CC BY
22
10. Савенкова Т.И. Логистика : учеб. пособие для студентов / Т. И. Савенкова. - 5-е изд., стер. - М. : Омега-Л, 2010. - 256 с.
11. Белый К. Транспортная логистика / К.Белый. - Режим доступу : http://fingeniy.com/transportnaya-logistika/.
Рецензент: 1.В. Федотова, канд. екон. наук, доц., ХНАДУ.
УДК 330.87
БОЧАРОВА H.A., канд. екон. наук, ЩЕПИЛ1НА А.К., студент, Харювсъкий нацюналъний автомобтъно-дорожнш утверситет
показники р1вня розвитку корпоративно! с0ц1альн01 в1дпов1дальност1 на автотранспортних шдприемствах
Анотащя. Досл1джено icHyw4i nidxodu до визначення ргвня розвитку корпоративног сощалъног eidnoeidanbnocmi конкретных бгзнес-компант. 1з урахуванням встановлених переваг та недолтв розроблено пропозицп щодо вдосконалення методик кшътсних та яюсних показниюв оцтки КСВ. Запропоновано згрупувати показники за такими складови-ми КСВ: економ1чною, сощалъною, еколог1чною, фшантротчною, етичною и технологгч-ною. Для кожног складовог КСВ встановлено eidnoeidni аспекти. За аспектами наведено кыъкгсм й якгснг показники. Для кглъкгсних показниюв наведено розрахунковг формули. Для оцтки яюсного розвитку КСВ eidiöpano основт групи стейкхолдер1в: споживач^ заснов-ники, пращвники, постачалъники, громадсъкютъ, державт та Mi^eei органи влади. Сто-совно кожног групи визначено оцтт яшст показники як утверсалъного характеру, так i з урахуванням особливостей роботи кожного тдприемства, тобто иого розм1ру, галузевог приналежност^ сфери dimbHoemi, особливостей господарськог dimbHoemi. Для визначення ргвня розвитку КСВ на nidnpueMcmei запропоновано застосовувати п'ятир1вневу шкалу. Для оцтки кшътсних показниюв розраховаш eidnoeidni конкретт diana30HU для балъног оцтки. Яюсна оцтка cmeйкxoлдepiв виконуетъся за запропонованими кpumepiямu, що встановлет для eidnoeidno'i балъног оцтки eid «0» до «5» бaлiв. За розробленою шкалою запропоновано оцтити pieenb розвитку КСВ тдприемства i встановити взаемозв'язок cmadiu життевого циклу оргатзацИ зpiвнямu розвитку корпоративно! сощалъног eidnoei-дaлънocmi.
KMM4oei слова: корпоративна сощалъна вiдnoвiдaлънicmъ, показники оцтки КСВ, стеикхолдери, експерти, шкала визначення piвня КСВ, cmadi'i життевого циклу оргашзаци.
БОЧАРОВА Н.А., канд. экон. наук, ЩЕПИЛИНА А.К., студент, Харьковский национальный автомобильно-дорожный университет
показатели уровня развития корпоративной социальной ответственности на автотранспортных предприятиях
Аннотация. Исследованы существующие подходы к определению уровня развития корпоративной социальной ответственности конкретных бизнес-компаний. С учетом установленных преимуществ и недостатков разработаны предложения по совершенствованию методик количественных и качественных показателей оценки КСО. Предложено сгруппировать показатели по следующим составляющим КСО: экономической, социальной, экологической, филантропической, этической и технологичной. Для каждой составляющей КСО установлены соответствующие аспекты. По аспектам приведены количественные и качественные показатели. Для количественных показателей приведены расчетные формулы. Для оценки качественного развития КСО отобраны основные группы стейкхолдеров: потребители, учредители, работники, поставщики, общественность, государственные и местные органы власти. Применительно к каждой группе определены оценочные качественные показатели как универсального характера, так и с учетом особенностей работы каждого предприятия, то есть его размера, отраслевой принадлежности, сферы деятельности, особенностей хозяйственной деятельности. Для определения уровня развития КСО на предприятии предложена пятиуровневая шкала. Для оценки количественных показателей рассчитаны соответствующие конкретные диапазоны для балльной оценки. Качественная оценка стейкхолдеров выполняется по предложенным критериям, установленным для соответствующей балльной оценки от «0» до «5» баллов. По разработанной шкале предложено оценить уровень развития КСО предприятия и установить взаимосвязь стадий жизненного цикла организации с уровнями развития корпоративной социальной ответственности.
Ключевые слова: корпоративная социальная ответственность, показатели оценки КСО, стейкхолдеры, эксперты, шкала определения уровня КСО, стадии жизненного цикла организации.
N. BOCHAROVA, Cand. Econ. Sc., A. SHCHEPILINA, Student, Kharkiv National Automobile and Highway University
indicators of the level of corporate social responsibility development at motor transport enterprises
Abstract. The existing approaches to determining the level of corporate social responsibility (CSR) development of specific business companies have been studied. Taking into account the identified advantages and disadvantages, proposals have been developed for improving the methods of quantitative and qualitative indicators of CSR assessment. The indicators are suggested to be grouped according to the following components of CSR: economic, social, ecological, philanthropic, ethical and technological. Appropriate aspects have been established for each
component of CSR. Quantitative and qualitative indicators have been given by aspects. The calculated formulas have been given for the quantitative indicators.
The main groups of stakeholders were selected to assess the qualitative development of CSR: consumers, founders, employees, suppliers, the public, state and local authorities. In relation to each group the estimated qualitative indicators were defined of both universal character and taking into account the features of each company's activity, that is, its size, branch affiliation, sphere of activity, peculiarities of economic activity. To determine the level of CSR development at the enterprise a five-level scale has been proposed. To estimate the quantitative indicators the corresponding specific ranges of numerical score have been calculated. The qualitative assessment by stakeholders is performed according to the proposed criteria set for the respective numerical score from «0» to «5» points. According to the developed scale it is proposed to assess the level of CSR development at the enterprise and to establish the relationship between the stages of the company's life cycle and the levels of corporate social responsibility development.
Key words: corporate social responsibility, indicators of CSR assessment, stakeholders, experts, scale of CSR level determination, stages of the company's life cycle.
Постановка проблеми. На цей час прюритетними напрямами для Украши е штегращя до европейського сшвтовариства, перехщ до сталого економ1чного розвитку та формування ефективних вщ-носин м1ж державою, суспшьством та шдприемствами. Досягненню цих цшей сприятиме дотримання тдприемствами каношв сощально вщповщального б1знесу. Корпоративна сощальна вщповщальшсть (КСВ) - це добровшьне вщповщальне дотримання обраного та при-йнятого власниками, кер1вництвом та рядовим персоналом органь заци напрямку принесения корист1 суспшьству та економшд краши в цшому, що позитивно впливае на взаемовщносиии оргашзаци i3 зовшшшм середовищем та еколопею, забезпечуе покращення еко-ном1чних результалв д1яльност1 та ¿мщжу компаии. Процеси глоба-л1зацп CBiTOBOi економжи i прагнеиня Украши штегруватися в GC призвели до появи низки проблем, i3 якими нацюнальш тдприемс-тва рашше не стикалися: необхщшсть брати на себе певш сощальш зобов'язання за придбаними шоземиими активами, дотримання Mi-жнародних вимог щодо етичного ведения б1знесу й жорстю умови европейських швестор1в щодо еколопчиого аудиту проекпв.
Анал1з ocTaHHix дослщжень i публжацш. Питания корпоративно! сощально'1 в1дпов1дальност1 розглядалися в роботах таких вчеиих: М. Фрщмана [1], А. Керолла [2], А.П. Жойдика [3], С.Ф. Гончарова та Н.А. Кричевського [4], В.А. Свтушеика [5], О.В. Ворони [6], О.Ю. Березшо'1 [7] та iH.
В Укра'1'ш icHye багато шдход1в до оцшки корпоративно! con,i-альност1 вщповщальиость Одш з них грунтуються на зютавлеиш
досягнутих результалв з1 стандартами, що характеризують сощаль-ну вщповщальшсть. 1нш1 доповнюють оцшки, отримаш за допомо-гою стандарт, характеристиками, яю не завжди можна вим1ряти юльюсно, але яю також характеризують результатившсть социально! вщповщальност1, показуючи и вплив на вс1 сторони життя сус-пшьства, б1знесу [ держави.
Найбшьш доступним [ часто використовуваним способом оцш-ки сощально вщповщально1 поведшки б1знес-структур е опитування защкавлених сторш та шформащя про д1яльнють компанш в ЗМ1.
Невиршеш складов! загальноТ проблеми. Досл1дження р1в-ня розвитку корпоративно! сощально'1 вщповщальност1 без визна-чення системи показниюв, що вщображають цей р1вень на окремо-му шдприемств1, було б неповним.
Оцшку р1вня розвитку сощально'1 вщповщальност1 необхщно визначати з деюлькох причин: 1) оцшити, на якому р1вш шдприем-ство знаходиться в даний момент, що потр1бно полшшити й яю заходи запровадити, а яю напрямки д1яльност1 взагам виключити; 2) мати можливють пор1внювати нацюнальш компанп м1ж собою (як елемент конкурентоспроможност1); 3) щоб конкурувати ¿з соща-льно вщповщальними европейськими та св1товими компашями.
Формулювання щлей статть Метою [ завданням ще'1 статл е формування системи часткових показниюв оцшки р1вня розвитку корпоративно! сощально'1 вщповщальност1 шдприемства.
Виклад основного матер!алу. Узагальнення юнуючих результалв дослщження методик [1-7] та власних розробок [8] дозволило сформулювати таку систему показниюв оцшки р1вня розвитку КСВ.
Вона включае в себе складов! корпоративно! сощально'1 вщпо-вщальност1 (економ1чну, сощальну, еколопчну, фшантрошчну, ети-чну та технолопчну), яю шдроздшяються на основш, на наш пог-ляд, аспекти цих складових.
3 аспекпв ми видшили найважлив1ш1 юльюсш та яюсш показ-ники оцшки р1вня розвитку корпоративно! сощально'1 вщповщаль-ност1 на АТП (табл. 1).
Кожний показник мае свою важливють (V) в межах складових корпоративно! сощально'1 вщповщальност1 (в сум1 значущють до-р1внюе одинищ).
Для оцшки р1вня розвитку КСВ на тдприемств1 важливим е визначення часткових показниюв. Для яюсно1 оцшки необхщно ви-значити штервали для вим1рювання кожного показника.
Для оцшки за кшькюними показниками необхщно визначити вщповщш розрахунков1 формули. А для яюсних показниюв визна-чаються вщповщш штервали змши за допомогою експертного опи-тування р1зних груп стейкхолдер1в.
Таблиця 1
Показники оцшки розвитку КСВ
Основш аспекти складових КСВ Показники Важливють
Складов! КСВ (в розрахунку за рж д1яльност1 тдприемства) показниюв (V)
1 2 3 4
1.1. Створення робочих мюць 1.1.1. Коефщент приросту робочих мюць (Кр), % 0,13
1.1.2. Частка працевлаш-тованих молодих фах1вщв (Чмф), % 0,09
1.2.1. Показник плинност1 0,12
1.2. Покращення умов роботи кадр1в (Кпл), %
1.2.2. Коефщент кваифь кацп роб1тниюв (К^) 0,14
пращвниюв та р1вня IX кваифжацн 1.2.3. Показник стввщ-ношення середньо1 ЗП в компанн до середньо1 ЗП в регюш (ЗП), % 0,12
1. Економ1чна 1.3. Охорона пращ та здоров'я пращвниюв 1.3.1. Показник виробни-чого травматизму (ВТ) 0,10
1.4. Концепц1я справедливо! торпвл1 1.4.1. Р1вень справедливо-ст1 торпвл1 (СТ) 0,09
1.5. Впровадження та поширення чесних дшових 1.5.1. Оператившсть роз-рахунюв з постачальни-ками (Оп) 0,11
стосунк1в на ринку
1.6. Боротьба з хабарництвом та розробка засоб1в запоб1гання 1.6.1. Р1вень корумпова-ност1 (РК) 0,10
корупцп
Продовження табл. 1
1 2 3 4
2.1. Визначення
та задоволення
2. Сощальна соц1альних вимог суспшьства та пра-щвниюв, тдтрим-ка незахищених верств населения 2.1.1. Сощальш програми i ix значушдсть (СП) 0,19
2.2.1. Р1вень дотримання чинного законодавства (РДз) 0,22
2.2. Дотримання закону 2.2.2. Забезпечення необхщ-них норм охорони i гтени пращ (ОГп) 0,20
2.2.3. Вчаснють сплати по- 0,21
датк1в (Всп)
2.3. Звптасть, про-
зор1сть та шфор- 2.3.1. Р1вень прозорост1
мування тдприем-ством громадсь- та 1нформування громад-ськост1 про свою д1яльн1сть 0,18
КОСТ1 про свою (Рш)
Д1ЯЛБН1СТБ
3.1. Охорона 3.1.1. Дотримання природо-
ЗОВН1ШНБОГО охоронних закон1в i норм 0,22
середовища (ДП)
3.2. Утил1защя 3.2.1. Коефщент переробки 0,21
В1ДХОД1В в1дход1в (Кпв), %
3.3. Пщтримка 3.3.1. Витрати на програми
програм пошуку пошуку альтернативних ви- 0,18
3. Еколопчна альтернативних вид1в пального Д1в пального В1д суми загаль-ИИХ витрат (Вавп), %
3.4. Збереження 3.4.1. Штрафи, иарахован1 за
природних порушення природоохорои- 0,19
pecypciB ного законодавства (ШПз)
3.5. Дотримання 3.5.1. Р1вень дотримання
еколопчних м1жнародних еколопчних 0,20
стандарт1в стандарт1в (Рес)
4.1. Меценатство 4.1.1. Витрати на меценатст-
4. Фшантро- 4.2. Спонсорство во, спонсорство, волон- 1
п1чна 4.3. Волонтерство терство вщ суми загальних витрат (ВМсв), %
Затнчення табл. 1
1 2 3 4
5. Етична 5.1. Дотримання етичних норм та етики б1знесу ком-пашею 5.1.1. Р1вень дотримання етичних норм та етики бь знесу (РЕН) 1
6. Технологична 6.1. Науково-досль дш та дослщно-конструкторсью роботи 1з застосу-вання передових технологий, безпе-чних для екологн 6.1.1. Витрати на НДДКР вщ суми загальних витрат (Внддкр), % 0,35
6.1.2. Кшьюсть впрова-джених технологий за результатами випробу-вань (ВТ) 0,25
6.2. Висока яюсть продукцп, роб1т або послуг 6.2.1. Р1вень в1дповщност1 м1жнародним стандартам якост1 (Ря) 0,40
Кшькюш показники розраховуються за такими формулами. Коефщ1ент приросту робочих мюць (Кр):
РМ
Кп =-100,%, (1)
р РМП
де РМК - кшьюсть робочих мюць на кшець року; РМП - кшьюсть робочих мюць на початок року. На нашу думку, якщо протягом року знизиться, оцшка повинна дор1внювати 0; якщо залишиться на тому ж р1вш - 1, якщо збшьшиться на 10 % - 2, на 20 % - 3, на 30 - 4, якщо бшьше 30 % -5 (табл. 2).
Частка працевлаштованих молодих фах1вщв (ЧМФ):
Чмф=^-100,%, (2)
де КМФ - чисельшсть працевлаштованих молодих фах1вщв, чол.; Кдр - загальна кшьюсть прийнятих пращвииюв, чол. Для визиачения оцшки користуемося такою шкалою: якщо ЧМФ знаходиться у пром1жку 0-5 %, оцшка 0; якщо у пром1жку
5-10 % - 1, у пром1жку 10-15 % - 2, у пром1жку 15-25 % - 3, у про-м1жку 25-35 % - 4; якщо ЧМФ бшьше 35 % - 5.
Рух пращвниюв характеризуеться коефщ1ентом плинност1 ка-др1в Кпя , що визначаеться за формулою:
"ПЛ
гсуб [з
N.
к1
"ПЛ —
>сс
100,%, (3)
де К^6 - число пращвниюв, звшьнених за суб'ективиими причинами, чол.;
Ксс - середньооблжова чисельшсть персоналу, чол.
Чим менше значения мае А"пл, тим краще це характеризуе ф1рму.
Коефщ1ент квал1фжаци пращвниюв:
N00 • ^
(4)
де Кос - чисельшсть пращвниюв, що мають вщповщну освпу, чол.;
N - чисельшсть пращвниюв, що мають необхщний досвщ ро-боти, чол.;
N - загальна чисельшсть пращвниюв, чол.
Якщо цей коефщ1ент мае значения менше 0,2, компашя отри-мае оцшку 0; якщо значения знаходиться м1ж 0,2 [ 0,3 - оцшку 1, м1ж 0,3 1 0,45 - оцшку 2, м1ж 0,45 { 0,6 - оцшку 3, м1ж 0,6 { 0,7 - оць нку 4, бшьше або дор1внюе 0,7 - оцшку 5.
Показник стввщношення середньо'1 ЗП в компани до серед-ньо1 ЗП в регюш:
ЗПг
ЗП = =^-100,%, (5)
зпр
де ЗПК - середня зароблна плата в компани; ЗПр - середня зароблна плата в регюш.
В ситуаци, коли середня ЗП в компани ствпадае ¿з середньою ЗП в регюш, компан1я заслуговуе на оцшку 3; якщо середня ЗП в компани бшьше, н1ж в регюш, оцшка буде 4 або 5; якщо навпаки - нижчою.
Таблиця 2
Шкала оцшки р1вня розвитку КСВ на пщприемств1
Показни-ки Оцшка
Низька (0 бал1в) Задовшьна (1 бал) Нижче серед-нього (2 бали) Середня (3 бали) Вище середнього (4 бали) Висока (5 башв)
1 2 3 4 5 6 7
1.1.1. Кр Кр< 100 Кр= 100 100 < ^^ <110 110< Кр< 120 120 < Кр< 130 Кр> 130
1.1.2. ЧМФ 0<ЧМФ<5 5< ЧМФ<10 10<ЧМФ <15 15<ЧМФ<25 25 < ЧМФ<35 Ч >35 МФ JJ
1.2.1. ^п^ 25 25>КПЯ>20 20>^>15 15>^>10 10>А-ПЛ>5 5> К** 0
1.2.2. Ккв ^кв< 0,2 0,2 < 0,3 0,3 < К]Ш< 0,45 0,45 < К]Ш< 0,6 0,6 <<0,7 ^ 0,7
1.2.3. ЗП ЗП<85 85 < ЗП < 90 90 < ЗП<100 ЗП = 100 100< ЗП<110 ЗП>110
1.3.1. ВТ ВТ >1000 900 < ВТ <1000 800 < ВТ < 900 600 < ВТ <800 500 < ВТ < 600 ВТ < 500
1.4.1. CT СТ>110 105 < CT <110 100 < CT < 105 СТ = 100 100 > CT > 95 CT > 95
1.5.1. 0П Розрахунки здшснюються бшьш шж через 10 дшв, не в по-вному обсяз1, без компенсаци витрат Розрахунки здшс-нюються не в пов-ному обсяз1 Í3 за-тримкою термш1в не бшьше, шж на 10 дшв, з компен-сащею Розрахунки здшснюються не в повному обсяз1 Í3 затри-мкою терм1н1в не бшьше, шж на 5 дшв, з ком-пенсащею Розрахунки здшснюються в повному обсяз1 Í3 за-тримкою терм1н1в не бшьше, шж на 10 дшв, з повною компенсащею витрат Розрахунки здш-снюються в повному обсяз1 Í3 за-тримкою терм1н1в не бшьше, шж на 5 дшв, з повною компенсащею витрат Розрахунки з пос-тачальниками здшснюються в повному обсяз1, в мш1мальш термши
1.6.1. РК На шдприемста вщсутня система Mip покаран-ня за xa6api Система покаран-ня за хабарництво включае в себе тшьки штраф Система пока-рання за хабарництво включае в себе штраф i понижения по служб! Система пока-рання, кр1м юри-дично'1 вщповща-льносп, включае в себе звшьнення Система пока-рання, кр1м юри-дично'1 вщповща-льносп, включае в себе звшьнення, без можливосп вщновлення робота на шдприемста На шдприемста налагоджено систему управлшня, при якш вщсутня можливють отри-мання xa6apÍB
и я о Я о
Я »
н
■а »
я
п Я о ■а н я о п о
я о 2 а
ьа
л
я
и 5
а
3 р
2 О
ЧО
Продовження табл. 2
чо 4
1 2 3 4 5 6 7
2.1.1. СП На пщприемсга вщсутш сощ-ально значущ1 программ Сощально значу-щ1 программ не е прюритетними на пщприемсга Пщприемство проводить сощ-альш програми ТШЬКИ ДЛЯ СВ01Х пращвниюв Пщприемство проводить соща-льш програми для сво'1х пращвниюв та 1х амей Пщприемство регулярно проводить сощально значущ1 проекта, бере участь у мюьких сощ-альних програмах Пщприемство бере участь не тшьки в нащональних програмах розвитку, а й м1жнародних
2.2.1. РДз Пщприемство навмисно не до-тримуеться пра-вових норм, ¡г-норуе законо-давч1 акти Пщприемство по-рушуе правов1 обов'язков1 норми через низьку об1з-нашсть 1 некомпе-тентшсть роб1тни-юв Пщприемство не може виконува-ти ва обов'яз-ков1 норми через недостатню ре-сурсну базу Пщприемство дотримуеться тшьки обов'язкових норм, шноруючи приписи 1 реко-мендацп Пщприемство здшснюе ва приписи 1 нормативш акти, дотримуеться обов'язкових правових норм На пщприемсга дотримуються ва обов'язков1 1 реко-мендацшш правов1 норми
2.2.2. 0ГП Компашя не до-тримуеться за-безпечення не-обхщних норм охорони 1 гше-ни пращ У компани система забезпечення необхщних норм охорони 1 гшени пращ вщсутня 1 виконання цих норм мае реко-мендацшний характер На пщприемста юнуе система управлшня охо-роною пращ, але вона не вщ-повщае сучас-ним вимогам Комплексна система управлшня охороною 1 гше-ною пращ вщсу-тня, але бшьшють норм виконуеться На пщприемсга юнуе система управлшня охороною пращ, але вона здатна вщ-повщати сучас-ним вимогам при незначному до-опрацюванш 1снуе система управлшня охороною пращ пщпри-емства, спрямована на забезпечення безпеки роб1т 1 та-ка, що сприяе збе-реженню здоров'я ствроб1тниюв
2.2.3. ВСП Вщсутня сум-лшна сплата по-датюв, стягнен-ня податку здшснюеться тшьки в судовому порядку Пщприемство приховуе частину бази оподат-кування Сплата податюв здшснюеться не в повному обсяз1 через недостат-нють або вщсут-нють грошових коштсв АТП Пщприемство здшснюе сплату вах податюв 1 збор1в ¿з затрим-кою не бшьше 6 мюящв Пщприемство здшснюе сплату вах податюв 1 збор1в ¿з затрим-кою не бшьше 3 мюящв Пщприемство сум-лшно здшснюе сплату вах податюв 1 збор1в своеча-сно 1 в повному обсяз1
И Я о а о
я
15
н а
15
а
г>
а о а н а о ч о
Я о
а
ьа
л Я
о
,
и
а 3
2 о
Продовження табл. 2
1 2 3 4 5 6 7
2.3.1. РП1 Неподання ш-формаци або надання завщо-мо неправдиво'1 шформацп Подання шформа-цп, що не вщповь дае вам вимогам споживача Подання не сто-вщсотково! ш-формацп про товари 1 послу-ги Достов1рна шфо-рмащя про товари 1 послуги по-даеться тшьки на етат реклами Достов1рна шфо-рмащя про товари 1 послуги на-даеться тшьки пщ час особистюних контакпв ¿з кл1е-нтами Подання кл1ентам достов1рно'1 шформацп про товари 1 послуги в повнш м1р1, як в реклам^ так 1 пщ час ств-пращ
3.1.1. дп Пщприемство навмисне пору-шуе природоо-хоронне законо-давство Пщприемство по-рушуе природоо-хоронне законо-давство через низьку об1знашсть 1 некомпетент-шсть ствроб1тни-юв Пщприемство порушуе приро-доохоронне за-конодавство через викорис-тання несучас-ного 1 зношено-го обладнання Пщприемство дотримуеться чинних природо-охоронних зако-шв 1 норматив1в, але не здшснюе контролю еколопчного стану Пщприемство дотримуеться вах чинних природо-охоронних зако-шв 1 норматив1в та здшснюе контроль еколопчного стану Окр1м дотримання вах чинних при-родоохоронних закошв 1 норм, на АТП юнують про-грами з полшшен-ня еколопчного стану мюцевосп
3.2.1. КПВ 0 < Кпв < 20 20 < Кпв < 40 40 < Кпв < 60 60 < Кпв <70 70 < Кпв <90 90 < Кпв <100
3.3.1. Вавп Вавп<1 1< Вавп<2 2< Вавп<3 3< Вавп<4 4< Вавп<5 Вавп >5
3.4.1. Шпз бшьше 10 7-10 5-7 2-5 1-2 0
3.5.1. РЕС Пщприемство навмисно не до-тримуеться еко-лопчних стандарт! в АТП порушуе еколопчн 1 стан-дарти через низьку об1знашсть 1 некомпетентш сть робггниюв Пщприемство дотримуеться не вах нацюналь-них стандарт! в через недостат-шсть фшансо-вих засоб1в Пщприемство дотримуеться тшьки нацюналь-них еколопчних стандарте АТП дотримуеться тшьки нацю-нальних та м1ж-народних еколопчних стандарте, ¡гнорую-чи рекомендацп Пщприемство дотримуеться нацю-нальних та м1жна-родних еколопчних стан-дар™ та рекомен-дацш
4.1.1. 5Мсв ^ ВМСВ< 1 1 ^ Вмсв< 2 2 ^ Вмсв< 3 3 ^ Вмсв< 5 5 ^ Вмсв< 7 ^мсв - 7
и я о Я о
Я
15
н а
15
я
г> Я О
■а н я о п о
я о 2 я
и
п Я
г> ,
И
а
3 р
2 О
ЧО и*
Затнчення табл. 2
чо о\
1 2 3 4 5 6 7
5.1.1. РЕН Пщприемство не дотримуеть-ся шяких етич-них норм та етики б1знесу Пщприемство тшьки почало фо-рмувати правила етичного ведения б1знесу На пщприемсга е рекомендацп щодо етичного ведения б1знесу На пщприемсга е система корпоративно! етики, але вона потре-буе суттевого до-опрацювання На пщприемсга е система корпоративно! етики, спрямована лише на внутр1шш групи стейкхол-дер1в На пщприемсга е система корпоративно! етики, спрямована на ва групи стейкхолде-р1в
6.1.1. Внддкр -^НДДКР -1 1< -®НДДКР — 2 2 < ^НДДКР - 3 3< ^НДДКР - 4 4< ^нддкр - 5 ^нддкр > 5
6.1.2. ВТ 0 1 2 3 4 5 1 бшьше
6.2.1. Ря Пщприемство навмисно не дотримуеться стандарт! в яко-сп, товар може завдати шкоди здоров'ю Пщприемство по-рушуе обов'язков1 норми якосп через некомпетент-шсть роб1тниюв Пщприемство не може вико-нувати ва обов'язков1 норми через недо-статню ресурс-ну базу Пщприемство дотримуеться тшьки обов'язкових норм, шноруючи рекомендацп Пщприемство дотримуеться обов'язкових норм 1 деяких ре-комендацш Р1вень якосп товару повшстю вщпо-вщае м1жнародним стандартам якосп
и я о а о
я
15
н а
15
а
п Я О
а н а о ч о
Я о
а
ьа
л Я
о
,
и
а 3
2 о
Показник виробничого травматизму:
т = А-Ш. (б)
N.
хс
де А - кшьюсть випадюв травматизму за званий перюд (за винят-ком важких та смертельних).
Чим меише мае значения показник виробничого травматизму, тим це краще характеризуе шдприемство. Р1вень справедливое^ торпвлг
СТ = Д-100,% (7)
Цк
де Ц - цша продукцп чи послуги, грн.;
Цк - середня цша конкурента на певну продукцш чи послугу, грн.
Якщо цша на продукцш чи послугу компани ствпадае ¿з се-редньою цшою конкурента, компашя заслуговуе на оцшку 3; якщо цша нижче за цшу конкурента - на оцшку 4 або 5. Коефщ1ент переробки вщход1в:
Опи
— -100,% (8) Оо
де - обсяг перероблених або повторно використаних вщход1в; Q0 - загальний обсяг вироблених вщход1в. Чим бшьше значения обсягу перероблених або повторно використаних вщход1в наближаеться до значения загального обсягу вироблених вщход1в, тим вищу оцшку мае шдприемство (табл. 2).
Методика яюсно'1 оцшки передбачае опитування стейкхолде-р1в. Для оцшки яюсного розвитку КСВ достатньо розглядати й ана-л1зувати взаемовплив таких основних груп стейкхолдер1в:
- взаемини з1 споживачами;
- взаемини \з засновниками;
- взаемини \з пращвниками;
- взаемини з постачальниками;
- взаемини з громадсьюстю;
- взаемини з державними та мюцевими органами влади.
Для яюсних показниюв беремо середню оцшку за результатами опитування стейкхолдер1в.
Загальна кшьюсть показниюв дор1внюе 24, тому максимальна оцшка становить 120 бал1в. Встановлеш штервали за п'ятьма р1вня-ми: 1-й р1вень - «низький» (0-24 бали); 2-й р1вень - «нижче серед-нього» (24-48 бал1в); 3-й р1вень - «середнш» (48-72 бали); 4-й рь вень - «високий» (72-96 бал1в); 5-й р1вень - «дуже високий» (96120 бал1в).
На рис. 1 показано взаемозв'язок стадш життевого циклу орга-шзацп з р1внями розвитку корпоративно! сощально'1 вщповщально-ст1 (за А.П. Жойдиком [3]).
'5-й лвень
4-й р1вень
3-й р1вень
2-й р1вень
Соц. вщповщальшсть диктуе суспшьне благо, а не потреби б1знесу; Стандарта КСВ визначаються в д1алоз1 з громадськютю
Оцшка результате впливу господарсько!' д1яльносп на стейкхолдер1в; КСВ в оргашзацп розглядаеться як сощальне швестування
Робляться спроби задати стандарти КСВ; КСВ починае вир1шувати задач! РЯ, вЯ, ИЯ
V
/ ; 7
КСВ зводиться до благодшностц
Осмислення принцитв КСВ
Л
1-й р1вень
Р1шення носять спонтанний характер. Зв'язок з б1знес-цшями вщсутнш
Рис. 1. Взаемозв'язок стадш життевого циклу оргашзаци з р1внями розвитку корпоративно! сощально! вщповщальносп [3]
Висновки. Таким чином, в результат! виконаних дослщжень визначено частков1 показники оцшки р1вня розвитку КСВ тдпри-емства. Встановлеш штервали на п'яти р1внях: «низький», «нижче середнього», «середнш», «високий» й «дуже високий».
Подальше досл1дження пропонуеться проводити у напрям1 встановлення метод1в розрахунку узагальнюючого показника оцш-ки р1вня розвитку корпоративно! сощально'1 в1дпов1дальност1 автотранспортного тдприемства.
Литература
1. Friedman М. The Social Responsibility of Business is to increase its Profit / M. Friedman // New York Times Magazine. - 1970. - September, 13. -P. 122-126.
2. Carroll A. B. The pyramid of corporate social responsibility: Toward the moral management of organizational stakeholders / A. B. Carroll // Business Horizons. - 1991. - № 34 (4). - P. 39-48.
3. Жойдик А.П. Развитие методов оценки корпоративной социальной ответственности российских компаний : дис. на соискание ученой степени кандидата экономических наук : 08.00.05 / Жойдик Алексей Петрович. - Москва, 2015. - 198 с.
4. Гончаров С.Ф. Корпоративная социальная ответственность / С.Ф. Гончаров, Н.А. Кричевский. - М. : Дашков и К°, 2006. - 196 с.
5. Свтушенко В. А. Оцшка корпоративно! сощально! вщповщальностг методи, об'екти, показники / В. А. Свтушенко // Bíchhk НТУ «ХП1». Сер1я: Техтчний прогрес i ефективтсть виробництва. - 2013. - № 46(1019). -С. 53-63.
6. Ворона О. В. Методичт тдходи до оцшки р1вня сощально! вщповь дальност1 / О. В. Ворона // Bíchhk економжи транспорту i промисловост1. -2010. - № 30. - С. 127-133.
7. Березша О. Ю. Кшьюсна оцшка сощально! вщповщальност1 корпо-рацш / О. Ю. Березша // Bíchhk Украшсько! академп банювсько1 справи. -2012. - № 1(32). - С. 97-101.
8. Бочарова Н.А. Удосконалення мехатзму впровадження корпоративно! сощально! вщповщальност1 на АТП / Н.А. Бочарова // Економжа транспортного комплексу: зб1рник наукових праць. - 2017. - Вип. 29. - С. 53-69.
Рецензент: В. Г. Шинкаренко, докт. екон. наук, проф., ХНАДУ.
