CC BY
56
PSYCHOLOGICAL, HISTORICAL AND IDEOLOGICAL FACTORS OF A MYTHOLOGIZATION OF PUBLIC CONSCIOUSNESS
Topalova S. O.
Pre-conditions determining ability of human consciousness to mythologistion that make impossible adequate reality perception of reality, are analyzed in the article. Actuality of the problem is predefined by a present tendency to total mythologistion of political consciousness of modern society. The main idea of the article is the selection of the basic factors mythologistion as well as the research of theirfinding specific effect. Dependence of human political behavior on mythological images and process specificity of a consciousness mythologization of the modern person is investigated.
Key words: public consciousness, mythologistion, psychological, historical and idealogical factors, stereotypes, archetypes.
УДК 323.39
О. О. Маркозова, кандидат сощолопчних наук, доцент
ЕЛ1ТИ В СУЧАСНОМУ УКРАШСЬКОМУ СУСП1ЛЬСТВ1: СУТН1СТЬ ТА НАПРЯМИ ТРАНСФОРМАЦП
Розглянуто суттсть, типологЮ, процес формування та напрями трансформацп основних елтних груп в УкраЫ. Показано роль адмШстративно-владног, полтичноI, економiчноi та сощокультурног елШи у сощально-полШичних процесах в Украгт. Доведено, що у попередш роки вiдбувалося накопичення потенщалу елт, як1 сьогодт приходять до системи влади, а отже, вiдбуваeться процес формування дШсно про-вiдноi елтног групи, яка зможе об 'еднати полтичне, економiчне i культурне вiдро-дження нашог держави.
Ключовi слова: сусптьство, елШи, плюралiзацiя елт, циркулящя елт, сощальт трансформацп.
Актуальтсть проблеми. Будь-яка сощальна система завжди складаеть-ся iз двох основних груп: тих, хто керуе, i тих, ким керують. Групи людей, як займають провщне становище в сусшльстга, називають елгтами. Вся iсторiя розвитку цивМзацп демонструе, що навгть у максимально демократичних державах завжди юнували елгш, яш пею чи шшою мiрою впливали на про-пкання сощально-полгшчних процемв, визначали напрями 1х розвитку.
1снують елиш групи i в Укра1ш, що не суперечить демократизацп та ра-щоналiзащl нашого сустльства, а навпаки, виступае чинником удосконален-ня метсдав сощально-политичного управлiння державою. Бiльш того, наявтсть © Маркозова О. О., 2011 165
рiзноманiтних елгтних груп е одним iз шдтверджень переходу Украши вгд тоталiтарного до демократичного полiтичного устрою, для якого першорядну значущiсть мають не боротьба з елiтарнiстю, а розв'язання проблеми форму -вання максимально квалгфгковано].', результативно! i корисно! для сустльства елiти, своечасне 11 оновлення та попередження тенденцiй вiдчуження вгд народу. У зв'язку iз цим актуальною постае проблема аналiзу сучасних елiтних груп в Укршт, визначення !х взаемозв'язкгв, напрямiв трансформаци та ролi у розвитку сустльства.
Науковерозроблення проблеми. Елгти як сощальт групи iснували у ргз-них суспiльствах протягом усiеl юторп людства. 1де! подiлу людей на «вищих» та «нижчих», «аристократию» та «простолюдингв» обгрунтовано у творчостi Конфуцгя, Платона, Н. Макiавеллi, Т. Карлейля, Ф. Нгцше та iн. Однак сам термгн «елiта» у науковгй обiг увiв наприкiнцi Х1Х - на початку ХХ ст. фран-цузький дослiдник Ж. Сорель. З часом з'являються першi концепци елт, авторами яких були В. Парето, Г. Моска, Р. Мiхельс [1- 3]. Вони розробили осно-внг теоретичнi пiдходи до вивчення сутностi та типологи елiтних груп, про-аналiзували !х ролi у розвитку сустльства. Значний внесок у розвиток теорп ели1 зробили i такi вченi, як Р. Мiллс, Т. Дай, Л. Зiглер, Е. Ггдденс [4- 6] та гн.
Зважаючи на те що елгш е однiею з найбiльш впливових сил, що значною мiрою визначае напрями розвитку всгх сфер життедгяльностг сустльства, аналгзу цього складного г багатоаспектного явища нинг присвячено пращ багатьох як украшських [11- 15], так г росгйських [7- 10] учених.
У той же час, незважаючи на значну кглькгсть наукових дослгджень, актуальною залишаеться проблема аналгзу елгт як динамгчно1 системи, котра постгйно наповнюеться новими ознаками г характеристиками, що у свою чергу впливае на сощальт трансформаций, розвиток держави. У зв'язку гз цим, метою статтг е аналгз сутностг, процесгв формування та напрямгв трансформаци сучасних елгтних груп в Украшг для конкретизаци знань щодо тенденцш !х розвитку та впливу на сощально-полгтичт процеси в кра1ш.
Пгд елгтами розумгють групи людей, якг займають провгдне становище в сусшльствг. Це найбгльш впливовг кола политично г економгчно пангвного класу, якг зосередили у сво1х руках великг матергальнг ресурси, владу, засоби масово1 шформацп тощо. Вони володгють значним ргвнем впливу на суспгль-ство г е основним джерелом поповнення кергвних кадргв для гнститутгв влади.
Серед основних чинникгв, що зумовлюють гснування елгт в сусшльствг, можна видглити такг:
- психологгчну г соцгальну нергвнгсть людей, 1х неоднаковг здгбностг;
- соцгальну та полгтичну пасивнгсть широких мас населения;
- функщонування закону розподглу пращ, який вимагае професгйного заняття управлгнською дгяльнгстю як основною умовою II ефективностг;
- високу суспгльну значущгсть управлiнськоI пращ та и вгдповгдну фг-нансову винагороду;
- широю можливост використання yправлiнськоï дiяльностi для отри-мання рiзного роду соцiальних привiлеïв.
У науковш лiтератyрi, присвяченiй аналiзy елiт, юнують два основнi подходи. Прибiчники першого, який називаeться монiстським, вважають, що сyспiльством завжди керye eдина, досить згуртована елiта, представниюв яко1 об'eднyють однакове соцiальне походження та високий рiвень матерiального забезпечення. Iншi вченi наголошують на тому, що в умовах значно! сощаль-но1 стратифiкацiï постiндyстрiального сyспiльства, y межах якого формують-ся i конкурують рiзнi економiчнi групи, iснyвання eдиноï, з високим рiвнем солiдарностi елгги просто неможливе. Отже, в сучасному сyспiльствi iснye не одна, а багато елт. Ця теорiя отримала назву плюралiзацiï елiт.
На нашу думку, саме модель плюралiзмy, множинносп елiт вiдображаe реальний стан сучасного украшського сyспiльства. Украша являe собою сус-пiльство соцiальних контрастiв, в якому iснyють групи диференцiйованих як в економiчномy, полiтичномy, соцiокyльтyрномy, так i в регюнальному сенсi ели; що мають рiзноманiтнi iнтереси i функщонують y свош сферi, yрiвно-важуючи одна одну.
Зважаючи на те що «елгта» як наукове поняття та соцiальне явище маe досить розмитi контури, дослiдники здшснюють ïï типологiю за рiзними озна-ками. Критерiïв добору претендентiв до групи, що може бути названа «ел^ тою», так багато i вони таю суперечлив^ що за бажанням обсяг цього поняття може постшно змiнюватися як за змютом, так i за масштабами. У межах нашого дослiдження ми користуватимемося найбiльш поширеною типолоп-eю, яка видiляe елiтнi групи за сферами дiяльностi.
Aналiз соцiальноï структури Украïни даe змогу видiлити таю основт елiтнi групи: адмiнiстративно-владнy, полгшчну, економiчнy, силову та со-щокультурну. Вщразу зазначимо, що це досить складт, немонолiтнi групи, якi остантми роками постiйно трансформувалися.
До адмшютративно-владно1 елiти належать люди, яю обшмають високi державнi посади в умх гiлках влади. Завдяки цьому адмшютративно-владна елiта вiдiгравала й поки що вiдiграe центральну роль в ухвалент ключових рiшень, що стосуються головних напрямiв розвитку держави.
Зазначимо, що адмжстративно-владна елiта становить не просту ариф-метичну суму окремих державних чи регюнальних лiдерiв. Це утворення бiльш складне. Ïï сyтнiсть полягаe не тiльки y тому, що ïï представники кон -центрують y сво1'х руках владу шляхом монополiзацiï права на ухвалення ршень та визначення цiлей розвитку сустльства. Це перш за все особлива сощальна група, яка базyeться на глибоких внyтрiшнiх зв'язках окремих омб, що до не1' входять. Ïх об'eднyють загальнi iнтереси, пов'язанi з оволодшням важелями реально! влади, прагненням зберегти на них монопол1ю, стабМзу-вати та змiцнити сво1' позицп y сyспiльствi. Aдмiнiстративно-владна елiта монополiзye владу y державi через прийняття постанов та наказiв, визначення стратегш i цiлей розвитку сустльства.
Специфгкою владно! елгти в Укра!ш е те, що вона не вгдокремлена жорстко вгд гнших соцгальних груп сустльства г формуеться шляхом проникнення до !! складу нових економгко-технократичних та соцгокультурних елт. Багато !! представникгв одночасно входять в полгтичнг та бгзнес-елии, оскгльки про-цеси розмежування цих груп ще далеко не завершенг. Отже, в УкраИт ниш вгдбуваеться циркуляцгя елт. Становлення ново! владно! елгти, и рекрутуван-ня гз ргзних соцгальних прошаркгв суспгльства, як г всг процеси реформуван-ня в Укра!т, протгкають повгльно г неоднозначно. Кооперацгя г штегращя окремих елгтних груп досить часто е ситуативними, що ускладнюе процес !! гдентифгкацп.
Пгд политичною елгтою розумгють таку сустльноактивну групу людей, яка мае конкретну политичну мету, чгткий проект Г! здшснення та спроможна органгзувати велик групи громадян для цього. Але головна мета политично! елгти - прийти до влади, обгйняти якомога бгльше державних посад г втглити у життя через гнститути державно! влади сво! цглг.
Политична елгта стае повноцгнною складовою державно! елгти тодг, коли спираеться на мгцну полгтичну партгю з розгалуженою мережею осередкгв. Сьогоднг в Укршш з политичними партгями г партгйними елгтами склалася непроста ситуацгя. Досить часто политичш партг! е такими лише за назвами. На практицг ж бгльшгсть укра!нських политичних партгй оргатзацшно слабкг, а гдеологгчно - розпливчастг. Кргм того, в сустльствг ще тгльки починаеться процес политичного структурування населення. В Укра!нг й досг не утворили-ся дгйсно потужнг полгтичнг парти, за винятком декглькох, в яких у свою чергу громадяни вже починають розчаровуватися. Зважаючи на це, немае пгдстав говорити про наявнгсть повноцгнно!, самостшно! полгтично! елгти. Якщо ж вона й гснуе, то мае значно меншг можливостг впливати на ухвалення державних ргшень, нгж адмгнгстративно-владна елгта.
Економгчна елгта об'еднуе людей, якг займають провгднг позицг! в сус-пгльствг внаслгдок свого економгчного становища. Сучасна укра!нська еконо-мгчна елгта складаеться гз власникгв великих кашталгв, кергвникгв та мене-джергв потужних приватних г державних компангй. 1х вгдргзняють такг осо-бистг риси, як рацгональнгсть; прагнення досягти максимальних результатгв; спроможнгсть оперативно ухвалювати ргшення; реальне оцгнювання стану сусшльства г його економгчно! складово!; нестандартнгсть мислення; вико-ристания наукових методгв роботи. Через свою здатнгсть адекватно вгдобра-жати динамгку змгн у суспгльствг та впроваджувати у практику найкращг методи г способи фахового управлгння представники дано! елгтно! групи виступають гнгцгаторами нових економгчних г соцгальних процесгв в Укра!нг.
Складна соцгально-економгчна г полгтична ситуацгя в кра!нг сприяла гн-телектуалгзацг! дгяльностг представникгв дано! групи, зростанню професгйно! компетенцг!, що у свою чергу стимулювало !х вихгд на арену соцгально-по-литично! взаемоди, пiдвищения ролг у суспгльному життг.
Упродовж роюв незалежносп бiзнес-елiта стртмко зростала як за кшькю-ним складом, так i за розмiрами приватно! власностi. Економiчнi елiти дедалi бiльш активно взаемодгють iз владою i навiть претендують на самостшну роль у полiтицi, безпосередню участь у робот парламенту та вироблент урядових рiшень. Сьогоднi вже може йтися не про взаемодга бiзнес-елiти з владою, а про !х злиття. Бiзнес-групи не тiльки фшансово пiдтримують партп, а й створюють !х та вирiшують, кого вщрядити у виборнi органи влади.
Однак перетворення власниюв великих капiталiв у самостшного полттч-ного суб'екта - складний процес. Проблема полягае у тому, що, по-перше, вони утворюють суперечливу за штересами соцiальну групу, яку об'еднуе лише одне загальне прагнення - збереження гарантш юнування !хньо! приватно! власностi. А в шших питаниях бiзнесу вони залишаються конкурентами. По-друге, характерною ознакою сучасного укра!нського суспiльства е те, що в системi реальних адмшютративно-владних, полiтичних та економiчних вщносин в окрему групу видiляються регюнальт елiти, як! мають значний економiчний потенцiал. В регiонах постiйно вщбуваеться досить активна мобiлiзацiя елiт, як правлячих, так i потенцiйних. Незадоволет особистi пре-тензi! вiльно! елггао! маси приводять до зростання конфлжту мгж регiонами та центром, послаблення владно! вертикалi, а в остаточному результат - до дестабiлiзацi! сустльства. По-трете, великий бiзнес формувався переважно непрозоро, тому до цiе! групи ели' громадяни мають певну недовiру, !! статус ще й до сьогодт не зовсiм легiтимований. Передумм !х розцiнюють як людей, що несправедливо збагатилися. Пересiчнi громадяни не вiрять, що олiгархи, прийшовши до влади, ухвалюватимуть рiшення, виходячи iз iнтересiв кра!ни, що вони е прихильниками соцiально! справедливостi i демократ, а отже - не тдтримують !х.
Окремою групою в укра!нському суспiльствi iснуе вiйськова i силова елтта, яку ми не можемо залишити поза увагою. На вщмшу вiд багатьох за-хщних кра!н доля вiйськових в елiтних групах нашого суспiльства дуже мала. За умов постшно! полiтично! i сощально! нестабiльностi в кра!нi силовi структури демонстрували роль виконавцiв наказiв i в критичних ситуацiях, надзвичайних подiях, де могли бути людськi жертви, намагалися не доводити справу до крайнощiв. Така позицiя в цшому е адекватною вимогам демократично! пол^ично! системи. Посилення армi! притаманне авторитарним та тоталггарним державам. Однак через вщсуттсть чiтких полiтичних орiента-цiй та пiдтримки конкретних пол^июв силовi структури були позбавленi певно! державно! опiки i втратили попередт позицi! в суспiльствi. Вище вшськове керiвництво за роки незалежностi так i не набуло статусу впливово! елiтно! групи, яка б вщправала помiтну роль в украшськш полгшщ.
Наступну велику елiтну групу можна назвати соцiокультурною. Це пред-ставники штелектуальних, творчих, наукових та духовних професiй. Специ-фiкою укра!нсько! сощокультурно! елiти е те, що !! розвиток завжди був тiсно
пов'язаний i3 формуванням наци. Власне, саме соцюкультурна, а не полгшч-на елгта розпочала процеси нацюнального вщроджения Украши i була пею найважливiшою основою, навколо яко1 розбудовувалася Украшська держава. Соцiокультурна елiта - це люди, здатш не просто отримувати знання та збе-рГгати ïx, а й спроможнi оволодгш iнтелектуальним, моральним потенцiалом суспiльства i творчо використовувати його для шновацшних змш у державi. Якраз представники цiеï групи повиннi будувати основи духовного i сощаль-ного розвитку народу. На жаль, змушеш констатувати, що демократичнi пере-творення в УкраЛш ускладнюються вiдсутнiстю цiлiсноï кулътурницькш елiти, яка б створювала новий сощальний простiр i обгрунтовувала ди нових полГ-тичних суб'ектiв.
Ниш Украша переживае досить складний перюд свого розвитку i сустль-ству як нiколи необхщна цiлiснiсть, яку могла б забезпечити Гдея нацюнального вщродження, щея розвитку. Однак у нас знову складаеться парадоксальна ситуащя: краша вступае у наступну фазу реформ, не маючи нi концепцп модернiзацiï, нi чгтких уявлень про ïï найближчi перспективи. Це негативно позначаеться на вмх сферах життед1яльносп суспiльства. Новi елгш i лiдери шукають iдеологiчне обгрунтування своеï дГяльносп, працюють над полгшч-ним iмiджем. Проте, незважаючи на певш спроби, вони й дом не можуть розробити ефективноï щеологп, яка змогла б об'еднати нащю.
В умовах економiчноï, соцiальноï i дуxовноï кризи, низького престижу iнтелектуалъноï працi, зубожшня умх прошарюв сустльства лунають незро-зумЫ i необгрунтоваш гасла про загальнолюдськ! щнносп, як начебто утвер-дилися в Украшг НовГ лщери не бачать чГткого виходу Гз ситуацiï, що склала-ся, i утверджують себе у критищ попередньоï правлячоï елгш, проголошують популютсью тези та не можуть запропонувати нових щей, яю спроможш згуртувати навколо них бшьшГсть громадян краïни.
Висновки. Процес формування та функцюнувания елет в Украш е багато-мГрним i неоднозначним. Сьогодт у нашому сустльстш юиують деюлька рГзних елтних груп i вГдсутня едина, щлгсна елгта. Адмшютративно-владна елгта досить часто е непослГдовною у своïx общянках, дое хаотично, внаслГдок чого вГдбува-еться вГдчуження населення вГд влади. Зростають розчарування та недовГра людей i до полгтичноï елгти. Це е головними причинами того, що тсля багатьох роюв незалежностГ в сустльстш не вщбуваеться реалъноï модершзаци, а е тальки су-купшсть хаотичних дш постшно протидючих елгтних груп.
На жаль, еттш групи в Украïнi останшми роками не виявили m поведш-ки, адекватноï юторичним вимогам, m вщповщальносп, яка б гарантувала розвиток нашоï держави. Депопулящя, вщпк капталу Гз краïни, вщсутшсть фшансово-економГчних груп, члени яких пов'язували б свое особисте май-бутне з Украшою, дп в геополгшчних кордонах без огляду на довгостроковГ наслщки для краши та шшГ факти свГдчать про те, що дшсно ефективноï i вiдповiдальноï за долю Украши елгти у нас немае.
Однак у середовищi ел^т вщбуваються значнi змiни. Елiтнi групи ниш характеризуються рухливютю, мобiльнiстю. Елiти поповнюються за рахунок людей, що мають значний сощальний потенцiал: енергiйнiсть, актившсть, високий рiвень освiти, нестандартне мислення. Спостер^аеться стрiмкий процес формування молодо! политично! та бiзнес-елiти, яка прагне б^ш р^ шучих кроюв щодо реформування суспiльства. Вони е вихщцями iз культур-ницького або економiчного кола, а отже, отримавши владу, можуть об'еднати у собi якосп усiх названих елiт. У зв'язку iз цим можна з великою долею упевненост стверджувати, що в Укра!ш поступово вщбуваеться процес формування дшсно провiдно! елiтно! групи, яка зможе об'еднати культурне вщ-родження та полiтико-економiчний розвиток держави i дiйсно отримае право називатися нацюнальною аристократiею.
Л1ТЕРАТУРА
1. Парето, В. Компендiум по общей социологии [Текст] / В. Парето // Антология мировой политической мысли: в 5 т. - М. : Центр, 1997.
2. Моска, Г. Правящий класс [Текст] / Г. Моска // Социолог. исслед. - 1994. - № 12. -С. 97- 118.
3. Михельс, Р. Вожди и массы [Текст] / Р. Михельс // Диалог. - 1990. - №№ 3, 5, 7, 9.
4. Миллс, Р. Властвующая элита [Текст] / Р. Миллс - М. : Знание, 1978. - 564 с.
5. Дай, Т. Демократия для элиты (введение в американскую политику) [Текст] / Т. Дай, Л. Зиглер. - М. : Знание, 1984. - 482 с.
6. Гидденс, Э. Стратификация и классовая структура [Текст] / Э. Гидденс // Социолог. исслед. - 1992. - № 9. - С. 154 - 168.
7. Восленский, М. Номенклатура - господствующий класс Советского Союза [Текст] / М. Восленский - М. : Сов. Россия совместно с МП «Октябрь», 1991. - 638 с.
8. Ашин, Г. К. Основы политической элитологии [Текст] / Г. К. Ашин - М. : Приор, 1999. - 304 с.
9. Крыштановская, О. Анатомия российской элиты [Текст] / О. Крыштановская - М. : Центр, 2005. - 427 с.
10. Титов, В. Н. Политическая элита и проблемы политики [Текст] / В. Н. Титов // СОЦИС. - 2008. - № 7. - С. 87 - 93.
11. Шульга, М. Етапи становлення полпично! елгга в Укра!ш в роки незалежносп [Текст] / М. Шульга // Соцюлогш: теор1я, методи, маркетинг. - 2006. - № 4. - С. 24-37.
12. Фесенко, В. В. Политическая элита Украины: противоречия формирования и развития [Текст] / В. В. Фесенко // Полит. исслед. - 1995. - № 6. - С. 64 - 71.
13. Кухта, Б. Л. Полггачш елгга i лвдерство [Текст] / Б. Л. Кухта, Н. Г. Теплоухова -Львiв, 2000. - 376 с.
14. Пахарш, А. Полиична елгга. Формальна? Справжня? [Текст] / А. Пахарш // Вiче. -1997. - № 11. С. 43 - 51.
15. Полохало В. Полгтичний процес i полиична елгга [Текст] / В. Полохало, А. Слюа-ренко // Полиична думка. - 1994. - № 1. - С. 12 - 18.
ЭЛИТЫ В СОВРЕМЕННОМ УКРАИНСКОМ ОБЩЕСТВЕ: СУЩНОСТЬ И НАПРАВЛЕНИЯ ТРАНСФОРМАЦИИ
Маркозова Е.А.
Рассмотрены сущность, типология, процесс формирования и направления трансформации основных элитных групп в Украине. Показана роль административно-властной, политической, экономической и социокультурной элиты в социально-политических процессах в Украине. Доказано, что в предыдущие годы накапливался потенциал элит, которые сегодня приходят к системе власти, следовательно, происходит процесс формирования действительно ведущей элитной группы, которая сможет объединить политическое, экономическое и культурное возрождение нашего государства.
Ключевые слова: общество, элиты, плюрализация элит, циркуляция элит, социальные трансформации.
ELITE IN MODERN UKRAINIAN SOCIETY: ESSENCE AND AREAS OF TRANSFORMATION
Markozova О. A.
The essence of typology, the formation and main directions of transformation of elite groups in Ukraine are considered. The role of administrative power, political, economic and socio-cultural elites in the socio-political processes in Ukraine is pointed out. It's proved that in previous years, the accumulation capacity of elites who come to the power system nowadays and, therefore, is really leading the process of forming an elite group that can unite the political, economic and cultural revitalization of our state.
Key words: society, the elite, pluralization of elites, circulation of elites, social transformation.
