CC BY
13
УДК 636.2:591.11:577.1
Федорук Р.С., д.вет .н., членкор УААН, Потапчук Ю.В., астрант, Цап О.Ф., к.с.-г.н., Ковальчук 1.1., к.вет.н, Хомин М.М., к.б.н, Кропивка С.Й., к. с.-г. н. ©
1нститут бюлогп тварин УААН
ПОКАЗНИКИ Ф1З1ОЛОГ1ЧНОГО СТАНУ ТА ПРОДУКТИВНОСТ1 ЧИСТОПОРОДНИХ I ПОМ1СНИХ ТЕЛИЦЬ ВОЛИНСЬКО1 М'ЯСНО1 I Л1МУЗИНСЬКО1 ПОР1Д У ПЕР1ОД Ф1З1ОЛОГ1ЧНОГО I СТАТЕВОГО
ДОЗР1ВАННЯ
Наведет експериментальн дат показниюв фгзюлоггчного стану та продуктивност1 телиць-помкей першого поколшня волинськог м'ясног i лгмузинськог mpid, вирощених в умовах Полкся. Встановлено вiрогiдне збыьшення вмiсту гемоглобту i загального бмка в кровi у перший перюд статевого дозрiвання, а також вiдзначено тенденцЮ до вищого рiвня iнтенсивностi метаболiчних процеЫв в органiзмi та росту телиць-помкей у вщ 18-24 мхсящ.
Ключовi слова: кров, гемоглобт, глутатюн, амтотрансферази, быок, телищ-помш,
В умовах штенсивного тваринництва суттево зростае навантаження на еволюцшно вироблеш адаптацшш реакци оргашзму тварин за дп рiзних еколого-технолопчних чинниюв, що супроводжуеться пiдвищенням його реактивности напруженням обмiнних процесiв, змшами функцiй на клiтинному, органному та системному рiвнях [1, 2, 3, 4].
Найважлившими факторами, якi детермiнують продуктивнiсть тварин в промисловому твариннищта, е генетико-фiзiологiчнi, алiментарнi та еколопчш. Доведено, що продуктивний потенцiал тварин визначаеться генетичними можливостями дано! породи та фiзiологiчною здатнiстю органiзму адаптуватися до технологiчних i екологiчних умов середовища [5, 6, 7]. Отже, дослщження перебiгу фiзiологiчних процесiв у помюних тварин м'ясних порiд в окремi перiоди росту з врахуванням iнтенсивностi ди еколого-технологiчних чинникiв умов Полкся можуть сприяти з'ясуванню механiзмiв формування продуктивностi, що послужить теоретичною основою розроблення способiв пiдвищення реалiзацil генетичного потенцiалу тварин материнсько! породи -волинсько! м'ясно!.
Матер1ал i методи. Дослiдження проводили на тваринах племзаводу "Зоря" Ковельського району Волинсько! область Для дослщжень вiдiбранi телички-аналоги за вiком (12 мiс.), живою масою, лiнiйною характеристикою, походженням матерiв. Перша група - контрольна, сформована iз теличок волинсько! м'ясно! породи, друга група - дослщна, сформована з помкних теличок (9 волинська м'ясна х ^лiмузин) по 5 голiв у групi.
© Федорук Р.С., Потапчук Ю.В., Цап О.Ф., Ковальчук 1.1., Хомин М.М., Кропивка С.Й., 2008
262
Умови утримання - до 6-7 мюящв на тдсос з вщлученням у 7-8 мюящв з випасанням на природному пасовищi з коровами-матерями у весняно-л^нш перюд. У зимово-стшловий перюд - безприв'язне утримання з нормованою годiвлею. Осiменiння у 17-18 мюящв при досягненнi маси тша 320 -340 кг.
Для дослщжень вiдбирали кров з яремно! вени на 12, 15, 18, 24- мюяцях життя i контролювали рiвень годiвлi за основними елементами живлення та штенсившсть росту i м'ясну продуктивнiсть за змiнами маси тша. У зразках кровi визначали число еритроциив, лейкоцитiв, вмiст гемоглобiну, загального бiлка [8], активнiсть АлАТ i АсАТ. Крiм цього, контролювали розвиток теличок за живою масою та штенсившстю росту шляхом щомiсячного зважування.
Результати та обговорення. Аналiз отриманих даних (табл. 1.) свщчить про мiжгруповi вiдмiнностi гематологiчних i деяких бiохiмiчних показникiв у тварин контрольно! та дослщно! групи у вщ 12-24 мiсяцiв. У вiцi 12 мюящв вмiст гемоглобiну, загального бшка, кiлькiсть еритроцитiв, лейкоцитiв та актившсть аланiнамiнотрансферази у кровi тварин дослщно! групи були вищими порiвняно з рiвнем !х у кровi тварин контрольно! групи вщповщно на 13,5 (р<0,05); 2,5; 14,5 (р<0,025); 3,1 i 19,5 %.
Таблиця 1.
Фiзiолого-бiохiмiчнi показники кров1 тварин у в^ 12-24 мпсящ М±т, п=5
В1к тварин, мюяць
Показник Гру- па 12 15 18 24
Гемоглобш, I 105,58±2,60 121,59±1,96 120,32±1,49 118,87±1,13
г/л II 119,86±1,88* 118,82±2,22 122,54±2,61 115,60±2,94
Еритроцити, I 6,35±0,16 6,48±0,08 6,10±0,06 6,29±0,23
1012/л II 7,27±0,04** 6,37±0,09 6,07±0,14 6,20±0,16
Лейкоцити, I 7,03±0,20 7,43±0,27 7,22±0,31 7,75±0,53
109/л II 7,25±0,25 7,93±0,43 7,22±0,27 8,12±0,33
Загальний I 72,63±0,77 73,94±2,33 75,94±1,95 78,42±1,16
бшок, г/л II 74,46±0,86 76,38±1,32 77,96±1,21 79,18±2,64
Глутатюн,
мг%: I 31,90±0,33 32,02±0,23 31,66±0,42 31,44±0,52
загальний II 32,02±0,71 32,88±0,31 32,88±0,53 31,90±0,50
I 27,12±0,36 27,61±0,19 27,61±0,51 27,61±0,25
ввдновлений II 27,98±0,53 28,59±0,31 28,59±0,46 28,07±0,63
I 4,78±0,23 4,41±0,23 4,05±0,31 3,83±0,38
окиснений II 4,05±0,31 4,29±0,27 4,29±0,34 3,83±0,52
АлАТ, I 0,220±0,022 0,254±0,010 0,281±0,002 0,180±0,012
мккат/л II 0,263±0,034 0,267±0,012 0,303±0,008* 0,169±0,013
АсАТ, I 0,489±0,028 0,588±0,025 0,701±0,019 0,386±0,014
мккат/л II 0,454±0,011 0,592±0,018 0,777±0,015* 0,393±0,010
Крiм цього, спостерiгалася тенденцiя до пiдвищення кiлькостi лейкоцитiв, активностi амшотрансфераз (АлАТ i АсАТ) у кровi теличок дослiдно!' групи у вщ 15 мiсяцiв та вмюту загального i вiдновленого глутатiону,
263
загального бшка протягом всього перюду дослщжень. У перюд завершення процесу формування статевих циклiв (18 мюящв) у телиць дослщно! групи збер^алася тенденцiя до вищого вмiсту гемоглобiну i загального бiлка у кровь Характерно, що активнiсть аланiнамiнотрансферази i аспартатамiнотрансферази у кровi помiсних телиць була вiрогiдно вищою у вщ 18 мiсяцiв порiвняно з чистопородними, що з врахуванням мiжгрупових рiзниць дослiджуваних показникiв у вiцi 12 i 15 мiсяцiв може вказувати на певш вiдмiнностi в штенсивност метаболiзму в органiзмi чистопородних i помiсних тварин, зокрема бiлкового обмiну.
Тенденцiя змiн фiзiолого-бiохiмiчних показникiв у кровi телиць контрольно! i дослщно! груп пiдтверджуeться й незначними рiзницями !х м'ясно! продуктивностi, про що свщчать показники живо! маси за перюдами дослiджень. Мiжгруповi вiдмiнностi маси тша телиць у вiцi 12 мюящв сягали тiльки 3,1 % i зменшувалися до1 % у вщ 15 i 18 мюящв та 2,6 % - 24 мшящ (табл. 2).
. Таблиця 2
¡нтенснвшсть росту ^ тварин у вiцi 12-24 мпсящ, М±т, п=5_
Показник Група
I II % до контролю
Маса тша тварин на початок дослвду, кг 228,0±9,43 235,0±9,62 3,1
Маса тша тварин на шнець дослщу, кг 371,0±11,22 380,8±12,97 2,6
Прирют маси тша за перюд дослщу, кг 143,0±7,18 145,8±9,48 2,0
Середньодобовий прирют, г 412±20,59 420±27,29 1,9
Прирют маси тша за весь перюд росту, кг 343,0±12,00 350,8±12,97 2,3
Середньодобовий прирют за 24 мюящ, г 462±17,11 464±13,72 0,4
У зв'язку з недостатнiм рiвнем живлення телички обох груп вщзначалися нижчими нижчими показниками росту i розвитку до 12 мiсячного в^, нiж передбачено стандартом для волинсько! м'ясно! породи, що суттево вплинуло на iнтенсивнiсть !х росту й розвитку у наступш вiковi перюди. Зокрема у вiцi 18 i 24 мiсяцi середня жива маса та !! прирiст в одше! голови чистопородних i помiсних тварин за перюд достду суттево не в1дазнялися мiж групами.
Отже, тдсумовуючи одержанi результати можна констатувати, що фiзiологiчнi механiзми адаптацi! телиць-помiсей волинсько! м'ясно! та лiмузинськоl порiд до умов Полшся завершуються у перюд до 18 мюящв життя i в наступнi 6 мiсяцiв проявляються несуттевими рiзницями в iнтенсивностi метаболiчних процесiв. Проте iнтенсивнiсть обмiну бшюв, як i росту та розвитку оргашзму помiсей порiвняно з тваринами волинсько! м'ясно! породи у вщ 18-24 мюящ проявляе тенденцiю до вищого рiвня, що свiдчить про переважаючий генетичний вплив батькiвсько! породи на реалiзацiю потенцiалу
264
м'ясно! продуктивност помюних телиць. Незбалансована годiвля тварин зумовлювала аналогiчне вщставання в ростi й розвитку телиць як волинсько! м'ясно! породи, так i !х помiсей з лiмузинською.
Висновки. Вплив умов довкiлля на рiвень основних показникiв фiзiологiчного стану оргашзму помiсних телиць бiльше виражений у перший перюд статевого дозрiвання i зберiгаeться до 18 мюящв.
За агроекологiчних умов Полiсся в органiзмi телиць-помiсей вiдзначено тенденцiю до вищого рiвня iнтенсивностi метаболiчних процеЫв та росту у вiцi 18-24 мюящ .
Л1тература
6. Зубец М.В. Этология крупного рогатого скота / М. В. Зубец, Н.Ф. Токарев, Д. Т. Винничук. К. : Аграрна наука, 1996.— 223с.
7. Голиков А. Н. Адаптация сельскохозяйственных животных / А.Н. Голиков. М. : Агропромиздат, 1985. — 215с.
8. Демчук М.В. Сучасш вимоги до перспективних технологш виробництва еколопчно! продукци скотарства / М. В. Демчук // Науковий вюник Львiвсько! державно! академи ветеринарно! медицини iменi С.З.Гжицького. — 2002. — Т4 (№2), Ч.5. — С.112-120.
9. Стресс и адаптация сельськохозяйственных животных в условиях
индустриальных технологий /Ф. И. Фурдуй, Е. И. Штирбу, Ф. А. Струтинский и др. —Кишинев : Штиинца, 1992. — 224 с.
10. Зубець М. В. Генезис порщ худоби в Укра!ш / М. В. Зубець, В. П. Буркат, М. Я. £фiменко / Мат. наук.-вироб. конф. „Новi методи селекцп i вщтворення високопродуктивних порiд i типiв тварин".— Ки!в. — 1996. -- С. 3-8.
11. Ковальчикова М. Адаптация и стресс при содержании и разведении с.-х. животных. / М. Ковальчикова, К. Ковальчик. Перевод со словацкого Мирошниченко Г.Н.— М. : Колос.— 1978.— 272 с.
12. Федорук Р.С. Фiзiологiчнi мехашзми адаптаци тварин до умов середовища /
Р. С. Федорук, Р. Й. Кравщв // Бюлопя тварин. — 2003. — Т.5, №1-2. — С.75-82.
13. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии / Под ред. И. П. Кондрахина.— М. : Агропромиздат., 1985. — 287 с.
Summary
R. S. Fedoruk, Yu. V. Potapchuk, O. F. Tsap, I. I. Kovalchuk, M. M. Khomyn, C. Y. Kropyvka INDIXES OF PHYSIOLOGICAL STATUS BREED AND CROSS-BREED HEIFERS OF VOLINSCOI MEAT AND LIMOUZINSCOI BREEDS IN THE PERIOD OF PHYSIOLOGICAL AND REPRODUCTIVE MATURATION The data about indices of physiological state and productivity of heifers-hybrid of the first generation of volynskoi meat and limusinscoi breeds, grown in Polissya, were presented. Et was established that haemoglobine and protein content increase in the first period of reproductive maturation. The tendency to higher level of metabolism intensity and the crowth observes in the orcanism of heiters-hybrid in the age of 18-24 monthes.
Стаття надшшла до редакцИ 8.09.2008
265
