CC BY
18Учет записки ТаврШського нацгонального университету \м. В. I. Вернадського Сер1я «Фыолог^я. Сощальт комуткацИ'». Том 24 (63), №1 Ч.2. 2011 р. С. 318 -321.
УДК 821.161.2-2.02/09
ПОЕТИКА ЕКСПРЕС1ОН1ЗМУ В ДРАМАТУРГИ В. ВИННИЧЕНКА (НА МАТЕР1АЛ1 П'еСИ "БРЕХНЯ") Преображенська Т. В.
Тавршький нащональний ушверситет 1м. В.1. вернадського, Симферополь, Украта
У розвщщ схарактеризовано експресюшстсью вияви у n'eci "Брехня" В.Винниченка, проанал1зовано ïx поетику; розкрито смисл одного з центральних понять експресюшзму - "смерть" у художньому свт драми.
Ключовi слова: модершзм, експресюшзм, смерть, очищения, музика.
Експресюшзм займае чшьне мюце в контекст модершзму, де тотальний суб'ектив1зм приходить на змшу об'ектив1змов1, актив1зуеться символомислення, а шдивщуатзм досягае свого апогею, пропагуючи культ сили воль Функцюнуе модершзм "через розмаггтя прояв1в" [6, с. 5]. Т. Гаврил1в зазначае: "апологети експресюшзму вважають його "спалахом", критики - '"щагнозом" [5, с. 5]. Справд^ за свщченням Томаса Анца, багато письменниюв-експресюшспв зверталися по допомогу до психоанал1зу, але це шяк не применшуе xудожньоï вартосп ïx твор1в.
Експресюшст "кожну прикрють шдносить до масштаб1в cвiтовоï катастрофи i мае в цьому свою ращю: наcправдi глобальш трагедiï людства тicно пов'язанi з кожним маленьким життям, навiть якщо воно протiкаe в замкненому свт, осторонь вiд великих подiй" [6, с. 53]. Тут стае характерним таке поняття як "вiтаïзацiя смертГ', тобто смерть, що перетворюеться на життя. Здаеться, саме це поняття слугуе одним з чинниюв, що обумовили появу нового типу психолопзму. Центральною проблемною точкою течи експресюшзму виявляеться змучене бездушнютю сучасного життеустрою, його контрастами духа i плот^ живого i мертвого, цивiлiзацiï i природи серце людини [7, с. 251].
Широкого резонансу набувае експресюнютична манера письма у cферi драматичного мистецтва. Здаеться, саме театральна сцена в змозi передати усю глибину i сутшсть людських переживань, дуxовноï кризи, внутрiшньоï катастрофи. За вдало1' гри акторiв, глядач зможе вщчути всю силу страждання, муки, душевного болю головних геро1'в. Не дарма Ю. Смирнов-Несвицький зазначав: "Театр - це вибух почутпв, ташство, коли на сцеш представлене життя не тшьки реальне, але й те, що мислиться в уявi художника" [8, с. 3].
Одшею з найяскравших постатей в украïнcькiй модернш драмi е, безперечно, В. Винниченко. Слушним видаеться твердження Г. Семенюка: "В. Винниченко збагатив украшську лтературу новим типом драми - глибокопсихолопчно1', в центрi яко1' точиться внутршня боротьба i конфлiкт, що вщбуваеться мiж сильними особистостями, трагедiя героя вкладаеться в ïï душу" [9, с. 38].
На rai вше1' творчоcтi митця дещо видiляeтьcя п'еса "Брехня", що належить, за словами В. Гуменюка, до найбшьш загадкових творiв автора [4, с. 153]. Брехня - це
Поетика експресiонiзму в драматурги' В. Винниченка
певна субстанщя, що виступае мiрилом само! правди. До того ж, здасться, будь-яка брехня - це майстерно прихована правда.
Центральним у творi е поняття смертi, що слугуе певним порогом очищення вщ клейма тотально! брехнi. Знаково, порщ за народними уявленнями, це межа мiж двома свiтами, одночасно, це символ народження та новонародження. Так i головна геро!ня Наталя Павлiвна поступово наближаеться до прiрви самогубства, до пе! само! меж1, яку переступити найважче. Смерть очищуе як !! тiлесну, так i духовну сутнють. Брехня заради щастя шших певною мiрою виправдовуе геро!ню в очах читача (глядача), але не розумдать Наталю Павлiвну iншi дiйовi особи, яких ця брехня чи не найбшьш торкаеться (Тось, 1ван Стратонович). Пiсля смертi вона шби перероджуеться: головна геро!ня залишаеться очищеною в думках людей. Вже немае жодних сумнiвiв у !! чесносп, оскiльки вона всiм дала те, що вщ не! вимагали. Тут маемо характерш для експресiонiзму мотиви страждання i смертi, оприявненi досить яскраво: "Я хочу спокою, 1ване. Хоч смертного, аби спокою. Робт зi мною, що хочете, меш все одно" [3, с. 172].
Жшка у В. Винниченка постае сильною, такою, що не бо!ться шчого, навiть смертi. А на "крайнш" крок зважитися зможе лише вольова особистють. Слабка психша здатна лише являти сущидальну поведiнку, а сильна - принести себе в жертву задля щастя шших. Прикметно, у В. Винниченка саме сильна особистють зазнае глибоко! духовно! драми [8, с. 39]. Адже справжньою реальнютю у твор^ здаеться, е св^ духовний ("свгг у собГ'). В. Винниченко тут оприявнюе завдання мистецтва саме з точки зору експресюнюпв: вираження незримого через зриме [7, с. 242]. Наталя Павлiвна обирае смерть як зашб очищення вщ брехнi, який доводить, що геро!ня - сильна духом особистють. Смерть тут виступае як протест проти домагань 1вана Стратоновича, одночасно як зашб боротьби за свое чесне iм'я. Вона чиста, бо гршить в iм'я кохання, а свш грiх сво!ми душевними муками спокутувала уповнi. "Страждання примушуе людину пiзнати себе саму, вглибитися у свое попередне життя, вiдчути вину i покаятися" [7, с. 248].
Складну душевну колiзiю Наталi Павлiвни передае у творi музика. Найхарактершша загальна риса модернiзму, та й експресюшзму зокрема, явлена у творi досить яскраво. "Музика - вид мистецтва, сенс якого i полягае в безпосереднш експреси, прямому вираженш сутностi речей. Бо ж вщтворення почуттiв, емоцiй, найсвiтлiших i найпохмурших порухiв душi не потребуе в цариш музики додаткового оформлення через ще!. Вона мов оголений нерв, з !! радощами та пристрастями, болями та стражданням" [10, с. 141]. Через музику оприявнюеться душевний стан геро!нi, вона виплескуе свш сум, пркоту свого життя, смуток серця.
Символом епохи модерну на зламi столiть стае боротьба. "Там, де модерн ототожнюють з динамiчною орiентацiею на поступ, а боротьбу вважають рушiем еволюцiйних i революцшних процесiв, мiж модерном i боротьбою встановлюються мщний зв'язок" [1, с. 14]. У творi В. Винниченка "Брехня" боротьба представлена в двох шостасях: внутршня боротьба у душi головно! геро!нi; "боротьба" мiж Наталею Павлiвною та 1ваном Стратоновичем, у шшш проекцi! - з Тосем. А "боротьба чоловша проти жшки - це головно боротьба "чоловiчого" духу проти жiночо! "статевостi" [1, с. 21], "це боротьба iз самим собою, з власним тшом, з його
Преображенська Т. В.
потребами" [1, с. 23]. Характерне для експресюшзму усвщомлення свого "Я" у TBopi переорieнтовуeтъся на "ВОНО" (за З. Фройдом). В. Винниченко у n'eci "Брехня" спростовуе твердження О. Вайнiнгера про те, що жiнка не здатна на "боротьбу i3 власною хтто" [1, с. 22].
Постае питання: кого ж любить насправдi Наталя Павлiвна? Здаеться, для не! вище за все у життi стоиъ почуття обов'язку не тiльки перед родиною, а й перед людством. Тут вступае в дда характерна для експресюшзму ознака: найменше шдносити до рiвня всезагального, надавати мiзерному масштабностi. Кохання до Тося - щире, всеохоплююче, божевiльне (порiвняння з вогником - символом пристрастного кохання), але Наталя Павлiвна нiвелюе його не у серщ, а обмежуе сферою "ratio". Любов до Ац^я, саме любов, а не кохання, - шжна i лагiдна. Почуття до 1вана Стратоновича - суперечливi (порiвняння з хмарою): як до людини - гуманнi, як до обвинувача, здаеться, - ворожi, хоч i добре завуальованi начебто почуттям кохання. Любить головна геро1ня i родичiв Андрiя, саме через щ почуття вона не шкодуе навт свого життя.
Безперечно, будь-яка течiя (напрям) у художньому свiтi лторатури не функцiонуе iзольовано. В. Винниченко являе свiтовi п'есу "Брехня" як синкретичний твiр, що увiбрав у себе надбання багатьох течш епохи модерну. У творi помiтно, ^м iншого, й експресiонiстськi вияви (характерш поняття мистецтва експресiонiзму оприявненi тут доволi яскраво). Проблеми вини i кари, поняття страждання i смерт посiдають у текстовiй тканинi твору чшьне мiсце. Смерть у п'ес окреслена як символ очищення, що не суперечить одному з центральних понять течи експресюшзму - вгга1заци смерти Увиразнюються вищезазначенi особливостi загальними ознаками епохи модерну: музичнють як зашб вираження експресп, наявнiсть символу модерного мистецтва - боротьби.
Список л^ератури
1. Анц Т. Психопол^ика тсля Фройда в л1тератур1 експресюшзму й авангарду // Експресюшзм: З61рннк наукових праць / упор. Т. Гаврил1в. - Льв1в: Класика, 2004. - с. 13-28.
2. Абалкин Н. Рассказы о театре. - М.: Молодая гвардия, 1981. - 303 с.
3. Винниченко В. Вибраш п'еси / Упоряд.: М.Г. Жулинський, В.А. Бурбела. Авт. вступ. ст. М.Г. Жулинський. - К.: Мистецтво, 1991. - 605 с.
4. Гуменюк В. Сила краси: Проблеми поетики драматурги Володимира Винниченка. Монограф1я. -Омферополь, 2001. - 340 с.
5. Експресюшзм: Зб1рник наукових праць / упор. Т. Гаврил1в. - Льв1в: Класика, 2004. - 176 с.
6. Моклиця М. Модершзм у творчост письменниюв ХХ ст.: Навчальний поЫбник. - Луцьк: Вежа, 1999. - 154 с.
7. Пахаренко В. Укра!нська поетика. Вид-ня друге. Доповнене. - Черкаси: Вщлуння плюс, 2002. -320 с.
8. Смирнов-Несвицький Ю. Евгений Вахтангов. - Ленинград: Искусство, 1987. - 248 с.
9. Семенюк Г.В. Укра'шська драматурпя 20-х роюв. ПоЫбник для вчителя. - К.: РВЦ «Проза», 1993. - 203 с.
10. Цибенко Л. Усвщомлення катастрофи у вим1рах м1ту: вщгомш експресюшзму в Австрп // Експресюшзм: Зб1рник наукових праць / Упор. Т. Гаврил1в. - Льв1в: Класика, 2004. - С. 138-159.
Поетика eKcnpecioHi3My в драматурги' В. Винниченка
Преображенская Т.В. Поэтика экспрессионизма в драматургии Владимира Винниченко /Т.В. Преображенская// Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия: Филология. Социальные коммуникации. - 2011. - Т. 24 (63), №1 Ч.2. - С. 320-323
В данной статье охарактеризованы основные проявления экспрессионизма в пьесе "Ложь"В. Винниченко, проанализирована их поэтика; раскрыт смысл одного из центральных понятий экспрессионизма - "смерть" в художественном мире драмы. Ключевые слова: модернизм, экспрессионизм, смерть, очищение, музыка.
Preobrazhenskajа T.V. The elements of expressionism are in creation of V.Vinnichenko / T.V. Preobrazhenskajа// Scientific Notes of Taurida National V.I.Vernadsky University. - Series: Phylology. Social communications. - 2011. - V.24 (63), №1 P.2. - P. 320-323
In this article the basic displays of expressionism are described in a play V.Vinnichenko "Lie", their poetics have been analyzed; sense of the one central concepts of expressionism is exposed - "death" in the artistic world of drama.
Keywords: modernism, expressionism, death, clearing, music.
Стаття надшшла доредакци 15 вересня 2010року
