CC BY
9
УДК 616.5-004.1:616.24-002.17]-036-037-071
https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.1(part 1).127211
О. В. Карасьова, В. В. Родюнова
ПОКАЗНИКИ ЗАГАЛЬНОКЛ1Н1ЧНИХ МЕТОД1В ОБСТЕЖЕННЯ ЯК ПРОГНОСТИЧН1 МАРКЕРИ ТЯЖКОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ СИСТЕМНО? СКЛЕРОДЕРМЫ, УСКЛАДНЕНО1 РОЗВИТКОМ ПНЕВМОСКЛЕРОЗУ
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ УкраИни» кафедра професшних хвороб та Knmi4H0i iмунологii (зав.- д. мед. н., доц. К. Ю. Гашинова) вул. Ближня, 31, Днтро, 49012, Укра'та
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine» Department of occupational diseases and clinical immunology Blyzhnia str., 31, Dnipro, 49102, Ukraine e-mail: v.rodionova@i.ua
Ключовi слова: склеродермiя, легеневий пневмосклероз, загалъноклтчт методи до^дження Key words: scleroderma, pulmonary pneumosclerosis, general clinical methods
Реферат. Показатели общеклинических методов исследования как прогностические маркеры тяжести течения системной склеродермии, осложненной развитием пневмосклероза. Карасева О.В., Родионова В.В.
Цель: определить клинические прогностические маркеры оценки активности воспаления и прогноза развития осложнений у больных системной склеродермией. Материалы и методы: в исследование было включено 32 человека, все женщины, средний возраст - 43,2±2,23 года. Все обследованные пациенты (n=32) были разделены на две группы: основная группа (n=21) - больные системной склеродермией, у которых обнаружены признаки поражения легочной ткани - пневмосклероз. Во II группу (n=11) вошли больные с системной склеродермией без признаков пневмосклероза. Длительность заболевания составляла 8,1±0,03 года. Больным проводились клинико-лабораторные и антропометрические исследования, для оценки симптомов одышки использовался опросник Modified Medical Research Council (мМЯС), измерялась сатурация крови при помощи пульсоксиметра, проводилась рентгенограмма легких в 2-х проекциях, ЭхоКГ, при необходимости - компьютерная томография легких высокого разрешения, другие общеклинические исследования в соответствии с диагнозом. Результаты и их обсуждение: у больных I и II группы было выявлено двустороннее усиление легочного рисунка преимущественно в нижних и средних отделах. У больных I группы в базальных отделах также имели место единичные кистовидные изменения, иногда участки сотового легкого, бронхоэктазы, плевральные спайки. У больных II группы обнаружились признаки очагового пневмофиброза у 3 больных, в анамнезе которых перенесенные пневмонии. Выявлена тенденция к повышению давления в легочной артерии у больных с наличием поражения легочной ткани, уменьшение показателя КСО левого желудочка. При анализе данных ревмокомплекса и отдельных показателей иммунограммы уровень ЦИК и ревматоидного фактора оказался более высоким у больных II группы, а уровень криоглобулинов достоверно повышен у больных I группы. У больных I группы наряду с увеличением криоглобулинов увеличивался показатель С-реактивного белка (СРБ) и СОЭ. Выводы: поражение легких с развитием пневмосклероза у больных системной склеродермией отягощает течение заболевания, способствует ухудшению состояния больных и формированию неблагоприятного прогноза. Рост уровня криоглобулинов вместе с СРБ может использоваться не только для оценки активности воспаления, но и прогноза развития осложнений, требует пересмотра терапии основного заболевания.
Abstract. The indicators of general clinical methods as prognostic markers of the severity of systemic scleroderma complicated by the development of pneumosclerosis. Karaseva O.V., Rodionova V.V. Purpose: to define clinical prognostic markers for evaluation of inflammation activity and prognosis of complications development in patients with systemic scleroderma. Materials and methods: The study included 32 people, all women, the average age - 43.2±2.23 years. All the examined patients (n=32) were divided into two groups: the main group (n=21) -patients with systemic scleroderma and concomitant pulmonary tissue involvement - pneumosclerosis. Group II (n=11) included patients with systemic scleroderma without signs of pneumosclerosis. The duration of the disease was 8.1±0.03 years. Patients underwent clinico-laboratory and anthropometric studies, chest radiography in two projections, questionnaire of mMRC for assessing the symptoms of dyspnea, blood saturation was measured with a pulse oximeter EchoCG, if necessary - computed tomography of light high resolution was performed and other general clinical studies in accordance with diagnosis, if necessary. Results and discussion: Patients of groups I and II had bilateral reinforcement of the pulmonary pattern mainly in the lower and middle sections. In Group I patients in the basal regions there were also single cyst-like changes, sometimes sections of the honeycomb lung, bronchiectasis, pleural adhesions. Patients of group II showed signs of focal pneumofibrosis (3 patients), who had pneumonia in anamnesis. There was a tendency of increased pressure in the pulmonary artery in patients with the presence of
pulmonary tissue lesions, a decrease in the CSR of the left ventricle. When analyzing the data of the rheumatic complex and individual immunogram indices, the level of CIC and rheumatoid factor was higher in patients of group II, and the level of cryoglobulins was significantly increased in group I patients. In patients of group I, in addition to the increase in cryoglobulins, index of C-reactive protein (CRP) and ESR was increased. Conclusion: The affection of the lungs with the development of pneumosclerosis in patients with systemic scleroderma complicates the course of the disease, contributes to worsening of patients' condition and formation of unfavorable prognosis. The increase in the level of cryoglobulins and CRP can be used not only to assess inflammation activity but also to predict the development of complications, it requires revision of the treatment of the main disease.
Пневмосклероз (ПС) (пневмофiброз) - це про-цес замши нормально! легенево! тканини на патолопчну сполучну тканину з прогресуючим розвитком дихально! недостатносп. Як правило, пневмосклероз не е самостшним захворюванням, а лише ускладнюе шшу патологда, в тому чи^ легеневу, або е наслщком впливу зовшшшх шюдливих факторiв. Пневмосклерозом завер-шуеться бшьшють хрошчних захворювань легень.
В останш роки проведено багато дослщжень, присвячених проблемi пневмосклерозу, але остаточно! ясностi в дiагностицi та лшуванш цього захворювання немае [5]. У рядi дослiджень з проблеми легеневого пневмосклерозу^брозу встановлена роль генетично! схильностi [10]. На кращу дiагностику пневмосклерозу впливае роз-виток та доступнють методiв дослiдження легенево! тканини, таких як комп'ютерна томографiя (КТ) високо! якостi, трансторакальнi, трансброн-хiальнi методи бiопсi!' легень [13]. Точних даних щодо розповсюдженостi пневмосклерозу немае. Так, щорiчна захворюванiсть на щюпатичний легеневий фiброз зростае i, за оцiнками, може перебувати в межах вщ 4-6 на 100 000 осiб, по-ширенiсть становить вщ 13 до 20 випадюв на 100 000 населення [9]. 1снуе бiльш високе пере-важання захворювання в чоловiкiв (вiд 1-5 до 17), нiж у жшок, i частота збiльшуеться з вшом. У дослiдженнi King T. E et al. [8] показано, що 1ЛФ розвиваеться переважно в середньому вщ та в л^шх осiб (середнiй вiк на момент встановлення дiагнозу за представленими даними - 66 роюв, iз дiапазоном 55-75 рокiв).
Головними чинниками розвитку вважають за-хворювання бронхолегеневого апарату i грудно! клiтки: iнтерстицiальнi захворювання легень, захворювання бронхiв, iнфекцiйнi захворювання, гемодинамiчнi порушення легенево! тканини, тромбоемболи, вродженi захворювання, травми грудно! кттки, вплив шкiдливих i токсичних чинниюв: рiзних видiв пилу при пневмоконюзах, iонiзуючого випромiнювання, токсичних газiв, певних лшарських засобiв, тютюнокурiння, ви-дшють також iдiопатичний пневмосклероз й ш. Так, Suzuki A. et al. [12] вважають, що хворi на 1ЛФ часто мають рiзнi супутш стани, такi як ле-генева шфекщя, емфiзема, легенева гiпертензiя,
рак легень, гастроезофагальний рефлюкс, сер-цево-судинт захворювання, цукровий дiабет та обструктивне апное сну.
До штерстищальних захворювань легень, як можуть призвести (або сприяють) до розвитку пневмосклерозу, вщносять запальнi захворювання сполучно! тканини, таю як системна склеро-дермiя, системний червоний вовчок та ш. Але поява пневмосклерозу спостерiгаeться далеко не у вшх хворих, вщбуваетъся в рiзнi строки пе-реб^у основного захворювання. Немае чiтко! закономiрностi мiж термiном розвитку захворювання сполучно! тканини, актившстю запального процесу i формуванням пневмосклерозу [7].
Системна склеродермiя (СКД) - дифузне за-хворювання сполучно! тканини з прогресуючим фiброзом, поширеними вазоспастичними пору-шеннями та характерними змiнами шюри, опор-но-рухового апарату та внутршшх органiв. Близько 80% хворих на системну склеродермiю мають iдiопатичне ураження легень, яке за рент-генолопчним та навiть за гiстологiчним патерном мае вигляд звичайно! iнтерстицiально! пневмонл iз подальшим розвитком пневмосклерозу [11].
Замщення легенево! тканини на сполучну е незворотним процесом [3, 6]. Саме тому до-слщження патогенетичних механiзмiв розвитку пневмосклерозу задля своечасного встановлення дiагнозу i лжування патологi!, яка призвела до розвитку пневмосклерозу та наступно! дихально! недостатносп, е завданням актуальним [2, 4].
Мета - визначити кшшчш прогностичш марке-ри оцiнки активносп запалення i прогнозу розвитку ускладнень у хворих на системну склеродермда.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
До дослiдження було включено всього 32 особи, всi жiнки, середнш вiк - 43,2±2,23 року. Вс обстеженi пацiенти (п=32) були розподшеш на двi групи: основна група (п=21) - хворi на системну склеродермда, в яких при комплексному обстеженш виявленi ознаки ураження легенево! тканини - пневмосклероз. До II групи (п=11) увшшли хворi на системну склеродермiю без ознак пневмосклерозу. Тривалють захворювання становить 8,1±0,03 року.
Дiагноз «Системна склеродермiя» встановлю-вали вiдповiдно до ктшко-рентгенолопчних
18/ Том XXIII/ 1 ч. 1
61
критерив Американсько! колегi! ревматолопв, рекомендацiй EULAR вiд 2009 р. i формулювали згiдно з вимогами наказу Мшютерства охорони здоров'я Укра!ни вiд 12.10.2006 № 676 «Про за-твердження протоколiв надання медично! допо-моги за спецiальнiстю «Ревматолопя». З метою диференцiального дiагнозу хворi були обстеженi на СН1Д та гепатити.
Хворим проводилося опитування зi збором скарг та анамнезу, визначалися антропометричнi данi, iндекс маси тша, для оцiнки симптомiв за-дишки використовувався опитувальник Модифь ковано! шкали задишки Медично! дослiдницько! ради (англ. - мMRС), вимiрювалася сатурацiя кровi пульсоксиметром, проводилася рентгено-грама легень у 2-х проекщях, ехокардiографiя (Ехо-КГ), за необхщносп - комп'ютерна томо-графiя легень високо! щiльностi, iншi загально-клiнiчнi дослiдження вiдповiдно до дiагнозу.
Статистичну обробку результатiв до-слiдження проводили з використанням пакета програм STATISTICA 6.0 (серiйний номер AGAR909E415822FA).
Критерп включення в дослщження: вери-фiкований дiагноз системно! склеродерма, bîk хворих 28-50 рокiв, одержання добровiльноï iнформованоï згоди на участь у дослщженш. Критерiï виключення: вш бiльше 65 рокiв, встановлений та верифшований дiагноз iншого захворювання сполучноï тканини, професiйного ураження легень (пневмоконюз), наявнiсть серцевоï аритмiï з можливютю тромбоемболiï легеневоï артерiï, вродженi захворювання, вади серця та iншi захворювання, яю спричинюють порушення гемодинамiки та потребують корекцiï iз застосуванням антиаршмчних препаратiв (кордарону й iн.), шфекцшш захворювання, онкологiчнi захворювання.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ÏX ОБГОВОРЕННЯ
При загальному обстеженш хворих врахову-валися скарги, даш анамнезу, загальноклiнiчнi ознаки, притаманнi системнш склеродермiï (табл. 1). Тривалiсть захворювання тсля встанов-лення дiагнозу становила не менше 8,1±0,03 року. Середнш iндекс маси тiла становив 26,4±1,01.
Таблиця 1
Параметри загальнокл1н1чного обстеження хворих
Визначет параметри Пащснти i3 СКД з ознаками ПС I група (n=21) Пащснти i3 СКД без оз II група (n=11)
Задишка за шкалою mMRС 1,92 1,01
Ц1аноз (акро, дифузний), ос1б 2 (9,5%) 0
Змша форми грудноК кл1тки, ос1б 2 (9,5%) 0
Пальщ Гтпократа, ос1б 2 (9,5%) 0
Набряки, ос1б 9 (42,85%) 2 (18,1%)
Кашель, ос1б 6 (28,5%) 1 (9,09%)
Щдвищена втомлюван1сть, ос1б 17 (80,9%) 7 (63,6%)
Втрата ваги, ос1б 14 (66,6%) 3 (27,2%)
Ввдщлення харкотиння, ос1б 12 (57,1%) 0
Ыль у грудиш кл1тщ, ос1б 9 (42,85%) 0
Набряк шийних вен, ос1б 3 (14,2%) 1 (9,09%)
Прискорене серцебиття, ос1б 9 (42,8%) 2(18,1%)
П1двищення температури т1ла, ос1б 9 (42,8%) 3 (27,2%)
8а02, % 96,0 [93,0-97,0] 96,5 [96,0-98,0]
Кур1ння 2 (9,5%) 0
Частота загострень СКД 1,5 на 2 роки 3 на 2 роки
Змши на ЕКГ (г1пертроф1я ПШ/ЛШ, порушення ритму (екстрасистол1я), ф1брилящя передсердь, порушення пров1дност1, ознаки 1шемц мюкарду й 1н.), ос1б 9 (42,8%) 4 (36,3%)
Змши на Ехо-КГ, оаб 6 (28,5%) 4 (36,3%)
Зм1ни на рентенограм1 орган1в грудноК кл1тки, ос1б 21 (100%) 3 (27,2%)
Вщповщно до поставлених завдань, при об-стеженш пацieнтiв обох груп було виконано рентгенолопчне дослiдження органiв трудно! кл^ки у 2-х проекцiях. У хворих I i II групи було виявлено двобiчне пiдсилення легеневого ма-люнка переважно в нижшх i середнiх вiддiлах. У хворих I групи в базальних вщдшах також мали мiсце поодинокi кистоподiбнi змiни, подекуди дiлянки сотово! легеш, бронхоектази, пле-вральнi зрощення, зрщка кальцинованi лiмфо-вузлики. У деяких хворих поряд з ознаками «сотово! легеш» мав мюце адгезивний плеврит,
розширення тт серця, збiльшення кардю-то-ракального шдексу [3].
Пацieнти I групи з наявнютю пневмосклерозу бiльше скаржилися на кашель, задишку, приско-рене серцебиття, пiдвищення температури тша, тдвищену втомлювашсть порiвняно з хворими II групи. При обстежент в них часпше спостерь галися змiни на ЕКГ, Ехо-КГ (табл. 2), на рент-генограм легень у 100% хворих виявлеш ознаки пневмосклерозу. У хворих II групи виявилися ознаки вогнищевого пневмофiброзу в 3 хворих, в анамнезi яких з'ясованi перенесенi пневмонп.
Таблиця 2
Показники Ехо-КГ в обстежених хворих
Показники Iгрупа (з ураженням легень) II група (без ураження легень)
Правий шлуночок, см 1,0 [0,85-1,0] 1,0 [0,80-1,0]
КДР ЛШ, см 4,38 [4,08-4,60] 4,08 [4,01-4,20]
КСР ЛШ, см 2,53 [2,42-2,82] 2,28 [2,12-2,48]
ЛП, см 2,27 [2,12-2,65] 2,32 [2,11-2,75]
КДО, мл 69,0 [69,0-72,0] 80,81 [69,0-92,0]
КСО, мл 22,8 [20,0-31,0] 20,1 [20,0-26,0]
ФВ, % 69,2 [65,0-72,0] 72 [65,0-78,0]
УО, мл 54,63 [49,0-56,0] 56,60 [50,0-58,0]
Критерш Манна-Уйм, р
СДЛА, мм рт. ст.
30,5 [27,5-33,5]
28,5 [26,5-31,5]
р>0,05 р>0,05 р>0,05 р>0,05 р>0,05 р>0,05 р>0,05 р>0,05 р>0,05
Отриманi показники не досить рiзко вщ-рiзнялися мiж собою, однак мала мюце тенденцiя до пiдвищення тиску в легеневш артери у хворих з наявнютю ураження легенево! тканини, також досить щкавим е зменшення показника КСО лiвого шлуночка, що можливо пов'язано з пев-
ним депонуванням кровi в системi малого кола кровооб^у, що може сприяти тдвищенню тиску в легеневiй артери.
При дослщженш загального аналiзу кровi (табл. 3) показники хворих I та II груп в^^з-нялися несуттево.
Таблиця 3
Показники загального анал1зу кров1
Показники Iгрупа (з ураженням легень) II група (без ураження легень) Критерш Манна-Уiтиi, р
Гемоглобш, г/л 130,0 [126,0-138,0] 124,0 [121,0-129,0] р>0,05
Еритроцити, х1012/л 4,63 [4,42-4,72] 4,68 [4,28-5,04] р>0,05
Лейкоцити, х109/л 5,67 [5,22-7,04] 5,16 [4,81-5,27] р>0,05
Тромбоцити, х109/л 304,0 [174,0-356,0] 222,5 [186,0-237,0] р>0,05
Нейтрофшьт лейкоцити, % 47,0 [44,9-50,6] 48,7 [43,2-56,4] р>0,05
Лiмфоцити, % 38,5 [38,3-40,2] 37,2 [30,5-41,2] р>0,05
Моноцити, % 10,6 [8,9-24,0] 9,65 [9,3-9,9] р>0,05
ШОЕ, мм/год 21,0 [9,0-24,0] 11,0 [7,0-20,0] р>0,05
Дослщження рутинних бiохiмiчних пара-метрiв не виявило достовiрноï рiзницi у хворих обох груп (табл. 4).
При аналiзi показникiв коагулограми, даних ревмокомплексу та окремих показниюв iмуно-грами (табл. 5) привертае увагу те, що рiвень циркулюючих iмунних комплексiв (Ц1К) та рев-матощного фактора виявився бiльш шдвищеним у хворих II групи, а рiвень крiоглобулiнiв до-
стовiрно тдвищений у хворих I групи. Вщомо, що крiоглобулiни - це комплекс бшюв сироватки кровi, якi з'являються в органiзмi при патоло-пчних станах, зокрема цирозi печiнки, ревматизм^ лiмфосаркомi й iн. Встановлено, що один з крюглобулшв щентичний до бiлка фiбронек-тину, пов'язаному з поверхнею фiбробластiв. Цей бшок широко розповсюджений у сполучнiй тканиш.
Таблиця 4
Показники б1ох1м1чного аналгзу кров1
Показники Iгрупа (з ураженням легень) II група (без ураження легень) Критерш Манна-Утт, р
Глюкоза кров1, ммоль/л 4,9 [4,5-5,4] 5,2 [4,7-5,7] р>0,05
Загальний б1л1руб1н, мкмоль/л 7,9 [5,7-10,5] 7,9 [7,4-14,0] р>0,05
Прямий б1л1руб1н, мкмоль/л 2,8 [2,1-4,5] 4,0 [3,2-5,8] р>0,05
АЛТ, ЕД/л 17,6 [8,7-36,2] 13,4 [10,8-23,0] р>0,05
АСТ, ЕД/л 16,0 [14,5-32,2] 16,1 [15,4-22,6] р>0,05
Сечовина, ммоль/л 5,5 [2,6-7,8] 5,1 [4,0-7,1] р>0,05
Креатинш, мкмоль/л 77,0 [62,0-89,0] 73,0 [58,0-83,0] р>0,05
Сечова кислота, мкмоль/л 337,5 [281,0-400,0] 324,0 [194,0-400,0] р>0,05
Загальний холестерин, мкмоль/л 5,75 [3,44-6,39] 6,32 [5,82-6,48] р>0,05
Привертае увагу, що у хворих I групи поряд зi збiльшенням крiоглобулiнiв збiльшувався по-казник С-реактивного протешу (СРП) та ШОЕ (рис. 1 та рис. 2). Хоча щ змши не були достовiр-ними, але в комплекс не тiльки пiдтверджують наявнiсть автоiмунного захворювання (СКД у дослiджуваних хворих), але й свщчать про мож-ливе ускладнення захворювання. Так, у випадку
проведеного дослiдження перебiг СКД усклад-нився розвитком пневмосклерозу, що разом з ознаками загальноклiнiчного обстеження, пред-ставленими в таблицi 1, надае змогу висувати припущення про несприятливий прогноз та не-обхiднiсть застосування бшьш агресивно1' терапiï основного захворювання.
Таблиця 5
Показники 1мунолог1чного анал1зу кров1, ревмокомплексу та коагулограми
Показники I група (з ураженням легень) II група (без ураження легень) Критерш Манна-ЭТтт, р
Циркулююч1 1мунн1 комплекси (ЦIК), г/л 0,065 [0,045-0,0875] 0,11 [0,025-0,14] р>0,05
Кр1оглобул1ни (% хворих 1з п1двищеним показником) 57,2% 16,7% р<0,05
Ревмато1'дний фактор, Од/мл 4,95 [4,01-10,3] 13,6 [3,9-105,5] р>0,05
С-реактивний проте1'н, мг/л 6,4 [2,65-21,17] 3,69 [2,56-4,11] р>0,05
Протромбшовий 1ндекс, % 97,0 [94,0-104,0] 103,0 [100,0-104,0] р>0,05
АЧТВ, сек 54,0 [53,0-59,0] 58,0 [56,0-62,0] р>0,05
Рис. 1. Середш значення ШОЕ I групи та II групи
Групэ I Трупа И
Рис. 2. Середш значення С-реактивного проте'шу I групи та II групи
ВИСНОВКИ
1. Ураження легень з розвитком пневмо-склерозу у хворих на системну склеродермда обтяжуе перебiг захворювання, сприяе попр-шанню стану хворих i формуванню не-сприятливого прогнозу.
2. Зростання рiвня крiоглобулiнiв поряд з С-реактивним протешом може використовуватися не тшьки для оцiнки активностi запалення, але й прогнозу розвитку ускладнень, що потребуе перегляду терапп основного захворювання.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Дзяк Г.В. Поражение органов дыхания в ревматологической практике / Г.В. Дзяк // Укр. пуль-монол. журнал. - 2000. - №1. - С. 5-11.
2. Карасьова О.В. Динамжа гострофазових по-казнишв у хворих на щопатичний легеневий фiброз протягом л^вання / О. В. Карасьова, В. В. Родюнова, А. I. Шевцова // Тези наук. доп. наук.-практ. конф. «Актуальш питання внутршньо! медицини». -Дншропетровськ, 2016. - С. 84-85.
3. All cause Healthcare Costs and Mortality in Patients with Systemic Sclerosis with Lung Involvement / A. Fischer, A. M. Kong, J. J. Swigris [et al.] // J. Rheumatol. - 2018. - N 2. - Р. 235-241.
4. Antoniou K.M. Combined pulmonary fibrosis and emphysema in scleroderma-related lung disease has a major confounding effect on lung physiology and screening for pulmonary hypertension / K.M. Antoniou, G.A. Margaritopolous, N.S. Goh // Arthritis & Rheumatol. - 2016. - N 4. - С. 1004-1012.
5. Are physicians in primary health care able to recognize pulmonary fibrosis? [Електронний ресурс] / M. Purokivi, U. Hodgson, M. Myllarniemi [et al.] // Eur. Clin. Resp. J. - 2017. - Режим доступу до ресурсу: https://www.ncbi.nlm. nih. gov/pubmed/28326180.
6. Fibrosis - a lethal component of systemic sclerosis / Y. Y. Ho, D. Lagares, A. M. Tager, M. Kapoor // Nature Reviews Rheumatol. - 2014. - N 10. - Р. 390-402.
7. Karas'ova O.V. The markers of inflammatory process activity and fybrogenesis activity in patients with idiopathic pulmonary fibrosis / O.V. Karas'ova, E.S. Khmel, E.N. Kovalenko, V.V. Rodionova // Eur. Resp. J. - 2012. - Vol. 40.
8. King T.J. Idiopathic pulmonary fibrosis / T.J. King, A. Pardo, M. Selman // Lancet.- 2011.- N 378.- Р.1949-1961.
9. Meyer K.C. Pulmоnary Fibrosis, Part I: Epidemiology, Pathogenesis, and Diagnosis / K.C. Meyer // Expert Rev. Respiratory Medicine. - 2017. N 11. just-accepted. http://www.nejm.org/doi/full/10.1056/NEJMoa1401739.
10. Mora A. L. Mitochondria in the spotlight of aging and idiopathic pulmonary fibrosis / A.L. Mora, M. Bueno, M. Rojas // J. Clin. Investigation.- 2017. - N 2. - Р. 405-414.
11. Richeldi L. Idiopathic pulmonary fibrosis / L. Ri-cheldi, H.R. Collard, M. G. Jones // Lancet. - 2017. -Vol. 389. - Р. 1941-1952.
12. Suzuki A. The clinical impact of major comorbidities on idiopathic pulmonary fibrosis / A. Suzuki, Y. Kon-doh // Respiratory Investigation. - 2017. - N 2. - Р. 94-103.
13. The Four Corners Sign: A Specific Imaging Feature in Differentiating Systemic Sclerosis-related Interstitial Lung Disease From Idiopathic Pulmonary Fibrosis [Електронний ресурс] / L. Walkoff, D.B. White, J.H. Chung [et al.] // J. Thoracic Imaging. - 2018. -Режим доступу до ресурсу: https://www.ncbi.-nlm.nih.gov/pubmed/29346191.
REFERENCES
1. Dzyak GV. [Affection of respiratory organs in rheumatological practice]. Ukrainian pulmonary journl. 2000;1:5-11. Russian.
2. Karaseva OV, Rodionova VV, Shevtsova AI. [Dynamics of acute-phase indices in patients with idiopathic pulmonary fibrosis during treatment]. Abstracts of scientific reports of the scientific-practical conference "Actual questions of internal medicine". Dnipropetrovsk. 2016;84-85. Ukrainian.
3. Fischer A, Kong AM, Swigris JJ, Cole AL, Raimundo K. All-cause Healthcare Costs and Mortality in Patients with Systemic Sclerosis with Lung Involvement. J Rheumatol. 2018 Feb;45(2):235-41. doi: 10.3899/jrheum.170307. Epub 2017 Nov 15.
4. Antoniou KM, Margaritopolous GA, Goh NS, et al. Combined pulmonary fibrosis and emphysema in scle-roderma-related lung disease has a major confounding effect on lung physiology and screening for pulmonary hypertension. Arthritis Rheum. 2016 Apr;68(4):1004-12. [PubMed].
5. Purokivi M, Hodgson U, Myllarniemi M, Salo-maa ER, Kaarteenaho R. Are physicians in primary health care able to recognize pulmonary fibrosis? Eur Clin Respir J. 2017 Feb 20;4(1):1290339. doi: 10.1080/20018525.2017.1290339. eCollection 2017.
6. Ho YY, Lagares D, Tager AM, Kapoor M. Fibrosis - a lethal component of systemic sclerosis. Nat Rev Rheumatol. 2014;10:390-402.
7. Karas'ova OV, Khmel ES, Kovalenko EN, Ro-dionova VV. The markers of inflammatory process activity and fybrogenesis activity in patients with idiopathic pulmonary fibrosis. European respiratory journal Volume 40, supplement 56, september 2012 Abstracts. 22nd Annual Congress Vienna, Austria 1-5 September 2012;660. (P3629).
8. King TE Jr, Pardo A, Selman M. Idiopathic pulmonary fibrosis. Lancet. 2011 Dec 3;378(9807):1949-61. doi: 10.1016/S0140-6736(11)60052-4. Epub 2011 Jun 28.
9. Keith C Meyer. Pulmonary fibrosis, part I: epidemiology, pathogenesis, and diagnosis. Expert Review of Respiratory Medicine. 2017;11(5).
10. Mora AL, Bueno M, Rojas M. Mitochondria in the spotlight of aging and idiopathic pulmonary fibrosis. J Clin Invest. 2017 Feb 1;127(2):405-14. doi: 10.1172/JCI87440. Epub 2017 Feb 1.
11. Richeldi L, Collard HR, Jones MG. Idiopathic pulmonary fibrosis. Lancet. 2017 May 13;389(10082):1941-52. doi: 10.1016/S0140-6736(17)30866-8. Epub 2017 Mar 30.
12. Suzuki A, Kondoh Y. The clinical impact of major comorbidities on idiopathic pulmonary fibrosis. Respir Investig. 2017 Mar;55(2):94-103. doi: 10.1016/j.resinv.2016.11.004. Epub 2017 Jan 14.
13. Walkoff L1, White DB1, Chung JH2, Asante D3, Cox CW1. The Four Corners Sign: A Specific Imaging Feature in Differentiating Systemic Sclerosis-related Interstitial Lung Disease From Idiopathic Pulmonary Fibrosis.J Thorac Imaging. 2018 Jan 16. doi: 10.1097/RTI.0000000000000319. [Epub ahead of print]
♦
УДК 616.233-002-007.272-053.2-039.35:575.22 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.1(part 1).127212
О.В. Кенс1, , ПОШУК МОЛЕКУЛЯРНО-ГЕНЕТИЧНОГО
O.3. Гнатшко^ ^ МАРКЕРА СХИЛЬНОСТ1
И.СЛук'яненкОз ', до ПОВТОРНИХ ЕП1ЗОД1В ГОСТРОГО
ЬеРгтРавм ОБСТРУКТИВНОГО БРОНХ1ТУ В Д1ТЕЙ
ДУ «1нститут спадково' патологП НАМН Укра'ни»1
(дир. - проф. О.З. Гнатейко)
вул. Лисенка, 31а, Львiв, 79008, Укра'на
Львiвський нацюнальний медичний утверситет M. Данила Галицького 2
кафедра пропедевтики педiатрii та медично' генетики
(зав. - проф. О.Л. Личювська)
вул. Пекарська, 69, Львiв, 79010, Укра'та
КЗ «Обласна дитяча клшчна лжарня «Охматдит ЛОР» 3
вiддiлення nульмоно-алергологiчне
(зав. - В. I. Бергтравм)
вул. Лисенка, 31, Львiв, 79008, Укра'та
SI "Institute of hereditary pathology of the National academy of medical sciences of Ukraine" 1
Lysenko str., 31a, Lviv, 79008, Ukraine
Lviv National Medical University named after D. Halytskyi 2
Department of propedeutics of pediatrics and medical genetics
Pekarska str., 69, Lviv, 79010, Ukraine
Municipal Institution Regional Children's Clinical Hospital "OKHMATDYT" 3 Lysenko str., 31, Lviv, 79008, Ukraine e-mail: ovkens@gmail.com
Ключовi слова: молекулярно-генетичне тестування, дiти, полiморфiзм С-33Т гена IL4, повторш етзоди гострого обструктивного бронхту
Key words: molecular genetic testing, children, IL4 gene C-33T polymorphism, repeated episodes of acute obstructive bronchitis
