типу, згoдoм ix кiлькicть зpocлa. В них yчитeлями 6ули пepeвaжнo дяки, зpiдкa cвящeники. Ha тaкi шкoли звepнyв увагу епжтоп C. Оpтинcький, який 1907 p. ^ибув з Галичини у CШA й oдpaзy ж взявcя за ocвiтy. Вiн вiдкpив œporaœ^, зopгaнiзyвaв cкayтcькe тoвapиcтвo, нaлaгoдив дiяльнicть вeчipнix шкiл для yкpaïнцiв, дpyк Бyквapя, шкiльниx пiдpyчникiв, Бiблiï.
У 1924 p. епдашп К. Бoгaчeвcький, який cтaв Aпocтoльcьким eкзapxoм для у^ашщв у цiй кpaïнi, ^^хав у CШA. За йoгo кepiвництвa пpи бiльшиx пapaфiяx пoчaли дiяти щoдeннi пpивaтнi шкoли. «Вiн в^шив, пo-пepшe, фopмyвaти cильнy caмocтiйнy ^pRßy. A пo-дpyгe, зaбeзпeчити yкpaïнcьким iMMiipamaM дocтyп дo кaтoлицькoï ocвiти з вивчeння piднoï мoви та кyльтypи. ToMy К. Бoгaчeвcький cпpияв cпopyджeнню нacaмпepeд шкiл, а пoтiм yжe xpaмiв» [1].
У eвpoпeйcькиx ^ашах yпpoдoвж 1920-30-х poкiв тaкoж poзвивaлocь yкpaïнcькe шкiльництвo. Зoкpeмa, icнyвaли у^аш^ю гiмнaзiï в Kaлiшi (Пoльщa) i Пpaзi (Чexocлoвaччинa); ocтaння пepeнeceнa 1927 p. дo Ржeвнiц, а 1937 p. - дo Мaдpжaн. Однак i тут ж oбiйшлocя бeз втpyчaння влади. Дocлiдники, якi вивчають icтopiю дiacпopнoгo шкiльництвa, пoвиннi oбepeжнo, yвaжнo вчитyвaтиcь у пepшoджepeлa, ж йти нaocлiп за пoпepeдникaми, а caMocrrnro кpoк за кpoкoм вивчати лiтepaтypy, мaкcимyм oб'eктивнo iнтepпpeтyвaти, пocилaючиcь на вiдпoвiднi apxiвнi дoкyмeнти. Aджe нe вci ypядoвцi eвpoпeйcькиx ^arn пpиxильнo cтaвилиcя дo yчнiв, cтyдeнтiв та виклaдaчiв з Укpaïни. Так, завдяки C. Пeтлюpi пиcьмeнниця «^азь^' штоли» Г. Мaзypeнкo пocтyпилa на ф^^ф^кий фaкyльтeт Вapшaвcькoгo yнiвepcитeтy, oднaк чepeз piк змyшeнa була отладати icпити yжe в Бepлiнcькoмy yнiвepcитeтi, знoвy зycтpiлacя з «кoлючим» cтaвлeнням дo ce6e. В таких cyвopиx yмoвax здoбyвaли ocвiтy нaшi зeмляки. Ocb пpoмoвиcтий факт. Улiткy 1923 p. Г. Мaзypeнкo звepнyлacь iз зaявoю дo пpoфecopcькoï paди У^аш^того пeдaгoгiчнoгo iнcтитyтy в Пpaзi, виклавши влacнy пoзицiю: «Маючи бажання пiдгoтoвитиcя на piднiй мoвi дo пeдaгoгiчнoï пpaцi, пpoшy лacкaвo пpийняти Meœ на пpиpoдничий вiддiл iнcтитyтy. У Бepлiнi я cкiнчилa пoлoжeнi 4 ceмecтpи «мaлoгo мaтpикyлa», пoлyчити «^ликий мaтpикyл», щo давав би пpaвo пpoдoвжyвaти cтyдiï i мaти пiзнiшe диплoм, мeнi нe пoщacтилo з ^ичини пoгipшeння нiмeцькoгo ypядy i пpoфecypи дo cтyдeнтiв-зaкopдoнцiв. У го^дт чacи нiмцi вiдмoвляли бaгaтьoм у встуш дo вищих шкiл, а тих, хто вчитьcя, з нeoxoтoю дoпycкaли дo пpaктичниx впpaв, i я на ro^i^iM ceмecтpi була дoпyщeнa лишe на oднy» [17, ap^ 10].
Пoдiбнe cтaвлeння дo yкpaïнцiв, xoчa вжe iншoï mMe^rai' влади, пpoдoвжyвaлocь пicля 1945 p. G. Огецьюв в гaзeтi «Cвoбoдa» 10 бepeзня 2000 p. пжав: «Пicля Дpyгoï cвiтoвoï вiйни eMi^am^, якi втeкли вiд мocкoвcькoгo ^My^CTrn^ro пeклa i oпинилиcя в Hiмeччинi, пepeживaли вeликy бiдy. He бyлo щo ïcти, бyлo вaжкo знайти дах над гoлoвoю. Hiмцi eмiгpaнтiв нeнaвидiли, називали «пpoклятими чyжинцями» [6, c. 11].
He в ^ащих yмoвax пepeбyвaли й виклaдaчi. ^^и^ад, виcoкi пaтpioтичнi пoчyття I. Опенка, шедши з epyдицieю, щo викликали в cтyдeнтiв глибoкий iнтepec дo знань, пoвaгy дo вчитeля, cпoнyкaли в 1932 p. мiнicтepcтвo внyтpiшнix cпpaв Пoльщi дати вкaзiвкy aдмiнicтpaцiï Вapшaвcькoгo yнiвepcитeтy пpo звiльнeння нayкoвця-фiлoлoгa з пpoфecopcькoï пocaди «за cпpoтив пoлoнiзaцiï cтyдeнтiв» [8, c. 28]. Опoвiвши пpo cвoe бeзpaдicнe життя в
емiграцiï у листi до М. Шаповала, доктор фiлологiï I. Опенко (захистився 1931 р. в ушверситет м. Брно, Чехословаччина) шдписався так: «Бездомний i бездольний, голодний ем^рант, професор 1ван Огiенко, ректор Кам'янець-Подшьського державного украïнського ушверситету» [18, арк. 36]. У таких умовах творилося украшське шкшьництво. Одначе, переборюючи труднощi, педагоги знаходили в œ6i сили, щоб i за таких обставин давати украшським дiтям знання про рщний край, його юторда, як i давати знання з украшсько1' мови i лiтератури. I.Опенко не розгубився на чужиш, став самотужки опiкуватись украïнськими дiтьми, яю, завдяки йому, набули змоги здобути осв^у у вищiй школi. Колишнш професор Берлiнського унiверситету, Украïнського вшьного унiверситету (УВУ) в Мюнхенi Б. Осадчук свiдчив: «Пiсля закiнчення середньо1' школи я працював на Холмщиш в Украшському допомоговому комiтетi, який боронив од шмщв украшське шкшьництво. За характером 1ван Огiенко був постави вщважно1', вимогливоь Навернути окатоличених, допомагати шкiльництву - це не було простою справою. Вш сидiв у консисторп зранку до вечора» [10, с. 1].
Завважимо, що там, де влада була прихильшшою, то дозволялось проводити украшську освггу в життя, зокрема 1930 р. у Варшаш почав дiяти Украшський iнститут пiд керiвництвом О. Лотоцького. Засновано кафедру украшсько1' мови i лггератури у Краковi та украшсько1' iсторiï у Варшавi. Науковi осередки при вах цих установах видали сотш наукових праць i шдручниюв для вищих шкiл, якi збагатили украшську мову i сприяли виробленню науково1' термiнологiï.
Восени 1921 р. iз Вiдня у Прагу пере1'хав створений емiгрантами УВУ, який мав два факультети - фшософський та права i суспшьних наук. Його тдтримував i частково фiнансував чеський уряд, як i студда пластичного мистецтва з майстернями малярства, скульптури i графши з теоретичними курсами, Украшську господарську академда в Подебрадах з трьома факультетами - агрономiчно-лiсовим, економiчно-кооперативним, iнженерним, Украшський вищий педагопчний iнститут iм. М. Драгоманова, який теж мав чотири факультети (вщдши): лтературно-юторичний, природничо-географiчний, фiзико-математичний, музично-педагопчний. Навчання в ньому було безкоштовним.. Однак на початку 30-х роюв через свiтову економiчну кризу уряд Чехословаччини почав скорочувати фшансування. 1933 р. педагопчний шститут припинив свое юнування. Керiвництво Украшсько1' господарсько1' академп вдалося до пiдприемницькоï дiяльностi, вщкривши на свош базi платний Украшський техшко-господарський iнститут заочного навчання. Про одну з причин державного обмеження, а згодом i припинення фшансування украшських вищих навчальних закладiв у Чехословаччиш Д. Дорошенко писав: «Чеська преса i громадянство захоплюються большевиками, бажають порозумiтися з ними i неприхильно ставляться до емiграцiï» [19, арк. 25].
Упродовж 1945-1950 рр. дiяло рiзне середне шкiльництво в украшських таборах перемщених осiб в Австрп та Нiмеччинi. Про цей перюд письменниця у Канадi Л. Палш свiдчить: «В таборах переселенщв були школи. Думаю, що навт у найменших укра1'нських таборах, хтось завжди знайшовся, щоб учити дтей. В бiльших таборах вчили навт професiйнi педагоги. У великих таборах, таких, як Берхтесгарден, Мiттеншалд, мабуть й 1нсбрук, Регенбрук та, може, i ще iншi, були пмназп. Вчили укра1'нською мовою iсторiю, лтературу, залежно вiд того, якi були фахiвцi вiд даних предметiв. Може декуди вчили англшську мову, я не знаю, була вже тодi на ушверситетЬ> [7].
Не в уах кра1нах, де поселилися украшщ, iснувала укра1'нська школа. Так, за свщченням М. Гец, яка з батьками перебралася до Бразилй', знання украшсько1' мови здобула в родиш. Про свое навчання вона пише: «Що торкаеться мого навчання украшсько1' мови: я навчилася читати, вдома, маючи яких чотири роки. Вшна нас застала перед тим, як я сягнула шк1льний вiк. Щц час вiйни, звичайно, нiхто про школу не думав, але по заюнченш вiйни почали органiзовувати таборовi школи, де, по-перше бракувало фахових учителiв, а по-друге, школярi були рiзного iнтелектуального рiвня i тому класи були дiбранi за вшом учнiв. Тому учителi не йшли зпдно з якоюсь програмою, а попросту старалися заповнити час в якнайкорисшший спосiб. Це тривало який рш. При1'хавши до Бразилй', ми не застали тяких укра1нських шкш. Мама пробувала нам давати виклади вдома, але безуспiшно. Звелося до того, що коли ми щось писали неправильно, мама нас поправляла i пояснювала чому. Тепер, що торкается украшсько1' школи в Бразилп: десь в п'ятдесятих роках в Куритибi заснували укра1нську школу, де учителювала п. Нацiя Сеник,
дpyжинa пoкiйнoгo пoeтa i бaйкapя Олeкcи Зaпopiзькoгo. Мш iншим, п. Haдiя cтyдiювaлa в Hiжинcькoмy пeдaгoгiчнoмy iнcтитyтi, була yчeницeю Moro тата Вaдимa Дopoшeнкa» [5].
Вiдoмa yкpaïнcькa пиcьмeнниця i пepeклaдaчкa В. Вoвк, яка пpoживae у Бpaзилiï, пpo cвoю ocвiтy пoвiдoмляe та^: «Я xoдилa дo пoльcькoï штоли в Кутах (за Пoльщi тaм нe бyлo yкpaïнcькoï), oпicля учащала oдин piк yкpaïнcькy гiмнaзiю Рiднoï Шкoли у Львoвi. Вiд Moro тpинaдцятoгo poкy життя наша poдинa oпинилacь у Hiмeччинi. Я нaвчaлacя в нiмeцькiй гiмнaзiï ím. Kлapи Шyмaн у Дpeздeнi, i тaм здала мaтypaльний icпит. MaMa за той чac cтyдiювaлa icтopiю й apxeoлoгiю в Бepлiнi. Мама нaзивaлacя Cтeфaнiя Ceлянcькa. Вoнa здала дoктopcький icпит 1948 poкy в Тюби^н^^му yнiвepcитeтi, дe тaкoж я студдавала. 1949 poкy ми o6í вшхали дo Бpaзилiï... В тaбopax ми штоли нe були, 6o батьки мали нiмeцькe гpoмaдянcтвo» [7]. Дoдaмo, щo Вipa Вoвк (cпpaвжнe пpiзвищe - Ceлянcькa) пpaцювaлa на шдагопчшй нивi, була пpoфecopoм кaфeдpи iнoзeмнoï фiлoлoгiï Унiвepcитeтy в Рio-дe-Жaнeйpo в 198б-199б pp.
A ocь пepeклaдaч в Aвcтpaлiï Ю. Ткач у 19б0-х poкax xoдив дo cyбoтньoï шкoли, пpo щo cвiдчить у cвoeмy лиcтi: «Вивчав yкpaïнcькy мoвy cпoчaткy вдoмa, а пoтiм в cy6orarn шкoлi. Вдoмa poзмoвляли тшьки yкpaïнcькoю, i мав нeвeликe кoлo дpyзiв, з якими cпiлкyвaвcя у^аш^тою. npo cиcтeмy yкpaïнcькиx шкiл в Aвcтpaлiï oпиcaнo в збipникax «У^аш^ в Aвcтpaлiï», мoжe вoни вжe e на cтopiнцi Diasporiana. Hинi гoлoвoю yкpaïнcькиx cyбoтнix шкiл в Aвcтpaлiï e Оpиcя Cтeфин» [7].
Hacпpaвдi пocaдa ocтaнньoï звучить так: гoлoвa Укpaïнcькoï цeнтpaльнoï шкiльнoï paди в Aвcтpaлiï. О. Cтeфин poзпoвiлa пpo cyчacний cтaн yкpaïнcькoгo шкшьництва в Aвcтpaлiï: «Ha cьoгoднiшнiй дeнь дiють шкoли в Пн. Meльбypнi, Hoбл Пapкy (пд.-cx. paйoн Meльбypнa), ДжiлoнГy, тpи в Ciднeï, oднa в Aдeлaïдi та oднa в nepri. В минyлoмy бyлo ïx пpиблизнo 40, aлe з чашм дeякi oб'eднaлиcя, а iншi за^илжя з oглядy на пepeceлeння у^ашщв у мicтa, дe були бiльшi cкyпчeння зeмлякiв» [7].
З iнтepнeтy вiдoмo, щo в Aвcтpaлiï в 1950 p. з'явилжя пepшi нapoднi cyбoтнi yкpaïнoзнaвчi шкoли, дe, як i в Kaнaдi та CШA, вивчають yкpaïнcькy мoвy i лiтepaтypy, гeoгpaфiю та icтopiю Укpaïни. ^ступтого poкy у Ciднeï фyнкцioнyвaлa oднa yкpaïнcькa шкoлa з 2 вчш^лями та 20 учнями. В 1952 p. opгaнiзoвaнo yкpaïнcькi шкiльнi paди в Hoвoмy Пiвдeннoмy Уeльci та Вiктopiï, щoб кoopдинyвaти дiяльнicть cy6oraix шкiл. У 1956p. yтвopeнo У^аш^ку цeнтpaльнy шкiльнy paдy з ocepeдкaми в Meльбypнi та Aдeлaïдi. ^и вeликиx шкoлax e дoшкiльнi заклади та oднo- i двopiчнi вчи^ь^и кypcи. Haйбiльшe yкpaïнcькиx шкiл бyлo в 1959 p.: 39 iз зaгaльнoю кiлькicтю yчнiв - 2072. В 1990 p. ïx стаго значвд мeншe -12 шкш, в яких нaвчaлocя 412 учшв. У пoчaткoвиx клacax вивчають yci пpeдмeти за aвcтpaлiйcькими пiдpyчникaми, а у^аш^ку мoвy i лiтepaтypy - за читантою [3]. Пpикмeтнo, щo в дeякиx штатах aвcтpaлiйcький ypяд yкpaïнcькy мoвy визнав як пpeдмeт дo мaтypaльниx icпитiв [15]. Hинi yчнiв в шкoлax нe так вжe й бaгaтo, cкaжiмo, у 2013 p. нaвчaлocя мaйжe 300 у^аш^ких дiтeй. Така cитyaцiя пoяcнюeтьcя тим, щo дo aвcтpaлiйcькoгo ^m^^my нeмae напливу нoвoï чeтвepтoï xßrai eмiгpaцiï. Hинi yкpaïнцi зocepeджeнi пepeвaжнo в Pociï, eвpoпeйcькиx кpaïнax та на Aмepикaнcькoмy кoнтинeнтi.
Cьoгoднi e мoжливicть тoчнo cкaзaти, в яких мютах Hiмeччини icнyвaли eмiгpaцiйнi cepeдньoшкiльнi нaвчaльнi заклади в дpyгiй пoлoвинi 1940-х poкiв i якi пpeдмeти там викладали. Пpaцiвники Iнcтитyтy pyкoпиciв Haцioнaльнoï бiблioтeки ím. В. Вepнaдcькoгo вказують на oпpaцьoвaний ними apxiв УВУ в Mюнxeнi. У фoндax чиcлятьcя дecятки apxiвiв yкpaïнcькиx шкш та пмназш, зoкpeмa: лeкцiйнi жypнaли Укpaïнcькoï нapoднoï шкoли (19481951), тaбip Шляйcгaйм; шкiльнi пpaвильники, тeми i пpoтoкoли icпитiв зpiлocтi, стдаки i aнкeти yчнiв, лиcтyвaння мiж aдмiнicтpaцieю тaбopiв i ЦПУЕ в Ayгcбypзi (194б-1950); apxiви Укpaïнcькoï тopгoвeльнoï шкoли (194б), Укpaïнcькoï peaльнoï пмнази (1947), Укpaïнcькoï гiмнaзiï (1948) в Ayгcбypзi, Укpaïнcькoï peaльнoï гiмнaзiï та Учитeльcькoï ceмiнapiï в Бaйpoйтi (1948); Укpaïнcькoï гiмнaзiï в Дiллiнгeнi (1947), Укpaïнcькoï гyмaнicтичнoï гiмнaзiï ím. Tapaca Шeвчeнкa в Гaйдeнaвi (194б-1947); у^аш^ких гiмнaзiй в Шляйxcгaймi, Hoвoмy Ульм^ Обepiцeнi, Пфapкipxeнi, Бepxтeшгaдeнi, Гoxфeльдi, Miттeнвaльдi, Цyффeнгayзeнi, Hoймapктi, Дiллiнгeмi, ЕIтлiнгeн-Бaдeнi, Рeгeнcбypзi, Бaд-Вepicгoфeнi, тaбopy «Зoммe-Kacepнe», тaбopy «Пipтeн-2» ím. C. Пeтлюpи, Штyттгapт-ЛyфeнГayзeн i Tpaвнштaйнi.
Нинi школою з украшською мовою навчання е папська Мала семiнарiя у Римi. Украшське шкшьництво функщонувало ранiше в Румунiï, але в 1962 р. влада лшвщувала його. Зазначимо, що украшську мову вивчають у приватних школах украшознавства США, Канади, Бразилiï. В Канада, наприклад, якщо е вiдповiдна кшьюсть учнiв, влада дозволяе вiдкривати державну середню школу для украшщв. У Словаччиш, найближчого сусiда нашо1' держави за мовною ознакою, ниш проживають менше 30 тис. украшщв; тут ддать 11 дитячих сацкiв у 8 селах i 2 мютах, середня школа (гiмназiя з початковою школою) в Пряшев^ початковi школи у восьми населених пунктах. Вщомо, що майже 800 тис. украшщв мешкали в мiжвоеннi роки на землях, котрi пiсля Першо1' св^ово1' вiйни вiдiйшли до Польщi. Станом на 2002 р. в цш кра1'ш проживали 36,9 тис. украшщв. Тут е незначна кшьюсть украшських середшх шкiл, якi дiють у Перемишл^ Легницi, Бiлому Борi, Гуровi 1лавецькому, Бартошицях, у Варшавському ушверситет створена кафедра украшсько!' мови, в Ягеллонському - украïнiстики, Познанському - росшсько-украшсько1' фiлологiï, Ольштинському - украшсько!' фiлологiï. Дiють украïнськi вiддiлення, зокрема в Католицькому ушверситет в Люблш - з 1989 р., у Краювському унiверситетi - з 1990 р.
Розглянувши тенденцп розвитку ем^ацшного шкiльництва минулого столiття, констатуемо: украшський осв^нш простiр в крашах Заходу поширювався поетапно вiд звичайних шкш-дяювень (Канада, США) до сьогоднiшнiх високопрофесшних високих шкiл, славiстичних факультетiв, вщдшень украшсько!' фiлологiï та кафедр, яю дiють при класичних унiверситетах провщних краш свiту. Не завжди в дiаспорi був рiвним шлях украшських дтей в процесi здобуття ними середньо!' чи вищо1' освiти, але, долаючи перешкоди, украшщ зберегли нащональну самобутнiсть в полiетнiчному середовищi, здобули той чи шший фах, сповна розкрили свш талант i всюди шдкреслювали, що вони е украшцями, а отже, iз зростанням штелектуальних сил, хисту, натхнення наближали той день, коли наша держава стала незалежною й достойно ощнила 1'хню працю. Серед достойникiв можемо назвати В. Яшшевського, який був iнженером, ученим, випускником Украшського техшко-господарського шституту, Технiчноï високо1' школи в Ганноверi та Торонтського унiверситету. В Канадi мешкав Олег Кандиба, син поета Олега Ольжича, онук Олександра Олеся й Леошда Бiлецького, був зразковим продовжувачем кращих трацицiй славного украшського роду: в 1967 р. заюнчив Квiнський унiверситет у Кшгстош за спецiальнiстю «прикладна фiзика», шсля чого працював у галузi високих технологш, зокрема для НАСА, консультував уряд Канади з питань озброень, виготовляв програмне забезпечення для канадського флоту, деяю пристро1' для вертольо^в. Серед видатних украïнцiв можна назвати сотш i сотнi iмен, зокрема: Вiра Вовк (Бразилiя), архiтектор Ярослав Очинський, хiрург i доктор медицини Ярослав Туркало, Теодор Костюк - доктор фiзико-астрономiчних наук (США), науковщ Галина Кошарська, громадський дiяч Левко Богацький (Австралiя), доктор фiлологiï Володимир Мокрий (Польща), письменник i лтературознавець Микола Мушинка, Любиця Баботова, Василь Дацей, Юлiус Панько (Словаччина) та багато шших. Всi вони навчалися в украïнськiй школi за кордоном, досконало оволодiли рiдною мовою, передавали, а дехто й дош передае сво1' знання молодшому поколiнню украшщв.
Досвщ педагогiв дiаспорного шкiльництва щодо виховання в дiтей патрiотизму, почуття обов'язку i вiдповiдальностi перед суспшьством, формування нацiонально орiентованих особистостей з моральними чеснотами, громадянською зрiлiстю, збереження мови i традицш рiдного народу, пдний використання в системi осв^и Укра1'ни, а також поза межами ïï iсторичноï територiï в середовищi укра1'нсько1' емiграцiï.
Л1ТЕРАТУРА
1. Богачевська-Хом'як М. Перший украшський католицький митрополит у США / М. Богачевська-Хом'як [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.gazeta.lviv.ua/life/ 2011/12/14/734.
2. Боряк Г. Арх1в Украшського вшьного ушверситету в Мюнхеш / Г. Боряк, Л. Дубровша. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.archives.gov.ua/ArchUkr/Munich.php.
3. Дейко М. Рвдне слово. Перша читанка шсля Букваря з мовними вправами та украшсько-англшським словником /М. Дейко. - Австрал1я-Англ1я, 1990. - 117 с.
4. 1ксанова О. М. Освггня д1яльн1сть укра1нсько1 ем1граци в £вроп1: 1918-1920 рр. / О. М. 1ксанова. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://istznu.org/dc/file.php?host_id=1&path=/page/issues/2/./iksanova.pdf.
ЮТОРШ ПЕ^ТОНКИ
5. Kиciлeвcькa-Tкaч Л. У^аш^ка лiтepaтypa у вищих кляcax шкш yкpaïнoзнaвcтвa: нapиc мeтoдики навчання yкpaïнcькoï лiтepaтypи I Л. Kиciлeвcькa-Tкaч. - Hью-Йopк: Школьна paдa, 19S3.
6. Ключ^в^ка I. Укpaïнcькa дiacпopa в oб'eктивi cyчacнocтi - нaцioнaльнo-пoлiтичний та дyxoвнo-кyльтypний фeнoмeн (пepшa-тpeтя xвилi eмiгpaцiï) I I. Kлючкoвcькa, H. Гумницька. [Eлeктpoнний pecypc] - Peжим дocтyпy: http: II storinka-m.kiev.ua/article.php?id=303.
7. Листи Лiди Пaлiй, Вipи Вoвк, Mиpocлaви Гeц, Юpiя Ткача, üp^i Cтeфин. Збepiгaютьcя в ocoбиcтoмy apxiвi В. П. Maцькa.
S. Mитpoпoлит Iлapioн. Гpaмaтичнo-cтилicтичний cлoвник Шeвчeнкoвoï мoви I Mитpoпoлит Iлapioн. - Вшиш^ Iнcтитyт дocлiдiв Вoлинi. 19б1. - 257 c.
9. Hecтepeнкo A. Mитpoпoлит Iлapioн - cлyжитeль Бoгoвi й нapoдoвi I A. HeCTepemo. - Вiннiпeг, i95S. - 150 c.
10. Оcaдчyк Б. Кам'яшць Mae вижити I Б. Оcaдчyк. - Kaм'янeць-Пoдiльcький вicник. - 1992 - б чepвня.
11. Олiфipeнкo В. Дyxoвнocтi у пiдpyчникax з yкpaïнcькoï лiтepaтypи зaxiднoï дiacпopи I В. Олiфipeнкo II Пpoблeми cyчacнoгo пiдpyчникa cepeдньoï i вищoï шшли: зб. наук. пpaць. Вип. 3; yпopяд. i наук. peдaкцiя: В. В. Олiфipeнкo, В. C. Бж^кий. - Дoнeцьк: Cxiдний видавничий дм, 2005. - C. 103-10S.
12.Плaзoвa Т. Дiяльнicть нayкoвиx та ocвiтньo-виxoвниx ocepeдкiв ycтaнoв yкpaïнcькoï дiacпopи у пoвoeннi poки I Т. Плaзoвa II Укpaïнcькa нaцioнaльнa iдeя: peaлiï та пepcпeктиви poзвиткy. Вип. 25. - Львiв: Haц. yнiвepcитeт «Львiвcькa пoлiтexнiкa», 20i3. - C. 147-152.
13.Cлoвник чyжoмoвниx cлiв; peд. A. Оpeл. - Hью-Йopк, 19бб. - Ч. I (A-K), 19б3; Ч. II (Л-C), 19б4; Ч. III (Т-Я), 19бб.
14.Cтeцькiв G. Об'eднyймocя, 6o oдин у пoлi ж вoïн I G. Cтeцькiв II Cвoбoдa. Видae Укpaïнcький Hapoдний ^юз. - 2000. - i0 бepeзня. - Ч. i0. - C. 14.
^.У^аш^ка дiacпopa Aвcтpaлiï. [Eлeктpoнний pecypc]. - Peжим дocтyпy: https:IIuk.wikipedia.orgIwikiIУкpaïнcькa_дiacпopa_Aвcтpaлiï.
iб.Укpaïнcькo-iтaлiйcький cлoвник I уклад. пpoф. G. Онацький. - Рим: Вид^ Укpaïнcькoгo кaтoлицькoгo yнiвepcитeтy ím. Папи Kлимeнтa, 1977. - i74i c.
^.^ш^альний дepжaвний apxíв вищих opгaнíв влади та у^авл^на (ЦДAВО)Укpaïни. Ф. 3972. -Оп. i. - Од. зб. 33б.
^.Ц^ВО Укpaïни. Ф. 35б3. - Оп. i. - Од. зб. 1б8.
^.Ц^ВО Укpaïни. Ф. 395б. - Оп. 2. - Од. зб. 4б.
REFERENCES
1. Bohachevska-Khomyak M. Pershyi ukrainskyi katolytskyi mytropolyt u SSHA [Elektronnyi resurs] I M. Bohachevska-Khomyak. - Rezhym dostupu: http:IIwww.gazeta.lviv.ua/lifeI2011I12I14I734.
2. Boriak H. Arhiv Ukrainskoho vilnoho Universytetu v Miunkheni I H. Boriak, L. Dubrovina [Elektronnyi resurs] - Rezhym dostupu: http:IIwww.archives.gov.ua/ArchUkrIMunich.php.
3. Deyiko M. Ridne slovo. Persha chytanka pislia Bukvaria z movnymy vpravamy ta ukrainsko-anhliiskym slovnykom I Deyiko M. - Avstraliya-Anhliya, 1990. - 117 s.
4. Iksanova O.M. Osvitnia diyalnist ukrainskoi emihratsii v Yevropi: 1918-1920. I O. M. Iksanova [elektronnyi resurs] - Rezhym dostupu: ttp:IIistznu.orgIdcIfile.php?host_id=i&path=IpageIissuesI2I.Iiksanova.pdf.
5. Kysilevska-Tkach L. Ukrainska literatura u vyshchykh clasakh shkil ukrainoznavstva. Narys metodyky navchannia ukrainskoi literatury I L. Kysilevska- Tkach . - Niu-York: Shkilna Rada, i9S3.
6. Kliuchkovska I. Ukrainska diaspora v obiektyvi suchasnosti - natsionalno-politychnyi ta dukhovno-kulturnyi fenomen spiritualis (persha - tretia khvyli emihratsii) I I. Kliuchkovska, N. Humnytska [Уlektronnyi resurs] - Rezhym dostupu: http: II storinka-.kiev.uaIarticle.php?id=303.
7. Lysty vid Lidy Palii, Viry Vovk, Myroslavy Hets, Yuriya Tkacha, Orysi Stefyn zberihayutsia v simeinomu arkhivi V. P. Matska.
S. Mytropolyt Ilarion. Hramatychno-stylistychnyi slovnyk Shevchenkovoi movy I Mytropolyt Ilarion. -Vinnipeh: Institut doslidivVolyni. 19б1. - 257 s.
9. Nesterenko A.I Mytropolyt Ilarion - sluzhytel bohovi i narodovi I Afanasii Nesterenko. -Vinnipeh, 1958. - 150 s.
10.Osadchuk B. Kamianets maye vyzhyty I B. Osadchuk. - Kamianets-Podilskyi visnyk. - 1992 -б chervnia.
ii.Olifirenko V. Dukhovnosti u pidruchnykakh z Ukrainskoi literatury zakhidnoi diaspory I V. Olifirenko II Problemy suchasnoho pidruchnyka serednioi i vyshchoi shkoly. Zb. nauk. prats. Vypusk 3 I Uporiadkuvannia i naukova redaktsiya: V. V. Olifirenko, V. S. Biletskyi. - Donetsk: Skhidnyi vydavnychyi dim, 2005. - S. 103-108.
ЮТОРШ ПЕ^^ТОПЕИ
12.Plazova T. Diyalnist naukovykh ta osvitnio-vykhovnykh oseredkiv ustanov ukrainskoi diaspory u povoyenni roky I T. Plazova II Ukrainska natsionalna ideya: realii ta perspektyvy rozvytku. Vyp. 25. -Natsionalnyi universytet "Lvivska politekhnika", 2013. - S. 147-152.
13.Slovnyk chuzhomovnykh sliv. red. Artem Orel. - Niu-York, 19бб : Chastyna I (A-C); 19б3, Chastyna II (L-Z); 19б4, Chastyna III (T-I).
14.Stetskiv Ye. Obyednuyimosya, bo odyn v poli ne voyin I Ye. StetskivI - Svoboda. Vydaye Ukrainskyi Narodnyi Soyuz. - 2000. - 10 dereznya. - Ch. 10. - S. 14.
15.Ukrainska diaspora Avstralii [Elektronnyi resurs] - Rezhym dostupu: https:IIuk.wikipedia.orgIwiki/ Ukrainska diaspora Avstralii.
16.Ukrainsko-italiiskyi slovnyk I Uklad. prof. Ye. Onatskyi. - Rym: vyd. Ukrainskoho katolytskoho universytetu im. Papy Klymenta, 1977. - 1741 s.
17.Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady Ukrainy (TSDAVO Ukrainy). - F. 3972. -Op.1. - Od. zb.336.
1S.TSDAVO Ukrainy. - F.3563. - Op.1. - Od. zb.16S.
19.TSDAVO Ukrainy. - F. 3956. - Op. 2. - Od. zb. 46.
