CC BY
30
УДК 636.2:577.1
Потапчук Ю.В., астрант ® Федорук Р.С., д. вет. н., проф., членкор УААН Цап О.Ф., канд. с.-г. наук 1нститут бюлогп тварин НААНУ, м. Львгв
ШТЕНСИВШСТЬ РОСТУ ТА БЮХ1М1ЧШ ПОКАЗНИКИ ТКАНИН ЧИСТОПОРОДНИХ I ПОМ1СНИХ БУГАЙЦ1В ВОЛИНСЬКО1 М'ЯСНО1 ТА Л1МУЗИНСЬКО1 ПОР1Д
Наведено пор1вняльш експериментальн дат активност1 амтотрансфераз, вмкту розчинного бтка, лтолевог i лтоленовог жирних кислот, фенолiв та мтроелементного складу тканин окремих внутршшх оргатв i м 'язiв чистопородних бугайщв волинськог м 'ясног i гх помкей з лiмузинською породою у вщ 24 мхсящ, вирощених в умовах Полкся.
Ключовi слова: амтотрансферази, розчинний быок, бугайщ-помш, жирн кислоти, мтроелементи, м 'яз, печшка, серце, нирки.
В умовах штенсивного тваринництва суттево зростае навантаження на еволюцшно вироблеш метаболiчнi реакци оргашзму тварин за ди еколого-технолопчних чинниюв, що супроводжуеться пiдвищенням його реактивностi, напруженням обмшних процесiв, змiнами функцiй на кл^инному, органному та системному рiвнях [1, 2].
Метою наших дослщжень було вивчити бiохiмiчнi показники тканин оргашзму помкних тварин першого поколшня волинсько! м'ясно! i лiмузинсько! порщ вирощених в умовах Волинського Полкся порiвняно з чистопородними аналогами волинсько! м'ясно! породи.
Матер1ал i методи. Дослiдження проводились на тваринах племзаводу "Зоря" Ковельського району Волинсько! области Для дослщжень ввдбраш бугайцi-аналоги за вжом (12 мiс.), масою тша, лiнiйною характеристикою походження матерiв. Перша група - контрольна, сформована iз бугайщв волинсько! м'ясно! породи, друга група - дослщна, сформована з помкних бугайцiв (9 волинська м'ясна х ^ лiмузин) по 5 голiв у групi. Умови утримання - до 7 мкящв на пщсос з випасанням на природному пасовищi з коровами-матерями у л^нш перiод. У зимово-стiйловий перюд - безприв'язне утримання на глибокш пiдстилцi з нормованою годiвлею.
1нтенсивнють росту визначали щомiсячним зважуванням тварин. У кшщ дослщу був проведений контрольний забiй чотирьох бугайцiв з групи на Ковельському м'ясокомбiнатi та взято зразки тканин найдовшого м'яза, печiнки, нирок i серця для бiохiмiчних дослщжень [3].
Результати дослщження. Проведеними дослiдженнями не вiдмiчено суттевих мiжгрупових вiдмiнностей за iнтенсивнiстю росту чистопородних бугайщв волинсько! м'ясно! та помкних — волинсько! м'ясно! i лiмузинськоl порщ у вiцi 12 мкящв. Мiжгруповi вiдмiнностi маси тша бугайщв у вщ 12 мкящв сягали тiльки 2 кг (0,7 %) i збiльшувалися до 7 кг у вщ 24 мкящв.
Результати контрольного забою пiддослiдних бугайщв, проведеного при досягненнi ними передзабшно! маси тiла 420-430 кг, пщтверджують незначнi
® Потапчук Ю.В., Федорук Р.С., Цап О.Ф., 2010
241
мiжгруповi рiзницi показниюв росту й розвитку тварин за перюдами вирощування.
Мiж чистопородними i помiсними тваринами не встановлено суттево! рiзницi за такими показниками, як вихщ тушi та забiйний вихщ Спостерiгалася тенденцiя до збiльшення маси шюри, голови, сiм'яникiв, внутрiшнього жиру, печшки, легенiв, нирок у помюних бугайцiв. Це може свiдчити про генетичну дш лши батька i вплив тривалого перiоду адаптаци цих тварин до агроеколопчних умов утримання.
Результати дослщження зразкiв тканин забшного матерiалу за показниками активностi амшотрансфераз, розчинного бiлка, жирнокислотного та мшерального складу вказують на певнi мiжгруповi !х вiдмiнностi (табл.1).
Аналiз одержаних результат, що наведенi в данш таблицi, свiдчить про вiрогiдне тдвищення активностi амiнотрансфераз у тканинах печшки (р<0,05), а також розчинного бшка у тканинах м'яза (р<0,05) i печiнки (р<0,01) помiсних бугайцiв. Активтсть амiнотрансфераз, а також концентрацiя розчинного бшка у тканинах нирок i серця помiсних бугайцiв була на рiвнi !х величин у чистопородних тварин.
Таблиця 1
Актившсть ^ амшотрансфераз i вмiст бшка у тканинах бугайщв, М±т, п=4
Показник Гру- Тканини
па м'яз печ1нка нирки серце
АлАТ, К 11,25±0,26 1,86±0,11 2,62±0,12 11,07±0,17
мккат/кг Д 11,35±0,21 2,28±0,04* 2,68±0,13 10,97±0,36
АсАТ, К 12,04±0,35 10,55±0,25 11,04±0,42 11,75±0,29
мккат/кг Д 12,19±0,16 11,47±0,09* 11,14±0,30 12,00±0,19
Розчинний К 42,97±2,93 88,07±0,62 50,33±5,39 37,25±3,13
бшок, г/кг Д 58,39±2,33* 114,76±5,13** 56,38±1,16 43,29±3,53
Дослiдження жирнокислотного складу тканин (рис.1) свщчать, що у скелетних м'язах бугайщв дослщно! групи порiвняно з бугайцями контрольно! групи вiрогiдно пiдвищувався рiвень високо бюлопчно активно! жирно! кислоти - лшолево!. Це може вказувати на бшьше депонування цiе! незамiнно! жирно! кислоти у скелетних м'язах помюних тварин, шж чистопородних. Вiдмiчаеться тенденцiя до тдвищення вмюту лiноленово! кислоти у скелетних м'язах, а також лшолево! i лшоленово! жирних кислот у тканинах печшки бугайщв дослщно! групи порiвняно з тваринами контрольно! групи.
С к е л е т н i м ' я з и П е ч i н к а
Лшолева Лшоленова
□ Контрольна □ Дослана [□Кощр.чч.нап^елщна!
Рис. 1 Вмкт лшолево!' та лшоленово!' жирних кислот у тканинах бугайцш, мг%.
Як вiдомо, у процес життедiяльностi тваринного органiзму утворюеться токсична речовина - фенол, видшення якого найбiльше проходить у шлунково-
242
кишковому тракт внаслщок мiкробiального метаболiзму бiлка. Тому нормальне iснування тварин можливе лише при наявност добре налагодженого механiзму дезштоксикаци ще! речовини i виведення И з оргашзму. Знешкодження фенолiв вщбуваеться, в основному, у печiнцi та нирках шляхом утворення парних сполук з глюкуроновою та арчаною кислотами.
Як видно з таблищ 2, найбшьша кiлькiсть фенолiв знаходилася у печшщ та нирках, що характерно для !х функци в оргашзмг Так, у печiнцi вiдмiчено вищий рiвень як вiльних, так i зв'язаних з вказаними вище кислотами, фенолiв. Однак, кiлькiсть зв'язаних з Ырчаною та глюкуроновою кислотами фенолiв у печiнцi помiсних бугайцiв вища вiдповiдно на 24,4% (р<0,05) та на 27,6%, що становить в абсолютних величинах вщповщно 0,158 и 0,324 ммоль/кг проти 0,127 и 0,254 ммоль/кг у контроле
Таблиця 2
Вмкт фенол1в у тканинах органiзму бугайщв, ммоль/кг, М±т, п=4.
Гру- Тканини
Феноли па м'яз печшка нирки серце
Вшьт К Д 0,0784±0,010 0,0766±0,010 0,112±0,010 0,140±0,002 0,0878±0,00 0,104±0,010 0,0646±0,010 0,0702±0,010
Зв'язат з арчаною кислотою К Д 0,0891±0,010 0,0903±0,010 0,127±0,010 0,158±0,010* 0,122±0,010 0,133±0,010 0,0695±0,010 0,0930±0,010
Зв'язат з глюкуроновою к-тою К Д 0,198±0,010 0,195±0,100 0,254±0,020 0,324±0,030 0,218±0,040 0,267±0,010 0,194±0,030 0,225±0,030
За результатами дослщжень деяких мiкроелементiв у тканинах найдовшого м'яза спини, печiнки та серця бичюв 24 мiсячного вжу не вiдзначено iстотних рiзниць мiж чистопородними та помiсними тваринами (табл. 3).
Зокрема, за результатами дослщжень тканин м'яза вщзначено тенденщю до зростання рiвня дослiджуваних мiкроелементiв, а саме: Мп, Ni, Со, Си, Zn, Fe у бугайцiв дослщно! групи порiвняно з вмiстом !х у цих тканинах тварин контрольно!групи.
Таблиця 3
Вмкт деяких мжроелеменив у тканинах м'яза, печшки 1 серця __бугайщв, мг/кг, М±т, п=4_
М1кро-елементи Група Тканини
м'яз печ1нка серце
1 2 3 4 5
Мп К Д 0,14 ± 0,015 0,18 ± 0,029 0,96 ± 0,109 1,12 ± 0,035 0,23 ± 0,017 0,21 ± 0,026
N1 К Д 0,53 ± 0,082 0,66 ± 0,100 0,45 ± 0,080 0,36 ± 0,049 0,26 ± 0,031 0,23 ± 0,017
Со К Д 0,72 ± 0,103 1,20 ± 0,187 0,52 ± 0,027 0,46 ± 0,082 0,44 ± 0,010 0,43 ± 0,020
Си К Д 1,14 ± 0,404 1,25 ± 0,123 9,18 ± 1,436 10,09 ± 2,111 1,57 ±0,414 1,78 ±0,501
гп К Д 4,95 ± 0,426 6,03 ± 0,289 17,82 ± 1,094 20,35 ± 1,575 5,67 ±0,326 7,01 ± 0,287
Fe К Д 461,8 ± 72,98 475,7 ± 29,22 70,18 ± 5,10 51,89 ± 9,36 53,75 ± 2,67 60,98 ± 9,25
У тканинах печшки бугайщв дослщно! групи спостеркалася тенденцiя до збшьшення концентрацi! Мп, Си, Zn та зменшення !! для Ni, Со, Fe порiвняно з контролем. Дослщженнями деяких мiкроелементiв у тканинах серця бугайщв
243
помкних тварин вщзначено тенденцш до зменшення piBHH Mn, Ni, Co та збiльшення Cu, Zn i Fe порiвняно з тваринами волинсько! м'ясно! породи, що може свщчити про незначнi генетичш вiдмiнностi в обмiнi мiкроелементiв у чистопородних i помiсних тварин.
Висновки. Одержанi результати дослiджень показникiв бшкового, лiпiдного i мiнерального обмiну, а також функщонально! активностi печiнки свщчать про вищий рiвень бiлкового метаболiзму i дезштоксикацшно! властивостi органiзму помкей порiвняно з чистопородними тваринами волинсько! м'ясно! породи. Мiжгруповi вiдмiнностi бiохiмiчних показникiв тканин м'язiв i внутршшх органiв та iнтенсивностi росту оргашзму вказують на високий рiвень адаптацшних метаболiчних реакцiй у помiсних тварин, яю виробились до агроекологiчних умов утримання зони Полкся.
Л1тература
1. Зубец М.В. Этология крупного рогатого скота / М. В. Зубец, Н. Ф. Токарев, Д. Т. Винничук — К. : Аграрна наука, 1996.— 223 с.
2. Демчук М. В. Сучасш вимоги до перспективних технологш виробництва еколопчно! продукци скотарства / М. В. Демчук // Науковий вкник Львiвськоl державно! академи ветеринарно! медицини iменi С.З. Гжицького. — 2002. — Т.4 (№2), Ч.5. — С.112-120.
3. Шкурин Г.Т. Забшш якостi велико! рогато! худоби (Методика дослщжень) /Г. Т. Шкурин, О. Г. Тимченко, Ю. В. Вдовиченко. - К. : Аграрна наука, 2002. - 49 с.
Summary Potapchuk Y.V., postgraduate student Fedoruk R.S., doctor of veterinary sciences, prof., Corresponding member of UAAS Tsap A. F, candidate of agricultural Science,
GROWTH INTENSITY AND BIOCHEMICAL TISSUES INDICES OF PURE-BRED AND CROSS-BRED VOLYN' MEAT AND LIMUZYN BREEDS
BULL-CALVES
Comparison of experimental data aminotransferases activity, soluble protein content, linoleic and linolenic fatty acids, phenols and microelement content of separate tissues of internal organs and muscles of pure-bred bull-calves of Volyn' meat breed and its crosses with Limuzyn breed at the age of 24 months, bred in Polissya conditions are presented in this article.
Стаття надшшла до редакцИ 15.04.2010
244
