CC BY
9
УДК 616.716.4-001.5-085.322
АНТИМ1КР0БНА Д1Я П0Л1ФЕН0Л1В ВИНОГРАДУ В КОМПЛЕКСНОМУ Л1КУВАНН1 ПЕРЕЛ0М1В НИЖНЬ01 ЩЕЛЕПИ
Маланчук В.О., Усенко С.А., Копчак A.B., ГорЫичук М.А., ДолЫська Н.О.
Нацюнальний медичний уыверситет ¡м. О.О. Богомольця, бактерюлопчна лаборатор1я КМКЛ № 12, м. КиТв
У cmammi розглянута антимтробна din пол{фенол1в винограду у лжувант перелом1в нижнъог щелепи. Зроблено висновок, що використання препарату «Еноант» дозволяе покращити мгкро-бiологiчнi показники порожнини роту та знизити прояви гiнгiвimу.
Ключов1 слова: переломи нижньоТ щелепи, пол1феноли винограду.
За даними украшських та зарубмних автора в наш час в економнно розвинутих кражах травми та нещасы випадки знаходяться на 3 мют1 июля серцево-судинних захворювань та новоутворень серед причин смертности на 2 мют1 серед причин первинноТ ¡нвалщност1 \ захворювань з тим-часовою втратою працездатностк Бтя 30% ам-булаторних \ 50% х1рурпчних хворих в стацюна-рах лкуються з приводу травм.
В структур! загального травматизму пом1тно збтьшусться питома вага перелома кюток об-личчя. На тепершнм час, найбтьш частим видом пошкоджень щелепно-лицевоТ дтянки е переломи нижньоТ щелепи; вони екпадають вщ 57 до 90% серед уах перелома лицевого черепу.
Основним завданням комплексного лкування перелом^ нижньо!' щелепи е вщтворення ана-томнноТ форми \ функци нижньоТ щелепи, а та-кож м1н1м1зац1я ризику виникнення ускладнень впродовж лкування. Частота ускладнень пере-лом1в нижньоТ щелепи як в раннм так \ в п1зн1й перюди залишасться довол1 високою згщно бь льшост1 медико-соц1альних дослщжень. В структур! ускладнень переважають гнмно-запалы-м процеси у форм1 травматичного остеом1ел1ту, нагноення кютковоТ рани, абсцеав та флегмон прилеглих штковинних простор^ тощо. Доля цих ускладнень за р^ними даними вщ 8,7% до 36,8%, тому пошук засоб1в оптим^аци лкування перелома меток лицевого скелету, окремо нижньоТ щелепи, та профтактика запальних ускладнень залишаються актуальними.
3 л1тературних джерел вщомо, що впродовж останых рою в все частше для профтактики \ лкування р^номаытних патолопчних стаыв за-стосовують протимкробы засоби природного походження. Одним з таких препарат^ е «Еноант», який мютить пол1феноли винограду флаванощноТ \ нефлаванощноТ груп, завдяки чому мае виражену антимкробну д1ю та широко застосовуеться при р^номаытних захворюван-нях. Дан1 про застосування препарату для лкування перелома нижньоТ щелепи в доступнм нам л1тератур1 вщеутнк
Мета доелвдження
1) Вивчення антимкробноТ дм препарату у по-страждалих з травматичними переломами нижньоТ щелепи.
2) Розробити схему застосування препарату у постраждалих з переломами нижньоТ щелепи.
3) Провести кпннну оцшку ефективност1 роз-робленого способу лкування у пац1ент1в з травматичними переломами нижньоТ щелепи.
Матер1али i методи дослвдження Обстежено 60 чоловк в вщ1 вщ 17 до 55 poKiB, гоеттал^ованих до 3-Т доби пюля травми. Ц1 XBopi були роздтеы на дв1 групи. В першм, контрольна, rpyni ( Еноант-MiHyc) лкування проводили за стандартною схемою: призначали протизапальну, антибактер1альну Tepaniro та полоскания порожнини рота антисептичним розчи-ном, фурацилшом, в друпй ( Еноант-плюс) до стандартного лкування був добавлений «Еноант», згщно розробленм cxeMi, суть якоТ поляга-ла у внутршньому пероральному застосуваны препарату по 10 - 15 мл 4 рази на день, через 30 хвилин пюля 1ж, i в вигляди внутрфотових ванночок 5 раз1в на день.
Антибактер1альну активысть препарату дослщжували бактерюлопчним методом, мазок брали з слизистоТ оболонки та зубо-ясневоТ бо-розни на дтянц1 м1ж ¡клами нижньоТ щелепи, ви-значали ктьюсть i якюний склад мкрофлори порожнини рота на 1-у та на 7-у добу теля гостталЬаци. В ц ж строки проводили оцнку ¡ндексу riHrißiTy та riricHi4Horo стану порожнини роту за Федоровим-Володкиним. Брали до уваги KLniHiHHi даны: час повного зникнення болю, на-бряку та ¡нфтьтрату. Bei отримаы даны були статистично обробленк
Результати проведених дослiджень
При дослщжены ктькюного складу мкрофло-ри порожнини роту було отримано наступы дан-Hi, представлен! в таблиц! №1 та на рис. №1.
Таб. № 1
Кюькюний склад мкрофлори порожнини роту у пац/ент/в з переломами нижньоТ щелепи в залежностi eid способу л'ку-
перша доба сьома доба
Еноант «MiHyc» Еноант «плюс»
ктькють MiKpoopra- Hi3MiB 1,75x1 06 3x106 3,7x104
вання.
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
□ Еноант-мнус ■ Еноант-плюс
□ показчики першоТ доби
Рис. 1. КЬькюний склад мкрофлори порожнини рота у пац1-ент/в з переломами нижньоТ щелепи.
При прийом1 препарату мкробний склад порожнини рота змшювався в шннних трупах по р1зному. В контрольна груп1 та в грут, де хвор1 приймали «Еноант», показники на першу добу були достатньо високими. Висою показники по-яснювали тим, що з моменту отримання травми до гостталЬаци в стацюнар г1г1ен1чний догляд за порожниною рота не проводиться, завдяки больовим симптомам та страхом хворого перед можливими негативними наслщками. На 7 добу показники в обох трупах змЫювалися. В груп1, що не приймала препарат вегетац1я мкрооргаызмв в цтому збтьшилася. В груп1, що отримувала «Еноант» ктькють мкрооргаызмв в1ропдно зменшилася.
Вщсотково яюсний склад мкрофлори порожнини роту розподтився наступним чином:
Таб. № 2
В/дсотков/ показники розпод'ту основних м1кроорган1зм1в порожнини роту у пац/ент/в з переломами нижньоТ щелепи.
В 40% випадюв виявляли монокультуру, в останых 60% мкрооргаызми були в асоциац1ях.
В обох кпннних трупах проводили дослщження ¡ндексу г1г1ени порожнини рота за Федоровим-Володкиним.
Таб. № 3
Показники г/г/ен/чного /ндексу порожнини роту та ¡ндексу
г/нг/в/ту
у пац/ент/в з травматичними переломами нижньоТ щелепи.
ппешчний ¡ндекс ¡ндекс riHrieiTy
№ п/п Еноант- Еноант- Еноант- Еноант-
«MiHyc» «плюс» «MiHyc» «плюс»
1 день 1,8 1,8 1,1 1,0
7 день 3,0 2,0 2,2 1,2
3 отриманих данних видно, що в перший день дослщження ппсннното ¡ндексу р1зниц1 в показ-никах обох групп не було. На 7-й день гтснич-ний стан порожнини рота попршився в груп1 хво-рих, що не приймали препарат та в1ропдно не змшилася в ¡ншм, приймавшм препарат, груп1 хворих.
В перюд знаходження хворого в стацюнар! змшювався стан слизовоТ оболонки навколо зу-б1в. Було встановлено, що у пац1ент1в групи Ено-ант-«мнус» на 7 день ¡ндекс пнпв1ту дорвнював 2,2, що вщповщало важкому ступеню г1нг1в1ту. У
группы Еноант-«плюс» на 7 день ¡ндекс пнгЫту був вфогщно нижчим \ вщповщав легкому ступеню. Ц1 змЫи показово видно з графку (рис. 2)
□ Еноант-мшус
^ 1 |—1_ □ Еноант-плюс
5 0-1-г~| , П-1—,
1 день 7 день ■ показники першо!
час доби
Рис. 2. Показникиг/г/ен/чного /ндексу у хворих з переломами нижньоТ щелепи
При дослщжены кпннних данних та субектив-них вщчутт1в пац1снт1в були отримаы наступы результати:
Таб. № 4
Часовий розпод'т поеного зникнення кл/н/чних симптом'/в у пац/ент/в з переломами нижньоТ щелепи.
KniHi4Hi симптоми Набряк Бшь 1нфшьтрат
Еноант-«минус» (Д1б) 5,5 5,0 9,0
Еноант-«плюс» (fliö) 3,5 3,0 6,6
Виявлено розбжнють м1ж трупами в серед-ньому на 2 доби, тобто в групи, котра приймала препарат, Bei симптоми повнютю зникли на 2 доби раыше.
Завдяки цим показникам можливо зробити припущення, що «Еноант» в комплексному лку-BaHHi перелом^ нижньоТ щелепи дозволить зни-зити ризик виникнення виропдних запальних ускладненьта прискорити процес одужання.
Висновки
1) У пац1ент1в з травматичними переломами нижньоТ щелепи в раннм посттравматичний пе-рюд збтьшусться ктькють м1кроорганизм1в в порожнини рота та попршуеться и гтсннний стан.
2) Застосування препарату на основ! пол1фе-нол1в винограду «Еноант» у хворих з травматичними переломами нижньоТ щелепи дозволило добитися нормал^аци мкробюлопчних показни-к1вдо 7-Тдоби.
3) При застосуваны препарату «Еноант» зпдно розробленм нами схеми суттево полтшилися показники riricHH порожнини рота, було виявлено ПОЗИТИВНИЙ ВПЛИВ на OCHOBHi KLniHiHHi CiMnTOMH та ¡нтенсивнють riHrißiTy.
Л1тература
1. Гребенченко В.В. Запоб1гання запальним ускладненням при переломах нижньоТ щелепи та Тх лкування // MaTepi-али I (У111) з'Тзду Асоц1ацм стоматолопв УкраТни. - КиТв, 1999. - С. 325-326.
2. Деева О.М. Обфунтування застосування препарату по-л1фенол1в винограду «Еноант» у комплексному лкуваны захворювань пародонта в oci6 молодого BiKy: Автореф. дис... канд. мед. наук. - Одеса, 2006. - 18 с.
3. Маланчук В.А., Копчак A.B. Озоно-кислородная терапия в стоматологии и челюстно-лицевой хирургии.- Киев, 2004. - С.59-79, 126-135.
3000000 шкрооргашз 2000000 ми 1000000 0
jlL
1 доба 7 доба
час
Назва MiKpoopra-Hi3My Еноант- «мшус» Еноант-«плюс»
1 доба 7 доба 1 доба 7 доба
Str. Mitis 20% 30% 20% 30%
Stapt.haemoliticus 20% 10% 30% 20%
Stapt. epidermidis 30% 40% 30% 20%
Str. faecalis 10% 10% 15% 10%
Str. pyogeues - 10% - -
4. Мельниченко Е.Г., Кирсанова М.А. Исследование влия- вина.// Виноградарство и виноделие,- 2000. - №4. -ния концентрата «Эноант» на микроорганизмы // Мате- С.25-26.
риалы научной конференции, Симферополь, 2001 - 6. Швырков М.Б., Афанасьев В.В., Стародубцев B.C. Нео-
С.39-41 гнестрельные переломы челюстей. - М., 1999. - 334 с.
5. Огай Ю.А., Загоруйко В.А., Богадельников И.В., и др. Биологически активные свойства полифенолов винограда и
Реферат
АНТИМИКРОБНОЕ ДЕЙСТВИЕ ПОЛИФЕНОЛОВ ВИНОГРАДА В КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ ПЕРЕЛОМОВ НИЖНЕЙ ЧЕЛЮСТИ
Меланчук В.А., Усенко С.А., Копчик A.B., Грдейчук M.A., Долинская H.A. Ключевые слова: переломы нижней челюсти, полифенолы винограда.
В статье расмотрено антимикробное действие полифенолов винограда в лечении переломов нижней челюсти. Сделан вывод, что использование препарата «Эноант» улучшает микробиологические показатели полости рта и снижает проявления гингивита.
УДК 616.314-089:617.52-006
П0ШИРЕН1СТЬ ТА ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ЗЛ0ЯК1СНИХ Н0В0УТВ0РЕНЬ ЩЕЛЕПН0-ЛИЦЕВ01 Л0КАЛ13АЦ11
Соколова H.A., Бондаренко В.В., Бойко I.B.
Вищий Державний навчальний заклад УкраТни «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Biдобрaжено статистичт дат розповсюдженосmi та еmiологiчнi фактори виникнення злоятс-них пухлин щелепно-лицевог дыянки.
Ключов1 слова: порожнина рота, нижня губа, шия, голова, злоякюы новоутворення, рад1ацмн1 ураження.
Злоямсы пухлини голови \ шиТ (кр1м шфи, очей та головного мозку) складають бтя 5% ви-падмв раку ¡нших локалЬацм [5]. Проте \ це число хворих варто вважати значним, тому що за-хворювання призводить до вкрай важких пору-шень функци дихання, ковтання, мовлення \ зовышнього вигляду [9].
За узагальненими даними на частку раку губи, порожнини рота \ горла в структур! захворюваност1 злоямсними новоутвореннями припадае 1,8% \ 6,5% вщповщно в жшок \ чоловшв. Динамка \ прогноз стандартизованих показнимв смертност1 вщ злоямсних пухлин губи, оргаыв порожнини рота \ глотки населения СНД з 1980 по 2007 роки припускають зростання IX чисельност1 [9].
На частку раку губи в структур! захворюваност1 вама злоямсними новоутвореннями припадае 2,2%. Захворюванють стьських жителе вища, ыж мюьких у середньому в 1,9 рази [4].
Вщзначено, що в переважноТ бтьшост1 хворих на рак губи передують рЬномаыты передпухлины захворювання \ патолопчы стани (еритро- \ лейкоплаки, обмежений пперкератоз, паптоми, дифузний дискератоз та ¡н.).
Серед злоямсних пухлин голови \ шиТ рак оргаыв порожнини рота \ глотки займас друге мюце п1сля раку гортаы, а питома вага Тх складас 2-10% уск злоямсних пухлин людини [3].
Прогнозована динамка захворюваност1 злоямсними пухлинами вказус на можливий рют числа випадмв раку оргаыв порожнини рота \ глотки з 2,6% у 1990 до 4,2% у 2007 роц1 [8].
3 1970 по 1979 роки на територи СРСР ктьмсть хворих ¡з уперше встановленим д1агнозом раку оргаыв порожнини рота \ глотки
збтьшилась майже в 2 рази, а з 1965 по 1990 роки серед чоловкв захворюванють виросла з 1,9% до 10,4%, серед жшок ¡з 1,2% до 2,3%, тоб-то вщповщно в 5,5 \ 1,9 рази [4].
Середнм в1к хворих на рак оргаыв порожнини рота знаходиться на меж1 50 ромв [4].
1з злоямсних пухлин оргаыв порожнини рота найчаст1ше зустрнався рак язика - у 40-70% захвортих. Ктьмсть чоловкв серед хворих на рак язика в 2-3 рази перевищуе ктькють жнок. В1к хворих коливаеться вщ 20 до 80 ромв, бтьшють складають особи 5-7-го десятил1ть життя [5].
Серед пухлин слинних залоз новоутворення малих залоз складають 1-12,1% [1]. Ряд ¡ноземних автора повщомляс про бтьш чаете Тх виявлення (20-45%) [10,11]. Вщзначають [11], що мал1 слины залози вражаються злоямсними пухлинами частше, ыж велим. В облаем ротоглотки даний вид пухлин зустрнасться в 23,7% випадмв, порожнини рота - 76,3% [1,6].
Основними видами злоямсних пухлин слинних залоз е аденокарцинома, цилндрома, мукоепщермощний рак. Серед уск пухлин малих слинних залоз вони складають 31-88% [6,11].
У рЬномаытних регюнах св1ту, у тому числ1 й УкраТни, фактори ризику раку слизовоТ оболонки й оргаыв порожнини рота та глотки неоднаковк Бтьшють автора розвиток цих пухлин позв'язують ¡з пашнням \ вживанням мщних ал-когольних напоТв [7,12].
Деям люди в силу генетичних особливостей пщдаються ризику захворювання на рак. 1снують три типи генетичних фактор^, що сприяють ви-никненню раку:
1) хромосомний, що характеризусться дисба-
