Научная статья на тему 'Роль функціональних досліджень при хронічних неспецифічних захворюваннях легень професійної етіології'

Роль функціональних досліджень при хронічних неспецифічних захворюваннях легень професійної етіології Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
108
14
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
функція зовнішнього дихання / рентгенографія / дифузійна здатність альвеоло-капілярної мембрани (DLCO) / lung function / X-ray / DLCO

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — А. Б. Басанець, Т. А. Остапенко

В статье представлен анализ данных клинического обследования 126 шахтеров, подлежащих воздействию угольно-породной пыли, в концентрациях значительно превышающих предельно допустимые. Проанализированы показатели функции внешнего дыхания. Исследованием установлено, что показатель DLCO является информативным критерием диагностики ранних признаков нарушения вентиляционной функции легких, что cвидетельствует о нарушении процесса газообмена. Полученные результаты исследования демонстрируют, что частота патологически измененного показателя DLCO (<80% от должной величины) увеличивалась пропорционально распространенности пневмосклероза по данным рентгенографии органов грудной клетки и наблюдалась: у 9,7 % обследованных с рентгенологическими признаками пневмосклероза в прикореневых отделах легких (І группа), у 33,3% обследуемых с рентгенологическими признаками пневмосклероза в прикорневых и нижнедолевых отделах (ІІ группа), и у 84,8% обследуемых шахтеров (ІІІ группа) с диффузным пневмосклерозом

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — А. Б. Басанець, Т. А. Остапенко

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The role of functional research in the diagnosis of chronic nonspecific lung diseases of professional etiology

The article presents the analysis of the clinical examination 126 of miners exposured to coal dust in concentrations significantly exceeding maximum allowed ones. Indicators of external lung function were analyzed. The study found that the rate of DLCO is an informative criterion for the diagnosis of early signs of pulmonary ventilation disorders which testifies to disorder of gas exchange process. The obtained results demonstrate that the frequency of pathologically decreased DLCO index (<80% from the proper values) increased proportionally to the prevalence of pulmonary fibrosis according to X-ray of the chest and were observed in 9,7% of patients with radiological signs ofpulmonary fibrosis in the basal parts of the lungs (group I), in 33,3% of subjects with radiological signs of pulmonary fibrosis in basal parts and lower lobes (group II) and in 84,8% of the surveyed miners (group III) with diffuse pulmonary fibrosis.

Текст научной работы на тему «Роль функціональних досліджень при хронічних неспецифічних захворюваннях легень професійної етіології»

УДК 616:24-036.1-092.6

А.В. Басанець, РОЛЬ ФУНКЦЮНАЛЬНИХ ДОСЛ1ДЖЕНБ

Т.А. Остапенко ПРИ ХРОН1ЧНИХ НЕСПЕЦИФ1ЧНИХ

ЗАХВОРЮВАННЯХ ЛЕГЕНЬ ПР0ФЕС1ЙН01 ЕТЮЛОГП

ДУ «Incmumym медицины пращ Нащональног академи медичних наук Украти» вул. Саксагансъкого, 75, Kui'e, 01033, У крата

SI «Institute for occupational health of the National academy of medical sciences of Ukraine» Saksahanskoho str., 75, Kyiv, 01033, Ukraine

IGiiOHOBi слова: функщя зовшшнього дихання, peнmгeнoгpaфiя, дифузшна здатшсть альвеоло-катлярноЧ мембрани (DLCO)

Key words: lung function, X-ray, DLCO

Реферат. Роль функциональных исследований при хронических неспецифических заболеваниях легких профессиональной этиологии. Басанец А.В., Остапенко Т.А. В статье представлен анализ данных клинического обследования 126 шахтеров, подлежащих воздействию угольно-породной пыли, в концентрациях значительно превышающих предельно допустимые. Проанализированы показатели функции внешнего дыхания. Исследованием установлено, что показатель DLCO является информативным критерием диагностики ранних признаков нарушения вентиляционной функции легких, что свидетельствует о нарушении процесса газообмена. Полученные результаты исследования демонстрируют, что частота патологически измененного показателя DLCO (<80% от должной величины) увеличивалась пропорционально распространенности пневмосклероза по данным рентгенографии органов грудной клетки и наблюдалась: у 9,7 % обследованных с рентгенологическими признаками пневмосклероза в прикореневых отделах легких (I группа), у 33,3% обследуемых с рентгенологическими признаками пневмосклероза в прикорневых и нижнедолевых отделах (II группа), и у 84,8% обследуемых шахтеров (III группа) с диффузным пневмосклерозом.

Abstract. The role of functional research in the diagnosis of chronic nonspecific lung diseases of professional etiology. Basanets A.V., Ostapenko T.A. The article presents the analysis of the clinical examination 126 of miners exposured to coal dust in concentrations significantly exceeding maximum allowed ones. Indicators of external lung function were analyzed. The study found that the rate of DLCO is an informative criterion for the diagnosis of early signs of pulmonary ventilation disorders which testifies to disorder of gas exchange process. The obtained results demonstrate that the frequency of pathologically decreased DLCO index (<80% from the proper values) increased proportionally to the prevalence of pulmonary fibrosis according to X-ray of the chest and were observed in 9,7% of patients with radiological signs ofpulmonary fibrosis in the basal parts of the lungs (group I), in 33,3% of subjects with radiological signs of pulmonary fibrosis in basal parts and lower lobes (group II) and in 84,8% of the surveyed miners (group III) with diffuse pulmonary fibrosis.

Функцюналыи „icrciiCBi тести - основш шструментальш методи дослвдження при за-хворюваннях БЛС, у тому чис.п й професшно! етюлоги, серед яких домшують пневмоконюз, хрошчний бронхгт та хрошчне обструктивне захворювання легень (X03J1). Дослщження функци зовшшнього дихання (ФЗД) визначае тип вентилящйних порушень (обструктивний, рестриктивний чи змшаний), ступшь порушення легенево! функци, що характеризуе клппчпий ступшь тяжкое ri nepe6iry захворювання, залеж-ну вщ не! терашю, ефектившсть заход ¡в про-фшактики прогресування захворювання та його ускладнень, а також ступшь втрати працездат-ност1 та швашдизаци пащента [1, 3, 7, 12].

Основним методом дослщження ФЗД е cnipo-MCipia, що фшсуе швидюст показники та надае можливкть визначати обструктивш змши, яю

характер! п для хрошчного бронх пу, ХОЗЛ, бронх ¡алы Ю1 астми тощо. Серед иоказниюв строметри достатньо точними та вщтворю-ваними е лише 3: життева емшсть легень (ЖСЛ), форсована життева емшсть легень (ФЖСЛ), об'ем форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1) Д1агностичну значуицсть мае показник стввщношення ОФВ|/ФЖСЛ, його зниження менше 0,7 теля проби з р2-аготстом коротко! ди е одним з головних д1агностичних критерив ХОЗЛ [7, 16]. Методика виконання форсовано! строметри потребуе вщ пащента певних зусиль 1 кооперацй з медичним пращвником, який проводить доелвдження, а також достатньо! ква-л1фжацй медика. I навггь якщо достдження контролюеться, не завжди пащент у змоз1 його коректно виконати.

17/ Том XXII/ 3 ч. 1

5

На вщмшу вщ строметрй, потребуе мь п¡малыЮ1 кооперацй з пащеитом бодшлетиз-мографк (БПГ). БПГ дозволяе визначити по-казники статичних легеневих об'ем ¡в, а саме -загальну емшсть легень (ЗСЛ), функцюнальну залишкову емшсть легень (ФЗСЛ), залишковий об'ем (30). Методика надае можливкть дифе-ренщювати обструктивш та рестриктивт вентиля шиш порушення, е високочутливим методом для .иагпосгики початково! смфвсми легень, коли ознаки патологй кттчно та рентгено-лопчно не проявляються [5, 6, 14].

Дослщження дифузшно! здатност1 альвеоло-кашлярно! мембрани (АКМ) дозволяе з'ясувати порушення процесу газообмшу, що рееструються вже на початкових стадиях розвитку дифузних паренх1матозних змш. Дифузшна здаппсть легень зменшуеться при потовщент АКМ, що формуеться при сарко!доз1, пневмокошоз1, скле-родермй, ппсвмопп, набряку легень тощо, або при зменшенш альвеолярно! повсрхш внаслщок резекцй лсгсш, каверни, абсцесу, ателектазу, ем-ф1земи тощо [5, 2, 4, 10, 13, 15]. Порушення ди-фузй газ ¡в через АКМ називають синдромом альвеоло-катлярно! блокади, що кттчно прояв-ляеться гшоксем1ею [9]. 1нформативним критер1ем визначення проникливосп АКМ е показник БЬСО.

1снуюча система .иагпосгики захворювань оргашв дихання в Украпп обмежуеться, як правило, проведениям рентгенографй оргашв трудно! клп ки (ОГК) та строметрй для визначення порушення ФЗД, однак це не вирппуе питания виявлення початкових ознак пато-лопчних процешв, що мае значения для ранньо! .иагпосгики професшних захворювань легень. Захворювання на тзшх стад1ях розвитку часто супроводжуються ускладненнями, що при-зводить до втрати працездатносп, попршення якост1 життя, зростаиня шватдносп та смертносп серед працездатного населения. Таким чином, застосування сучасних мсто.ив функщонально! д1агностики БЛС е актуальним та потребуе подалыиого вивчення з точки зору ранньо! .иагпосгики захворювань, вчасного при-значення адекватно! терапй, мот ториту за переб1гом хвороби.

Мета дослщження - дослщити .иагпостичпу шпшсть показника БЬСО як маркера порушення процесу газообмшу при ХНЗЛ професшио! етюлогй.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ

Кттчно обстежено 126 шахтар1в осиовних професш (прничий робгтник, прничий очисного вибою, електрослюсар тдземний), якл тдлягали впливу вугшьно-породного пилу в концентра-

п i я х, значно преревищуючих гранично допустим!. Bci респонденти дослщження - особи чолов!чо! статп, в ¡ком ввд 40 до 55 роклв, 3i стажем роботи 21,6±3,6 року. Обстежеш inaxTapi були розподшет на дослщт групи - inaxTapi з д!агнозом «Хрошчний бронхи II ст., у фаз! ре-Miciï», якл залежно ввд наявност! рентгено-лопчних ознак пневмосклерозу склали 3 основн! групи: I трупа - inaxTapi, в яких за даними рентгенографй ОГК наявний прикореневий пневмосклероз, II трупа - наявний прикореневий та нижньочастковий пневмосклероз, III трупа -наявний дифузний пневмосклероз, та кттчно здоров! inaxTapi, в яких за даними рентгеноло-пчного обстеження ОГК змш паренх!ми легень не виявлено - група контролю. Функщональне обстеження БЛС включало проведения: cnipo-метрй, БПГ та визначення показника дифузшно! здатносп АКМ (DLCO), що може страждати при розвитку пневмосклерозу, методом поодинокого вдиху з використанням cyMiini, що мктить Не та СО i3 застосуванням д!агностичного комплексу Master Screen Body (JAEGER). Належи! величини показниюв ФЗД автоматично розраховаш з по-хибкою на вж, стать, антропометричн! дан!.

Анашз даних проводився за допомогою електронних таблиць Microsoft Excel, досто-BipHicTb вщмшностей перев!рена за допомогою t-критер!ю Стьюдента.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ÏX ОБГОВОРЕННЯ

За даними кшшчного обстеження частота скарг пац!ент!в зростае пропорцшно розпов-сюдженост! рентгенолопчних ознак пневмосклерозу (табл. 1).

Так, серед пащотв з рентгенолог!чними ознаками дифузного пневмосклерозу (III трупа) скарги на кашель, задишку, загальну слабклсгь мали мкце у Bcix обстежених, тод! як у rpyni хворих з рентгенолопчними ознаками пневмосклерозу в прикореневих вщдшах (I група) частота зазначених скарг становила 38,7-64,5% (р<0,05).

Слщ зазначити, що в rpyni контролю лише один обстежений скаржився на сухий кашель, що не супроводжувався шшою симптоматикою. Bi.iMinnocii в частой симптом1в м1ж основиими трупами обстежених пор1вняно з групою контролю характеризувалася статистичиою до-стов1ртстю (р<0,05) (табл. 1).

Одним з прояв1в прогресуючого nepe6iry хротчного бронхиу е кашель з видшенням мокротиння, що може турбувати хворого й поза загостренням, оскшьки явища запального процесу збершаються i в пер i од peMiciï, внаслщок збшыиення юлькоеп кслихопо.ибпих кттин, ïx

гшерилази, плоскокштинно! метаилази брон-xianbHoro eni телмо, гшертрофи тдслизових залоз. Частота кашлю, що супроводжувався ви-дшенням мокротиння, .locroßipiio вщр1знялася не лише при nopißimiiii м1ж обстеженими основних труп та контролю, але й м1ж пащентами I

(35,5 %) i III (63,6 %) групи (р<0,05) (табл. 1). Слщ зауважити, що мокротиння в обстежених хворих мало слизовий характер, а його юлыасть, як правило, була незначною та не перевищувала 30 мл на добу.

Т аблиця 1

Характер i частота основних скарг у дослвджуваних uiaxTapie

Скарги Основн! групи обстежених Контрольна група р

I п=31 II п=30 III п=33 К п=32

1 2 3 4

Кашель 20 28 33 1 PI-П; 1-Ш;

п 64,5±8,7 93,4±4,5 100 3,1±3,1 I, п, ш-к<0,05

(М±т)%

Сухий кашель 9 11 12 1 Pi,n,in-K<0,05

п 29,0±8,1 36,7±8,8 36,4±8,4 3,1±3,1

(М±т) %

Кашель з вид1ленням 11 17 21 0 Pl-ш,

мокротиння i, цш-к'^ОЗ

п 35,5±8,6 56,7±9,0 63,6±8,3 0

(М±ш) %

Задишка 12 21 33 0 Pl-П; 1-Ш;

п 38,7±8,7 70,0±8,4 100 0 П-Ш; I, П, Ш-Ъ^О'О^

(М±т)%

Задишка при звичайному Рш-к<0,05

фгшчиочу навантаженн! 0 0 6 0

Ii 0 0 18,2±6,7 0

(М±ш)%

Задишка при пом1рному 12 21 27 0 Р 1-П, 1-Ш;

ф!зичному навантаженш I, п, m-K'^O^OS

Ii 38,7±8,7 70,0±8,4 81,8±6,7 0

(М±ш)%

Загальна слабккть 17 26 33 0 PI-П; 1-Ш;

Ii I, п, m-K'^O^OS

(М±т) % 54,8±8,9 86,7±6,7 100 0

Одним i3 с им том iß хрошчпого opouxiiy в

обстежених була задишка, що з'явилася набагато тзшше кашлю та наростала поступово протягом кшькох роюв перебку хвороби. 3 в и ч ай i г i фвичш навантаження nanieinn, в цшому, переносили добре, однак 18,2 ± 6,7 % oci6 III групи вщмггили появу задишки при виконант повсякденних справ. У ouLinocii обстежених задишка з'явля-лася при пом1рних ф1зичних навантаженнях. Частота таких iianiemiß збшыиувалася в кожшй дослвднш rpyni - проиорщйно розиовсюдженосп рентгенолопчних ознак пневмосклерозу й мала мсце в 38,7 ± 8,7 % хворих I, у 70,0 ± 8,4 % II та у 81,8 ±6,7% III труп (р < 0,05). Окр1м того, часто пащента скаржилися на загальну слабюсть, що cnoc icpirajiacb у 54,8 ± 8,9 % обстежених I групи, у 86,7 ± 6,7 % II та у 100 % oci6 III труп (р< 0,05) (табл.1).

У ходi юшичного обстеження особливостей в об'ективному ciaiyci oci6 основних груп не виявлено.

Результата функщональних дослвджень БЛС свщчать, що ccpc.uii значения иоказник1в cnipo-MCipii м1ж основними й контрольною трупами статистично ßipori.uio не ввдр1зняються та не виходять за piBHi належних величин (табл. 2).

Як зазначалося, достатньо точними та ввд-творюваними иоказниками cnipoMeTpii е лише ЖСЛ, ФЖСЛ та ОФВ|, обов'язковому апа:пзу пвдлягае показник стввщношення ОФВ|/ФЖСЛ.

При детальному анал1з1 зазначених иоказ-11 и к i в встановлено вщхилення вщ належно! величини ЖСЛ та ФЖСЛ серед oci6 I групи в 6,4±4,3% та 9,7±1,8% обстежених, серед oci6 II групи в 6,6±4,5% та у 18,2±6,7% oci6 III групи. У rpyni контролю в одше! особи встановлене

17/ Том XXII/ 3 ч. 1

1

зниження показника ЖСЛ, що становило валася статистичною .locioßipiiicuo м1ж обсте-3,1±3,1%. Частота вщхилення вщ належно! ве- жспими III групп та групп контролю (р П1_к<0,05). личини показниюв ЖСЛ та ФЖСЛ характеризу-

Таблиця 2

Показники сшрометрн в дослвджених трупах (% ввд належного р1вня)

Групи обстежених жел (%) Фжел (%) ОФВ, (%) оФв^Фже л пошВ11Д (%) ХОШ25(%) XOUIso (%) ХОШ75 (%)

I п=31 99,7±1,0 104,3±3,8 103,6±3,5 87,1±6,0 89,2±5,6 83,1±6,7 81,3±7,0 84,0±6,6

II п=30 94,9±4,0 100,2±0,8 102,6±3,0 85,6±6,3 87,8±6,0 84,2±6,6 80,6±7,2 83,2±6,8

III п=33 95,1±3,7 94,2±4,1 101,6±2,2 86,7±5,9 88,1±5,6 80,2±6,7 82,1±6,7 83,7±6,4

Контрольна п=32 101,8±2,4 105,6±4,3 104,4±3,8 87,3±5,9 89,9±6,3 84,8±6,3 81,1±6,9 85,4±6,2

При анал1з1 показника ОФВь що характеризуе бронх1альну прохщшсть та е високошформа-тивним для .иагпос гики обструкци, встановлено, що патолопчно змшений показник ОФВ1 в oci6 I та II групи .иагпостуеться з частотою 16,1±6,6% та 16,6±6,8%, то.и як серед maxiapiß III групи KLiLKiciL таких naniemiß стаиовить 30,3±7,0%, що nopißiiHiio з групою контролю (3,1 ±3,1%) характеризуется .locioßipiiicno (рШ-к<0,05). BciM особам з патолопчно змшеним показником

ОФВ1 (<80% вщ надежно! величиии) була проведена проба з р2-агошстом коротко! ди (саль-бутамол 400 мкг) для визначення зворотпос п обструкцй з метою виключення ХОЗЛ. У вшх випадках обструкщя мала звороппй характер -про що свщчить постбронходилятацшний показник сшввщношення ОФВ1/ФЖСЛ >0,7, що в комплекс! з клппчпими проявами тдтверджуе ввдсуттсть у пащент1в ХОЗЛ.

ОФВ1 ФЖСЛ

ж ел

I група II група

□ жел

III група

иФжел

Контрольна група

В ОФВ1

III-K<0,05

Рис. 1. Частота виявлення патолопчних змш швидюсних показникЧв сшрометрй' в дослщжених трупах

П р и м i т к а . "у" - р<0,05

При анашз! середшх значень показниюв ста- nanieiniß II та III групи показники ФЗСЛ та 30 тичних легеневих об'ем iß м1ж трупами iianiemiß перевищували належш piBHi та поедиувалися 3i статистично ßipori.uioi р1знищ не встановлено зростанням показника сшввщношення ЗО/ЗСЛ. (р>0,05) (табл. 3). Однак слщ вщзначити, що в Таю показники функцюнального стану легень

можуть свщчити про розвиток початкових ознак екстрацелюлярного матриксу легенево! тканини, смфпсми легень, що анатом1чно характери- пов'язаними з порушенням метабол вму кола-зуеться перманентними деструктивними змшами гену та еластину внаслщок тривалого запалення.

Таблиця 3

Показники статичних легеневих об'елпв у дослвджуваних трупах

Групи обстежених Фзел (%) зел (%) ЗО (%) зо/зел

I п=31 126,7±10,4 109,3±5,7 122,6±9,4 31,8±5,7

II п=30 122,6±9,6 117,2±8,2 146,7±15,1 39,4±8,9

III п=33 128,7±10,5 136,2±12,2 149,9±15,0 44,7±8,7

Контрольна п=32 128,8±10,8 109,6±5,7 123,4±9,5 30,9±8,2

Зауважимо, що в rpyni обстежених з дифузним пневмосклерозом (III група) таке зростання, в свою чергу, призвело до збшыиення показника 3GJI, що свщчить про наявтсть емф1земи легень полярного ступеня.

Анашз частота патолопчно змшених по-казниюв БПГ в обстежених трупах виявив статистично ßipori.my р1зницю за показником 30 м1ж обстеженими I та III групи, та III й групи контролю. Слад ввдзначити, що в 39,3±8,5% обстежених з дифузним пневмосклерозом (III трупа) показник 30 перевищував належну величину. У трупах oci6 з прикореневим пневмосклерозом (I трупа), з прикореневим i нижньо-частковим пневмосклерозом (II трупа) та в контрольнш rpyni перевищення показника 30 встановлено вщповщно у - 9,7±5,3%, 16,2±6,7%

та 9,3±5,1% обстежених (pi-in<0,05; рш-к<0,05). Зменшення показниюв 30 та 3GJI, що характеризуют pccipuKinßiii вентиляцшш пору-шення, зумовлет збитковим розвитком ф1брозу, виявлено у 9,1±5,0% oci6 III групи (р>0,05).

Результата дослщження дифуз1йно1 здатност1 АКМ свщчили, що середне значения показника DLCO в обстежених oci6 з рентгенолопчними ознаками пневмосклерозу в прикореневих ввд-дшах та в rpyni контролю знаходилося майже на однаковому piBHi та становило 87,4±6,0% та 89,8±5,3% вщ належно! величини вщиовщно, що ввдповвдае норм1. В oci6 з бшыи розиов-сюдженим пневмосклерозом було д1агностовано зниження показника DLCO до пижпьоТ меж1 ф1зюлопчно1 норми в II rpyni - 80,7±7,2%, у III rpyni - 69,8±8,0%. (рис. 2).

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

87,40%

80,70%

69.80%

89,80%

I група

II група

III група

Контрольна група

Рис. 2. Середне значения показника DLCO в дослщжуваних трупах

17/ ТомХХП/ 3 ч. 1

9

Дослщженням встановлено статистично Bipo- хилення вщ норми показника DLCO реестру-

гщну р¡знипiо м1ж частотою патолопчно 3Mi- валось у 9,7±5,3% серед обстежених oci6 I групи,

неного показника DLCO (<80% вщ надежно! у 33,3±8,6% обстежених пащештв II групи та у

величини) та розвитком пневмосклерозу. Вщ- 84,8±6,2%- III групи (pi_u.iii: ii-iii.k:iii-k<0,05) (рис. 3).

I група

II група

84,80%

Pl-II, I-III; II-III,К; III-K<0,05

6,20%

група

Контрольна група

Рис. 3. Частота виявлення патолопчних змш показника DLCO у дослвджуваних трупах

П р и м i т к а . -«у»- - р<0,05

При цьому значения показника DLCO<60% ßi.i надежно! величини, що е Kpnicpieivi вентиляцшних порушень пом1рного ступеня, .liarno-стовано в 13,3±6,2% обстежених II групи та в 35,0±4,9% обстежених III групи (р<0,05).

Слад зазначити, що в дослщженш за даиими рентгенографи емф1зема легень у naniemiß не д1агностувалась, а за даними сшрометри та БПГ мали Miene ознаки початкових вентиляцшних порушень за обструктивним типом. У цьому випадку зниження показника DLCO може евщ-чити про порушення газообмшу не тшьки за рахунок зменшення загально! дихально! поверхн1 в результат! деструкци м1жальвеолярних пере-тинок, а й за рахунок зампцення морфо-функцюнальних структур легенево! napenxiMn сполучною тканиною внаслщок тривалого за-палення. Морфолопчн1 змши альвеол, бронх iß i судии при прогрссувашп пневмосклерозу ведуть до порушень вентилящйио! фуикци легень, ap i epiajibiioi rinoKceMii, редукцй судинного русла й ускладнюються розвитком легеневого серця, хрошчиою дихальною ne.iociainiciio, приед-нанням запальиих захворюваиь легень.

висновки

1. За результатами доелвдження встановлена залежтсть м1ж розвитком пневмосклерозу та порушенням фуикцюнальиого стану легень.

2. Найбшыи чутливим показником порушення ФЗД у naniemiß з кшшчними ознаками хрошч-иого бронх1ту та без ч1тких критерйв порушення функщонального стану БЛС за даними enipo-метри i БПГ е показиик DLCO. Иого зниження рееструеться майже в третини обстежених oci6 -33,3±8,6% з рентгенолопчними ознаками пневмосклерозу в прикореневих та нижньочасткових ввддшах легень та у 84,8±6,2% naniem iß з рентгенолопчними ознаками дифузного пневмосклерозу (р<0,05). При цьому серед niei частки oci6 у 13,3±6,2% обстежених II групи та в 35,0±4,9% обстежених III групи (р<0,05) значения показника DLCO становило <60% вщ иа-лежио! величини, що е критер1ем вентиляцшних порушень пом1рного ступеня.

3. Таким чином, сшд пщкреслити, що показиик DLCO АКМ, з використанням методики поодиного вдиху е шформативним «pm cpieM для .lianiocinKn початкових порушень фупкчпопаль-ного стану БЛС у naniemiß з хрошчпим брон-х1том та ознаками пневмосклерозу, в яких за даними сшрометри вентиляцшш порушення не ,:папюс1ую1ъся.

4. Д1агноз хр01пчпий бронхи е медичним иро-типоказанням до продовження роботи в шд-земних умовах, де мае Miene вплив пилу в кон-центращях, перевищуючих гранично допустим!. Пащеити i3 зазначеною патолог1ею пщлягають

диналпчному нагляду профпатолога 1 раз на piic з повторним клппчпим обстеженням, проведениям реп пспографм' ОГК, cnipoMeTpiï та при можли-boctí БПГ i визначення показника DLCO.

5. Вщмова ввд палшня, рацюнальне праце-влаштування поза контактом з пилом, токсико-

xímÍ4hhmh речовинами, panioiгалыгс лшування ставлять за мету зменшення частота загострень у iranien ri в, подовження перюду peMiciï захворю-вання, шдвищення толерантное ri до фпичпого на-вантаження, полшшення якоеп життя постражда-лих внаслщок професшного захворювання.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Association between lung function and exacerbation frequency in patients with COPD / M. Hoogen-doom, T. L. Feenstra, R. T. Hoogenveen [et al.] // Int. J. Chron. Obstruct. Pulmonol. Dis. - 2010. - N 5. - P. 435-444.

2. Baseline oxygen saturation predicts exercise desaturation below prescription threshold in patients with chronic obstructive pulmonary disease / M.T. Knower, D.P. Dunagan, N.E. Adair, R. Jr. Chin // Arch. Inter. Med. -2001.-Vol. 161, N5.-P. 732-736.

3. Both environmental tobacco smoke and personal smoking is related to asthma and wheeze in teenagers / L. Hedman, A. Bjerg, S. Sundberg [et al.] // Thorax. -2011.-Vol. 66,N1-P. 20-25.

4. Characteristics of lung function in patients with asbestosis of different stages / X.L. Yang, X.L. Zhu, A. Li [et al.] // Zhonghua Lao Dong Wei Sheng Zhi Ye Bing Za Zhi. - 2016. - Vol. 34, N 9. - P. 687-690.

5. Chi L. Change of pulmonary diffusing capacity, membrane diffusing capacity and pulmonary capillary blood volume in patients with COPD and connective tissue disease at rest and post-exercise / L. Chi, Z. Piao, Y. Liu // Zhonghua Jie He He Hu. - 1998. - Vol. 21, N 6. - P. 344-347.

6. Comparison of plethysmographic and helium dilution lung volumes: which is best for COPD? / C.R. O'Donnell, A. A. Bankier, L. Stiebellehner [et al.] // Chest. - 2009. - Vol. 137, N5.-P. 1108-1115.

7. Global strategy for asthma management and prevention (GINA 2016). Available from: http://www.gi-nasthma. org/pdf/GINA_Report_2 016. pgf.

8. High resolution CT (HRCT) in miliary tuberculosis (MTB) of the lung: Correlation with pulmonary function tests & gas exchange parameters in north Indian patients / S.N. Pipavath, S.K. Sharma, S. Sinha [et al.] // Indian J. Med. Res. - 2007. - Vol. 126, N 3. -P. 193-198.

9. Hypersensitivity pneumonitis in

a cluster of sawmill workers: a 10-year follow-up of exposure, symptoms, and lung function / K. Fserden, M.B Lund, T. Mogens Aalokken [et al.] // Inter. J. Occup. Environ. Health. - 2014. - Vol. 20, N 2. - P. 167-173.

10. Johnson J.D. A stepwise approach to the interpretation of pulmonary function tests / J.D. Johnson, W.M. Theurer // Am. Fam. Physician. - 2014. - Vol. 89, N5.-P. 359-366.

11. Lung volumes and emphysema in smokers with interstitial lung abnormalities / G.R. Washko, G.M. Hun-ninghake, I. E. Fernandez [et al.] // N. Engl. J. Med. -2011. - Vol. 364, N 10. - P. 897-906.

12. Marek K. Principles of work capacity assessment in occupational respiratory diseases / K. Marek // Med. Pr.

- 2002. - Vol. 53, N 3. - P. 245-252.

13. Parenchymal preserving anatomic resections result in less pulmonary function loss in patients with Stage I non-small cell lung cancer / R.A. Macke, M.J. Schuchert, D.D. Odell [et al.] // J. Cardiothorac Surg. 2015. Available from: https://cardiothoracicsurgery.bio-medcentral.com/articles/10.1186/sl3019-015-0253-6.

14. Perez T. Evaluation and follow up of hyperinflation in COPD / T. Perez, H. Guenard // Rev. Mai. Resp.

- 2009. - Vol. 26, N 4. - P. 381-393.

15. Pulmonary function impairment in patients with combined pulmonary fibrosis and emphysema with and without airflow obstruction / Y. Kitaguchi, K. Fujimo-to, M. Hanaoka [et al.] // Inter. J. Chron. Obstruct. Pulmonol. Dis. -2014. - Vol. 29, N9. - P. 805-811.

16. Pulmonary function tests in chronic obstructive pulmonary disease / E. Weitzenblum, M. Canuet, R. Kessler [et al.] // Presse Med. - 2009. - Vol. 38, N 3. -P. 421-431.

REFERENCES

1. Martine Hoogendoorn, et al. Association between lung function and exacerbation frequency in patients with COPD. Int J Chron Obstruct Pulmon Dis. 2010;5:435-44.

2. Knower MT, et al. Baseline oxygen saturation predicts exercise desaturation below prescription threshold in patients with chronic obstructive pulmonary disease. Arch Intern Med. 2001;161(5):732-6.

3. Hedman L, et al. Both environmental tobacco smoke and personal smoking is related to asthma and wheeze in teenagers. Thorax. 201 l;66(l):20-5.

4. Yang XL, et al. Characteristics of lung function in patients with asbestosis of different stages. Zhonghua Lao Dong Wei Sheng Zhi Ye Bing Za Zhi. 2016,34(9):687-90.

5. Chi L, Piao Z, Liu Y. Change of pulmonary diffusing capacity, membrane diffusing capacity and pulmonary capillary blood volume in patients with COPD and connective tissue disease at rest and post-exercis. Zhonghua Jie He He Hu Xi Za Zhi. 1998;21(6):344-7.

6. O'Donnell CR, et al. Comparison of plethysmographic and helium dilution lung volumes: which is best for COPD? Chest. 2010;137(5):1108-1115.

7. Global strategy for asthma management and prevention (GINA 2016). Available from: http:// www.gi-nasthma. org/pdf/GINA_Report_2 016. pgf.

8. Pipavath SN, et al. High resolution CT (HRCT) in miliary tuberculosis (MTB) of the lung: Correlation with

17/ Том XXII/ 3 ч. 1

il

pulmonary function tests & gas exchange parameters in north Indian patients. Indian J Med Res. 2007;126(3): 193-8.

9. Fserden K, et al. Hypersensitivity pneumonitis in a cluster of sawmill workers: a 10-year follow-up of exposure, symptoms, and lung function Int J Occup Environ Health. 2014;20(2):167-73.

10. Johnson JD, Theurer WM. A stepwise approach to the interpretation of pulmonary function tests. Am Fam Physician. 2014;89(5):359-66.

11. Washko GR, et al. Lung volumes and emphysema in smokers with interstitial lung abnormalities. N Engl J Med. 2011;364:897-906.

12. Marek K. Principles of work capacity assessment in occupational respiratory diseases. Med Pr. 2002;53(3):245-52.

13. Macke RA, et al. Parenchymal preserving anatomic resections result in less pulmonary function loss in patients with Stage I non-small cell lung cancer. Cardiothorac Surg. 2015. Available from: https://cardio-thoracicsurgery.biomedcentral.com/articles/10.1186/sl 30 19-015-0253-6.

14. Perez T, Guenard H. Evaluation and follow up of hyperinflation in COPD. Rev. Mai. Respir. 2009,26(4):381-93.

15. Kitaguchi Y, et al. Pulmonary function impairment in patients with combined pulmonary fibrosis and emphysema with and without airflow obstruction. Int J Chron Obstruct Pulmon Dis. 2014;9:805-11.

16. Weitzenblum E, et al. Pulmonary function tests in chronic obstructive pulmonary disease. Presse Med. 2009,38(3):421-31.

УДК 616.24-007.272-036.1-006.6-07-037

Т.О. Перцееа "'", ХРОН1ЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ

Л.1. Конопкта \ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ

ВЖ Березоеський , ТА pAR ЛЕГЕНЬ:

Z^Za , МУЛЬТИФОКУСНИЙ ПОГЛЯД

Н. О. Абраменкоеа " НА ПРОБЛЕМУ

ДЗ «Дшпропетровська медична академгя МОЗ Украти»

кафедра внутр1шньо1 медицины 1

(в.о. зав. — к. мед. н. О.В. Мироненко)

вул. Батумсъка, 13, Дшпро, 49074, Украта

кафедра медико-сощальног експертизи i реабштацп ФПО

(зав. — к. мед. н., доц. В.М. Березоеський)

пл. Соборна, 14, Дшпро, 49005, Украта

SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»

Department internal medicine N1

Batumska str., 13, Dnipro, 49074, Ukraine

Department of medical social expertise and rehabilitation

Soborna sq., 14, Dnipro, 49005, Ukraine

IGiiOHOBi слова: хрошчне обструктивне захворювання легень, хрошчне обструктивне захворювання легень професшног етюлогп, рак легень, anani3 особливостей nepe6izy, аналш KUbKocmi летальних випадтв Key words: chronic obstructive pulmonary disease, chronic obstructive pulmonary disease of occupational etiology, analysis of course, analysis of amount of lethal cases

Реферат. Хроническое обструктивное заболевание легких и рак легких: мультифокусный взгляд на проблему. Перцева Т.А., Конопкина Л.И., Березовский В.Н., Мироненко Е.В., Ботвиникова JI.A., Абраменкова Н.А. Вопросы относительно такой коморбидности, как хроническое обструктивное заболевание легких (ХОЗЛ) и рак легких, обсуждаются в научной литературе уже около 50 лет. Тем не менее, многие положения и на сегодняшний день все еще не ясны. Одни авторы высказываются в пользу того, что ХОЗЛ и

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.