CC BY
7УДК 911.3 Война I. М.
Посднання висотноУ та глибинноУ структуры у формуванн1 ландшафтного р1зноман1ття водних антропогенных ландшафт1в ВнницькоУ област1
Вшницький державний педагопчний ужверситет iM. М.Коцюбинського, м. Вшниця е-mail: inna_voyna @mail.ru
Анотаця. В статт/' розглядаються воднi антропогеннi ландшафтн1 комплекси ВНницько'/' област1, ¡х висотна та глибинна диференцаця. Воднi антропогеннi типи урочищ сформувались в межах натуральних ландшафтних комплекс/в або шляхом ¡х техногенной трансформацИ'.
В статт/' детально схарактеризовано розподл водних антропогенних ландшафтних комплекс/в за висотно-ландшафтними р1внями та ¡х внутршньоаквальна структура.
В результатi досл/'джень виявлено, що конфгурац/я, глибина, внутршньоаквальна структура водних ландшафтних комплекав, розподл урочищ з глибиною та р/'зноман/'ття шквальних ландшафт1в тсно взаемопов'язана з розмщенням водного об'екта в межах певного типу мюцевостей.
Ключовi слова: Внницька область; висотна диференцаця; висотно-ландшафтн1 р1вн1; типи мюцевостей, аквальнi урочища.
Актуальшсть дослщження
Першi перетворення натуральних водних ландшаф^в в антропогенн на територп ВшницькоТ' област зумовлен виникненням перших поселень. Саме в заплавах рiчок Побужжя та Приднютер'я розвивалась перша (VI - IV тис. р. тому) в Схщнш бврош Буго-Днютровська землеробська культура [90]. Невелик поселення того часу здшснювали незначний вплив на воды ландшафти i коршних змш не викликали.
У I тис. н. е. на малих рiчках уже юнували невелик загати, а навколо укртлених поселень будувались штучн обводненi канали. Це стало поштовхом для подальшоТ антропогенiзацiТ натуральних водних ландшафтiв i сприяло виникненню антропогенних водних ландшаф^в, структура яких на сьогоднiшнiй день докоршно вiдрiзняeться вiд натуральних. Вивчення глибинноТ структури сприяе органiзацiТ рацюнального використання та збереження ландшафтного рiзноманiття водних антропогенних ландшафтiв.
Аналiз попередшх дослiджень i публiкацiй
Дослiдженню водних антропогенних ландшафтiв присвяченi працi Г.1. Денисика [1, 2, 3], Н.Н. Родзевича [4], Л.1. Стефанкова [5], Г.С. Хаецького [6, 7]. Ц ландшафти розглядаються як урочища або група урочищ, приурочених до певного типу мюцевостей, що й зумовлюе Тх рiзноманiтнiсть [7]. Висотну диферен^ацш внутрiшньоаквальних ландшафтних комплексiв як приуроченють аквальних фацiй до певних форм рельефу вщзначае Хаецький Г.С. [6].
Мета дослщження
З'ясувати особливостi сучасних водних ландшаф^в ВiнницькоТ областi, Тх сучасний стан, внутршньоаквальну структуру, ландшафтне рiзноманiття та перспективи розвитку цих ландшафтних комплешв.
Методи дослiдження
Для виршення поставлених завдань використано низку взаемопов'язаних методiв дослiдження. У процес проведення польових дослiджень застосованi методи спостереження, дiагностування, ландшафтно-геоморфологiчного аналiзу. Для виявлення взаемозв'язку висотноТ диференцiацiТ та ландшафтного рiзноманiття ВiнницькоТ областi, обчислення показниш ландшафтного рiзноманiття на натурних дтянках застосовано картографiчний та математичний методи. Метод антропогенно-ландшафтознавчого прогнозу дозволив спрогнозувати майбутн змiни у висотнш диференцiацiТ та рiзноманiттi водних антропогенних ландшаф^в ВiнницькоТ областi.
Клас антропогенних водних ландшаф^в включае в себе 3 пщкласи [1, 8]: водосховища, ставки та канали. За належнютю цих пщклаав до певного типу мюцевостей визначаеться багато рис водних
антропогенних ландшаф^в - розмiри i морфолопя, iнтенсивнiсть замулення, характер заростання. Вщповщно до висотного положення та характеристик водного об'екту видiляються рiзнi типи та види водних антропогенних урочищ.
На нижньому акумулятивному висотно-ландшафтному рiвнi воды антропогенн ландшафтнi комплекси переважно приурочен до заплавного типу мюцевостей.
Водосховища - це водойми з корисним об'емом води понад 1 млн. м3 [7, 8]. У Вшницькш областi вони розташованi в основному поблизу великих мют i селищ, промислових об'eктiв. Всього на Вшниччин 63 водосховища, переважна бтьшють яких знаходиться на зрiлiй стади розвитку [9].
Для водосховищ характеры значн коливання рiвня води, як залежать вiд регулювання стоку ГЕС i плану експлуатаци водного господарства. Це призводить до формування дтянок з тимчасовим затопленням i осушенням, якi досягають площi в ктька сотень квадратних кiлометрiв. На таких територiях виникають своeрiднi земноводнi ландшафти, що мають пiдвищену динамiчнiсть уах своТх компонентiв. Поширенi також тут низинно-болотн комплекси.
Особливостi внутршньоаквальноТ' структури водних антропогенних ландшаф^в певною мiрою залежать вiд природи попереднiх ландшафтних структур: затоплених урочищ i фацш суходолу. Особливо це стосуеться водосховищ, чиТ води затоплюють великi територп з рiзноманiтними ландшафтними комплексами. Рiзноманiтнiсть внутршньоаквальноТ' структури водосховищ дозволила видтити в межах водосховищ мiлководний та глибоководний типи ландшаф^в [1].
У ландшафтнш структурi бiльшостi водосховищ област переважае мiлководний (глибина до 5 м ) тип ландшафту. Довжина цих водосховищ рщко перевищуе 10 км, а ширина коливаеться вщ 1 до 23 км. Це Сутиське, Тиврiвське, Брацлавське, Глибочiвське, Чернятинське, Микулинецьке водосховища. Внаслiдок мтководносп близько третини ТхньоТ площi займають рогiзнi, очеретовi, рогiзно-очеретовi та осоковi болота.
Таким е Микулинецьке водосховище, що споруджене на р. Згар у Лп"инському район в 1958 р (рис. 1).
Глибоководний тип ландшафту (глибина понад 5 м) характерний для невеликого числа водосховищ (Днютровського, Ладижинського та ш.), де вш займае вщ 24% до 62% площi водойми. На Днютровському водосховищi цей тип домiнуе.
Глибоководдя супроводжуеться нагромадженням уздовж берегiв продук^в абразп замуленням дна тонкозернистими наносами. Глибоководний тип ландшафту в^зняеться вщ мiлководного кiлькiсним i якiсним складом фто- i зоопланктону, бентосу, iхтiофауни.
Пiдклас водних антропогенних ландшафтiв - ставки - е штучними водоймами, об'ем води яких не перевищуе 1 млн. м . У межах ВшницькоТ' област видтяеться три типи ставш залежно вщ приуроченост Тх до рiзних типiв мюцевостей. Тхн видовi вiдмiнностi визначаються характером заростання i ступенем замуленостi.
Для нижнього висотно-ландшафтного рiвня характернi русловi i заплавнi ставки. Ставки руслового типу мюцевостей побудован безпосередньо на рiчках. Вони затоплюють заплави i повнiстю трансформують Тх. Бiльшiсть з них розташован в межах населених пунк^в або поблизу них.
Ставки заплавного типу мюцевостей мають своерщний режим. Це проточн i нашвпроточш озера-ставки на маловодних рiчках, перегороджених греблями. Ставки, як i великi водоймища, не тiльки залежать вщ навколишнiх наземних ландшафтiв, але й самi впливають на них, утворюючи системи парагенетичних комплешв. Нижче греблi, внаслiдок просочування води, нерщко виникають осоково-очеретянi болота. У результат пiдпору фунтових вод у верхнш частинi ставкiв утворюються низины болота, мезофтьн луги. По схилах балок поблизу греблi активiзуються зсувн процеси. Розмив водозливу у весняне повноводдя та пщ час злив стае причиною появи нижче греблi швидко зростаючих ярiв. Ставки заплавного типу мюцевостей зус^чаються досить часто, менше Тх лише в Середньому Приднютер'Т. Бтьшють з них побудован в населених пунктах або поблизу них. Таю ставки в^зняються особливими умовами живлення, ходом бюлопчних процеав, високою рибопродуктивнютю.
Середнiй висотно-ландшафтний рiвень представлений ставками схилового i плакорного тишв, а також каналами. Ставки схилового типу мюцевостей, характеры для Приднютер'я, рщше зустрiчаються в центральних i пiвнiчних районах Подiлля. Вони споруджуються в балках i верхiв'ях долин, вiдрiзняються значною глибиною i досить великими обсягами води. Тут нерiдко поблизу гребель зустрiчаються дтянки, якi варто вiдносити до глибоководного типу ландшафту. Греблi таких ставш зробленi з глини, укрiпленi каменем i бетоном.
Часто у межах схилового типу мюцевостей зус^чаються так зван каскади ставкiв. Висотна диферен^а^я урочищ у таких каскадах спостер^аеться досить яскраво, оскiльки верхнi ставки каскаду е своерщними денудацiйними дтянками, тодi як у нижнiх ставках спостер^аються значнi накопичення акумулятивних вiдкладiв, що часто призводить до Тх повного замулення.
Улоговинн ставки плакорного / м'жр'чково-недренованого типв мсцевостей характеризуються незначною глибиною i невеликими обсягами води. Часто це копанки - водойми зi штучно заглибленими днищами. Вони отримали широке розповсюдження на Подiллi з XIX ст. Це невелик ями, куди пщ час дощiв спкала тала вода, яку по™ використовували для побутових потреб. Тх розмiри 2x5, 4x10, 3x8 та ш., форма рiзноманiтна, здебтьшого квадратна, прямокутна або округла. Глибина не перевищуе 1-1,5 м. Тепер копанки можна зустр^и повсюдно, особливо в селах.
Б
+ +
I 500 м |
+ +
Рис. 1. Внутршньоаквальы ландшафты комплекси Микулинецького водосховища (р. Згар,
Лiтинський р-н.)
1
в9
2 10
3 11
4
12 ++ 13
6 11117
14 га
8
15
Водш антроnогеннi ландшафти. Водосховища. Заплавнi: Внутрiшньоаквальнi. Урочища: 1 - центральне глибоководдя (3,5-5 м) з ув^нутим дном i незначними (до 40 см) товщами вщкг^в, 2 - глибоководдя перехщноТ зони (2,5-3,5 м) з покатим (10-12°) схилом, вщкладами намулу до 30-50 см, 3 - центральне мтководдя (1,5 -2,5 м) з слабо покатим 5-10° похилом, товщами вщкл^в до 50-60 см, 4 - прибережне мтководдя (0,5-1 м) з товщами вщкл^в 70 см та заростями водно-болотноТ рослинност (очерет, ропз, осока), 5 - мтководдя (1-1,5 м) з плаваючою водною рослиннютю (латаття бте, глечики жов^, стртолист, ряска). Водно-болотнi антропогеннi комплекси. Урочища: 6 - заболочена заплава р. Згар, заросла водно-болотною рослиннютю (очерет, ропз, осока).
Л1С. 7 - дамба, побудована з каменю i глини, заросла водно-болотною рослиннютю (очеретом, рогозом, осокою) та вологолюбними породами дерев (втьхою, тополею, вербою), 8 - дамба, побудована з каменю i глини, заросла водно-болотною рослиннютю (очеретом, рогозом, осокою), 9 - гребля, висотою до 3 м, побудована з каменю та глини, частково задернована.
Iншi позначки: 10 - русло рiчки Згар, 11 - напрям течи рiчки. 12 - вщклади ерозшно-акумулятивного походження, 13 - коршш породи.
МежМ 14 - аквальних урочищ. 15 - ландшафтних комплекав суходолу.
Пщклас водних антропогенних ландшафт1в - канали - не прикметн для Вшниччини. 1х споруджували б1ля водяних млишв, п1д час осушення бол1т I перезволожених заплав, у мюцях розробок корисних копалин (торфу, шску) тощо. Це неглибок1 (до 1,5-2 м), довжиною вщ дек1лькох десятк1в метр1в до 1-2 км I шириною 3-5 м, лшшно витягнут1 або з1 складною конф1гурац1ею водойми.
Канали нагадують русла р1чок або Тх стариц1, проте в1д р1чки вщр1зняються водним режимом, а в1д стариц! - високими (до 1-1,5 м) незаболоченими берегами та штучними насадженнями р1зних вид1в верб: прутиковоТ (5. ут'та^ L.), попелястоТ, козячоТ, ламкоТ (5. fragШs L) тощо. Пюля зак1нчення функц1онування як ландшафтно-1нженерноТ системи канали поступово замулюються I заростають, утворюють заболочен! пониження, школи болота, як1 н1чим, кр1м походження, не вщр1зняються в1д натуральних.
Ландшафтне р1зноман1ття водних антропогенних ландшафт1в В1нницькоТ обласп та його зм1ну у час1 розглянемо на приклад! Микулинецького водосховища (рис. 1 I рис. 2), яке було споруджене у Л1тинському райош на р. Згар у 1958 р. [10]. Водосховище приурочене до нижнього, акумулятивного
висотно-ландшафтного рiвня i утворилось шляхом затоплення широко! i полого!' заплави р. Згар. Таким чином заплавний тип мюцевостей перетворився у ставково-заплавний. Тут почали виникати досить цшы бюценози, розмножуватися водно-болотнi рослини: рогiз, комиш, очерет, рiзнi види осок.
До створення водосховища у заплавi рiчки Згар росли вербовi чагарники, втьха, якi пiсля пiдтоплення водою створили сприятливi умови для гнiздування багатьох видiв птахiв. На основi цього в лютому 2002 року був створений Згарський зоолопчний заказник загальнодержавного значення. Створили його, щоб зберегти водно-болотн угщдя долини рiчки Згар.
Характерною ознакою натурно!' дiлянки е надзвичайна мальовничiсть територiТ. Сучасне ландшафтне рiзноманiття формуеться тут завдяки незначним глибинам водосховища, вода у ньому легко прогрiваеться. Тому поряд з ландшафтним рiзноманiття спостерiгаеться значне бю- та зоорiзноманiття, а новостворенi ландшафти не тiльки переважають за ктькютю урочищ (табл. 1), але й не поступаються натуральним за якюними характеристиками.
Рис. 2. В1дновлена висотна структура структура та ландшафтне р1зноман1ття територи Микулинецького вод осховища(р. Згар, Л1тинський р-н.)
2
3
4
5
6
8
10
Рiвниннi. Заплавн¡. Урочища. 1 - волоп р1вн1 алюв1альн1 поверхн1 заплави з дернинними суглинистими Грунтами та осоково-р1знотравною рослинн1стю, 2 - заболочен! прируслов1 пониження з осоково-очеретними асоц1ац1ями, 3 - заболочен! д!лянки заплави, заросло! водно-болотною рослинн!стю (очеретом, рогозом, осокою) та вологолюбними породами дерев (втьхою, тополею, вербою), 4 - слабозволожен п!двищен! алюв!альн! д!лянки з дернинно-лучними Грунтами, заросл! очеретом, кущами втьхи, р!зними видами верби, 5 - полога дтянка високоТ заплави, зайнята лучнорЬнотравною рослинн!стю.
Iншi позначки: 6 - неглибоке (1-1,5 м), шириною до 10 м. мулисте русло р.Згар, 7 - напрям течи рмки, 8 -вщклади ероз!йно-акумулятивного походження, 9 - коршш породи, 10 - меж! урочищ.
1
7
1нтенсивне використання водних антропогенних ландшафтних комплешв людиною призводить до активiзацiТ негативних процесiв. На Т'х берегах водосховищ i ставкiв розвиваеться штенсивна абразiя, активiзуеться осипання, обвалювання, просщання i карстовi процеси (Днютерське водосховище). Цьому сприяе шаруватiсть вiдкладiв i наявнiсть у товщi прошарш розчинних у водi порiд - вапняш, доломiтiв, мергелiв. Основним засобом оптимiзацiТ цих несприятливих явищ е вщновлення укрiплень берегiв водосховища.
Таблиця 1.
Показники хоролопчного i типологiчного ландшафтного рiзноманiття на натурнiй дшянщ _Микулинецьке водосховище_
Висотно-ландшафтн рiвнi
Нижнш (акумулятивний)
Типи мюцевостей
Ставково-заплавний Заплавний Разом на натурнш дтянц
1 2 1 2 1 2
S га 68,75 - 318,75 387,5 387,5 387,5
N 6 - 10 8 15 8
m 4 - 5 5 9 5
CD1 11,4 - 31,8 48,4 25,8 48,4
CD2 0,09 - 0,03 0,02 0,04 0,02
ТD 0,06 - 0,01 0,01 0,02 0,01
Примака: 1 - показники сучасноТ структури ландшафтiв; 2 - показники вщновленоТ, доагрикультурноТ структури ландшафтiв; S - площа дослщжуваноТ територи; N - ктькють контурiв ландшафтiв; m - число видiв ландшафтiв; CDi - середня площа одного виду контуру на одиницю площ^ CD2 - число контурiв видiв ландшафтiв на одиницю площ^ TD - число видiв ландшафтiв на одиницю площг
1нший важливий зах1д, що дозволяе пол1пшити структуру водосховищ, - проведення рекультиваци м1лководь. Значна частина, вщ 45 до 65%, площ1 мтководь !нтенсивно заростае. Окрем1 невелик! дтянки мають сприятлив1 умови для розмноження i в1дгод1вл1 риб; заросл1 зони е мюцем мешкання мисливських-промислових птах1в i ц1нних хутрових зв1р1в. Однак переважна частина мтководь, особливо при л1тньому зменшенню р1вня води, значно заростае нашвзануреними у воду рослинами, що негативно впливае на бюлопчний режим водоймищ.
Тут !нтенсивно розвиваються процеси заболочування, створюються сприятлив1 осередки для розмноження паразит1в риб, птах1в i людини, а також синьо-зелених водоростей. Надм1рна !нтенсивн1сть розвитку синьо-зелених водоростей створюе перешкоди при використанн водних запаав водоймищ i викликае попршення якост1 води. Так1 дтянки цтком втрачають народногосподарське значення i вимагають терм1нового мел1оративного втручання.
Виняткова роль в еволюцп водоймищ i ставк1в належить процесам замулення. Щоб ставок i водоймище могли функцюнувати тривалий час, потр1бно пер1одичне Тхне очищення. Над1йним способом боротьби з замуленням ставив е зал1сення Т'хшх берег1в. У результат! замулення i заростання кожен ставок швидко переходить у новий тип ландшафту - низинне болото. Щоб запоб1гти цьому процесу, застосовують перюдичне осушування. Таке "омолодження" ставив часто в1дбуваеться природним шляхом, унаслщок прориву гребель чи висихання в посушлив1 i малосн1жн1 роки.
Висновки
Водн1 антропогенн1 ландшафти - ставки, канали, водосховища утворилися шляхом трансформацп натуральних урочищ. Висотна та глибинна диференц1ац1я i ландшафтне р1зноман1ття цих ландшафтних комплекс1в зумовлюеться Т'х розм1щенням в межах натуральних тип1в м1сцевостей та залежить вщ характеру антропогенного впливу. I хоча структура водних антропогенних ландшафтних комплешв постшно зм1нюеться - детальне вивчення може сприяти кращому шзнанню Т'х розвитку, подальшоТ' перебудови та оптим1зацп.
Литература
1. Денисик Г. I. Антропогенн ландшафти ПравобережноТ УкраТни / Г. I. Денисик - Вшниця: вид-во Арбат, 1998.292 с.
2. Денисик Г. I. Люополе УкраТни / Г. I. Денисик - Вшниця: Вид-во Тезис, 2001. - 284 с.
3. Денисик Г. I. Природнича географiя Подтля / Г. I. Денисик - Вшниця: ЕкоБiзнесЦентр, 1998. - 148 с. Родзевич Н. Н. Антропогенные изменения рельефа / Н. Н. Родзевич // Географiя в школг - 2000. - № 4 -С. 3-10.
4. Стефанков Л. И. Влияние зарегулированого стока Южного Буга на изменение наземных экосистем поймы / Л. И. Стефанков // Экологические проблемы бассейнов крупных рек. - Тольятти, 1993. - С. 208-209.
5. Хаецький Г.С. Внутршньоаквальна ландшафтна структура антропогенних водних об'ек^в Подтля / Г. С. Хаецький // Антропогенн географiя i ландшафтознавство в ХХ i XXI столттях. - Вшниця-Воронеж: Ппаню, 2003.- С. 129 -133.
6. Хаецький Г. С. Воды антропогенн ландшафти / Г. С. Хаецький // Середне Побужжя.- Вшниця: Ппаню, 2002. - С. 187-199.
7. Денисик Г. I. Воды антропогенн ландшафти Подтля / Г. I. Денисик, Г. С. Хаецький, Л. I. Стефанков -Вшниця: Теза, 2007. - 216 с.
8. Панасенко Б. Д. Поверхневi води / Б. Д. Панасенко // Географiя ВшницькоТ областг - Вшниця: Ппаню, 2004. -С.79. 10. Любчак О.О. Чарiвне Подтля: Краезнавчi нариси / Любчак О.О. - Одеса: Маяк, 1990. - 88 с.
Аннотация И. Н. Война Сочетание высотной и глубинной структуры в формировании ландшафтного разнообразия водных антропогенных ландшафтов Винницкой области. В статье рассматриваются водные антропогенные ландшафтные комплексы Винницкой области, их высотная и глубинная дифференциация. Водные антропогенные типы урочищ сформировались в пределах натуральных ландшафтных комплексов или путем их техногенной трансформации.
В статье подробно охарактеризовано распределение водных антропогенных ландшафтных комплексов по высотно-ландшафтным уровням и их внутриаквальная структура.
В результате исследований выявлено, что конфигурация, глубина, внутриаквальная структура водных ландшафтных комплексов, распределение урочищ с глубиной и разнообразие аквальных ландшафтов тесно взаимосвязана с размещением водного объекта в пределах определенного типа местностей. Ключевые слова: Винницкая область; высотная дифференциация; высотно-ландшафтные уровни; типы местностей, аквальные урочища.
Abstract. I. Woyna The combination of altitude and deep structure in shaping landscape diversity of aquatic man-made landscapes Vinnytsia region. I The article deals with water anthropogenic landscape complexes Vinnytsia region, their altitude and depth differentiation. Water anthropogenic types tracts formed within natural landscapes or by their technological transformation.
The article details the distribution of water are characterized anthropogenic landscapes at high altitude landscape level and the water inside the structure.
Our results revealed that the configuration , depth, water inside the structure of water landscapes, the distribution of tracts with the depth and diversity of landscapes closely related to the placement of the water body within a certain type of terrain.
Keywords: Vinnytsia region, altitude differentiation, high altitude landscape level, types of terrain, water tracts.
Поступила в редакцию 31.01.2014 г.
