CC BY
9
Актуалып проблеми сучасноУ медицини
наличие соседних зубов, которые могли бы защитить имплантат от окклюзионной перегрузки;
возможность связать в блок несколько имплантатов;
Противопоказания для одноэтапной имплантации:
плохое качество и/или количество кости, которое может стать потенциальной причиной необратимой утраты стабильности имплантата на стадии заживления при переходе от первичной к вторичной стабильности.
любого рода парафункции, которые могут оказать негативное воздействие на установленные имп-лантаты;
нелеченый кариес или бесконтрольное течение заболеваний пародонта;
подвижность соседних зубов выше 1 степени;
неудовлетворительная гигиена полости рта.
По данным ряда авторов, степень адаптации краевой кости больше зависит от конструкции имплантата, чем от протокола проведения операции или от срока функционального нагружения.
Это должны быть имплантаты винтового типа с шероховатой поверхностью (например, после плазменного напыления титана или после пескоструйной обработки частицами ТЮ2), которые показывают более прочное начальное прикрепление к кости и более плотный контакт между имплантатом и костью.
Таким образом, исходя из данных литературы и собственного практического опыта, можно утверждать, что одноэтапная операция имплантации эффективнее двухэтапной при ранней функциональной нагрузке.
УДК 616.31-006.04(477.53)
ПОКАЗНИКИ ЗАХВ0РЮВАН0СТ1 НА ЗЛ0ЯК1СН1 Н0В0УТВ0РЕННЯ П0Р0ЖНИНИ РОТА В П0ЛТАВСЬК1Й 0БЛАСТ1 (2001 - 2005)
1щенко В.В.
Кафедра пюлядипломноТ осв1ти niKapiB стоматолопв
Вищий державний навчальний заклад УкраТни „Украшська медична стоматолопчна академ1я", м. Полтава
Протягом останн1х десяти poKiB захворюванють на злоякюы новоутворення в Полтавському perioHi залишасться стабтьно високою i подтяс друге, трете, четверте мюця в Украи-iL Вщповщно до загаль-но1 захворюваност1, вагомого значения набувають пухлини ротовоТ порожнини, з якими часто зустрн чаються лкарнстоматологи. На жаль, незважаючи на профтактичы огляди лкар1в-стоматолопв, ci-мейних лкар1в ця група хворих виявлясться в занедбаному станк Занедбаысть досягас 60 - 70%.
Метою нашого дослщження е пор1вняння динамки виникнення пухлин порожнини рота в 2001 -2005 роках. В ц1 роки кафедрами стоматологи УМСА проведена значна робота з пщготовки лкар1в-стоматолопв на кафедр1 пюлядипломноТ осв™ та на 6a3i обласного кпннного онколопчного диспансеру (кафедра онкологи) з раннього виявлення, свосчасноТ д1агностики та тактично правильного став-лення до хворих з високим онколопчним ризиком.
В poöoTi використаы даы статистичного вщдту ПОКОД. Шляхом анал^у даних виявлене незначне зниження захворюваност1 opraHiB порожнини рота на рак в ротовм порожниы з 2000 роком на 5 - 8%.
Злояшснi новоутворення язика. В 2001 роц1 на злоякюы новоутворення язика захворто 22 чоловн ка (в 2000 роц -26). 3 них в I - II стади виявлено лише 2 людини, вщповщно в III -IV - 20. В 2002 року загальна ктькють людей, що захворти, становила 15 oci6. На paHHix стадтх д1агностовано захворю-вання в 3 oci6. Вщповщно - 12 в занедбаному станк В 2003 роц виявлено 11 чоловк, 8 з них в III -IVcTaflii онколопчного процесу. В 2004 - 14, в I - II стади всього 5 хворих. В 2005 роц виявлено 12 хворих i ттьки один ¡з них в I стади захворювання. Решта в занедбаному станк Всього хворих з пато-лопею язика за 5 poKiB - 74.
Злояшснi пухлини ясен. 3 2001 року маемо незначне зниження р1вня захворюваност1 цсТ дтянки, вщповщно: 8,10,9,5 та 8 чоловк. Переважно виявлена патолопя в III -IV стадах. Занедбаних випадюв, вщповщно, 7,7,7,5 та 8 чоловк. Загальна ктькють хворих становила 40 чоловк.
Злояшснi пухлини дна порожнини рота. ЗагальноТ тенденци до зниження показниюв дано!' локал1 -зацп немас: в 2001 роц - 23; в 2002 роц - 20; в 2003 роц - 22; в 2004 роц - 26; в 2005 роц - 34 ви-падки. Загальна ктькють хворих - 125. Але вщмнена тенденц1я д1агностики на раннм стадах захворювання. BI - II стадтх виявлено 38 чоловк.
Злояшснi пухлини п1днеб1ння. За 5 poKiB захворто 50 пац1ент1в, з них 31 в III - IV стади.
Отже, Полтавський регюн стабтьно займас висою мюця захворюваност1 на рак в УкраТн1, це стосу-сться i новоутворень порожнини рота.
Том 6, Выпуск 4
113
В1СНИК Украшсько! медично! стоматолог! чно! академи
В останы роки, завдяки проведении профтактичним заходам лкар1в - онколопв та стоматолопв пщ кер1вництвом кафедр УМСА маемо деяку динамку до зниження показниюв захворювання на рак порожнини рота та виявлення значноТ ктькост1 хворих на раных стадах онколопчного процесу.
Оргаызацт яюсноТ онколопчноТ допомоги та профтактики злоякюних новоутворень порожнини рота \ на сьогоды залишаеться актуальною в державу тому що ця група захворювань стмко займае ви-соке мюце в структур! смертное^ населения.
УДК 616.314-001.4-073.75
ВИЗНАЧЕННЯ ВЕЛИЧИНИ ПАТ0Л0Г1ЧН01 СТЕРТ0СТ1 ЗУБ1В ЗА РЕНТГЕН0Л0Г1ЧНИМИ ДАНИМИ
Козак Р.В.
Кафедра пропедевтики ортопедичноТ стоматологи
Вищий державний навчальний заклад Украши «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Труднощ1 ортопедичного лкування хворих ¡з патолопчною стертютю твердих тканин зуб1в визнача-ються не ттьки видом \ ступенем стертости але \ супутыми деформац^ми зубних ряд1в, змЫою характеру прикусу \ зниженням його висоти, змшою рефлекторних зв'язюв у жувальному апарат1 (Погосов В.Р. 1995; Король М.Д. 1998; Беда В.И. 1999).
Найбтьш поширеним видом зубного протезування е незымне протезування. Широке застосування незымних протез^ обумовлене тим, що вони мають ряд переваг перед зымними конструкцями, а са-ме: вщновлюють жувальну ефективысть до 100%, мають невелик! розм1ри; практично не порушують смакову \ тактильну чутливють. Ц1 особливост1 дозволяють за короткий термш реабт1тувати функцп щелепно-лицевоТ дтянки, естетичы норми.
Особливе мюце серед незымних протез! в займають суцтьнолит1 конструкций облицьоваы керамн-ною масою, як1 е найбтьш досконалим видом незымних протез^.
Вкладки \ накладки не ттьки е альтернативою металокерамнним коронкам, але \ дозволяють в1д-новити жувальну функц1ю ¡нтактного зуба, роблячи вплив на гнучкють горбиюв \ податливють матер1а-лу, як1 е ключовими параметрами функцюнування комплексузуб-реставрац1я.
3 наведених даних л1тератури видно, що питанию вщновлення оклюзмноТ висоти при патолопчый стертост1 зуб1в выводиться велике мюце в дослщженнях. Однак, дан1 не завжди узгоджуються, е супе-речливють у поглядах автор! в. Уа ц фактори були тдставою для подальших дослщжень проблеми.
Судити про правил ьысть вибору методу протезування можливо лише визначивши величину змен-шення висоти прикусу через певний пром1жокчасу теля протезування. Для визначення величини сти-рання зуб1в та витривалост1 до стирання вщновлюючих конструкцм бтьшють автор! в використовують лише в^уальт орюнтири, що е недостатньо точним методом вим^ювання, та не дае достатньоТ ¡нфо-рмаци про якють протезування. Для бтьш точного визначення зменшення висоти прикусу нами було запропоновано власну методику вимфювання.
Для визначення величини стирання зуб1в нами зроблеы рентгенконтрасы позначки пломбувальним матер1алом в межах сл1поТ ямки перших постмних молярв нижньоТ \ верхньоТ щелепи. На панорамному зымку вим1рювали вщстань м1ж нижньою межею позначки на нижнм щелет, та верхньою межею позначки на верхнм щелет одразу теля фкеаци накладки, та через 6 мюяц1в. РЬниця м1ж цими пока-зниками являла собою величину стирання. Панорамний зымок виконувався при з1мкнутих зубах в положены центрально!" окпюзи.
Також вимфювалась вщстань м1ж сл1пою ямкою та вершиною медального та дистального щнних бугр1в одразу теля фкеаци накладки, та через 6 мюяцв, для того щоб визначити який з антагоню^в стираеться бтьше.
Таким чином, запропонована методика дозволяе найбтьш точно вим^ювати величину зменшення висоти прикусу у оаб, яким вщновлена жувальна поверхня зуб1в вкладками.
