CC BY
33
Одшею з важливих проблем, яку потрiбно виршити у найближчiй перспектив^ е ведення лiсового господарства на засадах збалансованого розвитку. Згiдно з мiжнародними, погодженими мiж державами принципами, це передба-чае такий ршень лкогосподарювання, за якого будуть отримувати максимальн екологiчний, економiчний та соцiальний ефекти. В УкраЫ вiдбуваються пози-тивш змiни у реалiзацii iдеi сталого лiсокористування. Тому еколого-ресурсний потенцiал лкш невпинно зростае, а загальний запас деревини за останш 50 ро-юв зрiс бiльше нiж у 2 рази. Обсяги створення лкш за останнi роки iстотно пе-ревищують площу щорiчних суцiльних зрубш. Використання у процесi лкоко-ристування середнього приросту деревини не перевищуе 50 % [10].
Проте сучасний стан лкш Украiни все ще недостатньо задовшьний: використання лками потенцiйноi родючостi rрунтiв рiдко перевищуе 70 %. На пе-вних площах вiдбуваеться негативна змiна порщ i рiзке ослаблення деревоста-шв [10]. Лiси постiйно перебувають шд значним антропогенним впливом. Тому на чималих площах ростуть малоцiннi й похвдш деревостани, яю сформувалися в умовах, порушених унаслiдок дiяльностi людини або природних чинникiв i процесш. Похiдними та малоцiнними вважають деревостани, яю сформувалися на мiсцi коршних i е результатом незадовiльного вщновлення чи невдало ство-рених лкових культур за складом порiд, запасом та якктю деревини [2].
Мета дослщження. Вивчення сучасного стану та продуктивной мало-цiнних та похщних деревостанiв Лiсостепу Харювщини.
Методика дослщження. Для дослщження типолопчного рiзноманiття лiсiв використано "Методику лесотипологических исследований" Д.В. Во-робйова [4]. До району дослщжень увiйшли такi державш лiсогосподарськi пiд-приемства Харкiвськоl обл., ДП "Вовчанське ЛГ", ДП "Жовтневе ЛГ", ДП "Чу-гуево-Бабчанське ЛГ", ДП "Змивське ЛГ", Харк1вська ЛНДС УкрНДШГА та ДП "Скрипа1вське НДЛГ", а також НПП "Гомiльшанськi лки". З цiею метою закладено 10 лкотиполопчних профiлiв (по два у ДП "Скрипа1вське НДЛГ" i ДП "Змивське ЛГ" та по три у ДП "Чугуево-Бабчанське ЛГ" i ДП "Вовчанське ЛГ"). Уа маршрута прокладено за схилом, перпендикулярно терасам. Профш протяжнiстю вiд 4,5 до 14 км перетинають у рiзних частинах середньо!' течil Сi-верського Дшця його заплаву, борову терасу та правi корiннi береги.
У найбшьш характерних мiсцях за ходом профшю зроблено детальнi описи дшянок лiсу, закладено пробнi площi (табл. 1). 1х закладено з урахуван-ням вимог стандарту органiзацiй Украши "Площi пробнi лiсовпоряднi. Метод закладання" [9]. Розподiл насаджень за типами деревостатв виконано на основi "Шкали оцiнки вiдповiдностi порiд, що ростуть, типам лку у межах лкорос-линних зон Укра1ни i припустимих вiдхилень залежно вiд категорп захисностi лiсiв" [5]. Аналiз дослщних даних проведено з використанням прикладних ком-п'ютерних програм, а також геошформацшних технологiй. Розрахунки виконано на основi даних пробних площ та повидiльноl бази даних "Лковий фонд".
Результати досл1дження. Типологiчне рiзноманiття лiсiв насаджень лi-сового фонду досить широке (табл. 2). Усього в райош дослiджень виявлено 34 типи лку, однак бiльше 94 % територц займають насадження, яю ростуть в 5-ти типах лку. За даними лiсовпорядкування, найпоширенiшим типом лку е
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
свiжа кленово-липова дiброва, яка займае 61,8 % площi вкритих лiсовою рос-линшстю лiсових дшянок; свiжий дубово-сосновий субiр займае 15,5 %; суха кленово-липова дiброва - 10,5 %; свiжий сосновий бiр - 3,3 %; свiжий липово-дубово-сосновий сугруд - 3,0 % [6, 7]. Загальна площа похiдних деревосташв, переважаюча порода яких не вiдповiдае корiнному типу деревостану, становить близько 11 %.
Табл. 1. Лiсiвничо-таксацiйна характеристика пробних площ у похiдних та малоцтних деревостанах
№ дш. Склад деревостану 1ндекс типу лiсу Вiк, рокiв Середт Клас боштету
Н, м | Б, см
ДП "Скрипашське НДЛГ"
22 10 Дз | Бгкл-лД 180 22,2 44,0 III
НПП "Гомшьшансью лiси"
47 8Ос 1 Лпд 1 Взш+Клп, Яб Б3-яс-лД 60 25,0 32,1 I
52 3Дз3Яз3Лпд1Клг+Гшз Б2-яс-лД 52 20,0 22,8 II
53 5Дз3Лпд2Яз+Клг Б2-яс-лД 117 25,7 32,0 II
54 4Клп3Дз2Яз1Взш Б3-бр-кпДз 102 23,8 37,6 II
57 3Дз3Яз3Лпд1Клг+Клп Б2-яс-лД 142 25,5 36,1 II
58 4Яз3Лпд2Дз1Клг Б2-яс-лД 152 24,8 40,2 III
60 5Яз4Дз1 Лпд +Клг Б2-яс-лД 105 25,8 33,3 II
ДП "Чугуево-Бабчанське ЛГ"
61 3Дз3Яз2Лпд2Клг Б1-кл-лД 62 17,4 20,6 III
63 3Дз3Брс3Клп1 Лпд Б1-бр-кпД 46 15,8 18,2 III
Табл. 2. Розподйг деревосташв на кортш та похiднi за типами лку
Шдекс типу люу Площа, га
загальна коршних деревосташв похщних деревосташв
АГС 1546,9 1512,2 34,7
А2-С 4610,0 4351,2 258,8
В1-дС 797,7 748,3 49,4
В2-дС 21471 18554,8 2916,2
В3-дС 231,5 55,8 175,7
С1-екД 830,9 218,1 612,8
С2-дС 4116,3 1749,3 2367
С2-л-сД 552,3 297,4 254,9
С2-ДЗ 720,0 394,4 325,6
С2-елД 177,0 1,5 175,5
С3-дС 333,2 12,9 320,3
С3-кл-лД 265,0 90,1 174,9
С3-Д3 317,1 59,8 257,3
С4-Вл.ч 436,5 405,7 30,8
Б1-кл-лД 14565,2 13076 1489,2
Б1-бр-кпД 153,8 108,9 44,9
Б2-кл-лД 85546,3 80055,0 5491,3
Б3-кл-лД 192,3 125,8 66,5
Б3-яс-лД 831,3 426,1 405,2
Б3-ДЗ 155,5 73,6 81,9
Б4-Вл.ч 229,2 217,3 11,9
Разом 138452,3 122730,0 15722,3
Найбшьша частка похшних деревосташв у св1ж1й кленово-липовш д1б-ров1 - 35 %. Коршним деревостаном цього типу вважають у першому яруш дуб звичайний, у другому - ростуть клени гостролистий та польовий, липа серце-листа, в'яз голий, груша звичайна, яблуня лкова [3, 7, 8]. Але натомкть на час-тин! площ типу л1су формуються бшьше десяти тишв похшних деревосташв. Переважаючими з них е ясенники - 1766 га, осичники - 1115 га, кленовники -783 га, липняки - 603 га, березняки - 373 га та ш.
У цих лкорослинних умовах формуються високобошгетш похщт наса-дження школи високоповнотш, з незадовiльним складом порш i низькою яюс-тю деревини. Частка головно! породи в таких насадженнях становить менше трьох одиниць або вона зовшм вiдсутня. За показниками продуктивносл в молодому вщ цi деревостани хоча i перевищують корiннi модальнi, але !х довго-вiчнiсть значно нижча (рис. 1). Враховуючи той факт, що лiси Лiсостепу Хар-кiвщини виконують переважно екологiчнi, водоохороннi та захисш функцй', то у похiдних титв деревостанiв менш тривалий перiод захисно! гх дй', нiж корiн-них дубових.
1 2 3 4 5 6 " S 9 10 11 12 13 14 15 Класивнсу Рис. 1. Динамта npodyKmuenocmi деревостамву св1жш кленово-липовш öiöpoei
Велика частка похщних деревосташв подана також в свiжому дубово-сосновому суборi - 19,5 %. У складi корiнного типу деревостану в цих лiсорос-линних умовах домiнуе сосна звичайна з домшкою берези повисло! або дуба звичайного, що формуе другий ярус [3, 7, 8]. Значна частка похщних деревосташв подана з переважанням у складi iнших хвойних порiд, таких як: модрина, ялина европейська, сосна кримська, сосна в осередках коренево! губки, та лис-тяних - берези повисло! та дуба звичайного, школи осики.
Продуктившсть таких деревосташв поступаеться корiнним сосновим (рис. 2). У цих лкорослинних умовах лише осиковi деревостани перевищують коршш, але у вiцi 50-60 роюв також поступаються !м за запасом. До того ж вж природно! стиглостi в таких насадженнях не перевищуе 70-80 рокiв, що вдвiчi менше вiд корiнних.
У свiжому липово-дубово-сосновому сугрудi у складi корiнних деревос-танiв домiнуе сосна звичайна в першому яруш та дуб звичайним - у другому з домшкою осики, липи серцелисто! та грушi [3, 7, 8]. Частка похщних деревос-танiв становить близько 15 %. Найбшьша частка подана дубняками - 1586 га,
I 350
300
134
i
е дубовi деревостани 11-Ш клас1в боштету - в першому ярусi та клена польово-го, рiдше гостролистого, липи, грушi - у другому, наявш похiднi акацiевники -434 га, ясенники - 327 га, кленовники - 215 га, липняки - 104 га, березняки -103 га, яю займають майже 10 % ввд площi похщних деревостан1в дослщжува-ного регiону.
Продуктившсть цих деревостанiв перевищуе корiннi до вжу !х природ-но! стиглост! Лише похiднi кленовники пiсля 40^чного вiку мають нижчу продуктивнiсть. Довговiчшсть таких деревостанiв низька i не перевищуе 80^ч-ного вiку, за винятком ясенникiв.
Частка похiдних деревосташв в iнших типах лiсу становить 2 % i менше, тому !х аналiз не наводимо. Бшьш поглиблений аналiз показав, що з 89 % деревосташв, у яких переважаюча порода е головною для ввдповщних типiв лiсу, лише в половин випадкiв склад е оптимальним, що становить понад 65 тис. га. Решта майже 58 тис. га деревосташв - чист за складом та прост за формою, склад i структура таких насаджень не е оптимальними. Така ситуаця виникла внаслiдок спрощеного шдходу пiд час формування породно!' та вшово! структу-ри деревостанiв у процеа здiйснення лiсогосподарських заходiв у минулому.
Висновок. Отже, частка похвдних та малоцiнних становить одну десяту площi деревостанiв регiону дослiджень. 1х продуктивнiсть та довговiчнiсть, по-р1вняно з корiнними деревостанами, нижча. Результати аналiзу корiнних дере-востан1в засввдчили, що майже половина з них не ввдповдае оптимальному складу. Проте щ деревостани виконують екологiчнi, водоохоронш, захиснi фун-кцп, сприяють збереженню бiологiчного рiзноманiття деревних порiд та чагар-никiв у лiсах Харювщини. Тому, на нашу думку, шд час проектування лкогос-подарських заход1в у таких деревостанах потрiбен шдивщуальний пiдхiд до кожно! конкретно! дшянки, виходячи з И функцiонального призначення, складу деревостанiв, мiсця розташування дшянок та iнших факторiв.
Лiтература
1. Ведмщь М.М. Лiсовий фонд Левобережного Лiсостепу Украхни та використання деревостанами потенцшно'! продуктивностi земель / М.М. Ведшдь // Жсгвництво i агролюомелюра-цiя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрНДИГА. - 2005. - Вип. 108. - С. 3-8.
2. Ведмщь М.М. Малоцшш й поыдш деревостани у дiбровах Харювщинн / М.М. Ведмiдь, С.1. Познякова, В.А. Лук'янець // Лiсiвництво i агролiсомелiорацiя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрНДШГА. - 2007. - Вип. 111. - С. 63-69.
3. Воробьев Д.В. Типы лесов Европейской части СССР / Д.В. Воробьев. - К. : Изд-во АН УССР, 1953. - 452 с.
4. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований / Д.В. Воробьев. - К. : Изд-во "Урожай", 1967. - 387 с.
5. 1нструкцш з впорядкування л1сового фонду Украхни. - Ч. I. Полы^ роботи / Держком-люгосп Украхни, Украхнське державне проектне лiсовпорядне виробниче об'еднання. - 1рпшь, 2006. - 74 с.
6. Назаренко В.В. Типолопчне рiзноманiття лгсгв Придонецького сектору Слобожанського лiсотипологiчного району / В.В. Назаренко // Науковий вюник НУБШ Украхни : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НУБШУкраши. - 2010. - Вип. 147. - С. 148-154.
7. Назаренко В.В. Закономiрностi формування тишв люу Люостепу Харкiвщини : моногра-ф1я / В.В. Назаренко, В.П. Пастернак. - Харюв : Изд-во "Планета-Пршт", 2016. - 190 с.
8. Остапенко Б.Ф. Жсова типологш : навч. поабн. / Б.Ф. Остапенко, В.П. Ткач. - Харюв : Вид-во ХДАУ ш. В.В. Докучаева, 2002. - 204 с.
9. Пкщ пробнi лiсовпоряднi. Метод закладання: СОУ 02.02-37-476:2006. [Чинний вiд 2007-05-01]. - К. : Вид-во МшагрополггикиУкрахни, 2006. - 32 с.
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
10. Ткач В.П. HayKOBi аспекти виршення проблеми вiдтворення лiсiв i сталого ведения ль сового господарства / В.П. Ткач // Лвдвнищво i агролюомелюрацш : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2010. - Вип. 117. - С. 16-20.
Надшшла до редакцп 26.04.2016р.
Назаренко В.В. Производные древостой Лесостепи Харьковщины
Проанализировано современное состояние и производительность малоценных и производных древостоев Лесостепи Харьковщины. Заложено десять лесотипологичес-ких профилей, где в наиболее характерных местах сделаны описания участков леса. Определена общая площадь производных и коренных древостоев, их породный состав. Рассчитана производительность насаждений в зависимости от доли имеющихся производных древостоев в конкретном типе леса и сделаны соответствующие выводы. Проанализированы по составу коренные древостои и выявлено несоответствие состава и структуры таких насаждений оптимальным, которые наиболее полно соответствуют естественным.
Ключевые слова: производные древостои, малоценные древостои, производительность, тип леса, Лесостепь Харьковщины.
Nazarenko V. V. The Tree Stands Derivatives of Forest Steppe of Kharkiv
The current state and productivity of low value and stands derivatives in forest-steppe of Kharkiv region were analysed. Ten forest typology profiles were laid. The descriptions of forest areas were made in the most characteristic places. The general area of derivatives and native stands, their species composition were determined. Productivity of forest stands depending on the proportion of available stands derivatives in a particular type of forest was calculated, and the proper conclusions were done. The composition of native stands was analysed and discrepancy of composition and structure was found of the optimal stands that most closely match natural.
Keywords: stands derivatives, low-value stands, productivity, forest type, forest-steppe of Kharkiv region.
УДК 582.736:58.02
ВПЛИВ ОСВ1ТЛЕННЯ НА Б10Л0Г1ЧН1 ВЛАСТИВОСТ1 CLADRASTIS KENTUKEA (DUM. - COURS.) RUDD В УМОВАХ1НТР0ДУКЦН
ОЛ. Порохнява1
Для виявлення оптимальних умов вирощування C. kentukea у культурi пpоаналiзо-вано вплив штенсивност освоения на picT надземно'1 частини та анатс^чну будову листюв. Виявлено залежшсть мiж штенсившстю освгглення та величиною приросту па-гошв, висотою крони та дiаметpом стовбура C. kentukea. Дослщжено морфолого-анато-мiчнi показники аcимiляцiйного та продихового апаpатiв лиcткiв C. kentukea за piзних умов освгглення. Внаcлiдок дослщження встановлено, що C. kentukea е факультативна гелiофiтом. Виявлено, що найкращими для росту i розвитку C. kentukea е вщкрип дi-лянки.
Ключовi слова: C. kentukea, штенсившсть осв^лення, пpиpicт, крона, стовбур, продихи, асимщяцшний апарат.
Вступ. Свiтло як еколопчний фактор безпосередньо впливае на picT i розвиток рослин. У природних умовах рослини поглинають до 80 % сонячно! pадiацiï з довжиною хвиль 400-720 нм, iншi, приблизно 20 %, вони пропуска-
1 мол. наук. спгвроб. О.Л. Порохнява - Нащональний дендролопчний парк "Софшка" НАН Украши
ють i вiдбивають [17]. За потребою до освiтлення рослини подiляють на: гель офiти, факультативнi гелiофiти та сщофгга [8, 14].
Приналежнiсть за св^лолюбнктю до певно! групи рослин ч^ко вщслщ-ковуеться на особливостях анатомiчно! будови листкових пластинок [7]. Вони вiдрiзняються за товщиною листкових пластинок, товщиною епiдермiсу, парен-хiми та кшькктю продихiв на одиницю площ! Так, листки гелiофiтiв мають товсту кутикулу, товстостшну епiдерму та добре розвинеш механiчнi елементи. Досить часто листки блискуч^ покритi восковим нальотом або мають густе опу-шення. У свiтлолюбних рослин клiтини мезофшу рiзко диференцiйованi на сто-впчасту i губчасту паренхiми, бiльша кшьккть продихiв, що зумовлено висо-кою ^енсивнктю трансшрацп. У багатьох гелюфтв стовпчаста паренхiма добре розвинена з обох сторш листка. Клiтини мезофшу у гелiофiтiв дрiбнi, розмiщенi компактно, кттини продихш дрiбнi, чисельнi, можуть розмщуватись з обох сторiн листка [7].
У сциофтв листки тони, зi слабко вираженою кутикулою або взагалi без не!, не блискуч^ без опушення, з невеликою кшькктю мехашчних елемен-тiв. Стовпчаста паренхiма вiдсутня або слабко диференщйована [12]. Клiтини мезофшу велик!, з добре розвиненою системою мiжклiтинникiв. Продихи вели-кi, рiдко розсiянi, знаходяться тiльки на нижнiй сторонi листка. Характерш зви-вистi контури клгган верхнього i нижнього епiдермiсу [11].
С. кепшкеа - щнний, малопоширений iнтродуцент у насадженнях Укра-!ни [16]. Визначення потреби С. кепшкеа в штенсивносп освiтлення е актуаль-ним i мае важливе теоретичне i практичне значения. Внаслiдок проведених дос-лiджень плануемо виявити морфолопчш та анатомiчнi особливостi реакцi!' ор-ганiзму на змiну умов освгглення та на основi цих висновюв рекомендувати пiдбiр оптимальних мiсць посадки, де максимально проявлятиметься декора-тивнкть рослин.
Матерiали та методи. Для визначення свмолюбносп С. кепшкеа здш-снено дослiдження бiометричних параметр1в рослин та анатомiчно! будови !х листюв. У дослiдженнях використано люксметр Ы8 6610. Дослiд проведено на рослинах у прегенеративний перiод (вiк 9 роюв) в умовах НДП "Софивка" НА-НУ за умов рiзно! iнтенсивностi освiтлення. Вимiрювання iнтенсивностi освгглення виконано люксметром Ы8 6610.
Дослщження продихового апарату проведено на вщбитках епiдермiсу листкiв за методом Г.Х. Молотковського [13]. Поперечш зрiзи листюв робили за допомогою ручного мшротома. За допомогою окуляр-мiкрометра на поперечному зрiзi листкiв визначали товщину листка, верхнього i нижнього ешдер-мiсу, а також товщину стовпчасто! (палiсадно!) та губчасто! паренх1ми. На ос-новi отриманих даних визначено коефщент палiсадностi та продиховий шдекс [5]. Для характеристики товщини листково! пластинки використано класифiка-ц1ю Б.Р. Васильева [5], для характеристики продихового апарату - класифка-щю М.А. Бараново! [3]. Статистичний аналiз результапв виконано за методикою Л.О. Атраментово! [2].
Результати та обговорення. У природi С. кепшкеа росте в другому яру-сi змшаних мезофiтних лiсiв на п1вденному сходi США [1]. У цих лках С. кеп-
