CC BY
12
УДК 636.2:577.16
Хомин М.М., к.б.н., с.н.с., Федорук Р.С., д.в.н., член-кор УААН, Потапчук Ю.В., Лесик Я.В. ©
1нститут бюлогп тварин УААН, м. Львгв
ПОКАЗНИКИ АНТИОКСИДАНТНОГО СТАТУСУ У КРОВ1 ПОМ1СЕЙ
I ПОКОЛ1ННЯ В АГРОЕКОЛОГ1ЧНИХ УМОВАХ ПОЛ1ССЯ
Результати дослгджень показали, що адаптащя помкних бичюв та теличок (А волинська м 'ясна х А л1музинська) першого поколшня до агроеколог1чних умов Полкся характеризуется кращими антиоксидантними властивостями, що забезпечуються вищою концентращею в гх плазм1 кровг втамШв А та Е особливо до 11-мкячного вгку. 1нтенсивтсть росту за середньодобовi прирости були вищ1 у помкних тварин, тж у чистопородних за вжовий перюд 3-20 мкящ.
Ключоei слова: бички, телички, кров, антиоксидантна здаттсть, втамти а та е, адаптацтт властивостi
Найважлившими факторами, яю детермiнують продуктившсть тварин в промисловому тваринницта, е генетико^зюлопчш, ^ментарш та еколопчш. Доведено, що продуктивний потенщал тварин визначаеться генетичними можливостями дано! породи та фiзiологiчною здатшстю оргашзму адаптуватися до технолопчних i еколопчних умов середовища [1, 2]. У свою чергу, генетичний потенщал може бути повшстю реалiзований лише за умов оптимiзащl фiзiологiчних механiзмiв функцiонування органiв i систем, що значною мiрою залежить вiд еколопчних i технологiчних умов утримання тварин [1, 3, 4].
Вщомо, що на змши зовнiшнього середовища найвщчутшше реагуе органiзм молодих тварин. У зв'язку з низькою активнiстю ферментних систем, а також iмунноl, антиоксидантш функци !х органiзму розвинутi недостатньо [3, 5].
Виходячи з важливост цих функцiй, метою наших дослiджень було з'ясувати вплив агроеколопчних умов Полшся на вiкову динамiку антиоксидантних процеав в органiзмi помiсних бичкiв та теличок (У волинсько! м'ясно! х У лiмузинсько! порiд) першого поколшня i прояв !х генетичного потенщалу iнтенсивностi росту та розвитку.
Матер1али i методи. Для з'ясування вшово! динамiки антиоксидантних показникiв у телят-помюей першого поколiння У ВМ х У Л порщ у перюд адаптащ! до агроекологiчних умов Полюся в умовах племзаводу "Зоря" Ковельського району Волинсько! област було проведено визначення рiвня у кровi цих тварин жиророзчинних в^амшв А та Е. Дослщження було проведено на двох групах бичюв- та теличок-аналопв за масою тiла (90-105 кг), вжом (3 мiс.) та лшшним походженням матерiв, контрольна - ВМ (5 тварин), дослщна -
© Хомин М.М., Федорук Р.С., Потапчук Ю.В., Лесик Я.В., 2008
236
У2 ВМ х У2 Л (5 тварин).
Умови утримання i годiвлi до семи мюящв на пiдсосi, у наступш перiоди - безприв'язно.
Для бiохiмiчних дослiджень вiдбирали зразки кровi з яремно! вени у вщ на 3, 6, 11, 15 i 20 мiсяцiв життя. У вказаш перiоди в кровi визначали: рiвень вiтамiнiв А та Е методом високоефективно! рщинно! хроматографа [6] та контролювали рiст i розвиток молодняку шляхом iндивiдуального зважування кожно! тварини один раз на мюяць з наступним визначенням загального та середньодобового прирос^в (СДП).
Результати й обговорення. У плазмi кровi помiсних бичкiв на початку дослщного перiоду (у вщ 3 мiсяцi), спостерiгаeться вiрогiдно вища концентрацiя вiтамiну Е на 0,46 мкг/мл при незначному зниженнi вiтамiну А порiвняно з вмiстом !х у тварин контрольно! групи (табл. 1). У 6-мюячних тварин обох груп зростав рiвень вiтамiнiв А та Е в кров^ однак, штенсившше цей процес протiкав у помшних бичкiв. На вiдмiну вщ 11-мiсячних, у кровi бичкiв 15- та 20-мюячного вiку вiдмiчалися незначш коливання вмiсту дослiджуваних жиророзчинних в^амшв.
Таблиця 1
Вмгёт вггамтв А та Е у плазм» кров1 тварин-помiсей, М±т, п=5, мкг/мл
Вгаа- Гру- Вж тварин, мсяць
мни па 3 6 11 15 20
Бички
А К 0,131±0,006 0,386±0,059 0,269±0,053 0,289±0,041 0,408±0,019
Д 0,128±0,004 0,406±0,052 0,318±0,042 0,278±0,023 0,389±0,018
Е К 1,47±0,068 3,54±0,533 3,25±0,568 2,32±0,329 2,05±0,093
Д 1,93±0,058* 3,72±0,736 3,56±0,439 2,10±0,270 2,22±0,156
Телички
А К 0,149±0,006 0,413±0,050 0,264±0,014 0,315±0,073 0,524±0,033
Д 0,134±0,010 0,422±0,022 0,347±0,032* 0,300±0,046 0,518±0,038
Е К 1,63±0,104 3,46±0,491 3,92±0,907 2,15±0,217 2,45±0,191
Д 1,80±0,117 3,92±0,380 3,05±0,780 2,50±0,192 2,59±0,138
Примггка: статистично в1ропдна р1зниця пор1вняно до контролю * - р<0,05-0,01.
У плазмi кровi теличок-помiсей контрольно! та дослщно! груп на початку дослщжень не виявлено вiрогiдних вiдмiнностей щодо вмiсту вiтамiнiв А та Е. На 6-му мюящ життя бшьше вираженi данi змiни спостерiгаються у помшей, особливо щодо концентрацi! вiтамiну Е.
У 11-мiсячних помiсних теличок вiрогiдно пiдвищувався на 31,4% (р<0,05) вмiст ретинолу, а натомiсть незначно знижувалась концентрацiя а-токоферолу порiвняно до контролю.
Нaступнi перiоди дослщжень показали, що вiрогiдних змiн щодо вмшту жиророзчинних вiтaмiнiв у кровi теличок мiж контрольною та дослщною групами не виявлено. Так, у плaзмi кровi 15-мiсячних помiсей вiдмiчaлaся
237
тенденщя до пщвищення концентраци вiтамiну Е, а натомють - зниження вiтамiну А. Аналопчна тенденцiя зберiгалася й у тварин 20- мшячного вiку.
Отже, на основi одержаних результатiв можна стверджувати, що адаптацiйнi процеси в органiзмi помiсних бичкiв та теличок до агроеколопчних. умов утримання проявлялись вищим рiвнем жиророзчинних вiтамiнiв А та Е в плазмi кров^ особливо в перiод росту i розвитку до 11-мiсячного вiку, що, на нашу думку, свщчить про вищий рiвень iнтенсивностi антиоксидантних процеЫв в !х органiзмi порiвняно з тваринами волинсько! м'ясно! породи. Очевидно, це пов'язано, очевидно, з вщмшностями основного обмiну в органiзмi тварин, яю можуть бути генетичним проявом цих змш
Пiдтвердженням цьому можуть бути результати штенсивност росту помюних телят (табл. 2).
Таблиця 2
¡нтенснвшсть росту бичюв та теличок у вiцi 3-20 мкящв, М±т, п=5
Показник Бички Телички
контрольш дослщш контрольш дослщш
Маса тша тварин на початок дослщу, кг 105,0±10,12 99,0±4,58 91,3±5,15 92,0±3,74
Маса тша тварин на кшець дослщу, кг 427,0±14,37 428,2±13,54 356,3±16,63 372,0±20,04
Прир1ст маси тша за перюд дослщу, кг 22,0±7,18 329,2±12,65 265,0±18,82 280,0±19,17
Середньодобовий прирют, г 593,0±13,29 606,0±23,27 468,0±33,18 495,0±33,78
Так, на початку дослiджень показники маси тiла бичкiв контрольно! групи переважали сво!х ровесникiв з дослщно! групи на 6,0 кг, що становило вщповщно 105,0 проти 99,0 кг. Завдяки вищш на 2,2% штенсивност росту бичкiв-помiсей приршт ïx маса тiла за перюд дослщу становив 329,0 проти 322,0 кг у чистопородних.
На початок дослщу, маса тша помшних теличок контрольноï i дослiдноï груп була майже однаковою i становила вщповщно 91,3 та 92,0 кг. За перюд до^ду помюш телички за середньодобовими приростами переважали своïx чистопородних ровесниюв на 5,7%, в результат чого, ïx маса тiла зросла на 280,0 проти 265,0 кг у тварин дослщно!' групи.
Отримаш результати щодо приросив живоï маси у помюних тварин вказують на кращий прояв реалiзацiï генетичного потенщалу м'ясноï продуктивностi як у бичюв, так i теличок на rai нормованого забезпечення основними поживними речовинами за перюдами ïx вирощування.
Висновки.
1. Ддаптацiя помiсниx бичкiв першого поколшня У волишь^ м'ясноï х У лiмузинськоï порiд до агроеколопчних умов Полюся до 11-мiсячного в^ характеризуеться пiдвищенням рiвня в кровi вiтамiнiв Д та Е.
238
2. Адаптащя помюних теличок першого поколшня У волинсько! м'ясно! х У лiмyзинсько! порiд до агроекологiчних умов Полшся характеризуеться пiдвищенням рiвня в nna3Mi кровi в^амшв А та Е за перюдом вирощування, за винятком 11-мшячного BiKy, коли концентрaцiя B^MiHy Е дещо знижувалася.
3. Середньодобовий прирют маси тiлa помiсних бичюв та теличок за вiковий перюд 3-20 мiсяцiв був вищим вщповщно на 2,2 та 5,7% порiвняно з чистопородними тваринами.
Л1тература
1. Федорук Р. С. Фiзiологiчнi мехaнiзми адаптаци тварин до умов середовища / Р. Й. Кравщв // Бiологiя тварин. — 2003. — Т.5. — №1-2. — С.75-82.
2. Фурдуй Ф. И. Стресс и адаптация сельскохозяйственных животных в условиях индустриальных технологий / Е. И. Штирбу, Ф. А. Струтинский и др. - Кишинев: Штиинца, 1992. — 224 с. — 350 пр.
3. Вальдман А.Р. Витамины в питании животных (Метаболизм и потребность) / П. Ф. Сурай, И. А Ионов, Н. И. Сахацкий. — Харьков: РИП „Оригинал,,, 1993. — 423 с.
4. Филлипович Э. Г. Витамины в жизни животных. М., агропромиздат. 1985. — 205 с.
5. Хомин М. М. Вплив селеновмюних препараив на антиоксидантну та дезштоксикацшну здатшсть оргашзму телят / Р. С. Федорук, О. Ф. Цап, М. I. Храбко //Наук. техн. бюл. 1нституту бюлогп тварин УААН, 2006. — Вип. 7, № 1, 2. — С. 227—230.
6. Олексюк Н. П. Визначення в^амшв А i Е у бюлопчних мaтерiaлaх i кормах методом високоефективно! рщинно! хроматографа / Л. Г. Лемювська, Г. Г. Денис, Ю. Т. Салига // Методичш рекомендаци. — Львiв, 2007. — 20 с.
Summary
Khomyn M.M., Fedoruk R.S., Potapchuk Y.V., Lesyk J.V.
Institute of animals biology of UAAN, Lviv
INDEXES OF ANTIOKSIDANT SYSTEM IN BLOOD OF CROSS-BREEDS-CALVES OF THE FIRST GENERATION IN AGROEKOLOGICAL CONDITIONS OF POLISSYA
The results of researches showed that adaptation of bull and heifer calves hybrids (A volynska meat x У limuzynska) in the first generation to the agroecological conditions of Polissya is characterized by the best antioxydant qualities, namely by a higher concentration of A and E vitamins in their blood plasma, especially the age of 11 months. Growth intensity was higher for hybrid anymals that for pure breed aged 3-20 months.
Стаття надшшла до редакцИ 4.09.2008
239
