CC BY
100
ПОЛ1ТОЛОГ1Я
УДК 323(477)+172
М. П. Требш, доктор фшософських наук, професор ПОЛ1ТИЧНА КУЛЬТУРА СУЧАСНО1 ВЛАДНО1 ЕЛ1ТИ УКРА1НИ
Проаналгзовано стан полтичноI культури сучасноI владноI елти в Укратг. Роз-глянуто характеры риси сучасного укратського полтичного устрою, мехашзм формування г цтностг владноI елти, особливостг и полтичноI культури. Запропо-новано мехашзм ефективного функцюнування владноI елти.
Ключовi слова: полтична культура, владна елита, цтностг владноI елти, по-лтичний устрш, мехашзм формування полтичноI елти.
Актуальтсть теми. Вся лопка сучасних полтгичних процеав, що ввд-буваються в Укра!ш, особливо процесiв виборчих, невщворотно вимагае з'ясування того кола питань, як пов'язанi з функцiонуванням полггично про-ввдно! суспшьно! верстви. Та й за класичним витлумаченням сутносп держа-ви, державно органiзованим можна назвати те суспiльство, котре у сво!й со-цiальнiй структурi мае «особливу групу людей — апарат управлiння, який виконуе рiзноманiтнi загальносощальш функцп» [10, с. 194], i насамперед таку першочергову справу, як здшснення функцп правлiння [1, с. 292]. Феномен политично! елгги як значущого суб'екта сучасного сощального процесу е об'ектом дослiджень полгголопв i розглядаеться ними в рiзних ракурсах.
I це невипадково, тому що усшх соцiально-полiтичних i економiчних реформ будь-якого суспiльства значною мiрою зумовлений професiоналiзмом прав-лячо! елгги i безпосередньо залежить вiд дiяльностi всiх елiтарних груп у суспшьствг Успiх дiяльностi политично! елiти залежить вщ И полггично! культури, тому з'ясування сучасного стану политично! культури владно! елiти Укра!ни i визначення шляхiв та засобiв !! тдвищення е актуальною науковою проблемою.
Стан наукового розроблення проблеми. Проблема политично! культури владно! елiти Укра!ни постiйно перебувае в ценг^ уваги науково! спшьноти.
© Требiн М. П., 2010 137
Т чи iншi аспекти формування политично! культури политично! елiти Украни розглядали Л. Герасiна, С. Денисюк, М. Дмитренко, В. Доб1жа, Г. Клiмова, В. Корнieнко, С. Кострюков. М. Михальченко, С. Пазинич, М. Панов, I. По-лщук, О. Проскурша, О. Романовський, О. Романюк та ш. [2-5; 9; 11; 14]. Але проблема залишаеться дуже болючою для укра!нського суспiльства i по-требуе подальшого розгляду та пропозицш щодо И розв'язання.
Мета статтi — проаналiзувати сучасний стан справ щодо политично! культури владно! елiти Укра!ни, запропонувати деякi шляхи розв'язання складних проблем, що накопичилися у цiй галузi суспiльного життя.
Слово «елгта» мае характер сощального мiфу, який вимагае наявностi верстви населення, що мае кращ якосп на вiдмiну вiд всього народу. Але чи е вона такою? Так, у кранах Стародавнього Сходу та в часи Середньовiччя належшсть до елгта визначалася соцiальним статусом: сам факт народження дитини у знатнш ам'! надавав !й привше!. Ця елiта була замкненою групою, стiйкою до зовнiшнiх впливiв. Фактично, починаючи з Конфуцiя, проголо-шувалися однi норми поведiнки для «благородних» людей, для тих, хто повинен керувати, а iншi — для «низьких», зобов'язаних коритися. Вчеш Антич-ностi (Гераклiт, Платон, Арютотель та iн.) також шдкреслювали необхщшсть нерiвномiрного розподiлу суспiльства, вважаючи, що одш повиннi правити, а iншi — 1м коритися.
Фундатором цшеспрямованого наукового розгляду проблем владно! елгта слiд вважати iталiйського фiлософа Шкколо Макiавеллi. На його думку, цш-ностi свiту розподiлено нерiвномiрно, а разом з ними настшьки ж нерiвно-мiрно розподiлено престиж, владу та почестi, пов'язанi з полггачним про-цесом. Згодом свiй внесок у формування сучасних теорiй ели1 зробив Фрiдрiх Нiцше. Першоосновою светового процесу вiн оголосив волю до влади, а ру-шiйною силою юторп вважав ненаситне прагнення до вияву влади та засто-сування влади, користування владою як творчим шстинктом [12].
Разом з тим на зламi Х1Х-ХХ ст. вже не було спшьних пiдходiв як до ви-значення поняття «елиа», так i до !! структурних елементiв, особливостей змiни (циркуляцi!). Виникають рiзноманiтнi напрями, школи, серед яких най-впливовiшою е школа «машавелтслв» (Г. Моска, В. Паретто, Р. Мiхельс та iн.), вплив яко! е вагомим i дотепер. Наприклад, Г. Моска до елiт вщносив керуючi верстви суспiльства [8], а В. Паретто ознаками елiти вважав владу i капiтал, вiдзначаючи при цьому наявнiсть у !! представнишв особливо зна-чущих для суспшьства якостей та рис.
Першi спроби створити елiтарнi теорi! на укра!нському пiдгрунтi пов'язанi з iменами В. Липинського та Д. Донцова. В. Липинський е автором концепцп «нацюнально! аристократi!». На його думку, в кожнш нацi! iснуе група людей, яка керуе нащею, стоячи на чолi !! полiтичних i оргашзацшних установ. Вона створюе певнi культурш, моральнi, полiтичнi та цивiлiзацiйнi щнносп, якi
згодом привласнюе co6i цiла нащя для нормально! життeдiяльностi. Таку провГдну групу В. Липинський i називае «нацюнальною аристокрапею» [7]. Вш пГдкреслюе важливiсть процесу «постшного ввдновлення або змши аристократ», тобто циркуляцп елiт. Коли цей процес припиняеться, то нацiя по-трапляе пГд провод чужо!, сильнiшоï, н1ж власна, политично! елiти, втрачаючи свою нацюнальну iдентичнiсть.
У концепцiï ел1ти, розроблено! Д. Донцовим у працi «Дух нашо! давнини», джерелом формування елгти мае бути суворий вiдбiр «кращих людей» з усiх верств суспшьства, а не тiльки з мiфiчного «демосу», маси, класу, партiï. Принциповою для Д. Донцова е обов'язковють суворо! «чистки», «прощжу-вання» цього ввдбору, завдяки чому мають зберГгатися духовна, моральна чистота, владна сила, могутшсть ел1ти. Д. Донцов вважав, що без елгти сус-пшьство е «стадом». До елiти належать лише люди особливого типу, особливо! вдачГ. До прикмет члешв провадно! верстви Д. Донцов вГдносив: шляхет-шсть, благородство; мудрГсть (наявшсть концепцп сво!х дш); мужнють, вГд-вагу (виявляеться у вмшш протиставитись оточенню й самому собГ у вах слабкостях).
Вагомий внесок у становления теори ел1тизму в ХХ ст. зробили М. Вебер, Х. Ортега-ьГассет, Ч. Р. Мшлс, А. ТойнбГ та ш. Наприклад, для А. ТойнбГ елiта — це творча меншГсть, яка на противагу мас здатна очолити змши культур, спрямувати юторичний процес; для Х. Ортега-ьГассета ел1та — це люди, яш мають штелектуальну i моральну перевагу над шшими, користу-ються найбшьшим престижем, володшть почуттям власно! вадповадальносл перед суспшьством [13].
Таким чином, у тлумаченш поняття «елгта» можна виокремити два основ-них пгдходи: сощально-статусний (соцюлопчний) i сощально-культурний. У контексп першого шдходу елгта — це, по суп, представники вищого класу, яш здшснюють керГвш, управл1нськ1 функци у суспшьствг Як переконливо доводив Ч. Р. Мшлс, елгта е не результатом штелектуального, психолопчного i морального переважання над рештою суспшьства, а наслвдком зайняття командних позицш у сусшльнш Герархп. У контекстГ сощально-культурного шдходу провГдними ознаками елгти е шновацшшсть, творчГсть, висош мо-ральш i психолопчш якостГ, передуам служ1ння штересам суспшьства. Ви-никае принципове запитання: чи е означеш характеристики сутшсними, взаемодоповнюючими ознаками елгти взагалГ (як дшсно кращого у сустль-ствГ) або вони характеризують по суп рГзш типи елгг? Росшський науковець С. Глаз'ев пропонуе розрГзняти продуктивну i правлячу ел1ти. На його думку, до продуктивно! елгти належать найкращ представники наци, як1 створюють можливостГ для и розвитку, носи штелектуального i виробничого потенщалу краши. Правляча елгта здшснюе владу, яка може використовуватися як на благо суспшьства, так i на шкоду йому.
У науковш лiтературi щодо типологи елт iснують два основних пГдходи. ПрибГчники першого (П. Бiрнбаум, Ч. Р. МГллс, Т. Мейно), який називаеться монiстським, вважають, що сустльством завжди керуе едина, досить згурто-вана елiта. Представники ще! сощально! групи мають значний рiвень соль дарностi, що грунтуеться на однаковому соцiальному походженнi, високому рiвнi матерiального становища та освiти. Iншi вчеш (Д. Белл, З. Бжезинський, М. Дюверже) наголошують на тому, що в умовах сощально! стратифжацп постiндустрiального суспiльства, у межах якого формуються i конкурують рiзнi економiчнi групи, юнування едино!, з високим рiвнем солiдарностi елiти просто неможливе. Отже, у сучасному суспiльствi iснуе не одна, а багато елiт. Ця теорiя одержала назву плюралiзацi! елiт.
Подiляючи погляди концепцi! плюралiзацi! елгг, ми можемо уявити со-щальну структуру суспiльства у виглядi системи взаемопов'язаних соцiумних пiрамiд, кожна з яких не тiльки вiдповiдае певним сощальним групам i подструктурам суспшьства, а й харакгеризуе iерархiю усерединi них. У кожнiй сощальнш групi (принаймнi, великий, середнiй) юнують власнi елiти, представники яких мають найбiльшi досягнення, користуються найбшьшим престижем, впливають на шших членiв, подальший розвиток групи у цшому. В концепцiях плюралiзму елгг поряд iз полiтичною елiтою виокремлюються економiчна, вiйськова, наукова, мистецька, освГгянська, медична, релiгiйна та шшГ елгги.
Якщо говорити про Укра!ну, то за умов перерозподшу капiталу всього укра!нського суспiльства вузьким колом оаб на початковому етапi !! держа-вотворення, часто псно пов'язаних Гз колами старо! партiйно! номенклатури, образ «влади» у сустльно! свщомосп поеднувався не зГ словом «елгга», а зГ словом «маф1я». Значну частину укра!нсько! елгги стали складати представники «ново! буржуази», як1 головним сво!м завданням вважають знаходження «спшьно! мови» з представниками влади з метою конвертацп влади у влас-шсть, а власносп — у ще бшьшу владу. Така елГга виявилася надзвичайно ефекгивною у досягненш власно! мети, формуванш й захисп власного ште-ресу. Тобто, якщо ти багата людина, бГзнесмен, банкир, шдприемець, то це означае — ти представник елгги, що по суп е сшрним. Тому ця категорГя людей, використовуючи жебрачий стан укра!нсько! штелтенцп, почала на-магатися одержати науковГ ступеш для засвщчення свое! штелектуально! переваги над шшими. I багато хто з них одержав щ науковГ звання, але на-явшсть диплома кандидата або доктора наук е свГдченням не високих розу-мових здГбностей у ще! категорп громадян, а лише деградаци науково! елгги Укра!ни, яка заради того, аби вижити, йде на аморальш вчинки.
Така владна елГга створила полГгичний устрш, характерними рисами якого е нехтування суспшьними штересами, безвадповадальшсть, безконт-рольшсть, непрозорють. Влада Гснуе сама по собГ, суспшьство — само по собГ. 140
Харакгерними рисами полтгично! системи стали: неадекватне представництво суспшьних штересш; ввдсутшсть мехашзмГв вщповвдальносп владно! елГги перед сустльством за проголошеш нею документа програмного характеру; вплив на засоби масово! шформаци з метою обмеження поширення критично! шформаци про до правлячо! елГги; оргашзащя правлячою елггою штучно! шд-тримки громадянами !! полГгичних ршень; неприйняття правлячою елггою опозици як полтгичного опонента; патронально-ктентальний принцип кадрово! полтгики; зневага до моральних принцитв Г цшностей вГдкрито! полггики [9].
Владна елГга Укра!ни змогла запропонувати суспшьству лише ту систему цшностей, що була Г е близькою !й самш: орГентацш на цшносп особистого споживання, зневагу до тих, хто не е елггою [6]. Унаслщок цього маемо ситу-ацш подвшно! моралГ, вщповщно одна Гснуе для виголошення «високих» норм Г цшностей, а шша — для досягнення сво!х цшей. У результат! спосте-ртаемо корозш моральних цшностей, яка особливо позначаеться на молодому поколшнг Молодь починае вважати, що досягти «елГтарних» позицш у сустльст можна лише не обмежуючи себе нормами мораль Говорячи про владну елГгу сучасно! Укра!ни, можна визначити !! як таку, що не спромогла-ся чГтко сформувати нацюнальну Гдею, визначити стратегш сустльного роз-витку та вибудувати на цш основ! систему цшностей. Ураховуючи взаемозв'язок полГгично! елГги Г мас та визначаючи керГвну роль елГги у цих вщносинах, можна виокремГги ще одну рису укра!нсько! полГгично! елГги — вГдмежуван-ня !! вгд ввдповвдальносл за Г ршення, як1 нею приймаються. I допоки по-лГгична елГга не буде спроможною Г готовою брати на себе всю повноту вГд-повщальносп за власш ршення, доти вона не набуде якостей власне тако!.
Центральне мюце в дослщженш владно! елГги поадають питання !! фор-мування: вгд того, як воно здшснюеться, залежить склад елГги, а тому Г соць альний змют системи управлшня, що здшснюеться владною елггою. Процеси формування владно! елГги розглядаються через систему понять та категорш, одним Гз центральних е поняття циркуляцп елГги. Його запровадив у науковий обГг один Гз засновник1в теорп елГги — В. Паретто. Сучасш американсьш до-слщники Д. Х^до та Я. Пакульсьш видшяють чотири модел циркуляцп елГги: класичну, замщувальну, репродукгивну, квазГзамГщувальну. Класична цирку-лящя — це процес поступових змш в елт. Цей тип циркуляцп широкий Г сощально глибокий (охоплюе велик! верстви елГги). Вш визначаеться ево-люцшним характером оновлення елГги, приводить до появи та Гснування консенсусно! елГги. ЗамГщувальна циркулящя, як Г класична, визначаеться широтою Г глибиною, проте е динамГчшшою Г здшснюеться примусовим шляхом. Типовий випадок — це повалення попередньо! елГги Г формування ново! в результат! революцп. Репродукгивна циркулящя — заразом обмежена, Г поверхнева, Г поступова та еволюцшна. ЕлГгна група вщмовляеться вгд ста-рих докгринальних положень або значно змГнюе !х для того, аби залишитися
при владг Завдяки таким маневрам бшъшосп представнишв елiти вдаеться зберегти владу i статус. Квазiзамiщувальна циркулящя характеризуеться най-меншими змшами в елiтi, !х раптовим i вимушеним характером. Вгдбуваеть-ся подш елiт, наслiдком чого можуть бути перевороти. Значною проблемою у формуванш владно! елгти Укра!ни е система !! вiдбору або рекрутування. Основними принципами и формування на цей час виступають: 1) клановiсть;
2) особиста ввддашсть як головний критерш добору на керiвнi посади;
3) земляцтво, кумГвство; 4) протекцiонiзм.
Проте становлення нашо! незалежно!, демократично!, правово!, сощаль-но! держави потребуе наявносп людей, як1 були б дшсно елiтою наци завдяки сво!м штелектуальним, професiйним, етичним якостям, володарями думок на нивГ художньо! творчост та засобiв масово! iнформацi! тощо. Виховання владно! елгти буде ефективним, коли вона формуватиметься: на всГх рГвнях iерархiчно! «драбини влади»; на основГ соцiального консенсусу, дiалогу у ви-рiшеннi стрних питань; на тдстам створення ефективного механiзму «стри-мування г противаг»; на правовому закршленш мюця Г ролГ контрелiти (опо-зицп) в суспшьствц на основГ сприйняття сучасних державницьких Г нацю-нальних шеолопчних цшностей.
Певними гаранпями ефективного функцюнування владно! елии в Укра-!ш повинш служити таш чинники: ефективний громадський контроль за владною елггою; вгдсутшсть тиску на засоби масово! комушкаци, юнування альтернативних ЗМ1; свобода конкуренци, суперництво ели; вадкрипсть ели для сощально! мобшьносп, можливГсть «просування» ГерархГчною драбиною; загальний поступ процесу, пов'язаного з розвитком громадянського сустль-ства в Укра!ш. Критер1ями ефективно! д1яльност1 владно! елгта виступатимуть стабГльшсть суспшьства, зростання добробуту населення, прогнозована зов-шшня та внутршня полпика, зростання ролГ громадянського суспшьства.
Така верства населення, як владна елта, повинна мати Г вадповадну по-лиичну культуру [2]. Вона посщае важливе мГсце у структурГ дГяльностГ владно! елии, полгтична культура одночасно е елементом (политичною свГдо-мютю) Г функцюнальним аспектом (политичною поведшкою) [3]. У складних умовах, в яких перебувае сьогодш Укра!на, особливо! значущост набувае суб'ективний чинник политично! культури (ставлення до политики, полиичш цшносп, шеолопя, нацюнальний характер, культурне середовище тощо) вузького елиарного шару сощально-полиично! системи, за яким сто!ть мож-ливГсть обрання того чи шшого шляху розвитку суспшьства. Роль цього чинника щлком порГвнювана з роллю флуктуацп у вгдкритш неврГвноваженш динамГчнш системГ, яка проходить точку бГфуркацп. Структура сощально-полиично! системи неоднородна. Вона включае низку шдсистем — суб'екпв, структура яких також може бути неоднорщною. Д1я суб'ективного чинника на рГзних рГвнях сощально-полиично! системи викликае неоднакову реакщю.
У верхньому шар! сощально-полггично! струкгури — елГгарному такий вГдгук досягае сво!х максимальних значень. Тому слад вважати, що вщ швидкосл Г ступеня оргашзацп такого сощально-полггичного суб'екта, як елГга, багато в чому залежатиме те, як буде оргашзовано сустльство в цшому. Лише ви-переджальний стан розвитку полГгично! культури владно! елГги стосовно полГгично! культури всього суспшьства дае пГдстави визначити владну елГгу як творчу меншГсть Г носГя сощальних шновацш [11]. Хоча под!! передви-борно! президентсько! кампанп в Укра!ш 2010 р. Г те, що трапилося шсля перемоги одного з кандидапв, свщчать лише про одне — рГвень полГгично! культури (навиъ Г взагал! культури) у так звано! «владно! елГги» Укра!ни украй низький, мабуть нижчий за полГтичну культуру всього суспшьства. Слад пам'ятати, що зпдно з синергетичними принципами сощетальна система, яка опинилася в точщ бГфуркацп, може бути виведена з нього на основ! нових базисних структур, цшностей Г норм поведшки. У цей момент негативну роль вщграють концептуально-рацюналГстична слабк1сть реформ, сощальна мь фотворчють Г моральний декаданс, який був притаманний владнш елт за чаав президентства В. Ющенка.
Основними характерними рисами владно! полГгично! елГги Укра!ни е:
1) дихотомГчшсть, що виявляеться у подш всього полГгичного поля на сво!х прихильник1в Г супротивников, де юнують лише правильна Г хибш точки зору;
2) конфронтацшшсть, що припускае виключення компромгав, толерантносп як таких Гз полГгичного життя як елГги, так Г сощуму в цшому; 3) суперечшсть м1ж належним Г сущим, що виявляеться у зовшшнш декларативносл нацю-нальних штересш Укра!ни Г пракгичнш робот! стосовно розв'язання особис-тих меркантильних проблем. Якщо говорити про правову складову ще! характерно! меж1, то вона виявляеться у правовому шгшзм! для елГги Г декла-рацп правового щеалГзму для всього народу; 4) клГентелГзм, коли система взаемин у владних структурах будуеться на основ! особисто! ввдданосп Г вГд-повщно закршлюеться в нормативно-правових актах, таких як, наприклад, «закрил списки»; 5) мГфотворчГсть, коли та або шша володарююча елГга створюе черговий мГф для народних мас: «висок! сощальш стандарти тут Г зараз, як тшьки ми прийдемо до влади», «укра!нський прорив», «евроште-гращя», «евроантлантична штеграц1я» тощо.
Укра!нський народ сподГваеться, що сучасна змша владно! елГги подолае !! вади Г створить принципово шшу траекторш сощального прогресу, в основ! яко! знаходилися б пересГчний укра!нський громадянин, його потреби Г бажання, висок! сощальш стандарти Г европейський рГвень життя.
Висновки. Становления полГгично! культури владно! елГги Укра!ни вГд-чувае на соб! насамперед особливосп нишшнього стану всього укра!нського суспшьства, а саме: домГнування у суспшьно! думщ цшностей демократ!!, еволюц1я демократичних вадносин, становлення демократичного типу поль
тично! свадомосл, формування полГтично! поведшки на демократичних, правових засадах [4]. Причому на вщмГну вгд всього укра!нського народу владна елгта е суб'ектом процесу формування цих цшностей Г повинна по-казувати масам зразок ще! демократично! политично! культури [14]. Формування системи щншсних орГентацш владно! елии не може не спиратися на певну духовно-етичну основу: процес формування !! полпично! культури повинен мютити як мшмум два чинники одночасно: висок етико-моральш якосп Г високий професюналГзм на основГ розвинено! правосвщомосп та полиико-правових знань. За наявносп вГдповгдно! потребам суспшьства полпично! етики та культури владно! елии слад розраховувати на актившсть Г оргашзовашсть !! професшних полиичних дш [5]. За вгдсутносп таких сам представники владно! елии ризикують зникнути з политично! арени.
Л1ТЕРАТУРА
1. Пденс Е. Соцюлопя : пер. з англ. / Е. Пденс. — К. : Основи, 1999. — 415 с.
2. Денисюк С. В. 1мвдж полпичного лвдера в контекст! розвитку украшсько! полгтич-но! культури: особливосл формування та мехашзми реалГзаци : автореф. дис. ... канд. полгт наук : 23.00.03 / С. В. Денисюк ; Нац. пед. ун-т Гм. М. П. Драгомано-ва. — К. , 2007. — 18 с.
3. Дмитренко М. Особливосл сучасно! полпично! культури: проблема визначення / М. Дмитренко // Полгт менеджмент. — 2005. — № 5. — С. 134-138.
4. Коршенко В. О. Формування полпично! культури сучасно! владно! елпи в Украш : монографш / В. О. Коршенко, В. В. ДобГжа. — Вшниця : ВНТУ, 2009. — 160 с.
5. Кострюков С. Культура Г влада: проблеми взаемодп: (соцюлого-фшософський аналГз) / С. Кострюков. — К. : Знання Укра!ни, 2009. — 355 с.
6. Кравченко Н. И. Политические и другие социальные ценности / Н. И. Кравченко // Вопр. философии. — 2005. — № 2. — С. 3-16.
7. Липинський В. Нацюнальна аристократ / В. Липинський // Консерватизм: Анто-лопя. — К. : Смолоскип, 1998. — С. 256-262.
8. Моска Г. Правящий класс / Г. Моска // Социс (социологические исследования). — 1994. — № 10. — С. 183-194.
9. Михальченко Н. И. Украинское общество: трансформация, модернизация или лимитроф Европы? / Н. И. Михальченко. — К. : Ин-т социологии НАН Украины, 2001. — 440 с.
10. Музиченко П. 1сторш держави Г права Укра!ни / П. Музиченко. — К. : Знання, КОО, 2000. — 642 с.
11. Нагорний В. Сутшсш проблеми полгшчно! культури / В. Нагорний // Полгг менеджмент. — 2006. — № 5. — С. 83-93.
12. Ницше Ф. Воля к власти: опыт переоценки всех ценностей / Ф. Ницше ; сост.
A. А. Жаровский. — М. : ЯеА-Воок, 1994. — 352 с.
13. Ортега-ьГассет Х. Вибраш твори / Х. Ортега-ьГассет ; пер. з Гсп. В. Бурггардт,
B. Сахно, О. Товстенко ; передм. В. Табачковський. — К. : Основи, 1994. — 420 с.
14. Проскургна О. О. Полгшчна культура шформацшного суспшьства: монографГя / О. О. Проскургна. — Луганськ : Вид-во ДЗ «ЛНУ Гмеш Тараса Шевченка», 2008. — 352 с.
ПОЛИТИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА СОВРЕМЕННОЙ ВЛАСТВУЮЩЕЙ ЭЛИТЫ УКРАИНЫ
Требин М. П.
Проанализировано состояние политической культуры современной властвующей элиты в Украине. Раскрыты характерные черты современного украинского политического строя, механизм формирования и ценности властвующей элиты, особенности ее политической культуры. Предложен механизм эффективного функционирования властвующей элиты.
Ключевые слова: политическая культура, властная елита, ценности властной элиты, политический строй, механизм формирования политической элиты.
POLITICAL CULTURE OF MODERN RULING ELITE OF UKRAINE
Trebin M. P.
In the article consisting of political culture of modern ruling elite is analysed of Ukraine. The personal touches of the modern Ukrainian political device, mechanism of forming and value of ruling elite, features of its political culture, are exposed, the mechanism of the effective functioning of ruling elite is offered.
Key words: political culture, ruling elite, values of ruling elite, political device, mechanism of functioning of political elite.
УДК 94(470+371)"18"
О. В. Зтченко, доктор Гсторичних наук, доцент ЧИЧЕР1НСЬКА КОНЦЕПЦ1Я ПРАВОВО1 ДЕРЖАВИ
Висвтлено процес опрацювання Б. Чичертим концепци правовой держави, и сутшсть та значення у розвитку сустльства.
Ключовi слова: абсолютистське самодержавство, громадянсью г полтичт права людини, конституцшна монархгя дуалгстичного типу, концепця правовой дер-жави.
Постановка проблеми. В умовах побудови правово! держави, процес яко! супроводжуеться шшдливими для суспшьства тривалими Г невгамовними полГгичними пристрастями, виявляеться актуальним теоретичний та практич-ний досвГд минулого з уама його недолжами, помилками Г корисними для успадкування позитивами. Мета статп — висвГглення процесу опрацювання Б. Чичершим концепци правово! держави, !! сутносп та значення у розвитку
© Зшченко О. В., 2010 145
