CC BY
9
© РузЫ Г. П., Чирик О. I., Кал^ченко С. В.* УДК 616.716.4-001.5-089:612.017]-053.81
ЦИТОК1НОВИЙ СТАТУС ПАЦ1СНТ1В МОЛОДОГО В1КУ З ПЕРЕЛОМАМИ НИЖНЬО1 ЩЕЛЕПИ ПРИ ДИФЕРЕНЦ1ЙОВАНОМУ ЗАСТОСУВАНН1 АНТИБАКТЕР1АЛЬНО1 ТЕРАПП*
Рузн Г. П., Чирик О. I., Калнченко С. В. *
Харювський нацюнальний медичний университет, м. Харив
*ДУ «1нститут мiкробiологií та iмунологií iм. 1.1. Мечникова НацюнальноТ академií медичних наук УкраТни», м. Харкiв
С целью разработки и последующего внедрения в клиническую практику более эффективных методов лечения травматических повреждений челюстно-лицевой области проведено исследование цитокинового профиля у лиц молодого возраста с переломами нижней челюсти. Обследовано 80 человек с травматическими переломами нижней челюсти без сопутствующей соматической патологии, находившихся на лечении в клинике кафедры/ челюст-но-лицевой хирургии ХНМУ: I группа (50 человек) - больные, которые в схеме лечения не получали антибактериальной терапии, II группа (30 человек) - пациены, которые принимали противомикробные препараты/. Установлено, что уровень провоспалительны/х цитокинов ИЛ-1Р у лиц с переломами нижней челюсти (как в сыворотке, так и в слюне) был выше в 3,41-5,05раза (р<0,05) по сравнению с величинами показателей практически здоровых лиц. Уровень ИЛ-10 в сыворотке крови был ниже в 1,15раза (р<0,05), тогда как в слюне - наоборот, выше, в среднем, в 2,53раза (р<0,05) по сравнению с показателями контрольной группы/. Уровень в сы/ворот-ке крови лиц с переломами нижней челюсти достоверно не отличался от аналогичных показателей практически здоровых лиц, тогда как в слюне пациентов с переломами было отмечено достоверное повышение уровня этого цитокина, в среднем, в 1,45раза (р<0,05). Корреляционный анализ цитокинового профиля перед началом лечения выявил сильную прямо пропорциональную зависимость между временем поступления пациентов в стационар и исследованными показателями цитокинового профиля (коэффициент корреляции Спирмена составил от 0,90до 0,96).Вы1яснено, что через месяц после проведенной терапии у больных, принимавших антибиотики, уровень цитокинов был достоверно (р<0,01) ниже по сравнению с данными пациентов, которые в схеме лечения не получали противомикробны/х препаратов. Таким образом, результаты! исследований свидетельствуют о том, что антибиотики угнетают синтез про- и противовоспалительных цитокинов.
Ключевые слова: переломы нижней челюсти, цитокины, иммунитет, антибактериальные препараты.
Дана робота е фрагментом плановоТ науково-бо^бно'Т роботи кафебри ^рургЧноГ стоматологи та щелепно-лицевоТ хь рургп Харювського национального мебичного ушверситету «Дагностика та лкування захворювань органе та тканин ще-лепно-лицевоТ блянки», № бержавноТреестрац/)' 0113и002274.
Серед ушкоджень лицевого скелету найчастше зу-стр1чаються переломи нижньоТ щелепи (НЩ), як1 скла-дають, за даними в1тчизняних та заруб1жних клУк, вщ 70% до 85% [1-3]. При л1куванн1 перелом1в щелепно-лицевоТ д1лянки зазвичай використовують комплексну терапю, що складаеться з адекватного оперативного втручання I протизапального лкування. Разом з тим, далеко не завжди класичн схеми лкування забезпечу-ють позитивы результати. Нерщко розвиваються ускладнення, хроычний переб1г, осктьки стан неспе-циф1чноТ резистентност оргаызму та 1мун1тету хворого мае велике значення в ефективност л1кування [4].
Загальновщомо, що травма, незалежно вщ вихщ-ного загального стану хворого та р1вня його 1мунореа-ктивносп, сама по соб1 спричиняе несприятливий ефект на д1яльнють основних регуляторних систем оргаызму, що проявляеться складним комплексом розлад1в I викликае пригшчення кл1тинноТ та гумора-льноТ ланок 1мунноТ системи [4-6].
Дисбаланс мюцевоТ I системноТ 1мунноТ реактивност оргаызму проявляеться, насамперед, у змУ цитоганово-
го проф1лю [5]. Дан1 зм1ни варюють залежно вщ ступеня пошкодження тканин I вщображають процеси мюцевого запалення та активацп 1мунних механ1зм1в захисту, при-чому зм1ни показник1в в слин1 не завжди зб1гаються з динамкою цитоганового проф1лю в кров1 [5-7].
При госп1тал1зац1Т ос1б з переломами НЩ, для профтактики виникнення запальних ускладнень, ус1м хворим назначають комплексну патогенетичну тера-п1ю, до складу якоТ обов'язково входять антибютики. Проте, публ1кац1Т останн1х рок1в свщчать, що антибак-тер1альн1 препарати е потужними 1мунодепресантами [8-12]. Тобто, на тл1 дисбалансу 1мунореактивност1, вони спричиняють додаткове пригн1чення 1мунноТ системи. Таке навмисне ослаблення захисних сил органь зму, в свою чергу, може призвести до Ыфкування плоскост1 перелому патогенними й умовно-патогенними м1кроорган1змами ротовоТ порожнини з подальшим розвитком запальних ускладнень [13, 14].
Згщно даних л1тератури, визначення концентраци циток1н1в дае 1нформац1ю про функцюнальну актив-н1сть р1зних тип1в 1ммунокомпетентних кл1тин, розви-
* Цитування при атестаци кадрiв Руз'1н Г. П., Чирик О. I., Калiнiченко С. В. * Цитокновий статус пацентв молодого вку з переломами нижньо/' щелепи при диференцйованому застосуванн антибактерiально¡' терапп' // Проблеми екологй' i медицини. -2013. - Т. 17, № 5-6. - С. 56-59.
ток i тяжкiсть запального процесу, його перехщ на си-стемний piBeHb та надае можливiсть прогнозувати по-дальший перебiг захворювання [4-7].
Метою дослщження стало вивчення рiвня проза-пальних й протизапальних цитокиыв в сироватц кровi i слинi у оаб молодого вiку з переломами нижньоТ щелепи до та пiсля лкування з використанням рiзних методiв патогенетично''' терапiï.
Об'ект i методи дослщження
Обстежено 80 осiб з травматичними переломами нижньо''' щелепи, без супутньо''' соматично''' патологи, що знаходились на л^ваны в клiнiцi кафедри щелепно-лицево' хiрургiï ХНМУ: I група (50 оаб) - хворi, яга в схемi лiкування не отримували антибаю^апьну терапiю, II група (30 оаб) - па^енти, що приймали протимiкробнi препарати. Контрольну групу склали 20 практично здо-рових оаб, яга не мали хронiчноï стоматолопчно''' пато-логiï в анамнезi та не отримували будь-яко' медикаментозной' терапп за мiсяць до обстеження.
Показники iмунiтету дослiджували до та через мь сяць пiсля проведення патогенетично''' терапiï.
Концентрацiю iнтерлейкiну-1бета (IL-1p), Ытерлей-кiну-10 (IL-10) та Ытерферону-гамма (IFN-y) визнача-ли за допомогою вiдповiдних iмуноферментних тест-систем виробництва ЗАО «Вектор-Бест», (Росiя), згщ-но з Ыструк^ями виробника, з вимiрюванням оптично' щiльностi проб на планшетному фотометрi Bio-Tek ELx800, (США).
Статистична обробка даних здшснювалась у вщ-повiдностi з правилами рядово' i альтернативно' варь ацiйноï статистики [15-18]. Для вибiрок оцiнювалась вiдповiднiсть емтричних розподiлiв нормальному закону (розподтення Гауса) за критерiями Колмогоро-ва-^рнова, Шапiро-Уiлка та Л^ефорса. Оскiльки розподт дослiджуваних вибiрок вiдрiзнявся вiд нормального, для обробки даних використовували непа-раметричн критерiï: вiдмiнностi мiж двома вибiрками оцiнювали за критерiем Манна-Уп"ш, кореляцiйнi зв'язки - за коефiцiентом кореляцiï Спiрмена.
Результати обробляли за допомогою персонального комп'ютера i3 застосуванням комп'ютерних про-грам Statistika-8, Microsoft Office Excel 2003.
Результати та ïx обговорення
Вiдомо, що слиннi залози високо чутливi до дм нер-вових та гуморальних факторiв [4, 14]. Розвиток патоло-гiчних змiн в ротовiй порожнин завжди супроводжуеться реакцieю рiзних ланок ïï захисту: появи в порожнинi рота осередкiв хронiчноï iнфекцiï, зниження реактивност ор-ганiзму, мiкробноï сенсибозацп тощо [4, 13, 14].
Цитогани е регуляторними пептидами, що прийма-ють участь у формуваннi та регуляци захисних сил органiзму. Так, Ытерлейган 1р (IL-1 р) запускае реакци запального каскаду, стимулюе синтез колагену, вщь грае важливу роль у розвитку мюцевого запального процесу, приймае участь у формуванн кiстковоï тка-нини та е медiатором взаемодп мiж iмунною й нерво-вою системами. 1нтерферон гама (IФН-Y) бере пряму участь у формуваннi й розвитку штинноТ вiдповiдi (Th1) iмунноï системи та здiйснюе регуляторнi функци при розвитку гуморальноТ вiдповiдi (Th2). Зниження здатностi клiтин продукувати IFN-y перешкоджае ель мiнацiï збудникiв, що може призводити до розвитку хрошчноТ шфекцп. Iнтерлейкiн 10 (IL-10) мае протиза-пальний й iмуносупресивний ефект та викликае «пе-реключення» iмунноï вiдповiдi з Th1- на ТЬ|2-кгмтини. До того ж, вiн може пригшчувати протимiкробну вщпо-вiдь на початкових стадiях запалення, проте захищае оргашзм вiд гiперзапалення й ушкодження тканин [5]. Саме тому поглиблене вивчення ролi цитокiнiв в про-цесах життезабезпечення щiльних тканин зубiв ство-рюе передумови для коректного втручання, як з лку-вальною, так i з профiлактичною метою.
Дослщження цитоганового профiлю у па^ен^в двох основних груп до початку лкування встановило достовiрнi вiдмiни показнигав, порiвняно з показника-ми умовно здорових па^ен^в (табл. 1).
Таблиця 1
й профль у обстежених naiicHmie до лiкувaння, (M±m)
Рiвень цитокiнiв, (пг/мл) Групи па^енлв
Па^енти з переломами НЩ, (n=80) Практично здоровi пацiенти, (n=20) Референс-показники лабораторiï
IL-1 р 9,47±0,86* 1,72±0,58 0-11,2
сироватка IL-10 4,69±0,48* 5,41 ±0,13 0-31
IFN-y 10,61 ±0,75 12,76±1,89 0-10
IL-1 в 7,96±0,76* 2,33±0,59 0-3,5
слина IL-10 3,60±0,39* 1,42±0,19 0-5
IFN-y 9,06±0,7* 6,26±1,21 0-4
Примтка: * - р/'зниця достоврна м1ж показниками пац (р<0,05).
Згщно отриманих результат, рiвень прозапаль-ного цитогану 11_-1р, як в сироватцi кров^ так i в слинi па^ен^в з переломами нижньоТ щелепи, був достовь рно (р<0,05) вище, в середньому, в 3,41-5,05 разiв, порiвняно з показниками практично здорових оаб. Та-ке пiдвищення 11_-1р вказуе на розвиток мюцевого запального процесу, можливо, за рахунок дм стресу та наявност змiн проникност стiнок капiлярiв.
Встановлено, що у хворих з переломами рiвень 11_-10 в сироватцi кровi був, в середньому, нижче в 1,15 разiв (р<0,05), тодi як в слинi - навпаки, вище, в середньому, в 2,53 рази (р<0,05), порiвняно з показниками контрольно! групи. На нашу думку, це пов'язано з початком розвитку запального процесу на
7в з переломами НЩ / практично здорових осб
мюцевому рiвнi. Таким чином, за змЫою рiвня 11_-10 в бюлопчних рiдинах пацiентiв можливо прогнозувати переб^ хвороби.
Визначено, що у па^етчв з переломами НЩ, рь вень в сироватцi кровi достг^рно не вiдрiзнявся вiд показникiв практично здорових оаб, тодi як в слиш осiб з переломами в^^чалося достовiрне пщвищен-ня цього цитогану, в середньому, в 1,45 разiв (р<0,05). Таке збiльшення рiвня 1П\1^, з нашо! точки зору, вказуе на актива^ю мiсцевих механiзмiв захисту.
Кореляцiйний аналiз цитокiнового профтю у сиро-ватцi кровi та слиш па^етчв з переломами НЩ зале-жно вiд часу !х надходження до стацiонару виявив си-льну прямо пропорцiйну залежнiсть мiж добою надхо-
дження патенту до стацюнару та р1внями дослщже-них циток1н1в перед початком лкування (коеф1ц1ент кореляцп Сп1рмена склав в1д 0,9 до 0,96) (рис. 1).
1 -
^г***-^ ...............
.......-.........
0-2 доба 3-4 доба надхождення до сташонару 5-7 доба
--•-- 1Л-1р --•■••• 1Л-10 —*— ТФН-у
Рис. 1. Кореляц/йний аналiз цитоюнового профлю пац/ент/в з переломами НЩ залежно вiб часу Тх набхобження бо стац/онару.
З'ясовано, що у пац1ент1в, на 3-4 добу пюля трав-ми, р1вень !Л-1р пщвищувався, в 3,7-4,25 раз1в (р<0,01), 1Л-10 - в 3,0-3,25 раз1в (р<0,01) та !ФН-Y - в 2,7-2,9 раз1в (р<0,01), пор1вняно з показниками у пер-ш1 дв1 доби п1сля травми. На 5-7 день пюля травми,
р1вень цитокУв п1двищувався ще б1льше: !Л-1р - в 6,3-6,9 раз1в (р<0,01) , !Л-10 - в 7,8-8,2 раз1в (р<0,01), !ФН-Y - в 4,7-5,2 раз1в (р<0,01). Зазначене вказуе на активну 1мунну в1дпов1дь.
Наступна ланка дослщжень була присвячена ви-значенню р1вня циток1н1в п1сля терапп (з застосуван-ням та без застосування антибактер1альних препара-т1в в комплекс! проведеного лкування).
Встановлено, що у хворих, як приймали антибю-тики, р1вень циток1н1в був достов1рно (р<0,01) нижчим, пор1вняно з патентами, як1 в схем1 л1кування не отри-мували антибактер1альну терап1ю. Так, р1вень !Л-1р був, в середньому, нижче в 4,4-5,6 раз1в, р1вень !Л-10 - в 3,0-3,5 раз1в, а !ФН-Y - в 6,7-9,7 раз1в. Тобто, у ос1б, як отримували в комплекс! терап!Т протимкробш препарати, в!дбувалось пригн!чення продукц1Т як про-запальних, так ! протизапальних цитокУв. Отриман! дан! св!дчать про розвиток дисбалансу в ¡муннш сис-теми пац!ент!в (табл. 2).
Таблиця 2
профль у обстежених пац/ент/в мсля лкування, (М±т)
Кл^чж групи хворих Рiвень цитокiнiв, (пг/мл)
!Л-1 р !Л-10 !ФН-Y
у слин у сироватцi кровi у слит у сироватцi кровi у слин у сироватцi кровi
! (п=50) 3,47±0,13* 3,89±0,13* 2,92±0,08* 3,33±0,08* 3,61±0,09* 4,16±0,1*
!! (п=30) 0,61±0,03* 0,88±0,03* 0,82±0,03* 1,09±0,03* 0,37±0,04* 0,62±0,05*
Прим/тка: * - р/зниця бостов/рна м/ж показниками групи,
Таким чином вщбуваеться рЬке зниження ¡муно-реактивносп хворих, як! приймали протимкробш препарати. Отриман! дан! пщтверджують висновки науко-вц1в про те, що антибактер!альн! препарати е потуж-ними ¡мунодепресантами [9-11].
У пацюнтв, як! не приймали антимкробы засоби, р!вень циток!н!в знижувався порвняно з показниками до лкування, але б!льш пов!льно, н!ж у хворих, що отримували антибактер!альн! препарати. Так, в середньому, рвень !Л-1р був нижче в 2,2-2,4 рази (р<0,05), р!вень !Л-10 — в 1,2-1,4 рази (р<0,05), рвень !ФН-Y - в 2,5-2,6 рази (р<0,05) у пор!внянн! з вихщними показ-никами (рис. 2).
Пжазники контролю
□ 1Л-1р а 1Л-10 ■ 1Фн-у
Рис. 2. Цитоюновий профль у пац/ент/в з переломами нижньоТ щелепи бо та мсля лкування.
Слщ зазначити, що у оаб ц1еТ групи, порвняно з в1д-пов!дними показниками хворих, як! отримували протимь кробн препарати, р!вень циток!н!в був достов!рно вищим (р<0,05). Це св!дчить про захист вщ розвитку аутомун-них процесв та вказуе на подальший сприятливий прогноз переб!г хвороби. Проте, показники цитоюнового проф!лю ! клУчноТ групи не досягали показникв контро-льноТ групи (практично здоров! особи).
Узагальнюючи отриман! результати зазначимо, що у хворих, як! в комплекс! терапи отримували протимк робн препарати, рвень вс!х досл!джених цитокУв
(р<0,01).
був достов!рно нижче (р<0,01), пор!вняно з пацюнта-ми, що не отримували антибютики. Це свщчить про пригн!чення протим!кробними засобами ¡муштету, що в свою чергу, може обумовлювати додаткове ослаб-лення захисних сил оргаызму. Тобто, зниження ¡му-нореактивност! макроорган!зму може обумовити не-ефективну боротьбу з патогенами, створити умови для формування недостатност! локальних ! системних механ!зм!в ефективного захисту, що в свою чергу, може стати однюю з причин розвитку синдрому вто-ринноТ ¡мунноТ недостатност!.
Висновки
1. При дослщжены цитоюнового профтю вс!х пац1-ент!в з переломами нижньоТ щелепи до початку лкуван-ня встановлено, що рвень прозапального цитокну !1_-1р був вище, в середньому, в 3,41-5,05 разв (р<0,05), пор1-вняно з показниками практично здорових оаб.
2. Рвень 11_-10 у сироватц! кров! був, в середньому, нижче в 1,15 разв (р<0,05), тод! як в слин - на-впаки, вище, в середньому, в 2,53 рази (р<0,05), порь вняно з показниками контрольно! групи.
3. Рвень у сироватц! кров! достов!рно не в!др!знявся в1д показник!в практично здорових оаб, тод! як в слин оаб з переломами було вщмнено до-стов!рне п!двищення цього цитокну, в середньому, в 1,45 разв (р<0,05).
4. Кореляц!йний анал!з циток!нового проф!лю перед початком лкування виявив сильну прямо пропорц!йну залежысть м!ж добою надходження пац!енту до стацюнару та рвнями цитокУв у сироватц! кров! та слин (ко-еф!ц!ент кореляцп Сп!рмена склав вщ 0,9 до 0,96).
5. Встановлено, що у хворих, як! приймали антибютики, рвень цитокУв був достов!рно (р<0,01) нижчим, порвняно з пацюнтами, як! в схем! лкування не отримували антибактер!альну терап!ю.
Iгрупа
ВИХ1ДН1
6. Результати дослщжень свiдчать про те, що ан-тибактерiальнi препарати пригнiчують синтез про- та протизапальних цитогашв.
Перспективи подальших дослiджень
Вивчення реакцiй iмунноí системи е одним з на-прямкiв у хiрургiчнiй стоматологií, що сприяе розробц та впровадженню в кл^чну практику нових бiльш ефективних методiв дiагностики та прогнозування раннлх проявiв запальних захворювань.
Лiтература
1. Хирургия: антибиотики, травматизм, переломы, вывихи 11. [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://medicedu.ru/hirurgia/86-antibiotiki-travmatizm.html
2. Готь, I. М. Сучасн аспекти хiрургiчного лкування пере-ломiв нижньоí щелепи [Текст] / I. М. Готь, Я. Е. Варес, 12. Т. А. Фопська // Укра'нський медичний альманах. -
2008. - Т. 11, № 6. - С. 58-61.
3. Берест, Е. Л. Метод прогнозирования гнойно-воспалительных осложнений переломов нижней челю- 133 сти при изолированной и сочетанной челюстно-мозговой травме в эксперименте [Текст] / Е. Л. Берест
// Таврический медико-биологический весник. - 2012. -
Т. 15, № 4 (60). - С. 379-382. 14.
4. Агасян, В. А. Механизмы формирования стрессорного иммунодефицита при переломах нижней челюсти и методы их коррекции [Текст] : автореф. дис. канд. мед. 15. наук : 14.01.14 / Владимир Альбертович Агасян ; Московский медико-стоматологический университет. - Москва, 2012. - С. 24.
5. Freidlin, I. S. How the immunogram might be deciphered 16. [ТехЧ / Biology. - 1997. - Vol. 6. - P.25-29.
6. Сергеева, И. Е. Функциональная способность иммуно-компетентных клеток у больных генерализованым па- 17. родонтитом, принципы интерпритации результатов исследования [Текст] / И. Е. Сергеева, А. В. Борисенко // Современная стоматология. - 2010. - № 3. - С. 60-64. 18.
7. Оскольский, Г. И. Анализ местного и общего иммунитета при одонтопрепарировании [Текст] / Г. И. Оскольский, А. В. Щеглов // Фундаментальные исследования. - 2012. - № 12. - С. 167-172.
Mark, Dustin G. Are Prophylactic Oral Antibiotics Indicated for the Treatment of Intraoral Wounds? [Text] / Dustin G. Mark, Eric J. Granquist // J. Ann Emerg Med. - 2008. -V. 52. P. 368-372.
Adalarasan, S. Prophylactic Antibiotics in Maxillofacial Fractures: A Requisite? [Text] / S. Adalarasan, Alexander Mohan, Sanjay Pasupathy // J. Craniofac Surg. - 2010. V. 21. P. - 1009-1011.
Rabindra P., Singh. Antimicrobial prophylaxis in open reduction and internal fixation of compound mandibular fractures: a collaborative regional audit of outcome [Text] / Rabindra P. Singh, Lachlan M. Carter, Paul H. Whitfield // British Journal of Oral and Maxillofacial Surgery/ - 2012. -Accepted 21 August 2012. - P. 4-8. Schaefer, Edward H. Antibiotic Selection for Open Reduction Internal Fixation of Mandible Fractures [Text] / Edward H. Schaefer, Edward J. Caterson // J. Craniofac Surg. -2013. V. 24. P. - 85-88.
Резистентнють до протимiкробних препара^в: повто-рення «трагедп» загального надбання [Електронний ресурс] / Режим доступу :
http://uphiq.org/service/vooz/vooz_04112010 Савичук, Н. О. Превентивна та протирецидивна тера-тя захворювань слизово' оболонки порожнини рота [Текст] / Н. О. Савичук // Современная стоматология. -
2011. - № 5. - С. 35-38.
Савичук, Н. О. Колоызацмна резистентнють порожнини рота [Текст] / Н. О. Савичук // Укр. мед. часопис -
2012. - № 4 (90). - С. 57-63.
Лапач, С. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Exel [Текст] / С. Н. Лапач, А. В. Чубенко, П. Н. Бабич. - К. : Морион, 2000. - 320 с. - ISBN 966-7632-16-4. Боровиков, В. П. Statistica. Статистический анализ и обработка данных в среде Windows [Текст] / В. П. Боровиков, И. П. Боровиков. - М. : Филинъ, 1998. - 592 с. Прикладная медицинская статистика [Текст] / [под ред. В. М. Зайцева, В. Г. Лифляндского]. - СПб. : СПбГМА им. И. И. Мечникова, 2000. - 299 с. Гельман, В. Я. Медицинская информатика: практикум [Текст] / В. Я. Гельман. - [2-е изд.]. - СПб. : Питер, 2002. - 480 с.
