CC BY
76
ПОЛИТИЧЕСКИЕ НАУКИ
ГРОМАДЯНСЬКА В1ЙНА ЯК ТОТАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО
Вовк С.О.
кандидат iсторичних наук, доцент кафедри полтологИ та правознавства, ДЗ «Луганський нацюнальний ymiверситет iменi Тараса Шевченка»
ГРАЖДАНСКАЯ ВОЙНА КАК ТОТАЛЬНОЕ НАСИЛЬСТВО CIVIL WAR AS TOTAL VIOLENCE
Вовк Светлана Александровна
кандидат исторических наук, доцент кафедры политологии и правоведения,
ГУ «Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко»
Vovk Svitlana Oleksandrivna
сandidate of Historical Sciences, associate professor of the department ofpolitical science and legal science,
Lugansk Taras Shevchenko National University
Аннотация: Исследованы проявления насилия во время гражданской войны. Особенности применения последнего обусловлены взаимоотношениями власти и насилия, источниками насилия и непримиримими противоречиями учасников внутреннего вооруженного конфликта. Особое внимание уделяется применению вооруженного насилия как первоосновы насилия. Движущими силами насилия выступают социальные, национальные группы, политические движения и партии, формирования и отдельные личности. Более того очевидно, что насилие становиться средством, с помощью которого изменяют статус-кво социальной системы и утверждаются приоритеты противоборствующих сторон.
Ключевые слова: гражданская война, насилие, источники насилия, вооруженное насилие, геноцид, осада, изнасилование.
Анотацiя: Дослiдженi прояви насилля пiд час громадянсько'1 втни. Особливостi застосування останнього обумовлет взаемовiдношенням влади та насилля, джерелом насилля, радикальними протирiччями учасниюв збройного конфлiкту. Особлива увага придшена збройному насиллю як першоосновi насилля пiд час громадянських вшн. Рушшними силами насилля (тщаторами, организаторами, виконавцями) тд час внутршньо'1 вшни стають сощальт, нацiональнi групи, полiтичнi рухи та партИ, угруповання та окремi особи. Насилля стае заходом, за допомогою якого змтюеться статус-кво в певнт со^альнт системi та стверджуються прюритети протиборчих сторт.
Ключовi слова: громадянська вшна, насилля, джерела насилля, збройне насилля, геноцид, облога, зТвалтування.
Summary: Violence expressions during civil war are investigated. Features of violence application are caused by relationship of the power and violence, the violence source, irreconcilable contradictions of the internal armed conflict participants. Special attention is paid to application of the armed violence as violence bases during civil wars. As driving forces of violence social, national groups, the political movements and parties, formations and individuals act. Moreover, it is obvious that the violence becomes thing, by means of which, warring parties change the status quo of social system and approve its priorities. Keywords: civil war, violence, violence sources, the armed violence, genocide, the siege, rape.
Key words: civil war, violence, sources of violence, armed violence, genocide, siege, raping.
Постановка проблеми. Проводячи аналiз громадянських вшн з точки зору застосування та проявiв насилля, перш за все, необхщно зрозумгти лопку взаемознищення, що виходить iз жорстокосп учаснишв конфлжту та переачних громадян, а не лозунпв, якими виправдовуються сторони, що застосовують насилля.
Анатз останшх дослвджень та публжацш. Проблема сутносп насилля тд час конфлжтних ситуацш набула у сьогодтшньому свгга надзвичайно! актуальносп й активно дослщжувалась у найрiзноманiтнiших аспектах А. Гусейнов [5], А. Флиер [11], Р. Файзрахманов [9], [10], М. Разиньков [6], В. Тишков [8] та шшими.
Виокремлення мевир1шеми\ рашше частин загальноТ проблеми. Тотальне насилля по ввдношенню до людей з використання самих рiзних видiв збро! та форм полгшчно! та збройно! боротьби в рамках одше! держави е само по собi феноменом, який до тепершнього часу не став предметом
окремого наукового дослщження. Яка природа насилля, що проявляеться в громадянськш вшш в цшому?
Формулювання цшей статть Мета статп проаналiзувати жорстокий характер громадянських вшн з точки зору тотального насилля, простежити, що ввдбуваеться зi сустльством та iндивiдом в ситуацп тотального насилля.
Виклад основного матерiалу дослвдження.
Насилля - небезпечний зааб политично! боротьби. З одного боку, воно дозволяе здшснити глибош перетворення суспiльних вiдносин, з шшого -нiчим необмежене насильство е джерелом дестабшзацп будь-яко! политично! системи. Насилля виступае в рiзних формах. По-перше, у виглядi прямого насилля, яка проявляеться в безпосередньому застосуваннi сили, по-друге,в формi непрямого (прихованого) насилля, яке не передбачае безпосереднього застосування сили фзш форми духовного, психiчного тиску, политичного втручання,
економiчно! блокади), а включае в себе пльки загрозу застосування сили (полггачний тиск).
Пiд час громадянсько! вшни ми не може казати про насилля виходячи тiльки з уявлення Е. Ван ден Хаага, коли насилля - це <^зична сила, що використовуеться для здобуття чи використання влади, чи для того, щоб кинути виклик авторитету чи шдсилити його» [1] або з уявлення П. Рига, коли насилля - це «будь-яке обмеження фундаментальних прав людини. Цi порушення можуть бути соцiальними, економiчними, моральними i полггачними» [3, с. 85]. Особливють громадянсько! вiйни як збройного конфлту дозволяе застосувати визначення насилля А. Гусейнова «насилля - це один iз способiв поведiнки в конфлжтних ситуацiях особливого роду, коли конфлiктуючi сторони радикально розходяться в розумшш добра i зала, коли те, що для одних - добро, для шших - зло [5]. Бшьш того, по-перше, це той споаб поведiнки, яка спрямований на нанесення шкоди iншiй людиш, та не те саме, що обурення та гнiв, тобто не емощя, яка часто асоцшеться з насиллям; по-друге, насилля завжди е навмисним або спрямованим; по-трете, насилля розраховано на те, щоб виразити власну перевагу та впевненють в собi.
Насилля пов'язане не пльки з прямими фiзичними та матерiальними втратами у формi вбивства, пограбування, загрози тощо - це прямi, очевиднi, брутальш форми насилля. Та поряд з цим юнуе ще насилля, що пронизуе психологiчну та iнтелектуальну сфери i проявляеться непрямо - у виглядi нав'язування власних переконань опонентов^ спотворено! шформацп тощо. Аналiз ютори доводить, що насилля стало дiевим засобом в перiоди непримиренних протирiч пiд час соцiальних перетворень, що супроводжуються громадянськими вiйнами.
Насилля пвд час громадянсько! вiйни явище здебiльшого полiтичне, оск1льки його застосування протиборчими силами детермiноване боротьбою за владу, апогеем яко! визнаеться полгтична влада. Насилля проявляеться в вах сферах суспiльного життя та людсько! дiяльностi, насилля стае полiфункцiональним (конструктивним та руйшвним, прогресивним та реакцшним).
Як вiдомо, в поняття «насилля» входить в основному шють видiв дiй:
- вбивство людини або завдання шкоди !! фiзичному чи психологiчному здоров'ю (це стосуеться як одше! людини, так i велико! групи людей);
- ввдчуження, крадiжка, знищення або псування майна (державного чи приватного);
- примус до будь-яко! дiяльностi чи сповiдання будь-яко! iдеологi! проти волi людини;
- насильницька змша полiтичного режиму та соцiально-економiчного порядку, що пануе в суспiльствi;
- насильницька змша етшчно!, соцiально!, полггачно!, конфесiонально! та iншо! iдентичностi людини, що здшснюеться проти !! волi [11, с. 147].
А за думкою ж Л. Тихомiрова, насилля тд час громадянсько! вiйни проявляеться в наступних аспектах [11, с. 150]:
- насилля жорстко! мобшзацшно! полiтики военного часу, обтяжене розпадом державно! влади;
- стихiйне насилля сощального вибух;
- революцiйне насилля - пригшчення спротиву переможеного класу;
- насилля, викликане iнтервенцiею, що реалiзуеться в рамках военного стану.
Слщ зазначити, що тд час громадянсько! вшни перерахован аспекти та до насилля ввдбуваються одночасно або одне спричиняе собою iнше (ланцюгова реакщя). Чим обумовлено така особливiсть застосування рiзних видiв насилля пiд час внутршньо! вiйни?
Перш за все, тим, що тд час громадянсько! вшни досить чiтко простежуеться одна iз рис взаемодi! влади та насилля: насилля вступае в дш пльки там, жде немае влади або там, де влада слабшае. За думкою, Х. Аренд «... використання насилля - це не застосування влади, а и ввдсутшсть» [2, с. 367]. Крiм того насилля знищуе владу.
По-друге, несумюшстю штересш окремих соцiальних сил. Несумюшсть iнтересiв класiв,соцiальних груп, змушуе !х заради реалiзацi! свое! волi застосовувати примус, за його допомогою долати протидш шших груп. Спалахи насилля ввдбуваються внаслщок втрати контролю над реоргашзащею суспiльного та державного в цшому, втрачаеться страх спочатку перед збройною боротьбою за владу, а попм, i взагалi, перед громадянською вiйною. За думкою К. Шльогеля «це перш за все люди, яш все втратили або вважають, що вони все втратили, п, хто думае, що для виходу iз складно! ситуацi! е прост рiшення i що процес регенерацп суспiльства можна прискорити за допомогою атаки. Т^ хто не приймають участь в побудовi суспiльства, а шукають козлiв ввдпущення за «хаос». Тшьки в такому середовищi виникае нещадна, безоглядна ргшучтстъ, «грандiозне спрощення», як1 потрiбнi, щоб зробити останнш крок до насилля» [12, с. 14], «Шлях насилля найпрослший, а шлях виходу з труднощiв та створення нового потребуе тривало! напруги».
Особливiсть застосування насилля пiд час громадянсько! вшни криеться i в самому джерелi насилля. Джерелом насилля стае рiзка, кардинальна змiна сощального статусу цших груп i окремих iндивiдiв, розриви м1ж реальним та оч^ваним полiпшенням !хнього соцiального статусу. Крiм того, на думку П. Сорокина «джерелом насилля може стати i цiннiсна система тих контркультур, яю мають радикальний характер. Тут немалу роль вiдiграе iдеологiя. 1деолопя забезпечуе категор1ями та поняттями, за допомогою яких обгрунтовуеться чи ввдкидаються тi чи iншi полiтичнi шститути, дi!, полiтичний курс. Однiею з основних функцш iдеологi! е мобшзац1я на певнi полiтичнi дi!. Вона являеться потужним джерелом мотивацi! поведшки iндивiдiв, груп» [7, с. 142]. Радикальш iдеологi! побудованi на пропагандi ненавистi до супротивника.
Наприклад, для комушспв «ворогами» ставали класовi вороги (експлуататори).
Наступною особливiстю застосування насилля тд час громадянсько! вшни е те, що першоосновою всього насилля стае збройне насилля. Збройне насилля, поряд зi економiчним, щеолопчним та правовим насильством, стае головним засобом та методом сощально-полггачного протиборства, крайнiм засобом примусу протиборчих сторш та пiдкорення сво!х волi шших учасникiв конфлiкту шляхом застосування збройно! сили.
Аналiз громадянських вiйн рiзних iсторичних епох та сучасностi дозволяе виокремити основт риси збройного насилля тд час останнiх:
- змют збройного насилля складае боротьба за захоплення, утримання та використання полгшчно! влади в державi [9, с. 174];
- рiзноманiтнiсть суб'ектiв протиборчих сторш, що застосовують засоби збройного насилля, дозволяе представити !х у виглядi певних полiтико-правових конструкцiй [10, с. 149];
- збройне насилля е метод та зааб застосування збройно! сили з метою пригтчення спротиву i пiдкорення сво!й волi протиборчо! сторони;
- збройне насилля може розглядатися як юридичний факт, що призводить до юридичних наслiдкiв: виникнення, змiни або припинення особливого / нового типу правових вiдносин, як простежуються на територiях, що знаходяться пiд контролем тих чи шших протиборчих сторш;
- застосування збройного насилля призводить до необхвдносп створення та функцюнування вщповщних сил та засобiв з боку вах протиборчих сторiн, сукупшсть яких утворюе вiйськовi органiзацi! воюючих сторш;
- розмiри втрат в наслщок застосування засобiв збройного насилля не мають значення нi в рядах супротивника, ш серед сво!х, нi серед цивiльного населення;
- для военних оргашзацш протиборчих сторiн не юнуе будь-яких мiжнародних обмежуючих угод, для них немае ш вшськовополонених, нi цивiльного населення, е заручники, свщки та додатковi об'екти для знищення;
- тд час громадянських вiйн сучасносп поряд зi застосування збро! вщбуваеться актуалiзацiя так званих арха!чних форм насилля (згвалтування, кастрацiя, заслiплення, розчленування, погроми, спалювання, кровна помста тощо);
- спалахи збройного насилля вщбуваються скрiзь, де втрачаеться контроль над реоргашзащею суспiльного та державного;
- посилення застосування збройного насильства з боку кримшальних угруповань, окремих бандитш та злочинцiв;
- в умовах громадянсько! вшни збройне насилля шд час свого функцюнування руйнуе та знищуе продукти життедiяльностi та матерiальнi цiнностi, посилюе дезiнтеграцiю та дестабшзащю суспiльства.
Саме збройне насилля вщбуваеться в трьох аспектах в фiзичному, психологiчному та майновому. Так, фiзичний аспект простежуеться в кожному
знищенш людського життя, дi!' проти життя, здоров'я людини, завдання бол^ дi! його прав та свобод людини. Поряд з фiзичним аспектом спостертаеться психологiчний вплив, наприклад, демонстращя збро! впливае на органи почуття, викликае у людини зоровi, слухов^ тактильнi вщчуття, в результатi яких потертлий взнае про характер загрози, ступеня небезпеки збро!. Головна мета залякати людини, якщо не мае цш знищити. Психологiчний аспект збройного насилля представляе собою загрозу застосування фiзично! шкоди. Таким чином, наслвдки для людини зв'язанi з впливом на психику, викликаючи так1 почуття, як страх, гшв та обурення. Якщо говорити про майновий аспект застосування збройного насилля, то це перш за все, пов'язане з умисним знищенням, майна як учаснишв протиборчо! сторони, так i цив№ного населення. При майновому насиллi простежуеться агресивна, полiтична мотивацiя, яка спрямована, навiть, не на людину, а на його майно, заподшючи ти самим, шкоду людиш. Якщо фiзичне насилля спричиняе шкоду безпосередньо людиш, що майнове насилля впливае на людину через iншi аспекти, а саме власшсть (при цьому ми не забуваемо, що в умовах руйнування правопорядку тд час громадянсько! вшни, шститут право власностi не дiе).
Пiд час громадянських вшн за статистикою найбiльших втрат зазнае цившьне населення, i вiдповiдно насилля виступае як метод ведення вшни. Шд час внутршньо! вiйни застосовуеться таке умисне насилля проти цив№них осiб, як: облога, тероризм, викрадення людей, етнiчнi зачищення та сексуальне насилля.
Найбiльш масштабним за наслiдками застосуванням насилля до цившьного населення виступае облого. Хоча не юнуе никого правового визначення облоги, як правило, вона, як правило, визначаеться як оточення мюта чи географiчно!' областi однiе! iз протиборчих сторiн та наступний тиск на цю область з метою змусити !! здатися, скласти зброю. 1сторична тактика, що використовувалася для досягнення поставлено! мети, включала голод, бомбардування, руйнування цивiльних об'екпв (системи водогону) та блокаду доступу до гуманитарно! допомоги в цьому райош.
Як приклад, можна навести облогу Сараево армiею боснiйських сербiв, коли мали мiсце вiдсiкання найбiльш важливих зв'язк1в мiж цивiльним населенням та зовшшшм свiтом, блокуванням торгiвлi та допомоги, а також военш атаки з боку босншських сербiв [4].
Якщо одшею з причин громадянсько! вшни виступають етнiчнi протирiччя, то одним з проявiв насилля виступають етнофобськ чистки або етнiчний геноцид. Так, свого часу, тд час конфлжту в Руандi в 1994 р., Рада Безпеки ООН виразила стурбованiсть в резолюцiях стосовно геноциду, навиъ, було створено Мiжнародний кримшальний трибунал для Руанди, який виню та затвердив дек1лька приговорiв з приводу геноциду. Також свого часу, Судова палата Мiжнародного кримшального трибуналу з колишньо! Югославi!' в серпш 2001 р. винесла перший приговор по справi геноциду у зв'язку з конфлштом в Боснi!' та Герцеговиш, вiдносно рiзанини боснiйських
мусульман, яка вщбулася в Сребренищ в червш 1995 Р.
Бiльш того при бойових дiях, коли ввдбувалися етнiчнi чистки керiвництво протиборчих сторш заохочуе тих, хто найбiльш завзято депортуе, пiддаe тортурам або вбивае представнишв шшо! сторони. При цьому спостерiгаеться взаемне знищення, що за своею суттю е багатостороннiм насиллям, при якому жоден iз юнуючих полiтичних акторiв не мае намiру управляти населениям, проти якого веде бойовi дп. Полiтичнi актори мають однаковi намiри знищувати один одного (приклад, геноцид в Руанд^.
Щд час громадянсько! вiйни постiйно ввдбуваються акти фiзичного, сексуального та психолопчного насилля вiдносно ж1нок. Саме в таких ситуащях жшки стають особливо легкою мшенню для насилля, бо в перюд збройних конфлiктiв поняття мужностi часто асоцiюеться з агресивним ж1нконенависницькою поведiнкою, коли ж1нка та и тiло сприймаеться як свого роду ворожа територiя для завоювання, щоб таким чином принизити чоловiчу гiднiсть супротивника, а з шшого боку - нагородити себе.
Однiею з розповсюджених форм насилля пiд час громадянсько! вшни е згвалтування жшок. Насилля в побвдних ситуацiях мае страшш особливостi , як1 вiдрiзняють його ввд актiв насилля, що вщбуваються в мирний час. Згвалтування в якостi засобу ведення вшни стае стратепею. Воно мае особливий знущальний сенс не тiльки над людиною, але й над протиборчою стороною в цiлому. Останне чггко простежуються у внутрiшнiх етнiчних вшна, коли ввдбуваеться наруга над представниками iншого народу. Так, в колишнш Югославп згвалтування ж1нок мало майже ритуальний характер, коли серби чи хорвати спещально утримували «ворожих жшок», тддаючи останнiх згвалтуванню i выпускали, тодi, коли наступав великий термш вагiтностi, що не дозволяе зробити аборт. Це був парано1дальний досвщ «розмноження» сербiв чи хорватiв в лот ж1нок свого ворога.
Говорячи про згвалтування, треба шдкреслити, що сама його загроза застосування з боку представник1в вiйськових формувань протиборчо! сторони змушуе ж1нок покидати райони ведення бойових дiй, стають перемшеними особами, зтикаючись з актами насилля в нових мюцях вже з боку мюцевих мешканцiв.
Пвд час громадянсько! вiйни доводиться розрiзняти терор та «насилля мас», включаючи психопатологш стадного садизму. Крiм того, якщо у класичних вiйнах психолопя була доповненням до збро!, то в громадянських вiйнах психологiя вшська, збройних формувань поеднуеться з психолопею масових рух1в. I в останньому випадку, одним з головних завдань кожно! з протиборчо! сторони стае не пльки завоювання контролю над територiею держави, а й завоювання душ населення. Вiйна ввдбуваеться не пльки на розпливчатiй «умовнш» лшп фронту, а й на iнших фронтах - полтгачному, соцiальному, економiчному, психологiчному тощо.
Сам по собi феномен насилля не е антрополопчною аномалiею. Природа насилля та
обумовлешсть його в людському суспiльствi стало предметом багаточисельних дослiджень.
Щiд час громадянсько! вшни ми маемо справу з найстрашшшою реальшстю, в як1й е жертви насилля та военних дш, так й !хш виконавцi. Останнi само по собi перебувають в полош спiралi насилля, яку ж самi i породили, але яку вже не в силах контролювати. На думку росшського вченого В. Тишкова «Насилля стае змютом та повсякденшстю, але не сигналом неблагополуччя...» [8, с. 234].
Причини та форми жорстокосп [6, с. 157]:
- бойова лють. Пвд час бойових дш протиборчi сили зi зброею в руках переживають почуття найсильшшою ненавистi до супротивника;
- завзяпсть ворога. Найбiльш дiездатнi частини кожно! з протиборчо! сторони билися до кшця i пiдлягали знищенню, навиъ якщо !хиi учасники намагалися здатися у полон;
- помста за звiрства супротивника. Бузувiрства над живими, знущання над трупами;
- почуття ненависп до ворога, яке випкало не тiльки з само! психологи бою, але й свщомо культивувалося до воюючо! людини аптащею, наказами военачальников, порадами досв1дчених во!шв;
- каральнi операцi!.
Сама жорстошсть могла проявлятися не тiльки тд час военних дiй, але й тсля них, знаходячи прояв у масових розстршах полонених. Жорсток1сть щд час бойових дiй суттево впливае на психiчний стан представник1в обох воюючих сторш: формування захисно! реакци до жах1в вiйни (несприйиятливiсть до виду вбитих); розвивалася звичка до агресп (озлоблення, озвiрiння); формування здатносп до знеособлення супротивника, сприйняття останнього як «об'екту» який треба усунути.
Жорсток1сть знаходить прояв i у застосуванш тортур. В деяких випадках тортури застосовують з метою отримати iнформацiю або змусити спiвпрацювати, «зламати» жертву. 1нколи основна мета - покарати або знищити супротивника або цивiльну особу, що шдтримуе протиборчу сторону громадянсько! вiйни.
Так зване насилля пiд час громадянсько! вшни обумовлено низкою факторiв. З одного боку, воно акумулюе в собi економiчнi, полiтичнi, iдеологiчнi та iншi можливостi протиборчих сторiн. З шшого боку, самi соцiальнi протирiччя та боротьба за владу тд час громадянсько! вiйни виливаються у военне протиборство та збройну боротьбу. Рушшними силами насилля (iнiцiаторами, оргашзаторами, виконавцями) пiд час внутрiшньо! вшни стають сощальш, нацiональнi групи, полггачш рухи та партi!, угруповання та окремi особи. В даному випадку, з огляду на склад рушшних сил насилля, ми маемо справу з погромами, полтгачним бандитизмом, терористичними акцiями, зiткнения армiй протиборчих сторш, урядових та опозицiйних вiйськ, миротворчих вiйськ з вiйськами протиборчих сторш.
Висновки. Умови громадянсько! вiйни призводять до того, що насилля стае заходом, за допомогою якого змшюеться статус-кво в певнш соцiальнiй системi та стверджуються прюритети
протиборчих CTopiH, а охарактеризован аспекти та дп насилля ввдбуваються одночасно або одне спричиняе собою iнше, вщбуваеться так звана ланцюгова реакцiя.
Список лггератури:
1. Van den Haag E. Political Violence and Civil Disobedience. - N.Y., 1972. - P. 54.
2. Арендт Х. О насилии / Ханна Арендт // Мораль в политике. Хрестоматия. - М.: КДУ: Изд-во МГУ, 2004. - С. 312 - 378.
3. Бардш О. Насильство, вшна, тероризм як способи розв'язання конфлжтно! ситуацп: полтголопчний аналiз сутносп понять / Олександр Бардiн // Людина i полiтика. - 2003. - № 5. - С. 83 -96.
4. Военные преступления - что обществу следовало бы знать: руководство для преподавателя [Электронный ресурс] // tandis.odihr.pl/documents/hre-compendium/rus/cd%20sec%/203III_40_1ru.hdf.
5. Гусейнов А. Понятие насилия / А. А. Гусейнов [Электронный ресурс] // http:guseinov.ru/publ/nasilie.html.
6. Разиньков М. Причины, формы, психологические последствия проявления «боевой
жестокости» в гражданской войне / Михаил Егорович Разиньков // Грамота. - 2011. - № 5 (11) - часть 2. - С. 156 - 159.
7. Сорокин П. Причины войны и условия мира / П. А. Сорокин // СОЦИС. - 1993. - № 12. - С. 140 -148.
8. Тишков В. Общество в вооруженном конфликте. Этнография чеченской войны / В. Тишков. - М.: Наука, 2001. - 552 с.
9. Файзрахманов Р. Вооруженное насилие в систиме властных отношений / Рафаил Файзрахманов // Вестник МГОУ. - Сер.: История и политические науки. - 2003. - № 3 - С. 174 - 180.
10. Файзрахманов Р. Вооруженное насилие как политико-правовая категория: сущность и основные признаки / Рафаил Файзрахманов // Бизнес. Менеджмент. Право. - 2011. - № 1 (23) - С. 146 - 149.
11. Флиер А. Культурные основания насилия / Андрей Яковлевич Флиер // Знание. Понимание. Умение. - 2012. - № 1. - С. 19 - 26.
12. Шлёгель К. Новый порядок и насилие. Размышления о метаморфозах насилия / Карл Шлёгель // Вопросы философии. - 1995. - № 5. - С. 12 - 19.
