CC BY
16
ПОЛ1ТИЧН1 НАУКИ
УДК 323.22/28
О.Б. Балацька
ТИПОЛОГИЯ ПОЛИТИЧНОГО НАСИЛЛЯ ЯК СКЛАДОВО1 СУЧАСНОГО ПОЛ1ТИЧНОГО ПРОЦЕСУ
Полтичне насилля, яке супроводжуе полтичну Ыяльтсть в ус11сторичн часи, мае багато варгантгв прояву. На сучасний полтичний процес суттево впливають таю форми внутршньодержавного насилля, як масов1 стих1йн1 заворушення, бунти, повстання, державн перевороти, революци, заколоти, змови, репреси, внутр1шн1 в1йни. Специф1чний характер властивий геноциду I тероризму, як1 мають м1жнародний характер, супроводжуються великою к1льк1стю жертв та спрямован проти мирного населення. Останшм часом форми полтичного насилля еволюцгонують. Прямий ф1зичний примус поступаеться непрямому, неф1зичному впливу психолог1чного, ¡нформацтного, символ1чного, структурного та культурного насилля. Про це св1дчить розповсюдження практики ¡нформацтних, психолог1чних, а також ггбридних в1йн, нових форм мантулювання св1дом1стю громадян з боку держави.
Ключовi слова: полтичне насилля, внутршньодержавне насилля, геноцид, тероризм, вгйна, внутршня вгйна, ¡нформацтна вгйна, консциентальна вгйна, ггбридна вгйна.
Полгтичне насилля - складне явище, яке мае багато аспекпв прояву. В останш часи зi становленням шформацшного суспшьства та розвитком процеав глобалiзащi, воно значно еволющонувало у порiвняннi з практикою попередшх столпъ. При цьому рiвень политичного насилля у сучасному свт мае тенденцш до зростання. Поява нових видiв озброень i технологш, збшьшення масштабiв вшн та шших насильницьких конфлж^в спричиняють зростання кшькосп жертв, появу нових форм збройно'1' полгшчно'1" боротьби, що перетворюе насилля на одну з глобальних загроз. Зазначеш обставини актуалiзують дослщження всього рiзноманiття проявiв та форм полгтичного насилля, що мае велике значення для пошуку штав виршення проблеми його розповсюдження.
Питанням типологи полiтичного насилля переймалися провщш дослiдники цього феномену. Серед зарубiжних авторiв ця проблема висвiтлена у працях Р. Арона, Р. Бенедикт, П. Бурдье, Й. Галтунга, С. Гантшгтона, Т. Гарра, А. Дмг^ева, С. Жижека, I. Залисша, О. Коврiжних, Г. Козирева, I. Лшатова, С. Нефьодова, К. Райта, Д. Рогозша, П. Ушкшсона, Е. Фромма та ш. В украшськш полгшлогп дослiдженням типологп полiтичного насилля або його конкретних форм займаються А. Боброва, М. Головатий, М. Гуцало, В. Кравченко, Л. Левченко, В. Остроухов та ш.
Метою дослщження е аналiз основних титв i форм полгтичного насилля, притаманних сучасному полгтичному процесу.
Серед рiзноманiтних проявiв полiтичного насилля виокремлюють як загальш типи, так i конкретнi форми. Щодо загальних типологiй, то полгтичне насилля подiляють: за засобами здшснення - на пряме (фiзичне) i непряме (психологiчне, iдеологiчне, символiчне, культурне, структурне); за сферою впливу - внутршньодержавне i мiждержавне; за суб'ектом - державне i недержавне; за рiвнем органiзованостi -органiзоване i стихiйне; за кiлькiсним критерiем - масове, групове та шдивщуальне; за
метою - революцшне i реакцiйне; за критерieм визнання з боку суспшьства - лептимне i нелегiтимне; за стратегieю - оборонне та наступальне; за Kp^repieM суб'ектносп -об'ективне i суб'ективне тощо. Данi типи наповнюються змютом та конкретизуються у piзноманiтних формах. Через конкретш форми полiтичнe насилля peалiзуeться у полiтичному пpоцeсi.
Вщомою e оpигiнальна типологiя норвезького соцюлога Йохана Галтунга, який разом iз прямим (фiзичним), виокремив структурне та культурне насилля. Пряме насилля проявляеться у полгтичних убивствах, санкцiях, вщчуженш, peпpeсiях. Структурне насилля здiйснюeться суспшьною системою через вiдповiднi iнститути по вщношенню до iндивiдiв та груп. Воно е безособовим та опосередкованим i peалiзуeться шляхом створення умов (eкономiчних, полiтичних, соцiальних), що утискають iнтepeси та потреби людей i сприяють прямому насиллю. Формами структурного насилля е експлуатащя, фpагмeнтацiя, маpгiналiзацiя та сeгмeнтацiя. Культурне насилля - це дiяльнiсть соцiокультуpних iнститутiв з виправдання та лeгалiзащi iнших видiв насилля. Даний тип здiйснюeться через щеолого-пропагандистський апарат, iнститути соцiалiзацii та ш. Також Й. Галтунг виокремлював таю типи политичного насилля, як оборонне i агресивне, навмисне i ненавмисне [10, с. 31; 14, с. 189; 17, с. 411].
Близьким до культурного насилля е поняття символiчного насилля, впроваджене французьким соцюлогом i фiлософом П'ером Бурдье. Сутнють цього феномену полягае у впровадженш у масову свiдомiсть певно'1 системи цiнностeй, норм, установок, стереотитв, яка вiдповiдаe iнтepeсам влади та сприяе пщвищенню ii лeгiтимностi [4].
Американський полгшлог Тед Роберт Гарр узагальнив прояви внутршньодержавного политичного насилля, виокремивши три його загальш форми -заворушення, змови, внутршш вiйни. Пiд заворушеннями маеться на увазi вiдносно спонтанне, неструктуроване полгтичне насилля, переважна роль в якому належить масам. Змови вiдpiзняються вщ заворушень високою оpганiзованiстю та вщносно малим масштабом. Внутpiшня вiйна - це «широкомасштабне оpганiзованe насилля, яке мае на мет повалення режиму або анулювання дшчого державного стану i супроводжуеться екстенсивним застосуванням насильницьких дш» [7, с. 422]. Дослщник вважае, що пiд цi категори можна пiдвeсти всi прояви политичного насилля. Наприклад, до категорп заворушень Т. Р. Гарр вщносить заколоти та страйки. Змови включають терористичш акти i дepжавнi перевороти. Внутршш вiйни - це гpомадянськi вшни i революци.
Цi форми мають piзнi причини виникнення, з'являються незалежно одна вщ одно'1 та по^зному впливають на полiтичну систему. Так, краши, де тривають гpомадянськi вшни, як правило, характеризуються низьким piвнeм заворушень, а в крашах з високим piвнeм заворушень або охоплених внутршньою вiйною змови - це рщкють. Данi форми мають подiбнi та вiдмiннi риси. З одного боку, заворушення i внутpiшнi вшни поеднуе тенденщя мобiлiзовувати маси, стшкють упродовж тривалого часу. Однак на вщмшу вiд внутpiшнiх вiйн заворушення е етзодичними, дифузними, слабо оргашзованими проявами полiтичного насилля. Гpомадянськi вшни мають систематичний характер та характеризуються протистоянням сторш.
Причини виникнення чи шшо'1' форми полiтичного насилля у конкретному суспшьсга Т. Р. Гарр убачае у хаpактepi та piвнi вiдносноi депривацй (нeзадоволeностi). Якщо нeзадоволeнiсть носить масовий характер, мае високу штенсивнють i великий масштаб, виникають заворушення. Якщо ж незадоволенють властива здебшьшого полiтичнiй eлiтi, вона вдаеться до заколо^в (при низькому piвнi вiдносноi депривацй) або громадянсько'1 вiйни (при високому piвнi вщносно'1 депривацй), а ймовipнiсть масових заворушень значно зменшуеться [7, с. 422 - 423].
Росшський полгшлог С. А. Нефьодов, розробляючи концепцш екополгтичного насилля, визначае його як р1зновид полГтичного насилля, що зумовлений проблемами
173
еколопчно'1 деградаци. Пщ екологiчною деградацieю автор po3yMÏe втрату поновлюваними ресурсами здатностi до вщновлення. Iдеологiчним пiдrрyнтям екополiтичного насилля виступають екофашизм та екоанархiзм («зелений» анархiзм). Перший представляв собою рiзновид фашистсько'1' щеологи, який «штерпретуе екологiчнi проблеми через призму нацюналГзму» [15, с. 33]. Другий - вщгалуження анархiзмy, що зосереджуе увагу на еколопчних проблемах та пiддаe критицi все, що пов'язане з техшчним прогресом та цившзащею як такою.
Дослщник виокремлюе декiлька форм екополiтичного насилля. До неоргашзованих форм вiн вщносить заворушення - стихшш та нетривалi зiткнення груп дисидентiв iз владою, якi супроводжуються знищенням власностi. Оргашзоване екополiтичне насилля представлене спробами переворот i громадянськими (внyтрiшнiми) вiйнами. Дисиденти, яю здiйснюють спробу перевороту, мають суспГльну пiдтримкy, сyспiльний вплив i часто е представниками полГтично'1' елгги. Громадянськi вiйни, на вiдмiнy вщ iнших форм, е довгостроковими та охоплюють великi територГï [15, с. 18, 32 - 33].
Одшею з найтяжчих форм полночного насилля е геноцид. Вш мае страшш наслiдки для сyспiльства i супроводжуеться великою кшькютю жертв. ЗгГдно з офщшним визначенням, наданим у Конвенци ООН про попередження злочину геноциду i покарання за нього (1948 р.), геноцидом називаються ди, що здшснюються з намГром знищити, повнютю або частково, яку-небудь нацiональнy, етшчну, расову або релiгiйнy групу. До таких дш вiднесено: вбивства члешв дано'1' групи; заподiяння фГзичних або психГчних ушкоджень ïï членам; навмисне створення життевих умов, розрахованих на фГзичне знищення групи (повне або часткове); заходи по запобГганню народження дГтей в межах групи; насильницьке вилучення дней з групи [12]. Дане визначення не враховуе випадок здшснення тих саме дш щодо груп за соцiально-класовою ознакою. У зв'язку з цим у лiтератyрi шодГ використовуеться термiн «класовий геноцид» (геноцид у КамбоджГ 1975 - 1979 рр., полГтичнГ репреси в СРСР).
Геноцид як крайня форма дискримшацп е мГжнародним злочином, який мае багато прикладiв в ютори. До наймасштабнiших акцiй геноциду ХХ столпгя вГдносять знищення християнських народГв у Османськiй Гмперп 1914 - 1923 рр. (вГрмен, понтГйських греюв, ассирiйцiв), знищення евре'1'в (Голокост), циган, а також слов'янського населення Схщно'1' Свропи та СРСР нацистами пщ час Друго'1' свггово'1' вГйни 1939 - 1945 рр., геноцид у Камбоджу здшснюваний комунГстичним режимом Пол Пота у 1975 - 1979 рр., геноцид у РуандГ у 1994 р., знищення мусульман армГею босншських сербГв у мГстГ Сребрениця у Босни та ГерцеговинГ у 1995 р. та ш. [6].
Росшсью полГтологи А. В. ДмпрГев i I. Ю. ЗалисГн наводять докладну типологш внутрГшньодержавного полГтичного насилля, виокремлюючи вГсГм його форм. До неоргашзованого насилля вГднесено бунт, який носить демонстрацшний характер, не мае чГтко'1' мети i виникае стихшно (Лос-Анджелеський бунт 1992 р., бунт у ГуджаратГ 2002 р.). Бунти можуть переростати у повстання - оргашзоваш, масовГ збройнГ виступи, що мають на метГ змГни у владних вщносинах (ТайпГнське повстання 1850 - 1864 рр., Варшавське повстання 1944 р.). Як окрему форму полГтичного насилля вчеш видГляють зГткнення мГж полГтичними угрупованнями, якГ не спрямовуються проти влади (зГткнення у ШрьЛанщ в 1994 р.). Державний переворот, навпаки, здшснюеться з метою захоплення влади невеликою групою полГтично'1' або вшськово'1' елГти (державний переворот Наполеона Бонапарта 1799 р. у Франци, гетьманський переворот в УкраЫ у 1918 р.). В останньому випадку, коли переворот шщГюють вшськовГ часто використовуеться термш путч (серпневий путч у СРСР 1991 р., «пивний путч» у Имеччиш 1923 р.).
Громадянська вшна визначаеться як оргашзована, збройна, масштабна внутрГшньодержавна боротьба за владу мГж суспГльними групами за участю регулярних
174
збройних сил (Громадянська вшна у США 1861 - 1865 рр., Громадянська вшна у Росй 1917 - 1921 рр.). На вщмшу вiд громадянсько'1', партизанська вшна ведеться невеликими загонами опозицiонерiв, яю борються проти дшчо'1' влади (партизансью вiйни проти Наполеона в 1спанй (1808 - 1814 рр.) та Роси (1812 р.), партизанська боротьба тд час Друго'1' свiтовоi вiйни 1939 - 1945 рр.).
Специфiчну форму полiтичного насилля представляв собою тероризм як систематичне та оргатзоване застосування не пов'язаного з бойовими дiями фiзичного примусу з метою досягнення певних полггичних щлей через залякування (тероризм у Швшчнш 1рландй, iсламськiй тероризм). Пiд репреаями автори дослiдження розумiють будь-якi насильницью дй з боку держави, не пов'язаш з громадянською вiйною i спрямованi на встановлення або вщновлення полгшчно'1" стабiльностi (репресй у гiтлерiвськiй Германй у 1933 - 1945 рр., а потсм на окупованих нею територiях у 1939 -1945 рр.; сталшсью репресй у СРСР 1927 -1953 рр.) [10, с. 41 - 57].
Украшська дослщниця А. Г. Боброва подшяе полгтичне насилля на два основн типи - традицiйне i нетрадицшне. У традицiйному полiтичному насиллi використовусться фiзичний примус. До нього авторка вщносить тероризм та локальнi етшчш вiйни. Нетрадицiйне насилля представлене символiчним насиллям, iнформацiйними, психологiчними та консщентальними вiйнами. Таке насилля реалiзуeться без застосування фiзичного примусу. Натомiсть його засобами е маншуляцй, залякування, вплив на iррацiональнi складовi людсько'1' психши [3].
Згiдно з типологiею Гейдельберзького шституту з вивчення мiжнародних конфлш^в полiтичнi конфлiкти бувають ненасильницькими i насильницькими та мають п'ять рiвнiв iнтенсивностi. Iнтенсивнiсть е категорiею, що характеризуе сукупнють заходiв конкретного конфлшту в певнiй географiчнiй мiсцевостi та у даний промiжок часу. Згщно з оновленою методологiею полiтичнi конфлжти за рiвнем iнтенсивностi подiляються на таю типи, як стр (dispute), ненасильницька криза (non-violent crisis), насильницька криза (violent crisis), обмежена вшна (limited war) та вшна (war). До 2011 року даш типи конфлж^в визначалися, вщповщно, як латентний конфлшт (latent conflict), машфестний конфлкт (manifest conflict), криза (crisis), глибока або серйозна криза (severe (serious) crisis) та вшна (war) .
Ненасильницью конфлжти характеризуются низькою штенсивнютю i включають два основнi типи - стр та ненасильницька криза. Стр е конфлжтом першого рiвня iнтенсивностi й представляв собою позицшне протирiччя з приводу певних щнностей нацiонального значення, коли вiдповiднi вимоги сформульоват однiею стороною i сприйнят як такi iншою (наприклад, у 2014 рощ - це конфлжти в Естонй та Латвй мiж урядом та росiйськомовною меншiстю, мiж Угорщиною та Словаччиною, Росiею та Грузiею, Росiею та Латвiею тощо). Головною ознакою спору е те, що в ньому школи не застосовуеться насилля.
На вщмшу вщ спору у ненасильницькш кризi однiй зi сторш конфлiкту загрожують використанням насилля. Отже, ненасильницька криза - це конфлжт другого рiвня, який передбачае використання заходiв, що передують застосуванню насилля, таких як словесний тиск, загроза застосування сили, введення економiчних санкцш та ш. У 2014 рощ такими були конфлжти у Великш Британй (Шотландiя), мiж США, €С, iншими захiдними крашами та Росшською Федерацiею, мiж Туреччиною та Грещею, Туреччиною та Вiрменiею, у Грузй, Молдовi, Боснй i Герцеговинi тощо.
Насильницью конфлiкти у данiй моделi представленi насильницькою кризою, обмеженою вшною та вiйною. При дослiдженнi рiвнiв насильницьких конфлiктiв використовуеться п'ять змшних: озброення, особистий склад, людськi втрати, руйнування та кшькють бiженцiв i внутрiшньо перемiщених осiб (ВПЛ). Першi два показника вiдносяться до засобiв конфлiкту, iншi - до результат. Для того, щоб
175
визначити тип насильницького конфлГкту, встановлюеться: тип озброення (важке чи легке) та характер його використання; кшькють особистого складу, що була задГяна у конфлштГ; загальна кшькють людських втрат; ступень руйнування об'екпв, важливих для цивГльного населення, - шфраструктури, житлових примГщень, економши та культури; загальна кГлькГсть бГженщв i ВПЛ.
Насильницька криза мае третш ступень ГнтенсивностГ та передбачае використання насилля в окремих випадках. У минулому рощ насильницькГ кризи мали мюце мГж ВГрменГею та Азербайджаном, у Грецп, УкрашГ (Крим), Великш Британи (ПГвнГчна ГрландГя) та ш. Обмежена вГйна - це конфлшт четвертого ступеня, в якому насилля застосовуеться неодноразово та оргашзовано. Наприклад, у 2014 рощ обмежеш вшни точилися у Конго, Кени, СгиптГ Гнди, на ФГлГппГнах та ш. Г, нарештГ, насильницьким конфлштом п'ятого рГвня е вГйна, в якш насилля застосовуеться постГйно, систематично та оргашзовано, використовуються масштабш заходи, а руйнування мають масовий i тривалий характер. Так, за даними Гнституту, в 2014 рощ вшни вщбувалися в Афганюташ, Граку, Гзраш, ЛГвп, Игерп, Сирп, ПакистанГ, УкрашГ (Донбас) тощо [20, с. 2; 21, с. 108 - 109; 22, с. 8 - 10, 14, 28 - 30].
Дослщники погоджуються, що вшна е наймасштабшшою за кшькютю жертв та руйнувань формою полГтичного насилля. Люди воювали споконвГку. Згодом характер й засоби ведення вшни значно еволющонували. Але базовГ ïï ознаки як особливого прояву насилля залишилися незмшними. УсГ вшни, незважаючи на конкретш обставини, масштаби та методи, е полГтичними за своею суттю. ВГйна - це, перш за все, шструмент полГтичного впливу на опонента, засГб досягнення полГтичних цГлей.
ВГдомий вшськовий теоретик, прусський генерал Карл фон Клаузевщ визначав вГйну як «акт насилля, що мае на метГ примусити супротивника виконати нашу волю» [11]. Сдиним засобом протистояти насиллю е насилля у вщповщь. А будь-якГ обмеження, наприклад, норми мГжнародного права, «ледь гГднГ згадки» i не послаблюють «насправдГ його ефекту». Отже, фГзичне насилля виступае головним засобом вшни, тодГ як мета ïï - нав'язати супротивнику власну волю. Вшш завжди властивий найвищий рГвень насилля. Розвиток культури та цившзаци, техшчний прогрес не зменшують його, а, навпаки, поглиблюють руйшвш наслГдки. За словами К. фон Клаузевща, пГд час вГйни «немае межГ виявам цього насилля» [11].
Американський соцюлог, автор монyментальноï пращ «Дослщження вГйни» ФГлГп КвГнсГ Райт спростував переконання про вроджений характер агресивносп людини. На його думку, найпримгтившшГ суспшьства вГдрГзнялися вГд сучасних найменшим рГвнем войовничостГ. У процесГ становлення цившзаци агресивнГсть зростала. Цьому сприяли такГ фактори, як розподГл працГ та формування соцГальних класГв. Учений зазначив, що «у примГтивних племен вГйни мали характер ритyальноï або формальноï реакци, що були покликаш грати скорГше роль стимулу, шж рацiональноï дП, спрямованоï на досягнення влади або здобуття економГчних ресурсГв» [16].
К. Райт подГляв вГйни на чотири типи - оборонш, соцГальнГ, економГчнГ та полГтичш. Найменш деструктивними та найбГльш природними е першГ два. ОбороннГ вшни е реакщею на напад, що вже стався. У цьому випадку люди спонтанно «хапаються за будь-яку зброю, яка пщвернеться пщ руку, щоб захистити себе i свш будинок, i при цьому розумшть цю необхщнють як нещастя» [18, с. 133]. СоцГальнГ вшни - це вшни з невеликою кшькютю жертв. Набагато жорстоюшими е останш два типи, якГ уособлюють справжню деструктивнють. ЕкономГчна вГйна - це загарбницька вшна, метою якоï е захоплення ресурсГв. А в основГ полГтичних вГйн лежить боротьба за владу.
Американський антрополог Рут Бенедикт подшила вшни за критерГем деструктивносп на летальш та нелетальнГ. Нелетальш вГйни, на вГдмГну вГд летальних, хоч i могли бути затяжними у часГ, однак не мали на метГ завоювання, пщкорення або
176
знищення iнших народiв або !'хшх pecypciB. Традицiя нелетальних вшн дозволила племенам пiвнiчноамepиканcьких iндiанцiв вiдокpeмити вiйcьковий апарат вiд державно-полгтичного. Вождь був суто полiтичним кepiвником. У BoeHHi часи влада переходила до вшськового лiдepа, який тсля закiнчeння конфлiктy вiдpазy ïï втрачав [18, с. 134].
Французький фшософ i сощолог Реймон Арон запропонував власну класифшащю вiйн i подшив 1'х на мiждepжавнi, наддepжавнi (шперсью) та iнфpадepжавнi (iнфpаiмпepcькi). Суб'ектами мiждepжавних вiйн виступають «полгтичш утворення, яю взаемно визнають icнyвання та лептимтсть одне одного» [2, с. 160]. У раз^ якщо один i3 cyб'eктiв конфлiктy претендуе на гегемонш, мае тpанcнацiональнi зазiхання, мiждepжавна вшна перетворюеться на iмпepcькy. Iмпepcькi (наддержавт) вiйни cпpямованi на повне знищення певних учасниюв конфлiктy з подальшим утворенням единого суб'екту вищого piвня. Такими були, наприклад, обидвi cвiтовi вiйни. Метою iнфpаiмпepcьких (iнфpадepжавних) вшн е збереження або розпад политичного утворення - держави або iмпepiï. До ще'1 категорп вiдноcятьcя громадянсью та визвольнi вiйни, вiйни за незалежнють. Такi вiйни, в яких мiж собою б'ються оpганiзована влада i народ, е найжорстоюшими.
Сучасш вчeнi подiляють вiйни за багатьма кpитepiями. Так, у вшськово-полгтичному словнику «Вшна i мир у термшах i визначеннях» за загальною peдакцiею д-ра фiлоc. наук Дмитра Рогозша наводиться дeкiлька класифшацш, серед яких: подiл вiйн за сощально-полгтичним змicтом (cпpавeдливi та несправедлив^ пpогpecивнi та peакцiйнi; загаpбницькi та визвольт), масштабом (cвiтовi, peгiональнi та локальш, у тому чиcлi прикордонт), засобом ди (манeвpeнi та позицшш), фiзичними засобами збройно!' боротьби (наземш, моpcькi, повiтpянi, коcмiчнi), тpивалicтю (затяжш та швидкоплиннi), ступенем iнтeнcивноcтi (мало!', середньо'1 та велико!' iнтeнcивноcтi). За основним видом заcобiв збройно'1' боротьби виокремлюють ядepнi (вcecвiтня та обмежена), неядерш (звичайна, або конвeнцiйна), хiмiчнi, бiологiчнi, бактepiологiчнi, гeофiзичнi та шформацшш або iнфоpмацiйно-пcихологiчнi вiйни, у тому чист вiйни у кiбepпpоcтоpi [5, с. 37 - 38].
У сучасному свт все бшьшого поширення набувають такi вiйни, в яких фiзичнe насилля грае другорядну роль або не використовуеться зовам. Це, перш за все, вшни психолопчш та шформацшш. Поди останшх двох роюв в Укра'ш продемонстрували 1'хню велику pyйнiвнy силу, наcлiдки чого вщчули на cобi громадяни нашо'1 держави. За визначенням, наведеним у вищезгаданому словнику, пcихологiчна вiйна представляе собою систему заходiв (пcихологiчних, щеолопчних акцiй, дивepciй, пpовокацiй тощо) з тдриву моpально-пcихологiчного стану населення i особистого складу збройних сил ворога, а також захист вщ подiбних дш з боку супротивника, як у военний, так i у мирний час [5, с. 43].
1нформацшна вшна - це «протиборство мiж державами в шформацшному пpоcтоpi з метою спричинення шкоди шформацшним системам, процесам та ресурсам, критично важливим структурам (шформацшно-техшчна вiйна), тдриву полЬично! та сощально!' систем, а також масовано'1 психолопчно!' обробки особистого складу вшськ i населення з метою дестабшзаци cycпiльcтва i держави (шформацшно-психолопчна вшна)» [5, с. 38]. 1нформацшна вiйна peалiзyетьcя через вплив на свщомють населення за допомогою цшо!' cyкyпноcтi заcобiв. Результатом такого впливу виступае: викривлення уявлень про основн сощальт та пpиpоднi явища, послаблення та руйнування засад суспшьства, дeзоpганiзацiя супротивника, блокування заходiв протиди агреси, руйнування нащонально!' cвiдомоcтi.
Серед новптах концeптiв cлiд згадати поняття консщентально!' вiйни, впроваджене pоciйcьким политиком Юpiем Крупновим та психологом, професором Юpiем Громико
177
[13]. ПГд консщентальною вГйною (вГд лат. conscientia - свщомють) розумГеться жорстка боротьба форм оргашзаци свГдомостей, «де предметом ураження та знищення е певш типи свГдомостей» [9].
За словами украшського полгшлога, професора АнтонГни КолодГй консщентальна вГйна спрямована на руйнування щентичносп, навГть само1 здатностГ людини до самощентифшаци. Серед особливостей такого типу вшни вчена називае: «латентнють упродовж тривалого часу; рГзномаштнють, гнучкГсть та непередбачуванють засобГв впливу; застосування насильницьких методГв викривлення шформацшно-комунГкативного простору; стирання чГткого розмежування «друг-ворог»; руйнування духовних цшностей, уявлень про добро i зло, здатностГ людини до вГльно1 самощентифшаци та ГншГ» [1]. А одним Гз головних засобГв руйнГвного ГнформацГйного впливу е екранш технологи, за допомогою яких поширюеться брехня.
Останшм часом набув розповсюдження термш «гГбридна вГйна». Даний феномен представляе собою одну з найсучасшших форм ведення вшн. ГГбридними називають вшну в Карабаху 1987 - 1994 рр., лГвансько-Гзрашьську вГйну 2006 р., росшсько-грузинську вГйну 2008 р., росшсько-украшську вГйну 2014 - 2015 рр., вшну Роси у Сирп у 2015 р. АналГз визначень гГбридно1 вГйни дозволяе узагальнити основш трактування цього феномену та виокремити його сутнюш риси:
1. ГГбридна вшна поеднуе декшька рГзнорщних компонентГв - стратегГй або засобГв. Так, як правило, пщ пбридною вГйною розумГють синтез звичайно1 вшни, мало1 вГйни та ГнформацГйно1 або юбервшни. При цьому значення цих складових е рГзним. Засоби звичайно1 вГйни е другорядними. ПрГоритет надаеться засобам мало1 вГйни (партизанськГй вшш, диверсГям, провокацГям, тероризму, заколотам тощо) та шформацшним атакам. ГнодГ гГбридна вшна супроводжуеться громадянською вГйною. В шшому сенсГ гГбридною називають вшну Гз застосуванням рГзного типу збро1 - ядерно^ хГмГчно1, бГологГчно1, ^форма^йно", а також терактГв.
2. Ключовим компонентом у пбриднш вГйнГ виступае масштабна та штенсивна ГнформацГйно-психологГчна вшна, яка включае в себе пропаганду, дезшформацш, кГбератаки, впровадження та експлуатащю полГтичних мГфГв, дегуманГзацГю супротивника, психолопчний тиск та залякування, викривлення та пщтасовування фактГв, брехню та ш.
3. СтратегГя гГбридно1 вГйни е складною, гнучкою та динамГчною, легко пристосовуеться до нових умов. В основГ ïï лежить раптовють та захоплення шщГативи.
4. ГГбридна вшна виступае одним Гз основних засобГв асиметричноï вшни.
5. Об'ектами гiбридноï вшни е населення зони конфлГкту, населення тилу та мГжнародне ствтовариство.
6. ГГбридна вГйна - це неоголошена вшна. ВшськовГ дГ1 мають прихований характер. У разГ, якщо залучаються вшськовослужбовщ, 1хня участь е прихованою. ïх видають за мюцеве населення, добровольцГв, «ополченцГв» i т. ш.
7. ВажливГ складовГ гiбридноï вГйни - дипломатичнГ засоби та економГчний тиск, у тому чист економГчнГ санкцiï [8; 19].
Таким чином, гГбридна вшна - це, перш за все, вшна прихована, шформацшна, дипломатична та економГчна. Характеризуючи сучасш вшни, украшський полГтолог Кость Бондаренко зазначив: «ВГйна в нишшньому розумшш - це не вшна ХХ столпгя або кГнця ХХ столпгя. ВГйна сьогодш на 80% складаеться з шформацшних i економГчних дГй. Лише 20% - це бойовГ дГ1 або ж ïx взагалГ може не бути» [8].
Отже, Гснують рГзноманГтнГ типологiï полГтичного насилля. До основних форм внутрГшньодержавного насилля вщносять репресiï, державнГ перевороти та путчГ, революц!!, заколоти, змови, масовГ заворушення, бунти, повстання тощо. Окреме мюце серед даних титв займае геноцид, що може виходити далеко за межГ окремоï держави,
178
як це було тд час Друго'1 св^ово!' вшни, коли нацисти знищували вeликi групи людей не тшьки в Германи, а й на окупованих тepитоpiях. Спeцифiчний характер властивий i тероризму, який з друго'1 половини ХХ ст. набувае мiжнаpодного характеру. Найбшьш руйшвш наcлiдки серед форм полгтичного насилля, як правило, мае вшна. Внутршш вiйни пpeдcтавлeнi громадянськими та партизанськими, зовшшш - мiждepжавними, наддержавними та ш. В оcтаннi десятилпгя полiтичнe насилля eволюцiонyе. Все бшьшого розповсюдження отримують нeпpямi (нeфiзичнi або нетрадицшш) його форми, такi як психолопчш, шформацшш, пбридш вiйни та ш., в яких фiзичний примус поступаеться шформацшно-психолопчному, латентним тeхнологiям i способам впливу на людину та ïï свщомють.
Список використаноУ лггератури
1. Антонiна Колодiй: Вiйна на ураження свщомосп продовжуеться. Звiдcи вшивки «1нтера» [Електронний ресурс] // Захщна iнфоpмацiйна коpпоpацiя : Iнфоpмацiйний портал. - Режим доступу :
http://zik.ua/ua/news/2015/01/02/antonina_kolodiy_viyna_na_urazhennya_svidomosti_prodov zhuietsya_zvidsy_vytivky_intera_553739 ; Antonina Kolodii: Viina na urazhennia svidomosti prodovzhuietsia. Zvidsy vytivky «Intera» [Elektronnyi resurs] // Zakhidna informatsiina korporatsiia : Informatsiinyi portal. - Rezhym dostupu : :http://zik.ua/ua/news/2015/01/02/antonina_kolodiy_viyna_na_urazhennya_svidomosti_prodov zhuietsya_zvidsy_vytivky_intera_553739
2. Арон Р. Мир i вшна мiж нащями / Р. Арон. - Ки'1в : Юнiвepc, 2000. - 688 с. ; Aron R. Myr i viina mizh natsiiamy / R. Aron. - Kyiv : Yunivers, 2000. - 688 s.
3. Боброва А. Г. Основш форми сучасного политичного насилля : автореф. дис. ... канд. полгг наук : спец. 23.00.01 / Ашна Гpигоpiвна Боброва; Ки'вськ. нац. ун-т iм. Т. Шевченка. - Ки'1в, 2005. - 19 с. ; Bobrova A. H. Osnovni formy suchasnoho politychnoho nasyllia : avtoref. dys. ... kand. polit. nauk : spets. 23.00.01 / Alina Hryhorivna Bobrova; Kyivsk. nats. un-t im. T. Shevchenka. - Kyiv, 2005. - 19 s.
4. Бурдьё П. Основы теории символического насилия [Электронный ресурс] / П. Бурдьё, Ж.-К. Пассрон ; пер. с фр. Н. Шматко // Вопросы образования. - 2006. - № 2. - С. 39 -60. - Режим доступа :
http://ecsocman.hse.ru/data/2010/12/19/1214862350/06bur.pdfx ; Burde P. Osnovy teorii simvolicheskogo nasiliya [Elektronnyy resurs] / P. Burde, Zh.-K. Passron ; per. s fr. N. Shmatko // Voprosy obrazovaniya. - 2006. - № 2. - S. 39 -60. - Rezhim dostupa : http://ecsocman.hse.ru/data/2010/12/19/1214862350/06bur.pdf
5. Война и мир в терминах и определениях : военно-политический словарь / под общ. ред. Д. О. Рогозина. - Москва : ПоРог, 2004. - 334 с. ; Voyna i mir v terminakh i opredeleniyakh : voenno-politicheskiy slovar / pod obshch. red. D. O. Rogozina. - Moskva : PoRog, 2004. - 334 s.
6. Вртанесян К. Акты геноцида в истории человечества [Электронный ресурс] / К. Вртанесян, А. Палян // Genocide.ru. - Режим доступа : http://genocide.ru/lib/genocides/index.htm ; Vrtanesyan K. Akty genotsida v istorii chelovechestva [Elektronnyy resurs] / K. Vrtanesyan, A. Palyan // Genocide.ru. - Rezhim dostupa : http://genocide.ru/lib/genocides/index.htm
7. Гарр Т. Р. Почему люди бунтуют / Т. Р. Гарр. - Санкт-Петербург : Питер, 2005. -461 с. ; Garr T. R. Pochemu lyudi buntuyut / T. R. Garr. - Sankt-Peterburg : Piter, 2005. - 461 s.
8. Пбридна вшна в Укра'ш, думки експер^в [Електронний ресурс ] // Polonews: Укра'ш - про Польщу. - Режим доступу : http://polonews.in.ua/aktualnosci/polityka/gibridna-vijna-v-ukrajini-dumki-ekspertiv.html ; Hibrydna viina v Ukraini, dumky ekspertiv [Elektronnyi resurs ] // Polonews: Ukraini - pro
179
Polshchu. - Rezhym dostupu : http://polonews.in.ua/aktualnosci/polityka/gibridna-vijna-v-ukrajini-dumki-ekspertiv.html
9. Громыко Ю. Орyжие, поражающее сознание, - что это такое? [Электронный ресyрс] / Ю. Громыко // Pyсский переплет. - Pежим доступа : http://www.pereplet.ru/text/grom0.html ; Gromyko Yu. Oruzhie, porazhayushchee soznanie, -chto eto takoe? [Elektronnyy resurs] / Yu. Gromyko // Russkiy pereplet. - Rezhim dostupa : http: //www.pereplet. ru/text/grom0. html
10. Дмитриев A. B. Усилие: социо-политический анализ / A. B. Дмитриев, И. Ю. Залысин. - Москва : Pоссийская политическая энциклопедия ^ОССГО^, 2000. -328 с. ; Dmitriev A. V. Nasilie: sotsio-politicheskiy analiz / A. V. Dmitriev, I. Yu. Zalysin. -Moskva : Rossiyskaya politicheskaya entsiklopediya (ROSSPEN), 2000. - 328 s.
11. Клаузевиц К. фон. О войне [Электронный ресyрс] / Карл фон Клаузевиц // Bоенная литератyра. - Pежим доступа : http://militera.lib.ru/science/clausewitz/01.html ; Klauzevits K. fon. O voyne [Elektronnyy resurs] / Karl fon Klauzevits // Voennaya literatura. -Rezhim dostupa : http://militera.lib.ru/science/clausewitz/01.html
12. Конвенщя ООH про запоб^ання злочину геноциду та покарання за нього вщ 09.12.1948 [Блектронний ресурс] // Bерховна Pада Украши : Офщшний веб-портал. -Pежим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_155 ; Konventsiia OON pro zapobihannia zlochynu henotsydu ta pokarannia za noho vid 09.12.1948 [Elektronnyi resurs] // Verkhovna Rada Ukrainy : Ofitsiinyi veb-portal. - Rezhym dostupu : http: // zakon5. rada.gov.ua/laws/show/995_155
13. Консциентальные войны: реальность и фантастика [Электронный ресурс] // Творческая группа «От A до Я» : [сайт]. - Pежим доступа: http://ot-a-do-ya.org/Articles/Global/Cons_war.aspx#.Vi6NMCa9FkQ. - Загл. с экрана; Konstsientalnye voyny: realnost i fantastika [Elektronnyy resurs] // Tvorcheskaya gruppa «Ot A do Ya» : [sayt].
- Rezhim dostupa: http://ot-a-do-ya.org/Articles/Global/Cons_war.aspx#.Vi6NMCa9FkQ. -Zagl. s ekrana.
14. Кравченко B. Ю. Концептуальные подходы к пониманию политического насилия / B. Ю. Кравченко // ручные. ведомости Белгородского государственного университета. Сер. : История. Политология. Экономика. Информатика. - 2013. - Т. 28, № 22. - С. 187 - 193 ; Kravchenko V. Yu. Kontseptualnbie podkhodbi k ponymanyiu polytycheskoho nasylyia / V. Yu. Kravchenko // Nauch^ie. vedomosty Belhorodskoho hosudarstvennoho unyversyteta. Ser. : Ystoryia. Polytolohyia. Эkonomyka. Ynformatyka. -2013. - T. 28, № 22. - S. 187 - 193
15. №фёдов С. A. Экополитическое насилие как феномен современной политической жизни : автореф. дис. ... д-ра полит. наук : спец. 23.00.02 / Сергей Aлександрович №фёдов; Пятигорский государственный лингвистический университет.
- Пятигорск, 2014. - 49 с. ; Nefedov S. A. Ekopoliticheskoe nasilie kak fenomen sovremennoy politicheskoy zhizni : avtoref. dis. ... d-ra polit. nauk : spets. 23.00.02 / Sergey Aleksandrovich Nefedov; Pyatigorskiy gosudarstvennyy lingvisticheskiy universitet. -Pyatigorsk, 2014. - 49 s.
16. Pайт К. ^которые размышления о войне и мире [Электронный ресурс] / К. Pайт // Теория международных отношений : хрестоматия / сост., науч. ред. и коммент. П. A. Цыганкова. - Москва : Гардарики, 2002. - С. 384 - 398. - Pежим доступа : http://grachev62.narod.ru/tmo/chapt38.html ; Rayt K. Nekotorye razmyshleniya o voyne i mire [Elektronnyy resurs] / K. Rayt // Teoriya mezhdunarodnykh otnosheniy : khrestomatiya / sost., nauch. red. i komment. P. A. Tsygankova. - Moskva : Gardariki, 2002. - S. 384 - 398. -Rezhim dostupa : http://grachev62.narod.ru/tmo/chapt38.html
17. Теория политики : учебное пособие / под ред. Б. А. Исаева. - Санкт-Петербург : Питер, 2008. - 464 с. ; Teoriya politiki : uchebnoe posobie / pod red. B. A. Isaeva. - Sankt-Peterburg : Piter, 2008. - 464 s.
18. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности / Э. Фромм ; авт. вступ. ст. П. С. Гуревич. - Москва : Республика, 1994. - 447 с. - (Мыслители ХХ века) ; Fromm E. Anatomiya chelovecheskoy destruktivnosti / E. Fromm ; avt. vstup. st. P. S. Gurevich. -Moskva : Respublika, 1994. - 447 s. - (Mysliteli ХХ veka)
19. Чекаленко Л. Про поняття «пбридна вшна» [Електронний ресурс] / Л. Чекаленко // Вiче. - 2015. - № 5. - Режим доступу .: http://www.viche.info/journal/4615/. ; Chekalenko L. Pro poniattia «hibrydna viina» [Elektronnyi resurs] / L. Chekalenko // Viche. - 2015. - № 5. - Rezhym dostupu .: http://www.viche.info/journal/4615/.
20. Conflict Barometer [Electronic resource] // Heidelberg Institute for International Conflict Research. - 2004. - №. 13. - Mode of access : http://www.hiik.de/en/konfliktbarometer/pdf/ConflictBarometer_2004.pdf.
21. Conflict Barometer [Electronic resource] // Heidelberg Institute for International Conflict Research. - 2011. - № 20. - Mode of access : http://www.hiik.de/en/konfliktbarometer/pdf/ConflictBarometer_2011.pdf.
22. Conflict Barometer [Electronic resource] // Heidelberg Institute for International Conflict Research. - 2014. - № 23. - Mode of access : http://www.hiik.de/en/konfliktbarometer/pdf/ConflictBarometer_2014.pdf.
Стаття надшшла до редакцй 23.10.2015
O. Balatska
TYPOLOGY OF POLITICAL VIOLENCE FORMS AS A PART OF MODERN POLITICAL PROCESS
There are numerous manifestations of political violence that accompanies political activity in all historical times. The aim of this article is to analyze main types and forms of political violence typical for modern political process. Ideas of Raymond Aron, Pierre Bourdieu, Johan Galtung, Ted Robert Gurr, Philip Quincy Wright, as well as typology of political conflicts provided by Heidelberg Institute for International Conflict Research and typology of intrastate violence offered by A. Dmitriev and I. Zalysin form the theoretical foundation of this article.
Intrastate violence in the political process is represented by spontaneous mass disorders, riots, uprisings, coups, rebellions, conspiracies, purges, domestic wars. Specific features are inherent to such manifestations of political violence as genocide and terrorism, that have an international character, accompanied by a large number of victims and targeting civilians.
Among numerous forms of political violence the war has the largest scale, intensity and the most ruinous consequences. There are various typologies of wars. Special emphasis is placed on consideration of conventional (ordinary), internal, information, psychological, consciousness, hybrid wars.
The main features of hybrid war are designated here, given the fact that such war is one of the most up-to-date forms of political violence. Information (cyber-) war occupies an important place among key components of hybrid war. In the course of cyberwars various means of manipulative influence on consciousness are used - such as propaganda, misinformation, cyber attacks, implementation and exploitation of political myths, psychological pressure and intimidation, contortion and fabrication of facts, deception, dehumanization of the enemy etc.
Forms of political violence are evolving. In recent decades direct physical coercion gives place to indirect non-physical impact of psychological, informational, symbolic, structural and cultural violence.
ISSN 2226-2830 В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2015, ВИП. 13-14_
Key words: political violence, intrastate violence, genocide, terrorism, war, internal war, information (cyber-) war, consciousness war, hybrid war.
РЕЦЕНЗЕНТИ: rpidiHa 1.М. дл.н, проф.; Хома Н.М., д.полггн, проф.
УДК 329(460)(043)
М. В. Булик, М. А. Ковчуга ПРОВ1ДН1 ПОЛ1ТИЧН1 ПАРТ11 1СПАН11 ТА СВРОПЕЙСЬКА 1НТЕГРАЦ1Я
У cmammi po3znnHymi основн полтичн сили 1спани та евроттеграцтний аспект 1х виборчих програм. Проаналiзовано популяртсть цих сил на даному emani, nid час передвиборчог компани. Виявлен схожосmi та розбiжносmi головних wпанських партш у поглядах на €С. Виокремлен три основн тдходи до процесу европейськог ттеграцИ.
Ключовi слова: 1спатя, полтичн парти, европейська ттегращя, €С, вибори.
Роль 1спани у сучасних мiжнародних вщносинах е досить значною. Вона активно розвивае свое значення в световому та региональному ствтовариста, за рахунок посиленням значущосп ii зовшшньо'1 политики та розширення ствробгтництва з передовими крашами свпу. Проте, основний вектор зовшшньо! полгтики 1спанп обумовлений, перш за все, бажанням iнтегруватися в об'еднану Свропу i поступово увiйти в число провщних краш GC за рiвнем соцiально-економiчного розвитку та геополiтичноi ваги.
Ми розглянемо основш iспанськi парти та европейський напрямок зовшшньо! политики 1спани в ix програмах, адже це питання е особливо актуальним i дискутованим на фош виборiв, що наближуються. Також, актуальнiсть цього питання зростае разом iз загальним ростом недовiри щодо GC у багатьох крашах членах цього об'еднання та зокрема в 1спани у останш роки. Як вiдзначають експерти, найзначшше зниження довiри серед краш GC спостерiгаеться саме в 1спани, яка тiльки-но почала виходити з затяжно! ф^н^во! кризи. В 1спани довiра до GC за п'ятирiчний перiод знизилося з 65 до 23%, а рiвень недовiри вирю з 23 до 72%[1].
Слщ зазначити, що незважаючи на актуальнють данох теми, комплексних дослiджень, яю б повно! мiрою розкривали евроштеграцшний аспект виборчих програм основних юпанських партiй не iснуе. Усi наявш робити, як вiтчизняниx так i зарубiжниx дослiдникiв, присвяченi загальному аналiзу виборчих програм основних партiй 1спанп або окремим полiтичним силам, яю лише певною мiрою торкаються питання европейськоi штеграци. Зокрема, до таких дослщниюв належать В. Голдевська, В. Кутозова, П. Яковлев, Н. Топорнш, С. Хенкш, А. Е. Де Аро, Ф. Легрейн, В. Наварро, I. Йамазарес.
Основним матерiалом для аналiзу стала джерельна база даноi теми, а саме виборчi програми основних юпанських партш, статистичш матерiали та повiдомлення ЗМ1.
Всi полгтичш парти 1спани проголошують своею метою забезпечити процвггання i добробут сво! краши, як суверенно'].', економiчно розвиненог европей^ко']' держави, але кожна з них мае власне бачення шляxiв досягнення щс! цiлi i вщповщно до цього формуе власну полгтичну програму.
Для аналiзу нами було обрано 5 партш, яю за даними уах соцiологiчниx опитувань будуть фаворитами на парламентських виборах 20 грудня 2015 року i увшдуть до
182
